Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Мережа українських освітніх хабів, яку ініціювали Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти і Асоціація інноваційної та цифрової освіти лише за декілька місяців виросла до 16 центрів, які розташовані як в Україні, так і у країнах Європи. «Українські освітні хаби визначені пріоритетним проєктом у сфері освіти під час війни, яку розв’язала рф.

Він системно реалізує концепцію навчання впродовж життя (Life Long Learning) і надає можливість українським дітям продовжувати здобувати освіту за державною програмою, а їхнім батькам – отримати роботу чи відкрити власну справу з метою матеріального забезпечення себе та своєї сім’ї», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

В освітніх хабах українці можуть безкоштовно користуватися 14 пропозиціями, зокрема вивчати IT та робочі професії, набувати найзатребуваніших навичок для професійного зросту, удосконалювати українську та англійську мови, отримувати психологічну підтримку тощо. «Перші освітні хаби були відкриті в Україні, нині мережа вже функціонує у шести країнах ЄС та у Великій Британії.

Процес відкриття хабів триватиме і надалі, адже ми отримуємо все більше нових заявок від інших країн, що бажають допомагати українцям, які вимушено іммігрували до цих держав», – говорить координаторка українських освітніх хабів, виконавча директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Марія Богуслав.

Мапа мережі українських освітніх хабів.

Сайт мережі українських освітніх хабів: eduhub.org.ua.

Сьогодні в Ужгороді стартувала кількаденна ювілейна наукова конференція з нагоди 30-річчя Інституту електронної фізики – наукової установи Національної академії наук України.

Серед тем, які обговорюють – спектроскопія атомів та молекул, нелінійна оптика, лазерна фізика, фізика парних зіткнень електронів, атомів, іонів, молекул і фотонів, низькоенергетична ядерна фізика, технології отримання, оброблення та застосування макроскопічних і мезоскопічних кристалів, плівок та склоподібних матеріалів та інші.

Від Ужгородського міського голови Богдана Андріїва колектив науковців привітав його заступник Василь Гомонай, відзначив здобутки у дослідженнях із фізики та суміжних наук, побажав подальших вагомих здобутків і вручив грамоти Ужгородської міської ради працівникам Інституту електронної фізики, якими нагородили Людмилу Світличну, Олександра Гомоная, Миколу Бирова, Івана Чичуру, Галину Тамаровську, Івана Куштана, Петра Назаренка, Василя Бавола, Ганну Гецка, Василя Чуму.

Онлайн до привітань доєдналися Президент Національної Академії наук України Анатолій Загородний, голова Західного наукового центру Національної академії наук України Зіновій Назарчук.

Наголошувалося, що історія Інституту веде початок ще з 1981 року, коли було створено Ужгородське відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР, яке об’єднало фахівців з атомної фізики та фізичної електроніки, його першим керівником був доктор фізико-математичних наук, професор Іван Запісочний.

Згодом науковий заклад очолив академік Національної академії наук України Отто Шпеник, іменем якого нещодавно названо одну з вулиць обласного центру Закарпаття. Упродовж останніх 5 років колектив, який має наукові здобутки світового рівня, очолює Ганна Гомонай.

Вітали працівників Інституту електронної фізики та вручали грамоти, подарунки також голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко, директорка департаменту освіти і науки, молоді і спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець.

У межах дослідження щодо працевлаштування ВПО в області, до якого долучилися й викладачі УжНУ, визначали ситуацію на ринку області, формували соціальний портрет внутрішньо переміщених осіб

Близько 155 тисяч офіційно зареєстрованих вимушених переселенців нині перебуває на Закарпатті, водночас, за оперативними даними мобільних операторів, ця цифра сягає понад 400 тисяч. У межах дослідження щодо працевлаштування ВПО в області, до якого долучилися й викладачі УжНУ, визначали ситуацію на ринку області, формували соціальний портрет внутрішньо переміщених осіб.

Тетяна Бутурлакіна Тетяна Бутурлакіна Проводили його у межах проєкту ГО «Центр зайнятості

Вільних людей» «Розширення можливостей працевлаштування для ВПО (внутрішньо переміщені особи) у Закарпатській та Львівській областях». «Ключове завдання – надати підтримку в розбудові кар’єри, забезпеченні професійної реалізації, адаптації, окрім того, йдеться і про психологічний аспект. Перший етап включає проведення оцінки потреб цільової аудиторії та ринку праці Закарпаття.

До того ж ще один ключовий момент – наявність індивідуальних та групових кар’єрних і психологічних консультацій. Це дозволяє розуміти запити аудиторії, реагувати, забезпечувати відповідний супровід», – зауважила регіональна менеджерка проєкту в області, директорка Центру кар’єри УжНУ, доцентка Тетяна Бутурлакіна. За її словами, на цьому етапі вже провели 18 таких консультацій та інших активностей, до яких долучилося 268 учасників.

В обговоренні взяла участь представниця дослідницької агенції «Periscope Research» Дар’я Перекосова, котра розповіла про методологію, основні типи джерел інформації та дизайн виконаної роботи. Так, відбулося 184 особисті інтерв’ю (80 респондентів опитали на Закарпатті, інших – на Львівщині), 24 – експертні (в нашій області це 8 підприємців, 1 депутат місцевих органів влади, 1 HR-спеціаліст локального бізнесу).

Відповідно до дослідження, найбільше ВПО на Закарпатті проживає в Ужгородському та Мукачівському районах (понад 40 тисяч осіб). Близько 70% опитаних у двох областях вимушених переселенців мають середню спеціальну або вищу освіту. Рівень навичок роботи з комп’ютером у більшісті середній – 38%, професійний – тільки у 6%.

Володіння іноземними мовами як складова конкурентної професійної реалізації – жодної не знають 74% опитаних, англійською спілкуються 18%. Категорії, за якими вимушені переселенці шукають роботу: більшість запитів – фахівці управлінської кваліфікації, сфери обслуговування, найменше – керівники та кваліфіковані робітники сільського господарства.

В УжНУ презентували дослідження щодо працевлаштування ВПО на ЗакарпаттіЩодо ключових висновків, то більшість ВПО (71%) зацікавлені в отриманні професійної допомоги для кар’єрного розвитку та працевлаштування. Водночас тільки кожен четвертий зміг самостійно сформувати конкретні запити щодо сфер навчання і отримання допомоги, що свідчить про значну невизначеність щодо подальших професійних планів.

Серед напрямків перекваліфікації вимушені переселенці частіше називали сферу комп’ютерних наук, IT (38%), індустрію краси та догляду (22%), продажів (15%) та громадського харчування і готельного бізнесу (15%). Окремо обговорили плани ВПО на повернення додому, рівень заробітних плат, кількість відкритих вакансій і резюме, релокацію бізнесу, запити на перенавчання чи кар’єрне консультування, бар’єри для працевлаштування, ставлення до ВПО та інше. З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Вікторія Кенідра

Автор фото -Організація Об'єднаних Націй

17 вересня 2022 року в межах Саміту ООН з питань трансформації освіти, що проходив у Нью-Йорку, відбувся захід «Трансформація освіти в часи кризи: погляд України» за участю першого заступника Міністра освіти і науки Андрія Вітренка. «Наперекір викликам сьогодення, у зокрема жорстокій війні в Україні, ми створюємо конкурентоспроможні умови для навчання та роботи у сфері освіти.

Це було досягнуто спільними зусиллями освітян, батьків, бізнесу, управлінців, а також міжнародних партнерів. І ми не будемо зупинятися на досягнутому. Головними кроками для найближчого майбутнього, які нам потрібно здійснити, є відбудова інфраструктури закладів освіти, а також захисних споруд у школах та університетах України», – зазначив Андрій Вітренко.

Серед критичних потреб:

забезпечення дітей та вчителів ноутбуками та планшетами;

закупівля шкільних автобусів, особливо в ті регіони, які приймають найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб;

друк підручників для продовження впровадження реформи НУШ;

впровадження освітніх програм, які спрямовані на надолуження навчання;

надання психологічної підтримки дітям та вчителям;

реінтеграція дітей, що перебувають поза межами України шляхом надання умов для вивчення української мови, історії України та її культури в країнах тимчасового перебування.

Захід організовано командою Міністерства на полях Саміту ООН, який став платформою для обговорення викликів та рішень для підтримки української освіти в умовах війни.

Разом із Міністерством освіти і науки Польщі та партнерами з ЮНЕСКО Україна транслювала освітні потреби та шляхи надання підтримки учням та вчителям, що перебувають на території України та поза її межами.

Захід зібрав понад 100 учасників, які представляють уряди, міжнародні донорські організації, фундації та бізнес.

За результатами заходу команда Міністерства проводить у Нью-Йорку двосторонні зустрічі для детального обговорення співпраці з партнерами.

Міністерство продовжує роботу з фандрейзингу та мобілізації ресурсів для покриття критичних освітніх потреб.

Як правильно писати заявки на отримання дослідницьких ґрантів, дізнавалися на юрфаку УжНУ від науковця з Монреалю.

16 вересня на юридичному факультеті УжНУ відбулася лекція про особливості й методологію наукових досліджень та здобуття дослідницьких ґрантів. Спікером заходу став Хасрад Арджуменд – професор (President & CEO, The Grassroots Institute) з канадського Монреалю.

За його плечима 28-річний досвід досліджень, викладання, організаційного менеджменту, а також заняття міждисциплінарними сферами політики, як-от навколишнє середовище, природні ресурси, управління, розвиток та дослідження корінних народів. Науковець завітав на юридичний факультет УжНУ, щоб поділитися досвідом зі студентами й викладачами. «Наш шановний гість звернувся до нас сам.

У контексті підтримки України, у зв’язку з війною, готовий був приїхати й прочитати для студентів та викладачів лекцію, яка б зацікавила.

Надав перелік тем. Ми порадилися з деканом факультету Ярославом Лазуром й обрали проблематику написання дослідницьких проєктів, оскільки це нині дуже актуально», – розповідає організаторка зустрічі, заступниця декана юридичного факультету з наукової роботи, професорка Марія Менджул.

Оскільки професор Хасрад Арджуменд говорить англійською мовою, перекладати запросили студентку факультету міжнародних економічних відносин Юлію-Марію Цоклан, яка допомогла аудиторії краще зрозуміти основні повідомлення. На лекції було представлено дуже багато інформації про методологічні підходи до написання заявок на ґрантові дослідження.

Професор чітко описав основні пункти й надав приклади таких заявок. Відзначив, що найперше – це обличчя й зовнішній вигляд, а вже потім сама заявка.

У документі обов’язково потрібно прописати мету дослідження та його важливість, а також надати докладний кошторис, щоб організація, яка виділяє ґрантові кошти, чітко розуміла, яка сума потрібна.

Також варто поінформувати про ваші попередні дослідження (до 5), щоб показати свій бекґраунд у науковій діяльності. Ну, й не забути про те, що заявка має бути змістовною й цікавою для людини, яка буде її читати. Варто зачепити першими абзацами.

Професор Хасрад Арджумент: «Пам’ятайте, що Україна нині – це пріоритет для всіх»«Українці мають тепер багато пропозицій на отримання ґрантів за кордоном – у Європі та Америці – від різних наукових інститутів та організацій. Пам’ятайте, що Україна нині – це пріоритет для всіх», – наголосив професор Арджумент.

Анастасія Лабик, студентка відділення журналістики УжНУ

Медіацентр

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

У жовтні Україна візьме участь в основному етапі міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.

Відповідне рішення затверджено наказом МОН. Провідною галуззю циклу PISA-2022 буде математика, а додатковою інноваційною – креативне мислення.

Для України цей цикл буде особливим ще й з огляду на те, що ми вперше проводитимемо масштабне порівняльне дослідження в комп’ютерному форматі. До вибірки увійшли ті заклади освіти, які визначила міжнародна агенція «Westat».

Результати PISA-2022 буде презентовано світовій спільноті в грудні 2023 року. Пілотний етап PISA-2022 у 58 закладах освіти України було проведено у 2021 році. Понад 2,5 тисячі учнів і студентів склали комп’ютерне тестування з читання, математики, природничих наук, креативного мислення, а також взяли участь в анкетуванні. Важливість участі України у дослідженні полягає у тому, що дані PISA допомагають урядам в усьому світі ефективно використовувати бюджет і змінювати освітні політики там, де найбільше потрібно.

Ця інформація необхідна для того, щоб провести детальне вивчення чинників, які зумовлюють відмінності в читацькій, математичній і природничій грамотності учнів 15-ти років як у межах країни, так і порівняно з іншими країнами. Довідково PISA – унікальний проєкт, що дає змогу оцінити компетентності 15-річних учнів/студентів, які закінчують навчання в основній школі, із читання, математики та природничо-наукових дисциплін.

Ці компетентності прямо не пов’язані з опануванням шкільної програми, водночас рівень їхньої сформованості засвідчує здатність учнів/студентів успішно навчатися й бути конкурентоздатними в сучасному інноваційному суспільстві – генерувати нові ідеї, розвивати власну систему знань, застосовувати її для вирішення актуальних, особистісно й суспільно значущих проблем.

У четвер, 15 вересня, до Ужгородського національного університету завітав міністр освіти й науки України Сергій Шкарлет.

Нагоду зустрітися з міністром та поставити йому запитання отримали студенти, викладачі та декани факультетів. Разом з тим візит Сергія Шкарлета співпав ще з однією важливою подією в житті вишу – саме цього дня розпочалось офлайн навчання в цьогорічних першокурсників.

На зібранні були присутні голова ОВА Закарпатської області Віктор Микита, міський голова Богдан Андріїв, професор УжНУ та за сумісництвом боєць 101-ї Закарпатської бригади ТрО Федір Шандор.

Привітав гостей ректор УжНУ Володимир Смоланка: “Сьогоднішній день для нас є святковим – адже в цих непростих умовах першокурсники все-таки починають навчатись у стінах нашого університету. Не менш приємною подією для нас є візит міністра освіти й науки України Сергія Шкарлета. Насамперед хочеться коротко окреслити результати цьогорічної вступної кампанії. Нині ми набрали більше 3 тис. вступників на здобуття ОС “бакалавр”. Що є хорошим показником. Минулі роки на бакалаврат та магістратуру ми набирали близько 4 тис. вступників, цього року очікуємо, що ця цифра сягне 4700-4800 абітурієнтів. Є велика категорія вступників за Ковтою-2 – дітей, які приїхали до нас з дуже небезпечних зараз територій. І ми раді, що вони попри всі складнощі можуть опановувати професію в нашому університеті”.

“Я не перший раз на Закарпатті та в УжНУ і вражений тим розвитком, який відмічаю. Те, що сьогодні УжНУ входить у десятку кращих університетів, до того ж знаходиться не в кінці цієї групи, а вже десь всередині – є безперечним фактом. Це визнаний колектив, визнані науковці та визнані результати навчання студентів у всьому світі. На вас сьогодні покладена велика відповідальність. Адже на Закарпаття приїхала велика кількість внутрішньо переміщених осіб. І саме ви повинні показати всім українцям, що ми єдині й неділимі, й завжди готові прийти один одному на поміч. Хочу подякувати і керівництву області, яке організувало процеси для допомоги переселенців, і керівництву університету, яке у важкий час зробило все необхідне, щоб студенти змогли отримувати освіту офлайн. Адже сьогодні найбільший патріотизм - це професіоналізм. І від того наскільки кваліфіковано ми підготуємо теперішніх студентів – залежить наше майбутнє. На мою думку, чим більше є взаємодії, спілкування професора чи доцента зі студентом – тим якіснішою буде його освіта. Дякую всім за вашу працю та те натхнення, яке сьогодні отримав на Закарпатті” - заявив міністр освіти й науки України Сергій Шкарлет.

Голова ОВА Закарпаття Віктор Микита зазначив: “Дякую ректору Володимиру Івановичу Смоланці, що на Закарпатті є настільки потужний університет, який є прикладом організації навчального процесу. І спасибі викладацькому колективу, який працює у такий непростий час на благо нашої країни. Адже все починається з навчання. І все починається з вас. Ми спільно реалізовуємо дуже багато проєктів разом, і завжди знаходимося в діалозі з університетом. Поки наші славні воїни борються задля миру й перемоги, нашим завданням є максимально сприяти дітям у їхній реалізації та щасливому майбутньому”.

Після вступних слів студенти безпосередньо могли дізнатись від Сергія Шкарлета відповіді на всі питання, які їх цікавили. А опісля - звичайно, спільне фото на згадку про зустріч.

Ганна Фельцан,

Інформаційно-видавничий центр

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні, 15 вересня 2022 року, Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет перебуває з робочим візитом на Закарпатті. Міністр разом із начальником Закарпатської ОВА Віктором Микитою відвідали Свалявський професійний будівельний ліцей, де обговорили з колективом перебіг освітнього процесу, підготовку до опалювального сезону та потреби для подальшого розвитку закладу.

За останні роки матеріально-технічну базу ліцею замінено на сучасне мультимедійне обладнання, оновлено кабінети спецдисциплін, створено кабінет фізики з елементами STEM-освіти.

У 2019 році на базі ліцею відкрито навчально-практичний центр електротехнічних технологій, а у минулому році у закладі розпочав роботу навчально-практичний центр будівництва та дизайну.

Ліцей є учасником педагогічного експерименту із підготовки майбутніх фахівців електротехнічного профілю в навчально-практичних центрах закладів професійної освіти у формі інноваційного віддаленого кластеру «Електроімпульс» на період до 2024 року. «Свалявський професійний будівельний ліцей – яскравий приклад упровадження елементів дуального навчання.

Основними замовниками робітничих кадрів є «Свалява-міськбуд», «Форшнер», «Мукачівський машинобудівний завод», «Ядзакі Україна», «Флекстронік», - зазначив Сергій Шкарлет.

За словами Міністра, нині дуальна система підготовки кадрів є однією з найефективніших.

Здобувачі можуть поєднувати навчання у своєму закладі освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах.

«Навіть в умовах воєнного стану заклади освіти розвиваються та трансформуються, оскільки підготовка кваліфікованих кадрів убезпечує молодь від безробіття. Робітничі професії уже одні із найзатребуваніших.

Далі запит на них лише зростатиме, адже попереду відбудова та відновлення України», - наголосив Сергій Шкарлет.