Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

,

15 травня 2023 року, міністр освіти і науки України Оксен Лісовий провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Фінляндії в Україні Яакко Лехтовіртою.

Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання співробітництва в галузі освіти та можливість розширення подальшої співпраці.

«Висловлюю вдячність фінським колегам за солідарність з Україною, непохитну підтримку української освітньо-наукової системи та всі заходи, здійснені фінським урядом для допомоги українським учням, студентам, викладачам, науковцям, які нині перебувають у Фінляндії, а також за системну підтримку реформ в освіті України, а саме Нової української школи в межах реалізації проєкту «Навчаємось разом» та реформи професійно-технічної освіти у межах Програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної̈ України», – зазначив Оксен Лісовий.

Також міністр додав, що серед головних пріоритетів нової команди міністерства є створення сталої взаємодії з міжнародною коаліцією донорів і партнерів, пріоритетом якої стане безпека освітнього процесу, відповідь на виклики війні, відновлення пошкоджених і зруйнованих закладів освіти та аналіз і продовження реформ загальної середньої освіти, професійної та вищої освіти.

Зі свого боку Яакко Лехтовірта, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії в Україні поінформував про зацікавленість фінської сторони продовжувати та розвивати двостороннє співробітництво в межах спільного проєкту «Навчаємось разом» та Програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної̈ України».

Також Надзвичайний і Повноважний Посол підтвердив готовність фінської сторони надавати подальшу допомогу для підтримки української системи освіти відповідно до потреб сьогодення.

На завершення зустрічі сторони висловили вдячність за конструктивний діалог та сподівання на подальшу ефективну та результативну співпрацю, реалізацію нових освітніх і наукових проєктів та ініціатив.

 Автор фото -Укрінформ 

Учора, 15 травня 2023 року, в Україні стартував 7-й Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху, який присвячується переосмисленню мобільності та створенню зручних та безпечних умов для усіх учасників дорожнього руху, зокрема пішоходів та користувачів вело- та електротранспортом.

Тиждень безпеки дорожнього руху розпочав роботу із проведення круглого столу на тему «Питання безпеки на транспорті та дорогах» за участю Міністерства освіти і науки України, Київської міжрегіональної філії ДП «УкрНДІ медицини транспорту» МОЗ України та Міністерства охорони здоров’я, представників профільних державних відомств та структур, фахівців транспортної галузі та громадськості.

Під час заходу обговорювали ситуацію з безпекою дорожнього руху в Україні, законодавчі ініціативи та зміни, що стосуються правил дорожнього руху.

«Аби знизити смертність та травматизм на дорогах, необхідно сформувати культуру безпечного руху.

Формування будь-яких навичок найефективніше розпочати із закладів освіти.

Саме тому Міністерство освіти підтримує заходи, які відбуваються в межах тижнів безпеки дорожнього руху», – зазначив Олег Єресько, генеральний директор Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти.

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий назавав три основні виклики вступної кампанії у 2023 році.

Серед них – створення безпечних умов для тестування. Також дуже важливо надати можливість якомога більшій кількості вступників за кордоном взяти участь у цій кампанії. І третій виклик – безпосередній вступ і подальше навчання. Лісовий наголосив, що цьогоріч, як і торік, найважливіша безпека усіх учасників вступної кампанії.

При цьому додав, що Український центр оцінювання якості намагається розширити географію тимчасових екзаменаційних центрів. Мовиться про 53 міста в 32 країнах. Не меншим викликом є і безпосередній вступ і подальше навчання.

У час війни треба насамперед враховувати питання міграції, реінтеграції окупованих територій та відновлення.

Головне для нас – людина. Ми маємо зробити все, аби не втратити зв'язок з нашими громадянами, які перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, та допомогти їм залишитися в українській системі цінностей, – вважає міністр.

Перш за все в Україні дбатимуть про безпеку учнів та вчителів під час освітнього процесу. Не менш важливим завданням на сьогодні є і повернення до очного навчання.

Ще одне важливе завдання, яке ставить для реалізації МОН, – організація якісного онлайн-навчання. Це для школярів за кордоном та тих, хто через безпекову ситуацію в Україні змушений вчитися дистанційно.

Серед інших важливих завдань для втілення – тотальна цифровізація та оптимізація доступу до освіти через створення індивідуальних кабінетів.

Ще одним пріоритетом МОН є модернізація та трансформація системи професійної освіти. 

 Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

На сьогодні суттєво страждає мережа закладів дошкільної освіти.

Станом на 11 травня 2023 року зруйновано 70 та пошкоджено 1031 дошкільний заклад із майже 15 тис., які функціонували перед війною.

Також варто врахувати, що 846 закладів розташовані на окупованих територіях, а 131 залишається прихистком для внутрішньо-переміщених осіб; 677 пунктів незламності функціонує в закладах дошкільної освіти.

Міністерство освіти і науки України й місцеві органи управління освітою докладають максимум зусиль, аби забезпечити функціонування мережі дошкільних закладів та доступу дітей до якісної дошкільної освіти.

За оперативною інформацією департаментів освіти обласних військових адміністрацій, станом на 01.05.2023 року освітній процес здійснюють 10 367 закладів дошкільної освіти (понад 750 тис. дітей охоплено дошкільною освітою), з них: за очною формою надають освітні послуги 6 003 ЗДО (437 901 вихованець); за дистанційною формою – 2 851 заклад (182 263 вихованці); за змішаною – 1 513 закладів (131 130 вихованців).

Серед них 6 602 ЗДО надають освітні послуги внутрішньо переміщеним здобувачам освіти (28 664 вихованцям). У закладах дошкільної освіти функціонує 4 771 інклюзивна група, у якій здобувають освіту та отримують корекційні послуги 8 415 дітей з ООП. 102 992 педагоги працюють із дітьми в закладах дошкільної освіти. 65,4 % дітей дошкільного віку охоплено навчанням у закладах освіти.

Активно підтримує дітей дошкільного віку Дитячий фонд Організації об’єднаних націй ЮНІСЕФ. Лише у квітні у межах реалізації проєкту «Забезпечення безперервності навчання та розвитку дітей дошкільного віку в умовах кризи в Україні», який реалізує Асоціація працівників дошкільної освіти за підтримки Міністерства та Українського інституту розвитку освіти, було залучено майже 3 тис. дітей, які з різних причин не відвідували заклади дошкільної освіти.

Локації для роботи з дітьми різні: на базі дитячих садків, шкіл, інших установ, у пунктах «Спільно» від ЮНІСЕФ.

Аби охопити дошкільною освітою більше дітей, які нині перебувають у складних умовах війниможуть допомогти розроблені методичні рекомендації, які викладено для обговорення.

Нині тривають активні роботи з відновлення пошкоджених дитячих садків та облаштування і будівництва укриттів у цих закладах.

Автор фото -Офіс першої леді

11 травня 2023 року, відбулася презентація Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні на період до 2030 року.

У заході взяли участь перша леді Олена Зеленська, віцепрем’єр-міністерка економіки України Юлія Свириденко та представники профільних міністерств.

Олена Зеленська наголосила, що українські жінки під час російського вторгнення працюють в усіх сферах економіки, але розрив в оплаті праці між ними й чоловіками залишається досі.

Оксен Лісовий повідомив, що зменшення розривів в оплаті праці тісно повʼязане із подоланням професійної сегрегації за ознакою статі на ринку праці.

Воно досягається через створення умов для рівного доступу дівчат, наприклад, до STEM-освіти, професійно-технічних спеціальностей за професіями загальнодержавного значення, інших спеціальностей, де дівчата та жінки є недостатньо представленими.

Команда Міністерства освіти і науки запроваджує такі кроки для досягнення гендерної рівності:

збір та аналіз статистичних даних, розподілених за статтю;

забезпечення антидискримінаційних стандартів та експертизи освітнього контенту, підтримка модельних освітніх програм із гендерно чутливим компонентом, розроблення пілотних алгоритмів запобігання гендерно обумовленому, зокрема сексуальному насильству, реагування на нього;

створення у закладах освіти більш безпечного середовища для жінок та дівчат; проведення у закладах освіти тренінгів, семінарів та курсів, підтримка галузевих наукових досліджень, залучення фахівців із гендерної проблематики до обміну досвідом і створення мереж взаємодії та співпраці для формування середовища, вільного від стереотипів та упереджень у сфері гендерної професійної сегрегації;

запровадження інформаційних кампаній щодо підвищення обізнаності про проблеми сегрегації в освіті і професії та шляхи їхнього подолання, створення майданчиків для широкого експертного та суспільного обговорення проблем і їхнього вирішення;

допомога закладам освіти залучати фахівців та додаткове фінансування для реалізації проєктів з антидискримінаційним підтримувальним компонентом; налагодження партнерства з іншими органами державної влади, що реалізують зазначену політику для комплексного вирішення проблеми;

здійснення моніторингу.

На початку передвоєнного навчального року 2020/2021 найбільший гендерний паритет був за такими напрямами підготовки: журналістика, гуманітарні науки, біологія, культура і мистецтво, соціальна робота, охорона здоровʼя, сфера обслуговування, освіта і педагогіка.

Проте у таких напрямах підготовки, як електрична та механічна інженерія, електроніка та телекомунікації, автоматизація та приладобудування, а також транспорт, жінки не були достатньо представлені.

 Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України ,

9 травня 2023 року, відбулася зустріч міністра освіти і науки Оксена Лісового з делегацією Всесвітньої федерації профспілок «Інтернаціонал освіти» на чолі з генеральним секретарем паном Девідом Едвардсом.

Обговорили пріоритетні питання у розвитку освіти в Україні:

безпека освітнього середовища;

впровадження реформ для побудови стійкої, спроможної системи освіти, заснованої на довірі й професіоналізмі та орієнтованої на постійне самовдосконалення;

співпраця міністерства з міжнародними неурядовими організаціями та комунікація із профспілками працівників освіти.

«Пріоритетом коаліції з міжнародними донорами та партнерами буде безпека освітнього процесу, відповідь на виклики війні, відновлення пошкоджених і зруйнованих закладів освіти та аналіз і продовження реформ загальної середньої, професійної та вищої освіти», – зазначив Оксен Лісовий.

Міністр наголосив, що МОН докладає зусиль для збереження педагогічних колективів шкіл, що перемістилися із тимчасово окупованих територій України, надолуження освітніх втрат, підтримки психологічної стійкості вчителів та учнів, а також відбудови освітньої інфраструктури, зруйнованої внаслідок повномасштабного вторгнення.

Генеральний секретар Девід Едвардс висловив українцям підтримку від імені американського народу та наголосив на важливості створення умов для повернення тимчасово переміщених педагогічних працівників та здобувачів освіти до країни.

Довідково. Інтернаціонал освіти – це всесвітня федерація профспілок, яка об’єднує понад 32 млн учителів та допоміжного персоналу освіти у 178 країнах і територіях.

Захід на відділенні журналістики УжНУ відбувся з ініціативи місії Міжнародної організації з міграції в Україні У рамках зустрічей у пресклубі молодого журналіста «Медіаперспективи» 9 травня для студентів відділення журналістики влаштували психологічний тренінг.

Подія відбулася з ініціативи місії Міжнародної організації з міграції в Україні – представництва відповідного підрозділу ООН. Спікеркою виступила Оксана Круцюк – психологиня, тренерка у сфері психічного здоров’я. За кілька тижнів до цього студенти могли самостійно обрати із запропонованих тем ту, яка для них є найбільш цікавою.

Медійники віддали перевагу «Превенції емоційного вигорання та роботі з його наслідками».

Тренінг із протидії емоційному вигоранню провели для студентів-медійників«Емоційне вигорання – це емоційне виснаження. Воно властиво всім людям, але найбільше тим, хто працює у сфері «людина-людина», тобто педагогам, лікаріям, соціальним робітникам та іншим.

Одна з особливостей цих галузей – надмірна емпатійність, тобто співпереживання іншій людині», – зазначила пані Оксана.

Тренінг із протидії емоційному вигоранню провели для студентів-медійниківЩоб вийти зі стану вигорання, потрібно дізнатися його причину. Як розповідає психологиня, у всіх народів ці причини різні, адже вони відрізняються історією, цінностями та мотивацією. Все це впливає на психологічний стан сучасного покоління, зокрема на такі явища, як синдром відмінника, перфекціонізм, самокритичність та болісна реакція на критику від інших. Крім емпатійності, серед причин емоційного вигорання є також порівняння себе з іншими та страх зробити помилку через суспільний осуд.

«Власна самокритика – це критика, інтегрована ззовні, зазвичай під впливом соціуму чи батьків. Особливо коли останні намагаються «докрутити» всі досягнення своєї дитини до ідеалу», – коментує спікерка й надає рецепт, як цього позбутися. Прийом «радикального прийняття» – коли людина об’єктивно оцінює те, що в певних сферах вона не є ідеальною і приймає себе такою. Важливо не порівнювати себе з іншими. Можна лише з собою вчорашнім. Пані Оксана запропонувала студентам виконати цікаву вправу, а саме написати по 5 пунктів «Я повинен…» та «Я хочу…».

Після цього юні медійники порівнювали, що було зробити легше. Щоб швидко перезавантажитися, психологиня радить провести день на природі, адже вона лікує. Важливим при цьому є дотримання трьох умов: бути наодинці, без ґаджетів і ні з ким не спілкуватися. Ще один спосіб – волонтерство, що є особливо актуальним

і важливим під час війни. Таким чином ми відчуваємо свою важливість для інших. Наприкінці тренінгу учасники виконали ще одну вправу під назвою «Колесо балансу». Намалювали на папері круг і розділили його на 8 частин, як пиріг. Кожна частина – це важлива сфера життя, наприклад, «робота», «сім’я», «фінанси», «хобі» та ін. Далі оцінювали, на скільки відсотків задоволені кожною галуззю, та замалювати пропорційну частинку «шматка пирога».

Ця практика допомагає зрозуміти, над якими сферами варто краще попрацювати.

Анастасія Лабик

Медіацентр УжНУ

Інвалідність – це не соромно. Соромно обмежувати для людей з особливими потребами ті блага, які доступні загалу.

5 травня, у Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю, розповідаємо про лекцію «Соціальна інклюзія стосується кожного», яка відбулася напередодні у залі Вченої ради УжНУ. Що таке соціальна інклюзія і чому вона стосується особисто вас?

Лекція відбулася у форматі бесіди й усі учасники ділилися своїми думками, життєвими історіями тощо.

Ініціювала захід провідна фахівчиня Центру інновацій та розвитку ДВНЗ «УжНУ» Марина Сташина-Неймет.

Пояснює: «Інклюзія — це не лише про людей з інвалідністю. Хоча в суспільстві це слово асоціюється саме з ними. Україна перебуває в стані війни вже десятий рік, з яких понад рік війна має характер повномасштабної, і кількість людей з інвалідністю зростає як серед дітей, так і поміж дорослих. При цьому стан здоров’я не впливає і не може впливати на зменшення наших прав.

Порушення зору, слуху тощо є лише свого роду підказкою, що суспільство, влада, всі ми маємо зробити, щоб не було дискримінації за ознакою інвалідності. Відсутність фізичних, інформаційних, цифрових та інших бар’єрів допоможе уникнути відділення людей з інвалідністю, дасть їм можливість реалізувати свої здібності, проявити таланти, розвивати Україну».

Слухачі дізналися, що інклюзивність — це можливість доступу до послуг, інформації тощо. І це стосується не тільки людей з інвалідністю. Мати можливість безперешкодно потрапити у місце призначення, незалежно від того, де воно (згадаймо сходинки у вагони потягів, які навіть здоровій людині здолати складно), взяти участь у заході онлайн і навіть можливість людям із інших регіонів розуміти носія закарпатського діалекту — все це про інклюзію. Соціальна інклюзія полягає у рівному доступі людей до освіти, медицини, працевлаштування, житла, безпеки тощо незалежно від будь-яких факторів.

«Права людей з інвалідністю нічим не відрізняються від прав інших людей. Але чомусь є 5 травня День боротьби за права людей з інвалідністю. Бо питання їхніх прав тривалий час замовчувалося», — каже Марина Сташина-Неймет.

Учасники лекції дійшли думки, що навіть одна невдало сказана фраза може завдати людині психологічний дискомфорт, а то й травму на все життя. Інвалідність — це не соромно, бо люди цього не обирали.

Соромно обмежувати для цих людей ті блага, які доступні здоровим.

Ксенія Шокіна