У прикарпатському місті Коломия пройшов Кубок України з класичного пауерліфтингу, в якому у складі збірної команди Закарпаття взяли участь спортсмени УжНУ.

Серед жінок у ваговій категорії до 57 кг срібною призеркою стала 4-курсниця факультету здоров’я та фізичного виховання Наталія Мага.

У присіданні вона здолала 125 кг, у жимі лежачи підняла 57,5 кг, у тязі – 135 кг і набрала у сумі триборства 317,5 кг, що на 27,5 кг вище за норматив кандидата у майстри спорту України, який спортсменка виконала вперше. До того ж Наталка перевершила свій дотеперішній особистий рекорд на 55 кг! У категорії до 69 кг «срібло» виборола цьогорічна випускниця-бакалавр цього ж факультету Едіта Ковач, сума трьох вправ якої склала 347,5 кг (147,5+70+130 кг), що також вище за кандидатський норматив.

Обидві призерки тренуються у секції атлетизму кафедри фізичного виховання під керівництвом старшого викладача Андрія Федорішка.

Серед чоловіків у вазі до 120 кг бронзовим призером став завідувач кафедри туристичної інфраструктури та готельно-ресторанного господарства факультету туризму та міжнародних комунікацій, професор Роман Корсак, котрий підняв у сумі триборства 632,5 кг (240+130+262,5 кг).

Завдяки успішному виступу наших спортсменок, котрі зробили найбільший внесок до командної скарбниці, жіноча збірна Закарпаття, яка змагалась половиною складу, посіла третє місце у загальному заліку, а професор УжНУ додав вагомі очки для перемоги команди області серед чоловіків.

Після короткого відпочинку Наталія Мага розпочне підготовку до Кубку Європи серед університетів, який пройде у березні в Люксембурзі.

Андрій Федорішко, голова обласної федерації пауерліфтингу

Участь у поважних наукових зібраннях від Ужгородського університету взяла професорка кафедри журналістики Галина Шумицька

Тема першого форуму – «Нова українська школа: практичний інтенсив формування ключових компетентностей учасників освітнього процесу», другого – «Мовно-літературна освіта корінних народів і національних меншин України: стан і перспективи». … з нашого погляду, важливою є налагоджена взаємодія між інституціями, причетними до формування фахівця освітньої галузі, адже випускник/випускниця закладу загальної середньої освіти вступає у ЗВО, до прикладу, на спеціальність «Середня освіта», і після закінчення навчання йде працювати за фахом в освітній заклад, а підвищує кваліфікацію у закладах післядипломної освіти.

Тож лише за умови наскрізного зв’язку між навчальними програмами, за якими готують учня – студента – педагога, загальний результат його підготовки може бути високий.

Мова йде не про формальні рамкові угоди, а про реальну співпрацю фахівців задля спільної мети. Галина Шумицька

З доповіді «Середня – вища – післядипломна освіта: точки взаємодії для успішної реалізації НУШ» Участь у поважних наукових зібраннях взяла професорка кафедри журналістики Галина Шумицька.

Вона, зокрема, наголосила, що нещодавній вебсемінар на EDtalkUA у форматі живої розмови з Романом Шияном – керівником реформи змісту освіти НУШ в Команді підтримки реформ при МОН України – засвідчив інтерес суспільства до теми реформування українського шкільництва й цілу низку назрілих актуальних питань, які потребують зваженого підходу й конструктивного вирішення, а також представила напрацювання закарпатських освітян: розроблені й видані за останні Дизайн кандидатки мистецтвознавства Лесі Гичко Дизайн кандидатки мистецтвознавства Лесі Гичко 5 років підручники для шкіл з угорською мовою навчання (5-9 класи), а також розроблену з урахуванням вимог НУШ Модельну навчальну програму «Українська мова для класів з навчанням угорською мовою. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, якій надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», та Програму для вчителів, які викладають загальноосвітні дисципліни у закладах освіти з мовами національних меншин.

Конференцію в Інституті педагогіки НАПН України присвятили пам’яті відомої вченої Ірини Пилипівни Ґудзик, яка ще в 90-их досліджувала питання багатомовної освіти й має чимало змістовних наукових розвідок, які узагальнено представила її учениця – Наталія Бакуліна, старший науковий співробітник відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури. Галина Шумицька З доповіді «Багатомовна освіта в закладах національних меншин як шлях до врегулювання мовного питання».

Позитивний досвід упровадження елементів багатомовної освіти у шкільний освітній процес засвідчують результати Всеукраїнського експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті», співорганізованого МОН України та Офісом Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин: це дає змогу поліпшити рівень викладання української мови як державної, зберігаючи при цьому вивчення предметів рідною, що засвідчує конкретний поступ в оптимізації мовної ситуації в освітній галузі України.

Проте аналіз поточної ситуації засвідчує потребу в активному поширенні інформації про результати експерименту та його масштабуванні, можливо, через порівняно невелику кількість освітніх закладів, які взяли у ньому участь. Галина Шумицька висловила сподівання, що «Концепція реалізації моделі багатомовної освіти в закладах загальної середньої освіти України з навчанням мов корінних народів і національних меншин» (автори: О.Л. Фідкевич, В.В. Снєгірьова, Н.В. Бакуліна, наукові співробітники відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України) та її втілення сприятиме ширшій обізнаності учасників освітнього процесу в Україні з перевагами багатомовної освіти.

Як одна з рецензенток Концепції, вона вважає, що багатомовна освіта, зокрема в закладах національних меншин, може стати одним із шляхів до врегулювання мовного питання, якщо вникнути в її суть предметно й професійно. Медіацентр УжНУ

Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі повідомив про оновлену статистику вакцинації від COVID-19 серед освітян.

“Принаймні однією дозою вакциновано 96,5% працівників закладів загальної середньої освіти, з них повний цикл вакцинації вже пройшли понад 563 тис., або 86,4% від загальної кількості (22 листопада було 84,5%)”, – зазначив Сергій Шкарлет.

Серед лідерів регіонів повного циклу вакцинування: Луганська область – 94,3%; Сумська – 93,9% Донецька – 93,8%; Черкаська – 93,7%; Харківська – 93,5%.

У Києві за останні кілька днів рівень щеплення працівників шкіл двома дозами вакцини від COVID-19 збільшився на 1,7% (22 листопада було 86%).

Дистанційно в Україні продовжують працювати 1,2 тис. шкіл через відсутність 100% рівня вакцинації працівників у «червоній» зоні (22 листопада було 1,7 тис. шкіл).

Також Міністр освіти і науки повідомив, що є вчителі, відсторонені від роботи. За оперативною інформацією департаментів освіти і науки, це 2,8 тис. педагогічних працівників ЗЗСО. Найбільше таких на Рівненщині та Київщині – 384 і 281 особа відповідно. Нагадаємо, в межах національного проєкту «Ноутбук кожному вчителю» від Міністерства освіти і науки та Міністерства цифрової трансформації до обласних державних адміністрацій та шкіл в 11 областях вже доставлено 20 тисяч комп’ютерів.

З 22 до 27 листопада 2021 року делегація Міністерства освіти і науки України на чолі з Міністром Сергієм Шкарлетом перебуває з робочим візитом у Республіці Узбекистан.

У візиті також беруть участь керівники закладів вищої освіти України. Сьогодні, 25 листопада 2021 року, Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зустрівся з ректорами університетів міста Бухара.

Учасники зустрічі обговорили ключові напрями співпраці між закладами вищої освіти України та Республіки Узбекистан.

«Приємно усвідомлювати, що здобутки України у сфері освіти, науки та інновацій високо оцінені колегами Республіки Узбекистан.

Упевнений, що і надалі будемо посилювати нашу співпрацю», – зазначив Сергій Шкарлет.

У результаті зустрічі були підписані Угоди про співпрацю між українськими закладами вищої освіти та університетами Бухари.

Нагадаємо, Сергій Шкарлет провів гостьову лекцію для студентів та викладачів Міжнародного університету «Шовковий шлях».

Днями декан ФІТ Ігор Повхан та CEO ІТ-компанії PettersonApps Олег Островерх підписали меморандум про співпрацю в галузі науково-освітньої та інноваційної діяльності. Основними завданнями співробітництва є реалізація освітніх проєктів для ефективного розвитку ІТ-сфери в регіоні та Україні загалом; надання студентам Ужгородського університету можливості проходження практики й стажування, а також перспектив дальшого працевлаштування в ІТ-компанії. Після підписання меморандуму сторони домовилися про підготовку плану-графіку подій, які будуть реалізовуватися в співпраці між ІТ-компанією PettersonApps та УжНУ. За інформацією факультету інформаційних технологій

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2022 рік, розробленого на виконання Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Зауваження та пропозиції просимо надсилати до 8 грудня 2021 року на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., (Максим Колумбет, головний спеціаліст відділу планування, зв’язків з громадськістю та доступу до публічної інформації директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик).

У Вашингтоні Мала академія наук України підписала контракт про створення в Україні першої національної Олімпіади Геніїв (Genius Olympiad Ukraine). 

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. «Genius Olympiad – це найбільший міжнародний конкурс наукових проєктів з охорони довкілля та екології, участь у якому щороку беруть понад тисячу школярів з-понад 80 країн світу.

Я впевнений, наші креативні школярі зможуть показати достойні результати», – підкреслив Сергій Шкарлет.

Змагання проходить у Державному університеті Нью-Йорка, а заснувала його американська організація Terra Science and Education. Цьогоріч організатори заходу впроваджують систему національних франшиз на проведення Олімпіади Геніїв у різних країнах світу.

Національний відбір стане першим етапом для участі в міжнародному фіналі в США. Запуск пілотних проєктів заплановано в Україні, Мексиці, Південній Кореї та Кувейті, але саме Україна першою підписала ліцензійний договір на проведення національного етапу конкурсу.

Урочиста церемонія підписання контракту відбулася в Посольстві України в США. У заході взяли участь Президент Terra Science and Education, засновник Genius Olympiad доктор Фехмі Дамкачі, директор Малої академії наук України Оксен Лісовий, Надзвичайний та Повноважний Посол України в США Оксана Маркарова та заступник директора Малої академії наук Євген Кудрявець, який стане першим директором Genius Olympiad Ukraine. «Мала академія долучилась до конкурсу Genius Olympiad 2017 року.

За цей час наші вихованці здобули 2 золотих, 4 срібних, 6 бронзових нагород та 12 спеціальних призів.

Минулого року ми подали найбільше проєктів на проходження міжнародної кваліфікації. І дуже приємно, що наша країна наступного року першою серед країн-учасниць проведе національну Олімпіаду геніїв», – зазначив ініціатор співпраці,

Президент Малої академії наук України Станіслав Довгий. Нагадаємо, Україна здобула чергову перемогу на світовому фіналі «INFOMATRIX – 2021».

Технікою всі 10 університетів-учасників від України забезпечив проєкт «DESTIN» – кожен виш дістав 2 комп’ютери з ліцензійними програмами, телекамеру зі штативом, спеціальне світло, мікрофони, навушники, карти пам’яті Сучасне обладнання для телевізійних зйомок отримав медійний підрозділ завдяки міжнародному проєкту «DESTIN. Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism».

Його мета – удосконалення журналістської освіти в Україні, її наближення до західноєвропейських стандартів.

Навесні цього року відділенню журналістики передали комп’ютери з ліцензійними програмами, а восени надійшла друга частина техніки.

Відділення журналістики УжНУ завдяки міжнародному проєкту отримало новий комплект для телевізійних зйомок «DESTIN – не перший проєкт, реалізований відділенням журналістики УжНУ, в межах якого оновлюємо техніку, зокрема комп’ютери й телекамери, але найбільш масштабний.

За умовами проєкту, всі 10 університетів-учасників від України отримали комп’ютерну техніку з ліцензійними програмами, телекамеру зі штативом, спеціальне світло, мікрофони, навушники, карти пам’яті, що, безумовно, важливо для навчального процесу. У зв’язку з пандемією DESTIN продовжили з трьох до чотирьох років.

Приємно, що він увійшов до 100 найуспішніших Erasmus+ KA2 проєктів із 65 країн світу!» – розповів керівник DESTIN від УжНУ професор Юрій Бідзіля.

З новим обладнанням відразу почали працювати студенти-медійники (фото Володимира Тарасюка) З новим обладнанням відразу почали працювати студенти-медійники (фото Володимира Тарасюка)

Не зайве нагадати, що регулярне оновлення техніки – необхідна складова роботи медійних підрозділів будь-якого університету. Потреба в оснащенні українських ЗВО продиктована вимогами часу й підтверджена результатами SWOT-аналізу, проведеного на початковому етапі DESTIN.

У закордонних університетах, які теж залучені до проєкту, до прикладу, в університеті Ліннея (м. Кальмар, Швеція), техніку за сприяння ВНЗ оновлюють що п’ять років.

Від початку DESTIN – з листопада 2018 р. – його партнери провели масштабний авдит навчального процесу; консультації зі стейкголдерами для удосконалення бакалаврських і магістерських освітніх програм із журналістики; мали робочі поїздки-ознайомлення з європейською системою навчання медіафахівців; взяли участь у відповідних міжнародних конференціях; розробили Національні рекомендації для журналістської освіти; провели Дні відкритих дверей у ЗВО; розробили онлайн-курси з медіаграмотності; приєдналися до міжнародної організації журналістів EJTA.

Другий рік поспіль бакалавранти й магістранти медійного підрозділу УжНУ навчаються за освітніми планами й програмами, модернізованими в межах DESTIN, максимально наближеними до європейських стандартів.

Варто зауважити, що саме ця оновлена магістерська програма журналістів у вересні-жовтні успішно пройшла акредитацію на 5 років, здобувши рівень «В», що неабияк важливо для дальшого навчання медійників.