Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

13 червня 2022 року, на онлайн-майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти «Наука та бізнес» зареєстровано близько 600 активних науковців та 30 представників бізнесу. «Важливим завданням України у воєнний та післявоєнні періоди буде розвиток соціально-економічної сфери.

Вдячний українським науковцям, освітянам, а також підприємцям, що активно спрямовують свій потенціал задля перемоги та розбудови нашої держави», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

На платформі зареєстровано 45 актуальних наукових розробок, зокрема із галузей національної безпеки, військових і технічних наук, а також 8 пропозицій щодо проведення та реалізації спільних досліджень у сфері технічних, сільськогосподарських, економічних, медичних, педагогічних та інших наук.

Сьогодні для України необхідні такі пропозиції українських учених:

створення світлодіодних систем високої потужності з можливістю синтезування світла наближеного до денного;

розроблення інтелектуальних світлодіодних систем фітоосвітлення для підвищення врожайності сільськогосподарських культур;

виготовлення композиційного палива з відходів (за офіційними даними в Україні накопичено близько 36 млрд тонн відходів);

виведення нових сільськогосподарських нішевих плодових культур, зокрема садова ірга, аронія, японська айва та обліпиха.

Як працювати з платформою «Наука і бізнес», можна ознайомитись за посиланням.

За кілька тижнів місцева молодь зможе більше дізнатися про напрямки діяльності EPAM та про особливості роботи фахівців різного спрямування безпосередньо в офісі компанії в Ужгороді.

«EPAM Systems» – міжнародна IT-компанія, у якій понад 60 тисяч працівників у більш ніж 45 країнах світу.

В українському представництві EPAM тепер працює понад 14 тисяч людей, це найбільша IT-компанія в нашій країні.

Після початку повномасштабної війни в Україні компанія згортає бізнес у росії, а в нашій країні продовжує розвиватися навіть за таких непростих умов. Нещодавно офіс компанії відкрили і в Ужгороді, тому представники EPAM започатковують співпрацю і з Ужгородським університетом.

9 червня відбулася перша зустріч на факультеті інформаційних технологій: зі студентами й викладачами ФІТ спілкувалися Юрій Ганенко – директор, Software Engineering, Олександр Ткаченко – керівник EPAM University Program у західних і південних регіонах України й Сергiй Гаращук – керівник південного регіону офісу компанії. 

Юрій Ганенко розповів про напрямки роботи EPAM загалом і про особливості роботи в Україні в умовах воєнного стану. У нашій країні компанія працює з 2005 року, допомагає клієнтам успішно вирішувати складні бізнес-завдання й ефективно керувати процесом цифрової трансформації. EPAM співпрацює з великими міжнародними корпораціями: Google, Microsoft, Amazon, Adobe, Epic Games, SAP та ін. За минулий рік до компанії приєдналося 3100 спеціалістів, працюють над більш ніж 300 проєктами. З початком повномасштабної війни понад 90 % клієнтів залишилися працювати в Україні, до компанії також звертаються нові клієнти, підтримуючи таким чином українців. За словами пана Юрія, уже через кілька тижнів після початку війни продуктивність роботи компанії вийшла на довоєнний рівень: оскільки й раніше працювали у віддаленому режимі, то для організації роботи за нових умов не потрібно було нічого додаткового робити. У новоствореному ужгородському офісі одночасно можуть працювати 60 людей, хоч за бажання працівники виконують завдання дистанційно. Компанія інвестує в навчання спеціалістів.

Олександр Ткаченко, який також паралельно викладає в одному зі львівських вишів, розповів про університетські програми EPAM, на яких не тільки навчаються майбутні працівники, а й підвищують кваліфікацію університетські викладачі. Компанія також розвиває програми для учнів 10-11 класів: так школярі мають змогу більше дізнатися про можливі напрямки роботи в IT й зрозуміти, що найбільше зацікавить їх. Крім того, окремо функціонують програми для «світчерів» – тих, хто через війну втратив роботу й хоче спробувати себе в IT. Ці програми доступні по всій Україні, без прив’язки до локації. Оскільки більшість клієнтів компанії зі США та Західної Європи, то визначальними для кандидатів є не тільки логічні тести й тести на знання технологій відповідно до обраного напрямку, а й рівень знання англійської мови (працівники мають можливість вивчати її безкоштовно). 95% тих, хто успішно пройшов навчання, отримують роботу в EPAM як Junior Engineer. Зі студентами та викладачами факультету ІТ зустрілися представники компанії «EPAM»Цікаво, що найстаршому успішному випускникові курсів компанії 65 років, а наймолодший – п’ятнадцятирічний хлопець із Ужгорода, який на високому рівні знає англійську й німецьку мови.

Завідувач кафедри інформаційних управляючих систем і технологій УжНУ Олександр Міца зауважив, що в Ужгороді є багато талановитих учнів і студентів, які показують високі результати на змаганнях з програмування всеукраїнського та світового рівня. А крім потужного кадрового потенціалу, Закарпаття дуже багате на рекреаційні ресурси, що сприяють відновленню та розвитку духовних і фізичних сил людини, її працездатності. 

За словами Сергiя Гаращука, уже через кілька тижнів ужгородські школярі й студенти зможуть більше дізнаватися про різні напрямки роботи компанії «EPAM» і про особливості роботи фахівців різного спрямування безпосередньо в ужгородському офісі компанії. А ще за кілька місяців EPAM планує запустити спільний курс із університетами: заняття відбуватимуться впродовж кількох місяців, розробники зосередяться на реалізації соціальних проєктів, допомагатимуть благодійним організаціям.

Так студенти зможуть навчатися на реальних проєктах, а компанія надаватиме технічну підтримку й менторів.

Василь Шаркань, доцент кафедри журналістики

Медіацентр УжНУ

Приблизно за годину біля 3-го і 4-го гуртожитків УжНУ висадили понад 60 декоративних рослин, які виростили працівники ботанічного саду.

Напередодні Всесвітнього дня охорони довкілля (World Environment Day) Волонтеріат Ужгородського університету разом із переселенцями озеленили територію біля 3-го і 4-го гуртожитків. 3 червня приблизно за годину висадили понад 60 декоративних рослин, які виростили працівники ботанічного саду.

«Акцію ініціював ректорат і Волонтеріат університету. Долучилися до неї внутрішньо переміщені особи, які проживають у гуртожитках № 3 і 4. Загалом тут мешкає близько пів тисячі переселенців. Ми запланували не лише засадити клумбу, а й упорядкувати територію, щоб внутрішньо переміщеним особам було комфортніше проживати в студмістечку», – розповіла Крістіна Товт, голова правління Волонтеріату УжНУ.

Рослини висаджували під пильним керівництвом Діани Кайнц – в.о. кафедри міського будівництва і господарства, членкині Спілки дизайнерів України: «Для клумб обрали вічнозелені листопадні кущі: гібіскус, кілька видів бересклету, чубушник, ракитник, три види ялівцю, тую, кипарисовик. Всі рослини надав ботанічний сад УжНУ, вони невибагливі в догляді, але потребують зволоження, культурного ґрунту. Переселенці і працівники студмістечка будуть їх поливати, доглядати».

Волонтери і переселенці озеленили студмістечко до Всесвітнього дня охорони довкілляВнутрішньо переміщені особи, які проживають у гуртожитках, охоче долучилися до акції з озеленення. Анна Баглик із Попасної, що на Луганщині, з подругою Євгенією з Харкова волонтерять і біля гуртожитків, і на вокзалі: «Ми не сидимо на одному місці, допомагаємо волонтерам, відколи приїхали. В Ужгороді проживаємо третій місяць. Спочатку допомагали в «Дельфіні», де харчувалися внутрішньо переміщені особи. Потім близько місяця волонтерили на вокзалі, роздавали харчі. Нам однаково, де допомагати людям. Ми всі однакові».

Володимир Ревенко з Новопетриківки, що неподалік Волновахи, приїхав у перші дні війни і вдячний за допомогу, яку отримує в Ужгороді: «За два дні розбомбили Волноваху і фронт підходив до села. Я зібрав речі і вирішив виїхати. Через день вони були в нашому селі. Шукали і мене, бо я воював у нацбатальйоні «Донбас», і в 72 бригаді, отримав контузію. В Ужгороді усім задоволений, отримуємо гуманітарну допомогу від різних волонтерів, церков. Попросили приєднатися до акції озеленення – одразу долучився».

Мешканка третього гуртожитку Людмила Чумакова з селища Верхньоторецьке Донецької області розповіла: «Тут нас прийняли дуже добре, допомагають усім, чим можуть. І ми готові допомогти. Хочемо, щоб довкола гуртожитків було зелено, гарно, тому саджаємо рослини».

Її землячка – Віра Бондар з Лиману – на Закарпатті проживає близько місяця: «У нас спалили все дотла… Було таке гарне місто, зелене. Блакитні озера відомі на всю Україну й за кордоном. Дочка спонукала приїхати до Ужгорода, я не хотіла. Коли оголосили в гуртожитку про акцію озеленення, вирішила приєднатися. Бо ми з онуком поливали ці клумби і раніше. А після того, як висадили кущі, вони стануть значно кращими».

Волонтери і переселенці озеленили студмістечко до Всесвітнього дня охорони довкілляНаприкінці зеленої акції зробили спільне фото – на згадку про корисну справу, що об’єднує і робить територію проживання комфортнішою.

Наталія Толочко

Медіацентр УжНУ