Дослідники життя. Як біологи УжНУ інтегруються в світову науку і роблять відкриття/

Продовжуємо публікувати оглядові матеріали про міжнародну співпрацю факультетів УжНУ. Цього разу мова піде про біологів, міжнародна кооперація яких надзвичайно цікава.

І не тільки тому, що дуже широка географія партнерів факультету – від Китаю до Туреччини, Франції та Пуерто-Рико. А й тому, що сфера інтересів наших науковців у міжнародних проєктах надзвичайно різноманітна – від досліджень навколишнього середовища (наприклад, річки Уж) до вивчення геному закарпатців. І не тільки. Надійні партнери – запорука успіху/

Декан біофаку Ярослава Гасинець розпочинає розмову не з того, які міжнародні проєкти на факультеті реалізують зараз, а з того – що буде далі. – За рік-два буде відкрито багато грантових програм.

Ми попередньо знаємо, якими будуть напрями, і вже готуємося брати участь у цих програмах. Вважаю, що маємо хороші шанси на успіх.

Чому? Бо в нас є необхідні кваліфіковані працівники, є сучасна лабораторна база, яку ми кардинально оновили за останні кілька років, і є «історії успіху» в реалізації міжнародних проєктів із залученням широкого кола партнерів.

А головне – є бажання будувати нові партнерства й відкривати для себе нові напрямки роботи, – каже Ярослава Гасинець. Словаччина, Угорщина, Румунія, Туреччина та Франція – таку п’ятірку країн, з якими останні кілька років найактивніше співпрацюють наші біологи, називає заступниця декана Марина Кривцова, яка курує міжнародну діяльність на факультеті. До прикладу, з Ніредьгазьким університетом уже протягом 5 років налагоджена взаємна участь у щорічних конференціях студентів та молодих вчених, співпраця у галузі культивування лікарських рослин із високим вмістом біологічно активних речовин, публікації студентів у збірниках наукових праць.

Щорічна конференція студентів та молодих вчених у Ніредьгазському університеті (2018 р.) Із Клу́зьким університетом імені Ба́беша-Бо́йяї у румунському місті Клуж-Напока працює програма мобільності Erazmus+, також викладачі університету читають лекції для студентів УжНУ. Спільно з Університетом ім. Шафарика в Кошице наші біологи реалізують транскордонний проєкт «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту», про який детальніше розповімо трохи нижче. Із турецьким університетом у місті Кіліс вже декілька років триває кооперація з технологій лікарських рослин, біологічно активних речовин з антимікробними властивостями. Викладачі УжНУ як запрошені лектори часто виступають на конференціях у Туреччині. Візит проф. Н.Шекероглу (Університет Кілісу, Туреччина) та підписання договору про співпрацю (2017 р.) Із Кошицьким університетом ветеринарії та фармації підтримуються тісні наукові зв’язки, які пов’язані з вивченням антимікробних, антибіоплівкотвірних властивостей лікарських рослин.

Із цього напряму отримані вагомі результати, які реалізувалися більш ніж у 20 наукових публікаціях, більшість у наукових журналах Scopus, Web of science. У 2018 році за проєктом Erasmus+ стажування в університеті пройшли двоє викладачів, двоє аспірантів та магістрант біологічного факультету. Стажування Erasmus+ Інститут мікробіології та імунології Кошицького університету ветеринарії та фармації (Словаччина) (2018 р). Труш Христина, Кривцова Марина, Ганич Тетяна У Пряшівському університеті викладачі біологічного факультету проходять стажування та публікують спільні із колегами наукові публікації.

Із французьким університетом у місті Орлеан започаткована співпраця в галузі вивчення способів рекультивації виснажених після видобутку корисних копалин ґрунтів, які непридатні для сільського господарства. Перспективною в цьому напрямі є рекультивація земель в околицях території золоторудника смт Мужієво. І це – лиш декілька прикладів міжуніверситетського партнерства. – Ми залучаємо молодь до всіх напрямів співпраці, щоб студенти бачили, який попит на наукові дослідження за кордоном. Щоб розуміли, який науковий продукт можна, наприклад, продати у вигляді стартапу. Аби дослідження не були тільки теоретичними, а щоб реалізувався принцип «Наука – в практику» – підсумовує Марина Кривцова. 2 в 1: наука й просвіта в одній… пробірці Один із цікавих міжнародних проєктів, у якому якраз значна увага приділяється залученню молоді і компоненту просвітництва, біологічний факультет почав реалізувати минулого року.

«Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту» – така назва проєкту, який наші біологи виконують разом з Університетом ім. Шафарика в Кошице у рамках програми транскордонного співробітництва HUSKROUA. Один із експертів проєкту, викладач біологічного факультету Владислав Мірутенко розповідає, що головна ідея – на прикладі прикордонної річки дослідити, як працює водойма протягом року. Для цього на річці Уж передбачено щомісячні відбори проб води на 5 ділянках і їх лабораторний аналіз. Зазначимо, що лабораторія моніторингу водних і наземних екосистем за кошти проєкту буде наповнена якісною технікою, яка дозволить проводити сучасні дослідження. – Будемо визначати наявність видів біоіндикаторів, які показують присутність у воді тих чи інших домішок. Наприклад, якщо вода чиста, то будуть наявні личинки таких комах, як веснянки та одноденки. Якщо вода вже забруднена – їх не буде.

Подібних індикаторів є багато, і ми досліджуватимемо їх. Ділянки річки обрали різні – біля Скалки, нижче та вище греблі в Невицькому, Боздоський парк нижче впадіння каналізаційних стоків і ділянку в Сторожниці біля кордону, де потенційно вона має очищуватися, – пояснює Владислав Мірутенко. Одна з ділянок відбору проб води на р. Уж Науковець припускає, що мали би бути суттєві відмінності між видами біоіндикаторів і хімічними показниками води. Процес відбору та аналізу проб триватиме щонайменше півтора року, тож науковці в динаміці бачитимуть, як протягом сезонів змінюється ситуація.

Аналогічні дослідження словацькі колеги проводитимуть на річці Лаборець біля Михайлівців, оскільки, за проєктом, активності мають бути дзеркальними. У підсумку результати досліджень будуть порівнюватися і, якщо будуть суттєві відмінності, то можна робити висновки про наслідки антропогенного впливу на стан водойм. Ярослава Гасинець додає, що цей проєкт має значну просвітницьку складову. Школярів старших класів і студентів-біологів долучать до досліджень: будуть польові виїзди, кожен експерт показуватиме, як проводити відбір проб і потім у лабораторії також працюватиме разом з молоддю. – Ми відібрали 4 ужгородські школи – №4, №6, №15 і Ужгородську спеціалізовану школу-інтернат. Розраховуємо на участь старших школярів – учнів 8-10 класів. Плануємо загалом залучити 40-50 дітей, яким буде цікаво активно брати участь у проєкті. Заплановано проведення тренінгів, під час яких діти зможуть здійснювати самостійні дослідження в лабораторіях.

А також – екофестиваль, де буде ширше коло учасників – більше школярів, студентів, представників громадських організацій. На цьому екофестивалі будуть представлені вже перші результати проєкту, – каже Ярослава Гасинець. Цікаво, що словацькі партнери створюють сайт проєкту, на якому, зокрема, будуть представлені результати досліджень.

А ще – віртуальна БІОлабораторія стану прикордонних ділянок річок Уж і Лаборець, завдяки даним якої можна буде в онлайн-режимі відслідковувати динаміку результатів досліджень. Дані будуть постійно оновлюватися не тільки на стадії реалізації, а й після формального завершення проєкту в 2023 році. Творити науку – відгадувати загадки Ще один дуже цікавий і без перебільшення проривний у плані науки проєкт біологи УжНУ реалізують за кошти Євросоюзу спільно з Університетом ім. Васіле Голдіша (м. Арад, Румунія, філія в Сату-Маре).

Частину роботи також виконують науковці з Китаю та Пуерто-Рико. «Партнерство для геномних досліджень в Румунії та Україні» – така назва проєкту, у межах якого вчені провели збір біозразків у 300 добровольців, корінних жителів двох прикордонних регіонів – Закарпатської області в Україні та провінціях Сату-Маре і Бая-Маре в Румунії. – Ці зразки просеквеновані, тобто повністю прочитане ДНК 300 осіб. Отримані геномні дані допоможуть у виявленні та описанні поширених, рідкісних та ендемічних медично-значимих мутацій в етнічно різноманітній людській популяції прикордонного регіону Румунії та України, а також у визначенні походження цих людей в історичному контексті, – каже викладач біологічного та медичного факультетів УжНУ, аспірант Оклендського університету Христина Щубелка.

У молекулярно-генетичній лабораторії. Щубелка Христина, Гасинець Ярослава Освітня частина проєкту передбачає проведення ряду семінарів, які спрямовані на те, щоб навчити молодих дослідників, студентів та викладачів усіх необхідних методик роботи з ДНК як людини, так і інших організмів. Тобто виділення ДНК, процедури ПЛР-реакцій, секвенування, а також знань з біоінформатики. Ярослава Гасинець зазначає, що ціллю проєкту є також суттєво покращити лабораторно-дослідницьку базу УжНУ сучасним дороговартісним устаткуванням.

Так, у межах проєкту відремонтована молекулярно-генетична лабораторія на біологічному факультеті, встановлене нове сучасне обладнання як за університетські, так і за грантові кошти. Закуплене різне обладнання, необхідне в процесі обробки ДНК людини: ПЛР-машини, спектрофотометр, установки для гель-електрофорезу, центрифуги, морозилки для зберігання ДНК, система очищення води. – Проєкт практично реалізований. Нині студенти УжНУ можуть безпосередньо вчитись та працювати на цьому обладнанні і відпрацьовувати навички роботи з ДНК. А коли румунські партнери виконають свою частину роботи, спільні результати досліджень ляжуть в основу наукових статей, які будуть опубліковані в серйозних виданнях, – каже Ярослава Гасинець.

До речі, про публікації. Тільки в першому півріччі минулого року науковці біофаку стали співавторами 2 статей у швейцарському науковому журналі та журналі Саудівської Аравії. А вже цьогоріч вийшла гучна публікація генетиків, де співавторами є троє науковців УжНУ, яка містить розгадку походження унікальних коней, привезених конкістадорами на Карибські острови. У молекулярно-генетичній лабораторії. Волфсбергер Вальтер, Олексик Тарас – Ми формуємо спільні наукові групи там, де є взаємодоповнюючі компоненти. Зараз вже маємо досить потужні прилади і завдяки цьому можемо брати участь у науковій міжнародній співпраці та створювати якісний науковий продукт.

Паралельно формуємо консорціум із наукових установ і залучаємо підприємства, на яких наші наукові розробки можуть бути реалізовані. До прикладу, завдяки співпраці з словацькою компанією «Календула», яка є виробником екстрактів лікарських рослин (ефірних олій), ми адаптуємо наші наукові розробки для ринку. Щоб вони не тільки були стандартизовані в Україні, а й конкурентоспроможними в Європі, – підсумовує Марина Кривцова. Тож далі точно буде…

Ярослав Світлик

Щорічно 11 лютого за рішенням ООН відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці.

Цей день "засновано для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат".Україна належить до країн із високим рівнем участі жінок в наукових дослідженнях і розробках, за даними ЮНЕСКО станом на червень 2018 року в українській науці 45% жінок. Це 12-те місце серед європейських країн.

В Ужгородському національному університеті частка науково-педагогічних працівниць складає більше половини – 882 з 1552.

Але не тільки кількістю, але й якістю формують науковий потенціал університету науковиці - очолюють центри, виграють гранти, беруть активну участь у громадському житті, стажуються закордоном і, звісно, виховують нову плеяду наступниць і наступників на науковій ниві.

У цей день науковиці Ужгородського національного університету зібралися для того, щоб обговорити компоненти Концепції сталого розвитку, які стосуються зокрема забезпечення рівних прав та створення рівних можливостей для жінок. Мар’яна Колодій, керівниця Центру гендерної освіти, вважає, що суспільство не повинно ставитись до цього дня як до свята, а, скоріш, як до нагоди сконцентрувати більше уваги як на успіхах жінок та дівчат у науці, так і на проблемах, з якими вони зіштовхуються.

Адже ще й досі в науці, як в інших сферах, які стереотипно вважались більш «чоловічими», жінки можуть зазнавати дискримінації або знецінення. Ужгородський національний університет робить поступ в формуванні громадянської думки та рівних можливостей, що ми можемо спостерігати за часткою жінок в університетській сім’ї.

Про свій вибір на користь науки розповіла проректорка Мирослава Лендьел: «Я вирішила займатися наукою, ще навчаючись на історичному факультеті. Адже наука – це круто, цікаво та захоплююче. Ще тоді мені приносило задоволення написання наукових робіт, тож в аспірантуру я вступила із задоволенням. Безсумнівно, починати займатися наукою молодій людині складно, адже це часто відбувається паралельно зі створенням сім’ї, народженням дітей, зароблянням грошей.

Основою успіху в будь-якій сфері є щира мотивація, маючи її ви завжди знайдете час на те, чого дійсно прагнете. З власного досвіду можу сказати, що я спостерігаю збільшення науковиць у нашому університеті - жінки частіше почали здобувати звання кандидаток наук чи професорок. Мені здається, це ланцюгова реакція – найважче було тим жінкам, які були «першопрохідцями» в науці. Чим більше науковиць зараз мотивуватиме дівчаток займатися наукою, тим більше в майбутньому нас ставатиме. Я вважаю, що жінки, однозначно, мають такий же науковий потенціал, як і чоловіки, все залежить від конкретної людини і її знань та вмінь».

Також про свій шлях науковиці поділилася доцентка УжНУ Ганна Мелеганич: «Позаяк я була відмінницею, я мала можливість пройти педагогічну практику на магістратуру не в школі, а в університеті. Саме тоді я твердо вирішила, що хочу залишитись працювати в університеті.

Виявилось, що і моя мама хотіла в свій час навчатись в аспірантурі. Часом так трапляється, що діти реалізують мрії батьків, але в цьому випадку це було моє особисте прагнення. Оскільки я хотіла поєднувати науку з практичною діяльністю, то навчалась на аспірантурі заочно, а паралельно працювала, займалась громадською роботою, вийшла заміж.

Проте я завжди старалась вчиняти так, щоб інша діяльність не стала на заваді моїй фаховій підготовці як науковиці. Звісно, це не було легко.

Часто жінки початок своєї наукової кар'єри поєднують з вагітністю, з вихованням дітей. У мене теж так склалося, і на запитання старшого сина, який питав, коли ж у нього з’явиться братик, я відповідала, що мамі спочатку необхідно «народити» дисертацію. Робота в науковій сфері, в університеті відкриває чимало можливостей, це ні в якому разі не монотонна, нудна праця, це відкриття, новизна та саморозвиток. Тож дівчатам, які відчувають у собі науковий потенціал, я раджу не боятись викликів».

Ганна Фельцан Інформаційно-видавничий центр

ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ТА ВИЗНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ НАВЧАННЯ У ЗВО, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки УкраїниСуспільством обговорюються пропозиції Міністерства реінтеграції ТОТ щодо проходження атестації та визнання кваліфікацій за результатами навчання у ЗВО, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Про це повідомив у своєму Telegram-каналі Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

«Визнавати документи так званих закладів освіти з тимчасово окупованих територій неприпустимо», – підкреслив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Після окупації територій України у 2014 році дипломи про вищу освіту закладів освіти, що залишилися на непідконтрольних територіях, не визнаються. Реінтеграція мешканців із непідконтрольних територій, зокрема молоді, – наше ключове завдання. І для цього ми робимо все можливе.

Спрощено вступ до ЗВО України, надано право всім охочим здобувати безкоштовну вищу освіту за окремою квотою, проживати в гуртожитках на пільгових умовах, отримувати соціальну стипендію тощо.

3 лютого 2022 року під головуванням Віцепрем’єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук відбулося засідання робочої групи щодо розробки законопроєкту, спрямованого на відновлення механізму проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання особами, які здобули вищу освіту на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також запровадження такого механізму для тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Міністр нагадав, що процедура проходження атестації для тих, хто завершив здобуття вищої освіти на території окупованого Криму існує з 2016 року, але в листопаді 2021 року набули чинності зміни до закону, якими заборонено проводити атестацію для осіб, що почали здобуття вищої освіти на тимчасово окупованій території Криму після 20 лютого 2014 року.

Саме тому Міністерством реінтеграції ТОТ за ініціативою МОН було розпочато розроблення законопроєкту щодо відновлення зазначеної атестації.

Водночас Міністерством реінтеграції ТОТ було запропоновано поширити використання цього механізму для тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. «Важливо звернути увагу на той факт, що, з точки зору освіти, є різниця між тимчасово окупованою територією Криму та ТОТ Донецької та Луганської областей і неприпустимо ставити під сумнів цінність українського диплома, створюючи можливість його отримання без навчання у законно визнаному освітньому середовищі», – повідомив Сергій Шкарлет.

Питання визнання результатів навчання та компетентностей у сфері вищої освіти мешканців тимчасово окупованих територій окремих районів Донецької та Луганської областей за визначеним переліком спеціальностей може вирішуватися по-іншому – шляхом зарахування до університетів, які підтвердили свою патріотичну позицію та з 2014 року перебувають на підконтрольній території, здійснюють освітній процес і мають статус переміщених університетів.

Ретельно оцінюючи наявні в студента компетентності, у ЗВО можна здійснювати відповідну оптимізацію індивідуальних навчальних планів. «Узгодженого рішення наразі не існує, тому важливо напрацювати алгоритм, який буде державницьким, прозорим, легітимним і не матиме жодних підводних течій.

Ми всі разом мусимо працювати на розвиток України і захищати переваги державної освіти», – зазначив Міністр. Нагадаємо, вступна кампанія до закладів професійної освіти України триватиме до 1 вересня 2021 року. Особливу увагу МОН приділяє вступникам з тимчасово окупованих територій України.

Проєкт, підтриманий низкою підрозділів Ужгородського університету, реалізували за сприяння Міністерства у справах ветеранів.

Майже 250 книг зібрали у рамках акції «Книга Захиснику». Усю зібрану літературу передали в Обласний госпіталь ветеранів війни м. Ужгорода.

Активні учасники акції — представники Ради молодих вчених УжНУ, котрі, до слова, 7 лютого взяли участь у регіональній зустрічі Рад молодих учених (РМУ) у ректораті нашого вишу.

Спільними силами закарпатці заснували бібліотеку для військового шпиталю в УжгородіСпільними силами закарпатці заснували бібліотеку для військового шпиталю в Ужгороді«.

Ці книги не те що поповнять бібліотечний фонд госпіталю — вони його започаткують.

Так сказав представник закладу під час нашого візиту. Звичайно, без високої активності наших молодих учених та представників ОДА всього цього не було б», — каже координаторка акції на Закарпатті, голова Ради молодих учених при Закарпатській ОДА Світлана Делеган-Кокайко.

Проєкт реалізували за підтримки Міністерства у справах ветеранів.

Активно долучилися представники хімічного, медичного, юридичного підрозділів і факультету іноземної філології УжНУ, інформаційно-видавничого центру, а також безпосередньо проректорка УжНУ Мирослава Лендьел із донькою Анастасією.

Крім того, – представники Інституту електронної фізики НАН України, Мукачівського державного університету та Закарпатської облдержадміністрації.

Всеукраїнська координаторка проєкту Маріанна Верхотурова додає: «Акція «Книга Захиснику» — це можливість для українських молодих учених сказати «Дякую!» українським артилеристам, піхотинцям, розвідникам, військово-морським піхотинцям, десантникам і всім іншим Захисникам за можливість творити українську науку!»

Медіацентр УжНУ

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Розвиток і популяризація професійної освіти є одним із ключових завдань держави, про це повідомив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі. «Минулий рік видався продуктивним для галузі. Роботи зі створення 62 навчально-практичних центрів закінчено.

Цьогоріч у січні ми вже відкрили 15 освітніх осередків, ще 20 розпочнуть роботу в лютому-березні. Команда МОН активно працює над передачею закладів професійної освіти з державної у комунальну власність. У 2021 році передано 37 закладів професійно-технічної освіти на місцевий рівень, ще 58 знаходяться у процесі передачі.

Найкращі результати у Закарпатській області, Чернігівській і місті Київ», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Сергій Шкарлет також повідомив про завершення пілотування Методичних рекомендацій щодо оптимізації мережі закладів професійної освіти в 7 областях.

Це свідчить про те, що у 2022 році буде доопрацьовано та поширено рекомендації на всі регіони країни. «Профтехосвіта – галузь, яка лідирує у впровадженні в освітній процес дуальної форми здобуття освіти.

Наразі 240 закладів активно беруть участь у цьому процесі, до якого залучено 1 376 підприємств.

Заклади профтехосвіти є сучасними майданчиками для професійного та особистісного росту учнів, які стають конкурентоспроможними фахівцями, готовими до викликів ринку праці та інноваційного світу», – підкреслив Міністр. Зазначимо, у грудні 2021 року команда МОН організовано комунікаційну кампанію «Ми змінюємось» для молоді, їх батьків і бізнесу. У 2022 році у сфері професійної освіти планують створити навчально-практичні центри на суму 250 млн грн, запустити онлайн-платформу для дистанційного навчання, розробити близько 60 нових освітніх стандартів і передати майже 50% закладів професійної освіти на місцевий рівень.

У 6 розділах монографії зосереджено увагу на вивченні комунікативних особливостей закарпатського краю як загальноукраїнського простору.

Завдяки успішній атестації наукового напряму «Гуманітарні науки та мистецтво» Міністерство освіти і науки України виділило кошти на підтримку гуманітарних досліджень в УжНУ. Підсумком колективної роботи вчених стала ґрунтовна монографія «Лінгвальний та екстралінгвальний аспекти комунікації в мультикультурному середовищі Закарпаття».

Складові комунікації в ній з’ясовано на матеріалі україністики, загалом славістики, гунгаристики, літературознавства, перекладознавства, масмедіа з урахуванням особливостей Закарпаття. Науковці гуманітарного напряму УжНУ видали 600-сторінкову монографіюМонографія вийшла друком у ТОВ «РІК-У» накладом 200 примірників. Організацію процесу видання, загальне редагування праці виконали доктор наук із соціальних комунікацій, професор Юрій Бідзіля та кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри журналістики Галина Шаповалова і Ярослава Шебештян.

Як зауважують автори у вступі, «актуальність зумовлена не тільки оригінальним емпіричним матеріалом, що в основному дібраний із різних закарпатських джерел і відображає місцеву комунікативну специфіку, а й потребою осмислення лінгвальних та екстралінгвальних компонентів спілкування з урахуванням сучасних умов». У монографії зосереджено увагу на вивченні комунікативних особливостей закарпатського краю як загальноукраїнського простору. Наукові розвідки представлено в шести розділах.

У першій частині науковиці кафедри української мови з’ясовують актуальні проблеми дослідження лексико-фразеологічних засобів комунікації в українських говорах Закарпаття. Авторками підрозділів є докторка філологічних наук, професорка Наталія Венжинович; кандидатки філологічних наук, доцентки Ольга Пискач, Ольга Миголинець, Олеся Харьківська, Вероніка Баньоі; кандидатка філологічних наук Марія Яцьків.

До другого розділу – «Лінгвальні те екстралінгвальні аспекти міжслов’янської комунікації» – увійшли наукові розвідки кафедри словацької філології. Так, актуальні дослідження презентували кандидатки філологічних наук, доцентки Наталія Петріца, Юлія Юсип-Якимович, Тетяна Ліхтей, Леся Буднікова та Ольга Мадяр.

У третьому розділі представлено різні аспекти міжмовних слов’янсько-неслов’янських паралелей. Авторами цієї частини є кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри угорської філології Христина Зикань та доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології та світової літератури Анатолій Виноградов.

Четвертий розділ об’єднує дослідження викладачів кафедри української літератури та має назву «Комунікація в літературному та фольклорно-міфологічному просторі». Тут представлено праці кандидатів філологічних наук, доцентів Оксани Кузьми й Олександра Кордонця, докторки філологічних наук, професорки кафедри Оксани Тиховської.

У п’ятому розділі приділено увагу комунікації через призму компаративних досліджень модерних і постмодерних слов’янських літератур. Наукові розвідки презентували докторка філологічних наук, професорка Наталія Бедзір; кандидатка філологічних наук, доцентка Людмила Лимонова; старша викладачка Марта Демчик.

Завершальний розділ об’єднав дослідження масовокомунікаційної сфери Закарпаття й за обсягом є найбільшим. Кафедра журналістики має багаторічні напрацювання, що стосуються історії та сучасного стану регіональних медіа, тож представила у монографії актуальні наукові розвідки. Зокрема, тут можна ознайомитися з аналізом періодики на Закарпатті як чинником формування етнонаціональної комунікації; особливостями відображення місцевого колориту в сучасних закарпатських медіатекстах; питаннями телебачення та онлайн-медіа як факторами формування мультикультурного інформаційного поля транскордонного регіону; проблематикою кризових комунікативних процесів; результатами дослідження засобів масової інформації як інструмента формування й моніторингу мовнополітичної ситуації.

Авторами підрозділів є доктор наук із соціальних комунікацій, професор Юрій Бідзіля, докторка філологічних наук, професорка кафедри журналістики Галина Шумицька; кандидатки філологічних наук, доцентки Галина Шаповалова, Ярослава Шебештян, Олеся Барчан, Ганна Гецко; кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Євген Соломін; кандидатка наук із соціальних комунікацій Наталія Толочко; старший викладач Василь Путрашик. Результати наукових досліджень, опубліковані в монографії, були апробовані на наукових та науково-методичних конференціях, семінарах, круглих столах тощо.

Видання стане в пригоді науковцям, медіапрактикам, студентам і всім, хто цікавиться проблемами комунікації в мультикультурному середовищі.

Підготувала Наталія Толочко

У понеділок, 7 лютого, в Ужгородському національному університеті відбулася регіональна зустріч Рад молодих учених (РМУ).

У зустрічі взяв участь перший проректор Олександр Сливка. На порядку денному було розглянуто та обговорено: ініціативу РМУ при МОН щодо створення та засад функціонування Офісу підтримки вченого.

Проблеми пов’язані з підтримкою наукової та науково-технічної діяльності в країні, комерціалізацією та впровадженням/масштабуванням розробок.

Можливості і виклики у діяльності рад молодих вчених та молодих вчених зокрема. Обговорені питання викликали жваву живу дискусію. Адже ця зустріч - це чудова можливість отримати відповіді на свої питання, проблеми молодих науковців та почути про нові можливості для молодих вчених!

Запропоновані напрацювання були викладені в протоколі зустрічі. Трансляція заходу відбулась на офіційній сторінці РМУ при МОН у Facebook та доступна за посиланням https://www.facebook.com/youngscientists.ua.

Під час зустрічі відбулася передача зібраних книг молодими вченими Закарпатської області до бібліотеки військового шпиталю в м. Ужгород в рамках Всеукраїнського проєкту «Книга захиснику».

Довідка: Командою РМУ при МОН, за сприяння сучасних українських авторів та видавництв, ініційовано проведення проєкту "Книга захиснику", що полягає у наповненні бібліотек при військових шпиталях зібраннями сучасної української літератури різноманітних жанрів.

"Книга Захиснику" - це можливість для українських молодих вчених - істориків, юристів, біологів, економістів, хіміків сказати «ДЯКУЮ» українським артилеристам, піхотинцям, розвідникам, військово-морським піхотинцям, десантникам і всім іншим захисникам за можливість творити українську науку!

Інформаційно-видавничий центр за інф. факультету післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки

12 випускників завершили навчання з відзнакою На факультеті історії та міжнародних відносин дипломували магістрів.

4 лютого когорта студентів факультету історії та міжнародних відносин УжНУ вступила у доросле життя, отримавши дипломи магістрів.

У великій залі ректорату зібралися наче вперше ті, хто 5 з половиною років ішли пліч-о-пліч. Хтось згадував про перші п’ятірки, хтось – про двійки. У когось пітніли долоні на згадку про деканатський список боржників…

Згодом зі сльозами на очах не могли й слова мовити про те, якими незабутніми були студентські роки. Та попри всілякі спогади, кожен пам’ятає, що він – випускник УжНУ.

Віталій Андрейко Віталій Андрейко До першого вітального слова вийшов т. в. о. декана, завідувач кафедри міжнародних студій і суспільних комунікацій, доцент Віталій Андрейко, який насамперед переказав напутні побажання від очільника факультету Івана Вовканича. «В університеті вручення дипломів магістра – визначна подія. Випускний – остаточне підбиття підсумків роботи студентів, викладачів…

Хай упевненість у собі стане запорукою вашого успіху, додасть наснаги для написання нових сторінок вашого життя, вашої історії, історії майбутньої родини та, зрештою, історії країни.

Нехай диплом випускника УжНУ буде для вас не просто документом, а провідником на успішному професійному шляху», – побажав у листі-зверненні Іван Іванович. Віталій Іванович, своєю чергою, додав: «Кожен із вас робитиме перший професійний крок, і мені щиро хочеться, щоб ці кроки були тільки вдалими і продуктивними». Слова привітання висловив і вручив дипломи з відзнакою (їх, до слова, здобули 12 магістрів) колишній випускник підрозділу, а нині заступник голови Закарпатської облради Андрій Шекета. «Нині перед вами питання: «Що робити? Які пріоритети розставити?

Чи правильним було рішення про вступ 5,5 років тому?». Скажу вам: головна цінність того, що я вчився в університеті, не у самому здобутому фактажі, а в тому, що мене тут навчили думати. Додаткову інформацію завжди є звідки взяти. Важливо те, як ви міркуєте і наскільки готові вчитися ще після завершення університету. Не хочу засмучувати, але вчитися доведеться багато ☺.

Тепер у вас дуже добра база, щоб на неї нарощувати інші знання. Хочу, щоб ви вірили в себе і пам’ятали про тих, хто доклав зусиль до того, щоб ви стали такими, якими бачимо сьогодні перед собою», – підсумував пан Шекета. Завідувач кафедри античності, середньовіччя та історії України домодерної доби Ігор Ліхтей акцентував: «У геть непростий час отримуєте дипломи. Але бажаю, щоб через 50 років ви в такому ж складі зустрілися в цьому ж залі». Додав своїх побажань і завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн, доцент Ігор Шніцер. «Щиро вірю, що роки навчання виробили звичку сміливо простувати до мети, не «пасувати» перед складнощами. Вам пощастило знайти надійних друзів, можливо, комусь і другу половинку.

Бажаю, щоб здобуті дипломи стали надійним фундаментом для матеріального добробуту вашого і ваших родин», – побажав Ігор Омелянович. Про те, якими були випускники в очах кураторів, першою поділилася завідувачка кафедри бізнес-адміністрування, маркетингу та менеджменту Олеся Дюгованець: «Сподіваюся, що скористаєтеся всіма порадами, що почули сьогодні.

Впевнено скажу, що перед нами саме ті студенти, про яких буде згадувати більшість викладачів. Ми спостерігали ваше зростання. Ви були правильними студентами, активними. Вміли попрацювати і відпочити, тішили нас своїми ідеями… Я переконана, що здобуті знання вам згодяться. Ви самі стелите той килим, яким простуватимете в житті. І у вас є з чим по ньому йти».

На факультеті історії та міжнародних відносин дипломували магістрівТепло привітала молодь старша викладачка кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Олеся Бенчак: «Позаду хвилювання, сльози, розчарування. Студенти-міжнародники, ви – мій перший випуск, і я щиро радію з того, що ми дійшли до фінішу.

Починається час нових звершень, і на цьому етапі, як і на всіх наступних, важливо дотримуватися золотого правила: не зупинятися у навчанні, розвиватися і впевнено рухатися вперед. Творчих успіхів у вашому особистому і професійному житті!»

Професор Ігор Тодоров Відзначив: «Мабуть, у цьому залі я найбільш літня людина, що мала справу з випуском кваліфікованих спеціалістів. Саме завдяки вам я не відчуваю років. Молодий, бо ви надихаєте. Такі заходи демонструють те, що ми недарма працювали…

Не важливо, де ви будете працювати – ви здобули потрібну базу, яка знадобиться у будь-якій сфері. Хочу, щоб ви дотримувалися чудової формули трьох «П»: порядність, професіоналізм, патріотизм». «Чим нас більше, тим краще. Якщо нас об’єднати в одному приміщенні – «притремося» швидше… Кожен прийшов сюди з різних причин.

Але так, як ви радієте цьому диплому, помножте у кілька разів – і будете знати, як радіють за вас батьки та «надбатьки» – бабусі та дідусі. І передусім хочу привітати їх. У кожного з вас є унікальна історія, в якій є багато чого згадувати.

Починали різними, і закінчили навчання теж неповторними. Вас, мабуть, часто запитують, ким будете після закінчення навчання. Диплом дає вам шанс стати кимось кращим. Дасть вам шанс говорити на рівних з професіоналами з інших країн.

Проте головне, що здобуті знання дають вам змогу думати нешаблонно.

А це дуже цінно», – з нотками гумору привітав випускників доцент кафедри археології, етнології та культурології Ігор Прохненко. Не залишися осторонь і студенти. Мар’яна Тесличко висловилася від імені всіх випускників: «На ваших очах ми зростали. І, безперечно, ви зробили вагомий внесок у те, щоб ми сформувалися як особистості.

Ми вдячні за знання і за можливість подорожувати й відкривати світ. Ці стіни – це школа життя. Висловлюємо вам глибоку подяку за поради 24/7.

Ми успішно пройшли цей складний період. Але всі разом! Бажаємо, щоб ваша праця оцінювалася винятково гідно. Розквіту нашому факультету!

Більше хороших, талановитих студентів! Адже ми йдемо – треба комусь займати наші місця»☺.

На факультеті історії та міжнародних відносин дипломували магістрівЩо ж, бажаємо студентам-випускникам не втрачати життєвого оптимізму і того запалу, який дав змогу дійти до фіналу.

Нехай усе бажане/задумане реалізується, а сили не закінчуються. Віримо, що кожен наступний студент досягне вершин, якими можуть похвалитися випускники сьогодні!

Ірина Неменуща,

фото Ярослава Шелемби