Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії, радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності іГалина Вікторівна Різак у співавторстві з колегами з провідних вузів України опублікувала статтю "Дослідження ролі дистанційних технологій у забезпеченні стійкості української вищої освіти".

 

Exploringthe role of distancelearning technologies in ensuring the resilience of Ukrainian higher educatio

Abstract.

In the current context of a full-scale war in Ukraine, distance technologies play a crucial role in ensuring the continuity and sustainability of the higher education system, necessitating an analysis of their effectiveness and limitations.

The article aimsto examine the opportunities and challenges associated with utilizing digital platforms and interactive services in educational settings during a socio-humanitarian crisis.

Methods.

The study used a comprehensive approach that combines the analysis of the functional characteristics of digital platforms (Moodle, Microsoft Teams, Google Classroom), their pedagogical effectiveness, and consideration of the psycho-emotional aspects of distance learning.

Results.

A comparative analysis of digital platforms and their advantages and limitations in organizing the educational process were characterized.

It was found that Moodle contributes to asynchronous learning, which is essential for displaced persons, but its effectiveness depends on the digital training of teachers. Microsoft Teams offers extensive functionality for both synchronous and asynchronous interaction, but it requires a stable Internet connection. Google Classroom is convenient for interactive learning, but it has limited capabilities for monitoring student success. Interactive tools, such as Mentimeter, increase engagement; however, technical limitations complicate their use. Distance learning also creates conditions for developing critical thinking through project-based learning; however, it also accompanies psychological difficulties, such as fatigue, isolation, reduced motivation, and burnout.

Conclusions.

To ensure the sustainability of higher education in wartime conditions, a systemic transformation of pedagogical approaches is necessary, along with increasing the digital competence of participants inthe educational process and implementing comprehensive support. The quality of education largely depends on adaptation to the digital environment, effective pedagogical design and creating conditions for psychological, pedagogical and technical support.

 

Сучасна вища освіта функціонує в умовах динамічних соціально-політичних, економічних та технологічних рансформацій, що висувають нові вимоги до її гнучкості, інклюзивності та здатності до адаптації.

Особливої актуальності ці питання набули в українському контексті черезсукупністькризових подій останнього десятиліття, зокрема,пандемії COVID-19, воєнногоконфлікту, тимчасової окупації частини територій, масової міграції населення та руйнування освітньої інфраструктури.

Відповідно, перед закладами освіти постає фундаментальне завдання –забезпечити безперервність і якість освітнього процесу за будь-яких зовнішніх обставин.

Одним із провідних механізмів реалізації цієї мети стали дистанційні технології навчання, які від початкової опції доповнення традиційної освіти еволюціонували у повноцінний механізм організації академічного процесу.

Дистанційне навчання не лише дозволяє зберегти освітню взаємодію за умов фізичної недосяжності закладів вищої освіти, але й створює нові можливості для реалізації гнучких моделей навчання, інтернаціоналізації освітнього середовища та індивідуалізації освітніх траєкторій.

Водночас масштабне впровадження цифрових технологій у вищу освіту актуалізує низку викликів: технічну нерівність, проблеми цифрової грамотності, зміни в педагогічних парадигмах, потребу в адаптації нормативно-правової бази тощо.

Отже, особливо важливим стає ґрунтовне дослідження ролі, ефективності та потенціалу дистанційних технологій як чинника підвищення стійкості системи вищої освіти України.

 

У сучасних умовах повномасштабної війни в Україні, дистанційні технології відіграють ключову роль у забезпеченні безперервності та стійкості системи вищої освіти, що зумовлює необхідність аналізу їхньої ефективності та обмежень.

Метою статті є дослідження можливостей і викликів, пов’язаних із використанням цифрових платформ та інтерактивних сервісів у процесі організації навчання в умовах соціогуманітарної кризи.

Методи.

У дослідженні використано комплексний підхід, що поєднує аналіз функціональних характеристик цифрових платформ (Moodle, Microsoft Teams, Google Classroom), вивчення їх педагогічної ефективності, а також розгляд психоемоційних аспектів дистанційного навчання.

Результати.

Проведено порівняльний аналіз цифрових платформ та охарактеризовано їх переваги і обмеження в організації навчального процесу. Виявлено, що Moodle сприяє асинхронному навчанню, важливому для переміщених осіб, але його ефективність залежить від цифрової підготовки викладачів. Microsoft Teams забезпечує широкий функціонал для синхронної та асинхронної взаємодії, однак вимагає стабільного інтернету. Google Classroom є зручним для інтерактивного навчання, але має обмежені можливості моніторингу успішності. Інтерактивні інструменти, як-от Mentimeter, підвищують залученість, проте їх застосування ускладнене технічними обмеженнями.

Дистанційні технології також створюють умови для розвитку критичного мислення через проєктно-орієнтоване навчання, але супроводжуються психологічними труднощами, такими як втома, ізоляція, зниження мотивації та професійне вигорання.

Висновки.

Для забезпечення стійкості вищої освіти в умовах війни необхідна системна трансформація педагогічних підходів, підвищення цифрової компетентності учасників освітнього процесу та впровадження комплексної підтримки.

Якість освіти значною мірою залежить від адаптації до цифрового середовища, ефективного педагогічного дизайну та створення умов для психолого-педагогічної і технічної підтримки.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за рахунок коштів державного бюджету (далі – Конкурс).

Відповідний конкурс оголошено наказом Міністерства освіти і науки України від 17.06.2025 № 864.

Конкурс передбачає відбір заявок за 16 пріоритетними тематиками та визначеними вихідними технічними завданнями до них, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 11 червня 2025 року № 840.

До формування цих тематик було залучено 10 міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних у своїх сферах правового регулювання.

Зокрема, державні потреби щодо пріоритетних напрямів сформовано такими органами:

Міністерство оборони України;

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України;

Міністерство внутрішніх справ України;

Міністерство охорони здоров’я України;

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України;

Міністерство аграрної політики та продовольства України;

Міністерство розвитку громад та територій України;

Служба безпеки України.

До тематик увійшли актуальні завдання, реалізація яких сприятиме: зміцненню обороноздатності держави; покращенню якості життя населення; покращенню стану довкілля; забезпеченню сталого економічного зростання у післявоєнний період.

Цьогорічний конкурс уперше передбачає можливість подання розробок із позначенням терміновості, які мають бути виконані у чітко визначені строки. У технічних завданнях рекомендовано декілька варіантів термінів реалізації: від 12 до 24 місяців.

Участь у конкурсі можуть брати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, за умови наявності: ефективної ідеї для вирішення проблематики та завдань технічного завдання; фахівців відповідної кваліфікації; матеріально-технічної бази для належного виконання розробки.

Розробки подаються у формі заявки на участь у конкурсі науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням (далі – Заявка) разом з Технічним завданням на виконання науково-технічної роботи, яке є невід’ємною частиною Заявки.

Подання здійснюється відповідно до обраної пріоритетної тематики.

Основні критерії оцінювання: відповідність очікуваних результатів пріоритетним державним потребам; відповідність очікуваним характеристикам і вимогам до науково-технічної продукції, визначеним у технічному завданні; відповідність заявленому рівню технологічної готовності; спрямованість розробки на отримання науково-технічного (прикладного) результату, придатного до практичного використання.

Додаткові критерії оцінювання: наявність співфінансування з боку суб'єктів малого, середнього та великого підприємництва; спроможність перевищити заявлений рівень технологічної готовності; потенціал покращення характеристик та вимог кінцевого науково-технічного продукту; перспективність доведення створеної науково-технічної продукції до стадії практичного використання (впровадження).

Подання документів: Заявки приймаються через Національну електронну науково-інформаційну систему в установленому порядку. Кінцевий термін подання заявок – до 13:00 18 липня 2025 року.

Очікується оголошення другої черги конкурсу, для якої наразі формується окрема пріоритетна тематика. Інформація буде оприлюднена додатково.

В Україні розпочалася Всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш».

Її мета — просування принципів рівності та доступності для кожного і кожної, залучення громадськості до цього питання, а також популяризація ідеї України без бар’єрів.

Кампанія буде впроваджуватися в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору спільно з флагманськими проєктами всіх міністерств в Україні, а також у співпраці ЮНІСЕФ як частина ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».

«Безбар’єрність — це не про обмеження, а про рівність і гідність для кожного. Для людей з інвалідністю і людей без інвалідності, для найстарших і найменших, для малюків у візочках і для їхніх батьків, для тих, хто має сили, і тих, хто почувається не дуже добре фізично чи психологічно, бо всі ми в якийсь момент життя так почуваємося. Безбар’єрність не ділить. Вона всіх об’єднує», — наголосила Олена Зеленська.

Міністерство освіти і науки України цьогоріч впроваджує два флагманські проєкти «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти» та «Точка дотику», які спрямовані на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх — від дошкілля до ветеранів.

Дізнатися більше про флагманські проєкти МОН можна за посиланням.

За даними національного дослідження, проведеного 2024 року Центром соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки ЮНІСЕФ, 87% українців вважають безбар’єрність цінністю для суспільства.

Водночас багато хто досі не усвідомлює суті цього поняттяі: 26% респондентів не розуміють його значення.

«Створення безбар`єрного суспільства, де кожна дитина та родина мають шанс реалізувати свій потенціал, — це інвестиція в сьогодення й майбутнє України. Ми раді підтримати уряд України на цьому шляху.

Ця кампанія несе чітке послання: безбар’єрність — це про можливості для кожного і кожної. Її мета — об’єднати владу, бізнес, суспільство та медіа навколо спільного бачення, де всі можуть усе», — зазначив Мунір Мамедзаде, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Перша хвиля кампанії стартувала з відеоманіфесту «Коли можеш» і покликана пояснити шість ключових напрямів безбар’єрності: фізичний, інформаційний, цифровий, суспільно-громадянський, освітній та економічний.

Друга хвиля кампанії буде залучати людей до створення доступного середовища у своїх громадах, щоб усі — незалежно від віку, статі, соціального статусу, місця проживання чи будь-яких інших ознак — мали рівний доступ до участі в житті суспільства.

Кампанія реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору та ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.

https://www.youtube.com/watch?v=Io-AjLCVM0s

 

https://www.youtube.com/watch?v=xoDLCoU8IMY&t=573s

 

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого маніпулятори-психосадисти і КОНТРОЛЕРИ нашого життя не доб'ються. Маріонетки маріонеток в принципі не можуть мати успіху, тим більше з допомогою вбивства сина, звільнення тебе з роботи, людиноненависницького працевлаштування, шантажу і погроз

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого маніпулятори-психосадисти і КОНТРОЛЕРИ нашого життя не доб'ються. з допомогою вбивства сина, звільнення тебе з роботи, людиноненависницького працевлаштування , погроз і шантажу,

Іван Різак: Світ не без добрих людей. На УжНУ (тим більше НА ТАКОМУ) світ клином не зійшовся. Тримайся, моя Галино Вікторівно!

Іван Різак: дякую тобі, моя Галино Вікторівно, за витримку у нашій багатолітній боротьбі за честь сім'ї і не тільки, Рвдію за тебе і твої нові наукові успіхи у галузі органічної хімії завдяки підтримці колег з провідних вузів України. Тримайся!

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Я не поряд, я з тобою!

„Никогда не иди назад. Возвращаться нет уже смысла.

Даже если там те же глаза, в которых тонули мысли.

Даже если тянет туда, где ещё всё было так мило,

не иди ты туда никогда, забудь навсегда, что было.

Те же люди в прошлом живут, ч то любить обещали всегда.

Если вспомнил ты это — забудь, не иди ты туда никогда.

Не верь им, они — чужие. Ведь когда-то ушли от тебя.

Они веру в душе убили, в любовь, в людей и в себя.

Живи просто тем, что живешь и хоть жизнь похожа на ад,

смотри только вперед, н икогда не иди назад.“

— Омар Хайям

 

 

Галино Вікторівно, тримайтесь! І не переймайтесь думкою ониськів-сливків. Разрм з порядними людьми ви зробили для розвитку УжНУ більше, ніж нині правляче угрупування разом зі своїми онуками за останні тридцять років

Урод над красотой смеется,

Тупой — над гением творца.

Предавший в верности клянется,

Продавший мило улыбнется,

А сплетник гордый, как овца.

И нет начала и конца.

Омар Хайям

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! В Україні майбутнього обов'язково будуть затребувані твої досвід, розум, талант, унікальні працездатність і цілеспрямованість. Потерпи ще трохи...

Ти заслуговуєш того, щоб тебе цінували і поважали.

Менше звертай уваги на тих, хто пробував тебе протягом багатьох років тебе принижувати і ізолювати у науковій сфері.

Перемога близько.

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого КОНТРОЛЕРИ нашого життя не добються. Маріонетки маріонеток в принципі не можуть мати успіху, тим більше з допомогою вбивств, шантажу і погроз. На Закарпатті називають ТАКИХ пустяками

Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Твої життєві і наково-педагогічні вершини попереду з визнаними авторитетними вченими та дуже порядними людьми. Я це знаю точно.

Іван Різак: Дякую багатьом керівникам провідних вузів України за підтримку моєї сімї у цей непростий час. Така підтримка не забувається...

Світ не без добрих людей. На УжНУ (тим більше НА ТАКОМУ) світ клином не зійшовся.

Тримайся, моя Галино Вікторівно!

І не забувай, що я завжди з тобою. Бог і память про нашого сина допоможуть нам разом пройти ці життєві незгоди, створені дуже непорядними недобрими людьми, які ніколи не дотримували слова

На допомогу прийдуть люди, які щиро поважають Тебе і цінують Твою велику наукову та науково-методичну роботу.

Твої життєві і наково-педагогічні вершини попереду з визнаними авторитетними вченими та дуже порядними людьми.

Я це знаю точно.

Дуже скоро.

Дякую керівникам провідних вузів України, які рекомендували у робочих навчальних програмах використовувати навчальні посібники Галини Вікторівни з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії під час викладання та вивчення відповідних дисциплін.

Дякую за підтримку талановитої викладачки у цей непростий для неї час!

Окремо дякую тим, хто розмістив її посібники в електронних біблілтеках вузів.

Така підтримка не забувається...

Іван Різак: спецслужбами та їх агентурою в УжНУ за підтримки регіональної алади та окремих політиків проти моєї дружини застосовуються специфічні жахливі людиноненевисницькі методи психологічного терору, відповідь буде, всі причетні відповідатимуть. І за людиноненависницьке працевлаштування дружини теж.

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

1. Різак, Г. В. Біоорганічна хімія: навч.-метод. посіб. - Ужгород: ФОП Сабов А. М., 2024. - 667с.

2. Різак, Г. В. Методологія органічного синтезу : навч. посіб. / - Ужгород: ФОП Сабов А. М., 2024. - 490 с.

З 2 до 6 червня 2025 року в місті Любляна (Словенія) відбувся навчальний семінар у межах проєкту Open4UA — Відкрита наука для системи вищої освіти України.

У заході взяла участь делегація Міністерства освіти і науки України разом із представниками українських університетів — партнерами консорціуму.

Основна мета візиту української делегації — представити на міжнародному рівні національні підходи до впровадження відкритої науки, обговорити інституційні інструменти, поділитися першими результатами пілотування нових практик у ЗВО та налагодити партнерство у сфері управління дослідницькими даними.

Учасники семінару від України: Ольга Прудка, заступниця генерального директора — керівниця експертної групи з питань відкритої науки та систем оцінювання ефективності директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України; Оксана Двигун, державна експертка експертної групи з питань відкритої науки та систем оцінювання ефективності директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України; представники й представниці наукових установ і закладів вищої освіти з України та ЄС.

Міністерство освіти і науки України є членом консорціуму Open4UA. У центрі уваги семінару — практичні рішення, які сприяють переходу українських університетів від декларацій до реального впровадження відкритої науки.

Зокрема: формування й реалізація політик відкритої науки на рівні університетів — як європейських, так і українських; ефективне управління дослідницькими даними, зокрема розробленням інституційних політик і планів управління даними (DMP); роль фахівців з управління дослідницькими даними — окрему сесію було присвячено передовому досвіду університетів ЄС у підготовці таких кадрів; розвиток інфраструктури відкритої науки — від репозитаріїв до національних порталів і технічних рішень.

Українська делегація презентувала ключові зміни до законодавства, які готує МОН — зокрема, законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації принципів відкритої науки.

Окремий акцент зроблено на темі управління дослідницькими даними: представниця Університету Любляни поділилася досвідом упровадження функціоналу стюардів даних.

Це надзвичайно актуально для України, адже зараз за ініціативою МОН готується професійний стандарт «Фахівець з управління дослідницькими даними».

Окрему увагу надали відновленню наукової інфраструктури, зруйнованої внаслідок повномасштабної війни, а також перспективам партнерства в межах європейських наукових програм.

Такі заходи — частина системної роботи над тим, щоб українська наука була видимою у світі, а українські дослідники — повноцінно інтегровані в європейську наукову спільноту.