Наглядові ради при університетах мають змінитися, щоб по-справжньому впливати на автономію вишів та сприяти реформуванню вищої освіти. На цьому наголосив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю Тhe Ukrainians.

За його словами, зараз Наглядова рада – це консультативний орган при ректорові, який час від часу збирається часто для звітності. Натомість у майбутньому Наглядова рада має стати реальним, професійним органом врядування.

«Вона призначатиме ректора, і, відповідно, ректор буде їй підзвітний.

Цей орган повинен органічно взаємодіяти з менеджментом університету, затверджувати пропозиції кандидатур проректорів, впливати на внутрішню систему забезпечення якості, визначати логіку оплати роботи працівників», – зазначив Винницький.

Також, на думку заступника міністра, Наглядова рада має допомагати університету розвивати свою автономію.

У межах цієї автономії має відбутись перехід від статусу закладу вищої освіти як бюджетної установи в інший статус.

«Це не буде зразу, бо далеко не всі заклади зараз готові перейти в інший статус, але ми поступово рухаємося в цьому напрямку. Відхід від статусу бюджетної установи передбачає зміну системи фінансування. Сьогодні держава фінансує університети, формуючи так зване державне замовлення. Автономія передбачає спроможність університетів самим формувати і наповнювати власні бюджети, капіталізувати власні здобутки», – резюмував Винницький.

У Музеї Ван Гога в межах проєкту Олени Зеленської з’явився аудіогід українською У межах проєкту першої леді Олени Зеленської з упровадження українських аудіогідів у найвідоміших пам’ятках світу аудіогід українською мовою запрацював у Музеї Ван Гога в Амстердамі (Королівство Нідерланди). Нині проєкт охопив уже 80 об’єктів у 44 країнах, серед яких Версаль у Франції та Колізей у Римі.

Музей Ван Гога – художній музей в Амстердамі, присвячений життю та творчості нідерландського художника Вінсента Ван Гога.

Заклад відкрито в 1973 році на Музейній площі столиці Нідерландів. Музей має найбільшу у світі колекцію шедеврів Ван Гога, що налічує понад 1300 творів. Зокрема, це 200 картин, 400 малюнків і 700 листів.

Частиною колекції є такі всесвітньо відомі полотна, як «Соняшники», «Цвіт мигдалю» та «Вечеря картоплею».

«В Україні дуже популярні роботи Ван Гога, особливо «Соняшники» та «Зоряна ніч».

Можливо, це тому, що соняшники – дуже символічна для України квітка. А жовтий та синій, улюблені кольори самого Ван Гога, – також кольори нашої символіки. І ось тепер нас зблизить іще й мова. Ми хочемо, щоб мільйони наших вимушених переселенців краще розуміли культури, у яких опинилися. Нехай соняшники завжди квітнуть для наших країн і кожна зоряна ніч буде спокійною та безпечною», – зазначила Олена Зеленська.

Підготувала тексти для аудіогіда українською мовою нідерландсько-українська перекладачка Ірина Коваль, адаптацію та редагування зробив відомий український поет і літературний редактор Юрій Лисенко (Юрко Позаяк). Начитку та запис текстів українською здійснив актор дубляжу Павло Скороходько, якого було обрано для озвучування Вінсента Ван Гога.

Голосом аудіогіда стала одна з найвідоміших українських артисток Ірма Вітовська. Проєкт реалізовано зусиллями команди Музею Ван Гога та Посольства України в Королівстві Нідерланди.

06 березня поточного року відбулась нарада під керівництвом директора фахового коледжу Юрія Садварі за участю заступників директора, завідувачів відділень, активу адміністрації на якій було розглянуто ряд важливих питань життєдіяльності навчального закладу.

Про стан підготовки матеріалів, проходження практичних занять, лабораторних досліджень екологічного напрямку, акредитаційної справи спеці альності 101 «Екологія», доповіла завідувачка агрономічного відділення Ольга Гудзовата.

Зауважила на деякі питання, які слід доопрацювати і привести в норму щоб в кінці робочого тижня розглянути на засіданні циклової комісії відділення. Вікторія Попович, заступниця директора з виховної роботи поінформувала про організаційні питання з підготовки основних заходів, які будуть проведені в березні місяці та підготовки до проведення Дня відкритих дверей 14 березня 2024 року в коледжі.

Щодо підготовки фахового коледжу до весни поінформували завідувачі відділень, Іван Гуральник, Ігор Грубінка та Борис Гузинець накреслили ряд завдань щодо наведення порядку на закріплених територіях в приміщеннях, авдиторіях та спортивних майданчиках.

Ігор Грубінка, завідувач навчально-виробничою практикою поінформував учасників зібрання про виконання визначених організаційних заходів проведення внутріколеджівських олімпіад, укладання договорів спільної праці між дирекцією фахового коледжу та роботодавцями. На засіданні активу навчального закладу розглянуто ряд важливих питань, надано відповідні доручення керівникам відділень.

Дирекція коледжу

Міністерство освіти і науки надало гриф «Рекомендовано МОН» 65 шкільним підручникам для 11-го класу.

Відповідний наказ підписаний міністром освіти і науки Оксеном Лісовим. Загалом гриф отримали 65 видань, до переліку яких увійшли по 4 підручники з української мови та літератури, 7 підручників із зарубіжної літератури, 3 підручники з літератури національних меншин, 14 підручників з мов національних меншин.

Також до переліку грифованої навчальної літератури увійшли 15 підручників з математики, 2 – з біології, 3 – з географії, 2 – з фізики, 5 – з хімії, 1 – з інформатики, 4 – з історії та правознавства.

Наступним етапом процедури є конкурс підручників, у межах якого 22–28 березня учителі зможуть вибрати підручники, за якими планують працювати.

Саме підручники-переможці конкурсного відбору держава має надрукувати за кошти бюджету для подальшого використання у школах.

Як відомо, наразі також триває конкурс підручників для учнів 7-х класів Нової української школи.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Попри повномасштабну війну продовжуємо втілювати реформу шкільного харчування, яка розпочалася в 2020 році за ініціативою першої леді Олени Зеленської.

Розвиток кадрового потенціалу є невіддільною складовою реформи шкільного харчування.

Саме тому відкриття «кулінарних хабів» — це одна з наших найважливіших місій.

Найближчим часом ще 60 майстрів виробничого навчання у сфері громадського харчування з міст та сіл Сумської, Закарпатської та Вінницької областей матимуть змогу пройти онлайн-навчання та підвищити кваліфікацію, щоб передати свої знання кухарям шкільних їдалень й консультувати громади щодо надання послуг з організації харчування в школах.

Навчання майстрів здійснюватиме ГО «Культ Фуд» у партнерстві з ГО «Національна асоціація громадського харчування».

Програма охоплюватиме теоретичну та практичну частини, під час яких майстри вивчатимуть: цілі та особливості реформи шкільного харчування; принципи створення шкільного меню, технологічних карток до страв і калькуляційних карт; вимоги до безпечності харчових продуктів і гігієнічні норми; товарознавство, забезпечення якості харчових продуктів, страв і напоїв; особливості харчування дітей і підлітків.

Також учасники навчання разом з експертами готуватимуть страви за традиційними й сучасними технологіями з використанням багатофункціонального обладнання. Реалізація цієї частини проєкту стала можливою завдяки програмі «Розвиток трудового потенціалу для України», що реалізує громадська організація «Міжнародна фундація розвитку» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Минулого року ГО «Культ Фуд» у межах стратегії реформи шкільного харчування першої леді Олени Зеленської за підтримки Міністерства освіти і науки України та в партнерстві з ГО «Національна асоціація громадського харчування» такі навчання організовано у 3 кулінарних хабах для 65 тренерів із 4 областей, які вже навчають шкільних кухарів.

Міністерство освіти і науки розробило Дорожню карту створення умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами корінних народів і національних меншин (спільнот) у школах.

Метою документа є сприяння розвитку мов корінних народів і національних спільнот, а також надання можливості для розвитку та збереження етнокультурної ідентичності школярів.

Презентація та обговорення документа відбулися 1 березня за сприяння Ради Європи.

У заході взяли участь понад 100 представників посольств країн, мови яких вивчають як мови національних меншин; шкіл, у яких є класи для навчання представників національних меншин; громадських і неурядових організацій, обласних департаментів освіти.

Дорожня карта визначає напрями роботи й заходи, які допоможуть освітнім управлінцям та вчительству забезпечувати якісну мовну освіту для представників корінних народів і національних спільнот.

Карта містить перелік конкретних кроків і завдань, які треба втілити, щоб забезпечити ефективну реалізацію законів і нормативних документів з урахуванням інтересів та потреб представників корінних народів.

За словами заступника міністра освіти і науки Євгена Кудрявця, освіта має бути для всіх українських дітей однаково доступною та якісною. «За цим підходом створювали дорожню карту.

Один із критеріїв ефективності роботи такої системи – це успішність інтеграції дитини в суспільство під час та після завершення навчання, можливість бути його частиною, працювати, навчатися в ЗВО.

Тому ми підійшли системно до цього питання та охопили більш широкі зміни, ніж питання проведення уроків», – зазначив заступник міністра.

Дорожня картка передбачає формування та вдосконалення законодавчої та нормативної бази, створення умов для підвищення якості навчання, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також організацію та проведення консультацій з представниками громад корінних народів і національних меншин щодо питань в галузі освіти.

Чим більше вчишся, тим вищі шанси прожити довше – результати дослідження

Неочевидний плюс вищої освіти виявлено під час аналізу даних понад 14 тисяч американців.

Учасники американського багаторічного Фрамінгемського дослідження серця, які досягли вищих рівнів освіти, як правило, повільніше старіли і прожили довше життя порівняно з тими, хто навчався менше, свідчать результати аналізу, проведеного вченими з Колумбійського університету.

Автори дослідження, опублікованого в медичному журналі JAMA Network Open, стверджують, що вони першими пов'язали освітню мобільність із темпами біологічного старіння та смертності. "

Ми давно знаємо, що люди з вищим рівнем освіти, як правило, живуть довше. Але існує безліч проблем, пов'язаних із з'ясуванням того, як це відбувається, і, що особливо важливо, чи будуть заходи щодо підвищення рівня освіти сприяти здоровому довголіттю", – каже Деніел Бельскі, доцент кафедри епідеміології Колумбійської школи Мейлмана та Центру старіння.

Аналіз проводився на даних 14,106 учасників Фрамінгемського дослідження серця в трьох поколіннях.

Щоб виміряти темпи старіння, дослідники використовували епігенетичний годинник DunedinPACE.

Результати показали, що два роки додаткової освіти у навчальному закладі знижують темпи старіння на два-три відсотки.

Таке уповільнення темпів старіння відповідає приблизно 10-відсотковому зниженню ризику смертності, згідно з попереднім аналізом у рамках Фрамінгемського дослідження серця.

Як раніше писало видання The Economist, якщо нові розробки у сфері продовження життя виправдають себе, тривалість життя на рівні 100 років скоро може стати нормою, а “дожити до 120” – перетвориться на адекватне прагнення.

З нового навчального року в Польщі планують запровадити зміни в залученні дітей українських біженців та мігрантів до польської системи освіти.

Про це повідомила заступниця міністра освіти Польщі Йоанна Муха.

За її словами, поза польською освітньою системою перебуває приблизно 150 000 дітей біженців з України. Наразі в Польщі учні-біженці з України складають майже 3% всіх школярів, а якби всі українські учні ходили до польських шкіл, то вони становили б майже 7% учнів.

«Набагато більшою проблемою є діти, які перебувають поза польською системою. Деякі з них навчаються в українських онлайн-школах, але невідомо, наскільки ці діти справді виконують свої навчальні зобов’язання.

Проте найбільшою проблемою є ті діти, які – а ми припускаємо, що їх може бути велика група – не навчаються в жодній освітній системі, ані в польській стаціонарній, ані в українській онлайн. На мою думку, це абсолютно неприйнятно, щоб держава дозволяла тут рости дітям, яким не гарантовано виконання основного права дитини – права на освіту», – наголосила заступниця міністра. Чиновниця припустила, що з наступного року українські діти зможуть вивчати українську мову в польських школах як другу іноземну.

«Нагадаю, що з 2025/26 навчального року українську мову можна буде складати як матуральний іспит.

Це вже включено в нашу правову систему, тому розширити цю можливість відносно просто», – зазначила Муха.

Загалом було відмічено, що освіта в Польщі має тенденцію до міжкультурної допомоги та інтеграції українських шкіл, які наразі працюють у країні, до польського освітньої системи.