Автор фото -Олексій Філіппов МАН олімпіади наука

Сьогодні найбільша українська делегація учасників GENIUS Olympiad повернулася до Києва зі США.

47 учнів Малої академії наук представили Україну в Рочестерському технологічному інституті, що у штаті Нью-Йорк.

Загалом українська делегація привезла 35 нагород.

Серед переможців — 14 учасників із почесною відзнакою, 9 учасників із бронзовими медалями, 7 зі срібними та 5 із золотими.

Учасників Олімпіади геніїв урочисто зустріли та привітали з перемогами на пресконференції у Музеї науки.

Подію організували Міністерство освіти і науки та Мала академія наук. На пресконференції підлітки розповіли журналістам про свої екоідеї.

Також із привітаннями виступили міністр освіти і науки Оксен Лісовий, заступник міністра освіти і науки з питань євроінтеграції і директор GENIUS Olympiad Ukraine Євген Кудрявець та президент Малої академії наук Станіслав Довгий.

«Ваша участь в Олімпіаді геніїв — це також про внесок у перемогу нашої країни. Адже ви не лише презентували свої проєкти, а й представляли Україну на міжнародній арені. Ви показали нас світові як державу з потужним інтелектуальним потенціалом. Незважаючи на виклики війни та сильний психологічний тиск, ви продовжили займатися своєю справою. Переконаний, що також зможете вибудувати країну, у якій буде хотітися жити», — звернувся до учасників змагання Оксен Лісовий.

Захід транслювали у прямому ефірі на офіційній сторінці Міністерства освіти і науки, тож батьки, наукові керівники та всі охочі могли долучитися й дізнатися імена переможців.

«47 представників України — це гордість і привід пишатись. Зараз, коли це так важливо, вони ще й амбасадори України у світі. Для кожного учня та кожної учениці участь у такому заході — це підтримка їхньої ініціативи, впевненість, що їхня ідея потрібна, неймовірні емоції, а отже, і мотивація розвиватися далі. А для України – це десятки проєктів на міжнародному майданчику, які отримали поштовх до реалізації та можуть дати глобальні рішення екологічних проблем у майбутньому», — прокоментував подію заступник міністра освіти і науки з питань євроінтеграції, директор Олімпіади геніїв Євген Кудрявець.

«Саме вам завтра відбудовувати нашу державу, саме вам створювати нову Україну та екологічну безпеку на планеті», — звернувся до учасників Олімпіади геніїв президент Малої академії наук Станіслав Довгий.

Золото на GENIUS Olympiad вибороли Євгенія Вінницька, Олег Запара, Маргарита Перепелиця, Назар Солопіхін і Єгор Щасний. Срібло здобули Поліна Даценко, Софія Козинець, Катерина Плющай, Іванна Радиця, Валерій Радченко, Поліна Самойленко та Давид Степаненко. Із бронзою повернулися Анастасія Андрущенко, Катерина Арнаут, Єлизавета Бредіхіна, Каріна Галах, Ганна Кіцела, Анна Коваленко, Альона Назаренко, Дарія Назаренко й Іван Самусь.

Почесними нагородами журі конкурсу відзначили Вікторію Заліську, Вікторію Кравченко, Надію Лисенко, Алісу Ломакіну, Андрія Мавріна, Богдана Мінка, Михайла Муцького, Дар'ю Панайотову, Марію Сірську, Карину Солощенко, Діану Хмелюк, Марію Чепіль, Павла Шехета та Марка Юрченка. GENIUS Olympiad — це міжнародний конкурс екологічних проєктів, який щороку відбувається в США і збирає понад 1 500 учасників з 60 країн.

У 2021 році Мала академія наук України першою у світі отримала ліцензію на проведення національного етапу цього заходу в Україні.

Цього року в національному відборі взяли участь 700 проєктів з усієї України.

Співпраця біологічного факультету УжНУ із зовнішніми партнерами формує мережу баз практик для студентів, зокрема й віддалених майданчиків із використанням сучасних технологій Успішну реалізацію освітніх програм, збільшення спектру практичних навичок студентів на біологічному факультеті значною мірою пов’язують із розширенням баз практик.

Серед них – науково-дослідні установи, лабораторії різного профілю і, безумовно, приватні підприємства. Завдяки залученню профільних фірм, лабораторій студенти не тільки набувають нових знань і практичних навичок, а й знайомляться з бізнес-моделями, які зможуть надалі розвивати у власних проєктах.

Перспективним нині є поєднання у навчальному процесі фундаментальних знань, широкого набору практичних навичок і стартап-ідей, які може генерувати студентська молодь.

Такі підходи дають змогу студентам ЗВО розвинути свої підприємницькі та бізнес-навички, а також дістати доступ до інструментів, ресурсів і мереж, необхідних для перетворення своїх ідей в інноваційні продукти та послуги.

Розвиток співпраці між біологічним факультетом УжНУ й зовнішніми партнерами формує мережу майданчиків, які не тільки стануть базою практик для студентів у їх класичному форматі, а й мережею для створення віддалених практик з використанням сучасних технологій.

Першим підприємством, з яким уклали угоду, стало ТОВ «Фреш плентс» з вирощування зеленої продукції методом гідропоніки (директор – Артем Білак).

Також обговорили спільний проєкт із розвитку інновацій і підприємництва в рамках проекту Skills2Scale IVAP.

За інформацією біологічного факультету

 

Орім практичного професійного досвіду, молодь удосконалює і поглиблює знання іноземних мов, набуваючи реальних навичок міжкультурної комунікації.заробляти?

Таку можливість мають студенти факультету туризму та МК, які з першого курсу влітку і взимку проходять міжнародні практики-стажування у Туреччині, Болгарії, Словаччині, Греції та на Кіпрі.

Більше про можливості для студентів-туризмознавців Медіацентру розповіла заступниця декана з міжнародної діяльності Руслана Жовтані. Далі — пряма мова. і

«Факультет туризму та міжнародних комунікацій дуже ретельно підходить до організації практик-стажувань своїх студентів. Нам важливо, аби наші випускники ставали конкурентноспроможними фахівцями ринку з практичним досвідом. Тому студенти мають можливість щороку капіталізувати здобуті під час навчання знання, вміння та навички й перетворити їх на ​​практичний професійний досвід та ​​​​​​фінансову незалежність», — стверджує Руслана Жовтані.

Як студенти факультету туризму та МК реалізують здобуті знання і вміння на практиці в країнах Європи та Азії«У 2023 році базами практик-стажувань студентів слугують одні з найкращих готельно-ресторанних та туристично-рекреаційних комплексів, провідні туроператори й турагенції. На сьогодні маємо понад 20 активних міжнародних угод з партнерами-стейкголдерами з Туреччини, Болгарії, Словаччини, Греції та Кіпру.

Також ведемо переговори й узгоджуємо умови з мережею ресторанів швидкого харчування у Франції (регіони Шолле, Бордо). Відповідно до підписаних угод з компанією «TRAVEL STUDY WORK», студенти мають змогу проходити літню практику-стажування на узбережжі Егейського та Середземного морів у курортних регіонах сонячної Туреччини: Анталії, Аланії, Кемеру, Белеку, Сіде, Мармарису.

Студенти спеціальності 242 «Туризм» здобувають професійні знання і вміння на базі відомих туристичних операторів: JOIN UP/SUMMER TOUR, ODEON TOURS/CORAL TRAVEL. Їм доступні позиції трансферних, екскурсійних і готельних гідів. Вони зустрічають і виконують туристичний супровід для туристів з України, країн Балтії, Європейського Союзу, Казахстану, Молдови та інших країн англійською, польською, чеською та українською мовами.

Таким чином, крім практичного професійного досвіду, удосконалюють і поглиблюють знання іноземних мов, набувають практичних навичок міжкультурної комунікації.

Під час стажування наша молодь супроводжує туристів на різних екскурсіях до аквапарків, акваріумів, джип-турів, рафтингу, відвідує відомі на весь світ місця, як-от Памуккале, Каппадокія, Демре-Міра-Кекова, а бонусом ще й відвідують корпоративні заходи та концерти відомих виконавців.

Як студенти факультету туризму та МК реалізують здобуті знання і вміння на практиці в країнах Європи та АзіїЦього сезону ми вперше відкрили Грецію з туроператором TEZ TOUR.

На островах Родос, Крит та Корфу студенти стажуються на позиції «трансферного гіда» впродовж літнього сезону. Як студенти факультету туризму та МК реалізують здобуті знання і вміння на практиці в країнах Європи та Азії Для студентів спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» компанія «TRAVEL STUDY WORK» постійно розширює географію міжнародної співпраці та пропонує нові можливості стажування у сфері готельно-ресторанного бізнесу. Наші студенти успішно проходять відбір і розміщуються на базі висококатегорійних готелів Туреччини, Греції та Кіпру.

Там вони проходять практику на позиціях рецепціонстів, гестрелейшенів (менеджер у роботі з гостями), хостес, аніматорів та дитячих аніматорів, барменів, помічників кухаря, офіціантів, зокрема офіцантів на роликах.

Завдяки співпраці зі словацькою Академією професійного навчання «Merkur», яка займається підвищенням кваліфікації фахівців сфери гостинності безпосередньо на базах практичної підготовки із понад 25 готелями-партнерами, студентам УжНУ доступні практики в Словаччині. Зокрема успішно реалізуємо угоди про організацію студентських практик на базі готельних комплексів «Ski Wellness Residence Druzba» (курорт Ясна) у Високих Татрах та «Alexandra Complex» у Словаччині. Ці стажування відбуваються впродовж зимового та літнього сезонів. Щодо стажування в Болгарії (Сонячний Берег, Святий Влас, Несебр), то тут, крім готелів-партнерів «TUI BLUE NEVIS RESORT», «AQUA NEVIS RESORT» та дитячого спортивного табору «MACON RESIDENCE», маємо співпрацю і з туристичними агенціями та екскурсійними бюро, де наші студенти стажуються як менеджери з туризму. ​
За умовами всіх укладених угод в країнах, де студенти проходять стажування, наші партнери забезпечують всім студентам безкоштовне навчання, тренінги, проживання, харчування, трансфер, культурно-розважальну програму.

У вільний час студенти можуть відвідувати басейн, спортзал, різні ігрові майданчики та інше. Також мають можливість непоганого заробітку від 500 до 1300 доларів на місяць, залежно від займаної позиції та професійного досвіду.

Так студенти нашого факультету не тільки здобувають теоретичну і практичну підготовку в Україні, а й мають можливість зануритися в неоціненний міжнародний професійний досвід уже з 1-го курсу навчання та відчути всі тонкощі обраної професії!»

Невдовзі Медіацентр поділиться з читачами враженнями самих студентів, які буквально тепер проходять практику на курортах Європи.

Стежте за новинами.

Ксенія Шокіна – за інформацією Руслани Жовтані

В установі сподіваються на допомогу ужнівців свіжими думками й, цілком можливо, кадрами.

19 червня відбувся інструктаж студентів і викладачів Ужгородського університету щодо їхнього двотижневого стажування в Державній екологічній інспекції в Закарпатській області.

Можливість набути новий досвід і викладачам випала вперше, адже раніше Держекоінспекція була тільки базою практики для здобувачів освіти в УжНУ.

Студенти та викладачі УжНУ стажуються у відділах Держекоінспекції в Закарпатській областіСеред стажерів – 11 студентів різних курсів біологічного, географічного факультетів, ФСН та навчально-наукового інституту хімї та екології, а також троє викладачів географічного факультету. Їх розподілили до різних підрозділів Держекоінспекції, зокрема відділів державного екологічного нагляду водних, земельних та біоресурсів, а також інструментально-лабораторного контролю.

«Ми постараємося відкрити для вас якомога більше функцій екологічної інспекції, показати, чим займаємося. Розповімо все, що вас буде цікавити. Кожен начальник відділу ознайомить із напрямками роботи конкретного підрозділу. Ви зможете зсередини побачити всі процеси й узяти в них безпосередню участь», – звернувся до студентів і викладачів в.о. начальника ДЕІ в Закарпатській області Михайло Банк.

Також зазначив, що найкращих після закінчення стажування готові взяти на роботу: «Ми б хотіли, щоб ви допомогли внести деякі зміни у діяльність інспекції. Нам потрібні нові люди й свіжі думки. Упевнений, спільними зусиллями зможемо поліпшити ставлення населення до екологічних питань, за цим наше майбутнє».

Директорка Центру інновацій та розвитку УжНУ Альона Алмашій звернулася до стажерів від імені керівництва університету: «Хочу побажати нашим студентам і викладачам успішно пройти це стажування, взяти від нього максимум корисного, здобути нові навички й безцінний досвід».

Також пані Альона подякувала Державній екологічній інспекції за надані можливості та висловила сподівання на майбутню плідну співпрацю.

Студенти та викладачі УжНУ стажуються у відділах Держекоінспекції в Закарпатській області Стажування триватиме до 4 липня.

Анастасія Лабик

Автор фото -Офіційного інтернет-представництва Президента України

 

 

Перша леді Олена Зеленська провела онлайн-зустріч із Ганною Новіковою з криворізької гімназії. Вона одна із понад 38 тисяч українських вчителів, яка отримала ноутбук від Фундації. Пані Ганна викладає інформатику у 5 класі криворізької гімназії та веде міжгалузевий курс STEM (наука, технології, інженерія та математика).

Цей курс потребує значної практики. Дистанційно це робити складно, але вчителька добирає такі відео, які можна переглядати на будь-якому пристрої, адже навчання в гімназії відбувається онлайн.

Фундація Олени Зеленської з 2022 року працює в напрямі освіти задля покращення умов дистанційного навчання. У фокусі діяльності, зокрема, допомога вчителям та учням, які вимушено перейшли на онлайн-формат занять через повномасштабну війну.

На сьогодні школи в України працюють переважно у змішаному або дистанційному форматі. Разом із HP та Microsoft, партнерами проекту Digital Equity for Ukraine Глобальної бізнес-коаліції для освіти (GBC-Education), у співпраці з Ukraine House Foundation, Посольством України у Сполучених Штатах Америки та Міністерством освіти та науки України, у 2022-2023 роках Фундація передала ноутбуки із програмним забезпеченням для 38 856 українських вчителів із 12 областей. Завдяки підтримці Посольства України в Південній Кореї також вдалося забезпечити 500 школярів ноутбуками.

Крім того, очікується надходження 2 500 ноутбуків у межах співпраці з урядом ОАЕ. Олена Зеленська провела зум-зустріч із Ганною Новіковою, вчителькою однієї з криворізьких шкіл, яка отримала ноутбук у межах програми Фундації. «Під постійними російськими обстрілами міста вчителька дає своїм учням найкращі, найякісніші знання, які точно знадобляться після перемоги. Але вони рятують уже зараз – бо діти вчаться думати, приймати рішення і просто цікаво проводять час попри війну. Рада, що вона зможе тепер проводити свої захоплюючі уроки за допомогою якісної техніки.

І вони трансформуються у мрії та плани багатьох-багатьох дітей», – відзначила Олена Зеленська. Наразі потреба вчителів України становить 81 309 ноутбуків. У першу чергу техніка потрібна вчителям на Сході та Півдні (Харківська, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська, Одеська, частина Дніпропетровської та Запорізької областей). Потреба у девайсах для учнів становить 526 839 одиниць. Загалом ситуація із забезпечення дітей гаджетами – критична. У більшості областей потреба задоволена на 0-15%.

Міністерство освіти і науки України підкреслює важливість залучення партнерів, міжнародних та донорських організацій у забезпеченні вчителів необхідними девайсами.

Заступник міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Євген Кудрявець зазначає: «Для вчителів це не просто гаджет – це про можливість навчати та про доступ до освіти для їхніх учнів.

Наша команда продовжить працювати над відновленням освітнього процесу. Доступ до освіти – це базове право дітей, за яке ми зараз боремось із обставинами та викликами війни». За інформацією Офіційного інтернет-представництва Президента України

Редакція Медіацентру продовжує цикл матеріалів про враження студентів від навчання на своїх факультетах.

Нині на черзі два інститути Ужгородського університету – Навчально-науковий інститут хімії та екології та Українсько-угорський навчально-науковий інститут.

Олександр Ленд’єл – голова студради Навчально-наукового інституту хімії та екології, ІІІ курс:

«Я з 7 класу знав, що вступатиму на тоді ще хімічний факультет.

Для мене ця наука цікава тим, що вона першопочаток усього. Адже все на світі складається з хімічних речовин, молекул, атомів, відповідно – якщо будь-що розібрати до маленьких частинок, то отримаємо хімію. Я вчуся, бо прагну дізнатися максимально багато, розібратися в найскладніших розділах хімії, оскільки наука велика і вивчати є що. Навчальний процес в інституті мені подобається: вистачає і практики, і теорії.

Щоправда, онлайн вчитися було важкувато: хімія явно не той предмет, який для цього підходить. Це наука практична.

Саме тому в інституті є лабораторії, обладнані всім необхідним для роботи, де ми, власне, і вчимося.

Наші викладачі дуже позитивні, відкриті до комунікації зі студентами – і це відчувається з атмосфери в інституті.

У нас комфортно вчитися, працювати. Дозвілля в інституті через пандемію було на паузі.

Нині потроху повертаємося до нормального студентського життя. Проводимо кіновечори, ходимо в гори, беремо участь у загальноуніверситетських заходах, як-от студвесна, спортивні змагання тощо.

Також для наших студентів, більшість із яких немісцеві, проводимо екскурсії по Ужгороду, знайомимо з його пам’ятками. До карантину їздили і за кордон. Маємо надію, що ці поїздки, внутрішні свята відновляться.

Наші студенти також беруть участь у програмі академічної мобільності «Еразмус +». Взагалі, можливостей повчитися за кордоном багато, бо різні університети Європи мають такі програми. Це може бути освітній грант, стажування, семестрові навчання тощо.

Щодо працевлаштування, то ми теж маємо можливості влаштуватися за кордоном: чимало лабораторій у країнах Європейського Союзу мають програми, за якими можна поїхати туди на стажування, а відтак залишитися працювати. Наприклад, точно знаю про такі можливості у Нідерландах, багато наших випускників працює у Німеччині, Чехії.

В Україні є підприємства, заводи, де потрібні фахівці, яких випускає наш інститут. Також можна працювати у сфері екології та природокористування, у школі, займатися науковою роботою, викладати в університеті.

Я хотів би попрацювати в лабораторіях і спробувати себе у викладацькій діяльності. Якщо любиш хімію, маєш поклик до цієї науки, то на нашому факультеті можна розвинути максимально знання у цій царині, яка дає можливості як для наукової, так і для технічної діяльності. Всі дороги відкрито.

Наш інститут надає високу якість освіти, тож за вами – тільки бажання вчитися». У Навчально-науковому інституті хімії та екології можна готують фахівців за спеціальностями: «Середня освіта. Хімія: Хімія та екологія», «Хімія: Хімія», «Екологія: екологія та охорона навколишнього середовища».

Анна-Анастасія Адам – голова профкому Українсько-угорського навчально-наукового інституту, ІІІ курс:

«Я вступила в УННІ на спеціальність «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», бо побачила для себе добру перспективу, адже володію і угорською, і українською мовами (фахові дисципліни в інституті викладають угорською, а загальноуніверситетські – українською).

Тож вирішила, що зможу поліпшити знання мов, вивчати цікаві предмети, подорожувати. Всі мої очікування повністю виправдалися. У нас справді дуже цікаві пари, ми їздимо за кордон, де ходимо з екскурсіями в консульства, посольства, дізнаємося про роботу дипломатів зсередини.

Крім того, маємо можливість проходити практику в посольствах безпосередньо в Ужгороді, Угорщині, були і в Румунії.

Тож є розуміння, у чому полягатиме наша робота в майбутньому.

Моя мотивація вчитися полягає у бажанні зробити кар’єру у дипломатичній сфері.

Проте навіть якщо не вдасться досягнути висот конкретно у дипломатії, знання, що дає моя освіта, – це потужний саморозвиток, який допомагає мені ствердитися як людині з великими можливостями. Колектив в інституті дружний.

Викладачі в нас класні, мотивують вчитися, бо вміють дуже зацікавити своїми предметами. Вони лояльно до нас ставляться, підтримують.

Це створює теплу атмосферу під час пар. Ми долучаємося до заходів, які організовує УжНУ, і плануємо ще більше інтегруватися в університетську спільноту, щоб студенти теж тісніше комунікували між собою.

До пандемії, війни ми часто влаштовували вечірки, якісь розважальні заходи. Тепер, звичайно, не до вечірок – держава у війні.

Проте ми традиційно відзначаємо угорські чи українські свята, робимо заходи для вшанування пам’ятних дат чи особистостей обох країн. Вважаємо, що важливо, аби студенти знали і пам’ятали про такі речі.

А ще – багато подорожуємо Європою, де відвідуємо МЗС, парламенти країн тощо. У нашому інституті часто проходять міжнародні конференції, приїжджають ділитися досвідом фахівці з інших країн.

Також студенти УУННІ беруть участь у програмі «Еразмус +», мають можливість поїхати на наукове стажування в Будапештський університет Пазманя Петера та в Дебреценський університет.

Перед випускниками УУННІ відкриваються великі перспективи: вони можуть працювати у дипломатичних установах, перекладачами (крім угорської, ми вчимо англійську та німецьку мови), викладачами, вчителями.

Тобто якщо людина має знання, бажання і наполегливість, вона зможе знайти роботу і в Україні, і за кордоном.

Підсумовуючи, скажу так: інститут дає можливість не лише стати добрим фахівцем, а й просто кращою версією себе 😊.

Тож чекаємо! В Українсько-угорському навчально-науковому інституті можна здобути фах за спеціальностями: «Історія», «Країнознавство», «Угорська мова і література», «Фізика», «Математика».

Галина Кришінець

Десять українських університетів у новому навчальному році розпочнуть впровадження нового освітнього курсу «Антикорупція та доброчесність».

Курс розроблений Офісом доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції та передбачає здобуття студентами знань та інструментів, метою яких є розбудова доброчесного освітнього середовища на практиці.

Відповідно до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, у майбутньому нова дисципліна стане обов’язковою для всіх вишів.

Головним завданням курсу є допомога студентам детально розібратися з історією, сутністю понять «корупція» й «доброчесність», їхнім місцем в українському суспільстві, медіа- та бізнес-спільноті, а також зрозуміти роль і можливості громадян у боротьбі з корупцією.

Програма курсу передбачає, що після його закінчення слухачі здобудуть набір актуальних знань та інструменти, аби долучатися до розбудови доброчесного освітнього середовища на практиці.

Участь у пілотуванні курсу візьмуть Києво-Могилянська академія, УКУ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, ЛНУ ім. Франка, Тернопільський національний педуніверситет ім. Гнатюка, НМУ ім. Богомольця, Волинський національний університет ім. Лесі Українки, Донецький державний університет внутрішніх справ, Житомирська політехніка та ЧНУ ім. Федьковича.

Станіслав Фегер, студент стоматологічного факультету, IV курс:

«Коли я вступав, то обирав між медичним і стоматологічним факультетами. Подумавши, зупинив вибір другий, про що ні разу не пошкодував.

У нас цікаві пари, багато практики. На факультеті потужна матеріально-технічна база, тож ми маємо можливість працювати з сучасним обладнанням. Взагалі, для студентів у нас намагаються зробити все якнайкраще. Поясню.

Стоматологія – це наука, яка постійно розвивається, з’являються нові напрямки, як-от ендодонтія, парадонтологія, імплантологія. І от відповідні предмети відразу впроваджуються у наші навчальні програми, тобто ми йдемо у ногу з часом. Ще один приклад – гурток з терапевтичної стоматології.

Для студентів-учасників наші викладачі запрошують читати лекції найкрутіших фахівців з усієї України, які самі підвищували кваліфікацію за кордоном.

Тепер вони не проти поділитися досвідом з нами. Це дуже цікаво! До нашого гуртка в соцмережах додавалися студенти і з інших вишів, бо в них нічого подібного нема. Моя мотивація вчитися полягає в тому, щоб стати класним парадонтологічним хірургом. Цей напрям лише стає на ноги в Україні і світі. На Закарпатті таких фахівців всього кілька. Ще я хочу розвивати саму стоматологію, яка, до речі, у нашій країні на дуже високому рівні.

Сучасна стоматологія – це вже не про біль, як було колись, а про методи, технології, які дозволяють максимально комфортно допомогти людині бути красивою і здоровою. Я вже працюю асистентом стоматолога в ортодонтичній клініці, вчуся там різних маніпуляцій.

Тішуся, коли бачу, що знаю і можу допомогти пацієнту у його проблемі. Студентський ракурс: що і як на стоматологічному та інженерно-технічному факультетахФакультет у нас дружний.

Студенти всіх курсів між собою знайомі, бо чи не з другого курсу йдуть працювати асистентами лікарів у приватні клініки, а там можуть змінювати одне одного, міняють і місця роботи, таким чином контактуючи. У нас класний декан і викладачі-практики, які завжди у всьому допомагають, консультують.

Вкрай важливо, коли ти знаєш, що можеш звернутися й отримаєш те, чого потребуєш. Мені, наприклад, дуже імпонують викладачі Віра Гелей та Євген Локота – круті фахівці, які все життя працюють у своїх галузях і надзвичайно цікаво викладають.

Наш факультет завжди долучається до загальноуніверситетських заходів, влаштовуємо пікніки, факультетські свята, їздимо на екскурсії. Хоча ці активності були на паузі через пандемію і початок війни.

Сподіваюся, з початком очного навчання все відновиться. Також ми беремо участь у міжнародних конференціях (Токіо, Берлін, Будапешт), стоматологічних олімпіадах. А ще маємо класну факультетську традицію: щороку їздимо у Закарпатський обласний дитячий санаторій «Малятко» та й просто ходимо по школах оглядати зубки діток, розповідати їм, як правильно за ними доглядати, що буде, якщо цього не робити.

Даруємо малим буклети-пам’ятки, зубні щітки, пасти, фрукти. Тішить, що таким чином, займаємося стоматологічною профілактикою і прищеплюємо культуру догляду за зубами. З працевлаштуванням, як правило, наші випускники проблем не мають.

Скільки б спеціалізованих клінік не відкривалося, попит на стоматологів не падає, бо у людей хворіють не лише зуби, а й уся ротова порожнина. Тож фахівці різного штибу вкрай потрібні. Наші дипломи визнають за кордоном, зокрема у Словаччині, Польщі, Чехії, Угорщині.

Щоправда, через 1,5–2 роки його треба буде підтверджувати. Якщо стоматологія тобі не сниться, то нічого у ній робити. Але якщо справді хочеш цим займатися, то на стоматологічному факультеті УжНУ тобі дадуть високий рівень знань, навичок, які у поєднанні з постійною роботою над своїми вміннями зможуть зробити з тебе висококваліфікованого спеціаліста».

На стоматологічному факультеті УжНУ готують спеціалістів за напрямком «Стоматологія» (7.12010005), терміном навчання – 5 років.

Катерина Хархаліс – голова профкому інженерно-технічного факультету, IV курс: 

«Свого часу, крім УжНУ, я вступила і в один із київських вишів.

Власне, обирала між економічною спеціальністю в Києві і технічно-творчою в Ужгороді.

Добре подумавши, вирішила все-таки зупинитися на «Будівництві та цивільній інженерії» на інженерно-технічному факультеті УжНУ. Я трохи фантазерка, люблю створювати щось своє, проєктувати, маю багато творчих ідей. І моя спеціальність дозволяє всі ці речі міксувати й утілювати у життя.

Наприклад, я можу займатися дизайном інтер’єрів або ландшафтним дизайном, де потрібні неординарне бачення, креативність і технічні знання. Я задоволена рівнем знань, здобутих на факультеті: мені дали ґрунтовну базу, яку вже сама зможу розвивати на роботі.

Нині навчання – це вклад у моє майбутнє. Тож є мотивація постійно працювати над собою, щоб врешті вирішити, у якому напрямку розвиватися. Будь-яка робота, успіх – це практика. На ІТФі левова частина навчального процесу – практичні заняття, що зумовлено специфікою наших спеціальностей. Теорія дає базові знання, далі потрібна реалізація. Зауважу, що технічні спеціальності у принципі більше практичні.

На ІТФі цікаво вчитися, бо наші викладачі – самі практики, професіонали кожен у своїй ніші. Вони розповідають нам про роботу зсередини, показують, що і як працює в реаліях.

Це теж заохочує студентів навчатися ще більш наполегливо. Студентський ракурс: що і як на стоматологічному та інженерно-технічному факультетахЩодо дозвілля на факультеті, то ми, звісно, беремо участь в університетських заходах: студвесна, спортивні змагання, благодійні вечори кіно.

Організовували пікніки, щоб студенти після пандемії могли ближче поспілкуватися, проводимо екскурсії. Звичайно, до пандемії і війни активностей було більше. Тепер більше акцентуємося на допомозі ЗСУ.

Щодо іноземних стажувань, то, як і інші факультети, можемо брати участь у програмі студентської мобільності «Еразмус+».

Перспективи перед випускником інженерно-технічного факультету відкриваються великі, адже все, що стосується будівництва, проєктування, інженерних робіт, машинобудування, комп’ютерних систем тощо, завжди на часі.

Особливо тепер, коли треба буде відбудовувати Україну.

Наші випускники навіть у військовій сфері можуть себе реалізувати – будувати ті ж дрони і не лише. На інженерно-технічний факультет варто вступати, бо можна здобути технічний і творчий фах водночас.

Технічні знання у поєднанні з фантазією можуть створювати шедеври. Так і стають відомими архітекторами, винахідниками, дизайнерами, проєктувальниками.

Якщо є таке бажання – тоді будемо раді бачити!» На інженерно-технічному факультеті можна здобути освіту за такими спеціальностями: «Комп’ютерна інженерія (освітня програма – Комп’ютерні системи та мережі); «Прикладна механіка» (освітня програма – Технологія машинобудування); «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» (освітня програма – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології); «Електроніка» (освітня програма – Електронні системи); «Будівництво та цивільна інженерія» (освітня програма – Міське будівництво та господарство).

Галина Кришінець

Медіацентр