За вагомий внесок особистий внесок у забезпечення реалізації державної політики в галузі національної освіти, значні наукові досягнення, сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Незалежності України Різак Галину Вікторівну. доцента кафедри органічної хімії хімічного факультету ДВНЗ "Ужгородський національний університет", кандидатку фармацевтичних наук нагороджено грамотою Закарпатської обласної ради.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

 18 січня 2022 року відбулося засідання робочої групи пілотного проєкту всеукраїнської ініціативи «Бізнес йде до університетів» за участю Державного секретаря МОН Сергія Захаріна.

На засіданні було презентовано дорожню карту впровадження університетського курсу «Створення та розвиток IT-продуктів». «Включення курсу, розробленого представниками IT-бізнесу, до навчальної програми закладів вищої освіти стане важливим кроком на шляху популяризації інформаційних технологій в Україні та підготовки спеціалістів, кваліфікація яких відповідатиме потребам ринку.

У перспективі це призведе до розвитку інноваційного підприємництва в Україні, адже з’являтимуться нові цікаві ідеї стартапів та прибуткових колаборацій з бізнесом», – зазначив Сергій Захарін.

Курс «Створення та розвиток IT-продуктів» розроблено у межах співпраці Міністерства освіти і науки з громадською організацією Product IT Foundation for Education (PFE), метою якої є посилення практичної складової вищої освіти, науки, наукової та науково-технічної діяльності для задоволення потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах.

Передбачається, що у лютому-квітні 2022 року відбудеться запуск пілотної програми курсу у шести ЗВО, де студенти працюватимуть онлайн з менторською підтримкою. За результатами апробації курс буде викладатися на постійній основі у понад 50 університетах з вересня 2022 року. Під час пілотного впровадження у визначених ЗВО будуть створені робочі групи, до складу яких увійдуть представники МОН, Мінцифри, ЗВО, партнерів програми та студентства. Буде визначено викладача-координатора, в межах дисципліни якого вивчатиметься курс.

Викладачі, залучені до пілотного проєкту, пройдуть відповідне навчання. Програму курсу буде удосконалено відповідно до відгуків студентів та викладачів, які вони нададуть під час та після завершення навчання.

Довідково. Product IT Foundation for Education (PFE) – об’єднання провідних ІТ-компаній, бізнесів, фондів для розвитку ІТ-підприємництва в Україні через освітні ініціативи.

Нагадаємо, Кабмін затвердив план заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності.

Одним із важливих напрямів формування сучасної освітньої політики є інтернаціоналізація та модернізація вищої освіти – зазначив ректор УжНУ на Конференції трудового колективу.

Шляхи інтернаціоналізації УжНУ затверджено у Стратегії інтернаціоналізації, схваленої Вченою радою університету, що зумовлена глобалізацією сучасного світу, розвитком міжнародної співпраці в умовах економічної, політичної, соціальної та культурної інтеграції європейського регіону, нових можливостей, які надані Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Станом на кінець 2021 року ДВНЗ «УжНУ» активно співпрацює з понад сотнею (125) закордонних партнерів; у 2021 році укладено 14 нових міжнародних білатеральних угод. Основні міжнародні проєкти, що діяли у 2021 році: «Промоція ремісництва і гастрономії регіону як невід’ємних складових культурної спадщини Карпатського єврорегіону» «Розширення діючої «Системи космічного захисту від надзвичайних ситуацій» у напрямку моніторингу небезпечних природних та техногенних геопроцесів на транскордонній території Угорщини, Словаччини, Румунії та України» «Нові енергетичні рішення у Карпатському регіоні» «Партнерство для геномних досліджень в Україні та Румунії» «Розумна Енергія транскордонного співробітництва» «Впровадження нових стандартів та технологій хірургічного лікування захворювань центральної нервової системи в транскордонному регіоні» «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту» «Карпатський зоряний шлях» «Посилення спроможностей у сфері кібербезпеки в Україні» - «Безпечний та інклюзивний кордон між Словаччиною та Україною – SIBSU» - «Інтеграція дуальної вищої освіти в Молдові та Україні» - «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку» - «DESTIN – Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм» - «За транскордонним співробітництвом європеїзація українських кордонів» Найактивніша співпраця у 2021 році розпочалася з наступними міжнародними партнерами: Вільний міжнародний університет Молдови, Технічний університет (Молдова), Вища Школа Баден-Вюртемберг (Німеччина), Університет Лайда (Іспанія), Варненський університет управління (Болгарія), Академія Вищої Школи (Польща), Інститут досліджень та розвитку європейської політики (Словенія), Університет в м. Пула (Хорватія), Медичний університет в Білостоці (Польща) та іншими.

Важливе значення для подальшої інтеграції в європейський науковий простір є членство ДВНЗ «УжНУ» у міжнародних асоціаціях: Magna Charta Universitatum, Дунайській конференції ректорів, Європейській асоціації університетів, Міжнародному консорціумі університетів. В Ужгородському національному університеті з 10 по 12 листопада 2021 року проходила Конференція ректорів Дунайського регіону.

Це потужна мережа, до складу якої входить близько 70-ти університетів, покликана розвивати співробітництво з питань, що становлять спільний інтерес, і, в такий спосіб, робити свій внесок у стабільність і розвиток відкритого та демократичного суспільства Дунайського регіону.

Інформаційно-видавничий центр

Насамперед щиро вдячна організаторам, особисто професору Юрію Недужко і його колегам за можливість прийняти участь у III Міжнародній програмі підвищення кваліфікації керівників закладів освіти і науки, а також педагогічних та науково-педагогічних працівників “Нобелівський Курс: Нові Знання, Ідеї, Досвід, Цінності, Компетентності”.

Дякую за серйозну роботу та можливість отримати сертифікат європейського рівня.

Програма надзвичайно цікава. The International Historical Biographical Institute (Dubai ¬ - New York – Rome – Jerusalem - Beijing) реалізував проект, який не має аналогів.

Обов’язково поділюся набутими знаннями з колегами та студентами, знайомими, буду пропонувати їм взяти участь у його майбутніх проектах.

Враження від доповідей Нобелівських лауреатів неперевершені, їх доповіді надихають на реалізацію своїх ідей в науці.

Кожен з доповідачів є неординарною особистістю, представником істинної еліти сьогоднішнього дня. З цих доповідей я дізналася про останні досягнення науки, а також погляди спікерів на проблеми вирішення глобальних проблем людства. Круглі столи Нобелівських лауреатів з цих питань були надзвичайно цікавими та пізнавальними. Набуті досвід і знання від блискучих виступів спікерів справили неповторне враження та є серйозною мотивацією до продовження наукової роботи, розвитку професійних навичок.

Я отримала багато наукової інформації не тільки в галузі природничих наук, що змушує мене всебічно розвиватися.

Виступи спікерів-видатних людей сучасності заставляють мене ще раз критично осмислити свою роботу, скоригувати науково-педагогічні плани, ще більше повірити у себе. Адже без віри у власні сили у сьогоднішньому непростому житті можна втратити надію, але цього ніколи не треба допускати.

Завжди треба ставити перед собою таку мету і такі плани, які допоможуть йти до нових успіхів. Спікери у своїх виступах, розповідаючи про свій життєвий шлях, зупинялись і на непростих віхах свого життя, коли їх не розуміли, але вони продовжували терпляче працювати, доводити аргументовано свою правоту, попри величезні труднощі розширяли число своїх однодумців. Їх цілеспрямованість, вміння шукати і досягати нових вершин служать для мене прикладом для наслідування.

Завдяки участі у Програмі мій професійний рівень значно виріс. Я буду знаходити час та можливість, щоб брати участь у майбутньому в таких надзвичайно важливих для мене заходах.

Ще раз дякую організаторам цієї Програми!

На засіданні Конференції трудового колективу ректор Володимир Смоланка наголосив і на результатах цьогорічної вступної кампанії, загальному контингенту студентів та кадровому забезпеченні.

У 2021 році до УжНУ було подано 14995. Загалом, вступна каманія-2021 виявилась для університету успішнішою за минулорічну – у 2020 році УжНУ отримав від вступників 14724 заяв, у тому числі на основі повної середньої освіти 11 410 заяв на противагу 12 248 заявам у 2021 році. В Ужгородському національному університеті реалізуються 206 освітніх програм на першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти та 7 освітніх програм фахової передвищої освіти у Природничо-гуманітарному фаховому коледжі університету.

Всього станом на 31.12.2021 в Ужгородському національному університеті навчається 14 460 студентів.

Також з кожним роком УжНУ стає популярнішим для іноземних студентів, зараз їхнє число складає 1857. Ужгородський національний університет обирають здобувачі освіти з Індії, Нігерії, Йорданії, Ізраїлю, Палестини, Угорщини, Словацької Республіки, Марокко. Кадровий потенціал науково-педагогічних працівників, які готують майбутніх професіоналів своєї справи, формується із досвідчених докторів наук, професорів та кандидатів наук, докторів філософії, доцентів.

До викладацької діяльності в університеті залучаються висококваліфіковані фахівці у галузі економіки, новітніх комп’ютерних технологій, права, міжнародного бізнесу та міжнародних відносин, охорони здоров’я, які представляють провідні вищі навчальні заклади, наукові та інші установи України та зарубіжжя. В університеті працюють за основним місцем роботи 1280 науково-педагогічних працівників, серед яких 173 доктори наук та 710 кандидатів наук, докторів філософії. За сумісництвом працюють 272 особи, у тому числі 32 доктори наук, 115 кандидатів наук, докторів філософії.

Частка докторів наук становить 13,2 відсотків, кандидатів наук, докторів філософії 53,2 відсотків. Найбільший відсоток кадрів вищої кваліфікації мають факультети: хімічний факультет (97,3%), економічний факультет (88%), біологічний факультет (87,5%), фізичний (87%), факультет суспільних наук (85%).

Упродовж звітного року постійно діючими спеціалізованими вченими радами університету проведено захист 5 докторських та 40 кандидатських дисертацій. Науково-педагогічними працівниками виконувалися 105 ініціативних тем на 111 кафедрах 20 факультетів університету та українсько-угорському навчально-науковому інституті. Результати досліджень наукових та науково-педагогічних працівників університету оприлюднено у монографіях, наукових статтях, навчальних посібниках і підручниках. За звітний період науковці університету видали 76 монографій, 13 підручників, 85 навчальних та 113 навчально-методичних посібників, 2 словники та 4 довідники.

Крім того, опубліковано 86 збірників наукових праць, у тому числі 39 випусків періодичних фахових видань з категорії Б (20 видань), серед яких 16 випусків “Наукових вісників УжНУ” з 9-ти серій.

Також науковцями університету у 2021 році опубліковано 1370 наукових статей та 1246 тез доповідей на наукових конференціях.

У 2021 році науково-педагогічні працівники активно публікували статті у виданнях, індексованих у міжнародних наукометричних базах даних Scopus та Web of Scienсe. Це, зокрема, 244 публікації у Scopus та 178 публікацій у Web of Scienсe.

Інформаційно-видавничий центр

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України 18 січня 2022 року,

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет під час робочого візиту відвідав Білоцерківський національний аграрний університет, який є одним із провідних аграрних закладів вищої освіти України.

Міністр взяв участь у засіданні Вченої ради університету, ознайомився з міжнародною діяльністю закладу та роботою студентського самоврядування.

Також Сергій Шкарлет поспілкувався з науково-педагогічним колективом та студентами. Зокрема, було обговорено процеси діджиталізації та законопроєктні ініціативи. «Підтримуємо все, що спрямовано на розвиток молоді. Органи студентського самоврядування мають повне право на реалізацію певних ініціатив і власних прагнень.

Студенти, ви найбільша рушійна сила та драйвери змін. Саме ви створюєте фундамент економічних процесів майбутнього», – зазначив Сергій Шкарлет.

Нагадаємо, Сергій Шкарлет долучився до управлінського вояжу «Освіта Київщини – територія успіху».

Генетики біологічного факультету УжНУ разом з колегами з Пуерто-Рико і Швеції дослідили походження двох популяцій коней, що живуть на острові Пуерто-Рико. Результати дослідження були опубліковані в міжнародному науковому журналі “Scientific Reports” від престижного видавництва Nature і отримали широкий розголос у пресі. Ба більше – після публікації наукової статті, місцевий парламент зареєстрував законопроект, який має на меті оголосити коней місцевої породи пасо фіно національною і культурною спадщиною Пуерто-Рико!

Науковці підтвердили генетичний зв’язок між двома популяціями, показавши, що предки чистокровних коней дорогої і престижної місцевої породи пасо фіно (ісп: Paso Fino), яких високо цінують у всьому світі завдяки їхній плавній і впевненій ході, були колись відібрані серед звичайних нечистокровних коней острова, також відомих як креольські коні (ісп: Criollo).

Цей результат був дещо несподіваним, тому що креольським коням довгий час ніхто не придавав жодного значення. Коментуючи дослідження, доц. кафедри зоології УжНУ і керівник проекту Тарас Олексик назвав популяцію пуерториканських креольських коней «унікальною сумішшю та цінним генетичним ресурсом острова Пуерто-Рико, який необхідно вивчати, щоб краще зрозуміти походження таких ознак, як зовнішній вигляд, поведінка та хода». Олексик провів на острові майже десять років і розпочав це дослідження з своїми місцевими студентами та аспірантами шість років тому.

Історики припускали, що креольські коні були результатом суміші генофонду коней, завезених на каравелах з Піренейського півострова іспанськими конкістадорами після експедиції Колумба. В цій суміші були представники андалузійців, лузітанців, мерісеменьйо, мангаланга та інших південно-іспанських порід, але також і представники північних коней, зовні схожих на поні. З часом всі ці породи змішалися, створивши унікальну можливість для селекції цінних ознак, вперше поєднаних в цій унікальній генетичній суміші на карибських островах. Найціннішим варіантом у цій суміші був варіант гену DMRT3 відомий як «метроном ходи» (англ: “Gait Keeper”).

Одна з мутацій у цьому гені пов’язана з унікальним аллюром, відомим як пасо (ісп: Paso), що високо цінується серед селекціонерів. Пасо фіно – це природна хода, що характеризується чотирма рівномірними ударами копит і створює неповторний ритм. Ця хода настільки рівномірна, що дозволяє навіть вершнику початківцю спокійно витримувати довгі переїзди навіть без сідла.

— Пуерториканські фермери вивели цю породу для того, щоб подорожувати верхи від плантації до плантації, смакуючи на ходу чашечкою кави, не розливши її, — ділиться враженнями від породи Валтер Волфсбергер, перший автор статті, випускник УжНУ і Університету Пуерто-Рико, а зараз аспірант факультету біологічних та біомедичних наук Оклендського університету в штаті Мічиган, США. — Наше дослідження підтверджує, що пасо фіно є місцевою породою, яка була сформована століттями селекції креольских коней на острові». Цікаво, що креольські коні з Карибських островів були також завезені в Перу та Колумбію, де стали основою для місцевих порід пасо, що також є дуже цінними. Ринкова ціна пасо може сягати кількох мільйонів доларів США. Результати дослідження базуються на повно-геномному аналізі 200 генотипів і мітохондріальних послідовностей ДНК пуерториканських коней у поєднанні з геномними даними коней, доступними з інших досліджень. Зразки збирала аспірант Університету Пуерто-Рико Ніколь Аяла, а секвенування проводила аспірант Оклендського Університету Стефані Кастро-Маркес. Частину генотипування проводили в шведському університеті сільськогосподарських наук в Уппсалі, в лабораторії проф. Габрієли Ліндгрен.

Від Україні до планування дослідження та опису результатів долучилися також викладачі УжНУ др. Христина Щубелка та проф. Людвіг Потіш, завідуючий кафедри лісівництва географічного факультету УжНУ.

— Особливу цікавість для біомедичних досліджень складають ті гени під штучним добором, які мають аналоги у людини і відповідають за поведінку та хвороби нервової системи, — каже др. Христина Щубелка, лікар, викладач біологічного та медичного факультетів УжНУ, аспірант Оклендського Університету. Науковці планують розвивати міжнародне наукове співробітництво та використати досвід і знання, набуті в ході вивчення змішаних порід, для розробки генетичних досліджень унікальних місцевих порід коней та інших сільськогосподарських тварин і рослин в Україні.

Статтю в журналі Scientific Reports «Генетичне різноманіття та селекція пуерториканських коней» можна прочитати тут: https://www.nature.com/articles/s41598-021-04537-5