Автор фото -Офіс реформи шкільного харчування

Реформа шкільного харчування є викликом не тільки для України.

Багато країн у світі працюють над пошуком механізму забезпечення учнів навчальних закладів якісним харчуванням.

Навіть ті держави, які до 2019 року досягли певних успіхів у цій сфері, змушені визнати, що після пандемії питання ефективності системи шкільного харчування знову вийшло на перший план.

Чому так відбулося і що робить міжнародна спільнота, аби покращити ситуацію?

На міжнародному рівні цим питанням успішно опікується Коаліція шкільного харчування (School Meals Coalition). Вона була створена у 2021 році як відповідь на наслідки пандемії COVID-19, через яку багато навчальних закладів закрилися або перейшли на дистанційну форму навчання. Як наслідок, близько 370 мільйонів школярів у всьому світі втратили доступ до щоденного обіду.

Подекуди це перетворилося на серйозний соціальний виклик, оскільки для деяких дітей це був єдиний денний прийом їжі, на який вони могли розраховувати. Тож створення Коаліції шкільного харчування мало на меті поєднати зусилля урядів, міжнародних та локальних неурядових організацій, дослідницьких установ і профільних структур та сприяти відновленню системи шкільного харчування в країнах-учасницях Коаліції.

Організацію діяльності та управління Коаліцією задля максимальної ефективної роботи взяла на себе Всесвітня продовольча програма ООН (World Food Programme).

Проте учасники не планують зупинятися виключно на відновлені тих показників, які було досягнуто до 2019 року.

Їхньою амбітною метою є забезпечити кожній дитині до 2030 року можливість щодня отримувати здоровий, поживний обід у школі. До кінця 2023 року планується відновити те, що було напрацьовано до пандемії, та надати підтримку всім країнам у відновленні ефективних програм шкільного харчування.

До 2030 року доступ до якісного харчування має бути забезпечений найвразливішим категоріям дітей у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, які не мали доступу до програм шкільного харчування до початку пандемії.

До 2030 року планується покращити якість та ефективність наявних програм шкільного харчування в усіх країнах. Також планується реалізація програм та заходів, пов’язаних з підвищенням рівня поінформованості суспільства щодо здорового харчування та його важливості для системи охорони здоров’я.

КОАЛІЦІЯ НА ГЛОБАЛЬНОМУ РІВНІ

Протягом двох років існування Коаліції до неї вже долучились уряди понад 90 країн. З них 26 країн взяли на себе зобов'язання щодо досягнення загальної мети — забезпечити всім дітям доступ до здорових та поживних обідів у школах до 2030 року.

Для досягнення мети вже сьогодні реалізується низка активностей.

У травні 2021 року розпочав роботу Консорціум досліджень з питань шкільного здоров'я та харчування. Його очолює Лондонська школа гігієни та тропічної медицини.

Цей консорціум має на меті координацію зусиль академічних установ, експертів і дослідницьких партнерів, зокрема з фокусом на країни Глобального півдня.

Стартувала ініціатива для покращення координації та підвищення ефективності фінансових механізмів. Її було створено під керівництвом Глобального форуму щодо освіти з метою покращення координації донорів та урядів, підвищення ефективності фінансових механізмів упровадження змін у системі харчування різних країн.

Проводиться постійний збір даних та моніторингу ситуації зі шкільним харчуванням у різних країнах. Під проводом Німеччини як однієї з країн учасниць відбуватиметься обмін досвідом та інформацією, розроблятимуться глобальні стандарти та рекомендації для посилення програм шкільного харчування.

КОАЛІЦІЯ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

На національному рівні від країн-учасниць Коаліції вимагається займати проактивну позицію — і за підтримки партнерів та міжнародної спільноти докладати зусиль до реформування системи харчування в межах своєї держави.

Без розуміння важливості проблеми на місцях, політичної волі, дотримання фінансових зобов'язань змінити таку багаторівневу систему як харчування в закладах освіти неможливо.

Проте постійне збільшення кількості учасників Коаліції демонструє, що переважна більшість урядів країн бачить підтримку дітей, забезпечення рівного доступу до якісного харчування школярів у різних країнах, з різних соціальних прошарків та побудову здорового суспільства як один зі своїх пріоритетів.

РЕФОРМА ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ

Україна розпочала свій шлях до зміни системи забезпечення їжею дітей у закладах освіти ще у 2020 році.

Саме тоді за ініціативи першої леді Олени Зеленської стартувала реформа шкільного харчування, яку не зупинила ані пандемія, ані повномасштабна війна.

За період з 2020 по 2023 роки було ініційовано та затверджено низку важливих законодавчих змін.

Зокрема, внесено зміни до Порядку організації харчування в закладах освіти й дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року, затверджено нові нормативи та регламенти, зокрема Санітарний регламент для закладів освіти.

Протягом цього часу були розроблені три технологічні моделі організації харчування в навчальних закладах, які мають допомогти забезпечити рівний доступ до якісної їжі для всіх дітей.

Розпочато роботу зі створення кулінарних хабів на базі закладів професійно-технічної освіти, де кухарі-тренери проходитимуть навчання та згодом передаватимуть навички колегам у регіонах.

За сприяння Першої леді Олени Зеленської та за фінансової підтримки Фонду Говарда Баффета будуються фабрики-кухні на Київщині та Харківщині.

Та найголовніше, що навіть в умовах війни реформа шкільного харчування отримала свою стратегію розвитку до 2027 року, яку наразі погоджує Кабмін.

Плани та цілі, які ставить перед собою команда реформи шкільного харчування, зокрема Міністерство освіти і науки України як один з ключових виконавців реформи, чітко збігаються з візією Коаліції шкільного харчування.

Головною метою реформи в Україні є забезпечення рівного доступу до якісного та поживного харчування учнів у всіх закладах освіти незалежно від їхнього місця проживання.

Ми, як і десятки країн-учасниць Коаліції по всьому світу, прагнемо побудувати для наших дітей здорове майбутнє — і в цьому прагненні ми єдині.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

13 жовтня 2023 року, міністр освіти і науки Оксен Лісовий на зустрічі з головною виконавчою директоркою The LEGO Foundation Сісель Марі Крістенсен підписали меморандум про взаєморозуміння.

Продовжуємо співпрацю до кінця 2024 року та разом працюватимемо над упровадженням ігрового та діяльнісного підходів в освіті, а також над відновленням, відбудовою і розбудовою української освіти. У межах цього партнерства є декілька провідних напрямів співробітництва.

По-перше, ми продовжуємо співпрацю у дошкільній освіті, тобто розширюємо проєкт

«Сприяння освіті» до 400 закладів дошкільної освіти.

По-друге, підтримка реформи Нової української школи передбачатиме фінансове забезпечення програми підвищення кваліфікації «Діяльнісний підхід у початковій школі в реаліях сьогодення» для всіх учителів початкової школи упродовж 2023-2024 н. р. з боку The LEGO Foundation, а також матеріально-технічне забезпечення для шкіл.

Також ми розширимо співпрацю із закладами вищої та післядипломної педагогічної освіти: у програми професійного розвитку та освітні програми майбутніх вихователів і вчителів початкової школи імплементуватимуть навчальні дисципліни та модулі з ігрових та діяльнісних методів навчання.

Сьогодні таке партнерство реалізується вже із 47 закладами вищої освіти та всіма інститутами післядипломної педагогічної освіти. Крім цього, реалізовуватимуть проєкти, що спрямовані на відновлення та підтримку освіти України.

Зокрема, такі програми психосоціальної підтримки та соціально-емоційного навчання, як шведська програма «Peppy Pals» для дошкільнят та SEL Kernels лабораторії екологічних підходів до соціально-емоційного навчання (EASEL) Гарвардської вищої школи освіти для початкової та базової школи. The LEGO Foundation допоможе розвивати інклюзивну освіту через проєкт «Braille Bricks», що впроваджується для дітей з порушеннями зору.

Також будуть створені центри гри і навчання та додаткові місця у закладах дошкільної освіти у Румунії та Республіці Молдова, щоб підтримати українських дітей, які вимушено перебувають там через повномасштабне вторгнення. Цей меморандум підсилить розвиток дошкільної, шкільної, а також вищої і післядипломної освіти в Україні.

Дякуємо за активну підтримку та віру у важливість інноваційних підходів до освіти.

Сподіваємося, що співпраця із The LEGO Foundation сприятиме формуванню освітнього середовища, яке відповідає сучасним потребам та розвитку кожної української дитини.

14 жовтня презентація відбулася в галереї «Ілько».

Так, студенти та команда продемонстрували осередок, поспілкувались із партнерами, батьками, випускниками Академії.

На відкриття, де показали і суспільний вплив УАЛу на регіон, завітали міський голова Богдан Андріїв, народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе, в.о. керівника Української академії лідерства Євгенія Матейчук, перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета, начальниця управління культури, молоді та спорту Алла Чернобук, які привітали Українську академію лідерства в Ужгороді, а також проректорка з науково-педагогічної роботи УжНУ, професорка Мирослава Лендьел, начальниця управління міжнародного співробітництва та інновацій міськради Вікторія Тарахонич, депутат Ужгородської міської ради, професор, викладач юридичного факультету УжНУ Василь Гомонай, інші поважні гості.

За програмою студенти працюватимуть у шести напрямах: освіта та виховання, здоровий спосіб життя та охорона здоров?я, національна безпека і оборона, підприємництво, національна ідентичність та державотворення.

У місті УАЛ Ужгород організовуватиме відкриті лекції від топ-лекторів, фестивалі, молодіжні форуми, забіги, благодійні акції, експедиції, вертеп.

Окрема увага приділяється волонтерству.

До речі, тільки за 3 тижні перебування Академії в Ужгороді організували волонтерство на 5-ти локаціях.

Довідково.

УАЛ – це формаційна платформа особистісного та суспільного розвитку для молоді на основі цінностей. Академія поєднує річну програму між школою та університетом для вмотивованих підлітків 16-20 років та масштабні соціальні проєкти для суспільства.

Формаційна програма включає: фізичний розвиток, емоційний розвиток, інтелектуальний розвиток та виховний блок і триває 10 місяців. В Ужгородському осередку навчаються 52 студенти із 16 областей України.

7 студентів повернулись із-за кордону, щоб пройти формаційну програму в Українській академії лідерства. Упродовж року в середньому кожен студент: читає 16 книг, пробігає 400 кілометрів, волонтерить 120 годин, проводить 4 презентації/лекції, долучається до організації 5 заходів.

Долучилися до реалізації проєкту в нашому місті Ужгородська міська рада та Закарпатська ОВА.

Як і минулої кампанії, цього року в УжНУ перетнули позначку в 3000 вступників на спеціальності бакалаврату, – відзначив проректор Ігор Король.

 12 жовтня на пресконференції у Закарпатській ОВА директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Мар’яна Марусинець і проректор із науково-педагогічної роботи УжНУ Ігор Король розповіли про стан справ у цьогорічній вступній кампанії.

Підсумки вступної кампанії підбили на пресконференції в Закарпатській ОВАОчільниця освітньо-наукового департаменту ОВА Мар’яна Марусинець зауважила, що цього року попри повномасштабну війну спостерігаємо успішну вступну кампанію: всі заклади освіти мають набір, наразі триває третя, завершальна, хвиля вступної кампанії.

Вступна кампанія триває протягом усього року, зауважує проректор УжНУ Ігор Король.

Зокрема це стосується постійної профорієнтаційної роботи, яка триває в університеті без упину онлайн і офлайн. Наприклад, учора в УжНУ відбувся «Ярмарок спеціальностей».

«Протягом останніх 2 років за кількістю студентів УжНУ увійшов до десятка закладів вищої освіти в Україні, – стверджує Ігор Король. – Як порівняти з періодом до повномасштабної війни, ми суттєво збільшили чисельність абітурієнтів. Приміром, у 2020–21 роках кількість вступників на бакалаврат не досягала 3 тисяч. А цього та минулого року ми перетнули цю позначку. Загалом показники цього року приблизно такі ж, як і минулорічні. Очікуємо, що після завершення третьої хвилі вступної кампанії буде понад 5 тисяч вступників у магістратуру та бакалаврат разом».

Так само тенденція щодо збільшення кількості абітурієнтів, зі слів Мар’яни Марусинець, спостерігається і в Мукачівському державному університеті.

«Дуже запитаними є спеціальності вчителів початкових класів та вчителів англійської мови. Маємо майже 5,5 тисяч вимушено переміщених осіб у закладах дошкільної та загальної середньої освіти. Відповідно постає питання, хто буде вчити цих дітей. Так само надзвичайно затребуваними є робітничі спеціальності, які обирають вступники до закладів профтехосвіти. Маємо 2,5 тисячі місць регіонального замовлення до ПТНЗ і виконали його на 87%», – каже Мар’яна Марусинець.

Щодо іноземних студентів Ігор Король зауважує, що їхня кількість скоротилася у зв’язку з повномасштабним нападом росії.

«Тепер вони часто обирають для навчання інші країни. Втім є вступники-першокурсники як із держав ЄС, так і з африканських країн. Минулого року іноземців було менше». Якщо говорити про вступників старшого віку, то на бакалавраті – це одиничні випадки, запевняє проректор УжНУ.

«У магістратурі й до повномасштабної війни була тенденція така, що люди вступали або на дві спеціальності, або закінчували одну, а тоді йшли на іншу. Цього року кількість вступників до магістратури трошки зменшилася. Водночас я би не сказав, що це вікові студенти – це молоді люди, які здобувають другу спеціальність або паралельно, або після першої».

Ксенія Шокіна

10 жовтня студенти IV курсу денного відділення юридичного факультету УжНУ мали чергове практичне заняття на тему «Криміналістична ідентифікація і діагностика» з курсу «Криміналістики».

Заняття провів у криміналістичному кабінеті професор кафедри кримінального права та процесу УжНУ Василь Копча.

Під час пари молодь вчилася вилучати сліди пальців рук, що залишаються після скоєння правопорушення, які відтак вивчають для швидкого виявлення правопорушників та встановлення істини у справі.

Також студенти дізналися, як у ході досліджень на місці пригоди та в лабораторних умовах вивчають ознаки й закономірності появи пальцевих слідів та як застосовують на місці правопорушення для дальшого встановлення особи, яка переступила закон.

В усіх випадках головна мета полягає в тому, щоб за знайденими відображення з’ясувати, котра саме особа залишила відбитки. Як свідчить практичний досвід, ідентифікувати об’єкт – значить встановити його тотожність із порушником у різні періоди часу або в різних його станах, використовуючи залишені відображення.

Юристи УжНУ опановували тонкощі криміналістичної ідентифікації та діагностикиТакі практичні заняття планують влаштовувати й надалі.

За інформацією професора кафедри кримінального права та процесу УжНУ Василя Копчі

 

У спорудах навчально-лабораторного корпусу на БАМі заплановано оновити технічний поверх, утеплити дах, замінити вікна, які цього потребують, утеплити й пофарбувати фасад, а також реконструювати вхід Медіацентр уже розповідав, що в студентському гуртожитку № 4 триває утеплення фасадів.

На цей момент ці роботи завершили, тож беруться за поліпшення енергоефективності головного університетського корпусу на БАМі.

Ми поспілкувалися з ректором УжНУ Володимиром Смоланкою та проректором Олександром Рогачем і дізналися більше про те, як зміняться умови навчання і проживання студентів у рамках реалізації ґрантового проєкту від NEFCO.

Про утеплення гуртожитків та університетських корпусів ректор УжНУ Володимир Смоланка говорив протягом кількох років. Сам проєкт «Вища освіта України», ініційований Міністерством освіти і науки, Європейським інвестиційним банком та Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO), стартував ще 2017 року.

Через пандемію COVID-19, а відтак повномасштабну війну в Україні реалізація затягнулася. Ректор УжНУ Володимир Смоланка обирає майбутній колір фасаду головного корпусу Ректор УжНУ Володимир Смоланка обирає майбутній колір фасаду головного корпусу

«Відбувався проєкт у кілька етапів. Ужгородський університет проходив відбір з-поміж 130 вишів і в підсумку став одним із 3 переможців, — каже ректор Володимир Смоланка. — Надзвичайно приємно, що партнери відзначають виконану роботу наших фахівців і підготовану документацію як найкращу. Це стало можливим завдяки злагодженим та ефективним діям усієї команди з упровадження проєкту». Університет співфінансує 20% робіт, інші 80% коштів виділяють партнери з Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO) та Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля («Фонд E5P»). Загалом вартість проєкту становить 4 162 583 євро.

Про реалізоване й заплановане розповідає проректор Олександр Рогач: «У межах проєкту планували виконати більше робіт, однак повномасштабна війна внесла свої корективи, тож частину запланованого довелося скасувати. У 4-му гуртожитку вже завершили всі зовнішні роботи й частково внутрішні: утеплили й пофарбували фасад, замінили вікна, зовнішні двері, зробили теплоізоляцію підлоги технічного поверху, відновили парапети, модернізували систему опалення, встановили сучасний тепловий пункт. До жовтня 2024 року плануємо замінити й полагодити всі санвузли та стояки у 4-му гуртожитку, відновити всі кухні, капітально відремонтувати системи холодного водопостачання, каналізації, встановити PV та геліосистему тощо. Паралельно у вересні розпочали роботи у корпусах А, Б, В, Г навчально-лабораторного корпусу на БАМі, реалізуємо цілу низку заходів для поліпшення енергоощадження. Там реконструюємо технічний поверх, утеплимо дах, замінимо всі вікна, які цього потребують, утеплимо та пофарбуємо фасад, а також реконструюємо вхід».

Роботи заплановано завершити до кінця 2024 року.

Ксенія Шокіна

 

У межах навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» першокурсники зосередили увагу на просвітницькій діяльності, апробували різні елементи колективної взаємодії, зокрема ігрові форми й рукотворні техніки

Щороку 10 жовтня відзначають Всесвітній день психічного (ментального) здоров’я. Тепер ця подія особливо актуальна для України, адже мільйони дітей і молодих людей в нашій державі і за її кордонами як ніколи потребують емоційної чи психологічної підтримки.

Серед пріоритетів кафедри психології факультету суспільних наук УжНУ — і забезпечення психологічної стійкості здобувачів освіти. Тож викладачі скеровують увагу на психологічну складову організації освітнього середовища, створюючи умови, що сприятимуть розвитку особистості кожного студента, збереженню здоров’я та формуванню готовності до самостійного життя.

Адже ментальне здоров’я – важливий компонент психофізичного розвитку молоді, що поєднує здоровий дух, добре фізичне самопочуття й психіку людини із соціальним складником.

Тож у межах навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» першокурсники розглядали різні види діяльності психолога. Зосередили увагу на просвітницькій діяльності, апробували різні елементи колективної взаємодії. Гра «Ти як» викликала у студентів стійкий професійний інтерес. Техніка «Візерунок емоцій» з використанням кольорових ниток сприяла виробленню навичок колективної співпраці.

Листівки з побажаннями, які підготували психологи-початківці, «розлетілися» поміж студентів різних факультетів нашого університету. Було цікаво робити людей хоча б трішки щасливішими і спостерігати за їхніми емоціями. День ментального здоров’я нагадав нам, що емоційне і психологічне здоров’я має велике значення – і воно у наших руках. Дбаймо про себе і тих, кого любимо, надаючи підтримку та розуміння!

За інформацією ст. викладачки кафедри психології Світлани Ісаєвич

Участь у засіданні взяли представниці бібліотечної справи Закарпаття з книгозбірень різного підпорядкування – вишівських і публічних.

11 жовтня Наукова бібліотека Ужгородського університету організувала засідання круглого столу у форматі онлайн на актуальну тему адаптації книгозбірень України до умов цифрового суспільства.

Захід зібрав найкращих представників бібліотечної справи Закарпаття, об’єднавши книгозбірні різного підпорядкування – вишівські та публічні. Книгозбірня УжНУ провела круглий стіл щодо адаптації бібліотек до умов цифрового суспільстваЗ вітальним словом до учасників заходу звернулася директорка Наукової бібліотеки УжНУ, кандидат філологічних наук Марія Медведь.

До онлайн-зустрічі долучилися Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка, Бібліотека академії культури і мистецтв, Ужгородська публічна бібліотека, Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва, Наукова бібліотека Закарпатської академії мистецтв, Бібліотека комунального закладу «Ужгородський музичний фаховий коледж ім. Д. С. Задора», Бібліотека відокремленого структурного підрозділу Ужгородського торговельно-економічного фахового коледжу Державного торговельно-економічного університету, Комунальний заклад «Публічна бібліотека» Перечинської міської ради та ін.

Кожен з виступів спрямовував увагу учасників на окремі інноваційні впровадження, які знайшли схвальний відгук у користувачів, бо підтверджені позитивними результатами.

Доповідь «Впровадження інноваційних видів бібліотечного сервісу – основа сучасної стратегії розвитку Наукової бібліотеки Ужгородського університету» виголосила очільниця ужнівської книгозбірні Марія Медведь.

Про книгознавчі дослідження фонду літератури польською мовою на сторінках електронних виставок відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій інституту книгознавства НБУВ розповіла кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Тетяна Якубова.

Провідний спеціаліст центру наукометрії та інформаційної підтримки освіти та досліджень Наукової бібліотеки УжНУ Марія Кутканич поділилася своїми міркуваннями про репозитарій як один із компонентів відкритої науки у виші.

Завідувачка сектору Наукової бібліотеки УжНУ Марина Медвідь представила доповідь «Бібліотечні пропозиції дітям зі статусом тимчасово переміщених осіб: досвід роботи Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету».

Олеся Фетько, яка очолює сектор центру наукометрії та інформаційної підтримки освіти та досліджень Наукової бібліотеки УжНУ підготувала доповідь «Наукометрія як засіб оцінювання наукових здобутків вчених: на аналізі Ужгородського національного університету».

Проблема володіння іноземними мовами бібліотекарями як комунікативний виклик сучасного світу опинилася в центрі дослідницької уваги заступниці директора Наукової бібліотеки УжНУ Вікторії Воробець.

Зрешто про відеопредставлення матеріалів як вид популяризації фондів Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету говорила під час круглого столу завідувачка сектору Наукової бібліотеки УжНУ Олена Прохненко. Засідання завершили жвавим обговоренням нагальних проблем адаптації книгозбірень краю до умов сьогодення.

За інформацією Наукової бібліотеки УжНУ