Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Цьогоріч вступна кампанія до профтехів триватиме до 1 листопада, однак 83 тис. 170 учнів, які вступили до закладів ПТО, вже розпочали навчання.

Загалом близько 227 тис. здобувачів розпочали новий навчальний рік у професійно-технічних закладах освіти. Сьогодні функціонує 564 заклади. З них освітню діяльність у традиційному форматі здійснюють 157 профтехів, 287 – у змішаному і 120 дистанційно.

«Тішить, що у 80% закладів заняття відбуваються в очному або змішаному режимах. Якщо раніше дистанційний формат викликав труднощі в навчанні учнів, то зараз педагоги і майстри готові ефективно викладати як теорію, так і практику онлайн. Для цього ми регулярно навчаємо їх цифровим навичкам, пояснюємо, як створювати онлайн-контент», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Також готується до запуску онлайн-платформи «Професійна освіта онлайн», яка допоможе учням навчатися робітничим професіям швидко і безперешкодно. «У щорічному зверненні Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала оголосити 2023 рік Європейським роком навичок, аби більше зосередитися на інвестиціях у розвиток робітничих професій та підвищення кваліфікації фахівців», – нагадав Міністр.

За його словами, військова агресія рф значно актуалізувала попит на таких працівників. «Представники робітничих спеціальностей затребувані в усіх регіонах України. І ми працюємо над підвищенням престижу професійно-технічної освіти, модернізацією мереж закладів та розвитком дуальної форми профосвіти», – зазначив Сергій Шкарлет.

З метою популяризації профтехосвіти триває промокампанія «Все працює завдяки нам», де презентують робітничі професії, а головний проморолик кампанії транслюється на національному та регіональних телебаченні країни.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

У межах 41 Асамблеї ІСАО Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зустрівся із Міністром транспорту Канади Омаром Альгаброю. Колеги обговорили потенціал українських студентів у сфері авіації, підготовку нових та підтримку кваліфікації чинних фахівців з усіх напрямів діяльності авіапідприємств із відновленням польотів в Україні.

Сергій Шкарлет зазначив, що кваліфікована підготовка та суворий контроль якості необхідні для подальшої підтримки високого рівня безпеки авіації.

Для досягнення цих результатів нам необхідно:

Протягом 2022/23 років підготувати достатню кількість інструкторів та фахівців (підготовка одного кваліфікованого інструктора займає не менше 3-х місяців) у галузі авіаційної безпеки, безпеки польотів та авіації, охорони навколишнього середовища та сталого розвитку.

Співпраця з Global Aviation Training та Trainair Plus на безоплатній основі.

Обмін досвідом з іншими центрами ІКАО.

Безкоштовний доступ до бібліотеки ІКАО для актуалізації документів і рекомендованих практик та оновлення технічної бази.

Рекомендації на основі досвіду відновлення цивільної авіації після регіональних та локальних збройних конфліктів в інших країнах.

Користуючись нагодою, Сергій Шкарлет звернувся до пана Альгабри із проханням розглянути можливість надання Україні автобусів (нових або тих, що вже були у використанні) для організації підвезення українських учнів і вчителів до шкіл.

Також сторони домовилися про подальшу взаємодію для вирішення цих питань.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Уже 28 років поспіль в першу неділю жовтня ми відзначаємо День працівників освіти.

Сфера освіти є фундаментом у формуванні та розвитку особистості, а освітяни – працівники, без яких цей фундамент створити неможливо. Кожен із вас, дорогі колеги, гостро відчуває і реагує на загрози і виклики сьогодення.

Та наперекір сьогоднішній надважкій ситуації, ви продовжуєте чесно робити свою справу, навчати і надихати українських дітей, аби вони боролися за майбутнє України своїми знаннями.

Чи не тому, незважаючи на повномасштабну війну, наші вихованці дивують світ освітніми перемогами? Українські освітяни не просто талановиті та прогресивні особистості.

Сьогодні це захисники України, волонтери, психологи, які власним прикладом формують сильне майбутнє.

Ваш незламний дух знаходить відгук у вихованцях і учнях, які стають поруч на захисті нашої держави.

Бажаю вам, шановні освітяни, йти тільки вперед, надалі залишатися провідниками незламності і нескореності нашої держави. На вас з довірою і надією дивляться мільйони дитячих очей.

Сил вам, безмежного терпіння, життєвої мудрості, натхнення та оптимізму.

Ви – наші герої!

Вами пишається вся країна і увесь світ.

Зі святом!

Будьте здорові та щасливі!

Разом до Перемоги!

Тримаймося!

Ми – сильні!

Ми – Україна!

З повагою до вас!

Сценаристом стрічки став доцент кафедри журналістики УжНУ, редактор університетської газети «Погляд» та спортивний тележурналіст Володимир Тарасюк .

27 вересня у читальній залі Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету відбулася презентація документального фільму «Пас у третє тисячоліття».

Сценарій до фільму написав доцент кафедри журналістики УжНУ, редактор університетської газети «Погляд» та спортивний тележурналіст Володимир Тарасюк. Сюжет кінострічки – це історія спортивної кар’єри відомого закарпатського футболіста, майстра спорту та арбітра Всесоюзної категорії Томаша Пфайфера. Фільм знято до 80-річчя спортсмена. Ювіляр був особисто присутній на презентації.

Колись пан Томаш грав у складі команд «Верховина» (Ужгород), «СКА» (Львів) та «Авангард» (Тернопіль). Після 11 років професійних виступів видатного футболіста запросили працювати тренером, потім директором спортивної школи, а згодом – судити футбольні матчі. Арбітром Томаш Пфайфер пропрацював 16 років. За всю свою спортивну кар’єру забив 50 голів.

А починалося все з невеличкої галявини Лиса гора в Ужгороді, де не було нормальних воріт, а грати доводилося босоніж… У фільмі представлені архівні фото- та відеоматеріали, які дають можливість зануритись у світ футболу минулого сторіччя та порівняти його з сучасною грою.

В УжНУ презентували фільм про спортивну кар'єру визначного закарпатського футболіста Томаша Пфайфера Автори кінострічки зізнаються, що зіткнулися з багатьма проблемами під час її створення. Головного героя – Томаша Пфайфера – не могли вмовити на зйомку цілих 10 років. Ідея фільму зародилася ще до 70-річного ювілею спортсмена. Також погляди режисера й сценариста на сюжет і зйомку були різні, тож працювалося важко.

«У кожного було своє творче бачення, але врешті ми ці різні бачення звели до спільного. Не все втілили, що хотіли. Бракувало архівних кадрів і часу. Але раді, що у нас все-таки вийшло», – ділиться враженнями сценарист фільму Володимир Тарасюк. Кінострічка вийшла так званим фільмом без слів: тут нема закадрового начитування, мінімальне втручання журналіста, свою історію пан Томаш розповідає сам, є коментарі його учнів, друзів, колег.

На презентації була присутня частина знімальної групи, учні знаменитого футболіста, представники влади, колеги по м’ячу, студенти. Після перегляду фільму відбулося обговорення, де кожен міг поділитися враженнями й поставити питання знімальній групі чи головному герою стрічки.

«На Закарпатті традиція спорту дуже давня. Наші футболісти завжди потрапляли у відомі команди, багато хто грав за «Динамо» (Київ). Важливо закарбовувати величні постаті не такого вже й далекого минулого в пам’яті молодого покоління», – прокоментував стрічку присутній на перегляді декан філологічного факультету Юрій Бідзіля.

Насамкінець присутні вітали ювіляра та бажали йому довгих років життя.

Анастасія Лабик, студентка відділення журналістики УжНУ

Автор фото -GPE

Завершальним етапом робочої поїздки делегації МОН до Нью-Йорку стала зустріч з лідерами фондів, міністерств, міжнародних організацій та компаній, готових надавати підтримку українській освіті.

Захід, організований в межах співпраці МОН із Глобальним партнерством для освіти, став потужним майданчиком комунікації у вирішенні нагальних потреб освіти в умовах війни.

«Правда полягає в тому, що скільки зусиль ми не будемо докладати для вирішення проблем, які виникли після 24 лютого, самотужки нам не досягти успіху.

Зміни можливі лише консолідовано, із залученням всіх зацікавлених сторін на кожному рівні», – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.

Головна мета зустрічі – змотивувати нових міжнародних партнерів підтримувати сферу освіти України. Сьогодні Міністерство освіти і науки посилено працює над здійсненням кроків, необхідних для набуття членства в GPE.

Майстер-клас верстальниці, дизайнерки та ілюстраторки Яни Лабунець влаштували студентам у межах дисципліни «Основи журналістики» Студенти-журналісти в перший рік навчання мають виконати кілька обов’язкових завдань, які безпосередньо пов’язані з їх професійною діяльністю.

Створення власної радіопрограми, імпровізований виступ у прямому етері, написання 5 публікацій та створення своєї унікальної газети – через це «бойове хрещення» проходить кожен, хто хоче стати професійним журналістом.

Для допомоги з останнім у межах дисципліни «Основи журналістики» для першокурсників влаштували майстер-клас.

Зустріч стала також і першим засіданням пресклубу молодого журналіста «Медіаперспективи» в новому навчальному році.

Яна Лабунець – верстальниця, дизайнерка та ілюстраторка з 6-річним стажем, випускниця відділення журналістики, допомогла медійникам-початківцям розібратися з такою справою, як верстка. Це не перша подібна зустріч. Минулого року пані Яна вже приходила з майстер-класом до тодішніх першокурсників.

На зустрічі студенти з професійною верстальницею розібрали багато важливих тем. Крім основних принципів верстки, Яна Лабунець розповіла, як правильно визначити цільову аудиторію, дібрати назву видання та зробити його унікальним.

«Перед створенням проєкту я раджу надихатися. Не копіювати, а надихатися, – каже пані Яна та ділиться джерелами, звідки сама черпає натхнення. – Багато хто користується сервісом Pinterest. Це величезний простір для натхнення в будь-якій сфері, зокрема й у верстці друкованих видань. Також можна купувати готові газети чи журнали й роздивлятися, яким чином все скомпоновано там».

Свій шлях верстальниця починала з програми Page Maker, а нині радить користуватися Adobe InDesign – це спеціалізований професійний інструмент для створення друкованих видань з більшими можливостями. «Ніколи не обмежуйтеся однією програмою. Вивчайте Illustrator, Photoshop та ін. Ніколи не знаєш, що тобі може знадобитися, і добре, коли вмієш працювати з усім», – радить Яна Лабунець початківцям.

Важливо, щоб візуальний вигляд і стиль видання збігалися з його тематикою й цільовою аудиторією. Залежно від цього обираємо кольори. Пані Яна радить використовувати один акцентний колір, крім базових білого й чорного, бо це чіпляє читача.

Також варто не забувати, що кожен елемент має бути обґрунтований. «Раніше я працювала в журналі «Унікум». Коли тільки прийшла туди, логотип видання був золотого кольору. Я спитала в головного редактора, чому так, бо Закарпаття наче не асоціюється із золотими копалинами, та й журнал не має спеціалізації пов’язаної з золотом. Редактор не зміг дати відповіді на запитання, крім «ну це гарно».

«Це гарно» – не аргумент. Все має бути обґрунтованим», – розповідає пані Яна. Верстальниця розповіла журналістам-першокурсникам і про те, як правильно добирати фото до матеріалів. По-перше, світлина має бути якісна, по-друге, відповідати матеріалу за змістом. Якщо важко дібрати фото, можна використовувати ілюстрації чи інфографіки (де це доречно).

Наприкінці зустрічі студенти мали можливість поставити Яні Лабунець свої запитання та просто поспілкуватися з нею. А як бонус гостя надіслала юним медійникам добірку шрифтів, які найкраще підходять для використання у друкованих виданнях.

Анастасія Лабик, студентка відділення журналістики

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у складі делегації Уряду України бере участь у 41-й сесії Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) в Монреалі.

У перший день керівництво Міжнародної організації цивільної авіації відзначило зусилля України у створенні ефективної системи нагляду за безпекою польотів у 2019/20 роках, а також відданість імплементації стандартів і рекомендованої практики ICAO.

Відповідний сертифікат вручено Надзвичайному і Повноважному Послу України в Канаді Юлії Ковалів. «Авіаційна галузь сьогодні одна з ключових у розвитку економічної спроможності держави.

Питання підготовки фахівців цивільної авіації та розроблення стратегій у нарощенні авіаційного потенціалу є надзвичайно актуальним і важливим для України», – зазначив Сергій Шкарлет.

За 26 років роботи Навчальний центр ІКАО випустив понад 30 тис. слухачів із 34 країн світу, реалізуючи стратегічні цілі організації в галузі безпеки авіації.

В Україні інститут ІКАО базується в НАУ, має міжнародний сертифікат на право навчання усіх категорій працівників авіаційних підприємств з авіаційної безпеки.

У команді працюють найкваліфікованіші та найдосвідченіші інструктори та фахівці, які мають практичний досвід роботи в різних сферах діяльності цивільної авіації. «На жаль, через повномасштабне вторгнення рф діяльність цивільної авіації в Україні повністю припинена 24 лютого 2022 року.

Така ситуація залишається досі. Окрім руйнування значної частини інфраструктури української цивільної авіації, ми зазнаємо великих втрат серед висококваліфікованих фахівців», – сказав Міністр.

Саме тому, за словами Сергія Шкарлета, сьогодні важливим завданням є встановлення партнерських відносин в авіаційній галузі, що допоможуть надолужити втрачене.

Також Міністр зазначив, що навіть в умовах воєнного стану в Україні, вітчизняні авіакомпанії продовжують працювати за кордоном, демонструючи потужний потенціал української авіації. Незважаючи на всі виклики, спричинені діями держави-агресора, цей потенціал зростатиме ще більше.

Із цікавими куточками обласного центру Закарпаття молодь ознайомив доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Роман Славік

Трохи понавчалися – і гайда знайомитися з містом: для першокурсників семестр розпочався 15 вересня, і майже одразу після перших у житті пар учорашні школярі вирушили знайомитися з містом та одне з одним.

На одній із екскурсій побував і Медіацентр. Спершу Ужгород вивчали студенти-історики, ми ж поспілкувалися з міжнародниками.

 Із містом першокурсників ознайомив доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Роман Славік.

Каже: «Більшість першокурсників не з Ужгорода, тому їм варто розуміти, де ключові будівлі міста, куди вони можуть звертатися з тих чи тих питань, де розташовані університетські факультети, ректорат. Оскільки це студенти-міжнародники, розповідаю і про Закарпаття у системі міжнародних відносин у ХХ столітті.

Це стосується і нашого непростого сьогодення, тож варто знати і розуміти, що у нас було в минулому. Крім того, оскільки студенти щонайменше на 4 роки пов’яжуть своє життя з Ужгородом, то годилося б знати і його історію».

«В Ужгород я приїхала ще в квітні, тому дещо про цікаві локації міста вже знаю. Прийшла на екскурсію, аби дізнатися щось нове та познайомитися з одногрупниками, — ділиться першокурсниця факультету історії та міжнародних відносин Дар’я Калашник. — Під час цікавої прогулянки містом дізналася про культуру представників різних національностей, які мешкали в Ужгороді.

Ми пройшлися найдовшою в Європі липовою алеєю, побачили унікальну будівлю колишньої синагоги і справжній шедевр архітектури Хресто-Воздвиженський греко-католицький собор. А також побували в одній із найдавніших фортець Закарпаття — Ужгородському замку.

Екскурсія довела, що це місто справді різноманітне – славне своє тисячолітньою історією, європейське і надзвичайно привабливе. За час, який я вже тут, ніколи не шкодувала, що опинилася саме в Ужгороді».

Медіацентр УжНУ

Фото Ярослава Шелемби