Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

</p</p

Перша леді України Олена Зеленська під час візиту до Словенії зустрілася з викладачами та ректоратом Люблянського університету. Дружина Президента зазначила, що їхня зустріч відбувається у тисячний день із початку повномасштабного російського вторгнення, та розповіла про пошкоджені 114 закладів вищої освіти й десятки загиблих студентів.

Перша леді подякувала закладу за підтримку українських студентів, які в ньому навчаються, а також за проєкти архітектурного факультету для відновлення Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Під час зустрічі ректор Грегор Майдич офіційно оголосив про створення на базі університету відділення україністики.

«Це рішення було довгоочікуваним для України, адже кафедри словеністики працюють у Києві та Львові вже понад 15 років. І ще це міцне поповнення світової коаліції українських студій. Знання завжди підсилюють. Сподіваюся, що ще один осередок україністики зробить сильнішою і Україну, і Словенію, і всіх, хто захоче знати правду», – зазначила дружина Президента.

Крім того, Олена Зеленська разом із першим джентльменом Словенії Алешем Мусаром взяла участь у відкритті української книжкової полички в національній бібліотеці університету.

Загалом уже є 200 таких поличок у 50 країнах Європи, Азії, Африки, Америки.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Міністерство освіти і науки

України оголосило про створення Ради з питань співпраці з органами студентського самоврядування закладів вищої освіти при МОН. Підписано наказ про затвердження відповідного Положення від 18.11.2024 року.

13 листопада за ініціативою Української студентської ліги в МОН відбулася зустріч представників органів студентського самоврядування з міністром освіти і науки Оксеном Лісовим та його заступником Михайлом Винницьким. Такі зустрічі є важливим місцем для обговорення питань, які турбують студентство сьогодні, а також налагодження взаємозвʼязку між студентством та владою.

«Бути студентом під час великої війни непросто, і в такий нелегкий час особливо важливо всім нам зберігати тісний діалог. Я радий, що з’явилася така ініціатива з боку студентства, і маю надію, що новостворена Рада стане майданчиком для нашої спільної комунікації. Сьогодні у вищій освіті відбуваються системні зміни, тож нам дуже важливо отримувати зворотний зв’язок щодо кроків, які здійснюються міністерством та урядом», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Метою утворення Ради є сприяння реалізації права і можливості студентів (курсантів) у розвʼязанні питань навчання, побуту, захисту прав та інтересів, участі в управлінні закладами вищої освіти.

Перше засідання Ради планується вже в грудні цього року.

«Ми відкриті до співпраці, адже це дає можливість закласти міцний фундамент для подальшого діалогу між міністерством і студентським активом у кожному університеті. Такі заходи є важливим кроком на шляху до побудови прозорої й ефективної системи освіти, де голос кожного студента буде почутий», — зазначив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

Основними завданнями Ради є: представлення в МОН та інших органах державної влади позиції органів студентського самоврядування; сприяння взаємодії МОН і органів студентського самоврядування ЗВО з питань формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки України; розроблення пропозицій до проєктів рішень МОН або проєктів НПА з питань реалізації права на студентське самоврядування.

До складу Ради входять представники органів студентського самоврядування закладів вищої освіти, які делеговані ними. Студенти — рушійна сила, і саме в їхніх руках майбутнє України. Та енергія, відданість і прагнення до змін будують країну, за яку боремося.

Верховна Рада України ухвалила Державний бюджет на 2025 рік. За останні два роки бюджет на освіту і науку зріс на 35% — з 143,4 млрд грн до 194,3 млрд грн.

Збільшиться фінансування на пріоритетні напрями, а саме — на укриття у школах виділено вчетверо більше коштів ніж 2024 року — 6,2 млрд грн.

Завдяки укриттям діти зможуть повернутися до очного і безпечного навчання. На закупівлю шкільних автобусів передбачено 1,6 млрд грн.

Фінансування Нової української школи за ці два роки збільшено майже на 50%. У 2025 році бюджет на реформу становить 2,15 млрд грн, для порівняння — у 2024 році на НУШ виділено 1,5 млрд грн.

Коштом субвенції вдасться закупити обладнання, засоби навчання для шкіл, а також забезпечити професійний розвиток учителів. У наступному році 540 млн грн субвенції передбачено на навчально-практичні центри в закладах профтехосвіти, а також на лабораторії й майстерні у фахових коледжах. Продовжується фінансування фахової передвищої і вищої освіти: на це в бюджеті закладено 55,6 млрд грн. На фінансування науки спрямовано 3,3 млрд грн.

Також передбачено кошти на нові напрями:

Харчування учнів початкових класів — 2,9 млрд грн;

Харчоблоки — 960 млн грн;

Протипожежний захист — уперше виділено кошти в розмірі 500 млн грн;

Доплата вчителям (1000 грн з 1 січня 2025 року і 2000 грн з 1 вересня 2025 року) — 12 млрд грн.

Експертна рада відомого Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності (голова та директор Фонду Різак Іван Михайлович, доктор фізико-математичних наук) оголосила переможців кращих за десятиліття (2014-2024) ще у трьох номінаціях.

Переможцями у номінації " Краща монографія десятиліття (2014-2024) науки Закарпаття" стали:

Монографія "ЄВРОПЕЙСЬКІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ"

(Автори: Артьомов І.В. (керівник авторського колективу), Андрейко В.І., Віднянський С.В., Вовканич І.І., Гладун О.М., Капленко Г.В., Луговий В.І., Малиновська О.А., Месєжніков Г., Руденко О.М., Свєженцева О.І., Слюсаренко О. М., Таланова Ж. В., Тодоров І.Я., Токар П.В).

Монографія "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів"

(Авторка - Різак Галина Вікторівна)

Монографія "Моделі і методи багатокритеріального обмежено-раціонального вибору"

(Автор - Маляр Микола Миколайович)

Монографія "Правове регулювання економічної системи: інституції, правила, процедури:"

(за ред. проф. Савчина М. В.)

 Монографія "Система захисту прав людини в Україні у рамках Ради Європи"

(Автори - Дір І.Ю., Палінчак М.М., Цебер Р.І., Несзмері Ш., Брочкова К.)

Монографія "Сегнетоелектрики в наноінженерії. Фосфорвмісні халькогеніди металів"

(Автори: Височанський Ю. М., Молнар О. О.)

 Переможцями у номінації стали

"Кращий голова ОТГ десятиліття (2014-2024), що активно впроваджує наукові та інноваційні підходи для розвитку об'єднаної теритиріальної громади" -

Андріїв Андрій Єфстафійович , Ужгородський міський голова.

 

"Краще наукове видавництво десятиліття (2014-2024) Закарпаття" -

Друкарня Бреза (директор - Левчук Юрій Юрійович).

Вітаємо переможців! Вл.інф.

Менше як половина українських учителів (47%) задоволені своєю роботою, понад 40% з них не планують залишатися у професії до 2030 року.

Про це йдеться у звіті «Вчителі України: кадровий потенціал», що підготовлений Дослідницькою агенцією Fama на замовлення Громадської спілки «Освіторія».

Освітні експерти, головним чином, пояснюють такі настрої неадекватним навантаженням на вчителів та низькою фінансовою винагородою: сучасні педагоги змушені працювати з великою кількістю учнів, що не співмірно з рівнем заробітної плати.

Цю проблему підтверджує дослідження вчителів: лише 12% опитаних вказали, що їх влаштовує фінансова винагорода, 41% осіб задоволений обсягом реального робочого навантаження. Подібно, молоді вчителі висловлюють сильніше незадоволення цими аспектами, аніж старші.

За спостереженнями учасників дослідження, професія вчителя в Україні має низький престиж: зокрема, 80% учасників дослідження не задоволені тим, якою мірою суспільство цінує роботу вчителя. Більшість учителів (79%) зазначають, що планують залишатися в професії впродовж наступних двох років, утім до 2030 року у професії готові залишитися дещо більше як половина (58%).

Різниця в оцінках учителів різного віку вказує на ризик подальшого старіння вчительського складу: старші педагоги висловлюють вищу готовність працювати у довготривалій перспективі за молодших.

До прикладу, серед освітян 46-55 років таких 71%, серед учителів до 25 років – 42%.

Учителі молодших класів також висловлюють дещо більшу готовність залишатися в професії до 2030 року, аніж учителі-предметники.

Про це йдеться у звіті «Вчителі України: кадровий потенціал», що підготовлений

Дослідницькою агенцією Fama на замовлення Громадської спілки «Освіторія», в якому, зокрема, міститься аналіз перспектив освітньої галузі.

Для навчання класів, наповнених відповідно до норм законодавства (24 особи в молодших класах та 30 – у класах середньої та старшої шкіл), цьогоріч у системі загальної середньої освіти бракує близько 14.2 тис. вчителів початкових класів у містах.

Водночас автори дослідження зазначають, що в реальності класи наповнені менше. За даними МОН, середня наповнюваність молодших класів складає 15 осіб, у загальній та профільній середній – 17. У селах цей показник ще менший, ніж у містах. До прикладу, у молодшому класі українських міст навчається в середньому 22.1 учні, в селах – 13.4.

«За таких умов потреба у вчителях зростає: за нашими підрахунками, брак учителів початкової освіти в містах складає ~19,0 тисяч, у селах – близько 11,1 тисяч; вчителів природничих наук ~ 4,4 тисяч та близько 0,1 тисячі відповідно; вчителів математичних наук – 2,0 тисяч та 1,4 тисячі. З погляду географії найбільший запит на кадри фіксуємо у прифронтових областях – Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській», – йдеться у результатах дослідження.

В умовах браку кадрів та зменшення кількості педагогів навантаження на вчителів зростає та виходить на рівень багатьох країн Європейського Союзу.

Так, за останні п'ять років фіксується збільшення пропорції учнів на одного вчителя з 11,8 у 2018-2019 роках до 13,7 – у 2023-2024 роках. Для порівняння, згідно з даними OECD, середнє співвідношення кількості учнів до вчителів у 2021 році складало 12,4 учнів у Фінляндії, 12,6 – у Німеччині, 11,9 – у Японії (на рівні середньої загальної та профільної освіти).

На відміну від учителів, кількість школярів в Україні не зазнала суттєвих змін: до початку великої війни учнів у ЗЗСО більшало, і тільки впродовж останніх двох років зменшилося на 8%. Найбільше навантаження на одного вчителя спостерігаємо у прифронтових областях – Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, а також у столиці. Це пов'язано з найстрімкішим зменшенням учительського складу в цих регіонах.

«Потреба в освітніх кадрах постане дуже гостро найближчим часом. Навіть якщо припустити, що у 2022 році в Україні не відбулося б соціальних потрясінь, потреба в учителях з року в рік зростала б за умови як реального, так і нормативного наповнення класів. Якщо середнє наповнення класів залишиться незмінним (суттєво нижчим від законодавчих норм), до 2030 року в українській системі освіти може бракувати 366,0 тисяч вчителів.

За умови нормативного наповнення класів потреба може скоротитися, але все одно бракуватиме 108,3 тисяч педагогів», – наголошують автори дослідження.

Про це йдеться у звіті «Вчителі України: кадровий потенціал», що підготовлений Дослідницькою агенцією Fama на замовлення Громадської спілки «Освіторія».

Автори дослідження зазначають, що 19% вчителів не планують залишитись працювати вчителем щонайменше до 2030-го року, ще 23% не висловили однозначної думки. Найбільш значними проблемами вчителі визнали шкільну бюрократію та рівень заробітної плати.

«Ми запропонували учасникам дослідження низку ситуацій та попросили оцінити, якою мірою кожна з них може вплинути на бажання вчителів залишатися в професії. Усі перераховані зміни в умовах учителювання, за оцінками опитаних, матимуть сильний вплив на зростання мотивації. Найбільшим мотиватором стало зменшення бюрократичного навантаження на педагогів. Цей аспект виявився навіть трохи впливовішим, аніж рівень заробітної плати. Одначе, останній аспект також відіграє важливу роль у мотивації вчителів: 91% опитаних вказали, що вищий рівень фінансової винагороди матиме позитивний вплив на тенденції педагогів працювати у ЗЗСО. Примітно, що якість реалізації саме цих аспектів учителювання опитані вчителі оцінювали найбільш негативно», – наголошують автори дослідження.

Окрім того 90% вчителів зазначили, що на їхню мотивацію може вплинути створення сприятливих умов для професійного розвитку та підвищення кваліфікації, 87% наголосили на важливості дружнього робочого колективу, 84% на наявності сучасного ремонту та достатнього матеріального забезпечення шкільного приміщення.