Три пандуси біля гуртожитків УжНУ встановлено за кошти організації Dorcas Ukraine.

Також за її сприяння повністю відремонтовано два житлові блоки (по 2 кімнати в кожному) на перших поверхах гуртожитків №№ 4-5 для людей з інвалідністю.

Оновлення стали можливими завдяки реалізації проєкту «Багатоцільова грошова допомога та ремонт місць компактного проживання переселенців у Східній та Західній Україні».

Наш університет продовжує співпрацювати з різними організаціями, аби й у час війни покращувати умови проживання в гуртожитках, де знайшли прихисток багато вимушених переселенців.

 

У понеділок, 17 липня, в ректораті УжНУ, відбулася прес-конференція, на якій презентували міжнародний науковий проєкт «Розширення можливостей високих технологій для закладів вищої освіти» (Skills2Scale).

Про нього розповіли ректор УжНУ Володимир Смоланка, головний менеджер проєкту, проректор з наукової роботи Іван Миронюк, та координатор проєкту, завідувач кафедри клініко-лабораторної діагностики та фармакології Надія Бойко. Ідея Skills2Scale полягає в тому щоб шляхом сприяння розвитку культури інновацій та підприємництва в закладах вищої освіти (закладах-партнерах), а також шляхом розвитку міцних партнерських відносин із зовнішніми зацікавленими сторонами в сфері технологій Beyond 5G, урядових організаціях та наукових колах розробити та впровадити передові інноваційні та підприємницькі освітні програми, які нададуть студентам можливість розвивати та запускати власні стартапи в технологічному просторі Beyond 5G.

При цьому, студенти матимуть можливість отримати доступ до першокласного навчання, наставництва та можливостей фінансування, консорціум сподівається розвинути нове покоління підприємців, які сприятимуть інноваціям та економічному зростанню в регіоні.

«Skills2Scale – це проєкт, розроблений для надання вищим навчальним закладам можливості відігравати провідну роль у розробці та впровадженні мереж і програм Beyond 5G. Завдяки ряду заходів, таких як навчальні програми, заходи з рівного навчання, наставництво та прискорення, проєкт має на меті надати ВНЗ знання, навички та мережі, необхідні для підтримки розвитку екосистеми Beyond 5G.

Метою проекту є сприяння інституційному залученню та змінам, зміцнення партнерства, сприяння розвитку інновацій та бізнесу, підвищення якості інноваційної та підприємницької освіти та підтримка обміну знаннями. Важливо, що наші працівники в цьому проєкті будуть долучені до впровадження найновіших технологій» - зазначив ректор Володимир Смоланка.

Виконання проєкту від Ужгородського національного університету забезпечують наступні структурні підрозділи: факультет інформаційних технологій, стоматологічний факультет, біологічний факультет, фізичний факультет, Навчально-науковий інститут хімії та екології, Стартап-центр УжНУ та науково-дослідна частина. Стартап-центр УжНУ та науково-дослідна частина щороку забезпечують організацію та проведення Конкурсу інноваційних ідей “Стартап –УжНУ” студентів, аспірантів та молодих вчених.

«До нашого проєкту залучені як викладачі, так і студенти із цих структурних підрозділів. Адже саме в цих підрозділах будуть реалізовуватися навчальні компоненти та програми для підготовки інновацій в системі 5G. Також дуже важливим є співпраця з бізнесом та органами влади в рамках проєкту» - наголосив проректор із наукової роботи УжНУ Іван Миронюк.

У рамках виконання проєкту планується співпраця із зовнішніми зацікавленими сторонами в сфері технологій Beyond 5G, урядовими організаціями, підприємствами та науковими установами. Зокрема, з представниками Закарпатської обласної військової адміністрації, Ужгородської міської адміністрації, Агенції регіонального розвитку Закарпатської області, Індустріального парку “Ужгород”, представниками заводів компаній “Джейбіл” та “Ядзакі”, національними операторами мобільного зв’язку “Vodafone”, “Kyivstar” та “Укртелеком”, інтернет-провайдером УжНЕТ, представниками Толк Закарпаття ЕнергоЗбуту, Інституту електронної фізики та Інститутом проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.

«Коли ми говоримо про наші завдання – вони унікальні. Вважаю, що ми знаходимося в ідеальному місці впровадження 5G. Ми вже маємо велику базу даних - 75 партнерів з нашого регіону, які готові співпрацювати з нами. Проєкт має потужних міжнародних партнерів: Політехнічний університет Валенсії, Технічний університет Ліберця, Ужгородський національний університет, Лапландський університет, Грецька премія в галузі підприємництва, Національний центр наукових досліджень Demokritos, Fogus Innovations & Services P.C. та два асоційовані партнери: Фонд регіонального розвитку Центральної Македонії та Католицький університет Португалії» - зазначила координатор проєкту, завідувач кафедри клініко-лабораторної діагностики та фармакології Надія Бойко.

В рамках проєкту перша зустріч учасників відбулася у Валенсії (червень 2023 р.), друга запланована у Рованіємі (листопад 2023 р.), третя у Лібереці (2024 р.), та четверта в Афінах (2024). Кожна зустріч триватиме 2 дні, зустрічі організовують приймаючі заклади вищої освіти і включатиме семінари з навчання, заходи з розбудови потенціалу та навчальні візити до місцевих екосистем для сприяння обміну знаннями між партнерами.

Загальна тривалість проекту 15 місяців, до липня 2024 року.

Інформаційно-видавничий центр

 

У навчально-науковому виробничому центрі «Деренівка» на пів гектара пагорбів студенти і викладачі плекають 800 кущів традиційних технічних сортів білого винограду Із 2017 року на пагорбах урочища Деренівка неподалік Ужгорода зростає університетський виноград. Це – навчально-науковий виробничий центр «Деренівка», де студенти й викладачі кафедри плодоовочівництва і виноградарства біологічного факультету вирощують, доглядають лозу, а відтак самотужки виготовляють вино.

Більше про університетський виноградник Медіацентрові розповів завідувач кафедри Віталій Симочко. Відомо, що ще 1907 року ці землі належали угорським магнатам Турянським і так само були відведені під виноградники й винниці. На підтвердження цього є відповідні документи. Знаємо, що площа виноградників становила не менше 25 га. Це місце має унікальний мікроклімат, через що виноград може дозрівати на тиждень раніше, ніж на Берегівщині. Вулканічні туфи, з яких складається власне височина, створюють додаткові передумови підвищення температури ґрунту, що сприятливо впливає на розвиток рослин. Сприятливою для виноградарства є й роза вітрів, завдяки якій насадження мають хорошу провітрюваність і менше хворіють. «Виноградник УжНУ — один із найбільш сучасних в Україні, а крім того, має систему крапельного поливання (дає можливість ефективно підживлювати виноград у процесі вегетації), якого не має жоден виноградник технічних сортів Закарпаття, — каже Віталій Симочко. — Його площа відносно невелика — 0,5 га. Нині у нас 800 кущів винограду і вже 2 роки ми робимо вино».

Переважно зростають традиційні технічні сорти білого винограду, притаманні для закарпатського виноробства — Совіньйон Блан, Трамінер рожевий, Черсегі Фюсереш, Мускат Отонель. Також є сорт Ркацителі, який вирощувався на Закарпатті. «Крім традиційних, у нас є й експериментальні сорти, яких або надзвичайно мало в Україні, або взагалі немає ніде на території держави. Ми, як наукова установа, можемо їх вирощувати, адже вивчаємо й досліджуємо ці сорти, виокремлюємо з них найбільш оптимальні для нашого краю», — пояснює Віталій Симочко.

Зі слів пана Віталія, ужнівські виноградники забезпечують повний цикл продукування вина: від висадження, догляду за лозою і до виробництва й дегустації напою. Цікаво, що саме вино тут роблять прямо на природі, а пан Віталій розповідає про це з особливими нотками романтизму: «Ми з працівниками виноградника, співробітниками і, звісно, студентами кафедри збираємо виноград, в цей час сюди вивозиться все відповідне обладнання для отримання сусла одразу на природі».

А ще мовець додає, що у планах створення лабораторії для оцінки якості вина. «Пляшка, яку продають дешевше за 200 гривень, — це не вино, — стверджує Віталій Симочко. — Вирощування винограду, догляд за ним, поливання, добрива, процес виготовлення вина і, зрештою, фасування у пляшку, закорковування, наліпка — все це дорого. І собівартість справжнього вина не може бути низькою. Коли ви бачите дешеве вино, отже, воно виготовлене з неякісної сировини, має домішки, може бути створене не за технологією. На одному кущі технічного сорту не може бути більш ніж 2,5 кг винограду — інакше він не дістає достатньо поживних речовин, а отже, цукристість ягід суттєво знижується. А от на столових сортах (тобто тих, які споживають) може зростати до 10 кг винограду. У виробництві сухих вин доданий цукор неприпустимий. Вино має містити лише той цукор, який утворився у самій ягоді природним шляхом. І за 2 роки виробництва вина ми не додали жодного грама цукру».

Наразі за рік університетські виноградники дозволяють виготовити 200–250 л вина.

Але все ще попереду.

Ксенія Шокіна

14 липня у великій залі ректорату урочисто вручили дипломи бакалаврам спеціальностей «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Менеджмент», «Маркетинг», «Середня освіта. Історія», «Історія та археологія», «Культурологія».

Першим привітав майбутніх істориків і міжнародників з успішним закінченням одного з найважливіших етапів у житті декан факультету Віталій Андрейко. «Для мене сьогоднішня подія – хвилююча мить, адже я вперше в ролі декана вручатиму дипломи. По-друге, саме ваше покоління є дітьми і дорослими водночас, завершуючи навчання у складні, буремні часи. Найяскравіших митей цього часу, зафіксованих на плівку, як порівняти з попередніми випусками, у вас не так уже й багато. Про це ви самі зізнаєтется. Маю надію, що після нашої перемоги й закінчення магістратури у вас буде багато веселих, як кажуть у пісні, «старих фотографій». Висловлюю подяку батькам за любов до своїх дітей і турботу про них упродовж студентського життя, дякую професорсько-викладацькому складу за терпіння, віру, взаєморозуміння. Насамкінець дякую вам. Наснаги, всього найкращого. Слава Україні!» – звернувся до присутніх Віталій Іванович. Церемонію вручення оголосили відкритою.

Пролунав Державний Гімн України… Бакалаврат позаду – випускники факультету історії та міжнародних відносин із дипломамиВедучі заходу процитували фрагмент промови Володимира Зеленського перед випускниками Університету імені Джонса Гопкінса, квінтесенція якого зводиться до тези: все, що відбувається в житті, насамперед залежить від нас; і не буває здобутків без втрат, як і втрат без здобутків… На сцену запросили кураторку спеціальності «Середня освіта. Історія», доцентку кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Наталію Радченко. «Те, що ви сьогодні тут, – уже показник вашого вміння ставити цілі й досягати мети. Ви навчилися брати максимум із запропонованого. Бажаю, щоби дипломи магістрів ви отримували в мирній країні, не боячись ні повітряних тривог, ні чогось іншого. Я вас вітаю…

І вперед – хай ніщо вас не зупиняє!» – поділилася думками академнаставниця. Бакалаврат позаду – випускники факультету історії та міжнародних відносин із дипломамиВисловила свої побажання й менторка спеціальності «Менеджмент», доцентка кафедри бізнес-адміністрування, маркетингу та менеджменту Оксана Курей.

«По-перше, не зраджуйте собі, адже завжди легше жити, пристосовуючись до обставин, а пристосовувати обставини під своє життя – складніше. По-друге, знаходьте однодумців. Не тільки тому, що гуртом і батька лише бити. Маючи добру команду, ви зможете досягти нових висот. Дякую своїй групі, яка не завдавала мені особливого клопоту під час цих 4-х років. Ще раз вітаю», – додала Оксана Андріївна. Бакалаврат позаду – випускники факультету історії та міжнародних відносин із дипломамиНе обійшлося й без спічу наставника спеціальності «Міжнародні відносини», доцента кафедри міжнародних студій і суспільних комунікацій Михайла Шелемби.

«Протягом чотирьох років ми двічі опинилися на порозі свого існування, про що вже неодноразово казали сьогодні. Спочатку до дверей постукала пандемія Covid19, У нашому лексиконі з’явилися нові словосполучення: «посилання на пару», «ґуґл-міт», «мудл»… А потім – війна. Не було впевненості, чи буде в цій залі грати Гімн України, чи майорітиме державний стяг. Однак ми вистояли завдяки Збройним силам. За час здобуття вами вищої освіти я зауважив у вас відчуття відповідальності. Хочу наголосити, щоби ви не припиняли мріяти і працювали над утіленням мрій у реальність. Також бажаю щоденного здійснення персональних перемог, бо з них складатиметься наша велика перемога», – підсумував Михайло Михайлович.

Після вступної частини декан і завідувачі кафедр перейшли до вручення дипломів про здобуття вищої освіти за освітніми програми факультету ІМВ. «За ці чотири роки змінилися не лише студенти, а й викладачі. Можливо, цей час був проведений не так, як усім хотілося, але ви точно можете собою пишатися», – підбив підсумки один із ведучих, звернувшись до випускників.

Прозвучав студентський гімн. Бакалаврат позаду – випускники факультету історії та міжнародних відносин із дипломамиВітаємо причетних з особливим днем у їхньому житті й зичимо не зупинятися на досягнутому!

Сергій Чернишов, фото Еріка Ковача

От-от і стартує вступна кампанія.

Медіацентр розповів вам про навчання на всіх факультетах устами самих студентів. Завершуємо серію публікацій «Студентський ракурс» розповіддю про навчання на факультеті суспільних наук.

 

Юліанна Дорош, голова студентського профкому ФСН, ІІ курс спеціальності «Початкова освіта»:

«Моя мотивація до навчання і ранніх підйомів на пари — це бажання і важливість справи, яка здається мені «сродною».

На нашому факультеті навчають людиноцентричних спеціальностей: психології, політології, публічного управління та адміністрування, соціальної роботи, початкової та дошкільної освіти, філософії. В умовах війни людина повинна вміти комунікувати з іншими, розуміти важливість соціуму, мати бажання і вміння формувати порядок денний для нього — це важливо для розвитку української нації і є елементом нашої Перемоги. Кожен студент ФСН знаходить свою мотивацію піднятися з самого ранку на БАМ: це може бути як смачна випічка на нашому поверсі, так і цікава пара, навіть якщо вона четверта за день.

Інколи звичайна дискусія між студентами або студентами з викладачем може привести до класного досвіду та знаходження істини. Більшість викладачів, і тих, що мені викладають, і тих, кого знаю на факультеті, — це не просто люди з відповідними знаннями, а харизматичні особистості, які вміють влучно подати ці знання, інколи навіть у сонні та втомлені голови. На випускників, які мріють навчатися на факультеті суспільних наук, чекає насичене студентське життя з різними цікавими подіями.

Наприклад, лише за навчальний рік 2022/23, відбулося багато цікавих і важливих заходів: ми відзначили День психолога, Суспільний день, взяли участь у загальноукраїнській Студентській весні, долучалися до всеукраїнських та міжнародних круглих столів, наукових конференцій, студенти-політологи мали зустріч із народним депутатом України, студенти спеціальності «Дошкільна і початкова освіта» зустрілися з головою ГО «Неємія» Тетяною Мачабелі, разом прибирали університетську територію, знайомили абітурієнтів із нашим факультетом на Дні відкритих дверей, проводили літературний вечір, змагалися у «Битві інтелектів»…

Студенти нашого факультету мають широкі можливості для практики. Скажімо, цього навчального року стажувалися в Ужгородській міській раді — причому долучилися навіть першокурсники.

Тому якщо ви станете студентом-суспільником, нудним у вашому житті залишиться тільки сон. Всі ми прекрасно розуміємо, що отримати диплом — ще не означає прокласти собі дорогу в успішне життя з високооплачуваною роботою. Важливо зарекомендувати себе як бренд, надавати послугу так якісно, щоб від неї було важко відмовитися.

Усі спеціальності нашого факультету вам це дозволять зробити, тому що соціальна гнучкість і вміння адаптуватися — це здатність працювати з людьми та розуміти, що їх цікавить, чого вони потребують. Враховуючи ці всі здібності, ви можете працювати як за спеціальністю, так і в іншому секторі діяльності, де є потреба роботи з людьми, організації процесів, розуміння соціальних взаємозв’язків. Тобто чимало професій, які нині пропонують роботодавці, можуть стати вашою роботою мрії».

Студенти спеціальності «Психологія» розповіли про навчання в окремому відеоролику, який ми публікували раніше. На факультеті суспільних наук можна здобути освіту бакалавра за спеціальностями: «Політологія», «Публічне управління та адміністрування», «Психологія», «Соціологія», «Соціальна робота», «Філософія», «Освітні, педагогічні науки» (освітні програми «Педагогіка вищої школи» та «Організація дошкільної освіти»), «Дошкільна освіта», «Початкова освіта».

Читайте про навчання на різних факультетах ч спеціальностях УжНУ в розділі «Студентський ракурс» та до зустрічі у стінах найбільшого вишу Закарпаття!

Ксенія Шокіна

Міністерство освіти і науки рекомендує закладам вищої і фахової передвищої освіти максимально перейти до здійснення освітнього процесу в аудиторному форматі з 01 вересня.

Відповідна рекомендація відомства спрямована на адреси керівників закладів освіти. Поновлення звичайної роботи стосуватиметься закладів освіти, які не розміщені на територіях, що знаходяться в зонах бойових дій, а також в зонах досяжності вогню ворожих РСЗВ, систем типу С-300 тощо.

Водночас у МОН зазначають, що відповідно до встановлених законодавством принципів автономії і самоврядування коледжі, академії та університети можуть самостійно визначати організаційну і безпекову модель провадження освітнього процесу.

Разом з тим, у Міносвіти підкреслюють, що вимушений перехід закладів освіти на провадження освітнього процесу в дистанційному форматі призвело до зниження якості освіти, пов'язаного з відсутністю ефективного зворотного зв'язку, великим обсягом домашніх завдань, технічними проблемами, недостатнім забезпеченням комп'ютерною технікою, браком спілкування тощо.

«Міністерство повною мірою усвідомлює виклики, які стоять перед закладами у зв'язку з поновленням навчання в аудиторному форматі, тому першочерговим завданням для освітніх закладів є реалізація безпекової складової освітнього процесу», – наголосили у МОН.

На святкову «планірку» в Археологічному музеї ім. професора Е. Балагурі разом з ректором В.Смоланкою та проректоркою М. Лендьел зібралося зо три десятки медіацентрівців та друзів редакції

З нагоди 10-річного ювілею Медіацентр зібрав колишніх і нинішніх працівників – своїх друзів і колег.

А це близько 30 медійників, які пішли в доросле життя, взявши максимум знань і навичок із редакції на 2-му поверсі головного корпусу УжНУ. Нині вони професіонали – журналісти, редактори, викладачі, фахівці з реклами та піару, блогери, бізнесмени!

5 липня кожен і кожна ділилися щемкими історіями, жартами, спогадами з медіацентрівського життя, котре здається таким далеким і водночас близьким та багатьом нагадує про довоєнний час, безтурботне студентство, коли усе до снаги! Урочисте засідання в Археологічному музеї ім. професора Е. Балагурі розпочалося хвилиною мовчання за загиблими під час російсько-української війни.

 

 Одна із засновниць і директорка Медіацентру з 2013 року, докторка філологічних наук, професорка кафедри соціології і соціальної роботи УжНУ Галина Шумицька у своєму вітанні зазначила, що в першу чергу маємо пам’ятати про чоловіків і жінок, які нас захищають, завдяки кому є можливість відзначати 10-у річницю. Відтак передала слово Федору Шандору – почесному члену редакції Медіацентру з 2014 року, доктору філософських наук, завідувачу кафедри соціології і соціальної роботи УжНУ. Він модерував зібрання медіацентрівців.

З-поміж гостей першим вітав присутніх ректор УжНУ Володимир Смоланка. Зазначив, що 10 років досвіду Медіацентру є надзвичайно важливими, корисними для всього університету. Адже матеріали сайту читає не тільки Ужгород, Закарпаття, а й уся країна. Нерідко вони потрапляють до загальнонаціональних видань. «Ця структура є прекрасним медіамайданчиком, школою для вас усіх, а також своєрідним трампліном, який допоміг реалізуватися в професії. Дивлюся на знайомі обличчя. Частина з вас уже пішла своєю дорогою, самоствердилася в житті. Спасибі за те, що створюєте таку хорошу атмосферу і що сайт завжди приємно і цікаво читати. Впевнений, що будемо святкувати і 20, і 30 і 50 років!» – додав ректор.

Володимир Іванович також відзначив працівників першого редакційного складу: Романа Сов’яка, журналіста телеканалу «ТВ21 Унґвар»; Ірину Сов’як (Левіну), головну редакторку незалежного онлайн-медіа «Varosh»; Олександру Артюхіну, журналістку телеканалу «21-й Ужгород» (ТРК «Даніо») та прессекретарку Федерації фехтування Закарпаття; Наталію Толочко (Каралкіну), доцентку кафедри журналістики УжНУ; Світлану Спачинську (Лапигу), нині власницю і керівницю мережі аптек на Закарпатті; Оксану Ажнюк, колишню менторку Української академії лідерства, яка тепер працює з діаспорою у Великобританії.

Крім Оксани, з-за кордону до святкування 10-річчя приєдналася Леся Гичко – дизайнерка в Медіацентрі з 2018 до 2021 р., авторка логотипу редакції, кандидатка мистецтвознавства.

Нині – дизайнерка швейцарської інжинірингової та консалтингової компанії з питань залізничної інфраструктури «RUBI Bahntechnik», де ще стала й відеоблогеркою; а зі столиці – Антоніна Чундак, кореспондентка Медіацентру з 2015 до 2018 р., нині – комунікаційна менеджерка онлайн-інституту «Projector». Медіацентрівців вітала також проректорка Мирослава Лендьел, яка курує інформаційний напрямок в УжНУ. «

Хочу побажати, щоб почуття свободи, самовираження, професійного розвитку завжди були з вами. Якщо можете себе знайти і в журналістиці, і поза нею – ваша доля вдалася. Цікаво, що серед журналістів редакції є і сім’ї – Сов’яків, Третяків. Бажаю, щоб сімейність у Медіацентрі продовжувалася. Нехай приходять нові медіадіти, складаються нові сім’ї. Медіацентр для мене – поєднання свободи і сімейності. Нехай вам щастить і ваша доля буде доброю!» – зазначила Мирослава Олександрівна.

З-поміж товаришів і колег на урочисте засідання прийшов і давній друг Медіацентру, патріарх закарпатської журналістики, редактор Віктор Дрогальчук. Переконаний, що за час існування редакція стала важливим майданчиком для багатьох, хоч 10 років – це ніщо в історії людства. Побажав усім бути такими мудрими, як засновники видання.

Директор Інформаційно-видавничого центру УжНУ Василь Ільницький переконаний, що з роками Медіацентр буде змінюватися, але його середній вік і надалі становитиме 20 років – завдяки молоді, що працює тут.

«Вітаю так званих ветеранів, теперішніх журналістів. Останні 7 років мені приємно співпрацювати з вами і сподіваюся, що це навзаєм. Медіацентр – дуже хороша платформа, щоб студенти, випускники відділення журналістики набивали руку, формували своє творчі вміння. За такими фахівцями потім стоять у черзі роботодавці».

Медіацентрівців також вітала доцентка кафедри журналістики Галина Шаповалова. Пригадала приємну співпрацю з тими, хто розвивав редакцію упродовж років, – а це студенти пані Галини та її колеги. Побажала професійного зростання, успіхів, натхнення, мудрості й Перемоги! Іменні сувеніри очікують у редакції... Іменні сувеніри очікують у редакції…

Доцент кафедри журналістики, головний редактор газети «Погляд» Володимир Тарасюк подарував виданню перший спортивний кубок зі словами: «Приємно бути в колі тих, у кого вчився, і кого ти вчив. З самого початку роботи редакції у нас склалися добрі стосунки. Багато працівників «Погляду» працювали і в Медіацентрі. Бувало, виручали один одного й матеріалами. Підтвердженням якості видання є обласна журналістська премія ім. В.Ґренджі-Донського. Нехай наступне десятиріччя буде таким же плідним!»

(Символічний кубок разом із державним прапором України, який подарувала Медіацентру авторка цієї публікації Наталія Толочко, а торік давала його в дорогу нашим студентам-медійникам під час поїздки в Літню школу журналістики до Карлового університету в Празі, – зберігатимуться в куточку пам’ятних реліквій у редакції Медіацентру. – Ред.)

Слова вітання Медіацентру поєднувалися зі спогадами про працівників під час гри, яку запропонував модератор Федір Шандор. У кожного на столі була кришечка з гравіюванням – іменем людини, яка працювала в редакції за 10 років. Відтак почергово розповідали про своїх колег і дякували за дружбу, знання, навички, незабутні спогади. А на тих, хто з різних причин не зміг потрапити на святкову «планірку», іменні сувеніри очікуватимуть у редакції, де завжди раді кожному й кожній, що залишили свій слід в історії підрозділу й університету.

У декого Медіацентр був першим місцем роботи, в інших – другим чи навіть третім. А для декого став життям. Василь Путрашик, один із засновників і головний редактор видання з 2013 року, старший викладач кафедри журналістики УжНУ, зазначає, що Медіацентр – це одне з його життів – найнасиченіших, найцікавіших і, мабуть, одне з найщасливіших.

Своїм другим домом і місцем професійного зростання називає редакцію і Віталій Завадяк – заступник головного редактора й відеооператор МЦ, комунікаційник комунікаційного центру МОЗ України. Переконаний, що власного успіху вдалося досягти завдяки людям, що працюють тут. А успіх крутого університетського стартапу, яким вважає Медіацентр його незмінна директорка Галина Шумицька, зокрема в тому, що викладачі і студенти працювали тут як один живий організм у форматі ньюзруму практично нон-стоп… Усіх об’єднував і об’єднує університет, унікальною і невід’ємною частинкою якого став Медіацентр…

Крім вищезгаданих, на урочистому зібранні медіацентрівців побувала більшість тих, хто працював у редакції протягом 10 років чи активно співпрацював з нею. Нині це професійні журналісти, фахівці з реклами та піару, блогери, бізнесмени: Роберт Папп, приватний підприємець у сфері обслуговування; Іванка Когутич-Гаврош, редакторка в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка; Василь Шаркань, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики УжНУ; Галина Риган, SMM-менеджерка мережі косметологічних клінік на Закарпатті «Mediskin»; Галина Кришінець, координатока інформаційних проєктів та журналістка Медіацентру; Ксенія Шокіна, журналістка Медіацентру; Ольга Брайлян, інженер з якості компанії з виготовлення електроніки; Вікторія Кенідра, прессекретар обласної організації політичної партії «Слуга Народу»; Крістіна Третяк (Гудак), блогерка, та Василь Третяк, підприємець; Марія Расчупкіна (Туряниця), журналістка в онлайн-виданні «Varosh», Board Business Янгол у міжнародній бізнес спільноті Board, SMM; Мирослава Гараздій, журналістка телеканалу «ТВ21 Унґвар»; Галина Гичка, журналістка онлайн-видання «Varosh»; Тетяна Лесюк, працівниця пресслужби Управління інспекційної діяльності в Закарпатській області; Анастасія Лабик, наймолодша нині кореспондентка Медіацентру. Відеоспогади усіх працівників редакція зібрала за лінком.

Зустріч медіасім’ї планувалася на годину, а тривала близько шести! Друзі й колеги ділилися спогадами про роботу, згадували студентські роки й розповідали про те, як змінювалися самі за ці 10 років. До слова, майже всі працівники є випускниками відділення журналістики УжНУ, де понад 20 років готують фахівців-медійників на Закарпатті.

Залишили й фізичний слід в історії видання – відбитки своїх рук на прапорі Медіацентру. Дехто приніс і подарунки, що асоціюються з роботою в редакції. Під час вручення пригадували робоче й особисте, що відбулося під час співпраці з виданням. До слова, професор з окопу приніс на святкову планірку чергову мініскульптуру, що невдовзі знайде собі місце неподалік головного корпусу УжНУ – сову на символічному погризеному граніті науки разом із нішею, де збираються сльози студента :).

Зібрання друзів завершилося закликом донатити на специфічні предмети для військових – 2 прожектори для зенітних установок та 2 нічні автомобільні екрани. Збір проводить Федір Шандор для бригади, що перебуває на південному фронті (Запорізький напрям).

 Наталія Толочко,

фото Ернеста Завадського

Автор фото -Мережа українських освітніх хабів 14 липня у Варшаві відбулася Міжнародна освітня конференція подяки в межах проєкту «Мережа українських освітніх хабів» за підтримки Міністерства освіти і науки України та Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Участь у цьому заході взяли понад 300 українських учнів, студентів, їхніх батьків і опікунів, а також вчителів, які нині вимушено перебувають за кордоном через повномасштабну війну, представники міжнародних організацій, зокрема: Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Управління Верховного комісара у справах біженців ООН, Вишеградського фонду, Центральноєвропейської ініціативи (СЕІ) та «Deloitte Foundation», а також Міністерства освіти і науки Польщі, мерії міста Варшави та Посольства України у Польщі.

Міністерство освіти і науки України представив Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України. «Через війну велика кількість українців, на жаль, змушена наразі проживати у інших країнах, і ми повинні постійно підтримувати з ними зв'язок, щоб не втратити ціле покоління наших громадян – саме з цією метою функціонує Мережа українських освітніх хабів, яка працює вже у 11 країнах ЄС та Великій Британії.

Навіть більше, ми повинні скористатися з цієї унікальної нагоди перейняти безцінний досвід, який набувають наші здобувачі освіти у різних країнах світу і найкращі практики запровадити в українській системі освіти», – зазначив Андрій Сташків.

Під час Міжнародної освітньої конференції Подяки були оприлюднені результати опитування серед 6 783 українських батьків і опікунів, які тимчасово проживають у 11 країнах ЄС і Великій Британії:

91,4% українських дітей за кордоном відвідують місцеві школи;

63,4% з них паралельно навчаються дистанційно в українських школах;

наступного навчального року 73,8% здобувачів освіти ще планують залишатись у країнах тимчасового перебування;

цікаво, що на питання, скільки предметів нині має дитина в місцевій школі у порівнянні з українською, 67,3% респондентів зазначили, що суттєво менше, наприклад, в 11 класі польської школи дитина має 7 предметів, а паралельно в українській школі – 12 предметів;

подібна ситуація і з домашніми завданнями:

48,2% батьків і опікунів зазначили, що, навчаючись наразі у місцевих закладах освіти, їхні діти витрачають до 1 години на домашні завдання в день, а ще 25,7% зазначили, що дитина взагалі не витрачає час на домашні завдання, водночас 41,6% відповіли, що навчаючись в Україні, їхні діти витрачали від 2 до 5 годин на домашні завдання щоденно.

«Ми розпочали на постійній основі діалог з українцями, які проживають за кордоном, для формування пропозицій щодо покращення системи освіти в Україні на основі досвіду, який набувають наші громадяни в країнах перебування. Тому закликаємо всіх небайдужих батьків і опікунів, а також безпосередньо здобувачів освіти ділитися тим, що сподобалось у системі освіти країни, де ви наразі перебуваєте», – зазначила координаторка Мережі українських освітніх хабів, виконавча директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Марія Богулсав.

Міжнародна освітня конференція подяки стала підсумковим заходом річного потужного освітнього проєкту для українських дітей і вчителів, які через повномасштабну війну тимчасово проживають в інших країнах, що реалізувався Асоціацією інноваційної та цифрової освіти за сприяння Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти, Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Фундації «Про Футуро». За цей час відбулися понад 500 освітніх заходів, зокрема щодо надолуження навчання та «Уроки для успішного життя», в яких взяли участь 14 000 українських дітей з 15 країн світу.