Щорічний радіодиктант національної єдності-2022 відбудеться 9 листопада, у День української писемності та мови, об 11:00 за київським часом.

До найбільшого україномовного флешмобу традиційно приєднаються мільйони українців по всьому світу.

Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура.

Водночас флешмоб укотре вийде за межі суто радіоформату: він наживо транслюватиметься на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного Мовлення.

Авторкою тексту цьогорічного радіодиктанту стане письменниця та режисерка Ірина Цілик, а читатиме його народна артистка Ада Роговцева.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

4 листопада 2022 року в Австралії завершилось 41-е засідання Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, під час якого Україна прийняла головування в цій організації.

Комісія (ККАМЛР) займається питаннями захисту та контролю вилову морських живих ресурсів у регіоні, адже Антарктика важлива не тільки для наукових досліджень стану всієї планети, а й для рибного промислу.

Головування України триватиме 2 роки: до осені 2024-го. Важливо, що наша держава вперше очолила ККАМЛР з часу набуття членства в організації (1994 р.).

Новим головою Комісії став Віталій Цимбалюк – український дипломат, колишній Посол України в Республіці Чилі, з яким НАНЦ має багаторічний досвід плідної співпраці. Чому це важливо для України? Насамперед це можливість відстоювати свої наукові та рибогосподарські інтереси в Антарктиці.

Зокрема, створення морських охоронюваних районів (МОР): в районі Антарктичного півострова (саме тут розташована наша станція «Академік Вернадський», це була ініціатива України, схвалена Комісією 2019 року); у районі Моря Ведделла; у Східній Антарктиці. Загальна площа цих трьох територій приблизно дорівнює площі Індії та Пакистану разом узятих. Створення згаданих зон сприятиме виконанню глобального зобов’язання перетворити 30% земної суші та океанів в охоронювані території до 2030 року, а найголовніше – дозволить значно захистити морських мешканців Південного океану: китів, тюленів, пінгвінів тощо. На жаль, на цьому засіданні жодна із пропозицій щодо створення нових МОР не була підтримана Комісією внаслідок заперечень з боку росії та Китаю, але робота над цим триває. Окрім того, для екологічних, океанологічних та біологічних досліджень у морських водах Антарктики заплановано залучити наше науково-дослідне судно «Ноосфера».

Також Україна продовжує представляти у Південному океані рибальський флот на двох видах промислу – іклачів та антарктичного крилю, що залишає Антарктику для нас важливим рибопромисловим регіоном. Рибальство тут здійснюється відповідально, згідно з міжнародно розподіленими лімітами, із зобов'язанням проведення наукових досліджень морських ресурсів. Варто зазначити, що у довоєнні часи вилов в Антарктиці українськими рибалками перевищував весь вилов риби в Чорному і Азовському морях, а також річках України.

В умовах війни з росією промисел в Антарктиці є для нас єдиною можливістю забезпечити українців власною продукцією.

Наступне засідання ККАМЛР, яке матиме статус позачергового, спеціально присвяченого питанням створення нових МОР, відбудеться вже навесні 2023 року у Чилі.

Захід пройде під головуванням українського очільника Комісії. Пишаємося, що навіть у складних умовах війни Україна робить активний внесок у збереження антарктичних морських екосистем і відстоює власні інтереси на міжнародній арені.

Студентська делегація УжНУ повернулася з тижневого тренінгу в румунській Тульчі Продовжуємо серію публікацій про нові можливості для студентів та викладачів УжНУ, які відкрилися цього року завдяки підтримці міжнародних партнерів нашого університету. Мова – про можливості для розвитку, удосконалення навичок і успішної самореалізації в освіті та науці.

Цього року важливо відзначити нову стійку тенденцію – прискорену динаміку міжнародної співпраці, коли між підписанням угоди про партнерство і першим спільно втіленим проєктом проходять буквально тижні. А ще примітно, як одна реалізована ініціатива створює передумови і стає початком нових цікавих проєктів.

Власне, ця публікація – одна з таких історій. Нещодавно ми розповідали про нового партнера – університет Центрального Ланкаширу, з яким УжНУ підписав угоду про співпрацю лише наприкінці червня, а вже реалізує другий спільний проєкт. Згадуємо про це невипадково, адже співпраця з британським університетом наразі акцентована на можливостях для студентів та викладачів УжНУ вдосконалити знання англійської мови. Добре володіння якою – запорука участі в інших міжнародних проектах.

Проректорка Мирослава Лендьел розповідає, що зовсім нещодавно відбулося підписання договору про співпрацю між Ужгородським національним університетом і Союзом українців Румунії. А з 23 по 28 жовтня два десятки наших студентів пройшли тижневе стажування в місті Тульча в рамках проєкту Еразмус + під назвою «Boost the European Feeling». – Цей дуже цікавий захід для молоді профінансований Європейською Комісією, а організований Союзом українців Румунії спільно з Ужгородським національним університетом. Він тривав тиждень, але вже в перші дні ми отримали дуже гарні відгуки про наших студентів.

І зокрема – надзвичайно приємні враження румунських партнерів від того, наскільки добре студенти УжНУ володіють англійською. Це – гарне свідчення того, що ті мовні проєкти, які ми реалізуємо в університеті, – дуже корисні. Бо дають можливість брати участь в нових активностях і цікавих міжнародних програмах. Таким чином формується ланцюжок можливостей для постійного розвитку і вдосконалення наших студентів та викладачів, – каже Мирослава Олександрівна.

Проєкт «Boost the European Feeling» зібрав молодь з Румунії та України, щоб ознайомити їх із цінностями Європейського Союзу. Молоді люди ознайомилися з концептуальними поняттями символіки та принципів ЄС, а також приділили багато уваги тому, як вони можуть зробити внесок у підтримку етнічної, мовної та культурної ідентичності. Керівниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєенцева розповідає, що делегацію від УжНУ скали 21 студент, 4 школярок-старшокласниць з ужгородської гімназії та керівниця групи – старша викладачка кафедри романських мов та зарубіжної літератури Оксана Дацьо. – Ще троє наших студентів в останній момент не змогли поїхати, тож замість них до групи долучилися троє молодих людей з прикордонного села Велятино, яке активно співпрацює з сусідніми румунськими громадами. Також у тренінгу взяли участь 30 студентів та школярів із Румунії. Треба відзначити, що програма була надзвичайно насиченою і різноманітною.

Крім занять і тренінгів, молодь мала також багато цікавих зустрічей, подорожей і екскурсій, - розповідає Оксана Іванівна. Ми попросили учасників проєкту поділитися враженнями від поїздки до Тульчі.

Молоді люди підійшли до цього прохання креативно. Далі на відео – Емілія Токар (студентка 3 курсу ФІФ, англ.філологія), Рома Третяк (студентка 2 курсу, ФІФ англ філологія), Білан Вероніка (учениця 11 класу, гімназія м.Ужгород), Молдован Анастасія (студентка 1 курс ФІФ, румунська філологія), Гаврилешко Олександр (студент 1 курсу ФІФ, англ філологія) та Гевді Оксана (студентка 4 курсу, англ філологія).

Своїми враженнями від тренінгу в Румунії поділилася і керівниця групи Оксана Дацьо: – Такі поїздки надзвичайно об'єднують дітей. Це проявляється у спілкуванні, умінні працювати як у команді, так і самостійно, черпати нові знання, креативно підходити до певної ситуації та вирішувати її, не боятися виступати на публіці. Саме цим проблемам був присвячений цей захід.

Прекрасним є той факт, що студенти вільно спілкувалися трьома мовами: українською, румунською та англійською. Мені надзвичайно приємно за наших студентів. Я впевнена, що майбутнє України – саме за такою молоддю.

Підготував Ярослав Світлик

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

На черговому засіданні Уряду ухвалено постанову про реалізацію експериментального проєкту щодо формування та застосування електронного документа про освіту.

Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Цифровий документ про освіту буде в мобільному застосунку «Дія» і відображатиме дані, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, після звірення даних із відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та здійснення відповідних технічних доопрацювань.

Рішення передбачає забезпечення рівних можливостей доступу до освіти та працевлаштування громадян України. Реалізація затвердженого Порядку дозволить особі, яка досягла 14-річного віку, є власником відповідного документа про освіту та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, безоплатно сформувати засобами застосунку «Дія» відомості про документи про освіту та використовувати їх замість паперових та без додаткового пред'явлення відповідних документів:

документи про базову середню освіту;

документи про повну загальну середню освіту;

документи про професійну (професійно-технічну) освіту;

документи про фахову передвищу освіту;

документи про вищу освіту (науковий ступінь).

Проєкт буде здійснювати Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Державною податковою службою України, за підтримки проєкту EU4DigitalUA.

За підтримки першої леді Олени Зеленської компанія Google презентувала застосунок «Look to Speak», що дозволяє користувачам обирати готові фрази та відтворювати їх уголос, використовуючи очі.

Він був розроблений майже два роки тому і доступний 18 мовами, нині користуватися ним зможуть і українці.

«Внаслідок різних обставин людина може втратити здатність спілкуватися та взаємодіяти з людьми навколо, не мати можливості говорити чи користуватись комп'ютером, планшетом, мобільним телефоном та іншими пристроями. Особливо зараз, коли, війна щоденно множить ризики опинитись у такій ситуації, ми як суспільство маємо об’єднуватись і максимально допомагати одне одному долати ці страшні обставини.

Одним із прикладів відповідальної взаємодії України зі світовими технологічними лідерами є локалізація додатку «Look to Speak» від Google.

Він допомагає людям із порушеннями опорно-рухового апарату та мовлення спілкуватися за допомогою руху очей. Це прибирає бар'єри у спілкуванні, даючи можливість кожному і кожній бути почутими. Приємно, що українські громадські організації у сфері охорони здоров’я, медичні установи та всі, хто цього потребує, можуть використовувати передові цифрові рішення, тепер адаптовані під потреби українських користувачів», – відзначила Олена Зеленська.

Застосунок «Look to Speak» дозоляє людям з порушеннями моторики та мовлення за допомогою очей обирати готові фрази на своєму смартфоні, які потім озвучуються програмою вголос.

Людині потрібно подивитися ліворуч, праворуч або вгору, щоб швидко вибрати зі списку фраз те, що вона хоче сказати. За потреби перелік висловів можна змінювати та доповнювати.

Нагородження абітурієнтів, які у поточному році отримали максимальні 200 балів з предмета чи предметів тестування – традиція, започаткована ще у далекому 2008 році. 2022 рік, незважаючи на війну, яка й досі триває у державі, не став винятком.

За результатами національного мультипредметного тесту в області максимальні 200 балів з предметів тестування здобули 245 випускників закладів загальної середньої освіти.

Серед них 10 учасників отримали по 200 балів з усіх трьох предметів, 49 – з двох і 186 – з одного предмета. Приємно відмітити, що 31 з 245 – це випускники закладів обласного підпорядкування: 29 – Ужгородського наукового ліцею Закарпатської обласної ради та 2 – Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради. 27 жовтня їх досягнення премією у розмірі 15 тис. гривень за максимальний результат (200 балів) з кожного предмета тестування, відзначили начальник обласної військової адміністрації Віктор Микита та в.о голови обласної ради Андрій Шекета.

Того ж дня керівники краю нагородили 13 юних науковців, які, захищаючи свої наукові дослідження, вибороли призові місця як на теренах України, так і на міжнародному рівні.

Зокрема, переможці фінального етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України отримали грошові премії у розмірі 5 тис. гривень за І місце, 3 тис. грн – за ІІ та 2 тис. грн – за ІІІ місце. А трьох закарпатців, проєкти яких пройшли місцеві та регіональні етапи й вийшли у фінал конкурсу-захисту наукових робіт міжнародного конкурсу МАН – Міжнародного інноваційного конкурсу «INOVA - 2022», нагородили цінними подарунками.

Щиро бажаємо всім нагородженим успіху на життєвій дорозі, нових звершень, щасливої долі та максимальної реалізації своїх здібностей і потенціалу.

Днями ми доставили у Закарпатську область 1124 хромбуки. Chromebook – це новий тип комп'ютера, який допомагає швидше та легше виконувати різноманітні завдання.

Він працює на базі операційної системи з хмарним сховищем, вбудованими продуктами Google і кількома рівнями безпеки. Кожна із 64 територіальних громад області отримає комплект хромбуків для організації освітнього процесу.

Забезпечення закладів освіти сучасними цифровими пристроями дозволить кількісно зміцнити матеріально-технічне забезпечення і покращити якість викладання предметів. За допомогою серії семінарів та онлайн-матеріалів педагоги дізнаються, як використовувати нові пристрої та набір інструментів Google.

Щоб організувати більш продуктивне використання технічних можливостей електронних девайсів, представники компанії Google проведуть відповідне навчання з учителями.

Така допомога стала можлива завдяки нашій співпраці з Міністерством освіти і науки України, компанією Google та Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Дякуємо за підтримку в такий складний для країни час. Відсьогодні хромбуки розподіляють у заклади освіти територіальних громад Закарпаття.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України На урядовому порталі оприлюднено постанову КМУ від 28 жовтня 2022 р. № 1224 «Про затвердження Порядку переведення на навчання за державним замовленням окремих категорій здобувачів фахової передвищої, вищої освіти, які зараховані до закладів фахової передвищої, вищої освіти до 2021 року включно на місця, що фінансуються за кошти фізичних та/або юридичних осіб». До цих категорій студентів належать: діти загиблих захисників України: діти (особи у віці до 23 років) загиблих (померлих) осіб, зазначених у статті 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» (категорія 1); учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни: особи, визнані учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» (категорія 2); діти учасників бойових дій: діти (особи у віці до 23 років) учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» (категорія 3); жителі особливо небезпечних територій: особи, які проживають на (перемістилися з) тимчасово окупованій Російською Федерацією території України в умовах воєнного стану, на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) на території територіальних громад, що станом на 15 жовтня та 15 лютого відповідного року внесені до переліку, затвердженого Мінреінтеграції (категорія 4).