Продовжуємо знайомити вас із нашими підрозділами.

На черзі – фізичний та філологічний факультети.

Валерія Фонтош – голова студради фізичного факультету, І р.н. ОС «Магістр»:

«Фізичний факультет – це не лише про фізику, а й про інші сучасні й актуальні спеціальності.

Наприклад, я навчаюся на «Кібербезпеці», і дуже задоволена, що вона базується саме на фізфаку. У нас дуже круті й відкриті викладачі, які навчають, без перебільшення, на найвищому рівні. Завжди готові вислухати, допомогти й порадити, максимально зрозуміло пояснюють матеріал і стежать за тим, щоб інформація була актуальною на цей момент (що дуже важливо для галузей, які швидко розвиваються).

Я розумію, що тепер маю можливість здобути справді цінні знання, які допоможуть стати гідним спеціалістом і реалізуватися у своїй галузі, і цю можливість не варто марнувати.

Ну, і як бонус, у нас на факультеті дуже дружна атмосфера, в якій емоційно комфортно навчатися. Що і як на фізичному та філологічному факультетахМи маємо доволі цікаві практики, які зазвичай проводяться на підприємствах і в компаніях, де студенти реально бачать, чим може займатися випускник конкретної спеціальності.

Наш факультет співпрацює з такими великими компаніями, як «Jabil», «Yazaki» та «Flex» – тут проходять практику студенти інженерних спеціальностей і після цього вже мають можливість працевлаштування з гідною зарплатнею.

Біомедінженери практикуються в мережі лабораторій «Prevention».

А щодо моєї спеціальності, то практика відбувається в ТОВ «СпецТелеком» – це єдина в Закарпатській області компанія, яка займається організацією захисту об‘єктів інформаційної діяльності.

Дозвілля студентів на фізичному факультеті насправді дуже насичене різноманітими цікавими заходами.

Це й концерти на честь дня Архімеда, факультетські боґрачфести, поїздки в гори, катання на лижах, благодійні турніри, екоакції, вечори кіно.

На жаль, через пандемію й повномасштабну війну довелося «збавити оберти» в таких заходах, але вже тепер починаємо потроху відновлювати цей бік студентського життя. І я щиро вірю, що тільки-но Україна здобуде перемогу, ми повністю повернемося в це русло активностей.

Фізичний факультет – це цікава і сучасна наука, актуальні спеціальності з високою можливістю працевлаштування та насичене студентське життя. Як на мене, це найважливіші пункти, на які варто звертати увагу при виборі майбутньої Альма-матер.

Дуже важливо, щоб знання, які вам передають, були актуальними й реально ставали у пригоді в майбутній роботі.

Щоб під час викладання, донесення інформації було цікавим і зрозумілим.

Щоб після завершення навчання, ви реально могли реалізувати себе у вибраній сфері діяльності.

Аби студентське життя запам’яталося назавжди, і не лише недоспаними ночами і складними іспитами, а й позитивними емоціями, активним позанавчальним життям та насиченим дозвіллям. Пройшовши п’ять років навчання, можу впевнено сказати, що всі ці аспекти фізичний факультет забезпечує на вищому рівні!»

На фізичному факультеті можна здобути освіту за спеціальностями: «Середня освіта (Фізика)», «Фізика та астрономія», «Прикладна фізика та наноматеріали», «Кібербезпека (Безпека інформаційних і комунікаційних систем)», «Кібербезпека (Системи технічного захисту інформації», «Мікро- та наносистемна техніка», «Телекомунікації та радіотехніка», «Біомедична інженерія».

Вероніка Скоблей – голова профкому студентів філологічного факультету, IV курс:

«Мені хотілося поглибити свої знання й вивчити нову мову, тому обрала спеціальність «Польська мова і література» на філологічному факультеті.

У нас особливі викладачі, для яких важливо, щоб студенти здобули якісні знання й корисний досвід.

Їм цікаві наші думки та бачення з тих чи інших питань, які ніколи не піддаються критиці.

Особливо вдячна Марті Демчик, та Галині Шкурко, які дуже багато часу приділяють студентам, адже для них робота в університеті – це не просто праця, це поклик душі.

У нас є досить круті нові програми, зокрема «Українсько-англійська філологія», де можна здобути освіту за двома спеціальностями.

Також наші студенти вивчають мови країн-сусідів, зокрема Польщі, Словаччини та Чехії. Після цього є перспектива працювати не лише вчителем, а й фахівцем з перекладу у великих компаніях.

А для тих, хто цікавиться світом медіа, минулого року на кафедрі журналістики відкрили «Міжнародну журналістику», після закінчення якої ви зможете стати фаховим медійником у світових ЗМІ.

Крім цього, тепер з’явилася можливість отримати подвійний диплом: якщо ви добре володієте англійською мовою, можете навчатися іноземною, у підсумку матимете документ про освіту міжнародного зразка.

Також у нас є опція студентської мобільності з українськими та закордонними університетами.

Тобто один семестр наша молодь може навчатися в Карловому університеті (Прага), Пряшівському університеті (Словаччина), Поморській академії (Польща) та багатьох інших. А ще є перспектива проходити там викладацьку чи перекладацьку практику. У студентів, що навчаються за спеціальністю «Журналістика», практика проходить у місцевих ЗМІ, а також у Закарпатській ОДА, в інших установах та агенціях.

Ми організовуємо й проводимо дуже багато позанавчальних заходів, які роблять нас більш активними, більш об’єднаними, більш дружними, показуючи, що філологічний факультет – це величезна сім’я, в якій дуже багато талановитих людей. Дозвілля у нас неймовірне: щотижневі перегляди фільму англійською та Speaking club; літературний клуб, де можна зачитати свої поезії чи прозу, а також послухати інших. У нас є музичний гурт, до якого також можна долучитися.

А ще ми полюбляємо їздити на екскурсії, ходити в гори, вибиратися на природу разом з викладачами та спілкуватися в неформальній обстановці.

Якщо ви захоплені українською мовою, цікавитеся дослідженням творів літератури, хочете вивчити нові мови, чи стати медійником – вам точно до нас!»

На філологічному факультеті можна здобути освіту за спеціальностями: середня освіта – «Українська мова і література. Зарубіжна література», «Українська мова і література. Англійська мова і література»; філологія – «Українська мова і література.

Літературна творчість. Документознавство та інформаційна діяльність», «Польська мова і література. Зарубіжна література», «Словацька мова і література», «Чеська мова і література»; журналістика – «Журналістика», «Міжнародна журналістика», «Реклама і зв’язки з громадськістю».

Анастасія Лабик

 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

15 червня 2023 року міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та віцепрезидент Європейської комісії Маргарітіс Схінас підписали рамковий документ про співробітництво у сфері освіти між Європейською комісією та Міністерством освіти і науки України.

«Європейська інтеграція освітньої та наукової сфери є одним з ключових завдань нашої команди, адже Україна є частиною великої європейської родини. І я дуже вдячний стратегічним партнерам за те, що ми ніколи не будемо самі у цій великій битві за свободу, суверенітет та європейські цінності. Підписання Домовленності з Єврокомісією про розширення нашої співпраці у питаннях освіти – важливий крок не лише для підтримки, а й для трансформації цієї галузі», – зазначив Оксен Лісовий.

Віце-президент Схінас закликав українців повною мірою скористатися можливостями, які пропонує їм програма Erasmus+ , від посилення співпраці між школами до потенціалу онлайн-платформ Комісії з питань освіти, зокрема eTwinning , онлайн-спільноти європейських учителів і освітян.

Сторони планують здійснювати спільні заходи, серед яких:

Сприяння подальшій співпраці між закладами загальної середньої освіти та надання стороною ЄС підтримки вимушено переміщеним учням, зокрема через використання онлайн-платформ.

Забезпечення українських учнів підручниками для Нової української школи.

Розширення участі українських закладів освіти, установ, організацій у програмі ЄС з освіти, навчання, молоді та спорту Erasmus+.

Сприяння взаємному визнанню академічних кваліфікацій.

Участь Міністерства освіти і науки України в робочих групах та заходах у межах Європейського освітнього простору.

Залучення Міністерства освіти і науки України до роботи європейської освітньої інформаційної мережі Eurydice Network.

Підвищення спроможності українських спортивних та молодіжних організацій через розширення для них можливостей в межах програми Erasmus+.

Продовжуємо щотижневу рубрику, в якій розповідаємо про спеціальності, можливості для працевлаштування та новації підрозділів УжНУ. Завжди актуальними, як у воєнний час, так і в мирний, залишатимуться медичні спеціальності.

Ця професія поєднує в собі надзвичайну відповідальність, високий професіоналізм та милосердя.

Тож більш детально про роботу своїх підрозділів діляться декан медичного факультету Олександр Болдіжар та декан стоматологічного факультету Євген Костенко.

Декан медичного факультету, доктор медичних наук, Заслужений лікар України, проф. Олександр Болдіжар:

На яких спеціальностях навчаються студенти на Вашому факультеті?

Медичний факультет – один з найбільших підрозділів у структурі Ужгородського національного університету. Тут проводиться підготовка професіоналів у галузі охорони здоров’я за освітніми програмами: – «Лікувальна справа»; – «Фармація»; – «Сестринська справа». А також здобувачі освіти проходять аспірантуру за ОП «Медицина». Кадровим потенціалом факультету є близько 270 викладачів, а це більше сорока докторів медичних наук та більше сотні кандидатів наук.

Також важливо наголосити, що більше як на 60% наші кафедри є двомовними – дисципліни викладаються англійською та українською мовами. Які новації в навчанні факультет впровадив цьогоріч (протягом останніх років)? По-перше, варто зазначити, що ми декілька років тому розпочали адаптацію наших навчальних до планів до європейський.

Передусім до навчальних планів вищих навчальних закладів Вишеградської четвірки. Для цього наші представники здійснювали робочі візити в Чехію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, де ознайомлювалася з дисциплінами, кредитами, обсягами навчального матеріалу студентів-медиків.

Ще одне нововведення – за останні два роки зазнала змін підсумкова атестація. Якщо раніше це були класичні іспити, то зараз студенти спочатку здають тестові іспити “Крок 1”.

Це робилось також для того, щоб наші норми освіти адаптувати до європейських.

Результати тестових завдань перевіряються не у нас, а в єдиному в країні Центрі тестування.

Інша частина підсумкової атестації – це перевірка практичних навичок, які студенти здають на станціях (невідкладної допомоги, терапевтичних, хірургічних, акушерства та гінекології та ін).

Студент отримує питання та 10 хвилин, за яких на манекені повинен продемонструвати, які його подальші дії в конкретному випадку – зупинення кровотечі, обстеження, хірургічні маніпуляції тощо.

Для цього студенти готуються в Симуляційному центрі, який складається з 8-ми класів, і де студенти навчаються на дороговартісних манекенах американського зразка. Отож підсумкова оцінка студента складатиметься із результатів теоретичного “Кроку 1” та практичного іспиту. Також новинкою є дисципліни на вибір, яких в наших навчальних планах є близько 25%. Тож студент може записуватись на додаткові дисципліни, які дотичні до його омріяної майбутньої медичної спеціальності, хоч вони поки в нього не викладаються. Крім того, студент після 5-го курсу може визначитись з майбутньою спеціальністю. Для цього на 6-му курсі ми створили 5 окремих груп.

Отже, якщо він бажає в майбутньому стати хірургом – він записується в групу, яка додатко вивчає хірургію. А це означає – плюс 300 годин з обраної спеціальності та 60 годин практики. Хочеться додати, що попередні складні роки сприяли вдосконаленню рівня електронного навчання. А це в свою чергу зробило навчання більш доступним та комфортним.

Наприклад, всі потрібні питання, завдання, матеріали для самостійної роботи зараз студент може знайти на сайті. І накінець – у минулому році медичний факультет УжНУ отримав унікальне обладнання – мультимедійний анатомічний стіл. Такий інтерактивний анатомічний стіл є найбільш технологічно сучасною анатомічною системою візуалізації в медичній освіті, яка призначена для навчання медичної спільноти.

Які перспективи працевлаштування у Ваших випускників?

Цьогоріч на посаді декана я бачитиму вже 20-ий випуск студентів.

Випуск 2023 року – це близько 280 студентів. Випускники медичного університету знаходять себе у медичних установах всієї області, країни й навіть світу. Чимало наших випускників працюють за спеціальністю в Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, Німеччині, Ізраїлі й інших країнах.

А це є свідченням того, що на медичному факультеті УжНУ студенти отримують якісні знання та навички, за допомогою яких, а також завдяки власній наполегливості, мають безліч варіантів для працевлаштування.

Декан стоматологічного факультету, доктор медичних наук, професор Євген Костенко:

На яких спеціальностях навчаються студенти на Вашому факультеті?

Будь-яка стоматологічна освіта складається з двох складових: додипломна, коли ви навчаєтесь і отримуєте диплом лікаря-стоматолога і післядипломна. Вона передбачає інтернатуру за спеціальністю стоматологія, а далі – спеціалізацію за наступними напрямками: ортопедична, терапевтична, дитяча, хірургічна стоматологія, щелепно-лицева хірургія, ортодонтія та пародонтологія.

Сенс полягає в тому, що на одному факультеті ви закінчуєте додипломну освіту і навчаєтесь вже більш вузької спеціалізації далі. Які новації в навчанні факультет впровадив цьогоріч (протягом останніх років)?

Стосовно новацій – за цей рік ми зробили принаймні 4 чи 5 важливих кроків.

Ми реформували підходи до інтернатури, зараз дуже плідно працюємо над тими напрямками, які були б цікаві для безперервної освіти лікарів-стоматологів у майбутньому.

На кафедрі ортопедичної стоматології ми зробили Стоматологічний хаб – нову комплексну навчально-клінічну базу, в якій є найсучасніша техніка, дизайн, найкращі матеріали, мікроскопи, стоматологічні установки, комп’ютеризоване рентгенологічне дослідження. Всі вони виведені на екран і студенти наочно можуть спостерігати процес лікування.

Ми також відновлюємо статус нашої багатофункціональної зуботехнічної лабораторії, як складової навчального процесу. На ній використовуються всі види сучасного протезування – бюгель, знімні, незнімні протези, металокераміка, циркон та інші.

Нещодавно Мирослав Гончарук-Хомин придбав цифровий фрезерувальний апарат, за допомогою якого моделюється структура зубу і фрезер випилює її із матеріалу в автоматичному режимі. Ми співпрацюємо з нашими клінічними базами, а саме приватними клініками, які часто працюють більш інноваційно та гнучко, ніж державні установи. До прикладу, в нас загальномедична практика проходить в клініці Prevention, де є сучасне обладнання, аудиторії.

В нас працює унікальна, інноваційна мікробіологічна лабораторія, яка надає чудову можливість студентам вивчити діагностику. Чому так?

Ми фактично єдиний виш в Україні, де діагностика мікробіому порожнини рота і його лікування йде на науковій основі, на основі індивідуального підходу до лікування.

Тому використання науково-практичного підходу до корекції мікробіому порожнини рота при лікуванні пародонтиту,пародонтозу – це дуже потужна інновація. Також ми створили інновацію щодо інтернатури. Інтерни під час навчання мають один місяць лекційного матеріалу, а потім вивчають окремі напрямки стоматології ортопедичний, терапевтичний, ортодонтію.

При цьому навчання проводиться блоками, студенти по закінченні блоку роблять презентації по тих навичках, які вони отримали. Це є фактично підтвердженням їхньої практичної навички. І завдання фокусуються саме на тих практичних роботах, які студенти роблять в клініці. Це дійсно піднімає рівень підготовки студента. На цей рік в нас готується нова програма по циклам тематичного вдосконалення, майстер-класам післядипломної освіти. Т

ут концентрація навчання спрямована на технології. Цей майстер-клас піднімає рівень лікарів, які його проходять, адже він є новим. На стоматологічному факультеті ми приділяємо велику увагу тому, щоб студент отримав якісні знання, щоб йому було цікаво на заняттях. Напевно найвищим моментом задоволення є те, коли читаєш лекцію, робиш паузу, а тишина така, що якщо б залетіла муха, то її у аудиторії було б чутно.

Концентрація людей дуже велика. Взагалі, лекторів я б поділив на три групи, До першої відносяться лектори, які розповідають, які вони класні і що бачили у світі, другий – лектори які показують, що мають великий багаж знань, але студенти їх переважно не розуміють, і третій рівень – лектори, які вчать.

Але це вже зовсім інша лекція. Це робота лектора з студентами таким чином, щоб вони вловили суть від початку до кінця, і незважаючи на складність матеріалу, не втратили її. Це справжня майстерність. Тобто може бути варіант, що ти втратиш відчуття матеріалу, нитку, і можеш в цьому матеріалі загубитися.

Це може тривати роками. Або, ж з іншого боку, ти правильно будуєш нитку навчання від початку до кінця, студенти тебе розуміють і ти поступово можеш, тримаючись цієї нитки, розширювати їхню дорогу в пізнанні професії.

Постійно перепитую студентів: «Ви не загубились?» щоб відчути, чи аудиторія ловить інформацію, чи коли вже нею перегружена, і відповідно, інформація не сприймається.

Найважливіше – це створити простір для творчості. Зруйнувати ж його можна в любу секунду. Але створити його – це дуже тонкий інструмент, це уміння зробити і відносини в колективі, і між студентами, і створити творчий простір.

На стоматологічному факультеті ми вирішуємо на користь студента будь яку річ, для тог

о, щоб він отримав кращі знання, ми не створюємо проблеми, там де їх немає. Ми підказуємо, навчаємо їх нових технологій, бо з кожною технологією ти стаєш кращим, скільки ти технологій знаєш в стоматології – стільки разів ти лікар. Які перспективи працевлаштування у Ваших випускників?

Ми сформували такі стоматологічні школи в Закарпатті, що до прикладу, на ортодонтичний прийом вже ніхто не возить з області дітей в Київ, Львів інші міста. Це тому, що ми випустили достатню кількість дитячих стоматологів, є нові приватні клініки, які водночас є й нашими навчальними базами. Це клініки, які є дійсно топовими і в яких є дійсно чого повчитися. Тому я вважаю що через 10 років вже 90% лікарів-стоматологів на Закарпатті будуть нашими випускниками, вихідцями з нашої школи. Також ми бачимо по вступниках, які навчаються в останній рік – значна частина цих студентів з інших областей.

Таким чином розширюється географія і можливість застосування нашого диплому, конвертація його в європейських країнах. За роки існування факультету ми випустили більше 1200 випускників-стоматологів, які працюють на Закарпатті. Більше того, фактично з українських стоматологів, які проходять нострифікацію в інших країнах, передусім Європи, наших стоматологів є близько 2/3. Чому? Тому що ми цей фактор передбачили більше 7 років тому, ми зробили таку програму, яка максимально відповідає європейським навчальним програмам.

Ми провели аналіз програм зі стоматології в країнах Вишеградської четвірки, інших європейських країн та зробили уніфіковану програму із європейськими університетами, тому в нас немає дисбалансу по дисциплінам.

Крім цього, ми випускаємо не тільки лікарів, наша післядипломна освіта дозволяє формувати напрямки.

Один із них – менеджмент стоматологічного бізнесу. В нас є абсолютно всі нормативні акти, ми вчимо, як покроково слід відкривати власну справу, як створюються власні стоматологічні кабінети, та як ними ефективно управляти.

Ганна Фельцан, Олексій Шафраньош,

Інформаційно-видавничий центр

Медіацентр продовжує цикл статей про навчальні підрозділи очима наших студентів.

Сьогодні розповідаємо про економічний та географічний факультети.

Ангеліна Соскида – голова профкому студентів географічного факультету, ІІ курс:

«Перед вступом на географічний факультет я вагалася між декількома різними спеціальностями. Але все-таки вирішила обрати саме «Географію», оскільки мені завжди імпонувала її дослідницька природа і вплив на наше оточення.

Географія надає мені можливість вивчати й досліджувати різноманітні аспекти планети, включно із фізичними особливостями, кліматом, розташуванням населених пунктів, культурним впливом, населенням та географічними процесами. Окрім того, спеціалізація «Середня освіта» дає змогу поєднати мою любов до географії з нагодою впливати на майбутнє молодих людей, ознайомлюючи їх з цінними знаннями про світ.

Я вірю, що освіта є ключем до розвитку суспільства, і вибір географічного факультету дозволить мені допомогти іншим розуміти й оцінювати нашу планету краще.

Мене мотивує навчатися бажання розширювати свої знання, розвиватися та впливати на майбутнє, працюючи з цікавими й відповідальними людьми. Це дозволяє зрозуміти складні взаємозв’язки між природою й людством.

Наш факультет проводить різноманітні заходи, що допомагають підвищити рівень знань у географічній сфері. Це не тільки лекції від кваліфікованих викладачів, а й практичні заняття на місцевості, польові дослідження.

До прикладу, виїзна практика в Рахові з підйомом на гору Говерлу. У нас професійні й досвідчені викладачі, які завжди готові допомогти студентам зрозуміти складний матеріал. Кожен має свій унікальний підхід до навчання, що робить процес більш цікавим і захопливим. Ми спілкуємося під час лекцій і семінарів, обговорюємо питання, ділимося думками та взаємно навчаємося одне від одного. Вони створюють сприятливу атмосферу, що допомагає нам розкривати свій потенціал і розвивати навички у географічній сфері. Не однією наукою ми займаємося. Щороку влаштовуємо

Тиждень географічного факультету – це інтелектуальні ігри, спортивні змагання та багато іншого. Цього року був розіграш Кубка декана географічного факультету з мініфутболу. У турнірі взяли участь не тільки студенти, а й викладачі. До речі, студентів зацікавив не так Кубок, як гра з викладачами☺.

І ще ми проводимо боґрачфест – це мегакруто! Географія – це справді цікава наука. Навчання на факультеті дозволяє здобути глибокі знання про географічні процеси з використанням сучасних технологій та інструментів. Також наш факультет має чудові можливості для практичного застосування знань. Можна брати участь у польових роботах, дослідницьких проєктах, експедиціях.

Це надає перспективу самостійно досліджувати різні регіони світу, збирати й аналізувати дані, розвивати навички роботи з географічними інструментами, наприклад, ГІС та супутниковими знімками». На географічному факультеті можна здобути освіту за спеціальностями: «Середня освіта. Географія» (освітня програма – «Географія») (бакалаврат, магістратура), «Географія» (бакалаврат), «Геодезія та землеустрій» (бакалаврат, магістратура), «Лісове господарство» (бакалаврат, магістратура).

Людмила Кошук – голова профкому студентів економічного факультету, IV курс:

«Я обожнюю математику, тому при вступі розглядала декілька варіантів: економічний, математичний, фізичний і факультет інформаційних технологій.

Однак у пріоритеті був саме економічний.

Оцінивши ринок праці й переглянувши вакансії, я дійшла висновку, що економіст може реалізувати себе буквально всюди. Завжди є потреба у спеціалістах цієї галузі, і заробітна плата досить приваблива ☺.

Вважаю, що освіта економіста є корисною не лише для працевлаштування, а й просто для життя, оскільки бути фінансово грамотним у наш час – дуже важливо. Що і як на географічному та економічному факультетахЩо мені дуже подобається на економічному факультеті – ми вивчаємо актуальні теми, розглядаємо різного типу проблеми сьогодення і навіть пропонуємо їх вирішення.

Будь-які свої ідеї можна обговорити з викладачами, а також проконсультуватися щодо будь-яких питань. Ще є великим плюсом те, що економічний факультет співпрацює з багатьма підприємствами та установами, тому завжди є пропозиції працевлаштування, якими охоче користуються наші студенти.

Мої найулюбленіші педагоги – це Степан Васильович Сембер, викладач дисципліни «Гроші і кредит», Вікторія Тарасівна Мінкович, викладачка «Інвестування», Мар’яна Володимирівна Тимчак, викладачка «Страхування».

Обожнювала ці предмети, оскільки вони цікаві й корисні для життя. Також дуже подобалася атмосфера на парах. Ми вивчали теми, а потім обговорювали, де можна застосувати набуті знання у житті, а також проводили багато нестандартних досліджень.

До прикладу, із «Страхування» я простежувала, чи можливо застрахувати себе від того, що … не вийду заміж. Цікаво, корисно, і хоч тема здається трохи комічною, потрібно було простежити дуже багато питань.

Наскільки мені відомо, економічний факультет посідає перше місце за кількістю студентів, які взяли участь у програмі «Erasmus+». Це програма обміну студентами, яка дає можливість вчитися за кордоном безкоштовно, за рахунок стипендії, що виділяється. Багато моїх знайомих узяли у ній участь, і ні разу не пошкодували: знання + незабутні спогади та емоції + корисні знайомства + екскурсії + гарні фото для інстаграму ☺.

А ще ми маємо багато можливостей для практики і прикладів того, що після її закінчення студенти залишалися працювати в тій установі, фірмі, де її проходили. У нас відбувається безліч екскурсій, зустрічей з фахівцями з різних галузь, інтелектуальні ігри, вечори кіно та круглі столи з представниками бізнесу.

Думаю, перед вступом важливо знайти відповідь на питання «Де я зможу себе реалізувати, отримавши диплом у цій галузі?»

Звертайте увагу на свої вподобання, а якщо не знаєте, чого конкретно хочете, – вступайте на економічний факультет. Він охоплює стільки різноманітних і перспективних спеціальностей, що кожен знайде тут щось для себе».

На економічному факультеті можна здобути фах за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра і магістра за такими освітніми програмами: «Фінанси і кредит», «Митна справа і оціночна діяльність», «Облік, аудит і оподаткування», «Економіка підприємства», «Логістика», «Управління персоналом та економіка праці», «Міжнародна комерція».

Анастасія Лабик

Університетські хіміки демонстрували всілякі експерименти, біологи – будову клітин, а айтівці – робототехніку.

В Ужгороді на набережній біля Лінгвістичної гімназії ім. Т. Г. Шевченка з ініціативи Центру інновацій та розвитку УжНУ представники навчально-наукового інституту хімії та екології, біологічного факультету й факультету інформаційних технологій до Дня захисту дітей організували для місцевих школярів майстер-клас із робототехніки, демонстрували експерименти з хімії та знайомили з біорізноманіттям.

Ще одна мета заходу – зібрати кошти на реабілітаційну доріжку для Обласного будинку дитини у Сваляві.

До слова, збір триває вже понад місяць, тому охочі ще можуть долучитися.

Ужнівці провели цікаві майстер-класи до Дня захисту дітейЗа організаційні моменти відповідала директорка Центру інновацій та розвитку УжНУ Альона Алмашій: «Вирішили влаштувати захід до Дня захисту дітей. Це чудова нагода ще раз показати наші університетські можливості майбутнім абітурієнтам. Хіміки демонстрували всілякі експерименти, біологи – будову клітин, а айтівці – робототехніку. Сподіваємося, діткам було цікаво.

Це міський захід, намагалися долучитися всі заклади».

Допомагала координувати ініціативу спеціалістка Центру інновацій та розвитку УжНУ Марина Сташина-Неймет: «Викладачі-практики мають більше навичок, щоб краще показати й пояснити, ніж ті, хто робить це в теорії. Діткам корисно було відвідати майстер-класи, оскільки в них формується розуміння навіть про техніку безпеки з хімічними препаратами. Попереду літо, принаймні впродовж кількох тижнів матимуть свіжі спогади про експерименти, які побачили. Матимуть чим поділитися з друзями».

Маріанна Повідайчик та Юлія Жукова Маріанна Повідайчик та Юлія Жукова Дивували дітлахів хімічними трюками представники кафедри аналітичної хімії Юлія Жукова, кандидатка хімічних наук, аспірантка кафедри органічної хімії Маріанна Повідайчик й студентка Ольга Галега. Кожен експеримент займав від п’яти до десяти хвилин.

Юлія Жукова розповідає: «Демонстрували декілька якісних реакцій. Показували хімічні досліди, як-от «Зникаючі смайлики», «Зубна паста для слонів», «Лавова лампа» у патріотичних кольорах, «Фараонові змійки», «Вогнетривкі купюри», «Шипучий лід». Ми підтримуємо діточок у цей складний час, тому намагалися їх трохи розважити, відволікти від ситуації в нашій країні».

Показували багатий внутрішній світ клітин представники біологічного факультету, зокрема голова студради підрозділу Андріана Реган. Дівчина каже: «Ми демонстрували для ознайомлення мікроскоп із препаратами. На препаратах були зображені корень ірису, поперечний зріз стебла кукурудзи, поперечний розріз через пильник, поперечний різ через зав’язь сім’яника. Подібне має побачити кожен. Цікаво залучати молодь і розповідати, чого навчають на біологічному підрозділі».

Технічну складову втілював заступник декана факультету інформаційних технологій, кандидат технічних наук Олександр Левчук: «Представляли робототехніку, а саме роботів-лего.

У нас є набори знавців для того, щоб діти могли ознайомитися з якимись фізичними явищами й спробувати покерувати конструкціями». Усі дітки радо долучалися до активностей, бо коли ж іще буде нагода покермувати роботами, розглянути зблизька клітину та подивитися на хімічні фокуси.

Тетяна Лесюк

Ішлося про розвиток так званих «soft skills», а також навичок, що потрібні для продуктивної роботи в команді й запобігання конфліктним ситуаціям.

На факультеті інформаційних технологій відбулася онлайн-зустріч з представниками компанії «Avenga» Факультет інформаційних технологій УжНУ часто організовує цікаві та змістовні лекції, тренінги й вебінари для своїх студентів.

6 червня відбулася онлайн-зустріч магістрантів спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології» з топменеджером компанії «Аvenga» та сертифікованим Scrum майстром першого рівня Віталієм Рогозою. «Avenga» – глобальна платформа ІТ-консалтингу йНа факультеті інформаційних технологій відбулася онлайн-зустріч з представниками компанії «Avenga» інжинірингу.

У компанії працює понад 4000 експертів з різних куточків світу, зокрема з Європи, Азії, Північної та Південної Америки. Це технологічно-агностична ІТ-компанія, яка підвищує цінність у фармацевтиці та науках про життя, страхуванні та автомобільній промисловості.

У «Avenga Україна» працює понад 1500 фахівців з різних куточків України, зокрема у Києві, Львові, Луцьку, Івано-Франківську та інших міст. Щоб бути висококваліфікованим спеціалістом, окрім профільної освіти, необхідно мати досвід роботи у своїй сфері та вміти працювати в команді.

Саме розвиток так званих «soft skills» був темою зустрічі, яка відбулася у форматі розмови. Під час спілкування Віталій Рогоза розповів про поняття Scrum-команди та фасилітації, роботу Scrum-майстра та стейкхолдера, а також про навички, які необхідні для продуктивної роботи в команді й для уникнення конфліктних ситуацій. Зустріч була наповнена запитаннями від студентів, що свідчило про їхню зацікавленість темою щодо розвитку «мʼяких» навичок.

За інформацією кафедри інформатики та фізико-математичних дисциплін УжНУ

Минулий тиждень першо- та другокурсники провели на біобазі в Колочаві, відвідали екологічний візит-центр НПП «Синевир» та Вільшанське водосховище

Літня навчально-польова практика з ботаніки та зоології для студентів-біологів І–ІІ курсів навчання – реальна можливість вчитися бути фахівцями у своїй сфері: планувати дослідження, опановувати роботу з визначниками, розбирати зібрані зразки, визначати види рослин і тварин у природі.

Складається ця практика з двох частина, одна з яких відбувається в Ужгороді та околицях, де молодь знайомиться з флорою і фауною низинного Закарпаття та передгір’я, інша – на базі біологічного стаціонару в с. Колочаві на Міжгірщині, де репрезентовано види рослин і тварин гірської частини краю та високогір’я.

Минулий тиждень першо- та другокурсники провели саме на біобазі у Колочаві. Там уперше побачили ендеміки Карпат та інші види, занесені до Червоної книги України. Також побували в екологічному візит-центрі НПП «Синевир», дізналися про його територію, корінних жителів, визначні місця, музеї і пам’ятки архітектури, ознайомитися з роботою «Реабілітаційного центру бурого ведмедя».

Відвідали й Вільшанське водосховище – руслове водосховище на річці Теребля. Окрім пізнавальних екскурсій у природу та самостійного навчання, студенти добре мали чудове дозвілля разом, розбираючи зібраний гербарій, готуючи їжу на вогні, сидячи вечорами при ватрі й ділячись вдалими фотографіями побачених тварин.

Медіацентр УжНУ – за інформацією біологічного факультету

Ми продовжуємо цикл наших матеріалів, в яких знайомимо абітурієнтів із структурними підрозділами Ужгородського національного університету. Сьогодні ми розповімо про три потужні природничі підрозділи нашого вишу - географічний факультет, біологічний факультет та навчально-науковий інститут хімії та екології.

Географічний факультет

Декан географічного факультету УжНУ, кандидат технічних наук, доц. Іван Калинич:

На яких спеціальностях навчаються студенти на Вашому факультеті?

Історія географічного факультету бере початок з 2005 року. За цей час факультет став потужним підрозділом, який здійснює підготовку за різними спеціальностями та освітніми програмами природничого напрямку. Ми готуємо студентів на рівнях бакалавра та магістра за наступними спеціальностями та освітніми програмами: Бакалаврів за спеціальностями: - 014 «Середня освіта - Географія». Освітня програма - «Географія»; - 106 «Географія». Освітня програма - «Географія»; - 193 «Геодезія та землеустрій». Освітня програма -«Геодезія та землеустрій»; - 205 «Лісове господарство». Освітня програма -«Лісове господарство». Магістрів за спеціальностями: - 014 “Середня освіта (Географія)”. Освітня програма -«Географія»; - 193 «Геодезія та землеустрій». Освітня програма -«Геодезія та землеустрій»; - 205 «Лісове господарство». Освітня програма - «Лісове господарство». У складі факультету діють 3 кафедри: геодезії, землеустрою та геоінформатики фізичної географії та раціонального природокористування та лісівництва.

Які новації в навчанні факультет впровадив цьогоріч (протягом останніх років)? Кафедри нашого факультету постійно працюють над удосконаленням освітніх програм, у відповідності до потреб сучасного ринку праці.

Сьогодні актуальним є питання поліпшення якості освіти, яке неможливе без створення інноваційного простору. Особливістю роботи викладача в нових умовах є вивчення та активне впровадження в практику роботи інноваційних технологій, що робить наших випускників конкурентоспроможними на ринку праці. За останні роки (пандемія, а зараз війна) багато чого прийшлось змінити в методах підготовки наших студентів. Роботу нашу полегшило технічне оснащення факультету. За цей період нам вдалося значно покращити матеріально технічну базу факультету за рахунок грантових та університетських коштів. Було закуплено найсучасніше обладнання, а саме: 3D сканер, два квадрокоптери з камерами для аерофотознімання, двох частотні GPS приймачі, цифровий нівелір, електронні тахеометри та встановлено встановлено постійно діючу GPS- станцію.

Завдяки технічному оснащенню ми змогли комфортно для викладачів і студентів поєднувати дистанційне навчання на старших курсах із офлайн заняттями для 1-3 курсів. Четверті курси та студенти магістратури навчаються дистанційно. Ми використовуємо сучасні методи та платформи дистанційного навчання. Але, разом з тим, скажу, що «живе» навчання, при всьому розмаїтті сучасних технологій дистанційного навчання, є ефективнішим і студенти, які навчаються офлайн, мають бажання продовжувати саме таке навчання.

З наступного навчального року плануємо повернути до офлайн навчання не тільки 1-3, але і, як мінімум, також 4 курс бакалаврату. Звичайно, якщо для цього будуть вс умови.

Географічний факультет приділяє значну увагу міжнародній співпраці з іноземними університетами, зокрема за програмою академічного обміну ERASMUS+ та програмою транскордонного співробітництва. В цьому році нам вдалося підписати дві міжнародні угоди, це з Варшавською політехнікою та Варшавським лісотехнічним інститутом. Так за програмою ERASMUS+ в цьому році 6 студентів спеціальності «Геодезія та землеустрій» приймуть участь в Літній геодезичній практиці в м. Варшава. За останній час наші студенти приймають участь в всеукраїнських конгресах молодих географів 2022 -2023рр. як слухачі і як учасники круглих столів. Подібне навчання є одним з прикладів неформальної освіти. Студенти всіх спеціальностей регулярно залучаються до наукової роботи та співпраці з молодими науковцями географічного факультету, результатом якого є проведення Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Студенти слухають онлайн курси з певної проблематики, отримують сертифікати і за їх результатами їм зараховуються практичні з відповідних предметів, а також студенти старших курсів приймають активну участь у науково-дослідній роботі кафедр.

На факультеті започатковано Раду роботодавців, в яку входять спеціалісти провідних організацій та установ, а також спеціалісти з ОТГ, за участі якої проводяться круглі столи та семінари для ознайомлення з практичною стороною реального функціонування галузей економіки регіону.

Які перспективи працевлаштування у Ваших випускників?

Випускники всіх наших кафедр мають великий попит на працевлаштування, як в нашому регіоні так і за його межами. Випускники кафедри фізичної географії та раціонального працевлаштування працюють вчителями географії у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, у наукових установах, відомчих структурах, в органах державного управління (статистики, економіки, водних і земельних ресурсів, екології і природних ресурсів тощо). Випускники спеціальності “геодезія та землеустрій” плідно працюють над проведенням земельної реформи на підприємствах та установах всіх форм власності Закарпаття, виконують роботи з обліку грошової оцінки земель та нерухомості, займаються розробленням проєктів територіального землеустрою, ведуть збір даних для просторового планування територій, проводять геодезичний супровід будівництва та займаються вивченням сучасних екзогенних та техногенних процесів. Після війни потреба на таких фахівців буде дуже велика, адже прийдеться все відновлювати. Після закінчення навчання випускники кафедри лісівництва затребувані в лісовій та природоохоронній галузі краю. Адже 50-70 спеціалістів з вищою освітою щорічно потребують потужна в області лісогосподарська галузь та природоохоронні установи.

Біологічний факультет

Декан біологічного факультету, кандидат біологічних наук, доцент Ярослава Гасинець

На яких спеціальностях навчаються студенти на Вашому факультеті?

На біологічному факультеті студенти здобувають освіту за трьома спеціальностями: 091 Біологія та біохімія; 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини); 203 Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство. На всіх трьох спеціальностях проводиться підготовказа двома освітніми ступенями – Бакалавр та Магістр. Окрім цього, за спеціальністю 091 Біологія здійснюється підготовка фахівців ступеня вищої освіти – доктор філософії.

Які новації в навчанні факультет впровадив цьогоріч (протягом останніх років)?

Основними нашими досягненнями останнього десятиліття є розширення лабораторного фонду на факультеті. Завдяки новому обладнанню, яке ми отримали в межах виконання міжнародних проектів, маємо можливість розширити спектр умінь та навичок, які здобуває наш студент. Відкрили нову лабораторію молекулярної біології та генетики, поповнились обладнанням мікробіологічна, цитоембріологічна лабораторії, лабораторія природних екосистем, облаштована лабораторія з виноробства. На базі кафедри плодоовочівництва і виноградарства створено навчально-науково-виробничий центр «Деренівка», основою якого є закладений сучасний виробничий виноградник з інтенсивною технологією вирощування, що нараховує близько 1000 кущів технічного винограду, традиційних для Закарпаття сортів.

Крім того, ми широко залучаємо студентську молодь до інноваційної діяльності в межах міжнародних проектів – це і воркшопи, семінари, літні школи, конференції, виконання курсових та дипломних робіт. Розширили й коло неформальних засобів освіти – майстер-класи, тренінги, на яких студенти можуть відпрацювати актуальні методи лабораторних та наукових досліджень. Серед основних хочу відмітити виділення ДНК, імуноферментний аналіз, мікроклональне розмноження, ембріологічні технології. Також розширили співпрацю з лабораторіями та клініками міста, залучаємо їх до проведення заходів, вивчаємо потреби ринку та попит. Збільшили й кількість студентів, які здобувають освіту за програмою подвійних дипломів, беруть участь у академічній мобільність у ЗВО Європейських країн.

Хочу відзначити, що в межах спеціальності 203 Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство ми започатковуємо підготовку за новою освітньою програмою «Експертиза та технології вирощування екологічною чистої продукції», яка охоплює новий сегмент органічного вирощування сільськогосподарської продукції та екологізації процесів виробництва, що є одним із перспективних напрямів розвитку аграрного сектору у Європейському союзі та розвинених країнах світу.

Які перспективи працевлаштування у Ваших випускників?

Випускники за спеціальністю 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) працевлаштовуються у закладах середньої освіти як загального, так і професійного спрямування. В останні роки збільшилася кількість приватних освітніх закладів, що потребують сучасних, креативних та енергійних фахівців. 091 Біологія та біохімія – спеціальність науково-прикладного напряму. Випускники з цього фаху є затребуваними у науково-дослідних установах, клінічно-діагностичних лабораторіях, установах природно-заповідного фонду України, відділах фітосанітарної, гідрометеорологічної служби, лабораторіях харчової промисловості та ін.

Підготовлені фахівці за спеціальністю 203 Садівництво та виноградарство, в першу чергу, працевлаштовуються на приватних господарствах та підприємствах, які спеціалізуються на виробництві плодоовочевої продукції та її переробки. Значна кількість випускників цього фаху сама започатковує власну справу та займається вирощуванням продукції рослинництва, яка є актуальною для регіону. Крім цього, випускники затребувані в установах Держпродспоживслужби України, відділах стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, приватних підприємствах оптової та роздрібної торгівлі в якості експертів з дотримання якості продукції аграрного сектору.

Навчально-науковий інститут хімії та екології Декан факультету, доктор хімічних наук, професор кафедри органічної хімії Василь Лендєл:

На яких спеціальностях навчаються студенти на Вашому факультеті?

Студенти Навчально-наукового інституту хімії та екології навчаються на наступних спеціальностях: Спеціальність 014.06. Середня освіта. Хімія: Хімія та екологія Спеціальність 102 Хімія: Хімія Спеціальність 101 Екологія: екологія та охорона навколишнього середовища.

Які новації в навчанні факультет впровадив цьогоріч (протягом останніх років)?

Наш інститут постійно упроваджує нові технології та методи навчання, щоб залишатися актуальним в сучасному освітньому процесі.

Зокрема, ми: - розробили близько 10 програм нових курсів для студентів різних спеціальностей, дві з яких включені в загально університетський каталог вибіркових дисциплін. - розробили більше 5 нових лабораторних робіт, в тому числі з використанням сучасного спектрофотометричного обладнання (Shimadzu-UV-2600). - використовуємо метод домашнього експерименту з проведення лабораторних робіт в умовах дистанційного навчання з курсів аналізу лікувально-косметичних засобів, контролю якості лікарських засобів. - удосконалили низку лекційних та лабораторних курсів.

Які перспективи працевлаштування у Ваших випускників?

Випускники нашого інституту можуть працювати на наступних посадах: • викладачами закладів вищої освіти; інженерами-дослідниками; інженерами-лаборантами; інженерами-хіміками; • фахівцями з хімічної освіти; • фахівцями з екологічної освіти; • асистентами, консультантами; фахівцями державної служби; • інспекторами з охорони природи; • вчителями освіти закладів загальної середньої освіти • інженерами з природокористування. Загалом випускниками нашого підрозділу є 2 академіки НАН України, академік РАН, 5 членів-кореспондентів НАН. Багато наших викладачів працює й в Ужгородському національному університеті і закладах вищої освіти ближнього зарубіжжя.

Наукові працівники HHIXE та студенти включені до міжнародної програми обміну Erasmus+. Таким наші студенти можуть потрапити на навчання до Тулузького університету в Франції. В програму включені лише три хімічні факультети з цілої України: з Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, Національного університету «Львівська політехніка» і Ужгородського національного університету.

Варто також зазначити, що Інститут має договори про наукову співпрацю з установами України. B HHIXE діє студентський обмін з Поморською академією в Польщі, з освітніми установами в Словаччині, Угорщині. Тісні зв'язки інститут має із закладами вищої освіти Угорщини (Вищою школою у м. Ніредьгаза), Словаччини (Університетом П. Й. Шафарика м. Кошице), науковими установами Польщі, Німеччини, Туреччини тощо.

Хочу наголосити, що в наш час є велика потреба в працівниках спеціальностей, які випускає наш інститут.

Враховуючи необхідність залучення значної кількості кваліфікованих фахівців у процес відбудови України, ця потреба тільки зростатиме.

Безпосередньо в самому Ужгороді поки що є вакантними 5 робочих місць, на які шукають спеціалістів в області хімії чи екології.

Ганна Фельцан Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр