На філологічному факультеті відбулася міжнародна конференція до 70-річчя Дмитра Кременя Дмитро Кремінь – видатний поет, публіцист, есеїст, лауреат Шевченківської премії та член Національної спілки письменників України родом із Закарпаття.

28–29 вересня в альма-матер митця провели Міжнародну наукову конференцію, присвячену 70-річчю від дня його народження.

«Міжнародна наукова конференція була організована кафедрою української літератури УжНУ спільно із Інститутом літератури імені Т.Г.Шевченка й кафедрою української мови та культури Ніредьгазького університету (Угорщина).

Це вже четвертий захід у співпраці з цими установами, спрямований на пошанування лауреатів Національної премії імені Т.Г. Шевченка, що народилися на Закарпатті. У 2022 році було відзначено ювілеї письменників Петра Скунця та Івана Чендея, а цьогоріч – Олекси Мишанича, видатного українського науковця, члена-кореспондента НАН України (у квітні), та Дмитра Кременя, поета, публіциста, перекладача, громадського діяча.

Срібна земля стала колискою цих видатних постатей, і нині ми вдячно згадуємо їхній багатий ужиток, що служить розбудові української духовності, – розповідає завідувачка кафедри української літератури УжНУ Оксана Кузьма і додає: – Дмитро Кремінь – поет-духомовець, голос цілої епохи, людина ренесансного типу з україноцентричною основою буття. Його доробок – це скарбниця актуальних сенсів для кожного свідомого українця.

Нині ця постать об’єднала й Закарпаття, і Миколаївщину, і всю Україну, яка потребує таких моментів духовного єднання. Вдячні всім, хто долучився до конференції, аби гідно пошанувати видатного сина Срібної землі». З вітальним словом до учасників конференції звернувся декан філологічного факультету Юрій Бідзіля. Він зазначив, що Верховна Рада України (а також Закарпатська й Миколаївська облдержадміністрації) оголосили 2023-й – роком Дмитра Кременя. «Надзвичайно талановита, унікальна людина. Людина широкої душі. Громадянин і патріот своєї Батьківщини. Літературознавці ніяк не можуть його поділити – Закарпатський чи Миколаївський він поет. Я б сказав, що він загальноукраїнський митець. Той, хто вболівав за незалежність своєї країни», – так описав письменника очільник факультету.

Переказали свої вітання й побажали плідної роботи на конференції також проректорка з науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел та проректор з наукової роботи Іван Миронюк.

Через екран до присутніх звернувся Микола Жулинський, директор інституту ім. Т.Г. Шевченка НАН України. «Дмитро Кремінь – це поет, який натхненно переживав у слові духовне просвітлення, від заглиблення у безмір віків і в родову пам’ять своїх предків і свого народу. Його душа буквально пульсувала в унісон усіх процесів та явищ, які відбувалися в Україні та з Україною», – зазначив професор. До зустрічі під’єдналася Вікторія Штефуца, завідувачка кафедри української мови та культури Ніредьгазького університету: «Такі постаті, як Дмитро Кремінь консолідують навколо себе творчі й наукові сили, дають таку необхідну філософську, естетичну поживу для розвитку психологічної рівноваги й обрання правильних життєвих орієнтирів».

Після завершення вітальної частини оголосили початок пленарного засідання. З доповідями виступали науковці з Миколаєва, Києва, Львова та Ужгорода.

Відкрив пленарне засідання син ювіляра Тарас Кремінь, нині уповноважений із захисту державної мови: «Мені дуже приємно вже втретє побувати на філфаку Ужгородського національного університету, пройтися коридорами, якими ходив мій батько. Дякую за це свято науки й за те, що прізвище Кременя в цих стінах асоціюється з молодим і обдарованим студентом, який пройшов великий шлях як поет, публіцист та есеїст».

У своїй доповіді «Концептосфера російсько-української війни в поезії Дмитра Кременя» зазначив: «Нема Дмитра Креміня раннього, нема Дмитра Кеменя пізнього. Є Дмитро Кремінь – борець, людина мудра та виважена». Наприкінці виступу син митця подарував філологічному факультету свіжодрук «Мовчання волхвів» – збірку вибраних творів Дмитра Креміня.

Відтак слово надали Володимиру Гладишеву, професору кафедри теорії й методики мовно-літературної та художньо-естетичної освіти МОІППО. Він поділився з авдиторією теплими спогадами про те, як його викладач Дмитро Кремінь запалив у студентах бажання до написання віршів і навіть надрукував їх в обласній газеті, що в ті роки було майже неможливо. У своїй доповіді «Дмитро Кремінь: Людина та Поет» пан професор проаналізував кілька поезій митця, зауваживши, з якою ювелірною майстерністю Дмитро Кремінь вмів добирати слова, наче прості, але з глибоким сенсом.

Завітав на конференцію й професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Юрій Ковалів, що стало приємним сюрпризом для організаторів.

Він проаналізував зміни в творчості з огляду на особисту еволюцію Дмитра Кременя. З доповіддю на цікаву тему «Дмитро Кремінь і Закарпатська поетична школа, яка (не) відбулася» виступив в.о. завідувача відділу філології Науково-дослідницького інституту українознавства МОН України Микола Васьків. Він зазначив, що й досі багато митців у своїй творчості намагаються продовжити традиції, закладені Дмитром Кременем.

Завершила пленарне засідання професорка кафедри української літератури УжНУ Оксана Тиховська доповіддю «Специфіка міфологічних образів у збірці Дмитра Кременя “Мовчання Волхвів”». «Дмитро Кремінь мав тісний зв’язок з культурними архетипами українського епосу.

У свідомості митця об’єктивувалися архетипні образи, які з’єднали різні часові площини й метафорично відтворили ряд важливих для письменника концептів і тем, зокрема історична пам’ять, патріотизм, перемога над буденністю, плинність життя тощо», – підсумувала професорка.

Надалі роботу продовжили в секційних засіданнях, де висвітлювали проблематику національного письменства й ділилися дослідженнями творів Дмитра Кременя.

 

Анастасія Лабик, фото авторки

Серія занять «Legal English» Валері Ломбера була спрямована на опанування юридичної термінології англійською мовою з цілого ряду правничих дисциплін Протягом двох тижнів студенти і викладачі юридичного факультету опановували курс фахової англійської мови.

Заняття проводив запрошений зі США лектор – професор Валері Ломбер. Така можливість з’явилася завдяки Угоді між УжНУ та Центром Американських і Європейських студій. Серія занять «Legal English» була спрямована на вивчення юридичної термінології з цілого ряду дисциплін.

Зокрема, охоплено такі теми, як цивільний процес, спадкове право, контрактне право, бізнес-право (відповідник нашого господарського права) та банкрутство. «Ознайомлення з юридичною термінологією не базується на простому «зазубрюванні», а орієнтоване на розумінні термінів у контесті конкретного юридичного документа на зразок контракту чи судового рішення.

Такий підхід кардинально відрізняється від класичного вивчення теорії держави і права, яка формує понятійний апарат на першому курсі. Варто відзначити, що в американській правничій термінології не завжди можна знайти відповідник в українському праві.

Це ускладнює сприйняття матеріалу, але в той же час робить заняття ще цікавішими», – зауважує завідувач кафедри господарського права Вадим Рошканюк. Валері Ломбер не лише викладає, а й має більш ніж двадцятирічний досвід практичної роботи адвоката й судді.

Розповідає, що мав велике задоволення від цього курсу й від спілкування з авдиторією: «Ми мали хорошу взаємодію. Я теж багато чого нового виніс для себе з цих занять. Але найкраще – це люди, нові знайомства, нові враження».

 

На юридичному факультеті завершився двотижневий курс лекцій професора зі США Заняття тривали у невеликих групах – по 10–15 людей.

Професор стверджує, що це спрощує пояснення інформації, адже його головна мета – щоб кожен зрозумів суть предмета.

Відповідно кожна наступна лекція базувалася на матеріалі попередніх, тож студенти й викладачі змогли опанувати все – від найпростіших до найскладніших термінів. 28 вересня відбулася завершальна лекція курсу. На ній присутні розбирали так звані «Terms of Art» – слова, які мають особливі значення в певному контексті.

На захід завітав декан юридичного факультету Ярослав Лазур. Він подякував професору Валері Ломберу за цікавий і важливий курс і подарував йому монографію, написану спільно з австрійським професором Берном Візером та викладачами факультету, яка дає нове розуміння про адміністративне право в Україні.

Студенти й викладачі, які завершили курс лекцій Валері Ломбера отримають сертифікати про опанування юридичної термінології англійською мовою, що може стати важливим кроком для дальшої кар’єри в юриспруденції.

Анастасія Лабик

Майже місяць з представниками всіх куточків світу навчалися й обмінювалися досвідом богемістки Анжеліка Бойчук, Ірина Муц та Даніела Рягузова.

 

Щороку влітку кілька державних університетів Чеської Республіки проводять Літні школи слов’янських студій. У рамках своїх освітніх програм

Літні школи пропонують курси чеської мови на різних поглиблених рівнях, вибіркові семінари, присвячені чеській літературі, культурі та історії, дозвілля, включаючи театральні, музичні та танцювальні вистави, екскурсії, оглядові поїздки тощо.

Навчальні курси, які тривають до 4 тижнів, призначені для іноземних студентів, експертів (педагогів, перекладачів, усних перекладачів) і наукових працівників у галузі богемістики та славістики віком від 18 років. Цьогоріч Міносвіти Чеської Республіки (Ministerstvо školství, mládeže a tělovýchovy České republiky) надало три cтипендійні місця для чеського відділення Ужгородського університету на навчання в Літній школі слов’янських студій у Подєбрадах (відділенні при Карловому університеті) – Анжеліці Бойчук, Ірині Муц та Даніелі Рягузовій.

Навчання тривало з 3 до 28 липня в замку Їржі Подєбрада (його королівській резиденції). Після тесту на визначення рівня володіння мовою студентки приступили до занять, які проводили викладачі Карлового університету, знавці чеської мови, літератури та культури.

До обіду займалися по групах. У другій половині дня відбувалися додаткові лекції з чеської літератури, культури, історії, кінематографу, театру. У вихідні учасників школи чекали цікаві екскурсії до замку Карлштейн, каньйону Велка Америка, Собору святої Варвари. Також під час дозвілля студенти з 14 країн світу мали можливість більше спілкуватися, обмінюватися інформацією про свої національні свята, традиції, страви.

Після завершення курсу всі студенти отримали сертифікати зі своїм рівнем володіння мовою.

Богемістки УжНУ поділилися враженнями від навчання. Анжеліка Бойчук: «Найбільше мені сподобалися люди – привітні й відкриті до нових знайомств, так що одразу забуваєш про мовний бар’єр. А що вчилися студенти з різним рівнем чеської мови, доводилося розмовляти ще й англійською. Це насправді чудова можливість на практиці поліпшити навички спілкування іноземними мовами і вміння знаходити нових друзів. У моїй групі, наприклад, навчалися студенти з Південної Кореї, Тайваню, Англії, Америки. Також тут були люди різного віку й професій: вчитель інформатики з Румунії, професор з Америки, соціологиня зі Швеції. Тож це ще й був досвід комунікації з дуже різними людьми».

Даніела Рягузова: «Зустріла людей з усіх куточків світу, і з кожним та кожною ми були в однакових умовах, тому що чеська також не є для них рідною мовою. Студенти з Кореї, Китаю, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Франції та інших країн мали можливість спілкуватися, дізнатися про національні свята і традиції одне одного. Ще одним неймовірним фактом стало те, що всі наші заняття відбувалися у справжній пам‘ятці архітектури – королівському замку. Мабуть, ніде в світі ви не матимете таких умов. Програма була насичена: зранку навчання, після обіду – вільні лекції. Почерпнула для себе багато цікавого й захопливого. Нам розповідали про традиції і свята в Чехії, паралельно з чеською мовою можна було вдосконалити й англійську, спілкуючись зі студентами з інших країн. Вдячна за цю унікальну можливість пізнати Чеську Республіку, її мову, звичаї, культуру».

Ірина Муц: «Літня школа слов’янських студій у Подєбрадах – це особливий освітній проєкт, який надає можливість поглиблено вивчати чеську мову, культуру, історію Чехії; де студенти різного віку з багатьох країн світу мають можливість зустрічатися, спілкуватися й обмінюватися досвідом, розмовляючи по-чеськи. Знання мови є ключовим елементом взаєморозуміння й культурного обміну, тому надзвичайно важливим та корисним для мене була можливість вдосконалити володіння чеською мовою на практиці. Літня школа чеської мови – це не лише навчальна програма, яка дозволяє студентам поглибити знання з чеської мови та культури, дізнатися багато цікавого про історію й сучасне життя Чехії, але й зблизити молодь з усього світу через спілкування під час перебування в питомому мовному середовищі».

Медіацентр УжНУ – за інформацією кафедри словацької філології

Щиро дякуємо всім, хто продовжує йти на допомогу у такий непростий час.

Навчальні посібники для студентів УжНУ, які підготувала Галина Вікторівна Різак, таки побачать світ у друкованому виді.

Три десятки років наукової та науково-методичної роботи дають свої результати.

Навчальні посібники Галини Різак для студентів УжНУ стануть справді народними.

Дякуємо всім, хто продовжує відгукуватись на наше звернення про фінансування навчальних посібників Галини Різак. Дякуємо за допомогу у випуску посібника Холопік Марії Михайлівні, Холопік Олесі Олексіївні, Садварі Юрію Юрійовичу, Садварі В'ячеславу Юрійовичу, Розенталу Герману Зельмановичу, Розенталу Єфіму Германовичу, Лемаку Володимиру Якубовичу, Ковбаску Василю Васильовичу, Герцу Дмитру Івановичу, Лазуру Ярославу Володимировичу, Бисазі Юрію Михайловичу, Палінчаку Миколі Михайловичу, Рошку Михайлу Михайловичу, Синишину Анатолію Анатолійовичу, Синишиній Олександрі Анатоліївні, Цапу Василю Васильовичу, Бадиді Марії Петрівні, Панову Володимиру Олексійовичу, Андрусю Миколі Івановичу, Гримуту Володимиру Івановичу, Фазикошу Олексію Андрійовичу.

Нагадаємо, що доцентка кафедри органічної хімії Галина Різак підготувала ряд навчальних посібників для студентів УжНУ, які отримали високі оцінки авторитетних рецензентів.

 

Різак Г.В. Фармацевтичний аналіз лікарських речовин органічної природи. Навчальний посібник з фармацевтичної хімії для студентів медичного факультету спеціальності «фармація». // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВН «УжНУ», 2023, 97 с.

Різак Г. В. Фармацевтична хімія. Окремі питання фармацевтичного аналізу. Навчальний посібник з фармацевтичної хімії для студентів медичного факультету спеціальності «фармація». // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВНЗ «УжНУ», 2023, 167 с.

Різак Г.В. «Фармацевтична хімія. Збірник тестових завдань з відповідями для підготовки до складання КРОКУ 2» // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВНЗ«УжНУ», 2023, 395 с.

Різак Г.В. Методологія органічного синтезу. Навчальний посібник для студентів хімічних спеціальностей // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВНЗ «УжНУ», 2023, 485 с.

Різак Г.В. Біоорганічна хімія. Навчально методичний посібник // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВНЗ «УжНУ», 2023, 464 с.

В попередні роки друк навчальних посібників відомої науковиці був профінансований авторитетним київським бізнесменом та меценатом Олегом Анатолійовичем Немировським.

Різак Г.В. Фармацевтичний аналіз лікарських речовин неорганічної природи: практикум з фармацевтичної хімії для студентів медичного факультету спеціальності «фармація».–Київ: Наукова думка, 2016 р. - 24 с.

Різак Г.В. Конспект лекцій з фармацевтичної хімії для студентів IV курсу мед. ф-ту. Ч.1. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2021, 126 с.

Різак Г.В. Конспект лекцій з фармацевтичної хімії для студентів IV курсу мед. ф-ту. Ч.2. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 170 с.

Збірник задач з фармацевтичної хімії: навч.- метод. посіб. для студентів спец. «Фармація» мед. ф-ту/ Г.В. Різак. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 168 с.

Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 1. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022,194 с.

Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 2. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 284 с.

Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 3. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 196 с.

Для тих, хто хоче підтримати друк навчальних посібників з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії для студентів УжНУ Галини Різак в цей непростий час.

Оплата приймається безготівковим розрахунком на банківський рахунок з наступними реквізитами:

ФОП Сабов Агнета Михайлівна

Адреса: 88017,

м. Ужгород, вул. Університетська, буд. 21, Закарпатської обл.

РНОКПП: 1603501103 Р/р IBAN: UA533204780000026005924426808 в ПАТ АБ «Укргазбанк» МФО: 320478 Тел.: +380504322437

Або Картка в банку Приват Банк Сабов А.М 5457 0825 0220 1234

Прохання вказувати "за друк книг Різак Г.В."

Висловлюємо подяку професору, доктору хімічних наук Перешу Є.Ю, професору, доктору хімічних наук Чундаку С.Ю., професору, доктору біолоігчних наук Фельбабі-Клушиній Л.М, доцентці, кандидатці хімічних наук Галлі-Бобик С.В., доцентці, кандидатці фармацевтичних наук Бисазі Є.І. за рецензування навчальних посібників і високу оцінку науково-методичної роботи Галини Вікторівни Різак, а також щиро дякуємо за багаторічну підтримку та консультування з наукової та науково-методичної роботи академіку НАН України, професору, доктору хімічних наук, доктору фармацевтичних наук, почесному ректору НФаУ Черниху Валентину Петровичу, професору, доктору хімічних наук, професору НФаУ Шемчуку Леоніду Антоновичу, професорці, докторці фармацевтичних наук, професорці кафедри медичної хімії НФаУ Таран Світлані Григорівні, завідувачці кафедри фармацевтичної хімії НФаУ Георгіянц Вікторії Акопівні, професорці, докторці фармацевтичних наук, доцентці, кандидатці фармацевтичних наук доцентці кафедри фармацевтичної хімії НФаУ Бевз Наталії Юріївні. професорці, докторці фармацевтичних наук Давтян Лені Левонівні, завідувачці кафедри фармацевтичної технології та біофармації Національного університету охорони здоров'я ім. П.Л. Шупика.

 

Дякуємо Ганні Антоніонівні Смирновій за допомогу в розміщенні наукових праць та навчальних посібників в репозитарії УжНУ!

Дякуємо чудовому високопрофесійному і талановитому колективу друкарні Бреза (ФОП Сабов А.М.), який робить все можливе, щоб нові посібники Галини Вікторівни Різак в найближчі тижні студенти змогли отримати в Науковій бібліотеці УжНУ в друкованому виді.

Довідка:

 

ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р. в місті Володимир-Волинському Волинської області.

У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.

В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».

З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

Дисертацію захистила за спеціальністю 15.00.02. фармацевтична хімія та фармакогнозія.

Автор і співавтор понад 70 наукових праць, серед них монографія, три навчально-методичні посібники, «Посібник з біоорганічної хімії» з грифом МОН для студентів вишів, п'ять навчальних посібників з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії, чисельні публікації у журналах, що індексуються у Scopus та Web of Science. Учасниця Національних з'їздів фармацевтів, численних міжнародних конференцій, в тому числі і в країнах ЄС.

Пройшла наукові стажування в країнах ЄС. Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.

Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.

Відмінник освіти України (Нагорода МОН).

Нагороджена почесними грамотами Закарпатської обласної державної адміністрації Закарпатської обласної ради, Закарпатської обласної ради профспілок, Ужгородського міського голови, ректора УжНУ.

Нагороджена рядом ЗМІ і громадських організацій дипломами за перемогу в номінаціях «Кращий науково-педагогічний працівник Закарпатської області за роки Незалежності України», "Кращий викладач року-2022".

Вл. Інформація.

Жорстоку несправедливість відносно Галини Різак в УжНУ владі прийдеться колись виправляти, але тих, хто це по-справжньому розуміє, поки не видно.

Кому треба, той знає...

Додаткові штрихи до портрету Галини Різак та її заслуги в розвитку науки та освіти Закарпаття.

Роль керівників того чи іншого рівня (вузів, регіональної та центральної влади) завжди велика в розвитку освіти та науки.

Проте досить часто "за кадром" залишаються люди, які видають ідеї, організовують роботу для їх реалізації, свої особисті інтереси не випячують, часто навіть замовчують про свою участь у здійсненні дійсно великих справ.

Нерідко це стається і тому, що і самі керівники не дуже хочуть, щоб про таких людей дізналися більше, приписуючи собі ці заслуги. Просто розраховують, що з плином часом в історії залишаться тільки вони, величні, так сказати.

Ці справжні фахівці переживають часто не кращі часи, бо ще гірше коли обмежені керівники їх ще і принижую ть чи знищують, щоб не псували вмідж першовідкривачів на рівні вузу чи влади.

Якби Галину Різак десятками років так не принижували і не піддавади справжнім психологічним тортурам, ми б, напевно, просто промовчали і лише на кухні згадували справжніх подвижників закарапатської науки і освіти.

Галина Вікторівна дуже скромна людина, тому скажемо про неї ми.

Просто штрихами. Галина Вікторівна Різак була серед тих ентузіастів і тої непублічної групи, яка посприяла тому, щоб Ужгородський державний університет одним із перших отримав статус Національного ( неважливо, хто був тоді керівниками вузу чи області, бо їх заслуги завжди оцінюють публічно).

А ще Галина Вікторівна Різак безпосередньо сприяла відкриттю юридичного факультету УжНУ, інженерно-технічного, географічного...

Саме за її безпосередньої підтримки юридичний факультет пройшов першу акредитацію..

Далеко не останню роль Галина Вікторівна зіграла у відкритті факультету міжнародних відносин УжНУ, відкриттю дуже багатьох спеціальностей у вузі.

До речі і досить популярних, як кібербезпека, фармація тощо.

Доцентка Галина Різак була в числі ядра тих, хто відкрив сам Інститут інформатики, економіки і права, а пізніше Закарпатський державний університет, спеціальності якого ( як і сама будівля) є дуже популярними у студентів УжНУ.

У перетворенні Хмельницької філії у Мукачівський інститут теж допомогла ця сьогодні принижена викладачка УжНУ, допомоги в одержанні статусу Інституту Закарпатському коледжу мистецтв.

Не думаємо, що Художній інститут (нині Академія мистецтв» без підтримки Галини Різак у прискореноиу темпі отримав би статус Інституту, якби не підтримка Галиною Різак через впливових зайомих цієї ідеї групи представників закарпатської еліти на чолі Іваном Небесником.

Допомагала Галина Віктоірвна і акредитації Берегівського інституту в дуже непрості його часи....

Можна ще назвати сотні і сотні справ де ця відома науковиця сприяла розвитку освіти і науки у закарпатті, лобіювала інтереси талановитих людей. Той хто знає, той знає...

Хто захоче подискутувати з нами, заперечити вище назване, готові непублічно ( можливо, колись і публічно) всім навести аргументовані докази.

І така вона не одна, давайте цінити тих, хто поряд, хто просто виконує добросовісно свою роботу.

Нагадаємо, Перший Президент України Леонід Кравчук в інтерв'ю газеті «Киевские ведомости» (2009 рік) дав таку оцінку цьому процесу:

«Я переконаний, що Різак став жертвою політичного процесу… Знаєте, сила влади адже полягає якраз в здатності визнати помилки або, скажімо, допущені неточності, і відкрито про це сказати суспільству. Це може зробити тільки сильна влада і сильний політик. Слабка влада і слабкий політик ніколи цього не зроблять, тому що вони вважають, що це приниження їх посадових амбіцій. Хоча, все якраз навпаки. Якщо в першу чергу дивитися на ситуацію, відштовхуючись від того, що Україна — це демократична, правова держава, то будь-яке питання буде розв'язане так, щоб була захищений людина, яка, як написано в нашій Конституції, є найвищою цінністю… Але я хочу ще раз наголосити: Іван Різак незаслужено став предметом втручання в його життя правоохоронних органів, а це дуже серйозно відбивається на ньому, його рідних і близьких. Я буду робити все, що можу, з тим, щоб ця людина зайняв гідне місце в українських реаліях: і як політик, і як людина.»

Наш.кор.

https://oleksiy-rizak.info/osvita/642-a-shcho-my-vlasne-znaiemo-pro-halynu-rizak

Окрім власне практикування у перекладі документів з мови оригіналу українською та навпаки, студенти також узяли участь у спеціалізованому воркшопі з дискусійною панеллю.

У перші два вересневі тижні другокурсники магістратури словацького та чеського відділень проходили перекладацьку практику на базі Закарпатської торгово-промислової палати.

Магістранти кафедри словацької філології поглиблювали навички перекладу на базі Закарпатської торгово-промислової палатиНа початку практики студенти ознайомилися зі специфікою роботи сектору перекладів Закарпатської ТПП.

Основним завданням майбутніх перекладачів стали переклади різних документів з мови оригіналу українською та навпаки.

Такого роду робота дала змогу студентам ознайомитися з усіма аспектами перекладу офіційно-ділових паперів, відчути труднощі, які з ним пов’язані. Практиканти також узяли участь у перекладацькому воркшопі.

7 вересня у навчальному центрі Закарпатської торгово-промислової палати з ініціативи радниці президента ЗТПП, керівниці навчального центру Тетяни Сергієнко й завідувачки сектору перекладів Оксани Мокрянин відбулася дискусійна панель з позаштатними перекладачами ЗТПП (серед них – і доцентки кафедри словацької філології Н.М. Петріца та Л.Т. Буднікова).

Протягом зустрічі було розроблено дальший план розвитку перекладацької діяльності у секторі, під час обговорення порушили актуальні проблеми перекладознавства.

Зокрема дискутували про проблеми перекладу власних назв, фемінітивів зі словацької й чеської мов українською, розглянули потребу кодифікації цих груп слів в українській мові, обговорили проблеми перекладу галузевої термінології, потреби укладання галузевих словників, яких бракує, тощо.

Наприкінці практики студенти мали заохочення у вигляді запрошення до співпраці з сектором перекладів у Закарпатській торгово-промисловій палаті.

Тетяна Проданець, магістрантка ОПП «Чеська мова та література», – для Медіацентру УжНУ

Юні історики під проводом невтомного Ігоря Прохненка оглядали архітектурні пам’ятки, слухали лекції, по-новому відкриваючи для себе ніби вже до піщинки 23 вересня відбулася чергова навчально-пізнавальна екскурсія істориків-першокурсників під керівництвом доцента Ігоря Прохненка.

На відміну від поїздки минулого вікенду (до Невицького замку), цей захід виявився масштабнішим. Студенти й викладачі пішки добиралися почергово до п’яти локацій: Горянської ротонди, церкви Яна Непомуцького, Радванського кар’єру, Ботанічного саду УжНУ та Музею народної архітектури і побуту.

Юні історики не тільки оглядали архітектурні пам’ятки й слухали лекції, а й по-новому відкривали для себе начебто до піщинки відомий Ужгород. Від ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локаційВід ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локаційПершою точкою в маршруті стала Горянська ротонда з її незвичною формою й рідкісними за виконанням фресками.

Викладач і його підопічні з’ясували зв’язок церкви з історією міста, милувалися майстерними витворами середньовічних митців італійської художньої школи Джотто. Саме ця частина екскурсії викликала найсильніші почуття в студентів, адже більшість навіть місцевих першокурсників були тут уперше.

Студент Сергій Сенькович, який і раніше цікавився релігійною тематикою, високо оцінив ідею лекції в цьому місці: «Найбільше в Горянській ротонді мене вразила її витонченість, особливо вітражні вікна, що створювали особливий ефект у приміщенні. На екскурсії ми не тільки дивилися на архітектурні пам’ятки, а й дізнавалися про їхню історію. Це додало мені бажання вивчати побут і повсякденне життя рідного краю».

До другої локації – церкви Яна Непомуцького – дістатися було не дуже легко, проте студенти впоралися зі складним завданням. Як винагороду дістали змогу послухати цікаві факти про цю святиню. Від колись гарної споруди з яскравими елементами готичної архітектури нині, на жаль, залишилися тільки руїни. Від ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локаційВід ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локаційНаступною зупинкою став Радванський кар’єр, де всі відпочили, помилувалися прозорістю водойми в оточенні скелястих ландшафтів і налаштувалися на повернення в центр міста.

«Екскурсії просто неба завжди мають особливу атмосферу й відкривають багато можливостей: ми збагачуємося знаннями, але також гарно проводимо час і нам буде, про що згадати. Це безцінні моменти в нашому житті», – вважає студентка Юлія Пузяк.

Ініціатор заходу Ігор Прохненко також звернув увагу на переваги й користь студентсько-викладацьких походів: «Оскільки ми представляємо Ужгородський університет, маємо змогу відвідати навіть такі об’єкти, куди у вихідні не пускають пересічних туристів». Власне тому черговим пунктом мандрівки став ботанічний сад.

Студенти прогулялися алеями з різноманітною рослинністю, зокрема й реліктовими видами. Тож історико-пізнавальний маршрут гармонійно прикрасила ботанічна родзинка вишу. Останньою локацією на шляху стрімких переміщень став Музей народної архітектури і побуту. Історики та їхні друзі з інших факультетів ходили вуличками імпровізованого поселення з етноархітектурними будівлями різних районів області, ознайомилися з інтер’єром старих хаток і спостерігали за тваринами. «Я під неймовірними враженнями від сьогоднішнього дня.

Відкрила для себе сакральну красу ротонди, екзотичність ботсаду, справжню карпатську естетику нашого скансену. Це більше, ніж просто навчальна екскурсія, – це пізнання себе, своєї історії та творення нового кругозору», – поділилася думками студентка Віолета Фенцик.

Ігор Анатолійович дуже задоволений вихованцями факультету, які не шкодують часу й зусиль для саморозвитку: «З кожною екскурсією студенти все більше й більше окультурюються. Для нас головне не тільки виховати інтелектуала: історика, археолога, етнолога, а передусім треба зберегти й розвинути в кожному індивіді людину. Під час таких поїздок першокурсники, які донедавна ще були в різних колективах, школах, соціальному середовищі, усвідомлюють, що в житті в них з’явилися нові друзі, нова «зграя»». Також викладач анонсував наступні маршрути для пізнавальних подорожей, більшість із яких виходять за межі Закарпаття.

Софія Скиба, студентка І курсу відділення журналістики

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

22 вересня 2023 року, Україну відвідав міністр освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки Даніель Бутора.

Від МОН були присутні міністр освіти і науки Оксен Лісовий, заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, а також Стелла Шаповал, начальниця Управління міжнародного співробітництва та протоколу.

На зустрічі обговорили поглиблення співпраці у сфері освіти й підписали додаток до Програми співробітництва. Зокрема, щодо підтримки навчання українських дітей і учнів, інтегрованих у систему формальної освіти Словаччини, з таких предметів, як українська мова та література, історія, культура (онлайн або денна форма).

Словаччина - одна з небагатьох країн, які поки не вимагають, щоб українські діти відвідували місцеві школи. Проте ця країна планує запровадити обовʼязкове шкільне навчання для іноземців з наступного року.

Для мʼякого переходу українських дітей до незнайомої системи освіти й залучення українських учителів до викладання в словацьких школах і підписано цей документ.

На зустрічі Оксен Лісовий зазначив, що наразі пріоритетом Міністерства освіти і науки України є безпека освітнього процесу, відповідь на виклики війни, відновлення пошкоджених і зруйнованих закладів освіти та аналіз і продовження реформ загальної середньої освіти, професійної та вищої освіти.

Попри це, міністерство розуміє, як важливо забезпечувати освітні потреби словацької національної меншини в України.

Тому створюємо такі умови: у Закарпатській області працюють заклади освіти з класами (групами) з навчанням словацькою мовою та її вивченням.

До того ж у закладах загальної середньої освіти Закарпатської області словацьку мову як самостійний предмет вивчають 720 учнів 5-11 класів у чотирьох закладах загальної середньої освіти. А на вибіркових курсах (факультативно або в гуртках) словацьку мову опановують 1014 школярів у 10 закладах загальної середньої освіти.

Окрім того, Україна і Словаччина мають давнє партнерство, що передбачає: забезпечення представникам словацької національної меншини в Україні та української – в Словацькій Республіці умов для вивчення рідної мови та навчання рідною мовою на рівні дошкільної, початкової, середньої та вищої освіти; підвищення рівня викладання української і словацької мов та літератур; підвищення кваліфікації вчителів та викладачів словацької і української філологій; обмін студентською та учнівською молоддю, викладачами для коротко- та довготермінової педагогічної роботи; участь науковців у конференціях, симпозіумах та семінарах.

Також згідно з Програмою співробітництва на 2023/2024 навчальний рік уряд Словаччини надав квоти на отримання 46 стипендій на навчання українцям. Українські ЗВО вже давно активно співпрацюють зі Словаччиною у різних напрямах галузевих знань.

На сьогодні між ЗВО України та Словаччини укладено понад 30 прямих угод. Основними їхніми напрямами є обміни студентами на неповний та повний курси навчання, аспірантами, вчителями та вченими.

Також словацька делегація відвідала зруйнований ліцей у Гостомелі, дитячий садочок в Ірпені й Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Дякуємо уряду Словаччини за підтримку української освітньо-наукової системи. Віримо, що ця співпраця сприятиме продуктивному навчанню та розвитку освітньо-наукового потенціалу.