Уряд Республіки Казахстан пропонує українцям 40 державних стипендій на 2023/24 навчальний рік.

Серед них 30 стипендій для здобуття освітнього рівня «Бакалавр» та 10 стипендій освітнього рівня «Магістр». Участь у конкурсі можуть узяти претенденти, успішність котрих має бути не нижче оцінки В.

Для участі в конкурсі кандидати мають подати заяву на навчання в закладах вищої освіти Казахстану встановленого зразка, заповнену друкованими літерами, з фотографією, копію документа, що посвідчує особу (закордонний паспорт) та нотаріально засвідчену копію документа про попередній рівень освіти та додаток до нього.

Зокрема, учні шкіл мають подати нотаріально засвідчену довідка про навчання у випускному класі з оцінками за останнє півріччя, а студенти, які не отримали дипломи про освіту – нотаріально засвідчений витяг із залікової книжки та нотаріально засвідчений документ про повну загальну середню освіту з додатком і довідку із закладу освіти, що підтверджує їхній студентський статус (українською мовою).

Також кандидати мають подати медичну довідку для тих, хто виїжджає на навчання за кордон, видану офіційним органом охорони здоров'я і медичну довідку про відсутність ВІЛ/СНІД, видану офіційним органом охорони здоров'я.

Довідка має бути двомовною (українська / англійська або українською з неофіційним перекладом на англійську мову).

Окрім того, учасникам конкурсу необхідно подати мотиваційне есе англійською мовою, рекомендаційний лист англійською мовою та довідку про відсутність судимості, перекладену англійською мовою і нотаріально засвідчену. Кандидати мають подати до Міністерства освіти пакет документів в електронній формі. Скановані документи (формат PDF) надіслати на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. У темі листа зазначити «Стипендії на навчання в Республіці Казахстан 2023-2024».

Паперову форму документів кандидатам необхідно мати при собі після прибуття.

Уряд Чеської Республіки пропонує українцям 8 державних стипендій із вивчення чеської мови, літератури, культури та історії в літніх школах слов’янських студій. Участь у програмі можуть узяти громадяни України, яким виповнилось 18 років. Стипендія передбачає кошти на проживання та харчування (сніданок, обід, вечеря), зарахування та навчання, поїздки та екскурсії.

Також деякі літні школи надають квитки на громадський транспорт.

Документи від кандидатів на отримання державної стипендії приймаються відповідно до вимог і переліку, визначених чеською стороною.

До Міністерства освіти і науки України потрібно подати пакет документів в електронній та паперовій формах (документи надсилати в двох зазначених формах).

У Міністерстві освіти і науки активно працюють над питанням підвищення зарплати для фахівців усіх рівнів освіти. Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий в ефірі програми «Сніданок з 1+1». За його словами, гідний рівень оплати праці освітян є дуже важливим.

«Як громадянин, а не міністр, я скажу, що такі низькі зарплати – це приниження. Ми повинні виходити з такої позиції, як гідність людини. Ми повинні вийти на гідну оплату праці. Якщо ми хочемо виховувати громадянина, то ми повинні зробити так, щоб і педагог відчував себе гідною людиною. Тому оплата праці – дуже важлива», – наголосив міністр.

Також він повідомив, що триває обговорення цього питання на всіх політичних рівнях.

«У процесі мого спілкування з Президентом, прем'єр-міністром, віцепрем'єр-міністром, на всіх політичних рівнях є розуміння цієї проблеми. Моделі оплати праці і рішення – в роботі», – зауважив Лісовий.

Він наголосив, що підвищення буде стосуватись усіх освітян: працівників позашкільних закладів освіти, вихователів дитсадків, вчителів та викладачів.

«Є мета – вона поставлена. Підвищення повинно бути системним. Інше питання – який принцип, пріоритизація, шлях. Це зараз активно опрацьовується на всіх рівнях», – підкреслив Лісовий.

Кількість предметів у школах треба зменшити.

Загалом вона має бути раціональною.

У цьому переконаний міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

При цьому він не вважає, що треба кількість предметів у школах збільшувати. Лісовий зробив заяву про скорочення кількості предметів у школах Так, міністр вважає, що кількість предметів у школі має бути раціональною і вона має бути не збільшена, а зменшена.

Також він прокоментував можливість повернення у школах початкової військової підготовки.

За словами Лісового, треба обговорювати це питання виважено. Для дітей важливо розуміти свою здатність протистояти... Ми не маємо втягувати дітей ментально у війну. Але дати деякі інструменти, звісно, можна. Тому певний рівень підготовки підліткам для старших класів можна дати, – наголосив очільник МОН.

Глава МОН назвав термінові зміни української освіти.

Перш за все в Україні дбатимуть про безпеку учнів та вчителів під час освітнього процесу.

Не менш важливим завданням на сьогодні є і повернення до очного навчання.

Ще одне важливе завдання, яке ставить для реалізації МОН, – організація якісного онлайн-навчання. Це для школярів за кордоном та тих, хто через безпекову ситуацію в Україні змушений вчитися дистанційно.

Серед інших важливих завдань для втілення – тотальна цифровізація та оптимізація доступу до освіти через створення індивідуальних кабінетів.

Ще одним пріоритетом МОН є модернізація та трансформація системи професійної освіти.

https://24tv.ua/education/ministr-osviti-zrobiv-zayavu-pro-skorochennya-kilkosti-predmetiv_n2294072

Тридцять років на службі історії: побачили світ вибрані біографічні нариси про професора Миколу Вегеша Нещодавно побачили світ вибрані біографічні нариси про життя і діяльність професора, доктора історичних наук, ректора УжНУ у 2005-2012 роках Миколи Вегеша, видання «Тридцять років на службі історії» представлено у трьох томах.

До книги «Тридцять років на службі історії» увійшли найкращі нариси та статті про життєвий шлях, наукову, педагогічну і політичну діяльність вченого, який одним із перших в українській історіографії почав об’єктивне і неупереджене дослідження актуальних проблем українських державотворчих процесів наприкінці 30-х років ХХ століття.

Своїми думками про внесок Миколи Вегеша в сучасну історичну науку діляться Маріан Токар, Володимир Фединишинець, Андрій Дурунда, Микола Зимомря, Йосип Баглай, Василь Туряниця, Степан Віднянський, Михайло Болдижар, Василь Худанич та багато інших сучасників. У книзі також є окремі матеріали епістолярної спадщини відомого українського історика (листи від Романа Федоріва, Івана Дзюби, Зірки Ґренджі-Донської, Володимира Грабовецького, Миколи Мушинки) та вибрані інтерв’ю і статті.

Такий підхід до укладання книги дозволяє краще зрозуміти не тільки внесок вченого в історичну науку, але й об’єктивно та неупереджено простежити діяльність Миколи Вегеша на посаді ректора Ужгородського національного університету, деякі аспекти політичної роботи.

Укладачем книги є Анна Чаварга, видання розраховане на широкий читацький загал. Інформаційно-видавничий центр

 

Стартувати планують після Великодня пізнавальною прогулянкою для представників закарпатської філії Українського товариства глухих Мукачівка Мирослава Якима навчається на першому курсі факультету туризму та МК. Зі шкільних років дівчина мріяла ділитися цікавою інформацією з людьми й вирішила вступити на спеціальність «Туризм» саме задля цього.

Про те, як мрія набула неочікуваної трансформації з подвійною соціальною користю, Мирослава розповіла Медіацентру УжНУ.

«Я виросла у Мукачеві й неодноразово відвідувала екскурсії місцевих гідів, зокрема й Максима Адаменка. Мабуть, саме ці люди надихнули мене вступити на туризм. Хоч я завжди відчувала, що хочу стати екскурсоводом»,— розповідає Мирослава. Уже будучи студенткою УжНУ, Мирослава звернулася до пана Адаменка по практичні поради з екскурсоводства: де знаходити цікавий матеріал, як поводитися з туристами тощо. Гід запросив дівчину на екскурсію, а після неї поділився досвідом. «Максим розповідав мені про роботу екскурсовода, і якось у розмові я сказала, що знаю жестову мову, — так зародилася ідея створити екскурсії з сурдоперекладом».

Про потреби людей, які не чують, дівчина знає не з чуток: «Мої батьки з дитинства позбавлені слуху, і я ділилася з ними цікавою інформацією, про яку дізнавалася. Я люблю комунікувати, подобається розповідати людям щось нове. А люди, які мають проблеми зі слухом, прагнуть до інформації ще більше: я бачу це не лише на прикладі своїх батьків, а й їхніх друзів. Багато слів, якими ми користуємося у повсякденні, незрозумілі для них, тому доводиться спрощувати, пояснювати описовими конструкціями. Через це черпати інформацію з друкованих джерел вони теж не завжди можуть. А екскурсії цікаві людям тим, що гід завжди розповість більше, зверне увагу на деталі, поділиться легендами чи цікавими фактами».

Спільно Максим і Мирослава вже записали перше відео, де показали й розповіли про визначні місця Мукачева. У планах — низка таких роликів і перша екскурсія з синхронним сурдоперекладом. Досвід синхронного перекладу студентка теж має: ще під час навчання у школі допомагала з перекладом телепередачі на одному з місцевих каналів, а крім того, і тепер щонеділі перекладає жестовою мовою богослужіння в церкві, яку відвідує з батьками.

«До нашої церкви на богослужіння постійно приходить близько 5 людей із вадами слуху, на свята буває й до 15. Тепер до нас доєдналися ще троє нечуючих — з внутрішньо переміщених осіб. Хочу допомогти їм мати такий же доступ до інформації й послуг, який мають інші люди». Першу екскурсію планують провести після Великодня для представників закарпатської філії Українського товариства глухих.

У майбутньому Мирослава планує створювати власні туристичні маршрути й супроводжувати їх перекладом жестовою мовою.

Ксенія Шокіна

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

 

Сьогодні, 13 квітня 2023 року, за участю заступника міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитра Завгороднього відбулася зустріч із постійним представником Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Сатоші Сугімото та старшим заступником генерального директора, департаменту Близького Сходу та Європи Хідея Кобаясі.

Головна мета зустрічі – обговорити стан реалізації освітнього компоненту грантової програми «Невідкладне покращення обладнання для надання освітніх послуг», згідно з якою українські заклади освіти отримають сучасне цифрове обладнання від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).

«Майже 11 млн доларів виділяє японський уряд на обладнання для цифрових освітніх центрів у закладах освіти. Провели ще одну зустріч із партнерами і обговорили наступні кроки проєкту та можливості збільшити обсяги допомоги. Цифрові освітні центри активно фінансуються донорами з усього світу і дозволяють дітям долучитися до онлайн-навчання, а також додаткових очних активностей, позашкільних занять, індивідуальних консультацій, психологічного супроводу тощо.

За підтримки уряду Японії будуть закуплені ноутбуки, планшети, проектори, генератори та інше обладнання, яке буде передано закладам освіти тих областей, де діти навчаються переважно у дистанційному форматі», – зазначив Дмитро Завгородній.

Нині ведеться робота з укладення необхідних угод, а також напрацьовуються критерії та вимоги до закладів освіти, які можуть отримати необхідне обладнання для оснащення цифрових освітніх центрів.

Кафедра військової підготовки УжНУ розпочала набір щодо прийому громадян України для навчання за програмою підготовки офіцерів запасу.

Строки проведення відбору студентів

Початок прийому документів з 1 березня 2023 року по 29 квітня 2023 року та з 1 вересня 2023 року по 19 вересня 2023 року (за необхідності);

Проведення конкурсного відбору з 16 травня 2023 року по 31 травня 2023 року та з 20 вересня 2023 року по 30 вересня 2023 року;

Прийом документів здійснюється щоденно за адресою: м. Ужгород, вул. Тлехаса, 16/8 («Новий район») з 09:00 до 13:00 (субота, неділя – вихідні дні)

При собі мати:

1. Паспорт громадянина України.

2. Приписне свідоцтво.

Термін навчання - два роки.

По завершенні навчання випускникам присвоюється військове звання «молодший лейтенант запасу». Підготовка здійснюється за чотирма спеціальностями.

На час навчання громадяни, які проходять навчання на кафедрі військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, призову на військову службу НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ.

Відповідно до наказу ректора УжНУ військова підготовка громадян проводиться протягом одного навчального дня на тиждень (п’ятниця).

На навчання на конкурсних засадах приймаються громадяни (чоловічої та жіночої статі), які мають вищу освіту чи здобувають її в УжНУ та інших вищих навчальних закладах, у тому числі студенти магістратури, а також студенти заочної форми навчання та аспіранти. Міністерством оборони України внесено зміни до законодавчих актів України щодо обов’язкової наявності військової підготовки для бажаючих обіймати державні посади та балотуватись до органів місцевого самоврядування, у тому числі Ради та судів.

Випускники кафедри мають змогу служити на добровільних засадах на офіцерських посадах у Збройних Силах України, Службі безпеки України, Держприкордонслужбі України, Національній гвардії України, Національній поліції України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій та інших силових і правоохоронних структурах.