Олена Зеленська на зустрічі зі спільнотою «Бізнес без бар’єрів»: Разом створюємо суспільство, де людина – головна цінність Перша леді України Олена Зеленська в Києві провела підсумкову у 2023 році зустріч зі спільнотою «Бізнес без бар’єрів».

У заході взяли участь керівники компаній, що входять до спільноти, а також перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко та голова громадської організації «Безбар’єрність», керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Оксана Збітнєва.

Спільнота «Бізнес без бар’єрів» була започаткована в листопаді 2020 року, коли десять українських і міжнародних компаній об’єдналися навколо ініціативи дружини Президента «Без бар’єрів» і задекларували підтримку цінностей безбар’єрності.

Відтоді, як зазначила перша леді, спільнота розвивалася, не лише нарощуючи кількість, а й намагаючись створити ядро, яке формувало б тренди змін. «У цей час наша спільнота зростала. Коли щось створюється під знаком якості, це завжди притягує однодумців. Це був надзвичайно непростий рік.

Але водночас це рік, коли безбар’єрність із філософії ставала дією. Зі світобачення вона ще більше перетворилася на необхідність. Від доступності будинків, навколишніх просторів і послуг до нових підходів у працевлаштуванні, формуванні ветеранських політик.

Ми маємо гідно зустрічати наших захисників і захисниць удома», – наголосила Олена Зеленська у виступі. Вона навела дані соціологічного дослідження, яке показало, що більшість українців (71%) відчувають співчуття, коли зустрічають людину з інвалідністю, третина (34%) відчуває сум. Згідно з даними того ж дослідження, 50% громадян України все ще не бачать у своєму повсякденному житті людей з інвалідністю або бачать їх рідко. «Це не означає, що люди з інвалідністю обирають спосіб життя «за лаштунками».

Цей вибір за них роблять наші громадські будівлі, які досі недоступні.

Вулиці, які досі не пристосовані до всіх своїх перехожих. Транспорт, далекий від ідеалу. Ставлення оточення, коли вказують пальцем чи принижують гідність допомогою, про яку людина не просила», – зазначила перша леді.

Вона акцентувала на необхідності правильної комунікації та взаємодії на шляху до безбар’єрності. Під час зустрічі Олена Зеленська розповіла про флагманський проєкт, створений у межах ініціативи «Без бар’єрів», – новий розділ «Довідника безбар’єрності» «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія».

Він розповідає про взаємодію з людьми, які пережили війну. Як зауважила перша леді, цей проєкт – про комунікацію, засновану на повазі до гідності. Розділ підготовлено Координаційним центром з психічного здоров'я за підтримки компанії Visa – учасниці спільноти «Бізнес без бар'єрів», у співпраці з експертами, неурядовими організаціями.

«Нам важливо створювати умови, щоб усі, хто хоче працювати, мали таку можливість. Адже це питання нашої економічної стійкості. Виключно завдяки коштам, які українці сплачують у вигляді податків, ми можемо підтримувати нашу армію.

Для рівного доступу кожного до ринку праці ми осучаснюємо трудове законодавство, компенсуємо роботодавцям кошти за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, створюємо програми підтримки продуктивності на робочому місці. Все це сприяє рівності, інклюзивності та безбар’єрності на ринку праці», – зазначила перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко.

Фокусом зустрічі стала презентація проєктів-спільнодій, а також підбиття підсумків року для спільноти, зокрема представлення безбар’єрних кейсів, програм для збереження ментального здоров'я на робочому місці та плекання стійкості, політик компаній, спрямованих на комфортне повернення на робочі місця захисників і захисниць.

Так, компанія Visa підтримала вихід спеціального сезону подкасту «Простими словами», присвяченого ментальному здоров’ю під час війни, слухачами якого стали понад 1 млн 140 тис. українців. Компанія також підтримала тренінгові програми, спрямовані на реінтеграцію ветеранів і ветеранок на робочих місцях та у громадах.

Їх учасниками стали представники компаній спільноти «Бізнес без бар’єрів» та регіональні координатори Всеукраїнської програми ментального здоров’я.

Разом зі Starlight Media створено проєкт «Спілкування з нескореними», у якому наші захисники – учасники української збірної Invictus Games розповідають про правила коректної взаємодії.

Завдяки співпраці Visa, Ощадбанку, БФ «Майнді», Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, Житомирської обласної військової адміністрації в місті Овручі в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я з’явився мобільний реабілітаційний модуль – унікальний простір для фізичної та психологічної реабілітації людей, які постраждали внаслідок повномасштабного російського вторгнення.

1+1 media та MasterСard підтримали відеопроєкт на основі «Довідника безбар’єрності», який стане спеціальною рубрикою програми «Сніданок з 1+1». У той час як у державі з’явилася нова можливість – автошколи для людей з інвалідністю, Uklon запропонував новий сервіс для людей, які користуються кріслом колісним.

За більш ніж сім місяців роботи авто класу «Інклюзивний» пасажири здійснили понад 6 тис. поїздок, найдовша з яких – на більш як 134 км тривалістю 5,5 год. «Фора» провела аудит із безбар’єрності магазинів мережі, за підсумками якого було створено гайд з організації безбар’єрного простору.

Ритейлер побутової техніки та електроніки «Фокстрот» у низці магазинів та на сайті інтегрував сервіс з обслуговування клієнтів із порушеннями слуху.

Ощадбанк ухвалив комплексну програму, спрямовану на покращення доступності відділень. Вона має сервісну та комунікаційну складову. Укрзалізниця в межах програми «Безбар’єрна залізниця» втілює низку проєктів, які охоплюють покращення ІТ-сервісів, зниження архітектурних бар’єрів, комплексну реконструкцію вокзалів, систему навчань для працівників на тему безбар’єрної взаємодії.

Усвідомлюючи наслідки тривалого стресу, тривоги, постійних ракетних та дронових атак, спільнота «Бізнес без бар’єрів» обрала шлях піклування про ментальне здоров’я своїх працівників, зокрема через: навчання навичок самодопомоги та підтримки інших людей (ВООЗ, Israel Trauma Coalition, «Лікарі без кордонів – Бельгія»), якими заплановано охопити понад 40 тис. працівників компаній спільноти; створення гарячих ліній психологічної підтримки.

Наприклад, ПриватБанк забезпечує індивідуальні психологічні консультації для працівників і членів їхніх родин; гаряча лінія для працівників і їхніх родин працює у SoftServe; Starlight Media організував групу психологічної підтримки для працівниць, які чекають на повернення коханих із фронту; внутрішню комунікацію та наповнення корпоративних ресурсів практичними інструментами для піклування про ментальне здоров’я, порадами, техніками самодопомоги (1+1 media, Ощадбанк, Укрпошта, «Фокстрот», ПриватБанк, Work.ua, Yakaboo, АТБ, ПУМБ, «Фора», MasterCard). Компанії спільноти стали потужним голосом комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я.

Ролики про ментальне здоров'я транслюються на АЗК SOCAR Energy Ukraine, у вагонах Інтерсіті та на вокзалах Укрзалізниці, у відділеннях ПриватБанку, на касах та в торговельних залах мережі магазинів «Фора». Постери є в магазинах АТБ та на екранах техніки у магазинах «Фокстрот».

Книжкова платформа Yakaboo в усі замовлення додає закладки з посиланням на спеціальну сторінку howareu.com, сюди ж пропонує перейти відвідувачам свого сайту Work.ua.

ПриватБанк оновив віжуал диджитал-карток та Кардмена в застосунку Приват24.

«Усе, чим ви ділитеся – ваші практики, досвід, – може перейняти інший, і результат точно збагатить усіх.

Бо разом ми створюємо суспільство, де людям не байдуже одне до одного.

Де людина – головна цінність. А в такому суспільстві хочеться і жити, і працювати, і вести бізнес. Ми зараз самі створюємо атмосферу й цінності, яких хотіли б і для себе», – резюмувала Олена Зеленська.

Під час зустрічі декларацію про втілення принципів безбар’єрності в бізнесі підписали: медіагрупа Starlight Media, IT-компанія SoftServe, мережа АЗК «ОККО» та «Нова пошта». Усього станом на сьогодні спільнота «Бізнес без бар’єрів» налічує 25 компаній, серед яких – банк ПУМБ, група готелів Fairmont Grand Hotel Kyiv та Riviera Нouse, ДТЕК, книжкова платформа Yakaboo, корпорація АТБ, мережа супермаркетів «Сільпо», EPAM Ukraine, Ощадбанк, ПриватБанк, торговельна мережа «Фокстрот», Укрзалізниця, Укрпошта, юридична фірма «Астерс», 1+1 Media, McDonald’s в Україні, SOKAR Energy Ukraine, компанія VISA, Work.ua, мережа магазинів «Фора», Mastercard, Uklon.

Цьогоріч факультет здоров’я та фізичного виховання відзначився численними заходами наукового, спортивного, навчального напрямів.

Продовжилася активна співпраця із закордонними партнерами, що стала черговим етапом нового розвитку і широких перспектив у підготовці фахівців одного з кращих вишів України – ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Відтак за підсумками зустрічі ректора закладу вищої освіти, проф. Володимира Смоланки та представників лікувального закладу по захворюваннях органів дихання в кліматичному курорті у Високих Татрах (Словаччина) Ладислава Красса і Ганни Самусєвоїбуло підписано угоду про міжнародне співробітництво в організації навчально-клінічної практики студенів спеціальності 227 Терапія та реабілітація факультету здоров’я та фізичного виховання ДВНЗ «УжНУ».

Знаковою подією стало підписання Меморандумів про співпрацю між факультетом здоров’я та фізичного виховання і спортивним товариством «ФЕРЕНЦ ДЕАК» та колегіумом загальної середньої школи-гімназії ім. Деака Ференца (місто Фегергьярмат (Угорщина)), що відкрило перспективи розробки і впровадження новітніх технологій спортивної підготовки майбутніх тренерів-викладачів, участі у програмах двохстороннього співробітництва, проходження практик здобувачів вищої освіти спеціальності 017 Фізична культура і спорт та стажування науково-педагогічних працівників факультету.

Міжнародна активність – належний приклад не тільки для реалізації задумів, а й прагнення відповідати високим європейським стандартам та готувати креативного, конкурентоспроможного фахівця!

Заступник декана з навчальної роботи ФЗФВ доц. Тетяна ХОМА

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України 11 грудня переможці Всеукраїнських учнівських олімпіад із навчальних предметів і Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України отримали стипендії Президента України.

Урочистості з нагоди нагородження відбулися в залі засідань Вченої ради Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Лауреатів стипендії привітали міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, народна депутатка України Анна Пуртова, віцепрезидент Київської торгово-промислової палати Володимир Коляденко, радник командувача Сил територіальної оборони України Павло Тесленко і директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков.

Цю нагороду щорічно призначають молодим людям, які виявляють глибокий інтерес до вивчення наукових дисциплін поза шкільною програмою, прагнуть проводити наукові дослідження, беруть участь у конференціях, виставках, перемагають в олімпіадах. «Інвестувати в молодь — означає інвестувати в наше майбутнє.

Сьогоднішні стипендіати — це завтрашні лідери, вчені та інноватори.

Підтримувати потенціал цих людей надважливо, адже саме їхні досягнення стануть фундаментом для успішних трансформацій в Україні», — зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Всеукраїнські учнівські олімпіади та Всеукраїнський конкурс-захист проводяться Міністерством освіти і науки України і є найпоширенішими та наймасовішими інтелектуальними змаганнями в Україні, які спрямовані на виявлення, підтримку та розвиток обдарованої молоді.

«Днями в Королівстві Таїланд проходила міжнародна олімпіада, де потрібні знання з фізики, біології, хімії й математики. Це найскладніша олімпіада. Було номіновано дві команди по три особи, і ми маємо сьогодні результат — завоювали чотири нагороди. Це величезне досягнення. Найбільше досягнення за всю історію участі нашої команди за 5 років», — розказав Станіслав Довгий, президент МАН.

За результатами моніторингу МАН серед стипендіатів виявилося, що грошова підтримка позитивно впливає на саморозвиток юних науковців.

Тож мета нагороди — підтримати та заохотити учнів і студентів до успішного навчання та проведення досліджень. Загалом за час існування нагороди лауреатами стипендії Президента України стали майже 4 500 школярів і студентів, які мають високі досягнення в освіті та науці. Цьогоріч серед переможців 168 стипендій отримали школярі 8-11-тих класів, 102 — студенти закладів вищої освіти України.

Вітаємо стипендіатів та бажаємо успіхів у наукових звершеннях!

Автор фото -Миколаївська ОВА

7 грудня в межах візиту до Миколаївщини міністр освіти і науки Оксен Лісовий разом зі своїм заступником Михайлом Винницьким відвідали заклади вищої освіти міста. Оглянули зруйновані та пошкоджені будівлі Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Миколаївського національного аграрного університету, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова та Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського.

Через обстріли росіян фасади корпусів, навчальні приміщення та гуртожитки трьох з цих закладів було повністю зруйновано або сильно пошкоджено.

Поступово йде робота над відновленням та облаштуванням приміщень закладів, адже насамперед — це питання якості освітніх послуг.

Зокрема, у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили міністр разом із заступником ознайомилися з відбудованою матеріальною базою університету.

Такі рішення сприяють відновленню освітнього процесу та поліпшенню якості освіти в закладах.

Також вони взяли участь у спільному засіданні вчених рад. У його результаті ухвалили рішення про об’єднання двох ЗВО: Миколаївського національного університету імені В. Сухомлинського і Миколаївського національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Незабаром відповідне розпорядження розгляне Кабінет Міністрів України.

У Миколаївському національному аграрному університеті зустрілися із професорами, викладачами та керівниками органів студентського самоврядування.

На зустрічі Михайло Винницький розповів учасникам про трансформаційні ініціативи МОН у галузі вищої освіти.

У п’ятницю, 8 грудня, в УжНУ відбулася зустріч з Деніелом Дж. Епстейном, викладачем з факультету державного управління Гарвардського університету та відкрита лекція для студентів. Деніел Дж. Епстейн отримав ступінь доктора філософії з порівняльної політології в Гарвардському університеті, працюючи над демократією та партійними системами в Росії та Бразилії.

У 2016 році залишив академічну посаду, щоб працювати над президентською кампанією в США, а пізніше був кандидатом у Палату представників США в Західному Техасі, де також викладав політологію в Техаському технічному університеті.

Його поточні дослідження зосереджені на партійних системах, націоналізмі та демократії. У рамках зустрічі відбувся круглий стіл з деканами та викладачами факультетів на тематику міжнародної співпраці на тему «Як міжнародні університети, такі як Гарвард, можуть найкраще допомогти українським науковцям розвивати свої дослідження та зв'язки з міжнародними науковцями та інституціями».

Деніел Дж. Епстейн розповів про можливості підтримки українських науковців у рамках нову програму «Науковці без кордонів» (SWB).

«Ми хочемо допомогти, сприяти науковим дослідженням українським вченим, розширити їхнє коло наукових зв’язків за кордоном. Це є одним із пріоритетів нашої програми» - зазначив Деніел Дж. Епстейн. Також відбулася лекція для студентів Ужгородського національного університету «Президентські вибори 2024 року та конкуренція політичних партій у США».

Під час лекції Деніел Дж. Епстейн розповів історію становлення двохпартійної системи у США, електоральну базу кожної з партій, зміну електоральних уподобань американських виборців у 60-х роках 20 століття.

Окрему увагу науковець звернув на виборчу кампанію 2024 року, її вплив на політику США.

Інформаційно-видавничий центр

У групі журналістів-четвертокурсників дедлайн гри був 6 грудня, проте студенти інших спеціальностей продовжили забавку в межах своїх колективів до Нового року, тож «Таємний друг» триває далі – переймайте.

Студенти-четвертокурсники відділення журналістики влаштували флешмоб, який підхопив увесь філологічний факультет: гру в «Таємного друга», мета якої – не називаючи свого імені, передати подарунок іншій людині. Автор ідеї – Нікіта Лісовець.

 

Журналісти-четвертокурсники: Валерія Мацола, Мирослав Лисович, Сніжана Безкровна

Саме він запропонував одногрупникам зіграти, щоб зробити їх останній навчальний рік на бакалавраті яскравішим. Задум у хлопця народився так: «Про «Таємного друга» я дізнався, коли працював влітку в таборі наставником. Ми спостерігали, як ця гра допомагає дітям здружитися в колективі. Коли приїхав на навчання, то ідея зіграти в цю гру з одногрупниками з’явилася на початку вересня. Але в багатьох робота, купа практичних занять в університеті. Тому колективно вирішили, що пограємо ближче до дня Святого Миколая». Як розповідає Нікіта, його завданням було написати імена всіх одногрупників на папері і провести таємне жеребкування. Відтак кожен мав подарувати презент так, щоб людина не дізналася, хто її таємний друг. «Невеличкий спойлер: ми так і не знаємо, від кого нам прийшли подарунки. Але це було круто і по-новорічному. Ми стали першою групою на факультеті, яка започаткувала цю традицію, а потім долучилися студенти інших відділень», – розповів ініціатор акції.

 

Першим гравцям забавка сподобалася.

Один із них – Мирослав Лисович, який каже: «Вважаю гру в таємного друга або Санту не лише захопливою, а й особливою завдяки чудовим подарункам і непередбачуваним відкриттям. Мій Санта виявився справжнім майстром створення святкового настрою та пам’ятних моментів! Отримавши свій подарунок, я був приємно здивований.

Особливо, коли виявилося, що він супроводжується чудовим роздрукованим фото, яке колись зробив однокурсник.

Сподіваюся, цю традицію продовжать наші наступники, адже завжди цікаво створювати новорічний настрій для тих, хто тебе оточує».

У групі журналістів-четвертокурсників дедлайн гри був 6 грудня, проте студенти інших спеціальностей продовжили забавку в межах своїх колективів до Нового року.

Тож «Таємний друг» триває далі – переймайте.

Марія Бондаренко, студентка відділення журналістик

8 грудня підбили підсумки акції «Письменник за прилавком» й оголосили цьогорічних лауреатів. Ними стали (за категоріями): «Наукове видання Закарпаття-2023» – Галина Шумицька «Мовна ситуація на Закарпатті в 1991–2021 роках: регіональний вимір мовної політики»; «Краєзнавче видання Закарпаття-2023» – Людвіг Філіп «Унгвар-Ужгород»; «Художня книга Закарпаття-2023» – Павло Чучка «Послання Павла до срібноземлян 1973–2023»; «Дитяча книга Закарпаття-2023» – Маргарита Меденці «Усміхнений будинок»; «Презентаційне видання Закарпаття-2023» – Василь Коцан «Монистята на білиньку шию».

Цьогорічну літературну акцію «Письменник за прилавком» завершував дебютант – доцент кафедри археології, етнології та культурології УжНУ, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан.

Залюблений в автентику Закарпаття: за прилавком «Кобзаря» дебютував історик-етнографіст Василь Коцан Головною сферою наукових зацікавлень пана Коцана є народний костюм Закарпаття, вишивка.

Каже, зацікавився ними, коли у 2006 році прийшов працювати в музей. Почав досліджувати тему народного костюму – і в 2013 році видав першу монографію (основою стала кандидатська дисертація) про народний одяг гуцулів Рахівщини, де проаналізував локальні особливості жіночого й чоловічого вбрання. Потім на світ з’явилося популяризаційне видання «Народне вбрання лемків».

Частина докторської дисертації стала ще однією монографією – «Традиційний народний костюм Закарпаття».

Залюблений в автентику Закарпаття: за прилавком «Кобзаря» дебютував історик-етнографіст Василь КоцанЗа прилавком «Кобзаря» науковець презентував як персональні, так і написані з колективом музею видання. У 2014 році колектив музею вирішив започаткувати серію презентаційних альбомів-каталогів, які б презентували окремі музейні збірки. Першим виданням стала книга «Традиційні деревообробні промисли на Закарпатті у ХІХ – першій половині ХХ ст.», де музейники описали давні предмети побуту краян. Альбом і творчий колектив стали лауреатами обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі.

Наступним виданням серії стали «Вільхівські гончарі», де йдеться про музейну колекцію кераміки 4 майстрів, що проживали в традиційному осередку закарпатського гончарства с. Вільхівка Іршавського р-ну. Авторка альбому – Мар’яна Мегела.

Можуть похвалитися музейники й альбомом, присвяченим колекції музейних ікон. У книзі читач може ознайомитися з іконами, виконаними на дереві, металі, склі, літографією. Варто зазначити, що найстаріші ікони, які зберігаються в музеї, були створені в середині та кінці ХVI століття. «Монистята на білиньку шию…» – видання авторства Василя Коцана, у якому йдеться про жіночі прикраси з бісеру, які носили долиняни, гуцули, бойки та лемки Закарпаття у ХІХ та першій половині ХХ століття.

Текстову й альбомну частини супроводжують чорно-білі фотографії кінця ХІХ та середини ХХ століття, що демонструють жінок у традиційному народному вбранні, до комплекту якого входять прикраси з бісеру. Цікаво, що за прикрасою можна визначити, з якого саме населеного пункту Закарпаття була власниця: всі вироби відрізняються колоритом, структурою орнаментальної композиції.

Спільно з дружиною Тетяною Сологуб-Коцан, яка теж працює у музеї, Василь Васильович цьогоріч видав альбом «А я свою вишиванку д’ серцю пригортаю…», куди увійшли взірці вишивки з жіночих та чоловічих сорочок, а також скатертини кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.

Як розповідає науковець, збирачкою та упорядницею досліджуваної збірки стала вчителька народних шкіл Закарпаття Марія Грицак, яка, працюючи у 20–30 роках у різних куточках краю, захопилася місцевою вишивкою. Частина її колекції взірців вишивки долинян, гуцулів, бойків і лемків потрапила у фонди скансену у 70-х роках (її й презентували в книзі), інша частина – опинилася в обласному краєзнавчому музеї. Видання теж містить старовинні фото, на яких видно, яка частина сорочки, костюма оздоблювалася тією чи тією вишивкою.

Залюблений в автентику Закарпаття: за прилавком «Кобзаря» дебютував історик-етнографіст Василь КоцанЦікаво, що назви обох видань – це слова із закарпатських коломийок. Зазначені альбоми продовжують серію, що знайомить читача з фондами Закарпатського музею народної архітектури та побуту.

Зауважимо, що всі описані вище видання серії є двомовними – українською та англійською, що дає можливість популяризувати нашу культуру за кордоном.

Також пан Коцан презентував присутнім збірники наукових статей «Етніка Карпат», які є результатом етнографічних студентських практик, повноцінних експедицій викладачів кафедри археології, етнології та культурології, музейних працівників; та популяризаційні видання для туристів, підготовані з колегами-музейниками, про Ясіня, Середнє Водяне, Вишково, Колочаву та Ужок. Розповів і про науковий збірник музею, який виходить за результатами наукової і практичної діяльності скансену. «Творчих планів багато, – каже Василь Васильович. – Маємо нові проєкти у музеї. А щодо книг, то хочу видати наступний альбом музейної серії – про головні убори та зачіски».

Галина Кришінець – для Медіацентру УжНУ