Дякуємо директорці Наукової бібліотеки УжНУ Марії Медведь та її колегам за допомогу.

Як ми повідомляли, навчально-методичний посібник "Збірник задач з фармацевтичної хімії" Галини Різак побачив світ у друкованому вигляді завдяки відомим меценатам і бізнесменам Олегу Анатолійовичу Немировському та Петру Олександровичу Іванову.

Вл. інф.

В Ужгородському пресклубі декан юрфаку УжНУ Ярослав Лазур, його заступниця Марія Менджул та координаторка Центру Наталія Петрецька розповіли про роботу зі зверненнями громадян, правоосвітні семінари та сайт, що допомагає переселенцям у вирішенні правових питань Понад місяць на базі юридичного факультету УжНУ працює Центр правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення.

Його створили ужнівці спільно з Національною академією правових наук України. 12 травня в Ужгородському пресклубі декан факультету Ярослав Лазур, його заступниця Марія Менджул та координаторка Центру Наталія Петрецька розповіли про роботу зі зверненнями громадян, правоосвітні семінари та сайт, що допомагає переселенцям у вирішенні правових питань.

Підрозділ працює на громадських засадах, безкоштовно надає юридичні послуги й консультації, збирає та фіксує порушення прав людини під час війни. До роботи залучений майже весь юридичний факультет: викладачі, фахівці-практики, студенти. З перших днів повномасштабної війни всі вони активно волонтерили, – зазначив декан факультету Ярослав Лазур. Згодом ужнівці помітили, що багато людей, які переїхали до нашого регіону або розглядають його як транзитний, потребують правової допомоги.

Переселенці виїжджали без документів, втратили житло, роботу, тому юридичних питань виникало багато.

«Ми порадилися і колектив прийняв рішення не залишатися осторонь і надавати посильну правову допомогу. Для цього створили Центр правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення разом із Національною академією правових наук, що дозволило залучити колег з усієї України. Громадяни звертаються телефоном, електронною поштою. Щосереди ми намагаємося проводити відкриті семінари за участі фахівців із Закарпаття та інших регіонів України. Співпрацюємо і з правоохоронними органами», – розповів декан.

Центр допомоги постраждалим через війну розглядає десятки звернень щодня, проводить семінари щотижня і надає юридичні послуги безкоштовно

Окремими векторами роботи Ярослав Лазур називає міжнародну співпрацю, проблематику економіки. Багато звернень від українцівстосується прав на проживання і роботу за кордоном. Ті люди, які залишився в Україні, шукають варіанти підтримки бізнесу, розвитку власної справи. Будь-який підприємець, який звернеться за консультацією, знайде відповіді на питання. На думку декана, позитивною тенденцією є активна участь студентів у роботі Центру, адже здобувають важливі навички для майбутнього фаху. Заступниця декана юридичного факультету Марія Менджул додала, що студенти чергують у Центрі під контролем викладачів.

З квітня підрозділ проводить правоосвітні семінари. Вже відбулося п’ять таких заходів за участі фахівців із різних сфер. Говорили про проблеми ввезення й використання гуманітарної допомоги; зміни в трудовому законодавстві; зміни в митному й податковому законодавстві; особливості правового статусу громадян, які хочуть отримати такий статус за кордоном; доступ ВПО до медицини. Сайт Центру створений спільно з Національною академією правових наук України і юридичним факультетом УжНУ.

Тут висвітлюють інформацію про роботу, всі заходи, а також важливі контакти. «До нас щоденно звертається близько 30-40 осіб. Більшість телефоном, електронною поштою. У перші дні повномасштабної війни було дуже багато осіб, які зверталися за якісною правовою підтримкою через знайомих, практикуючих юристів. Всі наші заходи безкоштовні, відбуваються онлайн. На сайті є рубрика «Практичні рекомендації», де пояснюємо зміни в законодавстві», – розповіла Наталія Петрецька, координаторка роботи Центру. Представники юридичного факультету розповіли, що внутрішньо переміщені особи звертаються з дуже різними питаннями: за уточненнями, поясненням правової позиції; щодо здійснення судочинства, підтвердження документів, правового статусу, права власності та ін.

Відрадно, що Центру пропонують допомогу самі ж юристи. Важливі поради надають фахівці, які мають досвід вирішення складних правових питань в умовах війни з 2014 р., зокрема, харків’яни, запорізьці. Звертаються і представники органів державної влади, щоб спільно напрацьовувати правові рішення.

Ярослав Лазур спостерігає поліпшення рівня самосвідомості громадян під час війни: «Бачимо на власні очі, що кожен вирішує питання не з позиції, аби виграти, а бути корисним суспільству». У Центрі мають чимало планів. 18 травня проведуть семінар із військовими про питання мобілізації, статус територіальної оборони тощо. Лінк на захід буде на сайті. Невдовзі обговорять міжнародне гуманітарне право, далі – права дітей, за ними – проблеми релокалізованого бізнесу.

Працівники Центру зазначають, що найголовніше завдання зараз – донести інформацію про роботу підрозділу до людей, які рятуються від війни.

Тому якщо ви знаєте внутрішньо переміщених осіб, що потребують якісної та безкоштовної юридичної допомоги, – спрямуйте їх до Центру правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, чи принаймні на його офіційну платформу.

Наталія Толочко

Медіацентр УжНУ

Завідувач кафедри інформаційних управляючих систем і технологій УжНУ Олександр Міца, на запрошення якого харківський науковець виступив перед ужнівською аудиторією, запропонував активізувати співпрацю з дослідження комп’ютерного зору та закликав студентів обирати теми для наукових досліджень і в цьому напрямку

Днями на факультеті інформаційних технологій УжНУ доктор технічних наук, професор Харківського національного університету радіоелектроніки Сергій Машталір прочитав лекцію про «комп’ютерний зір».

Лекцію про «комп’ютерний зір» прочитав в УжНУ професор ХНУРЕ Сергій Машталір– Коли людина дивиться на щось, вона не тільки сприймає це як певну картинку, а й інтерпретує завдяки мозку, що це. Тобто ми не тільки сприймаємо візуальну інформацію, а й робимо висновки.

Ідея «комп’ютерного зору» полягає в тому, щоб комп’ютер зміг за допомогою якогось сенсора отримати інформацію, потім її інтерпретувати й дати таку ж відповідь.

Тож постає питання: що таке комп’ютерний зір? Це якась мрія? Чи це вже реальність? У рамках цієї лекції ми про це поговоримо, – так розпочав професор свою двогодинну презентацію. Комп’ютерний зір (Computer Vision) – актуальний напрям, який використовується в багатьох сферах: на ґаджетах – для біометричної ідентифікації, у вебтехнологіях, у віртуальній та доповненій реальності, у медицині, на виробництві, у медіа тощо.

Професор наголосив, що комп’ютерний зір і комп’ютерна графіка – явища не тотожні: комп’ютерна графіка спеціалізується на моделюванні певного реального процесу за допомогою готових зображень; комп’ютерний зір займається зворотним: ми отримуємо якусь інформацію із зовнішнього середовища за допомогою певного сенсора і намагаємось інтерпретувати це так, щоб комп’ютер «зрозумів» цю модель реального світу. Лектор наголосив на тому, що комп’ютерний зір – це не просто використання машинного навчання щодо візуальних даних, адже є багато факторів, що ускладнюють аналіз інформації за допомогою комп’ютера: об’єкти мають колір і текстуру, можуть зливаються з фоном, бути частково затулені чи обернуті, відстань впливає на сприйняття розміру об’єкта тощо.

Подолання цих перешкод – одне з ключових завдань у цьому напрямку дослідження, і вчені вже мають певні успіхи. Професор Сергій Машталір – провідний фахівець із комп’ютерного зору в Україні, дав рекомендації студентам щодо можливих напрямків дослідження.

Завідувач кафедри інформаційних управляючих систем і технологій УжНУ Олександр Міца, на запрошення якого професор Сергій Машталір прочитав лекцію, запропонував активізувати співпрацю з дослідження комп’ютерного зору та закликав студентів обирати теми для наукових досліджень і в цьому напрямку.

Цікава й гарно ілюстрована лекція професора Сергія Машталіра сприяє популяризації тематики комп’ютерного зору в Ужгородському університеті.

Доцент кафедри журналістики Василь Шаркань

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

13 травня 2022 року під час засідання Уряду схвалено постанову про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо врегулювання питань академічної мобільності.

Акт, зокрема, визначає процедуру реалізації права на академічну мобільність, порядок проходження, визнання та зарахування результатів академічної мобільності для українських учасників в межах міжнародної співпраці в галузі освіти, науки, інновацій.

Імплементація зазначеної процедури в умовах воєнного стану дасть змогу гарантувати право на безпечну освіту студентів, які вимушено покинули місце свого постійного перебування або Україну, в більш безпечних регіонах України або за кордоном, сприяти їхньому поверненню в Україну після завершення або припинення воєнного стану, адже офіційно дозволить зарахувати результати такого навчання після повернення до свого закладу постійного місця навчання.

Також реалізація процедури гарантуватиме право на безпечні умови праці наукових та науково-педагогічних працівників, що підтримає інтелектуальний потенціал України, оскільки забезпечить збереження посади за основним місцем роботи до двох років.

Документ передбачає усі етапи реалізації академічних обмінів: підготовка до участі у програмах академічної мобільності, реалізація такої програми, заходи після завершення програми, визнання результатів участі у програмах академічної мобільності.

Таким чином для українських здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, здобувачів наукового ступеню, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників будуть створені сприятливі умови для проведення наукових досліджень у найкращих світових лабораторіях та дослідницьких центрах, підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки, професійної майстерності учасників академічної мобільності тощо. Довідка Академічна мобільність є одним із пріоритетів Болонського процесу й ефективним інструментом підвищення якості освіти.

Приєднавшись до Болонського процесу в 2005 році і визнавши таким чином сприяння мобільності як однієї із цілей на шляху до створення європейського простору вищої освіти, Україна впродовж останніх 15 років підтримує і виконує задекларовані у рішеннях Конференцій міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти, завдання з реформування національної системи освіти.

У четвер, 12 травня, відбулося чергове засідання Вченої ради УжНУ.

Основні питання які розглядали, стосувалися навчальної, наукової та виховної діяльності фізичного факультету та прийняття правил прийому на навчання в УжНУ в новій редакції.

Засідання розпочали із звіту декана фізичного факультету, професора Володимира Лазура.

Він ознайомив присутніх зі структурою факультету, кадровим складом, освітніми та науковими досягненнями підрозділу, перспективами розвитку.

Наразі на факультеті навчається 289 студентів, з них 226 бакалаврів та 63 магістри. «На факультеті склалася своя, притаманна саме нашому університету, система підготовки наукових кадрів, основою якої є залучення студентів до активної наукової роботи, починаючи вже з першого курсу. Кожний другий студент закінчує факультет, маючи одну чи кілька публікацій у реферованих та фахових журналах, матеріалах Всеукраїнських і Міжнародних наукових конференцій» - наголосив Володимир Лазур.

Фізичний факультет є лідером в університеті за кількістю публікацій, які індексуються наукометричною базою Scopus. Наразі на факультеті більше 1800 «скопусівських» публікацій.

Наступним питанням розглянули Правила прийому на навчання в УжНУ в новій редакції.

Як зазначив відповідальний секретар Приймальної комісії Петро Горват, ці зміни викликані війною із росією та необхідністю проведення вступної кампанії в умовах військового стану.

Нові правила прийому включають чимало змін, значна частина яких стосуються термінів проведення вступної кампанії.

Загалом в Україні є заплановані три сесії національного мультипредметного тесту (НМТ): основна – друга половина липня, серпень, додаткова – серпень, спеціальна – вересень.

Основна сесія магістерського комплексного тесту (МКТ) та магістерського тесту навчальної компетентності (МТНК) відбуватиметься з 10 до 17 серпня, додаткова – з 07 до 10 вересня, спеціально організована – вересень – жовтень. Як зазначив Петро Горват, зарахування за кошти фізичних, юридичних осіб закінчується не пізніше ніж 30 листопада, реєстрація та робота електронних кабінетів вступників закінчується 31 жовтня.

Варто також зазначити, що згідно з новими правилами прийому:

– реєстрація електронних кабінетів вступників, завантаження документів розпочинатиметься з 1 липня;

– прийом заяв та документів розпочинається 29 липня та закінчується о 18:00 8 серпня (вступ на основі ІУС (індивідуальної усної співбесіди), ТК(творчого конкурсу) і 18:00 23 серпня (вступ за результатами НМТ або ТК (складені з 1 по 18 липня);

– індивідуальні усні співбесіди проводяться з 09 по 16 серпня включно;

– формування рейтингових списків вступників, надання рекомендацій до зарахування та оприлюднення списку рекомендованих з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету здійснюються не пізніше 29 серпня;

– вступники, які отримали рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного замовлення до 18:00 02 вересня;

– зарахування вступників проводиться: - за кошти державного бюджету (за державним замовленням) – 05 вересня;

- за кошти фізичних та/або юридичних осіб – не пізніше ніж 30 вересня;

– переведення на вакантні місця державного замовлення – не пізніше ніж 19 вересня.

На засіданні також розглянули правила прийому до Природничо-гуманітарного фахового коледжу у 2022 році у новій редакції, затвердили теми дисертаційних досліджень та зміну наукового керівни а також рекомендували до друку окремі видання.

Інформаційно-видавничий центр

У середу, 11 травня, до Ужгородського національного університету з офіційним візитом прибули головний виконавчий директор Кернел Корпорації Джеффрі Поттер, ад'юнкт-лектор Шеллерского коледжу бізнесу Джоел Коуен, президент і генеральний директор PASS Деніел Пулс та виконавчий віце-президент з охорони здоров'я PASS Хосе Е. Москер, які об’єднані ініціативою «Друзі Карпатського фонду».

ГО Карпатський фонд є унікальною транскордонною регіональною фундацією, яка надає технічну та консультативну підтримку проєктам, результатом яких є покращення життя людей у містах та сільських громадах Карпатського регіону. Директором організації є кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології і соціальної роботи Руслан Жиленко.

«Друзі Карпатського фонду» об’їздили вже декілька країн Карпатського регіону й приїхали в Україну, щоб ознайомитися з життям внутрішньо переміщених осіб та визначити найосновніші потребами українців у воєнний час для подальшого надання допомоги. Зокрема, вирішили відвідати Ужгородський національний університет як один з найпотужніших центрів волонтерства в Закарпатті.

Адже УжНУ з перших днів повномасштабної війни в Україні докладає чималих зусиль для допомоги як внутрішньо переміщеним особам, так і військовим. У рамках знайомства з УжНУ відбулась офіційна зустріч з представниками волонтерського руху УжНУ – проректоркою Мирославою Лендьел, помічницею ректора Крістіною Товт, працівниками відділу міжнародних зв’язків та факультету післядипломної освіти.

Волонтери розповіли про основні напрямки своєї роботи й узгодили наступні кроки для двостороннього співробітництва. Також представники організації оглянули гуртожитки УжНУ, які стали прихистком для близько 1500 переселенців.

ГО Карпатський фонд разом із міжнародними партнерами окрім надання допомоги також мають за мету розробку нових моделей розвитку Карпатського регіону післявоєнного періоду: створення нових робочих місць, умов для освіти, доступної медицини та ін. Ганна Фельцан,

Інформаційно-видавничий центр УжНУ

Google+ Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Для оперативного інформування науковців, інноваторів та стартапників про новини та можливості МОН створено

Телеграм-бот Info Science Bot.

За майже місяць роботи чатботом користуються майже 3 тис. осіб. Уже зараз у боті розміщено понад 100 актуальних публікацій про можливості для науковців від іноземних університетів та наукових інституцій щодо грантової підтримки, мобільності та тимчасового працевлаштування. Зазначимо, для інноваторів зібрано пропозиції підтримки від Українського фонду стартапів та його партнерів.

Також розміщено форму для партнерів/спонсорів і стартапів щодо можливості надання допомогти та підтримки у сфері науки.

Для зручності користування в Info Science Bot додано діалог «Актуальні події», де розміщено анонси відкритих конкурсів, навчальних воркшопів та тренінгів як для науковців, так і для інноваторів, а також реєстраційні заявки на участь у них.

Info Science Bot в умовах воєнного стану продовжує працювати як майданчик обміну інформацією, оскільки через нього можна подавати актуальні новини, пропозиції щодо підтримки науки та інновацій в Україні, безпечних умов праці.

Для цього у Телеграм-боті активною є кнопка «Повідомити про новину або можливість».

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

5 травня 2022 року відбулася зустріч Міністра освіти і науки Сергія Шкарлета з виконавчим директором Save the Children International Девідом Райтом, директором організації Save the Children в Україні Пітером Волшем та її представниками.

Під час зустрічі обговорили напрацьовані заходи для забезпечення сталості освітнього процесу, а також доступ до якісної та безпечної освіти в умовах війни.

Міністр висловив сподівання на подальшу підтримку міжнародних донорів і партнерів та передав на розгляд опис підготовлених командою МОН проєктних пропозицій із короткостроковими та середньостроковими потребами. За його словами, першочерговими є 11 пропозицій, серед яких: забезпечення цифровими девайсами для освіти; проведення вступної кампанії 2022; відкриття освітніх хабів в Україні та за її межами; постачання ЗЗСО шкільними автобусами; видання підручників і посібників для НУШ. «Довгостроковими пріоритетами є відновлення пошкодженої та зруйнованої інфраструктури, повернення вимушено переміщених учасників освітнього процесу та продовження політики реформування сфери освіти на всіх рівнях», – зазначив Сергій Шкарлет.

Довідково.

Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration) в листопаді 2019 року і стала сотою країною, що підтримала положення цього документа.

Країни-підписанти Декларації – це як держави, на території яких немає військових конфліктів, так і ті, де має місце збройна агресія.

Декларація містить низку зобов'язань для запобігання і реагування на напади та використання закладів освіти у військових цілях у період збройного конфлікту.

У країнах, що приєднались до Декларації раніше, вже розроблені та успішно впроваджуються підходи до імплементації документа.