Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
2 липня 2025 року в Лондоні (Велика Британія) в межах глобальної конференції MetaScience 2025, яка об’єднала провідних науковців, експертів та реформаторів із понад 60 країн світу, Україна презентувала системні зміни у сфері науки, які вона реалізує попри війну.
Під час виступу заступника міністра освіти і науки України Дениса Курбатова було представлено бачення трансформації української науки, ключові кроки реформ та акцентовано стратегічну орієнтацію на використання даних і підвищення ефективності наукової політики. «Усі реформи, які ми сьогодні втілюємо в українській науці, базуються на даних і цифрових рішеннях.
Ми вчимося вимірювати ефективність наукової діяльності й орієнтувати ресурси на найрезультативніші установи та дослідників», — зазначив Денис Курбатов. Ключові напрями реформи, представлені на конференції:
Реакція на виклики війни
Унаслідок повномасштабної агресії росії понад 100 наукових установ зазнали руйнувань або пошкоджень, приблизно 20% дослідників були змушені залишити країну або змінити професію. Попри ці втрати, Україна продовжує розвивати науку як стратегічний сектор.
Реформа атестації наукових установ
Україна вперше проводить комплексне оцінювання понад 600 наукових й освітніх інституцій на основі провідних світових систем оцінювання, зокрема британської моделі Research Excellence Framework (REF). Оцінювання охоплює як кількісні показники (37 критеріїв), так і якісні впливи досліджень на економіку, оборону та суспільство.
Нова модель фінансування науки
Впроваджено формульний підхід до розподілу державного фінансування, що враховує результати атестації, обсяг залучених коштів, частку молодих дослідників, масштаб установи та якість публікацій.
Національна система оцінювання дослідників
У межах реформи Україна розробляє цифрову систему оцінювання науковців, що дасть змогу ефективно підтримати до 2 000 провідних дослідників через адресне фінансування.
Цифровізація й прозорість
Усі ключові процеси — звітність, конкурси, оцінювання — переведено в єдину цифрову платформу URIS. Також створено відкриту експертну базу, до якої вже долучилися понад 2 000 українських і 200 іноземних експертів.
Боротьба з недоброчесністю в науці
Україна посилює механізми академічної доброчесності. Підписано ліцензійну угоду з компанією Cabells, що надає доступ до провідної бази даних недоброчесних наукових журналів.
Також розроблено новий Порядок формування переліку фахових видань, спрямований на мінімізацію зловживань і підвищення якості українських наукових публікацій.
На завершення виступу Денис Курбатов анонсував наступний важливий крок — створення Міжнародної коаліції на підтримку української науки, яку буде презентовано на конференції з відновлення України в Італії в липні.
Ініціатива реалізується за підтримки Європейської комісії, країн G7, ЮНЕСКО, Світового банку та інших міжнародних партнерів.
Довідково: MetaScience 2025 — одна з найвпливовіших конференцій у сфері «науки про науку» (science of science), що охоплює теми політики, оцінювання, відкритої науки, інституційного розвитку та інновацій.
Подія відбувалася в Лондоні з 30 червня до 2 липня 2025 року.
Благодійний Фонд підтримки освіти, науки, науково-технічної діяльності оголосив переможницьу номінації "Жінка III тисячоліття у галузі науки і освіти Закарпаття".
Почесними дипломами "Переможниця у номінації " Жінка III тисячоліття у галузі науки і освіти Закарпаття. За особливі заслуги перед наукою і освітою Закарпаття" нагороджені:
Гомонай Олена Василівна, науковий співробітник Майнцького університету імені Йоганна Гутенберга, Німеччина, доктор фізико-математичних наук, професор . Лауреатка Державної премії України у галузі науки і техніки.
ГОМОНА́Й Олена Василівна (07. 01. 1963, Ужгород) — фізик-теоретик.
Дочка В. Гомоная. Доктор фізико-математичних наук (2003). Закін. Моск. фіз.-тех. інститут (1985).
Відтоді працювала в Інституті металофізики НАНУ (Київ). Від 1995 — у Фіз.-тех. інституті Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут»: від 2003 — професор кафедри інформ. безпеки.
Водночас від 2003 — провідний науковий співробітник Інституту теор. фізики НАНУ. Досліджує магнітні, пружні та магнітопружні властивості кристалів і матеріалів на їх основі.
Основні праці
A phenomenological model of ferromagnetic martensite // J. Physics: Condensed Matter. 1998. Vol. 10 (співавтор); Magnetoelastic mechanism of the long-range magnetic ordering in the magnetic/nonmagnetic multilayers // Phys. Rev. B. 2001. № 64(5); Фізична хімія: Підруч. Уж., 2004 (співавтор); О механизме формирования равновесной доменной структуры в кристаллах, испытывающих термоупругие фазовые переходы // ФТТ. 2005. Т. 47, № 9 (співавтор)
(ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ)
Олена Василівна Гомонай (нар.7 січня 1963, Ужгород) — доктор фізико-математичних наук, професор кафедри інформаційної безпеки ФТІ НТУУ «КПІ». Лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки.
Основні праці A phenomenological model of ferromagnetic martensite // J. Physics: Condensed Matter. 1998. Vol. 10 (співавтор); Magnetoelastic mechanism of the long-range magnetic ordering in the magnetic/nonmagnetic multilayers // Phys. Rev. B. 2001. № 64(5); Фізична хімія: Підруч. Уж., 2004 (співавтор); О механизме формирования равновесной доменной структуры в кристаллах, испытывающих термоупругие фазовые переходы // ФТТ. 2005. Т. 47, № 9 (співавтор)
Життєпис Народилась в Ужгороді в родині науковців.
У 1985 році закінчила Київське відділення МФТІ, отримала диплом з відзнакою, в 1992 році захистила кандидатську дисертацію в інституті металофізики АН України ім. Курдюмова, у 2003 році — докторську.
Брала участь у створені українського «фізтеху» на базі КПІ в 1995 році.
Після створення інституту займалась розробкою лабораторного практикуму із курсу загальної фізики, лекційних курсів з термодинаміки (спільно з В. Г. Бар'яхтаром), статистичної фізики (спільно з В. А. Львовим), фізичної кінетики.
У 2001—2002 рр. Олена Василівна працювала в Німеччині, в інституті ім. Макса Планка (Халле-Саале).
З 2002 року працює доценткою кафедри інформаційної безпеки НТУУ «КПІ», по сьогодні — професор даного інституту, викладає курси загальної та теоретичної фізики, курс теорії квантової інформації й квантових обчислень. Фахівець в галузі фізики фазових переходів, автор багатьох публікацій, підручників та посібників.
З 2018 року працює у Майнцькому університеті (Німеччина). Олена Василівна веде активний спосіб життя, займається гірським велотуризмом, авторка есе «Велотур по гірському Криму».
Наукова діяльність
Наукова діяльність пов’язана переважно з фізикою магнітних явищ, зокрема, з фізикою антиферомагнітних матеріалів, а також різного роду магнетиків і мультіферроіків з сильною магнітопружною взаємодією.
Як фізик-теоретик високої кваліфікації О. В. Гомонай добре відома в Україні та за кордоном.
Основною рисою її робіт, виконаних головним чином в рамках феноменологічних підходів, є вміння побудувати максимально просту, але нетривіальну модель, засновану на найзагальніших принципах, і порівняти її з наявними експериментальними даними[1].
Автор понад 70 публікацій, серед яких навчальний посібник з фізичної хімії (має гриф МОНУ) та монографія.
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки 2015 року — за цикл наукових праць «Функціональні властивості об'ємних і поверхневих впорядкованих систем та створення нових металовмісних матеріалів і структур» (у складі колективу
(ВІКІПЕДІЯ)
ГОМОНАЙ Ганна Миколаївна, директор Інституту електронної фізики НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, лауреат премії НАН України ім. І. Пулюя.
ГОМОНАЙ Ганна Миколаївна – директор Інституту електронної фізики НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, лауреат премії НАН України ім. І. Пулюя.
У 1981 році закінчила фізичний факультет Ужгородського державного університетута отримала диплом з відзнакою зі спеціальності "фізика" і кваліфікацію "фізик. Викладач".
У грудні 1981 року поступила в аспірантуру на кафедру квантової електроніки Ужгородського державного університету, після закінчення якої у квітні 1986 року була розподілена в Ужгородське відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР на посаду молодшого наукового співробітника.
У грудні 1986 року в Ужгородському державному університеті захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук зі спеціальності "фізична електроніка, у т.ч. квантова" на тему "Збудження, іонізація та діелектронна рекомбінація при зіткненнях електронів з іонамиталію".
З листопада 1992 року працює в Інституту електронної фізики НАН України. У 1999 році їй присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника. У червні 2015 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук зі спеціальності "фізична електроніка" на тему "Резонансні та автоіонізаційні явища у процесах зіткнень електронів з іонами металів".
Нагороджена Ювілейною медаллю "80 років НАН України" (1998 р.), Почесною грамотою управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації (2002 р., 2007 р.), Почесною грамотою Президії НАН України та ЦК профспілки працівників НАН України (2012 р.).
Галузі наукових інтересів: атомна спектроскопія, експериментальна атомна фізика, фізика електрон-атомних та електрон-іонних зіткнень, резонансні та автоіонізаційні явища при зіткненнях електронів з атомами та іонами.
Має 100 друкованих праць та 1 патент України на винахід.
http://www.iep.org.ua/?lng=ukr&cont=people&peop=gam
Різак Галина Вікторівна, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р. У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю ." фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця чисельних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН).
Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської
облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамоютою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року".
Галина Різак: від однієї з найталановитіших студентів та аспірантів УжНУ до блискучого вченого і організатора науки і освіти на Закарпатті.
А що ми, власне, знаємо про Галину Різак?
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК, білоруска, народилася в 1968 р. в місті Володимир-Волинському Волинської області.
Мама Галини Вікторівни - Зінаїда Михайлівна Юрковець, після війни переїхала з Гомельської області Білорусії на Волинь. В минулому працювала робітницею Володимир-Волинської птахофабрики.
Галина Вікторівна навчалася у першій школі в рідному місті.
Під час навчання брала участь і перемагала в шкільних та міських олімпіадах. Активно займалася спортом, сім років відвідували заняття з волейболу у місцевій ДЮСШ.
В школі найбільше любила хімію. За глибокі знання і працелюбність була улюбленицею багатьох вчителів.
Цікавий той факт, що фізику і математику вона знала не менше як хімію. Вчитель фізики дуже агітував її вступити до Луцького педагогічного вишу. Навіть жартував, що єдиній , кому він уступить місце і звільниться з роботи, якщо вчителькою фізики в рідну школу повернеться Галина Юрковець.
Була і активною в громадській роботі, кілька років влітку навчалася і відпочивала в таборах піонерського і комсомольського активу. Школу закінчилаа з срібною медаллю, бо одній вчительці не сподобалося, що Галина віддавала перевагу природничим дисциплінам...Не зовсім справедливо отримала в атестаті одну "четвірку".
Мріяла поступити до Чернівецького університету на хіімічний факультет, для чого їздила кілька років кожних вихідних до Луцького педагогічного інституту поглиблено готуватися до вступних іспитів.
У 1985 році вирішила таки вступати до Чернівецького державного університету, для чого поїхала у Львів, щоб там пересісти на автобус до Чернівців.
У Львові на вокзалі дівчина приймає самостійне рішення їхати в Ужгород для вступу на хімічний факультет Ужгородського університету, в місто, в якому до того ні разу не була, а про Ужгородський університет знала лише з довідника для вступників до вузів. Причина майже дотепна: не захотіла чекати автобусу на Чернівці, бо автобусний рейс на Ужгород був раніше...
Тоді вона ще не знала, що їде назустріч своїй долі... Мама дізналася про те, що дочка в Ужгороді, а не в Чернівцях лише через кілька днів з листа від дочки-абітурієнтки. Галина успішно склала іспити і стала студенткою тоді ще УжДУ. Першою перевіркою на професійність після вступу стала контрольна робота з математики з виконанням завдань надзвичайно підвищеної складності.
Тоді таким чином в перший місяць в університеті перевіряли новоспечених студеентів, щоб зрозуміти з ким матимуть справу викладачі в наступні роки. Вимоги і оцінювання було дуже жорсткими, а зввання такого рівня, що кілька студентів з сімдесяти отримали задовільніі оцінки ("трійки"), а понад дев'яносто відсотків курсу - незадовільні оцінки ("двійки").
Всього дві студентки отрималм найвищі оцінки - "добре". Серед них і Галина Юрковець, рівень знань якої був найвищим.
Окрема похвала стимулювала майбутню кандидатку фармацевтичних наук до навчання. Її запросили працювати до СКТБ "Квант" вже після першого року навчання, що давало їй можливість пізнавати ази хімічних технологій і заробляти додаткові кошти.
Під час навчання у вузі продовжує дивувати викладачів глибокими знанями всіх предметів, а особливо професійних. Кілька років студентка Юрковець перемагає на студентських олімпіадах з хімії, бере участь у громадському житті факультету. Студенти обирають її комісарои будівельного загону.
Активно займається науковою роботою, за рекомендацією професора Ярослава Базеля у 1987 році бере участь у Всесоюзній студентській науковій конференції у м. Вільнюс (Литва). Перед студенткою Галиною Юрковець відкривалась блискуча перспектива науковиці.
Спеціалізуватися на кафедрі органічної хімії їй запропонував тодішній декан хімічного факультету професор Юрій Мигалина.
Життя трохи скоригувало її плани та не позбавило бажання стати справжнім науково-педагогічним працівником. На третьому курсі виходить заміж.
До речі, з майбутннім чоловіком вона познайомилась на обчислювальному центрі ...
Через народження сина брала навіть академічну відпустку.
Професор Мигалина переїхав працювати за межі області, а перший науковий керівник Антон Добош продовжив наукову кар'єру закордоном, що викликало додаткові труднощі.
Проте Галина Вікторівна знаходить у собі сили і блискуче закінчує університет. У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ. В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету. Колеги обирали її багато років головою профспілкової організації кафедри.
З січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
Дисертацію захистила за спеціальністю 15.00.02. фармацевтична хімія та фармакогнозія. Автор і співавтор шести наукових публікацій методичних посібників , практикумів і видань, , з органічної хімії, з біоорганічної хімії, з фармацевтичної хімії. Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Приймала участь в Національних з'їздах фармацевтів, багатьох міжнароддних та всееупраїнських конференціях.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України. нагороджена почесними грамотами ректора УжНУ, міського голови Ужгорода.
За вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики в галузі національної освіти, досягнуті успіхи у науковій дільності Галину Вікторівну Різак нагороджено почесною грамотою Закарпатської обласної державної адміністрації, грамотою Закарпатської обласної ради, почесною грамотою Закарпатської ради профспілок.
Радою експертів інтернет-видання «СВІТОГЛЯД» нагороджена дипломом в номінації «Кращий науково-педагогічний працівник Закарпатської області за роки Незалежності України». Нещодавно Експертною радою Благодійного фонду підтримки освіти, науково-технічної та інноваційної діяльності визнана переможцем у номінації "Кращий викладач року -2021".
За заслуги перед Українською православною церквою та благодійнсть нагороджена відзнакою Мукачівської Православної єпархії. Про Галину Вікторівну Різак, цю непересічну особистість, талановитого вченого і педагога можна написати багато, бо часто вона в житті залишалася в тіні свого чоловіка - Івана Михайловича Різака, відомого політика і вченого, доктора фізиико-математичних наук.
Можливо, це і не заслужено, але вона свідомо вибрала таку роль, стати справжнім тилом для свого чоловіка, для своєї сім'Ї...
Вона мужньо разом з чоловіком перенесла страшну трагедію - вбивство сина, прикладає надзусилля,щоб повернути його добре ім'я, добиваючись справедливого розслідування. Продовжує уcпішно займатися науовою і педагогічною діяльністю., через політичну дііяльність чоловіка багато разів піддавалася справжнісінькам репресіям...
При цьому залишаєтться привітною жінкою, з чистими помислами та добросовісним відношенням до роботи. Але ми віримо, що справжні успіхи у Галини Вікторівни Різак ще попереду...
Переконані, що недалеко той час, коли вона успішно захистить докторську дисертацію з органічної хімії. Галина Вікторівна Різак ще немало принесе користі рідному вузу, закарпатському краю, який для неї став не менш рідним, ніж рідна Волинь.
Роль керівників того чи іншого рівня (вузів, регіональної та центральної влади) завжди велика в розвитку освіти та науки.
Проте досить часто "за кадром" залишаються люди, які видають ідеї, організовують роботу для їх реалізації, свої особисті інтереси не випячують, часто навіть замовчують про свою участь у здійсненні дійсно великих справ.
Нерідко це стається і тому, що і самі керівники не дуже хочуть, щоб про таких людей дізналися більше, приписуючи собі ці заслуги.
Просто розраховують, що з плином часом в історії залишаться тільки вони, величні, так сказати.
Ці справжні фахівці переживають часто не кращі часи, бо ще гірше коли обмежені керівники їх ще і принижують чи знищують, щоб не псували вмідж першовідкривачів на рівні вузу чи влади.
Якби Галину Різак десятками років так не принижували і не піддавади справжнім психологічним тортурам, ми б, напевно, просто промовчали і лише на кухні згадували справжніх подвижників закарапатської науки і освіти.
Галина Вікторівна дуже скромна людина, тому скажемо про неї ми. Просто штрихами.
Галина Вікторівна Різак була серед тих ентузіастів і тої непублічної групи, яка посприяла тому, щоб Ужгородський державний унверситет одним із перших отримав статус Національного ( неважливо, хто був тоді керівниками вузу чи області, бо їх заслуги завжди оцінюють публічно).
А ще Галина Вікторівна Різак безпосередньо сприяла відкриттю юридичного факультету УжНУ, інженерно-технічного, географічного...
Саме за її безпосередньої підтримки юридичний факультет пройшов першу акредитацію..
Далеко не останню роль Галина Вікторівна зіграла у відкритті факультету міжнародних відносин УжНУ, відкриттю дуже багатьох спеціальностей у вузі.
До речі і досить популярних, як кібербезпека, фармація тощо.
Доцентка Галина Різак була в числі ядра тих, хто відкрив сам Інститут інформатики, економіки і права, а пізніше Закарпатський державний університет, спеціальності якого ( як і сама будівля) є дуже популярними у студентів.
У перетворенні Хмельницької філії у Мукачівський інститут теж допомогла ця сьогодні принижена викладачка УжНУ, допомоги в одержанні статусу Інституту Закарпатському коледжу мистецтв.
Допомогала Галина Віктоірвна і акредитації Берегівського інституту в дуже непрості його часи....
Можна ще назвати сотні і сотні справ де ця відома науковиця сприяла розвитку освіти і науки, лобіювала інтереси талановитих людей.
Наш.кор.
https://www.youtube.com/watch?v=gY1F7uIK1Do
https://www.youtube.com/watch?v=7D5kKAy9ITQ
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого маніпулятори-психосадисти і КОНТРОЛЕРИ нашого життя не доб'ються. Маріонетки маріонеток в принципі не можуть мати успіху, тим більше з допомогою вбивства сина, звільнення тебе з роботи, людиноненависницького працевлаштування, шантажу і погроз
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого маніпулятори-психосадисти і КОНТРОЛЕРИ нашого життя не доб'ються. з допомогою вбивства сина, звільнення тебе з роботи, людиноненависницького працевлаштування , погроз і шантажу,
Іван Різак: Світ не без добрих людей. На УжНУ (тим більше НА ТАКОМУ) світ клином не зійшовся. Тримайся, моя Галино Вікторівно!
Іван Різак: дякую тобі, моя Галино Вікторівно, за витримку у нашій багатолітній боротьбі за честь сім'ї і не тільки, Рвдію за тебе і твої нові наукові успіхи у галузі органічної хімії завдяки підтримці колег з провідних вузів України. Тримайся!
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Я не поряд, я з тобою!
„Никогда не иди назад. Возвращаться нет уже смысла.
Даже если там те же глаза, в которых тонули мысли.
Даже если тянет туда, где ещё всё было так мило,
не иди ты туда никогда, забудь навсегда, что было.
Те же люди в прошлом живут, ч то любить обещали всегда.
Если вспомнил ты это — забудь, не иди ты туда никогда.
Не верь им, они — чужие. Ведь когда-то ушли от тебя.
Они веру в душе убили, в любовь, в людей и в себя.
Живи просто тем, что живешь и хоть жизнь похожа на ад,
смотри только вперед, н икогда не иди назад.“
— Омар Хайям
Галино Вікторівно, тримайтесь! І не переймайтесь думкою ониськів-сливків. Разрм з порядними людьми ви зробили для розвитку УжНУ більше, ніж нині правляче угрупування разом зі своїми онуками за останні тридцять років
Урод над красотой смеется,
Тупой — над гением творца.
Предавший в верности клянется,
Продавший мило улыбнется,
А сплетник гордый, как овца.
И нет начала и конца.
Омар Хайям
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! В Україні майбутнього обов'язково будуть затребувані твої досвід, розум, талант, унікальні працездатність і цілеспрямованість. Потерпи ще трохи...
Ти заслуговуєш того, щоб тебе цінували і поважали.
Менше звертай уваги на тих, хто пробував тебе протягом багатьох років тебе принижувати і ізолювати у науковій сфері.
Перемога близько.
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого КОНТРОЛЕРИ нашого життя не добються. Маріонетки маріонеток в принципі не можуть мати успіху, тим більше з допомогою вбивств, шантажу і погроз. На Закарпатті називають ТАКИХ пустяками
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Твої життєві і наково-педагогічні вершини попереду з визнаними авторитетними вченими та дуже порядними людьми. Я це знаю точно.
Іван Різак: Дякую багатьом керівникам провідних вузів України за підтримку моєї сімї у цей непростий час. Така підтримка не забувається...
Світ не без добрих людей. На УжНУ (тим більше НА ТАКОМУ) світ клином не зійшовся.
Тримайся, моя Галино Вікторівно!
І не забувай, що я завжди з тобою. Бог і память про нашого сина допоможуть нам разом пройти ці життєві незгоди, створені дуже непорядними недобрими людьми, які ніколи не дотримували слова
На допомогу прийдуть люди, які щиро поважають Тебе і цінують Твою велику наукову та науково-методичну роботу.
Твої життєві і наково-педагогічні вершини попереду з визнаними авторитетними вченими та дуже порядними людьми.
Я це знаю точно.
Дуже скоро.
Дякую керівникам провідних вузів України, які рекомендували у робочих навчальних програмах використовувати навчальні посібники Галини Вікторівни з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії під час викладання та вивчення відповідних дисциплін.
Дякую за підтримку талановитої викладачки у цей непростий для неї час!
Окремо дякую тим, хто розмістив її посібники в електронних біблілтеках вузів.
Така підтримка не забувається...
Іван Різак: спецслужбами та їх агентурою в УжНУ за підтримки регіональної алади та окремих політиків проти моєї дружини застосовуються специфічні жахливі людиноненевисницькі методи психологічного терору, відповідь буде, всі причетні відповідатимуть. І за людиноненависницьке працевлаштування дружини теж.
Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.
1. Різак, Г. В. Біоорганічна хімія: навч.-метод. посіб. - Ужгород: ФОП Сабов А. М., 2024. - 667с.
2. Різак, Г. В. Методологія органічного синтезу : навч. посіб. / - Ужгород: ФОП Сабов А. М., 2024. - 490 с.
Різак Василь Михайлович
Народився 10 липня 1963 р. в селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.
В 1980 р. закінчив із золотою медаллю Бобовищанську середню школу і вступив на фізичний факультет Ужгородського державного університету. Вся наукова біографія Різака В.М. пов’язана з Ужгородським університетом.
Різак В. М., 1963 р.н., з відзнакою закінчив фізичний факультет Ужгородського державного університету (1985р.).
З 1985 до 1988 – аспірант кафедри фізики напівпровідників УжДУ.
У березні 1989 року захистив кандидатську дисертацію, з 1996 – доктор фізико-математичних наук.
У 1988 – 1993 рр. – молодший, науковий та старший науковий співробітник Проблемної лабораторії синтезу та комплексних досліджень властивостей нових напівпровідникових речовин складного складу Ужгородського університету.
З 1993 року займається науково-педагогічною діяльністю на посаді асистента, доцента (1994), професора (1997) кафедри фізики напівпровідників, а з 2002 року – завідувач кафедри твердотільної електроніки УжНУ (з 2007 – кафедра твердотільної електроніки та інформаційної безпеки).
Після захисту кандидатської дисертації продовжував займатися дослідженням критичних явищ в діелектриках та напівпровідникових кристалах, розробкою нових матеріалів з піросегнетоелектричними властивостями.
Це дозволило сформувати новий науковий напрямок в фізиці – дослідження ангармонізму, нерівноважних та флуктуаційних ефектів у напівпровідникових дипольних системах з полікритичними точками (точка Ліфшиця, трикритична точка, трикритична точка Ліфшиця).
Створено експериментальні установки для дослідження температурної поведінки теплоємності, теплопровідності, електропровідності, діелектричної проникності, вивчення впливу одновісного тиску на електрофізичні та оптичні властивості кристалів.
Отримано нові важливі результати в галузі фізики напівпровідників.
Вперше для кристалів Sn2Р2S6 проведено дослідження непружного некогерентного розсіювання теплових нейтронів, розраховано густини фононних станів та обчислено основні термодинамічні параметри. Для сегнетоелектриків-напівпровідників типу Sn2Р2S6 в неспівмірній фазі виявлено ефект термооптичної пам’яті, аномальний гістерезис двопроменезаломлення.
В околі структурного фазового переходу і при температурах, вищих за подвоєну температуру Дебая, виявлено аномально низькі абсолютні значення коефіцієнта теплопровідності, ефект зміни знака анізотропії теплопровідності в сегнетоелектричній фазі.
Показано, що критична поведінка двопроменезаломлення при фазовому переході із пара- в неспівмірну фазу кристала задовольняє двокомпонентній тривимірній моделі Гейзенберга.
Виявлено істотне відхилення від одногармонійного наближення виду і аномалій температурної залежності ізобаричної теплоємності і двопроменезаломлення на низькотемпературній межі неспівмірної фази власних одновісних сегнетоелектриків.
Встановлено мікроскопічний механізм сегнетоелектричного фазового переходу і виникнення неспівмірної фази в кристалах типу Sn2Р2S6.
Спільно зі своїм братом канд. фіз. – мат. наук Різаком І.М. та проф. Семаком Д.Г. створено кафедру прикладної фізики на фізичному факультету УжНУ та відкрито спеціальність “Наукоємні фізичні технології” по напрямку розвитку спеціалізації “фізико-технічна експертиза” і проведено значну робота по розвитку матеріально-технічної бази для підготовки експертів даного профілю.
З його ініціативи та при його безпосередній активній участі з 2007 року вперше на Закарпатті очолювана ним кафедра твердотільної електроніки та інформаційної безпеки (ТЕІБ) УжНУ розпочала підготовку фахівців за освітньо-професійним напрямом „Системи технічного захисту інформації”, а з 2010 року – за напрямом „Безпека інформаційних та комунікаційних систем” галузі знань „Інформаційна безпека”.
У 2011 році кафедрою ТЕІБ акредитовано напрям підготовки «Системи технічного захисту інформації» і отримана ліцензія на підготовку спеціалістів та магістрів зі спеціальності „Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки”, яка успішно акредитована у 2012 році.
У 2014 році акредитовано напрям підготовки „Безпека інформаційних та комунікаційних систем” та отримана ліцензія на підготовку магістрів цієї спеціальності.
З 2008 року на кафедрі ТЕІБ Ужгородського національного університету здійснюється підготовка студентів для здобуття додаткової кваліфікації “Вчитель інформатики”.
Важливим досягненням кафедри ТЕІБ у 2010 році є створення першої в історії вузу філії у столиці України (Інститут проблем математичних машин і систем НАН України м.Київ) для стажування співробітників та проведення науково-дослідних робіт з технічного захисту інформації.
Створено філію кафедри у відділі матеріалів функціональної електроніки (зав.відділом проф. Гомонай О.В.) ІЕФ НАН України.
Відбувається інтенсифікація міжнародних зв’язків, про що свідчить виконання україно-угорських, україно-словацьких, україно-індійських, україно-турецьких проектів, грантів NATO і TACIS. Відновлено госпдоговори з підприємствами регіону.
Поряд із науково-педагогічною діяльністю в Ужгородському університеті, докладаю чимало зусиль для організації підтримки регіональної науки.
Мною засновано і очолюю фонд підтримки науки, основним завданням даного фонду стало збереження наукових шкіл регіону, підтримка пріоритетних наукових напрямків, інтенсивне залучення молоді до дослідницької діяльності.
Фонд сприяв виданню більше 30 наукових посібників, методичних розробок і монографій як природничого так і гуманітарного профілю.
Організовує конференції, круглі столи, виступає спонсором міжнародних семінарів та конференцій.
В активі фонду фінансова допомога школам, оплата за Інтернет медикам УжНУ, спонсорування відряджень науковцям та іншим представникам творчої інтелігенції.
Тому за вагомий внесок у розвиток науки і активну участь у громадсько-політичному житті краю мене нагороджено грамотою голови облдержадміністрації (1998), а за підтримку академічної науки – ювілейною медаллю з нагоди 80-річчя НАН України.
У Різака В.М. є у співавторстві понад 200 друкованих наукових праць, у тому числі монографії та навчальні посібники і підручники з грифом Мінвузу України, зокрема «Фізика нерівноважних явищ у напівпровідниках» (Ужгород, 1998), «Фототермоструктурні перетворення халькогенідів» (Ужгород, 1999), «Функціональні халькогенідні напівпровідники» (Ужгород, 2001), «Хімія твердого тіла» у двох частинах (Ужгород, 1999, 2002), “Гетерогенні рівноваги» (Ужгород, 2003), «Конструкційні та функціональні матеріали» у двох частинах (Київ, 2003, 2004), «Механіка у прикладах і задачах» (Ужгород, 2004), «Кріогенна фізика і техніка» (Київ, 2006)
Своєю науковою діяльністю сприяв становленню кандидатів фізико-математичних наук С.І.Перечинського, І.М. Різака, О.О.Бокотея, сирійця К.Аль-шуфі.
Під його керівництвом захищено дві кандидатські дисертації (Чобаль О.І., Трикур І.І.)
Отримав особистий грант Міжнародного наукового фонду (Соросівський професор).
Як переможець у номінації «Молодий вчений року» Всеукраїнської акції «Молодь України за майбутнє» відзначений Прем’єр-Міністром нашої держави наручним годинником.
У травні 2003 року обраний дійсним членом Академії інженерних наук України.
З 2003р. – закордонний член Наукової Ради Угорської академії наук.
В 2004 році мені присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
З 2006 року – відповідальний редактор «Наукового вісника Ужгородського університету. Серія Фізика».
Член Координаційної ради Українського фізичного товариства з 2004р., а з 2010 – очолює Закарпатське відділення Українського фізичного товариства.
Нині Різак В.М. плідно співпрацює з вченими Чехії, Італії, Швеції, Польщі, Словаччини, Угорщини і т.д. Його роботи представлені в провідних світових фізичних журналах (Phys. Rev., ЖЭТФ, Phys. St. Sol., Изв. АН СССР, сер. Физика, Физика твердого тела, Ferroelectrics, Кристаллография, Физика и химия стекла, Український фізичний журнал і т.ін. )
Благодійний Фонд підтримки освіти, науки, науково-технічної діяльності оголосив переможницьу номінації "Жінка III тисячоліття у галузі науки і освіти Закарпаття".
Почесними дипломами "Переможниця у номінації " Жінка III тисячоліття у галузі науки і освіти Закарпаття. За особливі заслуги перед наукою і освітою Закарпаття" нагороджені:
Гомонай Олена Василівна, науковий співробітник Майнцького університету імені Йоганна Гутенберга, Німеччина,
доктор фізико-математичних наук, професор . Лауреатка Державної премії України у галузі науки і техніки.
ГОМОНАЙ Ганна Миколаївна, директор Інституту електронної фізики НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, лауреат премії НАН України ім. І. Пулюя.
Різак Галина Вікторівна, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Кабінет Міністрів України розподілив останню частину субвенції на STEM-обладнання в межах «Профільної» — реформи старшої школи.
Загалом субвенцію в розмірі 499,4 млн грн отримають 108 шкіл.
Тож цьогоріч у них зʼявляться сучасні природничі кабінети та STEM-лабораторії.
Суми, передбачені для кожної громади, а також перелік закладів освіти можна переглянути за посиланням (новий розподіл виділено кольором).
Коштом субвенції заклади освіти зможуть обладнати кабінети біології, фізики, хімії, географії, математики та STEM-лабораторії: сучасним лабораторним обладнанням; комп'ютерною технікою та інтерактивними засобами навчання; новими меблями.
Акцент у використанні субвенції буде зроблено на створенні єдиного освітнього простору в закладі освіти — STEM-кластеру.
Йдеться не про точкове обладнання одного кабінету, а про комплексне оновлення кількох кабінетів на одному поверсі чи в одному крилі. Це передбачає не лише оснащення кабінетів сучасним обладнанням, а й ремонт приміщень.
Фінансування ремонтних робіт має забезпечити місцева влада або інші джерела, не заборонені законодавством.
Завдяки субвенції вже у 2025/2026 навчальному році учні зможуть навчатися в сучасних просторах, а з 2027 року поглиблено вивчати обирані предмети й курси.
Назустріч 34-й річниці Незалежності України: Благодійний Фонд підтримки освіти, науки, науково-технічної діяльності (директор - доктор фізико математичних наук Різак Іван Михайлович) нагородив Дипломами "За благодійну діяльність та особистий внесок у розвиток освіти і науки Закарпаття та з нагодами Дня Незалежності України" ряд авторитетних закарпатців. Дипломами нагороджено:
Климпуш Орест Дмитрович, народний депутат України, кандидат технічних наук, професор
Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, народний депутат України
Баранчик Іван Іванович, народний депутат України
Товт Михайло Михайлович, народний депутат України, кандидат юридичних наук
Ледида Олександр Олександрович, народний депутат України
Улинець Василь Георгійович, народний депутат України
Мигович Іван Іванович, народний депутат України, доктор філософських наук, професор
Ратушняк Сергій Миколайович, народний депутат України
Мошак Сергій Миколайович, народний депутат України
Слободянюк Сергій Миколайович, народний депутат України
Горват Роберт Іванович, народний депутат України
Данча Михайло Дмитрович, народний депутат України
Кріль Ігор Іванович, народний депутат України
Рябець Михайло Михайлович, народний депутат України, кандидат юридичних наук
Балога Віктор Іванович, народний депутат України
Балога Іван Іванович, народний депутат України
Балога Павло Іванович, народний депутат України
Пацкан Валерій Васильович, народний депутат України, кандидат юридичних наук
Лунченко Валерій Валерійович, народний депутат України
Шуфрич Нестор Іванович , народний депутат України
Петьовка Василь Васильович, народний депутат України
Ланьо Михайло Іванович, народний депутат України
Поляк Владіслав Миколайович, народний депутат України
Бедь Віктор Васильович, доктор юридичних наук, професор
Бушко Іван Іванович, народний депутат України
Кеменяш Олександр Михайлович, народний депутат України
Чижмар Юрій Васильович,народний депутат України, доктор юридичних наук
Чейпеш Сергій Іванович, народний депутат України
Ковач Міклош Міклошович, народний депутат України
Гайдош Іштван Ференцович, народний депутат України
Грабар Микола Федорович, народний депутат України
Лемак Василь Васильович, доктор юридичних наук, професор, член Конституційного Суду України
Канюка Олена Анатоліївна, директор Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка
Поляк Андрій громадський діяч
Лукша Олег Васильович, кандидат фізико--математичних наук, громадський діяч
Погорелов Віктор Володимирович, громадський діяч
МАРИНА СІЛЬВІУ-МІРЕЛ ВАСИЛЬОВИЧ, підприємець, громадський діяч
Сак Лариса Георгіївна, фінансист
Маковійчук Іван Васильович, підприємець
Адамчук Олег Іванович, підприємець
Цубера Василь Михайлович, підприємець
Балога Павло Вікторович, підприємець
Горват Йосип Йосипович, підприємець
Адамчук Ігор Іванович, підприємець
Лакатош Василь Степанович, підприємець, громадський діяч
Ковач Сергій Васильович, підприємець
Балога Оксана Анатоліївна, підприємець
Олійник Євген Іванович, підприємець
Лесьо Юрій Юрійович, громадський діяч
Петьовка Марина Іллівна, підприємець
Сяйко Василь Михайлович, підприємець
Кіндрат Олексій Олексійович, підприємець, громадський діяч
Ланьо Іван Іванович, підприємець, громадський діяч
Афанас'єв Андрій Васильович, підприємець, громадський діяч
Швардак Василь Васильович, підприємець, громадський діяч, голова Мукачівської РДА (2001-2003)
Субота Михайло Іванович, адвокат
Зелінський Антон Франтішкович, адвокат
Нитка Василь Іванович, Заслужений журналіст України
Ільницький Василь Іванович, Заслужений журналіст України
Путрашик Василь Іванович, керівник Медіацентру УжНУ
Ганич В'ячеслав Іванович, журналіст
Гойс Петро Ференцович, журналіст, громадський діяч
Рябич Василь Васильович, підприємець, Генеральний директор УАП ТОВ “Фішер-Мукачево”
Чубірко Володимир Володимирович, депутат Закарпатської обласної ради
Палешник Іван Іванович, підприємець
Карабіньош Олексій Степанович, громадський діяч
Колібаба Анатолій Васильович, громадський діяч, кандидат соціологічних наук
Парлаг Віктор Олександрович, підприємець
Самойленко Олександр Валерійович, підприємець, фізик-науковець
Баранюк Олексій Васильович, підприємець
Цебренко Володимир Карлович, підприємець
Петросян Хачатур Шмавонович, підприємець, громадський діяч
Півень Віра Василівнв, громадський діяч
Федикович Ігор Павлович, громадський діяч
Переста Юрій Юрійович, доктор медичних наук, професор
Ленюський Василь Васильович, директор Бобовищенської середньої школи
Мишкулинець Михайло Михайлович, голова Івановецької ОТГ Мукачівського району
Різак Тетяна Михайлівна, директор Ужгородської початкової школи "Пролісок"
Чобаль Олександр Ілліч, кандидат фізико-математичних наук, доцент
Мич Ігор Андрійович, кандидат фізико-математичних наук, доцент
Марина Василь Васильович, кандидат філологічних наук, доцент
Габчак Наталія Францівна, кандидат географічних наук, доцент, декан факультету туризму та міжнародних комунікацій УжНУ
Химинець Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент
Гасинець Ярослава Степанівна, кандидат біологічних наук, доцент, декан біологічного факультету УжНУ
Немеш Петро Федорович, адвокат, кандидат юридичних наук, професор
Кузьма Магдалина, підприємець
Ланьо Маріанна Володимирівна, підприємець
Кузьма Василь Васильович, підприємець
Станко Петро Іванович, депутат Закарпатської обласної ради
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
28 червня, у День Конституції України, делегація Міністерства освіти і науки України відвідала Міжнародний науковий центр «Обсерваторія» — спільний проєкт Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Варшавського університету, розташований на вершині гори Піп Іван у Чорногірському хребті Карпат.
У складі делегації — заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов, генеральний директор директорату розвитку науки Григорій Мозолевич, представники директорату розвитку науки та директорату інновацій та зв’язків науки з реальним сектором економіки.
Центр, розташований у колишній будівлі астрономо-метеорологічної обсерваторії 1930-х років, є унікальним прикладом відновлення історичної дослідницької інфраструктури та перетворення її на сучасну платформу для наукових досліджень і міжнародної співпраці.
У межах візиту були представлені основні напрями діяльності центру: екологічний і кліматичний моніторинг високогірних екосистем; метеорологічні й астрономічні спостереження; біохімічні дослідження впливу кліматичних змін; транскордонне наукове співробітництво в Карпатському регіоні.
Керівництво університету презентувало плани розвитку інфраструктури, створення нових лабораторій і залучення молодих дослідників.
Центр уже сьогодні слугує майданчиком для міжнародної колаборації, базою для високогірної рятувальної служби, практичної підготовки студентів і польових експедицій.
У контексті реалізації державної політики у сфері науки та інновацій Денис Курбатов окреслив низку поточних і перспективних ініціатив МОН щодо трансформації наукової сфери України:
🔹 Розвиток регіональних наукових осередків, зокрема Центрів колективного користування науковим обладнанням Міністерство підтримує університетські ініціативи, що розгортаються в регіонах — як важливі точки зростання для української наукової екосистеми.
Центри на кшталт «Обсерваторії» стануть основою у формуванні спеціалізованих хабів для українських дослідників і міжнародної співпраці.
Лише торік МОН спільно з ЦККНО побудували 33 сонячні електростанції для безперервної роботи обладнання центрів. Також було закуплено десятки одиниць сучасних приладів, які вже введено в експлуатацію.
🔹 Поглиблення міжнародної наукової співпраці МОН послідовно розширює співпрацю з європейськими партнерами, зокрема в межах програми «Горизонт Європа».
Центри на кшталт «Обсерваторії» можуть стати природними партнерами для спільних міжнародних проєктів.
🔹 Підтримка міждисциплінарних досліджень у сфері змін клімату та екології Одним із пріоритетів державної політики у сфері науки є сприяння дослідженням, що спрямовані на адаптацію до змін клімату, сталий розвиток, охорону біорізноманіття.
Завдяки унікальному розташуванню «Обсерваторія» може стати національним центром таких досліджень.
Учасники зустрічі наголосили на важливості подальшого розвитку таких наукових осередків як інструментів регіонального розвитку та інтеграції української науки в Європейський дослідницький простір.
Сторінка 29 із 272