Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

У межах робочої поїздки до Закарпатської області Сергій Шкарлет під час наради з начальником ОВА Віктором Микитою, міським головою Ужгорода Богданом Андріївим, представниками департаменту освіти і науки, молоді та спорту, ДСНС та Нацполіції обговорили безпекову ситуацію в регіоні, освітній процес та кадрові питання.

Сьогодні в області функціонують 583 школи. Завдяки злагодженій роботі з облаштування захисних споруд та безпековій ситуації учні 454 шкіл навчаються в традиційному форматі, у 118 школах – за змішаною формою і лише в 11 школах навчання відбувається онлайн. Про це повідомив Міністр у телеграм-каналі. У цьому навчальному році до закладів загальної середньої освіти області зараховано майже 169 тис. дітей, з яких 3,5 тис. ВПО.

«Незважаючи на збільшення кількості здобувачів освіти, у школах вистачає учителів. Майже 19 тис. педагогічних працівників продовжують надавати освітні послуги в області.

Також з-поміж внутрішньо переміщених осіб на педагогічні посади призначено 41 особу. Закарпатські освітяни працюють у значно інших умовах, ніж колеги, де ведуться активні бойові дії, але вони гідно тримають освітній фронт», - зазначив Сергій Шкарлет.

Міністр наголосив, що Закарпаття впоралося із завданням з підготовки до опалювального сезону на 100%. «604 заклади дошкільної та 583 заклади загальної середньої освіти підготовлені до початку опалювального періоду», - сказав Сергій Шкарлет. Також під час наради обговорено організацію позашкільної освіти, адже саме позашкілля має на меті розкрити та розвивати таланти у дітей.

Міністр подякував керівництву області, освітянам і батькам за згуртовану і систему роботу.

«Спільними зусиллями нам вдалося організувати освітній процес на належному рівні, залучити до навчання внутрішньо переміщених дітей та створити всі необхідні умови для максимально безпечного перебування у закладах освіти», - зазначив Сергій Шкарлет.

Автор фото -Polish-Ukrainian Summer Camp for Young Scientists

12 вересня 2022 року у Варшаві (Республіка Польща), розпочалася польсько-українська школа «Polish-Ukrainian Summer Camp for Young Scientists».

«Вдячний українським та польським ученим, що, попри воєнний стан в Україні, ви робите важливі кроки для розвитку науки та інновацій. Реалізація спільних проєктів дозволить інтегрувати українську науку до європейського дослідницького простору в контексті освітянської діяльності. Також упевнений, що результати науки стануть важливими кроками до швидшого відновлення та розвитку економіки України», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Д

ля участі в школі обрано 33 українських молодих учених, які протягом тижня матимуть змогу попрацювати з польськими колегами.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки спільній організації Ради молодих учених при МОН, Польській асоціації аспірантів (KRD Polish Association of Doctoral Candidates), Польській академії наук (PAN Polish Academy of Sciences), Варшавському університету природничих наук SGGW (SGGW Warsaw University of Life Sciences, Варшавській школі економіки «SGH (SGH Warsaw School of Economics», Польській національній академії академічних обмінів (NAWA Polish National Agency for Academic Exchange).

У вівторок, 13 вересня, відбулося чергове засідання Приймальної комісії УжНУ.

На ньому розглянули підсумки першої хвилі зарахування за кошти фізичних або юридичних осіб вступників ОС бакалавр / магістр на основі повної загальної середньої освіти та на основі ОКР молодший спеціаліст, вступників ОС бакалавр на основі здобутого ступеня або такого, що здобувається.

Наразі до університету зараховано 3020 студентів, з них 912 навчатимуться за кошти держбюджету і 2108 - контрактній основі.

Наступним питанням розглянули Допуск вступників на основі ОС бакалавр (магістр), ОКР спеціаліст до вступних випробувань та конкурсного відбору.

Наразі до магістратури в УжНУ абітурієнти подали 3900 заяв, з них 1200 на заочну, інші – на денну форму навчання.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

17 вересня 2022 року Міністерство освіти і науки України проведе захід «Трансформація освіти в часи кризи: погляд України» в межах Саміту ООН з питань трансформації освіти, що відбуватиметься в Нью-Йорку.

Захід організовано у партнерстві з Міністерством освіти і науки Польщі та ЮНЕСКО.

Мета заходу – мобілізувати донорську та партнерську підтримку з усього світу для забезпечення безперервності освітнього процесу в Україні та нагальних потреб шкіл, учнів та вчителів.

До участі запрошуються країни-члени ООН, міжнародні організації, фонди та компанії, які підтримують освіту.

Під час заходу заплановано повідомити про найважливіші потреби та пріоритети України в освітньому секторі, поділитися перспективами підтримки України з боку партнерів і донорів та обмінятися баченням покращення освіти в надзвичайних ситуаціях за допомогою цифрових рішень. Звертаємо увагу, що взяти участь у заході можуть лише зареєстровані учасники Саміту.

 

Тут відчинено у будні з 8:00 до 17:00 – про потребу в екскурсоводі варто заздалегідь попередити телефоном (0312) 3-35-92. Ботанічний сад УжНУ — одна з обов’язкових для відвідин локацій міста.

На мальовничій вулиці Ольбрахта площу у понад 3 гектари займають рідкісні, реліктові й червонокнижні види рослин. У колективі саду працює 29 людей, а директор Дмитро Сойма запевняє: тут завжди є чим зайнятися як працівникам, так і відвідувачам.

Як багато гостей має Ботанічний сад і чим він може бути цікавим, дізнавався Медіацентр. У Ботанічному саду УжНУ проводять безплатні екскурсії для містян і ВПО та надають простір для занять на свіжому повітріЩойно спустившись сходами до саду, відвідувачі відчувають аромат лаванди й бачать український тризуб, дбайливо вистрижений на кущі самшиту.

Тут завжди кипить робота, розповідає директор Ботанічного саду УжНУ Дмитро Сойма: «Чоловіки косять, вирубують та вирізають ліс, який росте на нашій території.

Якщо один рік не попрацювати в лісі, то наступного року туди не зайдеш. Інші копають, садять, полють. Тут немає і не буде такого дня, щоб сказали: «Ми все зробили, більше нічим зайнятися». Взимку, коли на вулиці випаде сніг, вдарять морози, то активізується робота в закритому ґрунті — теплицях, оранжереях: треба різати живці, укорінювати, сіяти насіння.

Потім цю розсаду використовують для озеленення території університету, міста, також ділимося нею і з іншими ботсадами на всіх континентах світу».

На питання про те, які рослини переважають у ботсаду й чи багато тут типових для Закарпаття, пан Дмитро розмірковує: «Тут типових для Закарпаття може й десятка не набереться. Завдання ботанічного саду — інтродукція та акліматизація. Тобто ми вирощуємо і вивчаємо рослини, нетипові для цього регіону». У Ботсаду завжди є черговий екскурсовод, який готовий безплатно показати територію, розповісти про тутешні рослини, звернути увагу на цікаві деталі й відповісти на численні запитання. Відвідувачів навіть із початком повномасштабної війни тут вистачає, каже Дмитро Сойма: «Ми ніколи не скаржилися на брак відвідувачів, однак раніше це були переважно закарпатці й туристи. Тепер же в місті й області є велика кількість вимушених переселенців. Ми вже провели дуже багато екскурсій для дітей і дорослих із зон бойових дій. До того ж і студентство наше поповниться абітурієнтами та студентами-переселенцями. Ботсад завжди підлаштовується до запитів відвідувачів. Приміром, ми можемо провести 40-хвилинну чи довшу екскурсію усією територією чи, наприклад, окремо оранжереєю. Можемо оглядово показати й розповісти про наші рослини за 10-20 хвилин і далі надати територію саду, скажімо, для занять у Зеленому класі. До речі, Зелений клас третій рік відкритий для всіх — ми можемо надавати цю локацію як для програмових занять, так і для культурних заходів, майстер-класів, відкритих лекцій, презентацій тощо. Часто до нас приходять на фотосесії — звичайно, тут екскурсії відвідувачам не потрібні, потрібен антураж».

Приміром, Зеленим класом 1 вересня скористалися учні 6-го й 10-го класу ужгородської ЗОШ №6.

Класна керівниця 10-Б класу Наталія Грицина ділиться: «Під час навчання у рамках програми Нової української школи нам рекомендовано більше часу проводити на свіжому повітрі і здобувати нові знання у спілкуванні з природою. Вивчати серед природи ж можна різні предмети: і українську мову, і літературу, і математику. Наша школа з міркувань безпеки вирішила провести День знань у різних локаціях міста, а не безпосередньо в класах.

Я запропонувала прийти з учнями до Ботанічного саду УжНУ. Ми послухали коротеньку розповідь про тутешні рослини й далі займалися організаційними питаннями щодо навчального процесу в Зеленому класі». «Ми для того і є — аби показати дітям рослини, які вони навряд чи знайдуть на вулицях українських міст, — запевняє Дмитро Сойма. — Не дарма ж кажуть: краще раз побачити, ніж сто разів почути.

Ви би тільки бачили очі дітей, які приходять до нас в оранжерею, де росте банан! У такі моменти відчуваєш: не дарма ми тут всі працюємо». Ботанічний сад працює у будні з 8:00 до 17:00.

Екскурсії для відвідувачів завжди безплатні, але про потребу в екскурсоводі просять заздалегідь попереджати за телефоном: (0312) 3-35-92.

Ксенія Шокіна

Медіацентр

 Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України З 5 до 7 вересня 2022 року тривав другий етап підтвердження участі в спеціальній сесії НМТ.

Майже 5,7 тис. учасників заповнили спеціальну форму, розміщену на інформаційній сторінці. 10 вересня для кожного учасника спеціальної сесії НМТ на його інформаційній сторінці з’явиться можливість завантажити із вкладки «Місце проведення» запрошення, де буде зазначено дату, час і місце проходження НМТ в межах спеціальної сесії оцінювання.

Для допуску до тимчасового екзаменаційного центру учасники мають пред’явити запрошення, а також документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, закордонний паспорт, цифровий документ у додатку «Дія» тощо).

Допуск до тимчасового екзаменаційного центру розпочинається за 30 хв і припиняється за 10 хв до початку тестування.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні, 8 вересня 2022 року, Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет долучився до роботи щорічної Конференції університетів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – 2022.

Під час заходу учасники обговорили стан і перспективи розвитку української вищої освіти в умовах війни росії проти України. «У межах масштабної ініціативи єднання проєкт «Твінінг» уже об’єднав майже 90 українських університетів із закордонними закладами вищої освіти для довгострокової співпраці в різних напрямах.

Нині 144 університети з України зареєструвалися для участі у проєкті», – зазначив Сергій Шкарлет.

Міністр наголосив, що завдяки підтримці Асоціації університетів Сполученого Королівства провідні британські університети долучилися до проєкту, а їхній приклад активізував інтерес до заходу університетів ЄС, Канади, США, Австралії та Нової Зеландії.

«Переконаний, що головна ідея «Твінінг», яка полягає в розбудові системи вищої освіти України за найкращими світовими зразками, навіть у важкі часи війни буде ефективно реалізована і продемонструє вагомі результати», – сказав Міністр.

Уряд Великої Британії вже анонсував фінансову підтримку на діяльність партнерів у межах цього проєкту. Також: 5 млн фунтів стерлінгів виділено на дослідницькі україно-британські проєкти університетів-учасників ініціативи; компанія «ХТХ Маркет» оголосила грантову підтримку університетів загальною вартістю 15 млн фунтів стерлінгів строком на 3 роки; німецька служба академічних обмінів (DAAD) збирається долучитися до «Твінінгу» із понад 20-ма німецькими університетами, готовими стати партнерами українських ЗВО; Cormack Consultancy Group вклали у реалізацію проєкту понад 140 тис. фунтів стерлінгів.

«За ці пів року війни ми переконалися, що маємо багато друзів, чия віра та підтримка щодня наближають перемогу України, перемогу правди. Ми відчуваємо її у різних сферах, зокрема в освіті та науці», – звернувся до учасників Сергій Шкарлет.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

7 вересня 2022 року, на засіданні Уряду ухвалено проєкт розпорядження КМУ «Про внесення зміни до плану основних заходів цивільного захисту на 2022 рік».

Внесення змін передбачає посилення профілактичної роботи з питань безпеки життєдіяльності здобувачів освіти, зокрема створення та функціонування у закладах освіти класів безпеки, що сприятиме формуванню в учнів здоров’язбережувальних компетентностей, знань правил пожежної, мінної безпеки та цивільного захисту, алгоритму дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги.

Для виконання зазначеного плану найближчим часом буде створено понад 30 класів безпеки у закладах освіти, що належать до комунальної власності обласних рад. Це заклади загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та післядипломної освіти.

Створення та функціонування класів безпеки сприятиме систематичній підготовці дітей та молоді з питань цивільного захисту, особистої безпеки, здорового способу життя та формування навичок самозахисту і рятування в умовах надзвичайних ситуацій. До роботи у класах безпеки (з можливістю дистанційного доступу до занять) будуть залучатися педагогічні працівники, фахівці ДСНС, Нацполіції, медичні працівники, учасники бойових дій, фахівці з мінної безпеки тощо.

Планом основних заходів цивільного захисту на 2022 рік також передбачається складення регіональних планів зі створення класів безпеки на 2023 рік.