Понад 300 українських учених отримали підтримку в межах проєкту EURIZON: у Брюсселі відбувся завершальний захід ініціативи Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

28 березня відбувся фінальний захід проєкту EURIZON — масштабної ініціативи, спрямованої на підтримку українських дослідників у час війни.

Завдяки проєкту, профінансованому Європейською комісією в межах програми Horizon Europe, 324 українські вчені отримали 4,5 мільйона євро на реалізацію 65 наукових проєктів у співпраці з європейськими дослідницькими інфраструктурами.

«Війна створила загрози, з якими не повинен стикатися жоден дослідник — небезпека для життя, руйнування інфраструктури та значні перешкоди для наукової діяльності. Незважаючи на ці виклики, українські вчені продемонстрували неймовірну силу духу та прагнення продовжувати свою роботу, роблячи внесок у розвиток світової науки», — зазначив генеральний директор директорату розвитку науки МОН Григорій Мозолевич

. Ініціатива стартувала у квітні 2023 року як короткострокові дослідницькі стипендії на 6 або 12 місяців. Спочатку очікували отримати до 80 заявок і підтримати приблизно 90 дослідників.

Утім, завдяки інформаційній кампанії в Україні було отримано понад 780 заявок, із яких 730 відповідають критеріям. У відповідь на такий інтерес Єврокомісія втричі збільшила бюджет програми — з 1,5 до 4,5 мільйона євро.

Проєкт охопив науковців із різних регіонів України, найбільше заявок надійшло з Києва, Харкова та Львова.

Молоді дослідники й дослідниці були широко представлені серед учасників: жінки були у складі 88% команд.

Тематично ініціатива охопила всі галузі: від фізики, інженерії та енергетики до охорони здоров’я, цифрових наук і соціальних інновацій.

Найбільше партнерських проєктів реалізовувалися з установами Польщі, Німеччини та Франції.

Під час заходу Григорій Мозолевич наголосив на важливості продовження таких ініціатив у майбутньому за підтримки Європейської комісії, адже EURIZON продемонстрував високу ефективність та реальну потребу в міжнародній підтримці української науки.

Окремо він згадав про створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні, яку Міністерство ініціює як важливий крок для координації зусиль донорів і партнерів.

Запуск коаліції заплановано на Конференцію з відновлення України в Римі цього літа. До її ядра увійдуть країни G7, Європейська комісія та ЮНЕСКО.

Захід об’єднав представників української та європейської наукової спільноти, донорських організацій і міжнародних партнерів.

Учасники підсумували результати EURIZON та обговорили можливості продовження підтримки українських дослідників у межах майбутніх європейських програм.

Авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак у співавторстві опублікувала науково-методичну статтю Оцінювання впливу цифрових технологій на формування професійних компетенцій майбутніх освітян в Україні.

Анотація.

У сучасних умовах цифрова трансформація є одним із головних напрямів модернізації освіти.

У контексті глобальних змін та інтеграції України в європейський освітній простір, актуальним є аналіз ефективності використання інноваційних інструментів для формування компетентностей .

Метою статті є дослідження впливу цифрових технологій на якість підготовки педагогічних кадрів в Україні.

Методи. У процесі дослідження використано метод аналізу для опрацювання наукових джерел щодо цифровізації вищої педагогічної освіти, а також порівняльний метод для оцінювання вітчизняного досвіду в контексті провідних навчальних практик.

Результати.

З’ясовано, що цифрова трансформація передбачає не лише впровадження новітніх технологій у навчальний процес, а й організаційні зміни у функціонуванні закладів вищої педагогічної освіти.

Цей процес охоплює оновлення навчальних програм, підготовку викладачів до роботи із цифровими ресурсами, а також розвиток змішаних форматів освіти. У дослідженні оцінено ефективність цифрових технологій у програмах підготовки майбутніх освітян як за якісними, так і кількісними критеріями. Зокрема, аналізуються результати впровадження цифрових навчальних платформ, ефективність інтерактивних методів навчання, зворотній зв’язок від студентів щодо використання онлайн-ресурсів, а також рівень успішності засвоєння матеріалу в цифровому форматі.

Висновки.

Отже, цифрові технології чинять суттєвий вплив на якість підготовки майбутніх освітян в Україні, сприяючи модернізації освітніх процесів, індивідуалізації навчання й підвищенню доступності освіти. Успішна трансформація педагогічної освіти можлива лише за умови комплексного підходу, що поєднує технологічні інновації, методологічну адаптацію та активну взаємодію між студентами, викладачами й освітніми установами.

Цифровізація освіти є не лише викликом, а й можливістю для підвищення якості підготовки майбутніх педагогів в Україні, що дасть змогу створити конкурентоспроможну систему освіти, орієнтовану на глобальні стандарти й вимоги сучасного ринку праці.

Assessment of the impact of digital technologies on the formation of profes-sional competencies of future educators in Ukraine

Abstract.

In modern conditions, digital transformation is one of the main directions of modernization of education.

In the context of global changes and Ukraine's inte-gration into the European educational space, it is relevant to analyze the effective-ness of using innovative tools to form the competencies of future teachers.

The pur-poseof this article is to study the impact of digital technologies on the quality of training of pedagogical personnel in Ukraine. Methods.In the research the analysis method to process scientific sources on the digitalization of higher pedagogical ed-ucation was used, as well as a comparative method to assessdomestic experience in the context of leading educational practices.

Results.

It was found that digital trans-formation involves the introduction of new technologies into the educational process and also organizational changes in the functioning of higher pedagogical education institutions.

This process includes updating curricula, training teachers to work with digital resources, and blended education formats.

The study assessed the effective-ness of digital technologies in training programs for future educators according to qualitative and quantitative criteria. In particular, the results of the implementation of digital learning platforms, the effectiveness of interactive teaching methods, feed-back from students on the use of online resources, as well as the level of success in mastering material in digital format are analyzed.Conclusions.

Thus, digital tech-nologies have a significant impact on the quality of training of future educators in Ukraine, contributing to the modernization of educational processes, individualiza-tion of learning and increasing the accessibility of education. Successful transfor-mation of pedagogical education is possible only under the condition of a compre-hensive approach that combines technological innovations, methodological adapta-tion and active interaction between students, teachers and educational institutions.

Digitalization of education is not only a challenge, but also an opportunity to im-prove the quality of training of future teachers in Ukraine, which will allow creating a competitive education system focused on global standards and requirements of the modern labor market.

27–28 березня 2025 року в Парижі відбувся глобальний саміт Nutrition for Growth (N4G), присвячений питанням харчової безпеки, сталого розвитку та здоровʼя майбутніх поколінь. У

часть у події відкрила нові можливості для міжнародного співробітництва української делегації у сферах освіти та харчової безпеки. Учасниками саміту стали високопосадовці та міжнародні експерти, зокрема прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру, виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Сінді МакКейн, міністри урядів різних країн, дипломати та представники міжнародних організацій.

Під час саміту Україна разом з іншими 40 країнами підписали Глобальний договір щодо інтеграції харчування — документ, спрямований на впровадження ефективних підходів до поліпшення харчування дітей, формування здорових звичок та зміцнення міжнародної співпраці у цій сфері. «Україна продовжує системно інвестувати в безпеку та здоров'я дітей. У

2024–2025 роках уряд виділив понад 2,5 млрд грн для організації безоплатного якісного поживного харчування для 1,6 млн українських школярів, а також 1,2 млрд грн на оновлення інфраструктури у шкільних їдальнях.

Продовжуємо зміцнювати міжнародні партнерства та масштабувати результати розвитку реформи шкільного харчування в Україні», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

Українська делегація також презентувала міжнародним партнерам досвід реформи шкільного харчування та її ключові виклики, обговоривши перспективи залучення технічної та фінансової підтримки від міжнародних організацій.

«Реформа шкільного харчування — це не просто поліпшення меню в їдальнях.

Це про інвестиції у здоров'я наших дітей, їхнє майбутнє та стійкість нації. Саміт Nutrition for Growth дав нам можливість продемонструвати, що Україна на правильному шляху й має всі шанси стати в один ряд з лідерами у питанні здорового харчування на міжнародному рівні», — сказав керівник Команди реформи шкільного харчування Орест Степаняк.

Довідково

Реформа шкільного харчування в Україні розпочалась у 2020 році з ініціативи першої леді Олени Зеленської. Вона передбачає системне оновлення підходів до організації харчування в школах — оновлення нормативів, технічних вимог, модернізацію інфраструктури, впровадження стандартів якості та безпеки, а також формування культури здорового харчування.

Оксен Лісовий, Інна Совсун, Антон Дробович та Олексій Сокирка долучилися до обговорення в межах політики «Освіта для життя» Активні дискусії, гострі питання та пошук балансу між свободою і відповідальністю — такою була атмосфера експертної зустрічі з оновлення громадянської та історичної освіти, що відбулася 22 березня 2025 року.

Міністерство освіти і науки України спільно з Малою академією наук та Демократичною школою «Майбутні» зібрало провідних фахівців для пошуку рішень щодо викликів сучасної громадянської та історичної освіти в межах політики «Освіта для життя», що посилює реформу НУШ.

Центральною темою обговорення стало питання: «Що найважливіше має статися з дитиною в школі з допомогою громадянської та історичної освітньої галузі?». Модератор і модераторка Тимур Демчук та Наталка Черепухіна провели змістовне обговорення за участі експертів: Оксена Лісового — міністра освіти і науки України; Інни Совсун — народної депутатки України, першої заступниці міністра освіти і науки України (2014–2016), старшої викладачки Київської школи економіки та НаУКМА; Олексія Сокирка — українського історика, викладача, публіциста, дослідника військово-політичної та соціальної історії України та Центрально-Східної Європи XVII–XVIII ст.; Антона Дробовича — керівника Центру прав людини та меморіалізації війни, колишнього голови Українського інституту національної пам'яті.

Дискусія була про те, як поєднати розвиток критичного мислення з потребою зберігати певні цінності. Експерти наголошували на важливості не просто навчити дітей думати самостійно, але й дати їм розуміння логіки історичного процесу та власної ролі в ньому.

Як зазначив один із учасників: «Для майбутніх підручників історії через 20–30 років будуть писати про Україну, довоєнну і післявоєнну. І це буде про дві різні країни».

Особливу увагу надали питанню формування української ідентичності.

В умовах війни та глобальних викликів ця тема набуває особливої гостроти: як виховати патріотів, здатних захищати свою країну, але водночас відкритих до світу та критичного сприйняття інформації?

Та чи виховання є функцією освіти? Експерти також наголошували на ролі середовища в формуванні особистості учня.

Переважала думка, що свобода — це не просто знання, а практика, яка можлива лише за відповідних умов. Тому школа повинна створювати простір, де діти можуть практикувати демократичні цінності, вчитися взаємодіяти та разом ухвалювати рішення.

Особливо цікавим у контексті дискусії стало питання результатів опитування школярів, яке МОН провело разом з U-report: приблизно половина учнів не бачить застосування шкільних знань у реальному житті.

Це ставить перед освітньою системою серйозний виклик — як зробити навчання релевантним для сучасних підлітків і допомогти їм не просто здобути знання, а й навчитися застосовувати їх поза стінами школи. «Підлітки часто ставлять перед собою важливі питання: "Навіщо мені ця освіта в житті? Яка роль демократії? Яка моя ідентичність і як я її застосую?"

Ці питання сформульовані точно і влучно. Завдання освітян не просто знайти і сформулювати відповіді на ці питання.

Важливо показати їм зв'язок між знаннями та особистим успіхом, між цінностями та внутрішньою силою.

Допомогти учневі — означає навчити усвідомлювати, як здобуті в школі знання стають основою для життєвих досягнень. Коли підліток розуміє, для чого він навчається, він знаходить власну мотивацію і набуває сили для досягнення своїх цілей», — підсумував Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Громадянське та історичне освітнє коло — важлива частина ширшого консультаційного процесу щодо оновлення змісту освіти, пілотування якого розпочнеться восени 2025 року у 5 класах в трьох освітніх галузях: мистецькій, технологічній та природничій.

Також в межах політики передбачається оновлення майстерень, студій й лабораторій для базової школи.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України реалізує найбільший в історії проєкт із модернізації освітньої інфраструктури. У 2024–2025 роках уряд виділив фінансування на створення підземних шкіл-укриттів, сучасних лабораторій, майстерень у профтехах, модернізацію харчоблоків та осередків «Захисту України».

Будівництво та оновлення освітніх просторів триватиме у 2026 році. Загалом у цей період буде збудовано та модернізовано понад 1500 освітніх просторів. Це не просто відновлення — це системна трансформація освіти, яка охоплює як змістові рішення, так й інфраструктурні. «Протягом останніх двох років спільно з МОН ми трансформуємо систему освіти.

Наша місія — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки. Один із треків для досягнення цієї місії — наймасштабніше оновлення освітньої інфраструктури.

Простори стають безпечнішими, сучаснішими та технологічнішими. У прифронтових містах вже побудовані підземні школи, паралельно оновлюємо майстерні у профтехах, осередки для уроків «Захисту України» тощо. Усе це інфраструктурні рішення, що формують нову якість освіти та створюють умови для розвитку дітей», — зазначив Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації.

Освітня інфраструктура в цифрах 200 підземних шкіл-укриттів — очне та безпечне навчання в умовах війни. 200 майстерень у профтехах — практична освіта світового рівня.

100+ сучасних лабораторій — інноваційні підходи до навчання. 210 оновлених шкільних харчоблоків — здорове харчування для дітей. 963 осередки «Захисту України» — формування в молоді національної ідентичності та базових навичок для захисту себе й інших.

«Освітня інфраструктура — це не просто класи, у яких перебувають діти, це насамперед освітні середовища. Вони є важливими, адже саме в середовищі формуються смаки дітей, їхні уявлення про важливі наукові феномени та факти. Від якості середовища залежить, зокрема, навчальний процес і якість тих знань, які діти здобудуть у закладах освіти. Саме тому, попри війну та всі виклики, ми робимо великий акцент на інфраструктурі: оновлюємо та розбудовуємо нові класи, лабораторії і навчальні осередки. Саме тому ми будуємо не просто укриття, а підземні школи, облаштовані повноцінними навчальними просторами. Ми розуміємо, що інвестуємо не просто в інфраструктуру, а в якісну освіту наших дітей, нашого майбутнього покоління українців», — зазначає міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Як ці зміни вплинуть на освіту?

Безпечне та очне навчання для дітей — підземні школи забезпечують безперервний освітній процес навіть під час повітряних тривог.

Це рішення гарантує, що діти можуть навчатися в очному форматі, незалежно від безпекової ситуації, — це мінімізує освітні втрати. Інновації в освіті — сучасні лабораторії, технологічні майстерні у профтехах та нові навчальні осередки дають учням доступ до сучасного обладнання, технологій та практичного навчання, що відповідає світовим стандартам освіти. Інвестиції в майбутнє країни — створення сучасних освітніх просторів впливатиме на конкурентоспроможність української освіти.

Це не лише підготовка нових поколінь, а й залучення сучасних підходів, які допоможуть Україні розвивати людський капітал та впливати на економічне зростання країни.

Усі простори відповідають вимогам безбар'єрності та доступності для учнів.

Як фінансується проєкт?

Загальний обсяг державних інвестицій в освітню інфраструктуру за 2024–2025 роки сягає 22,56 млрд гривень.

Окрім цього, об’єкти фінансуються з місцевих бюджетів та донорських коштів.

Що далі?

Уже за січень–лютий 2025 року відкрито та оновлено понад 1000 освітніх просторів.

Масштабні відкриття об’єктів триватимуть протягом 2025 року, а частину проєктів, які отримали фінансування, буде реалізовано у 2026 році, забезпечуючи сталий розвиток освітньої інфраструктури.

Міністерство освіти і науки продовжує комплексну роботу над розвитком освітньої інфраструктури, щоб кожна українська дитина отримала доступ до безпечного, якісного та сучасного навчання.

Відомий Фонд Підтримки освіти ,науки науково-технічної та інноваційної діяльності повідомив, про нагородження професора, доктора фізико-математичних наук, завідувача кафедри твердотільної електроніки та інформаційної безпеки УжНУ, Заслуженого діяча науки і техніки України Василя Михайловича Різака Почесним дипломом "Переможець у номінації "Кращий вчений десятиліття (2015-2025) Закарпаття ".

Вл інф.

Міністерство освіти і науки підбило підсумки роботи відомства на чолі з Оксеном Лісовим, якого було призначено на посаду. Підбиваючи підсумки роботи міністерства, у відомстві акцентували увагу на досягненнях нової команди на чолі з Оксеном Лісовим.

Зокрема, у МОН констатували, що за два роки вдалося повернути до офлайн-навчання 164 тисячі учнів, відкрито 6 підземних шкіл у Запорізькій області, закуплено понад 500 автобусів, які щодня підвозять дітей до шкіл. Була продовжена реформа НУШ – відновлено фінансування реформи.

Розпочато політику «Освіта для життя» – комплексно оновлюється зміст освіти, який відповідатиме на виклики мінливого світу, готується реформа старшої школи. Зміни торкнулися й розвитку позашкільної освіти.

Одним з досягнень стало відкриття першого в Україні та пʼятого у світі Музею математики «Кубоїд». Також у МОН звернули увагу на перезавантаження олімпіадного та турнірного рухів.

Ще одним досягненням в освітній сфері у МОН назвали реформування шкільного харчування – 1,6 млн учнів отримують безоплатне харчування, відбувається модернізація їдалень та харчоблоків.

У МОН також зазначають, що наразі відбувається адаптація освіти до викликів часу.

У цьому напрямі відбулося затвердження нової навчальної програми «Захист України» для 10–11 класів, а також відновлено понад 800 закладів освіти, пошкоджених внаслідок війни.

Трансформації торкнулися і дошкільної освіти. Ухвалено закон «Про дошкільну освіту», який, за визначенням МОН, передбачає менше бюрократії для вихователів, поліпшення якості освітнього процесу, більше доступних форматів садочків. Відбувається трансформація професійної освіти.

Профтехи оснащуються сучасним обладнанням відповідно до вимог ринку, відбувається співпраця з міжнародними партнерами та бізнесом, створюються освітні можливості онлайн.

У міністерстві зазначають, що триває трансформація вищої освіти, результатом якої є уможливлення впровадження індивідуальних освітніх траєкторій і запровадження грантів на навчання для студентів.

Продовжується модернізація мережі ЗВО, запроваджено експеримент про розширення повноважень наглядових рад з метою оновлення системи управління в університетах.

Також продовжується модернізація АІКОМ для створення актуальної та верифікованої бази даних у сфері освіти. За інформацією МОН, відбулось забезпечення вчителів і учнів ноутбуками та планшетами в межах проєкту «Коаліція девайсів», продовжує розвиватися платформа «Всеукраїнська школа онлайн».

Спільно з партнерами відбувається запуск Мрії – державного вебпорталу і застосунку для учнів, батьків і вчителів. У МОН наголошують, що всі зміни стали можливими завдяки скоординованій роботі та підтримці на всіх рівнях.

«Ініціативи Президента України, стратегічні рішення премʼєр-міністра України та підтримка віцепремʼєр-міністра України забезпечили стабільність і розвиток системи освіти навіть у найскладніші часи.

Спільно з Офісом першої леді України, іншими міністерствами, обласними військовими адміністраціями, місцевою владою, міжнародними партнерами, фондами та громадськими організаціями, освітянами та науковцями продовжуємо прокладати шлях до відновлення та розвитку нашої країни», – наголосили у МОН, звітуючи про два роки діяльності нової команди.

Авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак активно продовжує і науково-методичну роботу. Разом з колегами з провідних вузів України у відомому науковому журналі опубліковано статтю "Про використання штучного інтелекту в підготовці педагогів для підвищення цифрових компетенцій"

. https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1737

У статті досліджено роль використання штучного інтелекту (далі – ШІ) в підвищенні цифрової компетентності педагогів. Цифровізація освіти потребує нових стратегій для підготовки педагогів, зокрема гармонійного поєднання традиційних методів навчання з інноваційними технологічними рішеннями.

Підтверджено, що інтеграція ШІ сприяє вдосконаленню методів навчання, забезпечуючи автоматизацію щоденних процесів, персоналізацію освітнього середовища та підвищення ефективності освітніх програм.

Визначено основні аспекти використання ШІ в освітньому процесі, зокрема у створенні адаптивних навчальних моделей, розширенні доступу до освіти та застосуванні аналітики для вдосконалення педагогічних підходів. Особливу увагу приділено адаптивним навчальним моделям на основі ШІ, які відповідають динамічному освітньому середовищу та забезпечують професійну гнучкість педагогів.

Розглянуто переваги використання ШІ, зокрема автоматизацію щоденних завдань, персоналізацію освітнього процесу та розроблення адаптивних навчальних матеріалів.

Водночас наголошено на необхідності формування в педагогів критичного мислення щодо використання ШІ, оскільки технологія може сприяти поширенню недостовірної інформації, підвищенню рівня академічної недоброчесності, зниженню аналітичних навичок здобувачів, цифровій нерівності та загрозам конфіденційності даних.

Акцентовано на тому, що ефективне використання ШІ потребує відповідної підготовки педагогів, розвитку цифрової грамотності, етичних компетентностей та вміння аналізувати ризики й обмеження технології.

Для мінімізації ризиків важливо підвищувати рівень компетентності педагогів у сфері штучного інтелекту, оскільки саме вони відіграють провідну роль у регулюванні освітнього процесу та його адаптації до сучасних викликів.

Зроблено висновок, що ефективне впровадження ШІ у педагогічну підготовку потребує комплексного, збалансованого підходу, який враховує як переваги технології, так і потенційні загрози.

Перспективним напрямом подальших досліджень визначено розробку міждисциплінарних освітніх програм, які сприятимуть ефективному використанню ШІ в підготовці педагогів відповідно до вимог цифрового суспільства.

On the Use of Artificial Intelligence in Teacher Training for Enhancing Digital Competencies Annotation.

The article explores the role of artificial intelligence (AI) in developing teachers’digital competence.

The digitalization of education requires new approaches to teacher training, particularly a harmonious combination of traditional teaching methods with innovative technological solutions.

It has been confirmed that AI integration not only enhances teaching methods but also requires teachers to understand how students will apply these technologies.

The key aspects of AI integration that contribute to the formation of modern digital competence among teachers have been identified. Special attention is given to AI-based adaptive learning models that align with the dynamic educational environment and ensure teachers’professional flexibility.

The advantages of AI usage have been considered, including the automation of routine tasks, the personalization of the learning process, and the creation of more effective educational programs.

At the same time, the necessity forteachers to develop a deeper understanding of how students apply these technologies has been emphasized.

The risks of AI integration have been analyzed, including academic integrity, the rise of plagiarism, the spread of misinformation, the decline in critical thinking, digital inequality, and data privacy threats.

To mitigate these risks, it is essential to enhance teachers’AI proficiency as a key factor in regulating the educational process and adapting it to contemporary challenges.It has been concluded that the effective implementation of AI in teacher training requires a comprehensive, balanced approach that considers both the benefits of technology and its potential risks.

A promising direction for further research is the development of interdisciplinary educational programs that will facilitate the effective use of AI in teacher preparation in accordance with the demands ofthe digital society.