Міністерством освіти і науки розроблений спеціальний законопроект, за яким наступного року передбачено складання 4 предметів зовнішнього незалежного оцінювання у форматі НМТ.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

Планується, що у 2024 році обов’язково оцінюватимуться знання абітурієнтів з української мови, математики, історії України та одного предмета на вибір.

Він також висловив сподівання, що законопроект буде ухвалений заздалегідь і вступники матимуть можливість готуватися до НМТ впродовж навчального року.

«Дуже сподіваємося, що депутати ВРУ приймуть цей законопроект ще у вересні, щоб цьогорічні 11 класники могли повноцінно готуватися впродовж всього наступного навчального року до НМТ знаючи його правила заздалегідь», – зазначив Винницький.

«Створення інноваційних освітніх програм в Україні: досвід і рекомендації країн ЄС» - так називається стаття. яку Галина Вікторівна Різак опублікувала разом з колегами з інших вузів статтю в одному з найавторитетніших фахових журналів «Академічні візії».

В статті розглянуто досвід країн Європейського Союзу у формуванні інноваційних освітніх програм, які можуть бути корисні в українських реаліях.

Мета дослідження – характеристика досвіду й основних рекомендацій країн ЄС для створення сучасних освітніх програм в Україні, базованих на інноваційних рішеннях і тенденціях.

Для реалізації мети було використано насамперед теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, конкретизацію, абстрагування й прогностичний метод. У результатах наголошено на сучасних визначеннях інновації,які активно використовуються в науковій літературі й загальних принципах формування конкретних документів, що визначають перспективи розвитку освіти в країнах‐учасницях ЄС.

Встановлено, що інновації в освіті – це процес впровадження нових об'єктів, методів, процедур, спрямованих на задоволення конкретних потреб суспільства. У Європейському Союзі існують окремі рекомендації щодо розвитку освіти,проте вони є необов'язковими для впровадження. Єдиний виняток – Болонський процес, програма якого здійснюється в усіх країнах‐членах ЄС.

Більшість країн ЄС реалізували завдання професійної підготовки кваліфікованих спеціалістів шляхом міждисциплінарного навчання. Основні завдання розвитку навчальних закладів з професійно орієнтованими програмами навчання були майже однаковими у багатьох країнах Європейського Союзу.

Вони спрямовані на задоволення актуальних потреб сучасного ринку праці й передбачають розробку прикладних характерних програм,впровадження нових технологій і методів організації навчання.

В роботі наведено приклади інноваційних підходів до освіти та їхньої реалізації в деяких країнах Європейського союзу. Зокрема в Польщі зміни в освітній галузі стали важливими елементом перебудови та європеїзації соціуму.

Складання новітніх освітніх програм сприятиме також гармонізації відносин і суспільного життя в Україні та ЄС.

У висновках наголошено також на подальшій актуальності вивчення досвіду укладання нових програм у вищій освіті й створення їх відповідно до сучасних європейських тенденцій.

Нагадаємо, що Галина Вікторівна Різак має величезний досвід у розробці робочих навчальних програм, понад двадцять п’ять років читає лекції з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії для хімічних, біологічних та фармацевтичних спеціальностей на кафедрі органічної хімії Навчально-наукового інституту хімії та екології УжНУ та кафедри органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м.Харків).

Міністерство освіти і науки планує розробити нову модель оплати праці вчителів і директорів шкіл, яка має бути зрозумілою та прогнозованою. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу на серпневій конференції «Освіта єднає».

За його словами, пілотний проект реформування моделі оплати праці вчителів запланований на 2024-2025 роки. В його реалізації візьмуть участь 500 українських шкіл. Основною відмінністю нової моделі заробітної плати є відмова від Єдиної тарифної сітки і встановлення базової ставки заробітної плати на рівні 80%, а також премія від директора школи.

«В експерименті ми хочемо вийти з Єдиної тарифної сітки. Ми хочемо, щоб базова частина заробітної плати була біля 80% біля 20% надбавки і ще кілька регіональних надбавок і доплата від директора школи. Тобто ми робимо її зрозумілою прозорою, прогнозованою і саме головне – ми прагнемо підвищити заробітну плату», – сказав Лісовий.

Водночас він зазначив, що питання полягає в тому, наскільки швидко державі вдасться зробити це в контексті війни.

«Якщо ми говорили зараз про підвищення зарплати, то було б очевидно, що під час війни в економіці, яка працює на фронт це зробити практично неможливо, але змінити систему і змінити підходи, і поступово готуватися до введення нових підходів і нових принципів це те, над чим ми зараз працюємо», – зауважив міністр освіти і науки.

Експертна рада Благодійного Фонду підтримки освіти, наук, науково-технічної діяльності (голова Фонду, голова експертної ради - доктор фізико-математичних наук Різак Іван Михайлович) оголосив переможців у номінаціях 2023 року. Переможцями стали:

«Кращий вчений року – 2023» - Чундак Степан Юрійович, професор, доктор хімічних наук, професор кафедри екології та охорони навколишнього середовища Навчально-наукового інституту хімії та екології УжНУ.

«Кращий викладач року-2023» - Галла-Бобик Світлана Василівна, доцент, кандидат хімічних наук, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Навчально-наукового інституту хімії та екології УжНУ.

«Кращий декан року 2023» - Лазур Володимир Юрійович, декан фізичного факультету УжНУ, професор, доктор фізико-математичних наук.

«Кращий завідувач кафедрою – 2023» - Петріца Наталія Миколаївна, завідувачка кафедрою словацької філології філологічного факультету УжНУ, доцент, кандидат філологічних наук.

«Кращий голова ОТГ, що активно впроваджує інноваційні підходи для розвитку об’єднаної територіальної громади – 2023» - Кащук Володимир Павлович , Хустський міський голова.

« Кращий директор коледжу -2023» - Садварі Юрій Юрійович, директор Мукачівського фахового коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України.

«Кращий директор ліцею - 2023» - Дубінський Сергій Борисович, директор Мукачівського ліцею Мукачівської міської ради Закарпатської області.

У номінації "Меценат року - 2023" - оголошено двох переможців.

"Меценат року - 2023" - Розентал Герман Зельманович, засновник і багаторічний керівник "Сандерс-Виноградів".

"Меценат року -2023" - Цап Василь Васильович, керівник Закарпатської облспожиспілки.

 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

25 серпня 2023 року, незадовго до початку нового навчального року, Міністерство освіти і науки України провело Серпневу — щорічну освітню конференцію, яка стала платформою для об’єднання фахівців із різних галузей освіти, зокрема педагогів, державних лідерів, міжнародних партнерів, представників громадських організацій та молоді.

Під час конференції учасники обговорили стратегічні напрями розвитку у сфері сучасної дошкільної та шкільної освіти, зокрема потенціал Нової української школи і коледжів майбутнього, вплив диджиталізації і штучного інтелекту на освітній процес, а також психічне й емоційне здоров’я вихователів.

Відкриваючи Серпневу конференцію, Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації, й Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, презентували бачення майбутнього освіти, а також обговорили виклики нового навчального року та їхні рішення. «Українець успішний тоді, коли вільний, а система освіти ефективна тоді, коли у центрі уваги — людина. Сьогодні презентуємо бачення розвитку української освіти. Серед головних цінностей — свобода, самореалізація, розвиток. Водночас маємо враховувати особливості сьогодення, тому МОН однозначно має стати частиною стратегії оборони. Освіта готує людину до завтрашнього дня, тож уже сьогодні маємо формувати свідомих громадян і майбутніх розробників технорішень для нашої перемоги», — зазначив Оксен Лісовий.

Міністр зауважив, що для реалізації вищезазначеного бачення МОН уже формує Національну стратегію освіти і науки, в обговоренні якої взяли участь понад 1700 експертів з освітньої сфери, зокрема вчителі. У межах її розроблення робоча група виокремила понад 6000 проблем, надала більше ніж 11000 пропозицій рішень, провела 14 фасилітаційних онлайн-сесій за участю понад 700 учасників. Найближчим часом документ буде фіналізовано.

«Зараз Україна набуває унікального досвіду, якого не має жодна інша країна: ми знаємо, як технологічно вести бойові дії, як працюють дрони, як ефективно надавати медичну допомогу, а наші електронні сервіси переймають багато країн світу. Тому в майбутньому освіти і науки нас чекають інноваційні методики навчання, використання цифрових технологій, підтримка підприємницького мислення і розвиток мовних навичок. А усе це — задля розширення можливостей для навчання та розвитку і для дошкільнят, і для школярів, і для профтехівців, і для студентів», — розповів на Серпневій конференції Оксен Лісовий.

Під час конференції Михайло Федоров розкрив основні цілі, які Міністерство цифрової трансформації планує реалізовувати протягом найближчих років. «Президент Володимир Зеленський поставив завдання уряду, пов’язане з розвитком людського капіталу. Разом із профільним міністерством ми поставили амбітну мету — створити українське освітнє диво. Хочемо побудувати таку систему освіти, яка здатна формувати професійних і щасливих людей для нової інноваційної економіки, громадян, здатних захистити себе та свій дім від будь-яких загроз. Для того, щоб здійснити освітнє диво, нам необхідні рішучі та амбітні перетворення», — зауважив Михайло Федоров.

Говорячи про нову систему освіти, у якій кожен матиме можливість стати тим, ким прагне, пан Федоров запропонував головні напрями змін: «Освітній менеджмент — керівник закладу освіти має бути проактивним управлінцем. Переосмислення професії педагога — створити умови для професійного розвитку, навчання, самореалізації вчителів та забезпечити гідну оплату праці, а також сучасний освітній простір, щоб діти могли розвиватися й мати місця для комунікації і навчання. Зміст і сенси освіти — зміни освітніх програм, форматів навчання та викладання».

Голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін наголосив на добробуті як запоруці освіти: «Освіта має вирішальне значення для добробуту та розвитку дітей. Поновлення роботи шкіл та початок нового навчального року створюють виняткову можливість забезпечити дітей доступом до безпечного та підтримуючого навчального середовища. Для дітей важливо мати можливість навчатися у стінах школи, взаємодіяти зі своїми однолітками та отримувати підтримку від учителів. Світовий досвід підтверджує, що психосоціальне здоров’я та добробут учнів впливає на успіхи у навчанні та розвиток дітей».

На Серпневій особливу увагу надали темі інклюзивної освіти.

Під час конференції презентували Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання, що буде реалізуватися протягом 2023-2030 років, яка допомагає дітям змалечку приймати особливості інших, розкривати свою індивідуальність та розвиватись у комфортному, безпечному, безбар’єрному, інклюзивному освітньому середовищі.

«Кожна людина, кожна дитина має відчувати, що вона важлива. Інклюзивне навчання – базова норма у цивілізованому світі. Через фактор повномасштабної війни все більше українських дітей потребують підтримки, зокрема і психологічної. Освітній процес на всіх рівнях має адаптуватися до нових викликів та ставати більш інклюзивним, адже психологічна складова – одна із ключових компонентів інклюзивного середовища», — розповіла Євгенія Смірнова, заступниця міністра освіти та науки України з питань дошкілля та безбар’єрності.

Наприкінці конференції відбулося офіційне нагородження вчителів, вихователів і педагогів у номінації «Міць української освіти».

Звання отримали освітяни, які протягом року проявили велику відданість професії та зробили вагомий внесок у розвиток української освіти під час війни. На заході тривала онлайн-трансляція.

Переглянути запис можна за посиланням.

Організація та проведення заходу здійснюється за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

1 вересня вчителям пропонують провести єдиний перший урок, присвячений темі ментального здоров’я – «Ти як? Повертаємось до школи».

Про це під час Серпневої конференції–2023 «Освіта єднає» повідомив ведучий заходу Тімур Мірошниченко. Планується, що сценарій і відео до уроку буде опубліковано 28 серпня. Безпосередньо 1 вересня також відбудеться трансляція уроку.

Відео із психологами, які можуть використати вчителі у підготовці до першого уроку, розроблені в межах Всеукраїнської програми з ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською у співпраці з МОН і ЮНІСЕФ.

 

У вівторок, 22 серпня, відбулось підписання договору про співробітництво між Ужгородським національним університетом та Інститутом проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України. Підписантами виступили проректор УжНУ Олександр Рогач та директор Інституту, академік НАН України, професор, доктор технічних наук Андрій Русанов. На зустрічі був присутній і член-кореспондент НАН України, академік Інженерної академії України, лауреат премії імені Г.Ф. Проскури НАН України, завідувач відділу нетрадиційних енерготехнологій Інституту Олег Кравченко.

Інститут проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України – це науково-дослідна установа у складі Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України, що займається фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями у галузі енергетики та машинобудування.

У березні 2022 року УжНУ став першим місцем прихистку для тисяч вимушених переселенців, забезпечив елементарними соціальними гарантіями, умовами для роботи, серед яких були і працівники Інституту та їх сім’ї. Договір спрямований на організацію сумісної діяльності, яка покликана забезпечувати широке впровадження результатів спільних науково-прикладних досліджень.

Такі напрацювання вже існують. Зокрема, науковці УжНУ на замовлення Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України на платній основі виконують науково-дослідну роботу: «Проведення спектрального аналізу зразків активаторів горіння з ідентифікацією в них полімерного нітрилу параціану та визначенням його вмісту».

Крім того, на зустрічі обговорили розширення контактів у сфері науки, реалізацію інноваційних проєктів, спільну підготовку аспірантів і докторантів, майбутні кроки співробітництва та інше.

Інформаційно-видавничий центр

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у презентації Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, який створено з ініціативи Президента Володимира Зеленського та його дружини за підтримки Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.

Центр започатковано для забезпечення узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у питаннях підготовки та проведення заходів загальнодержавного значення з метою швидкого й ефективного розроблення та виконання Національного плану сімейного виховання та догляду дітей в Україні і програм із розвитку сімейних форм виховання. Координаційний центр працює за підтримки Європейського Союзу та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

«У нашій країні 1310 великих прийомних родин. Це батьки, які, часто маючи власних дітей, беруть іще п’ятьох-десятьох на виховання. І так роками: випускаючи у світ одне покоління, дають сімейне тепло новим дітям. Безцінне відчуття родини повинна мати кожна дитина в Україні. Саме тому Україна зобов’язалася перейти до сімейних форм виховання. Моральний обов’язок держави – підхопити цих дітей просто зараз, дати їм тепло, на яке вони заслуговують», – сказала дружина Президента. Підтримка сімейних форм виховання, а саме великих прийомних родин – один із пріоритетів діяльності фундації першої леді Olena Zelenska Foundation.

«Ми забезпечуємо найнеобхіднішими речами, гаджетами для навчання, матеріалами для ремонту житла. Під час особистого спілкування з кожною родиною ми дізнаємося про їхні нагальні потреби. Нині це майже все – від побутових речей до транспорту й житла для тих, кому більше нікуди повертатися. Тому зараз для 14 таких родин ми будуємо нове житло. Фундація вже має свій великий досвід, раді бути корисними! Ми готові підтримувати Координаційний центр», – зазначила Олена Зеленська під час заходу.

Перша леді побажала успіхів команді центру, представникам міністерств і відомств, які мають реалізувати перехід до сімейних форм виховання в країні. «Я бажаю вам успіху. А він значною мірою залежить від співпраці. Це так само, як із захистом країни: успіх буде, лише якщо багато інституцій – у цьому випадку міністерств і відомств – працюватимуть разом», – зазначила вона.

Про підтримку процесу трансформації інституційних закладів в Україні розповіли представник Європейського Союзу Фернандо Фонсека та регіональний директор ЮНІСЕФ у країнах Європи й Центральної Азії Реджина Де Домініцис,

Керівниця Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова презентувала бачення та план діяльності центру. Вона акцентувала на тому, що нині уряд України, міжнародні партнери та інші організації мають працювати злагоджено й скоординовано заради найкращих інтересів дітей. «Найкращі інтереси дітей – пріоритет для України.

Для нас важлива комплексна підтримка реформи, яка передбачатиме розробку та імплементацію Національного плану сімейного виховання та догляду дітей в Україні.

Його підготовкою займається команда Координаційного центру разом зі всіма органами влади, громадськими організаціями, міжнародними партнерами та експертами», – зазначила Ірина Тулякова.

Про роль ключових міністерств у трансформації системи догляду та розвитку сімейних форм виховання розповіли: міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, міністр освіти і науки Оксен Лісовий, міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко, радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, заступниця керівника Офісу Глави держави Юлія Соколовська.

Заступник начальника Житомирської обласної військової адміністрації Віктор Градівський поділився досвідом громад щодо підтримки сімейних форм виховання, а про погляд дітей і молоді на трансформацію системи догляду розповів голова Національного офісу дітей та молоді «ДійМо» Кирило Невдоха.

Зі свого боку керівниця секції захисту прав дітей Дитячого фонду ООН Джин Чой поінформувала про світову програму кращого догляду, яку впроваджує ЮНІСЕФ.