Онлайн-діагностика виявила в більшості навчально позитивний, бадьорий настрій, студенти впевнені в собі й у тому, що на практиці все буде класно.

Четвертокурсники біологічного факультету – на своїй першій педагогічній практиці у закладах середньої освіти. Четвертокурсники біологічного факультету розпочали свою першу педагогічну практику.

Педагогічна практика як організаційна форма навчання є важливою сполучною ланкою між теоретичною та практичною діяльністю студентів, адже дає змогу закріпити здобуті знання з біологічних і психолого-педагогічних дисциплін, сформувати практичні вміння в реальних умовах освітнього процесу. Четвертокурсники біологічного факультету розпочали свою першу педагогічну практику.

На початку практики, як заведено, для деталізації окремих психолого-педагогічних завдань з молоддю провели нараду-консультацію, зокрема ознайомили з прикладами виконання аналогічних завдань під час практики студентів старших курсів. Таким чином, використовується метод взаємонавчання, який завжди дає позитивний результат.

Доступ до потрібної інформації студенти мають через електронну пошту, сайт е-навчання УжНУ, Google Classroom.

Практиканти також ознайомилися з методикою зворотного онлайн-зв’язку за допомогою використання сайту https://www.mentimeter.com.

Таку методику можна використовувати і в умовах школи. У нашому випадку на запитання «Який у Вас настрій на початку педпрактики?» студенти відповідали за п’ятибальною шкалою. У більшості цей настрій виявився навчально позитивним, бадьорим (4,6 бала), студенти впевнені в собі й у тому, що на практиці все буде класно (4,5 бали). Цікавими стануть результати такої ж діагностики на захисті практики після її завершення.

За інформацією професора Володимира Старости, керівника практики від кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Що значить бути справжньою жінкою? Це вміти нарoджувати дітей і правильно виховувати їх? Або це значить бути м’якою, ніжною, розуміючою? Або може бути здатною смачно нагодувати коханого і створювати затишок в домі? Неможливо бути одногранною… жінки вміють багато чого поєднувати, але де ж ця межа, що повинна вмістити в собі справжня жінка?

Жінка у науці: до 60-річного ювілею Анни Гомонай Обмеження зовсім не має! Є приклади жінок, які вміють все, є першими й найкращими у всьому. Однією з таких є Анна Миколаївна Гомонай – директорка Інституту електронної фізики НАН України. Вона не тільки єдина серед жінок фізиків, яка є керівником установи, вона людина, що вмістила в собі багатогранність справжньої, сильної та водночас чуйної жінки. Шлях у науку в Анни Миколаївни почався ще у вересні 1966 року. Їй на той момент ще не було 7-ми років, але в школу вона дуже хотіла. Батько взяв її за руку і привів до початкової школи, щоб все таки спробувати.

Після короткої співбесіди директорка з радістю прийняла її, так як обдарована маленька Аня вже тоді вільно читала й писала українською та російською мовами. В шкільні роки вона була старостою, членом міського піонерського штабу, секретарем комсомольської організації класу і завжди вчилась на відмінно. З шостого по десятий клас вона була капітаном баскетбольної і волейбольної команд, які неодноразово були переможцями спортивних змагань між школами міста. З восьмого класу вона була членом міської баскетбольної команди при Ужгородській ДЮСШ. У 1976 році тоді ще Анна Кузьма поступила на фізичний факультет Ужгородського державного університету, де уже з третього курсу навчання активно працювала в науковій лабораторії кафедри квантової електроніки, даючи свій посильний внесок у наукові досягнення більш зрілих учених.

Незважаючи на велике навантаження, вона продовжує займатися спортом, виступати на змаганнях з волейболу, захищаючи честь факультету та університету. Веде вона також активне громадське життя як секретар комсомольської організації групи, член комітету комсомолу факультету. Організовує вечори відпочинку, День Архімеда, екскурсії та походи. У червні 1981 року закінчує фізичний факультет, отримавши диплом з відзнакою. Успішно склавши вступні іспити у грудні 1981 року Анна Гомонай стає аспіранткою очної аспірантури на кафедрі квантової електроніки Ужгородського держуніверситету. Проводить наукові дослідження за темою кандидатської дисертації під керівництвом відомого вченого професора Запісочного І.П.

Жінка у науці: до 60-річного ювілею Анни Гомонай На цей час вона вже одружена (у травні 1981 р.). Її чоловік – Гомонай Олександр Ілліч, був її однокурсником, а отже однодумцем. Слід зауважити, що знання і наполегливість у навчанні та науці дозволили обом потрапити у колектив, який протягом десятиліть під керівництвом І.П.Запісочного працював з вражаючою віддачею і неймовірними результатами. У 1986 році вона до строку закінчення аспірантури успішно захищає дисертацію і їй присуджують ступінь кандидата фізико-математичних наук. З квітня 1986 року вона працює молодшим науковим співробітником Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР, з 1992 року – науковим співробітником Інституту електронної фізики Національної академії наук України, а з 1994 року – старшим науковим співробітником цього Інституту. Як і в шкільні та студентські роки вона активна і в громадському житті. Була секретарем комсомольської організації Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР, секретарем профкому, а згодом головою профспілкової організації Інституту електронної фізики НАН України, членом Центрального комітету Профспілки працівників НАН України. В цей же час, вона народжує двох чудових донечок – Руслану та Наталку, яких разом із чоловіком виховує у любові та ніжності.

Вміло суміщаючи обов’язки дружини, мами та науковця, Анна Миколаївна захоплює людей подивом, так як ніколи не жаліючись встигає завжди і всюди. Жінка у науці: до 60-річного ювілею Анни Гомонай Важкі роки цілоденних експериментів, недоспані ночі, проведені в лабораторії приносять свої плоди. У 2015 році Анна Гомонай стає доктором фізико-математичних наук, тріумфально захищаючи свою докторську дисертацію “Резонансні та автоіонізаційні явища у процесах зіткнень електронів з іонами металів”, маючи при цьому більше 100 друкованих праць та 1 патент України на винахід. Така відданість роботі не залишається непоміченою. За ці роки вона неодноразово нагороджується різними відзнаками – Ювілейною медаллю “80 років НАН України” (1998 р.), Почесною грамотою управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації (2002 р., 2007 р.), Почесною грамотою Президії НАН України та ЦК профспілки працівників НАН України (2012 р.) та стає лауреатом премії НАН України імені І. Пулюя у галузі прикладної фізики (2012 р.). У квітні 2017 року її обрано директором Інституту електронної фізики НАН України, яким вона успішно керує і сьогодні. Жінка у науці: до 60-річного ювілею Анни Гомонай 21 грудня 2019 року Анні Миколаївні Гомонай виповнюється 60 років, для когось це багато, для неї думаю зовсім мало. Неймовірний ентузіазм і жага до життя цієї жінки роблять її молодою дівчиною, в якої ще багато чого видатного попереду. І це не тільки виховання її внучат, найбільшого скарбу в житті бабусі Ані, а й неймовірні винаходи та експериментальні результати світового значення.

На завершення хочеться сказати – талант, інтелект, думка рухає вперед, тому жінка в науці є величною і викликає захоплення, а вишуканий жіночий розум дає можливість відкривати неперевершені грані. Майбутнє за вашим інтелектом і можливостями, ми віримо у Вас, Анно Миколаївно!

Вікторія Роман

Учений у галузі математики (диференціальні рівняння), доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН вищої школи України по відділенню математики, заслужений працівник народної освіти України, лауреат Державної премії України в галузі освіти в номінації «Вища освіта», професор кафедри алгебри та диференціальних рівнянь Ужгородського національного університету Василь Васильович Маринець святкує свій вісімдесятирічний ювілей. Народився ювіляр 29 січня 1942 року в м. Мукачево. Навчався в Мукачівській середній школі № 16, яку закінчив у 1959 році.

Протягом 1959-1964 років навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Ужгородського держуніверситету. З грудня 1964 р. по серпень 1965 р. – служба в армії (м. Львів). В цьому ж році поступив в аспірантуру на кафедру обчислювальної математики. З 1 вересня 1968 року - асистент, а з 1 вересня 1969 року старший викладач кафедри теоретичної механіки і диференціальних рівнянь УжДУ. 21 березня 1972 року в Інституті математики АН УРСР м. Київ захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фіз.-мат. наук. З вересня 1972 р. по липень 1975 р. – довгострокове відрядження в Алжир, де працює завідувачем кафедри вищої математики Аннабинського університету. З 1 вересня 1976 року доцент кафедри диференціальних рівнянь та математичної фізики. 12 жовтня 1977 року йому присвоєно вчене звання доцента. З 1 вересня 1978 року – завідувач цієї ж кафедри. У зв’язку із закінченням терміну перебування на посаді з вересня 1983 року – доцент кафедри диференціальних рівнянь та математичної фізики. 1 червня 1990 року його знову обрано за конкурсом на посаду завідувача цієї кафедри, керівництво якою здійснював до 31 серпня 2021 року. 31 жовтня 1995 року в Інституті математики НАН України захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фіз.-мат.-наук.

Вчене звання професора по кафедрі диференціальних рівнянь та математичної фізики йому присвоєно 24 жовтня 1996 року. З 01.02.1996р. по 01.11.1999р. та з 01.06.2013 р. по 29.05 2015 р. – декан математичного факультету. З листопада 1999 р. по липень 2004 р. був призначений першим проректором УжНУ. Науковий доробок. Для систем нелінійних диференціально-функціональних рівнянь в частинних похідних вищого порядку досліджені задачі Коші, Гурса, Дарбу, встановлені достатні умови існування єдності, регулярності та знакосталості їх розв‘язків, побудовані конструктивні методи їх наближеного розв‘язання, одержані апостеріорні оцінки їх розв‘язків. У випадку областей із складною структурою краю запропоновано методи дослідження крайових задач для систем квазілінійних диференціальних рівнянь гіперболічного типу у випадку розривів правих частин рівнянь, а також розглянуто крайові задачі з передісторією.

Для вказаних задач одержано умови існування регулярних або ірегулярних розв‘язків, їх єдності та знакосталості, побудовано ефективні швидкозбіжні методи відшукання їх наближених розв‘язків. З даної тематики опубліковано 160 наукових робіт, серед яких шість монографій, остання «Аналітичні методи дослідження крайових задач». Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла» 2019 р. 288с., шість підручників з грифом МОН України, десять навчальних посібників та методичних розробок. Є патенти на вихід. Освітянський доробок.

Протягом роботи в УжНУ та за кордоном читав курси і проводив практичні заняття з вищої математики, звичайних диференціальних рівнянь, теорії функцій комплексної змінної, теорії рівнянь математичної фізики та курси за вибором: «Теорія крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь», «Теорія стійкості», «Диференціальні рівняння з відхиляючим аргументом», «Аналітичні методи в теорії диференціальних рівнянь в частинних похідних гіперболічного типу», «Нелінійні задачі математичної фізики», «Крайові задачі в областях із складною структурою краю». Для методичного забезпечення вище наведених курсів видано підручники, монографії, навчальні посібники та методичні розробки. За вагомі наукові здобутки та вклад у підготовку та виховання науково- педагогічних кадрів для нашої країни у квітні 2007 року проф. Маринця В.В. обрано академіком Академії наук вищої школи України. За весь період трудової діяльності проф. Маринець В.В. займає активну позицію у громадському житті колективу факультету і університету.

Він обирався до керівних органів громадських організацій університету. Упродовж багатьох років був членом науково-методичної ради УжНУ, Вченої ради університету, видавничої ради, членом науково-методичної комісії з математики та експертної ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України. Був головним редактором «Наукового вісника Ужгородського університету», серія «Математика і інформатика», головою вченої Ради математичного факультету, протягом 50-ти років учасник хорової капели «Боян» У 2012 році Василь Васильович став Лауреатом Державної премії в галузі освіти у номінації «вища освіта» за навчально-методичний комплект «Диференціальні рівняння» ( авторський колектив у складі: академіків НАН України Самойленко А. М., Перестюк М. О. та докторів фіз.-мат. наук Кривошея С. А., Маринець В. В., Моклячук М. П., Парасюк І. О.).

У 2013 році став почесним громадянином міста Ужгород за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток міста, значні досягнення у науково-педагогічній ниві, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, високий професіоналізм, творчу працю, активну участь у громадському житті краю. В.В. Маринець нагороджений дипломами та пам’ятними медалями М.В. Остроградського в 2001 р. та М.М. Боголюбова у 2009 р. У 2017 році рішенням Президії АН ВШ України нагороджений ювілейною медаллю «25 років Академії наук вищої школи України».

Василь Васильович закордонний член Угорської Академії наук, голова закарпатського обласного представництва всеукраїнської благодійної організації «Фонд сприяння розвитку математичної науки», член секції математичної освіти Українського математичного товариства, президент Ужгородського регіонального відділення математичного товариства, член наукової ради МОН України (секція «Математика») (наказ МОН № 45 від. 22.01.2016 р.) західного наукового центру НАН і МОН України, відділення фізико-технічних і математичних наук (секція «Математика і математичне моделювання», голова секції по Закарпатській області), науковий керівник редакційної групи з математики «Енциклопедії Закарпаття: визначні особи ХХ ст.».

Має 3 захищених учнів кандидатів фізико-математичних наук (один із них доктор фіз.-мат. наук Король І.І., конс. Перестюк М.О.), член оргкомітетів ряду міжнародних та українських наукових форумів з теорії диференціальних рівнянь (останні відбулися в 2018 році в м. Мішкольц, Угорщина, в 2019 р. м. Київ, у 2020 р. м. Львів).

Колектив факультету математики та цифрових технологій бажає Василю Васильовичу творчих успіхів та зичить здоров’я на многії благії літа.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

20 українських експертів впродовж січня-лютого пройдуть дистанційне навчання у міжнародних фахівців WorldSkills.

Це допоможе ще більше наблизити Україну до міжнародного руху WorldSkills International. Українські експерти зможуть дізнатися, як відбувається підготовка до міжнародних змагань, різницю, зокрема змістовну, завдань національного і міжнародного рівня WorldSkills, кращі практики з використання технологій, професійного обладнання та симуляторів тощо. Перший вебінар відбувся у четвер, 27 січня.

На ньому учасникам пояснили, як вони можуть використовувати безкоштовні навчальні ресурси, що пропонує WorldSkills International. Окрім цього, їм нагадали міжнародні правила конкурсу та розказали про інструменти “Експертного центру”, які використовуються за загальними правилами. WorldSkills професійна освіта Надрукувати Впродовж лютого відбудеться ще 3 навчальні вебінари.

Під час них іноземні експерти розкажуть про схеми оцінювання, технічні описи та професійні стандарти WorldSkills. Наприклад, чому до завдань у кожній компетенції має додаватися інфраструктурний лист і як він пов'язаний із тестовим завданням для учасників, чи можна використовувати стандарти WorldSkills для підвищення кваліфікації робітників, що вже працюють тощо.

Для проведення такого навчання організатори та партнери WorldSkills Ukraine проводили переговори з офісом WorldSkills International впродовж усього 2021 року.

Довідково. WorldSkills International – це своєрідні олімпійські ігри для учнів закладів професійної освіти та молодих кваліфікованих робітників. Вони проводяться кожні два роки в різних куточках світу.

До руху WorldSkills залучені понад 80 країн світу. В конкурсах професійної майстерності WorldSkills беруть участь 100 млн молодих кваліфікованих робітників.

Вперше конкурс WorldSkills Ukraine був проведений у 2016 році. В межах змагань, зокрема, пропонуються компетенції для школярів. Організаторами конкурсу в Україні є Міністерство освіти і науки та Федерація роботодавців України. Партнерами конкурсу також є Федерація металургів України та Укрметалургпром. 

Автор фото -Олександр Заклецький

28 січня 2022 року, у перший рейс з Одеси до Антарктики вирушив флагман українського наукового флоту – науково-дослідне судно «Ноосфера». 28 січня вважається днем відкриття Антарктиди, а для України це стало датою повернення до досліджень Південного океану після 20-річної перерви. Екіпаж криголаму складається з 26 українських та іноземних фахівців, зокрема, деякі з них раніше працювали на Британську антарктичну службу. На борті знаходяться й вчені, які проводитимуть дослідження. На судно чекає дорога до Пунта-Аренасу (Республіка Чилі). Там на борт підніметься друга група вчених, які досліджуватимуть Південний океан, а також команда 27-ї Української антарктичної експедиції, що замінить нинішніх зимівників на станції «Академік Вернадський».

Далі судно вирушить до протоки Дрейка на українську станцію. Туди будуть доставлені різноманітні вантажі: від річного запасу провізії до будівельних матеріалів і техніки. Після розвантаження судна виконуватиметься наукова програма в атлантичному секторі Антарктики та в акваторії довкола Антарктичного півострова. Наприклад, заплановано продовжити океанографічні дослідження, розпочаті Україною в 1997 та 1998 роках на науково-дослідному судні «Ернст Кренкель». Роботи відбудуться на трьох полігонах: біля Аргентинських островів, неподалік «Вернадського» (14 станцій), Південно-Шотландський (21 станція на 7 розрізах), Південно-Оркнейський (36 станцій на 7 розрізах). Райони демонструють складні гідрофізичні умови та високе біологічне різноманіття.

Тут проходять міграційні шляхи криля, риб і китів. Вчені досліджуватимуть течії, зміни в солоності та температурі різних водних мас, адже в цій частині світу зафіксовано найшвидший темп потепління атмосфери. Тож і океан має реагувати на ці стрімкі зміни, і важливо зрозуміти як саме це відбувається. У межах полігонів і деяких ділянок моніторингового полігону американської станції «Палмер», з якою «Вернадського» пов’язують спільні наукові проєкти

, заплановано проведення біологічних досліджень – аналіз мікробіологічних угрупувань, зообентосу тощо. Дослідники відберуть «ДНК із довкілля» (розчинене у воді ДНК мешканців Антарктиди), за яким зможуть «паспортизувати» морських мешканців і зробити «перепис» сучасного біорізноманіття Південного океану. Для відслідковування шляхів міграції китів продовжиться спостереження та «фотополювання» на їхні хвостики.

Окремо слід відзначити дослідження вмісту глобальних забруднювальних речовин у донних видах, зокрема, ртуті. Відібрані проби аналізуватимуться в найкращих лабораторіях ЄС. Це прикладне дослідження робиться для визначення базового рівня забруднення Антарктиди, щоб обмежити виробництво тих речовин, які за результатами аналізів виявляться найбільш поширеними та небезпечними. Ще одним блоком досліджень є геологічні.

Планується відбір проб донних відкладів з глибоководної частини Південного океану та в районі Аргентинських островів для встановлення їхніх гранулометричного, мінерального, хімічного та мікрофауністичного складу. Це потрібно, щоб встановити основні закономірності осадконакопичення у районі Світового океану, який постійно протягом останніх декількох мільйонів років контактував з Антарктидою та у своїх глибоководних відкладах зберіг свідчення про інтенсивність наростання та зменшення розмірів льодового покрову Антарктиди, динаміку та частоти формування айсбергів.

Тобто за кернами донних відкладів уточнити складну геологічну та кліматичну історію крижаного континенту. Деякі вимірювання, зокрема геокосмічні та радіоокеанографічні, здійснюватимуться не лише в Антарктиці, але по всьому маршруту судна, бо геокосмос простягається над усією планетою. Під час переходу високоточні радіоприймачі реєструватимуть випромінювання звичайних широкомовних радіостанцій, яке після відбиття від іоносфери та океану дозволить не лише вивчати збурення у геокосмосі на висотах у декілька сотень кілометрів над судном, а й за допомогою тих же радіохвиль оцінювати параметри океанських хвиль, напрямок та швидкість течій у радіусі десятків кілометрів від корабля. Разом із показниками суднової метеостанції це дозволить покращити моделі хвилювання поверхні моря за різних погодних умов та краще їх спрогнозувати.

Також у рейсі відкриються неабиякі нові можливості для пеленгації потужних блискавок, бо корабель на шляху в Антарктику рухатиметься саме біля основних центрів світових гроз – африканського та південно-американського. Завдяки встановленому на борту надчутливому ДНЧ магнітометру науковці зможуть слідкувати за грозами не лише з Антарктики, як вони це робили протягом останніх двадцяти років, а й проводити дослідження безпосередньо в тропічних широтах. Це дозволить значно покращити точність та якість глобальної грозопеленгації. Під час рейсу «Ноосфера» вперше перетне Південне полярне коло та досягне затоки Маргеріт або Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова. Піс

ля завершення наукової програми судно забере учасників 26-ї Української антарктичної експедиції, які вже майже рік працюють на «Вернадському», після чого через Чилі та Фолклендські острови вирушить додому.

Медіацентр долучається до вітань Надії Гапатин і бажає міцного здоров’я, чудового настрою, тільки злетів у спортивній кар’єрі й удачі на життєвій дистанції!

Другокурсниця юрфаку УжНУ перемогла на юніорській першості України зі сновбордингу в паралельному слаломі-гіганті! Другокурсниця юрфаку УжНУ перемогла на юніорській першості України зі сновбордингу в паралельному слаломі-гіганті!24–25 січня в Буковелі на Івано-Франківщині відбулася юніорська першість України зі сновбордингу. Приємно повідомити, що відзначилася в цьому зимовому виді спорту й студентка другого курсу юридичного факультету Ужгородського університету Надія Гапатин, ставши чемпіонкою в паралельному слаломі-гіганті! Також Надія взяла участь в етапі Кубка Європи зі сновбордингу, що теж відбувся в Буковелі і в якому змагалися представники 13 країн. Кращий результат нашої студентки – 12 місце в тому ж паралельному слаломі-гіганті.

Вже сьогодні, 27 січня, Надія вирушає до в Швейцарії, де змагатиметься в черговому етапі Кубка Європи. – Я б хотіла подякувати насамперед своєму тренеру Яну Чернею, який дуже підтримав мене морально, коли результати були не надто вдалими, а також одногрупникам і викладачам юридичного факультету, які стежать за моїми виступами й пишуть мені слова підтримки перед змаганнями, – ділиться спортсменка. Що ж, Медіацентр долучається до вітань юній чемпіонці і бажає міцного здоров’я, чудового настрою, тільки злетів у спортивній кар’єрі й удачі на життєвій дистанції!

Медііацентр УжНУ

Фото з сайту Державного центру олімпійської підготовки із зимових видів спорту

Привітати випускників спеціальностей «Біологія», «Середня освіта (біологія та здоров’я людини)» й «Садівництво та виноградарство» зібралося керівництво факультету, викладачі та близькі вже ексстудентів.

Вони не мали урочистого вручення дипломів бакалавра через карантин, а навчання в магістратурі минало в дистанційному форматі.

І врешті 27 січня понад 60 магістрів біологічного факультету отримали свої перепустки у дорослий світ. Змінили піжами на мантії: після дистанційного навчання магістри-біологи – з дипломамиПривітати випускників спеціальностей «Біологія», «Середня освіта (біологія та здоров’я людини)» й «Садівництво та виноградарство» зібралося керівництво факультету, викладачі й близькі. Ярослава Гасинець Ярослава Гасинець.

Деканеса факультету Ярослава Гасинець звернулася до випускників першою: «Сьогодні вже можу назвати вас колегами. Недавно на першій лекції я розповідала про факультет, а сьогодні це вже спогади: перша лекція, перша ніч у гуртожитку, перша сесія, практики в Колочаві та спільні боґрачі.

Ваш курс мені запам’ятається КВН-никами та найменшою кількістю хлопців. Сьогодні ви визріли як науковці. Я ще не пам’ятаю, щоб одразу чотирьох випускників хотіли взяти в аспірантуру на кафедрі ботаніки. Коли ви прийшли на факультет, ми ставили перед собою мету навчити вас думати.

Багато інформації легко можна знайти, але проаналізувати її може освічена людина. Мислячими людьми складно маніпулювати. Випускник університету — це майбутнє держави. Тож будьте гідними випускниками й світлим майбутнім».

Завідувачка кафедри ботаніки Любов Фельбаба-Клушина підмітила, що в студентські роки нас оточують однодумці й побажала зберегти та пронести студентську дружбу через усе життя.

Володимир Корецький Володимир Корецький «Хоч ви й мало були в аудиторіях останніми роками, та встигли відчути те буремне студентське життя, — зауважив завідувач кафедри плодоовочівництва та виноградарства Віталій Симочко. — Сьогодні ви змінили піжами на мантії й отримуєте дипломи. Закінчення якогось шляху — це завжди початок чогось нового. Тож творіть його».

До вітань долучилися також завідувач кафедри генетики, фізіології рослин та мікробіології Михайло Вакерич та завідувач кафедри ентомології та збереження біорізноманіття Владислав Мірутенко. Відтак факультетська команда КВН жартувала про вакцину від біологів й те, чому агрономи приїздять на побачення на тракторі. Випускник факультету Володимир Корецький підсумував: «Ну що, любі друзі? Всьо. Насправді не всьо — у нас попереду ціле життя».

Ксенія Шокіна, фото надані біологічним факультетом

Проєкт ужгородського та кошицького вишів представляє спільну словацько-українську еколого-освітню кампанію, яка спрямована на висвітлення стану навколишнього середовища.

28 січня на біологічному факультеті УжНУ відбулася онлайн-зустріч з колегами Університету Павла Йожефа Шафарика в Кошицях у рамках проєкту «Довкілля для майбутнього через наукову освіту» (Environment For the Future by Scientific Education) – EFFUSE.

Проєкт представляє спільну словацько-українську еколого-освітню кампанію, яка спрямована на висвітлення стану навколишнього середовища (зокрема, темпів забруднення води) та потреби захисту водних ресурсів у прикордонних регіонах (Словаччина-Україна). У процесі його виконання заплановані активності з вивчення стану Ужа на прикордонній ділянці течії в Україні, а також його притоків у Словаччині.

Зокрема, дослідження проблем якості води та виявлення видів тварин (безхребетних, хребетних), рослин і мікроорганізмів, які є біоіндикаторами екологічного стану річки.

Експерти провадитимуть моніторинг стану і порівняння даних чистоти води в річках по обидва боки кордону. Довкілля для майбутнього – через наукову освітуДо проєкту залучать і студентів та учнів старших класів ужгородських шкіл, для яких влаштують тренінги з польових та лабораторних досліджень.

Навчання учнів з участю експертів з університетів покликане сформувати інтерес молоді до екологічних проблем та їх вирішення, а також формувати активну позицію суспільства в цьому питанні.

Планується створення Інтернет-платформи – віртуальної біолабораторії для обміну екологічною інформацією, транскордонної співпраці між учнями, викладачами, студентами університетів та громадськістю з експертами, а також для популяризації науки.

Під час зустрічі обговорено поточні активності проєкту, зокрема підготовку навчального посібника для школярів та студентів з біологічного моніторингу та індикації якості поверхневих вод на транскордонних територіях, проведення майбутніх польових і лабораторних досліджень, планування виходу експертів на моніторингові ділянки.

Крім того, узгоджено та адаптовано методики комплексного екологічного та гігієнічного дослідження стану водних об’єктів досліджуваного регіону. Також скоординовано дизайн та наповнення сайту проєкту.

Сформуймо екологічну свідомість молоді через систему скоординованих дій науковців-експертів та освітян!

За інформацією біологічного факультету