Перша леді України Олена Зеленська зустрілася з уповноваженим уряду Швейцарії з питань України Жаком Гербером. Основна тема зустрічі – реформа системи шкільного харчування, одна з пріоритетних ініціатив першої леді.

Олена Зеленська подякувала Посольству Швейцарії та швейцарсько-українським проєктам DECIDE та «Діємо для здоров’я», які стали одними з перших міжнародних партнерів реформи.

Спільними зусиллями був створений портал «Знаїмо», де зібрана інформація про впровадження реформи для всіх цільових груп, започатковані вебінари та онлайн-курси для освітян та управлінців, а також виданий збірник рецептур для закладів освіти від шеф-кухаря Євгена Клопотенка.

Перша леді поінформувала про перебіг упровадження реформи.

Торік восени Президент України повідомив про старт програми безкоштовного шкільного харчування для учнів початкових класів. З вересня цього року планується розширення цієї ініціативи.

«Основними викликами, якщо врахувати розширення програми, залишаються інфраструктура й кадри.

На сьогодні лише 20 % від загальної кількості кухонь та їдалень у країні відповідають сучасним вимогам.

Для підготовки кухарів в Україні вже функціонують 17 таких навчально-практичних центрів, шість із яких були створені за підтримки Швейцарії. Мета – створити щонайменше 60 таких центрів», – розповіла Олена Зеленська.

Дружина Президента висловила сподівання, що за допомогою швейцарських партнерів плани вдасться реалізувати.

Кількість українських дітей шкільного віку, що наразі перебувають за кордоном, становить 2,1 млн осіб. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

За її словами, з них лише 358 тисяч дітей Міністерство освіти і науки «бачить в українській системі освіти», тобто вони продовжують навчатись в українських школах за різними формами освіти.

Водночас ця кількість із кожним роком зменшується, і Кузьмичова назвала дві причини такого зменшення.

«Перша – з огляду на природний вихід системи, йдеться про одинадцятикласників, друга – це ухвалене рішення, що дитина буде навчатися в школі країни перебування», – зазначила заступниця міністра.

Також вона підкреслила, що зусилля і уряду, і міністерства сьогодні спрямовані на те, щоб діти, які перебувають за кордоном, знали, як долучитися до української освіти в різних її проявах, і мали можливість це зробити.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти» (реєстр. 3791-IX 06.06.2024), який був ухвалений Верховною Радою України 6 червня 2024 року.

Закон спрямовано на підвищення ролі наукової діяльності в системі вищої освіти та створення гнучких можливостей для залучення фахівців-практиків до викладання.

Документ передбачає такі ключові зміни: Зменшення навчального навантаження науково-педагогічних працівників — з 600 до 460–480 годин на ставку за навчальний рік.

Підвищення значущості наукової роботи: науковий складник має становити щонайменше 30%. Запровадження нової категорії — педагогічних працівників, якими можуть стати фахівці-практики, залучені до викладання без обов’язку провадити наукову діяльність.

Надання автономії ЗВО у встановленні норм і обсягів наукової роботи відповідно до стратегічних пріоритетів закладу чи окремих наукових напрямів. Норми закону набудуть чинності з 2025/2026 навчального року.

Заклади вищої освіти мають урахувати нові положення під час планування навчального навантаження та організації освітнього процесу. Відповіді на найпоширеніші запитання:

1. Чи не втрачають престиж НПП?

Ні. Закон підсилює роль НПП як науковців. Запровадження нової категорії — педагогічних працівників — не зменшує престиж НПП, а лише розширює можливості ЗВО, надаючи вибір між фокусом на науці чи практиці.

2. Чи втратять НПП роботу, якщо не наберуть 30% наукової діяльності?

Ні. Закон не передбачає примусового звільнення. Викладачів можуть перевести до категорії педагогічних працівників у разі недостатнього обсягу наукової діяльності. Остаточне рішення ухвалює ЗВО.

3. Хто і як визначатиме наукову діяльність?

ЗВО матимуть автономію визначати, що вважати науковою діяльністю. Зазвичай це фіксується в індивідуальних планах викладачів.

4. Коли це запрацює?

Зміни набирають чинності з 2025/2026 навчального року. Університети мають врахувати їх під час формування навантаження і структури освітнього процесу.

5. Чи вплине це на кількість ставок або фінансування?

Ні. Закон не потребує додаткового фінансування з бюджету й не передбачає скорочення ставок. Навпаки — він створює нові можливості для збереження зайнятості викладачів.

6. Який статус матиме педагогічний працівник?

Це досвідчені фахівці-практики, які викладатимуть до 30% дисциплін за програмою. Їхня роль — підсилити практичну орієнтацію освіти. Вони не зобов’язані провадити наукову діяльність.

7. Хто вирішує, кому бути НПП, а кому — педпрацівником?

ЗВО самостійно визначають ролі викладачів відповідно до потреб та стратегій.

8. Як це вплине на кадрову політику та звітність?

Передбачено більшу гнучкість. ЗВО зможуть оптимізувати навантаження, не скорочуючи ставки. Щодо звітності, то кожен заклад може визначати власні механізми обліку наукової та навчальної діяльності.

9. Чи вплине це на акредитацію або держзамовлення?

Зміни спрямовано на підвищення якості освіти, що є ключовим критерієм акредитації. Залучення як науковців, так і практиків може підвищити конкурентоспроможність програм. Прямого впливу на обсяги держзамовлення закон не має.

10. Яка мета реформи?

Виконання Угоди про асоціацію з ЄС (ст. 431). Гармонізація з Болонським процесом. Поліпшення якості освіти та наукової результативності. Зміцнення автономії ЗВО. Залучення практиків для посилення прикладного складника освіти.

Авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак опублікувала науково-методичну статтю "ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКОЇ РЕФОРМИ".

Анотація.

У статті проаналізовано особливості застосування цифрових технологій у процесі адаптації дистанційної освіти в умовах трансформації освітньої системи України.

Дослідження висвітлює комплексні виклики та перспективи цифровізації вищої освіти, зокрема в контексті глобальних змін в освітньому середовищі, впливу пандемії COVID-19 та наслідків дії режиму воєнного стану для освітнього сектору країни.

Окреслено основні положення освітньої реформи, що визначають розвиток дистанційного навчання, зокрема підвищення автономії закладів вищої освіти, упровадження компетентнісного підходу, гармонізацію з європейським освітнім простором та диверсифікацію навчальних форматів.

Ідентифіковано основні виклики, які супроводжують упровадження дистанційної освіти.

До них належать кадрові проблеми, пов’язані з недостатнім рівнем цифрових компетентностей викладачів, технічні труднощі, спричинені нерівним доступом до сучасної цифрової інфраструктури, а також методичні обмеження, зумовлені відсутністю уніфікованих підходів до організації онлайн-навчання.

Представлено огляд інноваційних цифрових технологій, таких як онлайн-платформи, інструменти на основі штучного інтелекту, методи гейміфікації, застосування віртуальної реальності, мобільних технологій і блокчейн-систем.

Продемонстровано їхній потенціал у модернізації вищої освіти та можливості для інтеграції в практики українських закладів вищої освіти.

На підставі результатів дослідження запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності цифровізації освітнього процесу.

Ці рекомендації охоплюють розвиток сучасної цифрової інфраструктури, формування цифрових компетентностей викладачів, створення якісного освітнього контенту для дистанційного навчання та забезпечення високих стандартів якості онлайн-освіти.

Результати дослідження демонструють, що цифрові технології виконують не лише роль інструментів технологічної модернізації, але й слугують фундаментальною умовою реалізації нової освітньої парадигми в межах реформ української системи освіти.

USE OF DIGITAL TECHNOLOGIES FOR ADAPTATION OF DISTANCE EDUCATION IN THE CONDITIONS OF UKRAINIAN REFORM Abstract.

The article analyzes the features of the application of digital technologies in the process of adapting distance education in the context of the transformation of the education system of Ukraine.

The study highlights the complex challenges and prospects of the digitalization of higher education, in particular in the context of global changes in the educational environment, the impact of the COVID-19 pandemic and the consequences of martial law for the country’s education sector.

The key provisions of the educational reform that determine the development of distance learning are outlined, in particular, increasing the autonomy of higher education institutions, implementing a competency-based approach, harmonization with the European educational space and diversification of educational formats.

The main challenges that accompany the implementation of distance education are identified. In particular, among them are highlighted personnel problems associated with the insufficient level of digital competencies of teachers, technical difficulties caused by unequal access to modern digital infrastructure, as well as methodological limitations caused by the lack of unified approaches to organizing online learning.

An overview of innovative digital technologies, such as online platforms, artificial intelligence tools, gamification methods, the use of virtual reality, mobile technologies and blockchain systems, is presented.

Their potential in the modernization of higher education and opportunities for integration into the practice of Ukrainian universities are demonstrated. Based on the results of the study, practical recommendations are proposed for increasing the efficiency of digitalization of educational processes.

These recommendations cover the development of modern digital infrastructure, the formation of digital competencies of teachers, the creation of high-quality educational content for distance learning and ensuring high quality standards of online education.

The results of the study demonstrate that digital technologies perform not only the role of tools for technological modernization, but also serve as a fundamental condition for the implementation of a new educational paradigm within the framework of reforms of the Ukrainian education system.

 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Останніми днями в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено. Це спричиняє непорозуміння, занепокоєння і спротив.

Міністерство освіти і науки України вдячне за активну позицію батьків і вчителів, які прагнуть розібратися в суті змін.

Ми розуміємо, що причина такого викривлення — у браку правдивої та зрозумілої інформації про мету й етапи реформи. Саме тому в цьому повідомленні пояснюємо, що насправді передбачає реформа старшої школи та які твердження є маніпулятивними чи хибними.

Що змінить реформа:

Вибір учнями профілів і предметів / курсів.

У місцевості, де живе учень, заклад/-и освіти має / мають пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні. Для впровадження реформи потрібно змінити мережу закладів освіти.

Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів / курсів.

Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів / курсів.

Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням.

Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремленими.

Адже старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні, а спосіб організації навчання може бути іншим (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо). Що не змінює реформа:

Гімназії й початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) НЕ ЗАКРИВАТИМУТЬ.

Проте пропонується змінити тип окремих закладів освіти.

Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші — гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.

До прикладу, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один — початковою школою (1–4 класи).

У громаді не закривали школи й не планують.

Початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини.

Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін.

Мінімальну і максимальну кількість учнів у 1–9 класах.

Мінімальна кількість учнів — 5, максимальна — 24 у початковій школі, 30 — у базовій. Де будуть вчитися діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі?

Розгляньмо кілька варіантів:

Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме тільки 10–12 класи).

У такому разі учень зможе продовжити навчання в 1–9 класах в іншому закладі освіти своєї громади.

Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме тільки 1–9 класи).

Тоді учень довчиться до 9 класу в цій школі, а продовжити навчання зможе в ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.

Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв?

Уже зараз держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень.

Цьогоріч для пілотних 10 класів 500 млн грн виділено — буде облаштовано кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.

Також нещодавно уряд затвердив ще 500 млн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій закладів, які будуть ліцеями з 2027 року.

Торік 1,22 млн грн субвенції НУШ було спрямовано на природничі кабінети, а цьогоріч 1,39 млрд грн — на кабінети природничої, математичної освітніх галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів.

Частина цих обладнаних закладів стане ліцеями. Уряд планує продовжити інвестиції. Упроваджувати реформи — завжди складно для громад і держави.

Та головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, — це інтереси дитини й майбутнє держави.

Батьків просимо не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи.

МОН залишається відкритим до діалогу та роз’яснень і закликає зацікавлені сторони конструктивно обговорювати зміни, що сприятимуть підвищенню якості освіти.

Разом ми можемо створити систему, яка забезпечить рівні можливості для всіх дітей незалежно від місця їхнього проживання.

Норми законопроєкту щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв є нереальними та віддаленими від життя та потреб громадян на здобуття повної загальної середньої освіти за місцем проживання.

Про це йдеться у зверненні Профспілки працівників освіти і науки, в якому міститься вимога щодо зняття з розгляду відповідного законопроєкту.

Законопроєкт розроблено членами профільного парламентського комітету Сергієм Бабаком, Сергієм Колебошиним, Романом Грищуком, Наталією Піпою та іншими.

Законопроєктом пропонується з 1 вересня 2027 року підвищити мінімальну кількість учнів у класах ліцеїв до 24 учнів з 5 учнів. Також пропонується запровадити поділ класів на групи при вивченні окремих навчальних предметів у 10-12 класах, забезпечивши як обов'язкову умову, функціонування ліцею, створення в ньому не менше 12 груп учнів одного року навчання під час вивчення окремих предметів за трьома профілями на рівні профільної середньої освіти.

Водночас депутати планують припинити фінансування з державного бюджету комунальних закладах освіти, що не відповідатимуть визначеним законом вимогам.

Окрім того, іншою нормою законопроєкту пропонується відмежувати початкову школу від ліцеїв.

Передбачено, що поділ класу може відбуватися не більш як на три групи з кількістю учнів не менше 8 осіб, а наповнюваність класу не може перевищувати 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту в очній або вечірній формі.

У разі ухвалення законопроєкту місцевій владі буде доручено затвердити та подати до 1 вересня 2025 року МОН плани формування мережі комунальних ліцеїв, виходячи з цих нормативів , а в разі незатвердження чи неподання планів це буде доручено Кабінету Міністрів. «Такі вимоги щодо створення ліцею з урахуванням поділу на групи не менше 8 учнів означають, що в класах одного року навчання має бути не менше 96 учнів, а це – 4 класи з мінімальною наповнюваністю не менше 24 учнів. Тому ліцей матиме право на існування та державне фінансування, якщо в 10-12 класах буде чотири паралелі одного року навчання, в яких будуть навчатися не менше 288 учнів», – йдеться у зверненні профспілки..

Ці нормативи унеможливлять утворення класу, тобто й ліцею, якщо учнів, які здобувають профільну середню освіту в очній (денній) або вечірній формі, буде менше навіть на 1 особу, тобто їх буде 95. У Профспілці наголошують, що такі нововведення призведуть до реалій, що в жодній сільській та селищній громадах навіть при їхніх рішеннях об’єднатися для створення ліцею для учнів, які проживають у навколишніх населених пунктах, не буде його створено. «Це унеможливить отримання дітьми повної загальної середньої освіти за місцем їхнього проживання. З такими нереальними, відірваними від життя, цифрами, стане неможливим створення ліцею з державним фінансування оплати праці педагогів навіть у невеликих містах», – йдеться у зверненні до авторів законопроєкту.

Окремо у Профспілці підкреслюють, що підвезення дітей з сіл та селищ до ліцеїв у міста непристосованим транспортом дорогами, стан яких відомий всім, їх проживання у гуртожитках, так званих пансіонах, без батьків та сімей, не лише не поліпшить умов здобуття учнями освіти, а навпаки призведе до їх погіршення, як і якості освіти в цілому, а також спричинить загрозу здоров’ю дітей та небезпеку їхньому життю.

Також профспілка не підтримує ідею про конкурсний відбір на посади педагогічних працівників, зокрема вчителів, окрім керівників ліцеїв.

«Профспілка вимагає зняття з розгляду законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв» (№ 13120), норми якого є нереальними для їх виконання, віддаленими від життя та потреб громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти в закладах загальної середньої освіти за місцем проживання», – зауважили у Профспілки працівників освіти і науки.

 

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого маніпулятори-психосадисти і КОНТРОЛЕРИ нашого життя не доб'ються. Маріонетки маріонеток в принципі не можуть мати успіху, тим більше з допомогою вбивства сина, звільнення тебе з роботи, людиноненависницького працевлаштування, шантажу і погроз

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого маніпулятори-психосадисти і КОНТРОЛЕРИ нашого життя не доб'ються. з допомогою вбивства сина, звільнення тебе з роботи, людиноненависницького працевлаштування , погроз і шантажу,

Іван Різак: Світ не без добрих людей. На УжНУ (тим більше НА ТАКОМУ) світ клином не зійшовся. Тримайся, моя Галино Вікторівно!

Іван Різак: дякую тобі, моя Галино Вікторівно, за витримку у нашій багатолітній боротьбі за честь сім'ї і не тільки, Рвдію за тебе і твої нові наукові успіхи у галузі органічної хімії завдяки підтримці колег з провідних вузів України. Тримайся!

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Я не поряд, я з тобою!

„Никогда не иди назад. Возвращаться нет уже смысла.

Даже если там те же глаза, в которых тонули мысли.

Даже если тянет туда, где ещё всё было так мило,

не иди ты туда никогда, забудь навсегда, что было.

Те же люди в прошлом живут, ч то любить обещали всегда.

Если вспомнил ты это — забудь, не иди ты туда никогда.

Не верь им, они — чужие. Ведь когда-то ушли от тебя.

Они веру в душе убили, в любовь, в людей и в себя.

Живи просто тем, что живешь и хоть жизнь похожа на ад,

смотри только вперед, н икогда не иди назад.“

— Омар Хайям

 

 

Галино Вікторівно, тримайтесь! І не переймайтесь думкою ониськів-сливків. Разрм з порядними людьми ви зробили для розвитку УжНУ більше, ніж нині правляче угрупування разом зі своїми онуками за останні тридцять років

Урод над красотой смеется,

Тупой — над гением творца.

Предавший в верности клянется,

Продавший мило улыбнется,

А сплетник гордый, как овца.

И нет начала и конца.

Омар Хайям

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! В Україні майбутнього обов'язково будуть затребувані твої досвід, розум, талант, унікальні працездатність і цілеспрямованість. Потерпи ще трохи...

Ти заслуговуєш того, щоб тебе цінували і поважали.

Менше звертай уваги на тих, хто пробував тебе протягом багатьох років тебе принижувати і ізолювати у науковій сфері.

Перемога близько.

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого КОНТРОЛЕРИ нашого життя не добються. Маріонетки маріонеток в принципі не можуть мати успіху, тим більше з допомогою вбивств, шантажу і погроз. На Закарпатті називають ТАКИХ пустяками

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Твої життєві і наково-педагогічні вершини попереду з визнаними авторитетними вченими та дуже порядними людьми. Я це знаю точно.

Іван Різак: Дякую багатьом керівникам провідних вузів України за підтримку моєї сімї у цей непростий час. Така підтримка не забувається...

Світ не без добрих людей. На УжНУ (тим більше НА ТАКОМУ) світ клином не зійшовся.

Тримайся, моя Галино Вікторівно!

І не забувай, що я завжди з тобою. Бог і память про нашого сина допоможуть нам разом пройти ці життєві незгоди, створені дуже непорядними недобрими людьми, які ніколи не дотримували слова

На допомогу прийдуть люди, які щиро поважають Тебе і цінують Твою велику наукову та науково-методичну роботу.

Твої життєві і наково-педагогічні вершини попереду з визнаними авторитетними вченими та дуже порядними людьми.

Я це знаю точно.

Дуже скоро.

Дякую керівникам провідних вузів України, які рекомендували у робочих навчальних програмах використовувати навчальні посібники Галини Вікторівни з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії під час викладання та вивчення відповідних дисциплін.

Дякую за підтримку талановитої викладачки у цей непростий для неї час!

Окремо дякую тим, хто розмістив її посібники в електронних біблілтеках вузів.

Така підтримка не забувається...

Іван Різак: спецслужбами та їх агентурою в УжНУ за підтримки регіональної алади та окремих політиків проти моєї дружини застосовуються специфічні жахливі людиноненевисницькі методи психологічного терору, відповідь буде, всі причетні відповідатимуть. І за людиноненависницьке працевлаштування дружини теж.

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

1. Різак, Г. В. Біоорганічна хімія: навч.-метод. посіб. - Ужгород: ФОП Сабов А. М., 2024. - 667с.

2. Різак, Г. В. Методологія органічного синтезу : навч. посіб. / - Ужгород: ФОП Сабов А. М., 2024. - 490 с.