Студенти мали нагоду на власні очі побачити початок розгляду цивільної справи, сам процес дослідження документів справи й судові дебати, а також винесення кінцевого рішення.

Днями магістранти першого року денної форми навчання юридичного факультету УжНУ мали змогу відвідати судове засідання в Закарпатському апеляційному суді, де саме розглядали цивільну справу.

Виїздне ознайомче заняття було організоване відповідно до навчального плану професором кафедри кримінального права та процесу УжНУ Василем Копчею.

Магістранти-правники мали нагоду наочно побачити, як початок розгляду цивільної справи колегією Закарпатського апеляційного суду, так і сам процес дослідження всіх документів справи й судові дебати, а також винесення кінцевого рішення в справі.

Такого роду виїзні заняття планують проводити й надалі.

За інформацією кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету УжНУ

Ознайомчу подорож «Літературне краєзнавство» для студентів III–IV курсів організувала професорка кафедри української літератури Валентина Барчан.

Лекції переважно асоціюються в студентів із 80-хвилинним записуванням і монологічною розповіддю лектора.

Але кафедра української літератури довела, що інформацію можна доносити в цікавому форматі – під час поїздки на Синевир.

Філологи УжНУ побували в літературознавчій експедиції до серця КарпатФілологи УжНУ побували в літературознавчій експедиції до серця Карпат7 листопада з ініціативи викладачів-літературознавців відбулася навчально-ознайомча екскурсія «Літературне краєзнавство» для студентів III–IV курсів.

Професорка кафедри української літератури Валентина Барчан організувала студентам і колегам традиційну поїздку до найбільшого і найглибшого високогірного озера України – на висоті 989 м над рівнем моря.

Ніщо не могло завадити планам, навіть дощовита погода. А що дорога достатньо далека, то вже о восьмій автобус вирушив з Ужгорода. Щоб не марнувати час, студенти ще в транспорті розпочали свою подорож літературними стежками рідного краю.

Під час екскурсії виголосили доповіді про відомих письменників Закарпаття: Василя Ґренджу-Донського, Івана Ірлявського, Петра Скунця, Христину Кериту, Михайла Рошка та ін.

Філологи УжНУ побували в літературознавчій експедиції до серця КарпатПісля чотирьох годин дороги філологи продовжили шлях до озера пішки.

На Синевирі мали можливість не тільки подихати свіжим гірським повітрям, а й зробити чималенько гарних фото на згадку. Завідувачка кафедри Оксана Кузьма поділилася враженнями, які в той день відчували всі учасники подорожі: «Мальовниче Синевирське озеро додало яскравих вражень до поїздки студентів. Учасники екскурсії насолодилися сповна красою Карпат і магією художнього слова наших митців. Впевнена, усі поїдуть звідси в прекрасному настрої».

Марта Демчик, заступниця декана філологічного факультету, теж не стримувала емоцій:

«Хоч я і родом із Закарпаття, але на Синевирі вперше. Тому мої враження від поїздки неймовірні. Я помітила, що всі студенти захоплені мандрівкою, і це чудесно! Хочу відвідати озеро ще раз».

Не дивно, що після повернення додому студентка ІІІ курсу Христина Ігнат з усмішкою на обличчі підсумувала поїздку: «Це було дуже гарно, вдячна організаторам, зокрема професорці Валентині Барчан, яка організувала культурно-освітню подорож. Для нас, студентів, це була прекрасна можливість морально відновитися після важких модулів, набратися сил і наснаги на нові досягнення».

Її колега Анастасія Пікало додала: «Такі подорожі завжди змушують цінувати природу і звʼязок з нею ще більше».

Краєвиди під час підйому і справді надихали, а туристи нетерпляче очікували головної точки на шляху і насолоджувалися красою озера, коли дійшли до нього. Синевир і довколишні гори випромінюють направду особливу енергію.

Приємно, що на філологічному факультеті цінують культуру, традиції і природу закарпатського краю. Можливо, приклад факультету наслідують й інші підрозділи УжНУ, але одне визнати варто – такі подорожі точно назавжди залишаться у спогадах мандрівників.

Олександра Борбуцька, Валерія Мельник, студентки I курсу спеціальності «Реклама і зв’язки з громадськістю»

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

На наступний рік на освіту заклали майже на 22% більше, ніж 2023 року — 171,2 млрд гривень, з них 148,8 млрд — загальний фонд МОН.

Отже, вдасться збільшити фінансування за багатьма сферами, а саме:

запланувати кошти на облаштування укриттів, друк підручників, забезпечення Нової української школи, створення навчально-практичних центрів сучасної професійної освіти тощо.

Ось основні освітні напрями, на які заклали кошти: освітня субвенція — 103,2 млрд грн Субвенцію збільшено, якщо порівняти з 2023 роком (87,5 млрд грн). Це дасть змогу підвищити зарплати педагогічним працівникам: на 10,4% з 1 січня і ще на 12,6% з 1 квітня (за тарифною сіткою).

Також у неї закладено поділ класів на групи. облаштування укриттів у закладах, що надають загальну середню освіту — 2,5 млрд грн друк підручників — 1,5 млрд грн 2022 року кошти на друк підручників були спрямовані на потреби армії. Цьогоріч у держбюджеті виділили 754,9 млн грн, яких не було достатньо для

забезпечення всієї потреби в підручниках.

У жовтні Верховна Рада України внесла зміни до бюджету, виділивши ще 552,8 млн грн на підручники. субвенція НУШ — 1,5 млрд грн.

За ці кошти для 5–7 класів НУШ придбають оснащення, навчальні матеріали, а також забезпечать восьмий пілотний клас.

Окрім того, виділення субвенції дасть змогу підвищити кваліфікацію вчителів. У 2022 і 2023 роках реформа не мала цільового фінансування.

Цьогоріч для НУШ виділили 473,3 млн грн після перерозподілу освітньої субвенції. субвенція на шкільні автобуси — 1 млрд грн.

Разом зі співфінансуванням із місцевих бюджетів удасться закупити орієнтовно 500 шкільних автобусів. субвенція на модернізацію харчоблоків у школах — 1,5 млрд Після початку повномасштабного вторгнення росії кошти на це виділено вперше. субвенція для підтримки дітей з особливими освітніми потребами — 304,5 млн грн навчання дітей у державних ЗЗСО і «Школі супергероїв» — 434,51 млн грн створення навчально-практичних центрів сучасної професійної освіти — 500 млн грн Фонд розвитку вищої та фахової передвищої освіти — 240 млн грн Національний фонд досліджень і грантова підтримка науковців — 610,4 млн грн

Перша леді та представники Українського інституту відвідали університет Сорбонна: підписано меморандум про співпрацю та передано книги до бібліотеки

Перша леді України Олена Зеленська та генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко відвідали Сорбонну – один із найстаріших університетів світу.

Український інститут підписав з університетом меморандум про співпрацю – тепер там знову розвиватимуться українознавчі програми. Олена Зеленська наголосила, що з 2012 року в Сорбонні не було українських студій, водночас тут діють магістерські програми з вивчення російської культури.

Після зустрічі з президенткою університету Наталі Драш-Темам перша леді висловила сподівання, що курс україністики з’явиться.

«Було б справедливо, якби у світі вивчалася культура тих народів, які довгі століття перебували під впливом російської, а потім радянської імперій. Цих народів дуже багато. Сподіваюся, колись так само вивчатимуть кримськотатарський народ – один із поневолених Росією, а тепер вигнаний нею з Криму. Досі в Сорбонні не було україністики. Але сьогодні ми зробили крок до відновлення – університет Сорбонна підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом.

Сподіваємося, згодом тут з’являться українські й кримськотатарські студії, програми стажувань та обмінів, присвячені Україні. З’являться фахівці, які знатимуть і розумітимуть Україну, її історію та культуру», – наголосила перша леді.

Олена Зеленська також провела зустріч з українськими та французькими студентами закладу та президенткою Сорбонни Наталі Драш-Темам.

Під час виступу й дискусії перша леді подякувала закладові за прийом українських студентів, які були змушені залишити свою країну через російське вторгнення, та організацію виступів українських інтелектуалів, письменників, правозахисників. Дружина Президента наголосила, що в Україні немає безпечного місця для навчання через постійні російські атаки.

«Нещодавно російська ракета зруйнувала корпус Херсонського університету. Російські бомби регулярно падають на один із наших найстаріших університетів – Харківський. Зазвичай акцентують, що в ньому навчався нобеліат Лев Ландау. Але під час війни для мене важливіше, що відбувається з нинішніми студентами. Можливо, хтось із них – майбутній Ландау.

Можливо, ні. Але вони однаково мають право на життя. Натомість у Харківському університеті на спеціальній дошці пошани вже десятки імен загиблих викладачів і студентів. Хтось загинув унаслідок обстрілів рідного міста. Хтось пішов на фронт якраз для того, щоб його близьких не вибивали бомби на вулиці. Коли питають, що боронить Україна, за що воює, то, власне, саме за це: щоб студенти могли спокійно вчитися й жити у своїй країні, а не гинути під бомбами на вулицях», – сказала вона.

Олена Зеленська також передала бібліотеці університету Сорбонна українські видання з історії, мистецтва, архітектури, театру та музики.

«За час російського вторгнення про Україну дізнався весь світ – переважно зі щоденних новин. Але дуже хочеться, щоб про нас знали і з глибших джерел. З наукових праць, із книжок. Бо, якщо новини повідомляють нам, що відбувається, то книжки розповідають, чому це відбувається», – наголосила дружина Президента.

Довідка.

Університет Сорбонна – державний університет у Парижі, який веде свою історичну тяглість від Паризького університету, другого найстарішого у світі (після Болонського), заснованого у 1257 році. Після масових протестів, заворушень і демонстрацій у Франції у травні 1968 року Паризький університет був розділений на 13 автономних закладів. Сьогодні університет Сорбонна є головним і найпрестижнішим осередком гуманітарних наук у країні (історія, філософія, мовознавство, літературознавство, музикознавство, історія мистецтва, географія тощо).

Український інститут – державна установа, яка представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном.

Перша леді України Олена Зеленська у межах свого проєкту «Українська книжкова поличка» передала бібліотеці ЮНЕСКО українські сучасні видання. Захід відбувся за участю генеральної директорки ЮНЕСКО Одрі Азулє.

180 українських поличок, відкриті вже в 42 країнах світу, налічують 45 тисяч книжок.

«Проєкт не лише зберігає наше слово, а й підсилює його, щоб про українців знали не тільки з новин, а й з глибоких якісних текстів, досліджень, творів. Можливо, фізично культура не може зупинити ракети. Але поки в народу є його мова, його література, його правдива історія, відображена в цій літературі, його мистецтво й звичаї, цей народ вистоїть. Ми вже це робимо», – наголосила перша леді.

Олена Зеленська та Одрі Азулє разом познайомилися з французьким стритарт-художником Крістіаном Гуемі та оглянули фреску, присвячену Україні, яку художник створював протягом дня. Фреска, виконана в жовто-блакитних кольорах, зображує українську дівчину. Довідка. Крістіан Гуемі – паризький стритарт-художник, більш відомий як C215.

У квітні й травні 2022 року відвідав Львів, Київ, Гостомель та Бучу і створив у цих містах серію графіті на зруйнованих унаслідок російського вторгнення будівлях.

Наприкінці тренінгу директорки Центру кар’єри УжНУ Тетяни Бутурлакіної найбільш активним учасникам вручили призи від організаторів і Представництва Європейського Союзу в Україні 

У межах Дня кар’єри ЄС студенти УжНУ вчилися ефективно комунікувати з авдиторією 8 листопада в Ужгородському університеті стартував щорічний День кар’єри ЄС.

У межах цієї події для активної молоді проводять низку тренінгів із розвитку так званих м’яких навичок (soft skills).

Одним з перших став тренінг директорки Центру кар’єри УжНУ Тетяни Бутурлакіної «Як розвивати комунікаційні навички: вплив і спілкування з аудиторією». Захід відбувся у читальній залі Наукової бібліотеки університету.

«Сьогодні ми працюватимемо над найбільш запитаною навичкою – комунікативною компетенцією. З’ясуємо, чи вмієте ви ефективно спілкуватися, вибудовувати й підтримувати взаємини, чи маєте певні страхи й невпевненість. Також проаналізуємо, як ми спілкуємося з погляду думок, впливу та переконань», – окреслила тему тренерка.

Пані Тетяна розпочала спілкування зі студентами з самопредставлення. Для цього записала своє ім’я та прізвище на дошці. Каже, що таким чином авдиторії легше запам’ятати спікера. Відтак учасники дістали завдання – підібрати асоціації до слова «комунікація» й спробувати дати визначення цього поняття. «Комунікація – не синонім взаємодії. Це її інструмент», – підсумувала пані Тетяна.

Як зауважила спікерка, манеру комунікації визначають інтерес і потреба, а об’єднує їх мета спілкування: «Ефективний комунікатор завжди знає, навіщо він вступає в комунікацію. Якщо цього оминати, ви втрачатимете ресурс та енергію».

Також на тренінгу розібрали кілька типів комунікації, залежно від кількості слухачів: міжособистісну, з групою (до 15 осіб) та з великою авдиторією. Остання є найважчою, тож Тетяна Бутурлакіна поділилася кількома інструментами ефективної комунікації у цьому разі. Перший з них стосується випадку, коли публіка розміщена в двох рядах, між якими є прохід.

Саме його варто використовувати для привернення уваги усієї авдиторії – час від часу проходитися вперед-назад, зупинятися посередині, звертатися до окремих осіб.

Це називається «метод роздачі цукерок». У межах Дня кар’єри ЄС студенти УжНУ вчилися ефективно комунікувати з авдиторієюЯкщо ж проходу немає, – важливим інструментом стає візуальний контакт. Тренерка радить вибудовувати його латинською літерою Z – дивитися не прямо на зал, а повільно переводити погляд з одного боку до іншого.

Найактивніші учасники тренінгу Найактивніші учасники тренінгу Якщо ж авдиторія неуважна, хорошим способом привернути увагу може стати мовчання. Варто на мить замовкнути, щоб утворилася тиша і до вас почали прислухатися. А от перекрикувати спікерка не радить. Це може стати виявом агресії та знизити рівень довіри авдиторії.

Як зазначає пані Тетяна: «Трибуна – вбивця ефективної комунікації. Вона «ховає» й відгороджує спікера від авдиторії, створює офіційний тон і позбавляє свободи дій. Звичайно, є заходи, де такий формат регламентований, як, наприклад, доповідь на науковій конференції. Але в межах спілкування з авдиторією варто виходити за межі трибуни».

Наприкінці тренінгу найбільш активним учасникам вручили призи від організаторів і Представництва Європейського Союзу в Україні. Їх отримали першокурсниця економічного факультету Мілада Заєць, третьокурсниця філологічного факультету Христина Ігнат і третьокурсник факультету математики та цифрових технологій Станіслав Скорондяк.

Анастасія Лабик

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

6 листопада виконавчий директор FCA Томі Ярвінен і міністр освіти та науки України Оксен Лісовий підписали відповідний документ у Києві. Мета меморандуму — консолідувати зусилля сторін для поліпшення та розвитку системи освіти в Україні.

«Сьогодні для нас особливо важливо підтримати дітей та молодь у їхньому прагненні до навчання і розвитку, надолужити ті освітні втрати, які трапилися через пандемію і війну, надати дітям й учителям необхідну емоційну та психологічну підтримку. У цьому допомога союзників і партнерів є критично важливою, оскільки внутрішні ресурси обмежені через війну», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Співпраця FCA та МОН відбуватиметься за такими напрямами:

відновлення пошкоджених закладів освіти та забезпечення закладів сховищами; створення безпечних й інклюзивних освітніх просторів;

посилення спроможності освітніх стейкхолдерів задля надання кращої та більш інклюзивної освіти;

упровадження заходів посилення спроможності в галузі ментального здоров’я та психосоціальної підтримки; сприяння в оновленні змісту освіти;

підтримка стейкхолдерів освіти у подоланні освітніх утрат;

розвиток соціоемоційних та наскрізних навичок педагогічних працівників й учнів;

забезпечення доступу до якісної освіти та навчання для найуразливіших груп, зокрема осіб з інвалідністю, ветеранів та ВПО;

полегшення переходу від навчання до працевлаштування, зокрема через розроблення і впровадження навчальних програм, які краще відповідають потребам ринку праці.

Цей меморандум діятиме протягом п'яти років з дня його підписання і за згодою сторін може бути продовжений.

Дякуємо Finn Church Aid за підтримку і посилення української освіти.

Довідково:

Finn Church Aid (FCA)* є однією з найбільших благодійних організацій у Фінляндії, основною метою якої є підтримка вразливих верств населення у реалізації права на мир, гідне життя і якісну освіту.

Свою діяльність в Україні FCA розпочала у 2022 році у відповідь на повномасштабне вторгнення російської федерації.

Уже понад рік у координації з Міністерством освіти і науки України, органами місцевого самоврядування та співпраці з міжнародними й національними організаціями Finn Church Aid активно підтримує освітню сферу на національному і локальному рівнях.

 Автор фото -Офіс першої леді Олени Зеленської 

Під час візиту Президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн до Києва 4 листопада громадам урочисто передали понад 370 автобусів для учнівства. На церемонії передачі були присутні перша леді Олена Зеленська, Президентка Єврокомісії фон дер Ляєн, міністр освіти і науки Оксен Лісовий, представники громад.

Автобуси закупили для українських дітей у межах кампанії солідарності «Шкільні автобуси для України».

Цю кампанію започаткували Президентка фон дер Ляєн та перша леді Олена Зеленська восени 2022 року, оскільки тисячі українських дітей потребують транспорту для підвезення до шкіл.

«Минулого року під час візиту до Європарламенту розповіла про це пані Президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн. І ось україньскі громади отримують понад 370 автобусів. Це великий прояв солідарності. Це прямий маршрут у майбутнє дітей, їхнє та всієї країни посеред війни. Ось що таке шкільні автобуси, ось чому вони важливі», — зазначила перша леді Олена Зеленська.

У межах кампанії «Шкільні автобуси для України» Європейська Комісія закупила 100 автобусів загальною вартістю приблизно 14 мільйонів євро. Державні та приватні організації в країнах-членах ЄС надали ще 271 автобус через Механізм цивільного захисту ЄС, яким керує Європейська Комісія. Автобуси розподілять між громадами шести областей: Київської, Сумської, Миколаївської, Дніпропетровської, Львівської та Чернігівської. Серед нових автобусів є й інклюзивні — з підйомниками для дітей, які користуються кріслами колісними. Такий транспорт допомагає забезпечувати рівний доступ до освіти всім дітям.

«Ця жорстока війна позбавила тисячі українських дітей їхнього дитинства. Але вона не позбавить їх світлого та щасливого майбутнього, на яке вони заслуговують. Ось чому я щаслива, що ми можемо допомогти безпечно возити українських дітей до шкіл. Надання понад 370 шкільних автобусів Європейською Комісією та державами-членами демонструє нашу спільну відданість майбутнім поколінням українців», — сказала Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Понад 330 тисяч дітей в Україні потребують підвезення до школи. Цьогоріч з державного бюджету виділили 1 мільярд гривень субвенції на шкільні автобуси. Завдяки цим коштам і співфінансуванню громад до кінця року мають бути закуплені 546 автобусів (364 з них уже доставлені на місця).

«Потреба в автобусах досі залишається. Нині не вистачає близько 2 100 автобусів. Зокрема, бракує більше 200 одиниць транспорту для дітей з інвалідністю. Тож допомога партнерів є вкрай важливою для українських громад і учнівства», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Ми вдячні нашим партнерам і всім мешканцям Європейського Союзу за невпинну підтримку та внесок у добробут українських дітей!