Вдосконалювали мовлення за кордоном студентки факультетів здоров’я людини; інформаційних технологій; історії та міжнародних відносин; суспільних наук; міжнародних економічних відносин, а також біологічного, фізичного та медичного Якщо Кіпр для багатьох асоціюється з літнім морським відпочинком, то для студенток УжНУ він став ще й країною для вдосконалення своєї англійської в Університеті Центрального Ланкаширу UCLan Cyprus. Там дівчата провели два тижні, сповнених навчання, нових знайомств і, звичайно, морського відпочинку.
Проректорка УжНУ Мирослава Лендьел розповідає: «У червні УжНУ став одним із 25 освітніх закладів України, що підписали меморандум про співпрацю з великобританськими вишами-партнерами. Університет Центрального Ланкаширу — наш новий партнер, із яким ми втілили один із перших проєктів. Британці підтримали поїздку 10 наших студенток на літню школу з вивчення англійської мови. Для навчання запропонували філію — UCLan Cyprus, де мовні школи вважаються одними з найкращих у Європі. До участі долучилися студентки факультетів здоров’я людини; інформаційних технологій; історії та міжнародних відносин; суспільних наук; міжнародних економічних відносин, а також біологічного, фізичного та медичного навчально-наукових підрозділів. Усі дівчата мають значні успіхи в навчанні та є громадсько активними».
Одна з учасниць літніх курсів, студентка ФСН Ірина Пасєвич каже: «Зізнатися чесно, був момент, що я вагалася: їхати чи ні. В Ужгороді я волонтерю і не хотіла робити паузу. Та для себе вирішила: їду не з метою відпочинку, а для навчання, обміну досвідом, бо мій батько та близькі воюють і новий досвід допоможе мені наближати нашу Перемогу».
Освіту дівчата поєднували з моральним оздоровленням: із понеділка до п’ятниці в першій половині дня навчалися, а в другій і у вихідні відпочивали.
«Хоч це й були мовні курси, однак вивчали ми там і тренди, бізнес, шлях до успіху тощо, — коментує Ірина Пасєвич. — Фактично ми покращували навички спілкування англійською на різні теми. Розповідали про себе й свої життєві цілі, готували проєкти й захищали їх, грали в ігри, дивилися відеоролики з пов’язаних тем, дізнавалися нове про Кіпр, а ще розповідали місцевим про війну в Україні». На заняттях студентки діставали домашні завдання, тож частину вільного часу витрачали на підготовку до наступного дня. Крім того, прогулювалися містечком, їздили на екскурсії в гори й до моря, вивчали місцеві звичаї, архітектуру, кухню, а вечорами – ігри.
«Для мене особливо цінно було пожити в середовищі носіїв англійської мови: вони не розуміють української — ти маєш говорити англійською, мозок працює на повну. Також я познайомилася з чудовими дівчатами з інших факультетів, які були моєю підтримкою, якщо я чогось не розуміла. Приємно було зустрічати українців, які раділи чути рідну мову на Кіпрі. Моск@лі там також були — аж огидно ставало. Бувало, коли вони чули українську, одразу починали спілкуватися між собою англійською або говорили тихіше. А нам приємно, що їм соромно і страшно!» — всміхається Ірина.
Студентки УжНУ пройшли літні курси з академічної англійської мови у великобританському університеті на Кіпрі. Дівчина висловлює вдячність університетам за можливість стажування й здобуті нові знання. Обіцяє використовувати їх на користь Україні.
Ксенія Шокіна
Медіацентр УжНУ
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Другий місяць поспіль у всіх регіонах країни активно триває робота комісій з огляду захисних споруд закладів освіти.
До перевірок залучено фахівців ДСНС, структурних підрозділів із питань цивільного захисту, департаментів освіти і науки місцевих військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
«Станом на 25 серпня 2022 року проведено огляд понад 23,5 тис. закладів освіти, що складає майже 93% від загальної кількості.
Відповідно до результатів перевірок, 51% закладів освіти готові до навчання в очній формі», – повідомив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Найвищі показники готовності до освітнього процесу у традиційному форматі наразі в місті Київ, Львівській та Чернівецькій областях.
Щодо закладів загальної середньої освіти: спецкомісії провели обстеження 96% шкіл, з яких 59% мають захисні споруди.
Щотижня показник готовності закладів до безпечного навчання зростає.
У середу, 24 серпня, відбулося чергове засідання Приймальної комісії УжНУ.
На початку засідання т.в.о. ректора Олександр Сливка привітав присутніх із Днем Незалежності України, а відповідальний секретар Приймальної комісії Петро Горват ознайомив із актуальною інформацію щодо вступу.
«Загальна кількість заяв, яка надійшла від абітурієнтів станом на 8.45 год. 24 серпня становить рівно 14 000, і цей показник є кращим, ніж за аналогічний період минулого року. Аналіз заяв від абітурієнтів показує, що значний відсоток з них подано із високими пріоритетами» - наголосив Петро Горват.
23 серпня о 18.00 год. завершилася подача документів на основі повної загальної середньої освіти, загалом до УжНУ було подано 10 486 заяв, з них 8763 на денну форму навчання та 1723 на заочну, 890 заяв подано на основі ОКР «молодший спеціаліст».
Наразі до 15 вересня продовжується вступ в магістратуру, вже подано 2617 заяв, також продовжується вступ за квотою 2.
Це частина від максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій) у закладах вищої освіти, яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на вступ відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, тимчасово окупованій території окремих районів Донецької та Луганської областей, території населених пунктів на лінії зіткнення. Квота-2 встановлюється у закладах вищої освіти в обсязі десяти відсотків або двадцяти відсотків у переміщених закладах вищої освіти та у закладах вищої освіти Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Інформаційно-видавничий центр
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
23 серпня 2022 року Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет із Міністром освіти, молоді та спорту Чеської Республіки Владіміром Балашем відвідали Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Делегація Чеської Республіки була представлена також заступницею Міністра Павлою Кацовою, директором Департаменту Європейського Союзу Мартіном Фатурою, заступником Посла Чеської Республіки в Україні Їржі Прецліком та другим секретарем Посольства Томашем Павлічеком.
Учасники зустрічі обговорили ситуацію в галузі освіти і науки України в умовах воєнного стану, перебіг вступної кампанії в українських закладах вищої освіти та домовилися про чеський лекторат на кафедрі слов’янської філології ННІ філології, як тільки безпекова ситуація це дозволить.
Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет висловив упевненість, що спільні ініціативи стануть важливими у процесі відновлення України у воєнний та післявоєнний періоди. «Ми високо цінуємо підтримку чеського народу, уряду, зокрема Міністерства освіти, молоді та спорту Чеської Республіки.
Дякуємо за всі заходи, здійснені для допомоги українським учням, студентам, працівникам освіти та науки, які, тікаючи від війни, знайшли захист у Чехії», – зазначив Сергій Шкарлет. Зі свого боку Міністр освіти, молоді та спорту Чеської Республіки Владімір Балаш сказав, що співпраця між ЗВО Чехії та України активна і посилюється.
«Особливо приємно, що такий заклад, як КНУ імені Тараса Шевченка, не обмежується контактами з великими університетами, а співпрацює і з меншими, що реагують на ситуацію і можуть бути цікавими.
Сподіваюся, така співпраця буде наростати з огляду на головування Чеської Республіки в ЄС», – зазначив Владімір Балаш. Також Міністр наголосив на необхідності максимального залучення української освіти до європейських структур.
«З нашого боку будемо надавати для цього максимальне сприяння. Я надзвичайно захоплений тим, як ви реагуєте на теперішню ситуацію, як працюєте у таких складних обставинах», – акцентував пан Балаш.
Ветерани, повернувшись з фронту після перемоги, могли б у разі бажання викладати предмет «Захист Вітчизни» у школах Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зустрівся із завідувачем кафедри соціології та соціальної роботи Ужгородського університету Федором Шандором, що нині відомий усьому світу як професор з окопу.
\Професор Федір Шандор з міністром Сергієм Шкарлетом обговорили освітньо-виховний потенціал українських захисниківГоворили про початок нового навчального року, формат освітнього процесу, виклики, які нині існують в освіті під час війни та шляхи їхнього подолання, – повідомив урядовець у своєму телеграм-каналі.
Закарпатському інтернет-порталу «Varosh» Федір Шандор дещо деталізував предмет розмови.
Зауважив, що передусім обговорювали питання освітньої складової для ветеранів, котрі повернуться з фронту після перемоги (а таких буде понад мільйон), як їх залучити в освітній і виховний процес, наприклад, викладання предмету «Захист Вітчизни».
Дякую Герою освітнього фронту за відвагу, роботу за покликом і патріотизм. Пишаємося ми, пишаються студенти і вся Україна! – відзначив Сергій Шкарлет.
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Сьогодні, 23 серпня 2022 року, Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зустрівся з Міністром освіти, молоді та спорту Чеської Республіки Владіміром Балашем, заступницею Міністра Павлою Кацовою та директором Департаменту Європейського Союзу Мартіном Фатурою. Сторони обговорили теперішню ситуацію в галузі освіти і науки України під час воєнного стану, зокрема здійснювані МОН кроки щодо забезпечення сталості навчання та викладання, створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу та підготовку до нового навчального року.
Сергій Шкарлет звернувся до пана Балаша розглянути можливість відкриття Українського освітнього хабу в Чехії, адже завдяки мережі таких хабів українські діти матимуть можливість продовжити навчання за кордоном за українською державною програмою з нового навчального року, а також опанувати актуальні професії на ринку праці в умовах війни.
Владімір Балаш повідомив, що для підтримки українських дітей та їхньої реабілітації на території Чехії створені адаптаційні групи. У них працюють також і українські вчителі. У співпраці з українським посольством триває робота над програмою суботніх шкіл, аби діти продовжували тримати зв’язок з Україною, могли вивчати українську мову, історію, свої традиції і культуру. Чеський уряд намагається постійно допомагати українцям, зокрема для підтримки освіти виділено 13 млрд чеських крон.
Під час розмови також порушено питання розвитку двосторонньої співпраці у сфері науки.
«Упевнений, що спільні ініціативи стануть важливими у процесі відновлення України у воєнний та післявоєнний періоди. Ми високо цінуємо підтримку чеського народу, уряду, зокрема Міністерства освіти, молоді та спорту Чеської Республіки.
Дякуємо за всі заходи, здійснені для допомоги українським учням, студентам, працівникам освіти та науки, які, тікаючи від війни, знайшли захист у Чехії. Разом до перемоги!», – зазначив Сергій Шкарлет.
ЗА БЛАГОДІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ЗНАЧНИЙ ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК В РОЗВИТОК НАУКИ І ОСВІТИ ТА З НАГОДИ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ряд відомих меценатів і громадських діячів краю нагороджено Почесними дипломами Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Серед нагороджених Петьовка Василь Васильович, Ланьо Михайло Іванович, Токар Ілля Іванович, Ледида Олександр Олександрович, Гайдош Іштван Ференцович, Ердевдій Андрій Леонтинович, Розентал Герман Зельманович, Палінкаш Іван Олегович, Бунтушак Михайло Михайлович, Устич Василь Іванович, Маковійчук Іван Васильович, Алекс Ровт, Ратушняк Сергій Миколайович, Ландовський Еміл Федорович.
Очолює Фонд колишній губернатор Закарпаття, доктор фізико-математичних наук Іван Різак.
Вл. інформація
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
У межах роботи над Національною програмою психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, створення якої ініціювала перша леді Олена Зеленська відбулась стратегічна сесія Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
«Загоїти психологічні рани, які залишає війна, – це також важлива частина перемоги. І це справа нашої Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
Психологічна допомога має стати такою ж повсюдною, як і загальномедична, щоб нею міг скористатися абсолютно кожен житель країни. Але також потрібно розуміти, що стовідсоткових відповідей і рекомендацій нам ніхто не дасть.
Бо ніхто не знає нашу ситуацію й наших людей так, як ми», – зазначила дружина Президента. Головна мета стратегічної сесії – залучити представників різних відомств до розроблення цільових послуг із психічного здоров’я для різних груп населення.
Участь у заході взяли представники низки міністерств і відомств, Верховної Ради тощо. Їхня робота спрямована на визначення цільових груп, які можуть потребувати психологічної допомоги та психосоціальної підтримки, запропонувати моделі послуг для цих груп, а також змоделювати маршрути для отримання цих послуг і визначити, як люди можуть задовольнити свої потреби. Надалі ці напрацювання будуть використані під час розроблення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, створення якої ініціювала Перша леді.
«Психічне здоров’я кожного учасника освітнього процесу – це одне з ключових завдань організації, а також якісного та безпечного навчання дітей. Нам важливо створити умови для психосоціальної підтримки насамперед тих освітян та дітей, які вимушено перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами.
Але, на жаль, через вплив війни такої підтримки потребують усі учасники освітнього процесу, від працівника дитячого садочку до університету, а також від найменших до найстарших здобувачів освіти», - зазначив генеральний директор Директорат дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Олег Єресько.
Довідково
Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки – ініціатива першої леді Олени Зеленської, яка має на меті допомогти громадянам подолати пов’язаний із війною стрес та наслідки пережитих травматичних подій, запобігти розвитку психічних розладів. Розроблення та впровадження програми координує Міністерство охорони здоров’я України у тісній взаємодії з українськими та міжнародними фахівцями. Ініціатива реалізується за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Сторінка 260 із 298







