Як юристи розбудовують міжнародні партнерства і втілюють корисні проєкти/

Продовжуємо знайомити читачів нашого сайту з особливостями і основними напрямками міжнародної діяльності структурних підрозділів університету. Раніше в цій рубриці ми писали про успішні міжнародні проєкти економічного та інженерно-технічного факультетів. Сьогодні ж розповімо про юридичний факультет, який є одним із найактивніших структурних підрозділів університету в контексті міжнародної діяльності. Головне – мати добрих партнерів і … бажання Варто одразу відзначити широкий спектр напрямків міжнародної активності, яку здійснює юридичний факультет УжНУ. Від академічної мобільності та стипендіальних програм – до участі в транскордонних проектах. При цьому впадає в око орієнтація керівництва факультету на практичний компонент, фокус на реальній проблематиці, яка важлива не тільки в регіональному вимірі, а й у загальнодержавному контексті.

Розповідаючи про іноземних партнерів факультету, декан юрфаку професор Ярослав Лазур окремо наголошує, що це – дуже авторитетні в галузі правничої науки і освіти інституції.

– До прикладу, ми не лише підписали угоди про довгострокове міжнародне співробітництво, а й активно співпрацюємо в різних напрямках із Європейською організацією публічного права (Афіни, Греція), юридичним та гуситським теологічним факультетом Карлового університету в Празі, факультетом права, канонічного права та адміністрації Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ (Польща), юридичним факультетом Університету імені Коменського в Братиславі (Словаччина), юридичним факультетом Трнавського університету в Трнаві (Словаччина), юридичним факультетом Університету Масарика (Брно, Чехія) – перелічує партнерів Ярослав Лазур.

Також, за його словами, юрфак УжНУ активно співпрацює з Центром східноєвропейського права Ґрацького університету (Австрія), факультетом права та адміністрації Технологічно-гуманітарного університету ім. Казимира Пуласького м. Радом (Польща), юридичним факультетом "Vasile Goldis" Western University (м. Арад, Румунія) та іншими європейськими партнерами.

– Маючи широке коло зацікавлених у співпраці партнерів, і, головне, мотивованих активних колег-викладачів та студентів, ми успішно беремо участь у стипендіальних програмах та програмах академічного обміну. Наші викладачі та студенти є стипендіатами програм Erasmus+, DAAD, SAIA та Coimbra Group Scholarship, – розповідає професор Лазур.

– До прикладу, у період 2015-2020 років на нашому факультеті був реалізований 21 обмін викладачами та студентами з університетами-партнерами, це лише за програмою мобільності Erasmus+. Це, зокрема, такі виші, як Карловий університет у Празі (Чехія), Люблінський католицький університет Івана Павла II (Польща), Пан`європейський Університет в м. Братислава (Словацька Республіка), Університет Фоджа (Італія) та ін. Окрім того, варто згадати, що викладачі та аспірант юрфаку двічі здобували гранти Національної стипендіальної програми Словацької Республіки. А ще – про візити до Ужгорода іноземних гостей. До прикладу, на початку нинішнього навчального року на факультеті відбулася зустріч з Генеральним прокурором Словацької Республіки, доктором права Марошем Жилінкою. Кожна така зустріч із провідними правниками європейських країн – безцінний досвід для студентів юридичного факультету. Грантова робота: акцент на транскордонній співпраці Заступник декана з міжнародних зв’язків, доцент Олександр Білаш розповідає про ще один напрям міжнародної діяльності юрфаку – участь у спільних грантових проєктах.

– Наш факультет вже досить тривалий час співпрацює із академіями наук, закладами вищої освіти, науково-дослідними інститутами та всіма зацікавленими сторонами країн Вишеградської групи з метою консолідації науково-практичного потенціалу задля просування і розвитку транскордонного співробітництва, – каже Олександр Білаш.

– Наприклад, за рахунок фінансування, яке надав Міжнародний Вишеградський Фонд, в 2018-2019 роках наш факультет реалізував проєкт «Реєстрація церков та релігійних організацій». Головною метою цього проекту було вивчення правових принципів, що становлять правову основу реєстрації Церков та релігійних організацій у державах V4, а також у Австрії та Україні; досягнення необхідних знань та досвіду для порівняння систем та законодавчої бази у цій сфері. А зараз юридичний факультет під керівництвом декана Ярослава Лазура реалізує ще один проєкт у рамках Міжнародного Вишеградського Фонду. «За транскордонним співробітництвом європеїзація українських кордонів» – така назва спільного дослідження, в якому беруть участь партнери УжНУ з Угорщини, Польщі Чехії та Словаччини. У рамках цього проєкту будуть розроблені рекомендації щодо подальшого вдосконалення вітчизняного законодавства із врахуванням норм європейського права, у т. ч. положень договорів Ради Європи і Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, на базі Закону України «Про транскордонне співробітництво». Професор Лазур наголошує: результати наукових досліджень, здійснених у рамках проєкту, мають важливе значення для подальшого експертного виявлення вдалих правових рішень і моделей діяльності країн Вишеградської групи у сфері транскордонного співробітництва, які можуть бути раціонально адаптовані до законодавства та практики України.

– Такі вдалі правові рішення і моделі були розроблені країнами Вишеградської групи у процесі їх інтеграції до Європейського Союзу. Безумовно, вони можуть бути корисними для нашої країни у процесі розвитку взаємовідносин з Європейським Союзом у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, дво- та багатостороннього співробітництва з різними європейськими країнами, – пояснює Ярослав Лазур. Міжнародні конференції: від Словаччини до Італії Ще одним компонентом роботи, який не можна оминути увагою, говорячи про міжнародну діяльність юридичного факультету, є міжнародні наукові заходи. Факультет активно виступає співорганізатором наукових конференцій, симпозіумів та інших заходів. Знаково, що частина таких конференцій проходить за кордоном, у провідних центрах правничої науки.

Юридичний факультет неодноразово виступав співорганізатором таких конференцій. Так, постійним партнером факультету з організації міжнародних заходів є юридичний факультет Трнавського університету в Трнаві. Як приклад, можна навести організацію однієї з наймасовіших та найвідоміших в правничих колах конференції Словаччини, що проходить кожні два роки в Трнаві, а саме «Трнавські правові читання» та багато інших. Юридичний факультет брав участь і в організації Міжнародної конференції 1-3 жовтня 2019 року, що проходила на базі факультету економічних, юридичних та політичних наук Університету Кальярі (Італія). У грудні 2020 року у Грацькому університеті імені Карла і Франца відбувався Міжнародний науковий симпозіум «Реформи українського законодавства: сучасний розвиток».

Співорганізаторами цього симпозіуму виступили Німецько-українське об’єднання юристів, Центр східноєвропейського права Грацького університету, юридичний факультет Ужгородського національного університету та юридичний факультет Чернівецького національного університету. Інша міжнародна конференція «Позитивний вплив створення та діяльності європейських територіальних об'єднань на економічний розвиток Європейського Союзу та його зовнішніх кордонів», яку юрфак УжНУ організував і провів у рамках однойменного проєкту (виконаного за фінансової підтримки фонду «Pallas Athéné Domus Educationis») відбулася за участю представників Ради Європи, Комітету регіонів ЄС, урядовців України та Угорщини, Загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег Угорщини, депутатів різних рівнів, науковців, дипломатів. Невдовзі ж, а точніше у березні цього року, запланована Міжнародна науково-практична конференція у м. Пряшів, Словаччина, на якій партнери-виконавці проєкту «За транскордонним співробітництвом європеїзація українських кордонів» представлять основні результати проєкту. На захід запрошені представники із Європейської Комісії, Ради Європи, України, Угорщини, Словаччини, Чехії та експерти Кошицької платформи.

Зі сторони юридичного факультету Ужгородського національного університету під керівництвом декана Ярослава Лазура організацією цієї конференції займаються Марія Менджул, заступник декана з наукової роботи, та Юлія Фетько, доцентка кафедри міжнародного права. Незважаючи на усі виклики, що стоять перед ужгородською правничою школою, вже на сьогодні юридичним факультетом Ужгородського національного університету спільно зі своїми зарубіжними партнерами заплановано ряд міжнародних наукових заходів на 2022-2023 навчальний рік.

Підготував Ярослав Світлик

Представники підрозділу УжНУ ініціювали відкриття Методичного центру для вчителів словацької мови, який зможе координувати розробку навчальних робочих програм, організовувати й проводити вебінари для вчителів-словакістів з усієї України.

13 січня кафедру словацької філології УжНУ з ініціативи Генерального консула Словацької Республіки в Ужгороді Павола Паніса та лекторки словацької мови та культури СР в Ужгородському національному університеті професорки Яни Кесселової було запрошено до участі в круглому столі, організованому Закарпатською облдержадміністрацією. Кафедра словацької філології на круглому столі в облдержадміністрації обговорила проблему забезпечення освітніх прав словацької етноспільноти на ЗакарпаттіУ роботі круглого столу на тему «Забезпечення освітніх прав словацької національної меншини в Закарпатській області» взяли участь словацькі та українські посадовці: голова управління у справах словаків, які проживають за кордоном Мілан Ян Піліп, радник Прем’єр-міністра Словацької Республіки з питань транскордонного співробітництва Едуард Бураш, Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Павол Паніс, в. о. голови Закарпатської ОДА Іштван Петрушка, заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Ігор Шинкарюк, директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації Мар’яна Марусинець, начальник управління єврорегіональної співпраці Олександр Білак.

Кафедра словацької філології на круглому столі в облдержадміністрації обговорила проблему забезпечення освітніх прав словацької етноспільноти на ЗакарпаттіДепартамент освіти облдержадміністрації запросив на зустріч учителів словацької мови закладів загальної середньої освіти та керівників шкіл, де вивчається словацька мова. Директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації Мар’яна Марусинець зазначила, що словацьку мову як другу іноземну, як факультатив чи курс за вибором або гурток опановують майже 1500 школярів у 13 закладах загальної середньої освіти нашої області. Залишається актуальним розширення мережі закладів дошкільної освіти з метою вивчення словацької мови національною меншиною та можливості оздобувати безперервну освіту рідною мовою, зберігаючи свою культуру, традиції в нашому закарпатському багатоетнічному середовищі. Єдиним центром підготовки фахівців ‒ викладачів словацької мови та літератури в Закарпатській області є представлена на зустрічі кафедра словацької філології Ужгородського національного університету.

Кафедра словацької філології на круглому столі в облдержадміністрації обговорила проблему забезпечення освітніх прав словацької етноспільноти на ЗакарпаттіЯк окремий підрозділ філологічного факультету кафедра функціонує з 1996 року, готує фахівців на бакалаврському та магістерському рівнях. Кафедра словацької філології УжНУ – єдина не тільки в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. Тут здобувають освіту не лише етнічні словаки, але й представники інших національностей. Кожного року на кафедрі навчається майже 60 студентів. Підрозділ має високий науково-педагогічний рівень: всі без винятку викладачі мають наукові ступені та вчені звання, тут працюють один професор та п’ять кандидатів філологічних наук, доцентів.

Кафедра словацької філології на круглому столі в облдержадміністрації обговорила проблему забезпечення освітніх прав словацької етноспільноти на ЗакарпаттіВикладачами кафедри видано понад 60 навчально-методичних посібників та опубліковано понад 500 наукових статей. Колектив кафедри видає науковий збірник «Studia Slovakistica» (20 випусків), авторське видання перекладів літературних творів «Між Карпатами і Татрами» (доц. Т.В.Ліхтей). У співавторстві С.М. Пахомової та лектора словацької мови та культури Я. Джоґаника видано перший в Україні підручник «Словацька мова» (2008, 2010, 2018) для студентів вищих навчальних закладів.

Кафедра регулярно організовує міжнародні наукові конференції, зокрема «Викладання словацької мови в Україні» (2009), «Українсько-словацькі взаємини в галузі мови, літератури, історії та культури» (2001, 2004), «Словацька мова і література в дзеркалі перекладу», присвяченої 20-річчю заснування кафедри словацької філології УжНУ (2016), Міжнародної конференції «Сучасна славістика в Україні та Європі» (2019), матеріали яких можуть бути використані вчителями словацької мови та літератури при викладанні в школі. Члени кафедри словацької філології беруть активну участь і у наукових проєктах, спрямованих на вивчення мов національних меншин, серед них – «Лексикографічні параметри українсько-словацького словника юридичної термінології» (2005), «Віртуальний інститут словакістики» (2006), «Словацька мова – ключ від шенгенської брами» (2008), «Словаччина – Україна: елімінація мовних бар’єрів» (2010), «Ужгородська словакістика: шлях до національної ідентичності» (2012). Кафедра словацької філології на круглому столі в облдержадміністрації обговорила проблему забезпечення освітніх прав словацької етноспільноти на ЗакарпаттіЗ підрозділом тісно співпрацюють Пряшівський університет, Університет ім. П.Й. Шафарика у Кошицях, Університет ім. Матея Бела в Банській Бистриці, Університет ім. Коменського у Братиславі, Трнавський університет, Університет ім. Кирила і Мефодія у Трнаві, Карлів університет у Празі, які діляться своїми досягненнями в галузі сучасної дидактики. Щороку студенти проходять включене навчання у словацьких університетах, ознайомчу та діалектологічну практику на теренах Словацької Республіки.

250 випускників кафедри – знавців словацької мови – працюють у школах, університетах, училищах, гімназіях, адміністративних установах, на радіо та телебаченні, в редакціях газет, на митниці, приватних підприємствах, у консульствах, туристичних фірмах.

Під час роботи круглого столу щодо забезпечення освітніх прав словацької національної меншини в Закарпатській області, спираючись на вищезазначений досвід, кафедра словацької філології ініціювала відкриття Методичного центру для вчителів словацької мови, де б педагоги могли систематично отримувати найсвіжішу інформацію з досягнень сучасної дидактики, ознайомлюватися з новими підручниками, посібниками, часописами. Методичний центр зможе координувати розробку навчальних робочих програм, організовувати та проводити вебінари для вчителів-словакістів з усієї України.

У межах обговорення проблем на круглому столі були заслухані пропозиції усіх сторін, мета яких – поліпшити рівень забезпечення освітніх потреб словацької національної меншини в Україні відповідно до освітнього законодавства України, також запропоновано сформувати робочі групи фахівців для розв’язання проблем навчально-методичного забезпечення вивчення словацької мови як другої іноземної (робочих навчальних програм, підручників) у закладах загальної середньої освіти.

За інформацією доц. Юлії Юсип-Якимович, фото Закарпатської ОДА та кафедри словацької філології

Стиль життя письменниці Галини Малик: з Ужгорода: «Я завжди в русі» Ужгородка.

Галина Малик одна з найвідоміших сучасних письменниць України. Її літературний стаж вражає, адже писати почала в дитинстві, а перший її вірш був надрукований у газеті ще в 1966 році. Активна, життєрадісна, дуже прямолінійна.

То який же стиль життя успішної письменниці – дізнавався «Про Захід».

– Пані Галино, як людині слова, вам, мабуть, буде не важко описати свій стиль життя. Який він?

– Та нема у мене ніякого стилю життя! Хіба коли подорожі вважати за стиль, бо я дуже люблю подорожувати, завжди в русі, не можу всидіти на місці. Це у мене з дитинства. Ми жили у Бердянську біля залізниці і чомусь мене дуже тягло туди. Я виходила гуляти на рейки і мене ця ритмомелодика рейок і шпал так зачаровувала, що я йшла і йшла ними. Ловили мене не раз аж біля центру міста. Вперше був із того дуже великий переполох у сім’ї, а потім уже знали, що «Галочка, мабуть, знову пішла на залізну дорогу». На щастя, поїзди в той час ходили рідше, ніж зараз.

– Може, ця ритміка допомагала вам і перші вірші писати?

– Ну, не буду порівнювати себе з великими, бо ж ви, мабуть, знаєте легенду про те, що сліпий Гомер писав гекзаметром, який за ритмомелодикою відповідав шуму морського прибою. Може, й у мене так було, Бог його знає. Але я пишу і ямбом, і хореєм, і амфібрахієм, тому ритміку можу по-різному передати. І сподіваюся, що й інші ритми життя до цього доклалися!

– Як часто ви подорожуєте?

– Коли мені ще дозволяло здоров’я, то бувало, що кожного місяця кудись їхала. Об’їздила свого часу всю Україну з виступами. Коли впала завіса і стало можливим виїжджати за кордон, почала активно відкривати для себе Європу. Бувала трохи в Африці, в Азії, ще мрію потрапити до Англії, США, країн Бенілюксу.

– З вашої сторінки у соцмережах я бачу, що ви часто буваєте у Болгарії, відпочиваєте там влітку, навіть перекладаєте з болгарської. До цієї країни маєте особливу любов?

– Так. Я самотужки вивчила болгарську мову, володію нею доволі добре (а від того розумію близькі сербську, хорватську, і македонську). Щороку я проводжу літо у болгарському місті Созопол. Це дивовижне місто заснували свого часу греки (Грецію я теж дуже люблю) і поєднання грецької та болгарської культур створило дещо унікальне! Там немає двох однакових будиночків, кожен створений з неймовірною увагою, фантазією і любов’ю. Я їжджу туди з 1981 року і кожного разу цим містом захоплююся. Живу там у грекині Ані, якій уже під 80 років. Але яка вона красуня, яка ставна – наче, все життя ходила на тренування чи балетом займалася!

– Ви там пишете чи якраз навпаки – намагаєтеся відпочити від роботи?

– Коли хочеться – пишу, коли не хочеться – не пишу. Не можу сказати, що я туди їду, отак сідаю і націлено щось пишу. Ні, найбільше я плаваю. Цілими днями, з ранку до вечора плаваю.

– Чи можна сказати, що ви професійна письменниця, котра живе лише з того, що пише?

– Зараз уже можна так сказати. Після того, як моя багаторічна співпраця з видавництвом «Знання» перейшла на договірну основу, я справді живу лише з літературних хлібів. Багато моїх книжок перевидаються, і гроші, які платять видавництва за перевидання (так звані роялті) і тримають мене на плаву. Наприклад, у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» на часі вже 10 перевидання трьох повістей про пригоди невтомної мандрівниці світами дівчинки Галі – «Незвичайні пригоди Алі».

– Я знайшла інформацію, що загалом у вас вийшло понад 70 книжок. Можна сказати, що «Незвичайні пригоди Алі» – найуспішніша з них?

– Це як подивитися. Якщо врахувати тиражі і те, що її взяли до шкільної програми, то так – Аля найуспішніша. Але більше суперечок, уваги та критики припало на долю «Злочинців з паралельного світу» (минулого року було 20 років із часу виходу першої книжки цієї дилогії).

– Пригадую, в «Злочинцях з паралельного світу» був такий герой цікавий – крутий кіт Рата. Чи мав цей образ якийсь стосунок до одіозного політика з таким же прізвиськом?

– Аякже. Знаєте, я певний час думала, що у мене через це можуть навіть виникнути проблеми, чекала їх, адже образ Рати – негативний аж до шаржу! Але Рати, що закономірно, не читають художньої літератури, тим більше для дітей. А щодо місцевих подій чи персонажів, то в моїх творах взагалі є багато закарпатського: містечко «У» в повісті «Абра&Кадабра», в якому легко впізнається наше місто, його сквери, пам’ятники, Новий район; у трилогії про вуйка Йоя і ЛишИню – наш скансен, у якому живе мій вуйко Йой; місцеві діалектизми, які можна надибати як у прозових, так і в поетичних творах.

– Пані Галино, коли є такий великий літературний досвід, як у вас, писати з кожним роком стає легше?

– Мене часто питають в інтерв’ю про те, чи легко мені писати. Бог його знає, чи легко, воно просто пишеться. Коли пишеться, я пишу, коли не пишеться – я його не вичавлюю. Були такі періоди, коли нічого не писалося і рік, і два. Не треба себе примушувати, треба цей період просто перечекати. Можливо, це запас емоцій закінчується, людина може вигоріти, втомитися, може іншими клопотами займатися. Я колись на запрошення журналу «Пізнайко» була в «Артеку» і там був один письменник, якого навіть письменником назвати не хочеться, швидше записним ідеологічним «негром». Сталося так, що ми з ним разом виступали перед одним загоном. І він почав з того, що, засунувши, як Сталін, руку за кітеля, розповів, що має за правило писати щодня двісті рядків. Я тоді, щоправда, одразу прокоментувала, мовляв, хто ж ці 200 рядків буде щодня читати? Діти з того дуже реготали.

– Я читала, що ви є авторкою першої української інтерактивної дитячої книги для iPad. Ваші «Забавлянки» можна не лише прочитати і прослухати, а ще погратися ними: оживляти картинки, пересувати їхні деталі тощо. Чи для вас важливо йти в ногу з розвитком технологій?

– Я не підлаштовуюся під зміни і не біжу за технологіями. Літературу створюють не технології. Вони можуть слугувати лише допоміжними засобами для вираження письменницького задуму. Не має значення, чи живе героїня Кіплінга в печері, чи живе моя Аля в сучасному мегаполісі. Головне – ЯК і ЧОМУ вона живе, які проблеми вирішує, які питання ставить собі і світові. Насправді люди не міняються, головне не міняється, тому те, що написано століття тому є актуальним і досі. А основні теми – моральні цінності, кохання, смерть тощо – залишаються незмінними.

– Чи читаєте ви нині дитячу літературу?

– Так, бо цікаво ж, що автори пишуть. Дуже люблю твори Сашка Дерманського, Григорія Фальковича, Володимира Рутківського, який недавно пішов від нас. Читати їх – це така насолода і водночас гордість від того, що у нас, в Україні, є такі письменники і така сильна дитяча література! Також я багато читаю, як член експертної ради всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Тому досить добре знаю про усі новинки галузі.

– І що скажете: є нині на чому рости українським дітям?

– Однозначно є. Просто треба орієнтуватися, бо разом із перлами є у нас і багато сміттячка, яке понавидавали видавництва-одноденки.

– Яке головне завдання літератури для дітей?

– Їх два: тримати моральні орієнтири і виховувати літературний смак. – А чи погоджуєтеся ви з тою думкою, що нині діти читають мало?

– Так, це факт – діти читають менше, ніж раніше. Мене багато разів про це питали, тож я чимало думала на цю тему. І дійшла такої думки: кількість тих, хто читає, нині є меншою, але якість читання, його глибина – зросла. Якщо вже дитина нині читає, то робить це обдумано і глибоко, закладає в собі звичку читати на все життя. Бо в радянські часи ми всі в дитинстві читали, а потім чогось у дорослому віці цю хорошу звичку закидали.

– Пані Галино, розпитуючи про ваш стиль життя, спитаю про кулінарні успіхи, якими ви час від часу ділитеся у соцмережі. Рум’яні хлібчики і булочки виходять у вас такими красивими, наче пекарство – ваш основний фах.

– Я сама від себе цього не очікувала. Звісно, як мама і бабуся, я готую все життя, але захоплення випічкою почалося в мене під час карантину. Коли його оголосили вперше, я намагалася менше виходити з дому. І раптом в інтернеті побачила рецепт чіабати. Мені, в першу чергу, сподобалося саме слово «чіабата» – так воно звучало приємно. А коли я спекла цей хліб, діти просто ахнули. І з тих пір я почала пекти. Рецепти шукаю в інтернеті, але завжди додаю до них трохи свого. І уявіть: в мене жодного разу не було невдач (що мене саму дуже дивує). Тепер я печу все: хліби чорні й білі, батони, булочки, багети. Головний секрет – пекти з любов’ю, прагнути вразити. От мені дуже хочеться вразити своїх дітей і онуків – тому й виходить все.

– А поділитеся з нами перевіреним рецептом від Галини Малик?

– Записуйте рецепт дуже смачного хліба. У 380 мл. теплої води додаєте 2 ложки цукру, 2 ложки олії і 6 грамів сухих дріжджів. Розмішуєте до розчинення цукру. У 550 грамів борошна додаєте чайну ложку солі, а потім висипаєте у воду. Вимішуєте дерев’яною ложкою, руками не торкайтеся. Додаєте ложку оцту, ще раз перемішуєте, накриваєте ємність кришкою чи харчовою плівкою та ставите її до мікрохвильової печі. Звісно, піч не вмикати! Туди ж можна стакан теплої води поставити. Залишаєте на 45 хвилин-годину. Потім викладаєте на стіл, рясно посипаючи борошном. Розтягуєте на чотирикутник і загортаєте з усіх боків конвертом. Притрушуєте знову борошном, перекидаєте на інший бік і повторюєте ще раз. Потім ще раз перекидаєте і формуєте кульку. Цю кульку я ставлю у круглий казанок (на дно не треба лити олії, лише присипати борошном), накриваю рушником і залишаю на 20 хвилин, аби ще раз підійшло. Тоді змащую тісто зверху молоком, роблю надріз і ставлю до духовки на годину (температура – 210-220 градусів). Бажано також на дно духовки поставити тацю гарячої, аж до кипіння води – з півлітра – вона допоможе хлібу гарно піднятися.

– Дякую дуже, вже хочеться спробувати. Але наостанок ще спитаю вас, над чим працюєте зараз?

– Я не люблю про це говорити. Знаєте, чому? Одного разу я отак журналістам сказала, а потім два роки не могла тієї роботи довести до кінця. Я не забобонна, скоріше за все, тут спрацювало те, що я пообіцяла і тепер мушу це виконати. А я дуже не люблю себе змушувати. Можу зараз сказати лише те, що я працюю, маю багато проєктів в роботі. А коли вони здійсняться – один Бог знає. Бачите, як вийшло з отим ковідом.

У мене в ювілейний рік (у 2021 році Галина Малик відзначала 70-ліття – ред.) мало вийти вісім книжок, але й половини зробити не вдалося. Тому тепер я краще промовчу.

Розмовляла Тетяна ЛІТЕРАТІ,

«Про Захід»

До уваги вступників до магістратури! Проєкти програм ЄФВВ, графік ЄВІ та ЄФВВ у 2022 році.

Звертаємо увагу на те, що у 2022 році єдине фахове вступне випробування ОБОВ’ЯЗКОВЕ при вступі до магістратури зі спеціальностей галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини».

Тест єдиного фахового вступного випробування складатиметься з двох частин: предметний тест і тест загальних навчальних компетентностей. Як і в попередні роки, вступники на спеціальності магістратури 293 «Міжнародне право» та 081 «Право» мають складати тест із права та міжнародного права та тест загальних навчальних компетентностей.

Майбутні магістранти на спеціальності 292 «Міжнародні економічні відносини» та 051 «Економіка» для вступу мають скласти тест з економіки та міжнародної економіки та тест загальних навчальних компетентностей.

Плануючи вступати на спеціальність 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» або 051 «Політологія», необхідно буде скласти тест із політології та міжнародних відносин та тест загальних навчальних компетентностей. Для вступників на спеціальність 053 «Психологія», 054 «Соціологія» необхідним іспитом буде тест із психології та соціології та тест загальних навчальних компетентностей.

Для вступу на спеціальності 075 «Маркетинг», 073 «Менеджмент» і 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» потрібно буде скласти тест з управління та адміністрування та тест загальних навчальних компетентностей. Вступникам у магістратуру на спеціальності 071 «Облік і оподаткування» та 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» необхідно буде скласти тест з обліку та фінансів та тест загальних навчальних компетентностей. Вступникам на спеціальності 061 «Журналістика» та 281 «Публічне управління та адміністрування» необхідно буде складати один із предметних тестів на вибір вступника та тест загальних навчальних компетентностей.

Єдине фахове вступне випробування - проєкти програм.

Для вступників на усі інші спеціальності передбачається складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання та фахове вступне випробування, що проводиться в закладі освіти.

В 2022 році вступники до магістратури зможуть подати результати єдиного вступного іспиту з іноземної мови 2020, 2021 або 2022 року та результати єдиного фахового вступного випробування або фахового вступного випробування, отримані в 2022 році.

Реєстрація вступників для скаладання ЄВІ/ЄФВВ триватиме з 26 квітня до 17 травня 2022 року (18:00).

Єдиний вступний іспит (основна сесія) відбудеться 22 червня.

Тест загальної навчальної компетентності відбудеться 20 червня.

Дати проведення предметних тестів:

економіка та міжнародна економіка – 24 червня;

право та міжнародне право – 24 червня;

облік і фінанси – 29 червня;

політологія та міжнародні відносини – 29 червня;

психологія та соціологія – 29 червня;

управління та адміністрування – 1 липня.

Якщо вступники виявлять бажання складати більше одного предметного тесту, а тести проводитимуться в один день, то під час реєстрації вони оберуть, який складатимуть в основну, а який у додаткову сесію.

Спеціально організована сесія ЄВІ для вступників, які зареєструвалися для участі в основній сесії ЄВІ, але бажають повторно скласти іспит або не зареєструвалися для участі в основній сесії, відбудеться 10 вересня.

Реєстрація розпочнеться 26 липня та триватиме до 4 серпня. Сесія проводиться за кошти фізичних осіб.

Матеріали ЄВІ/ЄФВВ 2021 року

Матеріали ЄВІ/ЄФВВ минулих років

Пам’яті відомого американського ученого українського походження: почесному доктору Ужгородського університету д-ру Алексу Міцо (Міца) днями виповнилося б 80 років

Сьогодні цифрові логічні інтегральні схеми мають широке застосування в різноманітних сферах людської діяльності, зокрема у виробництві імплантатів. Тестування розроблених інтегральних схем стало необхідним компонентом при запуску їх у виробництво і забезпечує збільшення надійності для тривалої безперебійної роботи та відповідності заданим характеристикам.

Аналітики вказують на те, що вартість тестування складних інтегральних схем наближається до вартості їх розробки. Др. Алекс Міцо Др. Алекс Міцо Великий внесок у цю галузь людських знань зробив др. Алекс Міцо (Alex Miczo), відомий американський учений українського походження.

Він був одним із провідних учасників Всеамериканського конкурсу програмного забезпечення, складаючи гідну конкуренцію Біллу Ґейтсу – переможцю цього конкурсу. В Україні, на факультеті інформаційних технологій УжНУ, на початку 2000-х років під керівництвом д-ра А. Міцо виконували тестування інтегральних схем для паралельної обробки інформації. Науковець також надавав консультаційну допомогу Інституту фізики напівпровідників НАНУ. Олександр Джеймс Міцо (1942–2009) був наймолодшою дитиною багатодітної сім’ї емігрантів Федора Міца (Miczo) та Єви Міца (Ледней), що емігрували із Закарпаття до США перед Першою світовою війною.

Він народився 12 січня 1942 року в містечку Кейн, штат Пенсильванія (PA), а юні роки провів у м. Маунт-Джуетті. 1951 році сім’я переїхала до міста Ері, штат PA, де в коледжі Ганнон Алекс здобув ступінь бакалавра з математики (1966 р.). 1969 року він закінчив Сиракузький університет зі ступінем магістра комп’ютерних наук. Ще через два роки тут же захистив дисертацію «Коригування кодів для нейтралізації типових помилок» і став доктором філософії з комп’ютерних наук. Працював у таких відомих компаніях, як Schlumberger, а потім IBM (17 років неперервно). Далі був зарахований науковим співробітником знаного у світі Національного дослідницького центру Пало-Альто в Каліфорнії.

Як учений і викладач був активним лекторм як усередині США (зокрема в Стенфордському університеті), так і за кордоном (Південна Корея, Таїланд, Філіппіни, Фінляндія, Німеччина, Туреччина, Україна). Тривалий час був ад’юнкт-професором університету Санта-Клара (Каліфорнія). Науковець із міжгірським корінням, що гідно конкурував із Біллом ҐейтсомНауковець із міжгірським корінням, що гідно конкурував із Біллом ҐейтсомАлекс Міцо – автор численних публікацій, винаходів та оглядів у спеціальних журналах, член редакційної ради ряду провідних світових журналів, член Американської академії електриків.

Він розробив експертну систему, що нині використовується для автоматичного генерування тестових шаблонів для дуже складних інтегральних схем. Для розробників інтегральних схем та інженерів-випробувачів молодший син емігрантів із Міжгірщини узагальнив свої модельні розрахунки й тестові програми з докладними прикладами в монографії «Цифрове логічне тестування та моделювання», що витримала перше та друге – розширене і доповнене – видання.

Перше – побачило світ у видавництві наукової та навчальної літератури «Harper & Row» 1986 року. У червні того ж року його підручник було визнано найкращою книгою місяця на конкурсі, проведеному EEI Club (Всеамериканський книжковий клуб з електрики, електроніки та техніки). Науковець із міжгірським корінням, що гідно конкурував із Біллом ҐейтсомНаукову і викладацьку роботу поєднував з науково-виробничою, і в 90-х роках минулого століття заснував дві компанії, що співпрацювали з відомою у світі фірмою «Cyprus Semiconductors», розташованою в Силіконовій долині.

У знаного американського науковця залишилося двоє дорослих синів і донька, шестеро онуків. Він був одним із відомих учених в галузі інформатики та інженерії серед науковців української діаспори і заслужено став почесним доктором Ужгородського університету. Серед інформації про більш ніж сотню відомих учених-міжгірців у книзі про історію і людей Верховини (Волівщини, Міжгірщини. Вид-во Timpani, 2017 рік) є й нарис про науковця д-ра А. Міцо.

За інформацією факультету інформаційних технологій УжНУ

Вдалося зібрати 11 300 гривень, на які придбали на прохання директора Вільшанського дитбудинку фрукти, солодощі та іграшки 2021-й студрада й профком студентів УжНУ закінчили з усмішками й сльозами – відвідали Вільшанський дитячий будинок-інтернат. Тут живуть діти й молодь із фізичною та психічною інвалідністю.

Враженнями від поїздки з Медіацентром поділився в. о. голови студради Ярослав Шелемба. Студенти обрали один із морально найскладніших для відвідин закладів краю. Із самим інтернатом гостей ознайомив директор – Богдан Кикина. Ярослав Шелемба каже: «Неймовірно важко спостерігати за цими дітьми та молоддю. Особливо за тими, що не мають контролю над своїм тілом і проводять усе життя в ліжку.

Однак для себе я відзначив, що тут працюють над тим, щоб понад півтори сотні дітей і молодих людей жили в гідних умовах і мали все потрібне». Протягом тижня студрада й студентський профком збирали гроші й подарунки для вихованців цього закладу. Цікаво, що, зі слів Ярослава Шелемби, користований одяг тут не приймають. Тому після сортування подарунків іграшки відвезли сюди, а речі передали в дитячий будинок сімейного типу в Перечині. «Ми все відсортували, було багато речей та іграшок у хорошому стані. Ми судили по собі: якби ми самі вдягнули цю річ, тоді її клали. А зношене викидали», – пояснює Ярослав.

Зібрати вдалося 11 300 гривень, на які придбали на прохання директора дитбудинку фрукти, солодощі та іграшки.

Залишок грошей, додає Ярослав Шелемба, передали на лікування Павлика Мотички.

Медіацентр УжНУ

З метою підтримки молодих науковців, Міністерство освіти і науки України започаткувало у 2016 році “Конкурс проєктів наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах”.

Відповідно до наказу МОН України “Про затвердження переліку наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України” № 1489 від 30.12.2021 р. у 2022 році МОН профінансує 34 нові проєкти молодих вчених.

Науковий проєкт Ужгородського національного університету: “Екологічно безпечні Ag-провідні тверді електроліти для новітніх систем накопичення енергії” – керівник Філеп Михайло та колектив авторів: Артем Погодін, Антоніна Малініна, Ірина Шендер, Тетяна Бабука, Віктор Студеняк та Богдана Лопушанська, потрапив до переліку проєктів наукових робіт, що фінансуватимуться, зайнявши 11 місце.

Науковий проєкт спрямовано на вирішення важливих енергетичних та матеріалознавчих проблем, створення екологічно безпечних та ефективних Ag+ провідних твердих електролітів як робочих елементів твердотільних джерел енергії для новітніх систем накопичення енергії. Сполуки, що можуть використовуватись у ролі твердих електролітів, повинні відповідати ряду вимог, серед яких: поліедрична будова кристалічної структури яка забезпечує ефективну міграцію та дифузію іонів та значна кількість можливих еквівалентних кристалографічних позицій, що є частково заповненими. Цим критеріям відповідає широкий клас тернарних та тетрарних сполук із структорою аргіродиту. Аналогічний структурний мотив аргіродитів сприяє широкій варіативності можливих складів, що є передумовою для одержання матеріалів із необхідними параметрами.

Мета проєкту полягає в отриманні оптимальних за властивостями Ag+ іонпровідних матеріалів на основі тетрарних сполук структури аргіродиту Ag7PS6 та Ag8GeS6, придатних для використання в якості новітніх систем накопичення енергії.

Повправлятися у катанні на ковзанах чи й навіть вперше спробувати на них стати мали нагоду студенти УжНУ протягом минулого тижня.

Що це за ініціатива і чи буде така акція ще, знає Медіацентр.

«До студради та профкому студентів УжНУ звернулися представники ковзанки «Ice Land» і запропонували нам соціальне катання для студентів, – розповідає в. о. голови студради Ярослав Шелемба. – Це вперше університет долучився до такої ініціативи. Ми поширили через голів факультетських студрад і профкомів гугл-форму.

Труднощів завдала дистанційна форма навчання, бо молодь не знала, чи буде в Ужгороді, можливо, це припаде на модулі. Тому кожен міг вказати в анкеті день і час, коли хоче прийти покататися. Далі ми сформували списки охочих і розподілили їх так, аби всім було зручно. Загалом заповнило онлайн-анкети понад 500 студентів».

Зі слів Ярослава, до катання долучилися представники більшості факультетів.

Студенти платили лише за оренду ковзанів, саме ж катання було безкоштовним.

Ну, а тим, хто має власні ковзани, – пощастило, бо для них розваги не потребували жодних витрат. Найбільше студентів прийшли кататися в останній день акції – у п’ятницю.

Також Ярослав Шелемба додає: «Ми вже говорили про продовження цієї ініціативи. Поки не обіцяємо, але є імовірність, що після Нового року чи в лютому акцію для нас повторять».

Медіацентр УжНУ

Інформаційно-видавничий центр