Володимира Фекету призначено на посаду проректора з наукової роботи УжНУ Володимир Фекета народився 29 червня 1960 року у с.Тур’ї Ремети на Перечинщині.

У 1977-83 роках навчався на медичному факультеті УжНУ. Закінчив очну аспірантуру Інституту фізіології Академії наук Білорусі за спеціальністю «фізіологія людини і тварин» (1987).

Кандидат медичних наук з 1988 року, доктор біологічних наук з 1994 року.

З 1987 по 1994 роки працював на посадах молодшого наукового та старшого наукового співробітника в Інституті фізіології АН Білорусі.

У 1994 році запрошений на роботу в Ужгородський державний університет. З 1998 року очолював кафедру нормальної та патологічної фізіології УжНУ.

Підготував нові редакції курсів нормальної фізіології для студентів медичного факультету та фізіології людини і тварин для студентів біологічного факультету і факультету фізичної реабілітації.

Впровадив у навчальний процес ряд сучасних лабораторних методик дослідження функцій організму людини та комп’ютерне тестування знань студентів. Автор популярних серед студентів підручників «Курс лекцій з нормальної фізіології» (1999) та «Фізіологія людини для лікарів» (2017).

У 2015-16 роках працював проректором з науково-педагогічної роботи УжНУ. Був одним з фундаторів медичного факультету №2, створеного для навчання іноземних студентів. У 2016 році обраний завідувачем кафедри фундаментальних медичних дисциплін цього факультету.

На цій посаді вніс значний вклад у розбудову медичного факультету №2 та підготовку науково-педагогічних кадрів для цього молодого колективу.

Зокрема, три його учні захистили дисертації на здобуття вченого ступеня «доктор філософії» в галузі медицини і навчають студентів-іноземців англійською мовою.

Автор понад 120 наукових та навчально-методичних публікацій, семи патентів на винаходи (у співавторстві) та трьох підручників. Наукові інтереси: дослідження фізіологічної ролі гемодинамічної мікронасосної функції міокарду, вивчення інформативності типологічних характеристик центральної гемодинаміки у фізіології спорту та клінічній кардіології, вивчення адаптаційних можливостей організму людини з допомогою методики аналізу варіабельності серцевого ритму.

У 1999 р. його біографію включено в Міжнародний біографічний довідник «Who is Who in the World», член правління Всеукраїнського товариства фізіологів, член Спеціалізованої ради по захисту дисертацій за спеціальністю «фізіологія» при ЛНУ ім. І.Франка.

Підготував 6 кандидатів наук та 3 докторів філософії. Вчена рада УжНУ на засіданні 16 листопада 2021 року рекомендувала ректору УжНУ призначити проректором з наукової роботи доктора білогічних наук, професора Фекету Володимира Петровича. Інформаційно-видавничий центр

25 листопада 2021 на фізичному факультеті ДВНЗ "УжНУ" відбудеться конференція "Інформаційні технології в житті студентів та молодих науковців Закарпаття".

Співорганізатори конференції: ДВНЗ "УжНУ", кафедра ТЕІБ, Закарпатське відділення Українського фізичного товариства, Академія технологічних наук України.

Додаткова інформація за посиланням: http://teib.info/?page_id=4467.

Україні знімають нове освітнє тревел-шоу «Універ Check».

У межах проєкту телеведучий Олександр Педан разом із донькою Валерією відвідають 10 університетів у різних містах країни.

Як повідомляє заступник голови облдержадміністрації Ігор Шинкарюк, найбільший закарпатський виш подавав заявку для участі у шоу, пройшов відбір та став одним з учасників програми.

Протягом двох днів знімальна група перебувала в Ужгороді та ознайомлювалася з реальним життям студентської молоді УжНУ.

Проєкт покликаний показати особливості, переваги закладу вищої освіти, можливості для кожного студента, зокрема, що стосуються навчання, роботи й відпочинку.

За словами заступника очільника краю, Олександр та Валерія побували в гуртожитку, біля маятника Фуко, відвідали редакцію онлайн-ресурсу «Медіацентр УжНУ», долучилися до пар, провели досліди на фізичному факультеті, за допомогою телескопа побачили планети у Лабораторії космічних досліджень тощо.

11 листопада 2021 року, МОН оголошує старт конкурсу проєктів у межах рамкової програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій “Горизонт 2020”.

Конкурс проводиться відповідно до Положення про конкурсний відбір наукових, науково-технічних робіт і проєктів, які фінансуються за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 971 (в редакції постанови від 28 квітня 2021 року № 419). У конкурсі можуть брати участь автори наукових робіт, науково-технічних та інфраструктурних проєктів.

Заявки подаються у формі згідно з додатками 1-5 Положення про конкурсний відбір. Документи подаються в електронному вигляді (скан-копії оригіналів у форматі *.pdf) на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Кінцевий строк подання – 20 грудня 2021 року (до 17:00).

Контактні особи для довідок:

Оксана Крукевич, тел. (044) 287-82-17, державний експерт експертної групи з питань розвитку інновацій директорату науки та інновацій МОН;

Вікторія Гайдар, тел. (044) 287-82-16, державний експерт експертної групи з питань інтеграції до Європейського дослідницького простору директорату науки та інновацій МОН;

Тетяна Шевцова, тел. (044) 287-82-39, головний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва головного управління із реалізації політик у сфері науки та інновацій директорату науки та інновацій МОН.

Нагадаємо, відбувся онлайн-брифінг “Говоримо про науку!”.

В УжНУ відбулася офіційна зустріч із представниками словацького уряду, освіти та ІТ

У пятницю, 12 листопада, в ректораті УжНУ відбулася офіційна зустріч ректора Володимира Смоланки із поважною іноземною делегацією у складі державного секретаря Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки Мартіна Клуса, ректора Університету економіки и менеджменту у Братиславі Любоша Цибака та першого віцепрезидента IT-асоціації Словаччини Маріо Леловскі.

На зустрічі були присутні проректор УжНУ із науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел та декан факультету інформаційних технологій Ігор Повхан.

Володимир Смоланка наголосив, що Ужгородський національний університет має плідну освітню і наукову співпрацю із провідними словацькими університетами.

Наразі між УжНУ та Вищою школою економіки та менеджменту в Братиславі діє договір щодо програми подвійних дипломів.

Також на зустрічі йшла мова про поглиблення співпраці між словацькими закладами вищої освіти і УжНУ, зокрема щодо розширення спільних програм академічної мобільності. Інформаційно-видавничий центр

Конференція ректорів Дунайського регіону в УжНУ: підсумки

В Ужгородському національному університеті з 10 по 12 листопада проходила Конференція ректорів Дунайського регіону.

Це потужна мережа, до складу якої входить близько 70-ти університетів, покликана розвивати співробітництво з питань, що становлять спільний інтерес, і, в такий спосіб, робити свій внесок у

стабільність і розвиток відкритого та демократичного суспільства Дунайського регіону.

Про враження та успіхи від участі в конференції діляться проректора Мирослава Лендьел, переможець премії Danubius Young Scientist Awards Микола Карабінюк та д.ф-м.н Юрій Ажнюк.

Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, проректора УжНУ:

- УжНУ є членом Конференції ректорів Дунайського регіону з 2015 року. Це структура, яка об’єднує ректорів університетів, які розташовані в басейні річки Дунай. Від України в цій мережі представлено тільки два виші – наш та Одеський університет ім. Мечникова. Оскільки УжНУ бере активну участь у заходах Конференції, ректор УжНУ є членом постійного комітету, який виступає виконавчою структурою.

Ректор та делегації УжНУ за ці роки відвідали Словенію, Словаччину та Румунію. Що дає нам членство в Конференції ректорів Дунайського регіону?

По-перше, наші науковці отримують можливість брати участь у заходах конференції. Зокрема, двоє наших колег перемогли в конкурсі серед молодих науковців і отримали спеціальну відзнаку. Декілька років тому переможницею стала Оксана Кичак, доцент кафедри археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин, а цього року переможцем у цій номінації став Микола Карабінюк, старший викладач кафедри фізичноїгеографії та раціонального природокористування географічного факультету.

По-друге, ми позиціонуємо себе як активний університет, який бере участь в міжнародній співпраці. По-третє, завдяки співробітництву з іноземними колегами ми отримуємо найсвіжішу інформацію про проєкти, ініціативи, які реалізуються в регіоні Дунаю. А також це чудова можливість для встановлення контактів з університетами, які є схожими на нас, наприклад, за кількістю студентів, освітніми програмами, науковим потенціалом тощо. Безумовно, організовувати будь-який захід в умовах пандемії складно. Спочатку ми були налаштовані провести Конференцію в живому форматі, ми були готовими до цього. Однак, рішення прийняте секретаріатом Конференції ректорів Дунайського регіону було правильним. У цих умовах провести Конференцію в живому форматі є нереальним. Адже ректори багатьох країн – це публічні особи, які не можуть приїжджати в країни, які є в «червоній зоні», до якої зараз належить і Україна. Тому ми швидко перелаштувалися на онлайн-формат. Але у нас все вдалося, була виконана вся програма, всі виступи були дуже цікавими. Особливо хочеться відмітити виступи наших колег Юрія Ажнюка, Тараса Олексика та Терезії Попович. А також ще раз вітаємо нашого представника Миколу Карабінюка зперемогою! Крім того, хорошою новиною стало те, що відповідно до останніх рішень, влітку в Ужгороді на базі нашого університету буде проведено Дунайську школу для аспірантів та молодих дослідників Дунайського регіону.

Микола Карабінюк, переможець премії Danubius Young Scientist Awards, старший викладач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування географічного факультету.

- Це була моя перша участь у Конференції ректорів Дунайського регіону, але надіюсь, що не остання, адже враження залишились тільки позитивні. А також залучатиму до участі і своїх колег. Передусім мені сподобалось, що тематика Конференції була дійсно актуальною У Дунайського регіону є чимало проблем, які потребують експертних рішень. Моя доповідь звучала «Природні територіальні комплекси субальпійського, альпійського високогір’я Чорногірського масиву Українських Карпат», сформована на основі моєїкандидатської дисертації. Мені дуже приємно, що її оцінили так високо, адже журі – це спеціалісти високого рівня й широкого кругозору. Мої напрацювання стосувались вивчення високогір’я Карпат -це унікальна територія, адже вона є найстарішою ділянкою гірської системи, на ній збереглися рідкісні рослини та виняткові процеси. А також вона зараз активно використовується в туризмі, тобто єпроблеми її екологічного стану та надмірного навантаження. Є перспективи зберегти цю територію в форматі максимально природоохоронної ділянки. Перемога у номінації представляє собоювідзнаку за наукову роботу та її актуальність для Дунайського регіону та грошову винагороду. В лауреатів премій минулих років була можливість відвідати різні країни та університети Дунайськогорегіону, поки у нас така можливість через ковід є відсутньою. Але нас запрошували до співпраці. Мені сподобався формат Конференції, чітка організація. Вражений рівнем робіт! Хоч це молоді науковці, у багатьох із них вже є вагомі напрацювання. А також почув багато поглядів на вирішення проблем Дунайського регіону, зокрема України та Закарпаття. Також хочу подякувати своїй сім’ї за розуміння та терпіння, а також УжНУ за можливість представляти свою роботу». 

Юрій Ажнюк, д.ф-м.н., старший науковий співробітник Інституту електронної фізики, НАН України; Ужгородського національного університету (за сумісництвом):

- Доповідь, яку я презентував на Конференції, була більш оглядового формату і звучала так: «Університети Дунайського регіону – що вивчати та як навчати в епоху глобальних викликів».

Ми готували її спільно з вже, на жаль, покійним проф., проректором УжНУ Ігорем Студеняком. У роботі сформульовано певний набір актуальних викликів: війни, тероризм, кліматичні зміни, фундаменталізм, нові хвороби. І ми намагалися на прикладі нашого університету показати, як цим проблемам можна протистояти. Доповіді на Конференції були двох типів: наукові та також більш оглядового, адміністративного штибу. Мені надзвичайно сподобалась доповідь нашого колеги Тараса Олексика, доцента Університету Окленду, США, Ужгородського національного університету та професор університету Пуерто Ріко в Маягуесі. На мене ця робота справила надзвичайне враження, хоч я розумію, що я не фахівець у цій сфері, щоб глибоко її оцінити.

Приємно, що це наш колега та земляк. Окремо хотів би подякувати всім науковцям та працівникам УжНУ, які допомогли мені з інформацією для моєї доповіді, а саме: Оксані Свєженцевій, Катерині Ковальчук, Катерині Скубенич, Надії Бойко, Олегу Девіняку, Михайлу Оросу, Галині Шумицькій, Маріанні Ляшко, Тамарі Мелешко, Євгену Костенко та Володимиру Смоланці.

Розмову вела Ганна Фельцан, Інформаційно-видавничий центр

Серед лідерів студентської довіри академік Юліан Височанський, професори Олександр Сливка, Микола Палінчак, Юрій Бисага, Сергій Сухарєв, Михайло Рішко, Василь Мікловда, Ярослава Гасинець, Федір Шандор, Валентина Барчан, Юрій Остапець, Володимир Химинець.

Найбільше нас здивувало, що один з наймолодших керівників  Олег Девіняк користується найнижчою довірою студентства.

Про інші результати опитування повідомимо згодом.