Ярослава Гасинець, Віолета Мірутенко, Оксана Станкевич-Волосянчук, Катерина Станкевич-Коваль відвідали в Чехії природоохоронні та екологоосвітні інституції, мали зустрічі з підприємцями, що реалізують енергоефективні технології Клімат змінюється, і ці зміни вже помітні й в Україні.

З кожним роком вони лише посилюватимуться, проявляючись тривалими «хвилями тепла», раптовими зливами, руйнівним градом чи смерчем, повенями та засухами. Тому, окрім скорочення викидів парникових газів, потрібно адаптуватися до цих змін.

Представниці біологічного факультету УжНУ переймали у Моравії досвід інновацій, спрямованих на адаптацію до змін клімату Адаптація до зміни клімату – це пристосування до наявних або очікуваних ризиків, спричинених цією зміною.

Вчасні та правильно сплановані заходи з адаптації створюють додаткові можливості та економлять фінанси: наприклад, вкладення в адаптацію економлять у чотири рази більше коштів, які потрібно потім вкладати у ліквідацію наслідків зміни клімату. Представниці біологічного факультету УжНУ переймали у Моравії досвід інновацій, спрямованих на адаптацію до змін клімату

Нині, коли Україна зазнала великих руйнувань внаслідок воєнних дій, особливо актуальними стають питання вибору стратегічно правильних підходів до відбудови зруйнованих населених пунктів і природних екосистем. Як поєднати відбудову економіки з принципами сталого розвитку, адаптації убросередовища, лісового та сільського господарства до змін клімату та забезпечення безпеки середовища – відповіді на ці питання вже існують у світі, зокрема у країнах ЄС. Представниці біологічного факультету УжНУ переймали у Моравії досвід інновацій, спрямованих на адаптацію до змін кліматуНещодавно представники біологічного факультету УжНУ разом з працівниками ГО «Екосфера» – Ярослава Гасинець, Віолета Мірутенко, Оксана Станкевич-Волосянчук, Катерина Станкевич-Коваль – на запрошення відомої природоохоронної фундації у Чехії Nadace Partnerství відвідали Моравію. У рамках цього робочого візиту вони відвідали Екологоосвітній простір, створений на базі Nadace Partnerství, де представлені цікаві освітні інсталяції, які допомагають школярам зрозуміти принцип дії відновлювальних джерел енергії, зелених дахів, функціонування річкових екосистем, біоферм тощо.

Ознайомилися з природоохоронними програмами муніципалітету м. Брно, спрямованими на поліпшення якості довкілля. Побачили, як можна реалізувати комплексні заходи з підвищення енергоефективності житлового фонду у районі Новий Лісковець у м. Брно, створити парк на пустирищі та зберігати дощову воду в озері.

Під час візиту українки мали також цікаві зустрічі з бізнесом, який займається енергоефективними технологіями, виробництвом біометану та вертикальним озелененням у містах.

Учасниці програми побачили приклади сталого розвитку маленького гірського села Гостєтін на кордоні зі Словаччиною, а також кращі практики у лісовому господарстві, спрямовані на рекультивацію лісових доріг та трелювальних волоків. Заходи з рекультивації, пропаговані організацією Aqua Inova, дозволяють стримати стік дощових і талих вод та запобігти зневодненню лісів і раптовим паводкам. Усі побачені в Чехії інновації, спрямовані на адаптацію до змін клімату, можна і потрібно імплементувати в Україні.

За інформацією біологічного факультету УжНУ

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

29 липня 2022 року, Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації науковим, науково-педагогічним і педагогічним працівникам».

«Вдячний народним депутатам України, що у складний час враховують необхідність у збереженні педагогічного та наукового кадрового потенціалу України шляхом забезпечення права на відстрочку від призову, незалежно від наявності вченого звання та наукового ступеня в освітян і науковців», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Законом встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники, за умови роботи в наукових установах і організаціях, закладах вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти (за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки).

Закон України набуває чинності з дня, наступного за днем оприлюднення.

Доцентка кафедри органічної хімії, кандидатка фармацевтичних наук Галина Різак передала у фонди Наукової бібліотеки ще (50) п'ятдесят своїх книг - Курсу лекцій з фармацевтичної хімії.

Дякуємо зав. відділу комплектування Наукової бібліотеки УжНУ Анжелі Товт та її колегам за допомогу.

Випуск книг у друкованому вигляді став можливим завдяки фінансовій підтримці Олега Анатолійовича Немировського та Петра Олександровича Іванова.

 Вл. інформація

 Таким чином, Галина Вікторівна передала до наукових фондів бібліотеки 160 книг.

1. Різак Г.В. Конспект лекцій з фармацевтичної хімії для студентів IV курсу мед. ф-ту. Ч.1. - Ужгород: В- ФОП Сабов А.М. 2021 - 126 с. - 30 примірників.

2. Різак Г.В. Конспект лекцій з фармацевтичної хімії для студентів IV курсу мед. ф-ту. Ч.2. - Ужгород: В- ФОП Сабов А.М. 2022 - 170 с. - 30 примірників.

3. Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту. Книга 3. - Ужгород: В- ФОП Сабов А.М. 2022 – 196 с. - 30 примірників.

4. Збірник задач з фармацевтичної хімії: навч.- метод. посіб. для студентів спец. «Фармація» мед. ф-ту/ Г.В. Різак. – Ужгород: В-. ФОП Сабов А.М. 2022 -168 с. - 20 примірників.

5. Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту. Книга 1. - Ужгород: В- ФОП Сабов А.М. 2022 – 194 с. - 30 примірників.

5. Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту. Книга 2. - Ужгород: В- ФОП Сабов А.М. 2022 – 284 с. - 20 примірників.

Також раніше було передано:

Різак Г.В. Фармацевтичний аналіз лікарських речовин неорганічної природи: практикум з фармацевтичної хімії для студентів медичного факультету спеціальності «фармація».–Київ: Наукова думка, 2016 р. - 24 с. - 50 примірників.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України 22 липня 2022 року, Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зустрівся з Глобальним директором із питань освіти Робертом Дженкінсом, Головою представництва в Україні Муратом Шахіним і фахівцями освітніх програм фонду.

Під час зустрічі сторони обговорили процес підготовки до нового навчального року.

Зокрема, наявність і обладнання укриттів у закладах освіти, забезпечення учнів підручниками, навчання педагогів щодо надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу, забезпечення вчителів необхідними девайсами для роботи тощо.

Міністр запросив Дитячий фонд ООН долучитися до вдосконалення Плану відновлення України та надати експертну підтримку у його реалізації. «Нашими незмінними пріоритетами залишаються безпека всіх учасників освітнього процесу, а також безперервність навчання і викладання. Щиро вдячний Представництву ЮНІСЕФ в Україні за співпрацю, небайдужість і всебічну підтримку української освіти», – повідомив Сергій Шкарлет.

ЮНІСЕФ від перших днів долучився до реагування на виклики, що постали перед сферою освіти на всіх її рівнях, шляхом імплементації низки проєктів у всіх сферах освіти – від дошкілля до вищої освіти.

Важливим аспектом співробітництва залишається цифрова трансформація освітнього сектору.

Дитячий фонд ООН надав підтримку у розробленні електронної системи для проведення національного мультипредметного тесту та ініціативу щодо забезпечення педпрацівників зруйнованих чи пошкоджених закладів освіти ноутбуками.

Бакалаври факультету історії та міжнародних відносин на старті перед новими випробуваннями 2018-2022 роки, м’яко кажучи, для людства видалися не найпростішими. А для бакалаврів факультету історії та міжнародних відносин студентські роки припали саме на цей час — коли самі стали свідками й вивчали вагомі події історії та міжнародних відносин не з книжок, а на власному досвіді. Минулого тижня студенти отримали свої дипломи.

Першим новоспечених випускників та випускниць привітав в.о. декана, завідувач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Віталій Андрейко.

«Головне, чого ми намагалися вас навчити, — брати відповідальність за свої рішення. Для вас цей фініш — це старт для продовження здобуття освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра. Тоді ваш професійний шлях буде мати ще більше відчинених дверей та ширших горизонтів. Ви вступили у 2018 році, й на ваші студентські роки припали 2 роки пандемії, дистанційне та змішане навчання, а тепер ще й повномасштабна війна в Україні. Маєте унікальний досвід наполегливої роботи у складні часи, тож нехай вдається легко долати будь-які майбутні життєві виклики».

Заступник декана, завідувач кафедри модерної історії та зарубіжних країн Ігор Шніцер у своєму вітальному слові звернувся як до випускників, так і до їхніх батьків: «Ви виростили гідних дочок і синів, тож нехай ваші сподівання у їхньому успішному майбутньому здійсняться». «Мені шкода, що це свято зі смутком. Бо війна триває і ми всі щодня, як стиснута пружина, — акцентувала завідувачка кафедри археології, етнології та культурології Надія Керецман. — Історія нічому не вчить — ми маємо самі ставати на граблі і трепати свої чола. Не говоритиму про майбутнє, але скажу словами Гійома Аполінера, що «було над може буть незмінно тріумфує» і ви — результат наших старань і старань своїх батьків. Дякую, що ви нас обрали і були з нами. Бажаю вам отримувати дипломи магістрів тут, у цьому залі, в мирній Україні. Залишайтеся, гніздіться та працюйте на свою країну». Ковід, дистанційка і війна – виклики, які успішно подолали випускники ФІМВ, щоб здобути дипломи Із фотодобірки про студентські спогади ставало зрозуміло: навіть попри виклики й дистанційне навчання цим випускникам буде що згадати про університетське життя, археологічні практики й подорожі за кордон.

Зі свого боку випускники подякували викладачам за науку.

А Ігор Кіраль до подяк додав і акцент на деяких недоліках, над якими варто замислитися й попрацювати всім. «Є речі, які потрібно сказати тут і тепер. Бо ми живемо у світі, де другого шансу може не бути. То чому так багато «звичок» залишаються незмінними навіть після 24 лютого? Чому ми виправдовуємо багато речей тим, що десь в Україні чи росії ще гірше, мовляв, наші батьки так жили, ми так живемо і всі так живуть? Нас це не має хвилювати. Якби колись одна істота не вийшла з води, то ніколи б нас не існувало.Мене хвилює моя країна, моя мала батьківщина, мій університет і наша доля. Я дякую УжНУ за те, якою людиною я став і які знання здобув. Разом обов’язково переможемо», — завершив свою промову випускник.

Ксенія Шокіна, фото Михайла Архангела

Медіацентр УжНУ

УжНУ відвідали працівники Генерального консульства Республіки Польща у м. Львів на чолі з Генеральним консулом Елізою Дзвонкєвіч.

Про організацію освітнього і наукового процесу в університеті за умов воєнного стану, трансформації навчальних планів згідно з вимогами часу, багатогранну співпрацю УжНУ з польськими вишами гостям розповіли ректор Володимир Смоланка, проректор Мирослава Лендьел, декани факультетів міжнародних економічних відносин Микола Палінчак та філологічного Юрій Бідзіля.

«Наш колектив, разом з усією країною, переживає важкі і драматичні часи, пов’язані з розпочатою росією широкомасштабною жорстокою війною на нашій землі, смертями наших співвітчизників, велетенськими руйнуваннями та стражданнями людей, – сказав В.Смоланка.

Окрім іншого ця війна переконливо засвідчила, хто є нашим справжнім і відданим братом, а хто за цією фразою десятиліттями маскував свою хиже єство. Попри наявність складних сторінок в історії взаємин між українцями і поляками, ми ніколи не сумнівалися в тім, що поляки є нашими справжніми друзями і побратимами у боротьбі проти спільного ворога. І перші години війни на українській землі, коли поляки відкрили мільйонам українських біженців кордон, домівки і серця – переконав нас, що ми у цій цивілізаційній борні не одинокі. Прошу передати від нас всьому польському народу слова нашої сердечної вдячності за підтримку і допомогу».

Для поляків упродовж багатьох віків найбільшою цінністю була свобода. Саме тому, попри певні старі образи, ми усіма силами підтримали нинішній український спротив окупантові, який на перше місце ставить не стільки захоплення чужих територій, скільки поневолення свободолюбивих народів. У Польщі дуже добре усвідомлюють, що саме українці взяли на себе важкий тягар оборони усієї європейської цивілізації, бо росія – наш спільний ворог.

І це – не наш вибір. Ні Україна, ні інші європейські країни, не нападали і навіть не погрожували росії.

Вона стала агресором і тому ми – разом з вами у цій боротьбі», – мовила Еліза Дзвонкєвіч.

Учасники розмови обмінялися думками стосовно конкретних шляхів розвитку стосунків між освітянами та науковцями двох сусідніх братніх країн, допомоги польської сторони у організації процесу викладання польської мови в УжНУ та іншими питаннями, які становлять спільний інтерес.

Інформаційно-видавничий центр