Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України.

За результатами реалізації Плану пріоритетних дій Уряду, станом на 31 грудня 2021 року в повному обсязі Міністерством освіти і науки було виконано 41 крок, а також виконується ще 23. Усього було передбачено виконання 377 заходів, з них Міністерству освіти і науки вдалося успішно реалізувати 298.

Про це повідомив Міністр Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі.

Серед головних досягнень минулого року Міністр відзначив:

скорочення черг до закладів дошкільної освіти (створено майже 9 тисяч додаткових місць);

затвердження професійних стандартів за професіями «Вихователь», «Керівник закладу дошкільної освіти» та «Керівник закладу загальної середньої освіти»;

створення сучасних умов для здорового харчування у школах (модернізовано більш ніж 1300 харчоблоків у 2021 році);

продовження реформи «Нова українська школа» (затверджено типову освітню програму та 87 модельних навчальних програм на основі нового Державного стандарту базової середньої освіти);

оновлення порядку відбору шкільних підручників, (забезпечено підручниками 4-ті класи НУШ);

запровадження багаторівневої підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальних потреб;

створення нових навчально-практичних центрів професійної освіти за кошти державного бюджету (63 центри у 2021 році);

залучення фінансового ресурсу для відновлення видатків розвитку у сфері вищої освіти (підписано угоду щодо реалізації проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів»);

підготовку проєкту щодо створення мережі екзаменаційних центрів; удосконалення системи освітньої статистики та аналітики;

оновлення змісту вищої освіти (затверджено 22 стандарти освітнього ступеня магістра, 20 стандартів ступеня доктора філософії);

забезпечення наукової діяльності закладів вищої освіти за результатами державної атестації (укладено 66 договорів для базового фінансування наукових напрямів);

забезпечення процедури приєднання до Рамкової програми досліджень та інновацій Європейського Союзу «Горизонт Європа», Програми з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії «Євратом» (12 жовтня 2021 року підписано відповідну Угоду між Україною та Європейським Союзом);

розроблення нової системи пріоритетних напрямів розвитку науки та інноваційної діяльності, що орієнтовані на досягнення цілей сталого розвитку (законопроєкт схвалено Урядом і зареєстровано у Верховній Раді України 10 грудня 2021 року). «Протягом 2021 року нам також вдалося реалізувати чимало успішних проєктів із впровадження дуальної освіти та популяризації навчання для іноземців.

Започатковано стипендії, премії та гранти Президента України Володимира Зеленського, а також розпочато реалізацію одного з найбільших проєктів – створення Президентського університету», – повідомив Міністр.

Серед цілей на 2022 рік: розвиток мережі закладів дошкільної освіти;

затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти; запуск реформи «Нова українська школа» на рівні базової середньої освіти;

схвалення Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2022-2032 роки;

забезпечення оновлення та модернізації пожежних систем у закладах загальної середньої освіти;

розвиток платформи «Всеукраїнська школа онлайн»; затвердження Державних цільових програм розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки, відновлення та розбудова гуртожитків для проживання студентів закладів вищої освіти; реалізація проєкту «Президентський університет»;

створення умов для безперешкодного навчання протягом життя; розвиток інноваційної інфраструктури на базі закладів вищої освіти та наукових установ; реалізація рамкової програми Європейської Комісії з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», програми з досліджень і навчання «Євратом» в Україні.

«Пріоритетними також залишаються питання розбудови безпечного та здорового освітнього середовища, інклюзивне навчання та цифровізація освіти», – зазначив Сергій Шкарлет.

Нагадаємо, Уряд затвердив план заходів із реалізації Національної стратегії розбудови безпечного та здорового освітнього середовища у НУШ на 2022 рік.

До уваги вступників до магістратури! Громадське обговорення проєктів програм ЄФВВ (оновлюється) .

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти програм тесту загальної навчальної компетентності (ТЗНК) та предметних тестів єдиного фахового вступного випробування у 2022 році: Єдине фахове вступне випробування - проєкти програм.

Звертаємо увагу на те, що у 2022 році тест загальної навчальної компетентності є складовою єдиного фахового вступного випробування при вступі до магістратури зі спеціальностей галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини».

Тест єдиного фахового вступного випробування складатиметься з двох частин: предметний тест і тест загальних навчальних компетентностей.

Як і в попередні роки, вступники на спеціальності магістратури 293 «Міжнародне право» та 081 «Право» мають складати тест із права та міжнародного права та тест загальних навчальних компетентностей. Майбутні магістранти на спеціальності 292 «Міжнародні економічні відносини» та 051 «Економіка» для вступу мають скласти тест з економіки та міжнародної економіки та тест загальних навчальних компетентностей.

Плануючи вступати на спеціальність 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» або 051 «Політологія», необхідно буде скласти тест із політології та міжнародних відносин та тест загальних навчальних компетентностей. Для вступників на спеціальність 053 «Психологія», 054 «Соціологія» необхідним іспитом буде тест із психології та соціології та тест загальних навчальних компетентностей.

Для вступу на спеціальності 075 «Маркетинг», 073 «Менеджмент» і 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» потрібно буде скласти тест з управління та адміністрування та тест загальних навчальних компетентностей. Вступникам у магістратуру на спеціальності 071 «Облік і оподаткування» та 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» необхідно буде скласти тест з обліку та фінансів та тест загальних навчальних компетентностей. Вступникам на спеціальності 061 «Журналістика» та 281 «Публічне управління та адміністрування» необхідно буде складати один із предметних тестів на вибір вступника та тест загальних навчальних компетентностей.

Для вступників на усі інші спеціальності передбачається складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання та фахове вступне випробування, що проводиться в закладі освіти.

В 2022 році вступники до магістратури зможуть подати результати єдиного вступного іспиту з іноземної мови 2020, 2021 або 2022 року та результати єдиного фахового вступного випробування або фахового вступного випробування, отримані в 2022 році. Зауваження та пропозиції до зазначених проєктів приймаються у довільній формі до 11 січня 2022 року на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Приймальна комісія

На думку голови однієї з ДЕК, професора Львівської політехніки Степана Савчука, близько 80% робіт ужнівців актуальні й мають цінність не тільки для самих студентів, а й для виробництва.

Студенти спеціальностей «Лісове господарство», «Геодезія та землеустрій», а також «Середня освіта. Географія» 3 дні захищали свої магістерські роботи.

Які теми досліджували та які враження наші студенти справили на голів комісій, що приїхали з інших ВНЗ, – у матеріалі Медіацентру. На географічному факультеті захистилися «ювілейні» магістрантиДля кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики і кафедри фізичної географії та раціонального природокористування цьогорічний захист робіт ювілейний – десятий. До захисту представили роботи 18 геодезистів, 26 географів, а також 15 лісівників.

Завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування професор Степан Поп каже, що кількість вступників до магістратури в останні роки зменшилася через обов’язковий іспит з іноземної мови. Однак якісно факультет зміг представити цікаві дослідження. Розповідає: «Більшість наших студентів – вихідці з села.

А діти з села і міста мають різний рівень можливостей. І контингент, що приходить до нас, реалізує себе через працелюбність – тут вони ростуть. Тематика магістерських робіт вражаюче широка, бо немає, мабуть, жодної науки, яка охоплює так багато досліджень, як географія.

Це і природа – ліси, гори, води, клімат, і господарство, і населення – студенти досліджували навіть нацменшини, релігійні та сексуальні аспекти життя людини в природі». Магістерську роботу захистила Яна Карабінюк. Дівчина досліджувала екологічну ситуацію високогір’я Чорногори – озера Бребенескул, декількох туристичних маршрутів на Говерлу та до озера Несамовите. Каже: «Мій інтерес до теми магістерської почався з власних гірських походів – побачили великі осередки засмічення, витоптування. І так звичайні походи переросли у науковий інтерес.

Разом із колегами ми визначали, як людська діяльність впливає на порушення і деградацію цих територій.

Зокрема, три найбільші проблеми – це надмірна кількість туристів на окремих туристичних стежках, засмічення природи та вирубування гірської сосни.

Для їх вирішення надзвичайно важливі свідомість туристів, вивезення сміття та увага з боку працівників заповідників». На географічному факультеті захистилися «ювілейні» магістрантиДекан факультету Іван Калинич зауважує, що на захист робіт факультет завжди запрошує голів комісії з інших вишів: «Наш факультет молодий, і від самого його заснування ми запрошуємо провідних фахівців із інших вишів. Не тільки на захист, а й на конференції та інші заходи. Так ми черпаємо новий досвід від колег і ділимося власними напрацюваннями».

Так, голова державної екзаменаційної комісії для спеціальності «геодезія та землеустрій», професор кафедри вищої геодезії та астрономії Національного університету «Львівська політехніка» Степан Савчук ділиться враженнями про роботи наших студентів: «До 80% робіт, які я послухав, актуальні й мають цінність і зміст не тільки для студентів, а й для виробництва.

Через пандемію рівень практичної підготовки трошки відрізняється від того, що був раніше. Тепер менше занять відбувається з приладами, у польових умовах – це загальна тенденція, тож відчувається у роботах брак польових матеріалів. Однак студенти стали більше використовувати приладів і тих технологій, що з’явилися на кафедрі в останні роки.

Нині більша сучасна приладова база, і я бачу, що студенти її активно використовують. Тож результати їхніх робіт можуть бути опубліковані в наукових журналах».

Ксенія Шокіна

В УжНУ відкрито фотовиставку «Українські медики: ті, хто завжди поруч».

У ці сповнені доброго настрою передсвяткові дні Ужгородський національний університет, на прохання Бюро ВООЗ в Україні та МОЗ, став інформаційним майданчиком для всеукраїнської виставки «Українські медики: ті, хто завжди поруч», приуроченої до Дня універсального охоплення послугами охорони здоров’я.

На виставці представлено світлини та історії медичних працівників з усієї країни, в яких вони діляться власним досвідом і розповідають про свої виклики та досягнення. Виставка проходить у рамках Міжнародного року медико-санітарних та соціальних працівників 2021, проголошеного ВООЗ на знак вдячності медичним працівникам за їх непохитну відданість у боротьбі з COVID-19 та іншими захворюваннями. Вона покликана підкреслити важливість універсального охоплення послугами охорони здоров’я та відзначити зусилля медичних працівників в Україні.

Відкрив виставку ректор УжНУ, проф. Володимир Смоланка: «УжНУ не випадково долучився до вшанування праці українських медиків. У структурі нашого університету – п’ять факультетів, які готують фахівців різноманітного профілю для потреб медичної сфери України та зарубіжжя. Станом на сьогодні на цих факультетах здобувають знання близько 3 тис. студентів, яким передають свій професійний досвід 462 викладачі котрі працюють на постійній основі, та 179 сумісників.

Це – потужна інтелектуальна, наукова, навчально-освітня та й матеріальна база, ефективне використання якої служить благородній місії зміцнення здоров’я людей.

Показовим у цьому сенсі є участь наших як досвідчених лікарів, так й інтернів, студентів-медиків у протистоянні вірусу Covid-19. Десятки наших колег звитяжно трудились у новостворених ковідних відділеннях лікарень. Зокрема, в найбільш критичний час, коли в обласній інфекційній лікарні існував значний брак кваліфікованих кадрів.

На початку квітня 2020 року в інфекційній лікарні залишилося двоє лікарів-ординаторів, разом із завідуючим. Асистенти кафедри мікробіології, вірусології та епідеміології з курсом інфекційних хвороб УжНУ Степан Карабиньош, Євгенія Данканич, Віра Воробець працювали за сумісництвом лікарями інфекційної лікарні. Звичайно, ми надзвичайно вдячні всім лікарям і наприкінці березня 2020 року Волонтеріат УжНУ оголосив акцію #своїхнекидаємо для допомоги університетським працівникам, про яких немає кому потурбуватися, й допомогти таким чином дотримуватися карантину й перебувати в самоізоляції».

Також на відкриття завітали: заступник голови обласної державної адміністрації Петро Добромільський, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, проректорка УжНУ Мирослава Лендьел, директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Анатолій Пшеничний, в.о. генерального директора Закарпатського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Галина Сітник, завідувачка відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України» Вікторія Тимчик.

Серія із 12 постерів, на яких зображені світлини та історії українських медичних працівників, у рамках всеукраїнської виставки «Українські медики: ті, хто завжди поруч», представлена також у будівлях Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України у Києві; в університетах та бібліотеках у Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові, а також на онлайн-платформах Постійного представництва України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, й інших українських дипломатичних установ.

Інформаційно-видавничий центр Фото Ганни Фельцан та Ульяни Грицан

Рівень наукових проєктів засвідчив, що підрозділ готує кваліфікованих фахівців з глибокими теоретичними знаннями й практичними навичками, що дасть випускникам змогу успішно реалізуватися в майбутній професійній діяльності 22 грудня 2021 року успішно завершилися захисти дипломних робіт освітнього ступеня «Магістр» на біологічному факультеті.

Магістранти біологічного факультету успішно захистили дипломні роботиМагістранти біологічного факультету успішно захистили дипломні роботиНаукові роботи студентів вирізнялися актуальністю, новизною й різноплановістю, – відзначають члени ДЕК. Доповіді супроводжувалися презентаціями з використанням мультимедійної техніки, що додавало матеріалам досліджень наочності й давало змогу оцінити сутність кожної роботи.

Під час захисту більшість студентів не виявляли жодної розгубленості, впевнено відповідаючи на запитання членів комісії.

Тож комісія високо оцінила рівень дипломних робіт та їх практичну цінність. Результати роботи екзаменаційної комісії показали, що викладацький склад біологічного факультету готує кваліфікованих фахівців, які мають глибокі теоретичні знання й практичні навички, що дасть їм змогу успішно реалізуватися в майбутній професійній діяльності.

Вітаємо з успішним захистом, бажаємо енергії і натхнення в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках.

За інформацією біологічного факультету УжНУ

Упродовж наукових форумів дослідники з Ужгорода мали нагоду налагодити нові контакти зі вченими Канади, США, Франції, Великобританії, Чехії, Сербії, та ін. держав.

Осінь 2021 р., незважаючи на протиепідемічні заходи, для науковців-істориків з факультету історії та міжнародних відносин (ФІМВ) виявилася досить насиченою й плідною на закордонні заходи.

23 та 24 вересня 2021 р. Інститут історії Академії наук Чеської Республіки, спільно з Національним архівом, філософським факультетом Південночеського університету в м. Чеські Будейовиці провели в Празі міжнародну конференцію «Криза і держава. На прикладі Чехословаччини у міжвоєнний період» (Krize a stát. Na příkladu Československa v meziválečném období). Від УжНУ на науковому форумі було оприлюднено 8 доповідей (з них 5 дистанційно – через ZOOM). Заступник декана з наукової роботи, завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Ігор Шніцер виступив з доповіддю «Теорія «чехословакізму» як фактор дестабілізації чесько-словацьких відносин у міжвоєнній Чехословаччині)». Головний редактор «Наукового вісника Ужгородського університету. Серія: історія» доцент Юрій Данилець говорив про «Позицію держави щодо релігійних конфліктів на Підкарпатській Русі в 1920 роках (на документах Національного архіву в Празі)».

Доцент Віктор Кічера ознайомив присутніх зі своїм дослідженням «Церква і ЧСР: від кризи до Модуса вівенді (на прикладі греко-католиків Підкарпатської Русі)». Прага, 15 жовтня 2021 р. Прага, 15 жовтня 2021 р. Історики УжНУ взяли участь у роботі трьох міжнародних конференцій за кордономНе менш цікавими були доповіді молодшої ланки ужгородських істориків.

Нещодавно захищений доктор філософії за спеціальністю «Історія та археологія» (PhD) (науковий керівник доц. Ю. Данилець), головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини та музеїв департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації Костянтин Куцов виступив на тему «Вплив економічної кризи в Чехословацькій Республіці 1932-1933 рр. на діяльність Карпато-українських студентських товариств».

Аспіранти кафедри модерної історії України та зарубіжних країн доповідали на теми: «Прем’єр-міністр Угорщини граф Пал Телекі про діяльність соціал-демократичної партії Словаччини (Слідами одного документа)» (Михайло Місюк, директор Державного архіву Закарпатської області), «Соціально-побутові умови проживання чехословацьких військових на території Підкарпатської Русі 1919-1925 рр.» (Тетяна Попович).

Аспірант кафедри археології, етнології та культурології Євгеній Лутак мав доповідь про «Чехословацького політика Мілана Годжу і православну церкву на Підкарпатській Русі» та «Словацько-угорська історіографічна дискусія про «Малу війну» 1939 року (Мирослав Ігнатоля). Наступний науковий форум відбувся знову ж таки в Празі за організації всіх вищеназваних установ. 14–15 жовтня 2021 р. в приміщенні Національного архіву працювала міжнародна конференція «Ліві радикали в Центральній Європі та їх розвиток від кінця Першої світової війни до 1933 року» (Radikální levice ve střední Evropě a její vývoj od konce první světové války do roku 1933). У роботі конференції взяло участь 6 представників УжНУ.

Доц. Юрій Данилець говорив про «Церкву та парламентські вибори на Підкарпатській Русі 16 березня 1924 р.», а доц. Віктор Кічера мав доповідь «Комуністичний популізм та Греко-Католицька Церква на Підкарпатській Русі у 20-х роках. ХХ ст.». Спільна доповідь доц. Ю. Данильця та студентки-культурологині Вероніки Булат була присвячена «Більшовицькій та комуністичній тематиці на сторінках церковної періодичної преси на Підкарпатській Русі у 1920-1930 рр.». Професор Василь Міщанин ознайомив присутніх з темою «Іван Туряниця: чехословацький комуніст, «архітектор возз’єднання» з Україною та радянський партфункціонер». Костянтин Куцов доповів про «З’їзд прогресивного студентства в Ужгороді (25 серпня 1935 р.) як прояв лівих настроїв учнівської молоді Підкарпатської Русі)», а Михайло Місюк інформував учасників форуму про «Історію КПЧ у фондах ГАЗО». Юрій Данилець (Белград, 25 листопада 2021 р.) Юрій Данилець (Белград, 25 листопада 2021 р.)

На обох конференціях тематика ужгородських істориків викликала жвавий інтерес, а їхні доповіді будуть надруковані в колективній монографії, а також науковому журналі Національного архіву в Празі – «Paginae historiae». За активну участь в організації другої конференції доцент Ю. Данилець отримав подяку від керівництва Національного архіву. Черговим науковим форумом, що зібрав учених з усього світу, стала міжнародна наукова конференція «Зв’язок часів: підсумки та перспективи» (Белград – Сремські-Карловці, Сербія, 23–25 листопада 2021 р.). Науковий захід був присвячений 100-річчю російської церковної еміграції, яка виникла внаслідок більшовицького перевороту. З науковою доповіддю «РПЦЗ та православ’я на Підкарпатській Русі у 1920-х рр.» від ФІМВ присутніх ознайомив доц. Ю. Данилець. Виступ був побудований на документах сербських, українських та чеських архівів і викликав бурхливу дискусію.

Дослідник з Ужгорода дістав нагоду налагодити нові контакти зі вченими Канади, США, Сербії, Франції, Великобританії та ін. держав. Намічено плани щодо дослідницької співпраці в рамках наукових обмінів з філософським факультетом Белградського університету.

Євгеній Лутак, аспірант кафедри археології, етнології та культурології

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Освіта діяльність міністерства наука

17 грудня 2021 року, відбувся онлайн-брифінг Міністр освіти і науки Сергія Шкарлета щодо підсумків освітньої та наукової діяльності за 2021 рік. «Хочу подякувати всім, хто сьогодні взяв участь у трансляції та особливо тим з них, хто надсилав запитання. Зворотній зв’язок є надзвичайно важливим для якісних змін і, безумовно, команда МОН робить усе можливе, щоб освітяни та здобувачі були почуті», – зазначив Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі.

Під час брифінгу Міністр презентував головні досягнення 2021 року, приділивши особливу увагу платформі «Знаїмо», проєктам «Школа супергероїв» і «Здорова Україна», Міжнародному конкурсу «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE» та системній профорієнтації серед школярів. «Це лише початок.

На досягнутому не зупиняємося та продовжуємо впевнено рухатися далі, створюючи гідні умови та формуючи якісне освітнє середовище для кожного», – підкреслив Сергій Шкарлет.

Захід відбувся в Міністерстві освіти і науки за підтримки міжнародного благодійного фонду «Parimatch Foundation».

Автор фото -Національний фонд досліджень України наука 20 грудня 2021 року, відбувся захід «Наукова SuperNova» за участю заступника Міністра з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова.

Організатором заходу є Національний фонд досліджень України за інформаційної підтримки Ради молодих учених Міністерства освіти і науки.

«Фінансування науки в Україні здійснюється за двома векторами: базове та галузеве, які сприяють реалізації наукового потенціалу держави.

Наразі створюються нові формати та види фінансування наукової діяльності, як завдяки Національному фонду досліджень, так і поза його межами», – зазначив Олексій Шкуратов. Під час заходу українські вчені мали змогу презентувати виконані за грантової підтримки НФДУ проєкти, а також важливі напрацювання та доробки.

Враховуючи карантинні обмеження, захід відбувся у змішаному форматі. У конференц-залі були присутні спікери та представники дирекції установ-організаторів, а всі бажаючі дивилися трансляцію з виступами вчених у форматі TEDx на офіційних Facebook-сторінках НФДУ та МОН.

Головними спікерами заходу стали Наталія Куссуль, Любов Лукаш, Олена Коваленко, Олександр Рошаль, Віталій Масненко, Максим Юрженко, Катерина Войтко та Павло Голдін.

Проєкти під керівництвом науковців стали переможцями минулорічних конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», а також отримали грантове фінансування. Нагадаємо, презентовано плани МОН у науковій євроінтеграції на 2022 рік.