На думку голови однієї з ДЕК, професора Львівської політехніки Степана Савчука, близько 80% робіт ужнівців актуальні й мають цінність не тільки для самих студентів, а й для виробництва.

Студенти спеціальностей «Лісове господарство», «Геодезія та землеустрій», а також «Середня освіта. Географія» 3 дні захищали свої магістерські роботи.

Які теми досліджували та які враження наші студенти справили на голів комісій, що приїхали з інших ВНЗ, – у матеріалі Медіацентру. На географічному факультеті захистилися «ювілейні» магістрантиДля кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики і кафедри фізичної географії та раціонального природокористування цьогорічний захист робіт ювілейний – десятий. До захисту представили роботи 18 геодезистів, 26 географів, а також 15 лісівників.

Завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування професор Степан Поп каже, що кількість вступників до магістратури в останні роки зменшилася через обов’язковий іспит з іноземної мови. Однак якісно факультет зміг представити цікаві дослідження. Розповідає: «Більшість наших студентів – вихідці з села.

А діти з села і міста мають різний рівень можливостей. І контингент, що приходить до нас, реалізує себе через працелюбність – тут вони ростуть. Тематика магістерських робіт вражаюче широка, бо немає, мабуть, жодної науки, яка охоплює так багато досліджень, як географія.

Це і природа – ліси, гори, води, клімат, і господарство, і населення – студенти досліджували навіть нацменшини, релігійні та сексуальні аспекти життя людини в природі». Магістерську роботу захистила Яна Карабінюк. Дівчина досліджувала екологічну ситуацію високогір’я Чорногори – озера Бребенескул, декількох туристичних маршрутів на Говерлу та до озера Несамовите. Каже: «Мій інтерес до теми магістерської почався з власних гірських походів – побачили великі осередки засмічення, витоптування. І так звичайні походи переросли у науковий інтерес.

Разом із колегами ми визначали, як людська діяльність впливає на порушення і деградацію цих територій.

Зокрема, три найбільші проблеми – це надмірна кількість туристів на окремих туристичних стежках, засмічення природи та вирубування гірської сосни.

Для їх вирішення надзвичайно важливі свідомість туристів, вивезення сміття та увага з боку працівників заповідників». На географічному факультеті захистилися «ювілейні» магістрантиДекан факультету Іван Калинич зауважує, що на захист робіт факультет завжди запрошує голів комісії з інших вишів: «Наш факультет молодий, і від самого його заснування ми запрошуємо провідних фахівців із інших вишів. Не тільки на захист, а й на конференції та інші заходи. Так ми черпаємо новий досвід від колег і ділимося власними напрацюваннями».

Так, голова державної екзаменаційної комісії для спеціальності «геодезія та землеустрій», професор кафедри вищої геодезії та астрономії Національного університету «Львівська політехніка» Степан Савчук ділиться враженнями про роботи наших студентів: «До 80% робіт, які я послухав, актуальні й мають цінність і зміст не тільки для студентів, а й для виробництва.

Через пандемію рівень практичної підготовки трошки відрізняється від того, що був раніше. Тепер менше занять відбувається з приладами, у польових умовах – це загальна тенденція, тож відчувається у роботах брак польових матеріалів. Однак студенти стали більше використовувати приладів і тих технологій, що з’явилися на кафедрі в останні роки.

Нині більша сучасна приладова база, і я бачу, що студенти її активно використовують. Тож результати їхніх робіт можуть бути опубліковані в наукових журналах».

Ксенія Шокіна

В УжНУ відкрито фотовиставку «Українські медики: ті, хто завжди поруч».

У ці сповнені доброго настрою передсвяткові дні Ужгородський національний університет, на прохання Бюро ВООЗ в Україні та МОЗ, став інформаційним майданчиком для всеукраїнської виставки «Українські медики: ті, хто завжди поруч», приуроченої до Дня універсального охоплення послугами охорони здоров’я.

На виставці представлено світлини та історії медичних працівників з усієї країни, в яких вони діляться власним досвідом і розповідають про свої виклики та досягнення. Виставка проходить у рамках Міжнародного року медико-санітарних та соціальних працівників 2021, проголошеного ВООЗ на знак вдячності медичним працівникам за їх непохитну відданість у боротьбі з COVID-19 та іншими захворюваннями. Вона покликана підкреслити важливість універсального охоплення послугами охорони здоров’я та відзначити зусилля медичних працівників в Україні.

Відкрив виставку ректор УжНУ, проф. Володимир Смоланка: «УжНУ не випадково долучився до вшанування праці українських медиків. У структурі нашого університету – п’ять факультетів, які готують фахівців різноманітного профілю для потреб медичної сфери України та зарубіжжя. Станом на сьогодні на цих факультетах здобувають знання близько 3 тис. студентів, яким передають свій професійний досвід 462 викладачі котрі працюють на постійній основі, та 179 сумісників.

Це – потужна інтелектуальна, наукова, навчально-освітня та й матеріальна база, ефективне використання якої служить благородній місії зміцнення здоров’я людей.

Показовим у цьому сенсі є участь наших як досвідчених лікарів, так й інтернів, студентів-медиків у протистоянні вірусу Covid-19. Десятки наших колег звитяжно трудились у новостворених ковідних відділеннях лікарень. Зокрема, в найбільш критичний час, коли в обласній інфекційній лікарні існував значний брак кваліфікованих кадрів.

На початку квітня 2020 року в інфекційній лікарні залишилося двоє лікарів-ординаторів, разом із завідуючим. Асистенти кафедри мікробіології, вірусології та епідеміології з курсом інфекційних хвороб УжНУ Степан Карабиньош, Євгенія Данканич, Віра Воробець працювали за сумісництвом лікарями інфекційної лікарні. Звичайно, ми надзвичайно вдячні всім лікарям і наприкінці березня 2020 року Волонтеріат УжНУ оголосив акцію #своїхнекидаємо для допомоги університетським працівникам, про яких немає кому потурбуватися, й допомогти таким чином дотримуватися карантину й перебувати в самоізоляції».

Також на відкриття завітали: заступник голови обласної державної адміністрації Петро Добромільський, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, проректорка УжНУ Мирослава Лендьел, директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Анатолій Пшеничний, в.о. генерального директора Закарпатського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Галина Сітник, завідувачка відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України» Вікторія Тимчик.

Серія із 12 постерів, на яких зображені світлини та історії українських медичних працівників, у рамках всеукраїнської виставки «Українські медики: ті, хто завжди поруч», представлена також у будівлях Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України у Києві; в університетах та бібліотеках у Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові, а також на онлайн-платформах Постійного представництва України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, й інших українських дипломатичних установ.

Інформаційно-видавничий центр Фото Ганни Фельцан та Ульяни Грицан

Рівень наукових проєктів засвідчив, що підрозділ готує кваліфікованих фахівців з глибокими теоретичними знаннями й практичними навичками, що дасть випускникам змогу успішно реалізуватися в майбутній професійній діяльності 22 грудня 2021 року успішно завершилися захисти дипломних робіт освітнього ступеня «Магістр» на біологічному факультеті.

Магістранти біологічного факультету успішно захистили дипломні роботиМагістранти біологічного факультету успішно захистили дипломні роботиНаукові роботи студентів вирізнялися актуальністю, новизною й різноплановістю, – відзначають члени ДЕК. Доповіді супроводжувалися презентаціями з використанням мультимедійної техніки, що додавало матеріалам досліджень наочності й давало змогу оцінити сутність кожної роботи.

Під час захисту більшість студентів не виявляли жодної розгубленості, впевнено відповідаючи на запитання членів комісії.

Тож комісія високо оцінила рівень дипломних робіт та їх практичну цінність. Результати роботи екзаменаційної комісії показали, що викладацький склад біологічного факультету готує кваліфікованих фахівців, які мають глибокі теоретичні знання й практичні навички, що дасть їм змогу успішно реалізуватися в майбутній професійній діяльності.

Вітаємо з успішним захистом, бажаємо енергії і натхнення в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках.

За інформацією біологічного факультету УжНУ

Упродовж наукових форумів дослідники з Ужгорода мали нагоду налагодити нові контакти зі вченими Канади, США, Франції, Великобританії, Чехії, Сербії, та ін. держав.

Осінь 2021 р., незважаючи на протиепідемічні заходи, для науковців-істориків з факультету історії та міжнародних відносин (ФІМВ) виявилася досить насиченою й плідною на закордонні заходи.

23 та 24 вересня 2021 р. Інститут історії Академії наук Чеської Республіки, спільно з Національним архівом, філософським факультетом Південночеського університету в м. Чеські Будейовиці провели в Празі міжнародну конференцію «Криза і держава. На прикладі Чехословаччини у міжвоєнний період» (Krize a stát. Na příkladu Československa v meziválečném období). Від УжНУ на науковому форумі було оприлюднено 8 доповідей (з них 5 дистанційно – через ZOOM). Заступник декана з наукової роботи, завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Ігор Шніцер виступив з доповіддю «Теорія «чехословакізму» як фактор дестабілізації чесько-словацьких відносин у міжвоєнній Чехословаччині)». Головний редактор «Наукового вісника Ужгородського університету. Серія: історія» доцент Юрій Данилець говорив про «Позицію держави щодо релігійних конфліктів на Підкарпатській Русі в 1920 роках (на документах Національного архіву в Празі)».

Доцент Віктор Кічера ознайомив присутніх зі своїм дослідженням «Церква і ЧСР: від кризи до Модуса вівенді (на прикладі греко-католиків Підкарпатської Русі)». Прага, 15 жовтня 2021 р. Прага, 15 жовтня 2021 р. Історики УжНУ взяли участь у роботі трьох міжнародних конференцій за кордономНе менш цікавими були доповіді молодшої ланки ужгородських істориків.

Нещодавно захищений доктор філософії за спеціальністю «Історія та археологія» (PhD) (науковий керівник доц. Ю. Данилець), головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини та музеїв департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації Костянтин Куцов виступив на тему «Вплив економічної кризи в Чехословацькій Республіці 1932-1933 рр. на діяльність Карпато-українських студентських товариств».

Аспіранти кафедри модерної історії України та зарубіжних країн доповідали на теми: «Прем’єр-міністр Угорщини граф Пал Телекі про діяльність соціал-демократичної партії Словаччини (Слідами одного документа)» (Михайло Місюк, директор Державного архіву Закарпатської області), «Соціально-побутові умови проживання чехословацьких військових на території Підкарпатської Русі 1919-1925 рр.» (Тетяна Попович).

Аспірант кафедри археології, етнології та культурології Євгеній Лутак мав доповідь про «Чехословацького політика Мілана Годжу і православну церкву на Підкарпатській Русі» та «Словацько-угорська історіографічна дискусія про «Малу війну» 1939 року (Мирослав Ігнатоля). Наступний науковий форум відбувся знову ж таки в Празі за організації всіх вищеназваних установ. 14–15 жовтня 2021 р. в приміщенні Національного архіву працювала міжнародна конференція «Ліві радикали в Центральній Європі та їх розвиток від кінця Першої світової війни до 1933 року» (Radikální levice ve střední Evropě a její vývoj od konce první světové války do roku 1933). У роботі конференції взяло участь 6 представників УжНУ.

Доц. Юрій Данилець говорив про «Церкву та парламентські вибори на Підкарпатській Русі 16 березня 1924 р.», а доц. Віктор Кічера мав доповідь «Комуністичний популізм та Греко-Католицька Церква на Підкарпатській Русі у 20-х роках. ХХ ст.». Спільна доповідь доц. Ю. Данильця та студентки-культурологині Вероніки Булат була присвячена «Більшовицькій та комуністичній тематиці на сторінках церковної періодичної преси на Підкарпатській Русі у 1920-1930 рр.». Професор Василь Міщанин ознайомив присутніх з темою «Іван Туряниця: чехословацький комуніст, «архітектор возз’єднання» з Україною та радянський партфункціонер». Костянтин Куцов доповів про «З’їзд прогресивного студентства в Ужгороді (25 серпня 1935 р.) як прояв лівих настроїв учнівської молоді Підкарпатської Русі)», а Михайло Місюк інформував учасників форуму про «Історію КПЧ у фондах ГАЗО». Юрій Данилець (Белград, 25 листопада 2021 р.) Юрій Данилець (Белград, 25 листопада 2021 р.)

На обох конференціях тематика ужгородських істориків викликала жвавий інтерес, а їхні доповіді будуть надруковані в колективній монографії, а також науковому журналі Національного архіву в Празі – «Paginae historiae». За активну участь в організації другої конференції доцент Ю. Данилець отримав подяку від керівництва Національного архіву. Черговим науковим форумом, що зібрав учених з усього світу, стала міжнародна наукова конференція «Зв’язок часів: підсумки та перспективи» (Белград – Сремські-Карловці, Сербія, 23–25 листопада 2021 р.). Науковий захід був присвячений 100-річчю російської церковної еміграції, яка виникла внаслідок більшовицького перевороту. З науковою доповіддю «РПЦЗ та православ’я на Підкарпатській Русі у 1920-х рр.» від ФІМВ присутніх ознайомив доц. Ю. Данилець. Виступ був побудований на документах сербських, українських та чеських архівів і викликав бурхливу дискусію.

Дослідник з Ужгорода дістав нагоду налагодити нові контакти зі вченими Канади, США, Сербії, Франції, Великобританії та ін. держав. Намічено плани щодо дослідницької співпраці в рамках наукових обмінів з філософським факультетом Белградського університету.

Євгеній Лутак, аспірант кафедри археології, етнології та культурології

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Освіта діяльність міністерства наука

17 грудня 2021 року, відбувся онлайн-брифінг Міністр освіти і науки Сергія Шкарлета щодо підсумків освітньої та наукової діяльності за 2021 рік. «Хочу подякувати всім, хто сьогодні взяв участь у трансляції та особливо тим з них, хто надсилав запитання. Зворотній зв’язок є надзвичайно важливим для якісних змін і, безумовно, команда МОН робить усе можливе, щоб освітяни та здобувачі були почуті», – зазначив Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі.

Під час брифінгу Міністр презентував головні досягнення 2021 року, приділивши особливу увагу платформі «Знаїмо», проєктам «Школа супергероїв» і «Здорова Україна», Міжнародному конкурсу «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE» та системній профорієнтації серед школярів. «Це лише початок.

На досягнутому не зупиняємося та продовжуємо впевнено рухатися далі, створюючи гідні умови та формуючи якісне освітнє середовище для кожного», – підкреслив Сергій Шкарлет.

Захід відбувся в Міністерстві освіти і науки за підтримки міжнародного благодійного фонду «Parimatch Foundation».

Автор фото -Національний фонд досліджень України наука 20 грудня 2021 року, відбувся захід «Наукова SuperNova» за участю заступника Міністра з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова.

Організатором заходу є Національний фонд досліджень України за інформаційної підтримки Ради молодих учених Міністерства освіти і науки.

«Фінансування науки в Україні здійснюється за двома векторами: базове та галузеве, які сприяють реалізації наукового потенціалу держави.

Наразі створюються нові формати та види фінансування наукової діяльності, як завдяки Національному фонду досліджень, так і поза його межами», – зазначив Олексій Шкуратов. Під час заходу українські вчені мали змогу презентувати виконані за грантової підтримки НФДУ проєкти, а також важливі напрацювання та доробки.

Враховуючи карантинні обмеження, захід відбувся у змішаному форматі. У конференц-залі були присутні спікери та представники дирекції установ-організаторів, а всі бажаючі дивилися трансляцію з виступами вчених у форматі TEDx на офіційних Facebook-сторінках НФДУ та МОН.

Головними спікерами заходу стали Наталія Куссуль, Любов Лукаш, Олена Коваленко, Олександр Рошаль, Віталій Масненко, Максим Юрженко, Катерина Войтко та Павло Голдін.

Проєкти під керівництвом науковців стали переможцями минулорічних конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», а також отримали грантове фінансування. Нагадаємо, презентовано плани МОН у науковій євроінтеграції на 2022 рік.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України діяльність міністерства 17 грудня 2021 року відбулося четверте засідання секторальної робочої групи «Освіта і наука» під головуванням першого заступника Міністра Андрія Вітренка. Обговорювалися головні результати діяльності МОН за 2021 рік і завдання на наступний рік.

У поточному році робота Міністерства освіти і науки була зосереджена на таких напрямах: якісна та доступна дошкільна освіта; «Нова українська школа»; сучасна професійна освіта; якісна вища освіта та розвиток освіти дорослих; наука, що стимулює соціально-економічний розвиток держави; розвиток інновацій; а також наскрізних пріоритетах: цифрова трансформація освіти та науки; освіта в надзвичайних ситуаціях; гендерна рівність. Андрій Вітренко поінформував партнерів із розвитку про головні досягнення Міністерства у 2021 році.

Зокрема, наголосивши, що в дошкіллі оновлено нормативно-правове регулювання сфери, спрямоване на осучаснення змісту освіти та підвищення її доступності шляхом створення додаткових місць у дитячих садках. Важливим етапом підготовки до впровадження реформи «Нова українська школа» на рівні базової середньої освіти стало затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО.

Пріоритетами Міністерства залишаються розбудова мережі опорних шкіл, впровадження безпечних умов для навчання та викладання в школах, створення умов для професійного розвитку педагогічних працівників і реформа системи шкільного харчування. Перший заступник Міністра наголосив, що ключовим завданням у питанні реформування професійної освіти є забезпечення конкурентоздатності випускників на ринку праці.

Для цього затверджено Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти та Концепцію Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки.

Триває реалізація фінансованої ЄС програми «EU4Skills: кращі навички для сучасної України», яка надає суттєву підтримку реалізації реформи ПТО, з заходами щодо управління, модернізації інфраструктури та розроблення нового змісту освіти. У сфері вищої освіти відбувся запуск інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів», у розмірі 200 млн доларів США, який передбачає масштабні інвестиції у навчальну, дослідницьку та цифрову інфраструктуру університетів для створення умов для підвищення ефективності, якості та прозорості.

Крім того, Україна долучилася до нового циклу Програми ЄС Еразмус+ 2021-2027, що відкриває додаткові можливості для розвитку закладів вищої освіти та створює сприятливі умови для збільшення мобільності студентів і викладачів. Досягнення у сфері науки та інновацій включають оновлення дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору, а також підписання Угоди про участь України в Рамковій програмі ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Суттєві зрушення відбулися у сфері цифрового розвитку освіти. Реалізується проєкт «Ноутбук кожному вчителю»: наразі понад 40 тисяч вчителів отримали ноутбуки. Активно розвивається платформа «Всеукраїнська школа онлайн», на якій протягом року розміщено 1800 уроків до 73 курсів.

Розроблено проєкт Стратегії цифрової трансформації освіти і науки України. Окремим питанням порядку денного стало обговорення формування спільних планів Міністерства та партнерів із розвитку на 2022 рік.

«Практика формування спільного плану показала свою ефективність у 2021 році, тож ми хотіли б її продовжити наступного року, оскільки завдяки синергії державної політики та партнерської підтримки можна досягнути якісних результатів», – зазначив Андрій Вітренко. З огляду на актуальність питань цифрового розвитку та цифровізації на національному рівні, прийнято рішення щодо створення окремої тематичної підгрупи «Цифрова трансформація освіти і науки».

Засідання підгрупи стануть майданчиком для обговорень із партнерами з розвитку пріоритетів і прогресу в реалізації заходів цифрової трансформації освіти і науки, основним завданням буде узгодження напрямів співпраці в межах чинних програм і проєктів, а також планування нових спільних ініціатив.

Нагадаємо, відбувся онлайн-брифінг Сергія Шкарлета щодо підсумків 2021 року.

Ужнівські благодійники відвезли «миколайські» гостинці й часточки своїх сердець діткам у сиротинцях Чинадійова і Сваляви Ялинка, іграшки, одяг, солодощі, набори для оригамі і навіть дитячий візочок. Ось такі презенти (насправді перелік більший, але всього й не згадаю) підготували небайдужі для дітлахів Чинадіївського дитячого будинку та Обласного будинку дитини в Сваляві.

Волонтеріат УжНУ про збір коштів і подарунків оголосив ще 1 грудня, аби був час належно підготуватися. Тішить, що такі ініціативи неодноразові. Альона Алмашій, директорка Центру інновацій та розвитку УжНУ, розповідає: «Щороку традиційно на свято Миколая або напередодні Нового року організовуємо поїздки в заклади, яким потрібна наша допомога. Місяць тому вже відвідували Свалявський дитячий будинок.

Поїздку присвятили акції «Тиждень добра» – так відзначали день народження університету. Чимало заходів утілюємо й упродовж року. До прикладу, навідуємося в притулки для тварин, організовуємо благодійні кінопокази, ярмарки, забіги, лотереї (зібрані кошти спрямовуємо на лікування хворих діток). Цього разу вирішили охопити два сиротинці.

Обрали Чинадіївський дитбудинок та Обласний будинок дитини у Сваляві, у Перечині заклад розформували, а діток перенаправили саме до Чинадійова. А Свалявський – єдиний у нашій області такого типу, де мешкають дітки до трьох років – їм чи не найбільше й потрібна допомога».

Для гостей дітки влаштували концерт

Щорічно акцію підтримують не тільки працівники та студенти нашого вишу. Добрі справи роблять також випускники, й ті, хто просто від знайомих дізнався про оголошення збору коштів. Віталій Герзанич, доцент кафедри економічної теорії економічного факультету УжНУ, голова благодійного фонду «Асоціація студентів та випускників економічного факультету УжНУ», пригадує, що на його факультеті організовували всілякі події, аби фінансово допомагати потребуючим.

Це і вечори кіно, й різноманітні благодійні заходи. Додає: «Двічі на рік їздили в дитбудинки. Тоді ініціатива більше йшла від адміністрації підрозділу. Перед відвіданими цікавилися, чого потребують дітки, купували необхідне та їхали. Тепер уже не виконую обов’язків заступника декана, однак друзі все одно телефонують і цікавляться, як можуть допомогти.

Цього разу один товариш подарував ялинку в Чинадіївський дитячий будинок, хоч він і не має прямого стосунку до УжНУ». Ініціював поїздку до дітлахів Волонтеріат УжНУ. Це об’єднання студентів, аспірантів, викладачів, співробітників, а також випускників альма-матер. Символічно: перші збори відбулися в Міжнародний день волонтера – 5 грудня 2018 року. Тоді й почалася спільна плідна праця на благо інших. Як організовували роботу, розповідає Марина Сташина-Неймет, спеціалістка Центру інновацій та розвитку: «Багато хто допомагав фінансово. На п’ятницю у нас було понад 5 тисяч грн.

Долучалися ті, хто палає бажанням допомогти іншим у скрутні часи. Хотіли зробити дітям свято. Нам удалося досягти мети, навіть перевиконали її, адже не чекали такої підтримки. Є велике коло однодумців.

Нагадаю, в дитбудинку в Сваляві мешкають дітки до трьох років. У Чинадійові – від 3 до 14. Перед відвідинами традиційно поцікавилася, чого потребують найбільше, а що було б бажано придбати». Емілія Глюдзик, аспірантка кафедри екології та охорони довкілля, – представниця Волонтеріату від хімічного факультету. Разом з колегами неодноразово були в середовищі, де проживають дітки без батьківської опіки. Знають, що їм потрібна особлива увага, тож закликають не тільки дарувати гостинці, а й погратися з малюками.

Е. Глюдзик наголошує: «Важко психологічно, маленькі діти до тебе тягнуться, знаходять у тобі якусь близьку людину, важко потім від них іти. Однак увага багато чого варта, їм потрібне спілкування. Не тільки передати речі, а й трішки розважити. Долучаюся до таких акцій від початку заснування Волонтеріату. Колись обговорювали, що варто об’єднати всі факультети нашого вишу, так і створили одну організацію. Неодноразово їздили у Свалявський дитбудинок, дитячий будинок Хустського району, Мукачівський пансіонат тощо. Коли приїжджаєш туди, дізнаєшся безпосередньо про їх потреби. Були в закладі, де дітки мають проблеми із зором.

Розповіли нам, що їм складно виступати зі шнуровими мікрофонами, нам удалося організувати збір коштів, аби забезпечити радіомікрофонами». Об’єдналися заради добра!Уявити свято Миколая без солодощів просто неможливо. Анастасія Дацьо, випускниця факультету іноземної філології, вирішила почастувати дітлахів смаколиками власного виробництва.

Трудилася кілька днів, адже приготувала 99 пакунків із пряниками: «Знала: у дитячому будинку в Чинадійові живе понад 90 дітей. Побачила у фейсбуку пост Альони, що готуються відвідати ці заклади, запитала, чи можу долучитися.

Печиво спекла відносно швидко, а роботу з пряниками розділила на декілька днів, бо ж їх треба було розмалювати. Найдовше формувала солодкі подаруночки».

Хочеться лише додати: не будьте байдужими.

Допомагайте й обов’язково спілкуйтеся з дітками, які цього дуже потребують!

Тетяна Лесюк