Освітня програма «Чеська мова та література» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, окрім формування базових знань і компетентностей у галузі філології, дослідницької діяльності, перекладу, спрямована також на підготовку кваліфікованих фахівців для викладання чеської мови як другої іноземної у закладах загальної середньої освіти нашого краю – у цьому полягає її регіональний контекст.

З богемістами УжНУ ділилися досвідом педагоги-стейкголдери

Зі змінами в шкільній програмі 2013 року ‒ запровадженням другої іноземної мови ‒ чеську мову як другу іноземну почали вивчати в загальноосвітніх школах Закарпаття, зокрема в Ужгородській спеціалізованій школі І–ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г.Масарика (нині – Ужгородський ліцей №3), де чеську мову вивчає близько 450 учнів. У Мукачівській загальноосвітній школі І–ІІІ ст. №6 (тепер – Мукачівський ліцей №6) понад 700 школярів вивчають мову з 2014 року. З 2016 р. чеська з’явилася й у Свалявській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 1 ім. Т.Г. Масарика (близько 190 учнів). Кожен із цих закладів є базою педагогічної практики для здобувачів освітньої програми «Чеська мова та література» ОС «Бакалавр».

Тісна взаємодія освіти й ринку праці в межах підготовки філологів – богемістів, учителів чеської мови і літератури здійснюється через залучення стейкголдерів на всіх етапах реалізації освітньої траєкторії.

Для студентів організовуються гостьові лекції закордонних фахівців, зустрічі з педагогами-практиками нашого краю. У грудні кафедра словацької філології організувала аудиторні заняття на актуальну проблематику

«Особливості викладання чеської мови як другої іноземної в умовах Нової української школи». Зокрема, перед студентами-богемістами виступила випускниця освітньої програми «Чеська мова та література», а нині вчителька чеської мови та літератури Ужгородського ліцею №3 Діана Данко. Ішлося про актуальні проблеми викладання чеської мови як другої іноземної в умовах Нової української школи.

Доповідачка повідомила присутнім, що вивчення іноземних мов у 2023/2024 навчальному році провадиться за кількома Державними стандартами та типовими освітніми програмами.

Друга іноземна мова (чеська – дві години на тиждень) включена до навчального плану освітньої програми Ужгородського ліцею №3 як вибірковий компонент.

Програма чеської як другої іноземної після громадського обговорення була затверджена Міносвіти і науки. Вона ґрунтується на принципах комунікативної спрямованості освітнього процесу для реалізації цілей і завдань навчального предмету «Друга іноземна мова», особистісної орієнтації на учня, інтеграції видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма) в освітньому процесі.

Окремо пані Діана проаналізувала підручники. Учні 5–8 класів вчаться за підручником Lídy Holé «Česky krok za krokem 1 А1-А2» (з СD-дисками та двома робочими зошитами), школярі 9-11 класів – за підручником Lídy Holé «Česky krok za krokem В1» (теж з СD-дисками та двома робочими зошитами).

Підручники й робочі зошити за міністерським дорученням пройшли подвійне рецензування й рекомендовані для використання в освітньому процесі при вивченні чеської мови як другої іноземної.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчителі вільні в її виборі й можуть застосовувати ту, що найкраще реалізує їхню методику навчання й компетентнісний потенціал предмета.

Програма не обмежує самостійність і творчу ініціативу вчителів, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів й обраних засобів навчання.

У лекції було проаналізовано особливості добору й використання методів, форм, засобів навчання відповідно до тенденцій розвитку сучасної шкільної іншомовної освіти.

Ідеться про комунікативне спрямування процесу навчання; діяльнісну технологію навчання; особистісно орієнтовану парадигму процесу навчання, його відповідність віковим особливостям учнів (особливо для учнів Нової школи), а також культурологічне спрямування навчальної діяльності.

Освітні технології, які використовуються у викладанні чеської мови як другої іноземної, сприяють успішному оволодінню учнями навчальними діями, зорієнтованими на здобуття досвіду спілкування чеською мовою в усній і письмовій формах, який базується на засвоєнні лексичних мовних одиниць, їх граматичних форм і механізмів оперування ними в практичній діяльності.

Методи, форми, види навчання та засоби його здійснення оптимально забезпечують ефективність способів представлення та активізації дібраних мовних і мовленнєвих одиниць.

Навчання другої іноземної мови організоване за принципом оволодіння учнями видами мовленнєвої діяльності. Водночас завдяки засобам чеської мови відбувається ознайомлення із соціокультурними, соціолінгвальними, лінгвокраїнознавчими аспектами культури та історії Чеської Республіки.

Весь процес навчання набуває форми діалогу культур (чеської та української). Такий підхід забезпечується спеціальними видами й формами навчальної діяльності, серед яких визначальне місце належить комунікативним завданням, зокрема інтерактивним технологіям і навчально-мовленнєвим ситуаціям, які в освітній діяльності учнів набувають пріоритетних засобів навчання.

За інформацією доц. кафедри словацької філології Юлії Юсип-Якимович

Автор фото -Школа супергероїв

Від волонтерської ініціативи до 11 державних освітніх осередків по всій Україні. Про навчання пацієнтів лікарень та здобутки в цифрах та фактах від Школи супергероїв

Історія Школи розпочалася в 2016 році. Забезпечити навчання дітей, які тривалий час перебувають у лікарні, — такою була волонтерська ініціатива засновниці Євгенії Смірнової.

За підтримки волонтерів тоді відкрили перший клас у відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» для лікування дітей, хворих на ВІЛ-інфекцію / СНІД.

Проєкт, що реалізовувався в межах ГО «Маленьке серце з мистецтвом», підтримав телеканал «1+1», кураторкою Школи супергероїв стала ведуча Наталія Мосейчук.

За потужної підтримки партнерів і волонтерів, клас за класом школи відкривалися в Житомирі, Харкові, Хмельницькому, Дніпрі. Усе більше дітей мали змогу навчатися, розвиватися і проживати дитинство навіть у лікарняних стінах. 2022 рік для Школи супергероїв був важливим — багаторічну роботу визнала та підтримала держава, надавши Школі супергероїв статус Державної установи та взявши на себе стабільне фінансування оплати праці вчителів.

Працювати в новому статусі Школа розпочала в умовах повномасштабної війни та нових освітніх викликів. Результати роботи 2023 року свідчать, що установа успішно розвивається, дотримуючись таких головних цінностей, як орієнтованість на дитину та відкритість. У межах Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року серед пріоритетів у Плані заходів на 2023-2024 роки є масштабування Школи супергероїв, а навчально-методичним центром затверджено методичні рекомендації для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Зараз в Україні діють 11 освітніх центрів Школи: у Києві та області, Миколаєві, Харкові, Дніпрі, Житомирі, Львові та Хмельницькому. У 2023 році загальна кількість учнів становить 10161, проведено 79304 занять. З них 30 тисяч занять вдалося забезпечити наживо в областях, близьких до лінії фронту, — Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській.

Відкриваємо нові осередки для учнів та дошкільнят Попри війну мережа шкіл не тільки стабільно працює, а й розширюється.

Уже отримано 10 запитів від обласних військових адміністрацій на відкриття нових осередків. Протягом 2024 року заплановано створення шести нових Шкіл супергероїв.

Держава забезпечує оплату праці вчителів, а партнери, донори, соціально-відповідальний бізнес допомагають із ремонтом та облаштуванням приміщень у лікарнях відповідно до принципів інклюзивності та безбар’єрності, ідеології та цінностей Школи супергероїв. Усі класи мають унікальний дизайн та впізнаваний фірмовий стиль, сучасний ремонт і облаштовані всім необхідним для комфортного навчання, це планшети та інтерактивні дошки, парти, шкільне приладдя й дидактичні матеріали, підручники й художня література, кондиціонери й кулери для води.

Уряд також підтримав ініціативу щодо дошкільної освіти і врегулював можливість працювати з дошкільнятами — тепер кожен освітній центр Школи супергероїв має своїх фантастичних вихователів та їхніх асистентів. Так, сьогодні вже працює 11 вихователів та 8 асистентів.

Протягом 2023 в освітніх осередках по всій Україні розвиткові заняття відвідали понад дві з половиною тисячі дошкільнят. Психологічна реабілітація як частина освітнього процесу Психологічна підтримка стала невіддільною складовою освітнього процесу під час війни. Тому під час повномасштабного вторгнення у Школі супергероїв потужно почала проводитися робота саме із психологічним станом всіх учасників освітнього процесу.

Нині освітній процес у Школі супергероїв супроводжують 10 психологів. Роботу ведуть за декількома напрямками.

Для вчителів — це розвиток знань із надання кризової психологічної допомоги та вміння розпізнавати ознаки тривожних розладів у дітей, а також психоемоційна підтримка.

Для учнів — спеціальні інтерактивні заняття з корекції емоційного стану. Також діє загальна програма з підтримки для вчителів і батьків учнів із подолання стресових станів. Технологічність, креативність, безбар’єрність — важлива складова Школи супергероїв

Забезпечувати високі стандарти зручності та робити навчання в Школі супергероїв захопливим вдається завдяки підтримці донорів та партнерів.

Нашими союзниками є міжнародна аудиторська компанія «Dentons», Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, Save the Children, Cooper&Hunter, Фонд сприяння демократії Посольства США в Україні, ASBIS Ukraine.

Понад 3 тисячі підручників, а також планшети на ноутбуки, які є в усіх освітніх осередках, роблять класи Школи супергероїв сучасними та зручними. Усі приміщення є безбар’єрними і доступними для людей на кріслах колісних.

Дверні отвори відповідають нормам з інклюзивності будівель та закладів освіти.

Інтерактивні дошки та айпади обладнані спеціальними програмами, які дають можливості використовувати матеріали в збільшеному форматі або для дітей з урахуванням порушень слуху. Для учнів, які перебувають на лікуванні понад рік, можливо розробити індивідуальний план навчання, оскільки школа має три форми навчання — групові заняття в класі, індивідуальні уроки біля ліжка та дистанційна форма для дітей, які лежать в ізольованих боксах.

Відомі люди та міжнародні гості часто проводять час за уроками разом з учнями Школи супергероїв.

Перша леді Олена Зеленська, Президент Республіки Кореї Юн Сок, також Андрій Шевченко, Оля Полякова, Monatik, Єгор Гордєєв, Макс Барських, Тіна Кароль, Тимур Мірошниченко, Нікіта Добринін — і це тільки маленька частина відомих друзів маленьких супергероїв.

ДУ «Школа супергероїв» реалізується у межах флагманського проєкту «Освіта для всіх» створеним Міністерством освіти і науки на виконання Стратегії створення безбарʼєрного простору в Україні, яка ініційована першою леді Оленою Зеленською. Нагадуємо, що у квітні цього року був затверджений План заходів з реалізації Cтратегії на 2023-2024 роки — документ, що містить детальні кроки для усунення бар’єрів у різних сферах життя українців і пріоритетні проєкти міністерств.

У межах цієї стратегії 

Міністерство освіти і науки України запровадило проєкт «Освіта для всіх: українська освіта без бар’єрів».

Фундація Олени Зеленської напередодні Різдва привітала всі прийомні та великі прийомні родини України. Зробити це допомогли українські та світові компанії.

Завдяки їхній співпраці понад 3100 родин по всій країні, які виховують понад 13 тисяч дітей, одночасно отримали подарунки 23 грудня. «Сьогодні, навіть під час війни, кожна дитина, як і завжди, чекає на різдвяне диво.

Особливо діти, для яких раніше незнайома сімʼя стала рідною», – зазначила перша леді. Олена Зеленська особисто завітала з подарунками до родини на Київщині.

Ця родину команда Фундації відвідала однією з перших навесні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення. Батьки, Анатолій та Ірина, виховують дітей уже понад 10 років.

З часу створення прийомної сімʼї в ній проживало 14 дітей. Різдвяними Миколаями для родин по всій країні 23 грудня стали й українські зірки: Дмитро Монатік завітав до сімей на Харківщині, а Володимир Дантес привітав родину з Київщини, Дмитро Комаров приїхав у гості до сім’ї на Галичині, Олексій Завгородній – до сім’ї в Черкасах, Юрій Ткач і Євген Кошовий відвідали разом дві родини в Дніпрі. Директорка Фундації Ніна Горбачова разом із командою привітала дві родини на Харківщині. «Цей проєкт виявився для команди Фундації неабияким викликом. Адже організувати таку масштабну кампанію для дітей в умовах війни непросто. Але ми змогли влаштувати дітям свято! Дякую нашим партнерам із різних країн світу, які підтримали цю ініціативу й надіслали подарунки нашим дітям», – каже директорка Фундації Ніна Горбачова.

Подарунки збирали з партнерами протягом трьох місяців. Різдвяні набори містять ялинку, прикраси до неї, конструктори, пазли, канцтовари, набори для творчості, різні іграшки, солодощі, книжки для всієї родини.

Співпраця стала можливою завдяки посольствам і почесним консулам України в Данії, Франції, Нідерландах, Австрії, Німеччині, Туреччині. Партнер проєкту Нова пошта забезпечила комплектацію, святкове пакування та кур’єрську доставку святкових наборів по Україні.

Впродовж двох місяців компанія приймала подарунки від партнерів Фундації з різних куточків світу та комплектувала з них святкові набори. 23 грудня курʼєри на всій території України привезли на поріг кожної прийомної родини яскраві різдвяні посилки.

Команда Фундації висловлює вдячність усім партнерам, що долучилися до реалізації проєкту «Різдво на порозі»: Групі компаній «Нова пошта», компанії «Епіцентр К», БО «БФ «Українська федерація банків продовольства», федеральній землі Бургенланд, The LEGO Foundation, Toms Group, Carletti A/S, DSV A/S, Netcompany-Intrasoft A/S, Room2Play, Leg & idé, МОТТО, Vestergaard Group, SNCF, La région Provence-Alpes-Côte d'Azur, La Région Normandie, BIC, Le Petit Prince, Stellantis, FC Rennes, Loacker, Billa, Handelsverband, FC Bayern München AG, Deutscher Verband der Spielwarenindustrie e.V., Sav-Orbico, Perfetti Van Melle, TOBB, HARIBO Türkiye, Turkish Football Federation.

 

Переклад угорською мовою вперше опублікованої 2020 року книги виконала Вікторія Рего-Макушина 20 грудня в Центрі гунгарології УжНУ відбулася презентація двомовного українсько-угорського видання книги Тетяни Літераті «Втрачений Ужгород – Професії та підприємства». Угорськомовний переклад виконала Вікторія Рего-Макушина.

Спонсором стало Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді. Модерував захід доцент кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Ласло Зубанич.

«Презентоване видання показує мультикультурність нашого міста. Протягом ХХ ст. тут перепліталися різні мови й культури, які й донині живуть разом», – каже пан Зубанич. Вітали присутніх директорка Центру гунгарології Елеонора Берта та перший заступник Генерального консула Угорщини у Ужгороді Ласло Віда.

«Цього року нашому Центру виповнилося 35 років.

Ми з великим задоволенням приймаємо тут різноманітні заходи, адже хочемо, щоб, крім наукових досліджень, центр був базою організації цікавих подій», – каже Елеонора Берта. Ласло Віда зазначив: «Цього року Генеральне консульство підтримувало декілька проєктів видання книг. Серед них здебільшого видання, були перекладені з угорської мови на українську. Сьогоднішня презентована книга цікава тим, що оригінальне дослідження здійснене українською мовою, а ми підтримали вихід двомовного видання. Для нас важливо, щоб таке цінне дослідження було доступне й для тих людей, які не володіють українською».

Тетяна Літераті згадує, що 2020 року, коли вперше вийшло дослідження, панував ковід. Слухачі сиділи в масках, а відтак не могли навіть поспілкуватися з авторкою особисто. Тоді презентацію було надзвичайно складно організувати. Останні два роки видалися особливо важкими для родини дослідниці Ужгорода. Наразі пані Тетяна поклала творчу діяльність на паузу, хоч і намагається час від часу повертатися до улюбленої справи. «У виданні, яке сьогодні презентуємо, моєї роботи не багато.

А от Вікторія протягом останніх 2 років виконала титанічну працю над перекладом. Коли я отримала перші розділи, було досить дивно читати. Сприймалося абсолютно не так, як український варіант.

Здавалося навіть, що це не я написала», – розповідає Тетяна Літераті.

Вікторія Рего-Макушина розповіла про особливість роботи над перекладом дослідження, першоджерелом якого були угорськомовні тексти, які переклали на українську, і от тепер знову на угорську. Книга охоплює 24 історії про представників різних професій і підприємства.

Особливо захопили перекладачку розповіді про майстра, який виготовляв печі, та іншого, що робив бруківку.

Також цікавою є історія кондуктора, який на початку минулого століття дуже якісно й суворо виконував свою роботу.

«Нині такої дисципліни в транспорті не вистачає», – жартома каже перекладачка. На презентацію завітали нащадки майстрів, історії яких викладені в книзі. Вони подякували авторці й перекладачці за важливу як для їхньої сім’ї, так і для суспільства загалом роботу.

Дехто навіть зауважив, що про певні факти щодо своїх предків дізнався вперше.

Анастасія Лабик

Чемпіонат Європи з програмування відбудеться вперше – з 22 до 25 березня 2024 року його проведуть у Чеському технічному університеті (в Празі)

Нещодавно відбувся чемпіонат Південно-Східної Європи з програмування, у якому взяли участь 132 команди з 9 держав цього регіону: Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Греції, Ізраїлю, Кіпру, Північної Македонії, Молдови, Румунії, Сербії, Туреччини, України та Чорногорії. Значна частина українських команд писала це змагання у Львові – на базі національного університету імені Івана Франка.

За результатами змагання, команда Ужгородського університету UzhNU_Machata (Василь Меренич, Олександр Гроскопф, Сергій Лошак, тренери – Олександр Міца та Сергій Вапнічний) виборола третє місце серед українських колективів (паралельно це змагання було й фінальним етапом чемпіонату України з програмування. – Ред.) і разом з гуртами Київського університету імені Тараса Шевченка, Львівського університету імені Івана Франка та Харківського університету радіоелектроніки потрапила до фіналу європейської першості з програмування. Чемпіонат Європи з програмування відбудеться вперше – з 22 до 25 березня 2024 року його проведуть у Чеському технічному університеті (в Празі).

До фінального етапу з Південно-Східної Європи, крім українців, потрапило п’ять команд із Румунії: дві – з Бухарестської політехніки та по одній – з університету Бухареста, Яського університету ім. А. Й. Кузи (м. Ясси) та Клузького університету імені Бабеша-Бойяї (м. Клуж-Напока); два колективи з Сербії ‒ з університетів Белграда та Нового Саду; по одній команді з Греції (з технічного університету Афін) і Туреччини (Босфорський університет, м. Стамбул).

Докладна інформація – на сайтах acm.ro та euc.icpc.global.

Нагадаємо, що команди Ужгородського університету тричі виходили до фіналу першості світу (2017, 2018 та 2023 роках). Усі студенти, які були в командах-фіналістках, як і учасники команди UzhNU_Machata (В. Меренич, О. Гроскопф, С. Лошак), навчаються на спеціальності «Комп’ютерні науки».

Побажаймо успіху українським командам у фіналі Європейської першості!

Медіацентр УжНУ – за інформацією кафедри інформаційних управляючих систем і технологій

Бура Ірина

журналістка

УП.Життя

https://life.pravda.com.ua/society/2023/12/15/258326/

Читання друкованих матеріалів сприяє у шість-вісім разів кращому розумінню прочитаного, порівняно з текстами в електронному форматі.

Про це свідчить дослідження вчених з Університету Валенсії (Іспанія), опубліковане в Review of Educational Research, пише The Guardian.

Вони проаналізували понад два десятки досліджень, опублікованих між 2000 і 2022 роками, які стосувалися розуміння прочитаного.

Їхніми учасниками були майже 470 тисяч учнів. "Розуміння текстів, прочитаних у цифровому форматі, було близьким до нуля.

Це може бути пов'язано з тим, що лінгвістична якість цифрових текстів, як правило, нижча, ніж друкованих. Наприклад, текст у соціальних мережах може бути, "розважальним", без складного синтаксису, а тому не спонукати до міркувань", – каже професор Університету Валенсії Ладіслао Сальмерон.

Сальмерон додає, що обдумування при читанні цифрових текстів також є більш поверхневим, на відміну від друкованих матеріалів.

Це може означати, що читач "не повністю занурюється в оповідь". Водночас дослідники не виявили негативного зв'язку між читанням текстів у електронному форматі і розумінням прочитаного серед учнів середньої школи та студентів.

Сальмерон пояснює таку тенденцію тим, що маленькі діти гірше дистанціюються від відволікаючих факторів – наприклад, повідомлень, які надходять на пристрій під час читання.

"Здатність регулювати наше пізнання розвивається в підлітковому віці. Маленькі діти можуть бути не повністю підготовлені до саморегуляції своєї активності під час цифрового читання", – додає він. Автори дослідження також заявили, що маленькі діти, які часто читають з цифрових носіїв, можуть бути менш здатними збільшувати свій академічний словниковий запас.

"Дослідники не проти цифрового читання, але застерігають, що воно не є настільки корисним для сприйняття, як друковане. Ось чому керівники шкіл повинні більше акцентувати на читанні друкованих форматів замість цифрових. Особливо це стосується учнів молодших класів", – каже співавторка дослідження Лідія Альтамура.

Сальмерон додає, що погане сприйняття інформації з електронних носіїв не залежить від того, де її подано: у соціальних мережах чи на освітніх веб-сайтах.

"Ми очікували, що читання освітніх порталів буде значно краще асоціюватися з розумінням тексту, але наші дані свідчать, що це не так", – стверджує він.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України 20 грудня міністр освіти і науки Оксен Лісовий зустрівся з головою правління Громадської організації «Культ Фуд» (CultFood) шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.

Вони підписали меморандум про співпрацю. Його мета — об’єднати зусилля у реалізації реформи шкільного харчування, яка розпочалась у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської, а саме — у сприянні розвитку та промоції здорового харчування, підвищенні обізнаності батьків, учнів та вчителів про важливість здорового харчування для дітей, заохочуванні батьків і учнів до вибору здорового харчування в шкільних їдальнях та за межами шкіл.

«Реформа шкільного харчування — складна і комплексна. Щоб діти в кожному закладі освіти мали здоровий і поживний обід, зміни мають бути системними та узгодженими.

Ідеться і про поліпшення шкільного меню, і про навчання персоналу, і про посилення спроможності громад, і про модернізацію харчоблоків. Це можливо реалізувати лише за підтримки партнерів. Євген Клопотенко — один із тих, хто став частиною реформи з її перших днів і робить величезний внесок у здоров’я українських дітей. Меморандум із громадською організацією пана Євгена — потужне підсилення нашої співпраці задля здорового майбутнього України», — зазначив Оксен Лісовий.

Упродовж наступних п’яти років МОН і ГО «Культ Фуд» співпрацюватимуть, щоби: поширювати інформацію про здорове шкільне харчування та формувати культуру харчування в суспільстві; інформаційно підтримувати реформування в галузі шкільного харчування; сприяти створенню та розвитку кулінарних хабів на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти; сприяти розробленню та впровадженню застосунку «Генератор здорового меню» в закладах дошкільної і загальної середньої освіти; висвітлювати діяльність із популяризації здорового харчування в закладах освіти; сприяти підвищенню обізнаності батьків, учнів та вчителів про важливість здорового харчування для дітей; здійснювати заходи, спрямовані на заохочення батьків та учнів до вибору здорового харчування в шкільних їдальнях та за межами шкіл.

«Наша мета — щоб учні їли у школах, бо смачно, а не тому, що треба, щоб українці були здоровішими, знизився відсоток ожирінь, а люди точно знали, що харчуватися здорово — це смачно й зовсім не дорого», — прокоментував Євген Клопотенко. Це партнерство допоможе створити сприятливе середовище для змін у харчуванні не лише школярів, але й молоді та дорослих.

Меморандум є важливим кроком у трансформації харчових звичок українців, адже спрямований на те, щоби змалечку прищеплювати принципи здорового способу життя.

Студенти презентували створені власноруч газети, радіопакети, мультимедійні журнали, вебпроєкти, робили огляд преси, імітували виступи в прямому ефірі та ділилися враженнями від навчання загалом

Перший семестр навчального року добігає кінця. На кафедрі журналістики УжНУ вирішили завершити його публічним захистом творчих робіт студентів І–IV курсів. Окрім викладацького складу, оцінювати роботи медійників прийшли представники ЗМІ області, як-от «М-студіо», «TV24 Унгвар», «Ґвара Медіа» та інших.

Вели захід першокурсниці Валерія Бороховська та Вероніка Товтин.

«Публічний захист – це своєрідна модульна контрольна робота. Щоб не було так страшно і нудно, ми запросили ваших майбутніх роботодавців. Сьогодні вони оцінюватимуть ваш рівень підготовки. Ми хочемо, щоб у підсумку ви не просто отримали дипломи, а навчилися аналізувати, самовдосконалюватися й робили медійний простір кращим, якіснішим», – наголосив декан філологічного факультету Юрій Бідзіля. У першому семестрі першокурсники кафедри журналістики проходять хрещення професією. Для цього потрібно виконати низку завдань: створити власні газету й радіопакет, зробити огляд преси, написати щонайменше

3 публікації та виконати вправу «Слово». Результати цих робіт юні медійники й презентували на захисті. Лілія Гложик, Олександра Борбуцька, Вероніка Межуєва та Софія Скиба розповідали про роботу над власними газетами. Тематика видань різноманітна: історія, культура, література, екологія, спорт, туризм, автомобілі та ін.

Про огляд преси говорили Кароліна Попович та Аліна Турок. Дівчата зазначають, що завдяки цьому завданню навчилися краще аналізувати інформацію й стисло викладати матеріал.

Далі презентували вправу «Слово» – імпровізований виступ у прямому ефірі. Валерія Мельник розповідала авдиторії про шовінізм, Софія Сливка – про сторителінг, а Олександра Свєженцева – про альтруїзм. Радіопакети створювали в групах.

Першокурсники презентували молодіжне радіо «Wave beat», розважальне – «Радіоритм» та присвячене рідному місту – «Ужгородський вісник». Крім цього, Анна Петрішка підготувала відео, в якому зібрала кадри з насиченого студентського життя, а її одногрупниці поділилися враженнями від першого півріччя у статусі студента.

Відтак свої творчі проєкти презентували студенти другого курсу.

Провідною дисципліною на цьому році навчання є «Теорія і практика радіожурналістики». Андрій Русин та Максим Галашко, підготували нарізку радіопрограм, які створювали впродовж першого семестру. Поліна Моруга представила відеоролик, що був підготований для дисципліни «Міжнародна конференція».

У ньому другокурсники закликають світову спільноту допомогти Україні в боротьбі проти російської агресії. Катерина Ісаченко, презентувала відео про університетську газету «Погляд», яке було створене в межах предмета «Новітні тенденції масової комунікації».

Третьокурсники теж працювали цього семестру над творчим проєктом – історичним журналом «Постаті української журналістики».

Його розробляли в межах дисципліни «Історія української журналістики». У часописі розповідається про видатних діячів, що відіграли важливу роль у становленні та розвитку української журналістики. Максим Пушкар розповідає, що журнал мультимедійний – тексти й зображення доповнені аудіофрагментами, в яких діячі розповідають про себе чи зачитують власні твори.

Завершували презентацію студенти четвертого курсу Микита Лісовець та Михайло Коштура. Хлопці презентували кілька відеопроєктів. Серед них: відео про стилістичні помилки на основі фільмів про Гаррі Поттера, інтелектуальне шоу, в якому студенти І, ІІ та IV курсів змагалися за право отримати червоний диплом, та програма «Хто зверху. Університетська версія».

Окрім цього, показували власні новинні сайти, розроблені в межах дисципліни «Теорія і практика онлайн-журналістики». Наостанок першокурсники розіграли кілька гумористичних сценок зі студентського життя та заспівали пісню.

Завідувач кафедри журналістики Євген Соломін зазначив: «На початку у мене складалося враження, що ми більше відпочиваємо, потім – що постійно працюємо та навчаємося.

Таке воно студентське життя – непередбачуване й активне.

Сьогодні вам вдалося передати ваше бачення того, як організовані будні в університеті. Ми задоволені тим, що ви продемонстрували. Звичайно, є ще над чим працювати, але ми вже бачимо ваше зростання». Презентація творчих проєктів не залишила байдужими й стейкголдерів.

«Ви всі молодці! Можна багато до чого прискіпуватися, але це все надолужиться. Велика подяка викладацькому колективу за те, що зберігає в студентів такий запал до професії.

Насолоджуйтеся життям і бажаю вам творчих успіхів», – висловилася головна редакторка телеканалу «TV24 Унгвар» Тетяна Вашаргелі.

Микола Барнич, заступник начальника відділу інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Закарпатській області, згадав власний шлях у журналістиці й побажав студентам наснаги у навчанні та роботі, щоб професія медійника не викликала в суспільстві негативних асоціацій.

Головна редакторка телеканалу «М-студіо» Каріна Риган окремо відзначила проєкти кожного курсу й дала студентам поради для майбутньої роботи.

«Мені подобається, як кафедра змінюється з роками. Коли я тут навчалася, у нас було менше творчих завдань. Незалежно від цього пам’ятайте, що всі дисципліни важливі, адже журналіст має бути універсальним, освіченим і здатним проявити себе».

«Я надзвичайно вражена! Мені знову захотілося бути студенткою й навчатися разом із вами. Всі, хто тут сьогодні виступив, – це вже спеціалісти, які готові працювати. Дякуємо вам за такі чудові емоції!» –прокоментувала презентацію Евеліна Гурницька, журналістка програми «Вікна-новини» та «Ґвара Медіа».

Захід вкотре довів, що на відділенні журналістики навчаються талановиті студенти. Бажаємо їм творчого натхнення й найвищих балів за виконані проєкти!

Анастасія Лабик, відео Нікіти Лісовця, студента відділення журналістики