Освітня субвенція в 2024 році складатиме 102,9 млрд грн, що більше ніж цьогорічний показник на 18%.

Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, коментуючи ухвалення урядом проєкту бюджету на 2024 рік.

За його словами, такі показники нададуть можливість підвищити зарплати працівникам освіти – на 10% з 1 січня і ще на 12% з 1 липня (за тарифною сіткою). Також міністр повідомив, що загалом у проєкті бюджету передбачено збільшення фінансування за багатьма бюджетними статтями освітньої сфери.

Пріоритети – освітня субвенція, безпека та підвищення якості освітніх послуг.

Зустріч молоді з відомим письменником, публіцистом, перекладачем, громадським діячем Василем Густі організувала доцентка Олександра Ігнатович Кафедра української літератури УжНУ тісно співпрацює зі стейкголдерами, які залучаються до різних форм роботи.

Так, 12 вересня відбулася зустріч із завідувачем Народного літературного музею Закарпаття, відомим письменником, публіцистом, перекладачем, громадським діячем Василем Густі.

Зустріч організувала доцентка кафедри української літератури, гарант ОП «Українська мова та література» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 035 Філологія Олександра Ігнатович.

Студенти спеціальності 035 Філологія ОС «Магістр» та «Бакалавр» ознайомилися з причинами й обставинами відкриття музею, із роботою музейного працівника, специфікою формування документної бази, особливостями підбору матеріалів до книжкових виставок, підготовкою й проведенням літературних вечорів, ювілейних дат тощо.

Василь Петрович наголосив на тому, що працівник літературного музею виконує важливу місію – він популяризує доробок закарпатських митців слова, ділиться з відвідувачами закладу секретами художньої лабораторії письменників, уводить у їхні творчі світи.

Саме тому такий працівник повинен володіти навичками комунікації, адже зацікавити творчою особистістю, розкрити грані її діяльності – це відповідальна робота.

Завідувач музею зазначив, що їхні фонди містять колекцію творів ключових закарпатоукраїнських авторів – В. Ґренджі- Донського, Ю. Боршоша-Кум’ятського, А. Патрус-Карпатського, О. Сливки, Ю. Керекеша, І. Долгоша, Ю. Мейгеша, І. Чендея, П. Скунця, Д. Кременя та ін.

Студенти зацікавлено слухали інформацію Василя Петровича й радо зустріли його пропозицію відвідати Народний літературний музей Закарпаття. «Кожна книжка має своє значення…», або Як студенти-філологи дізнавалися про роботу Народного літературного музею Закарпаття Емілія Купець, студентка ІІ курсу магістратури (035 Філологія, ОП «Українська мова і література»:

«Ця зустріч була корисною для нас, студентів, адже більшість ніколи не задумувалася про роботу музеїв зсередини. Було цікаво почути про заклад від початку відкриття до викликів сьогодення. Розповідь Василя Густі виявилася захопливою, видно, що людина неймовірно любить те, що робить. Особисто для мене було цікаво дізнатися про те, як саме функціонує цей музей, які постаті тут представлені. Сподіваюся, матиму можливість відвідати його, щоб побачити все наживо».

Вікторія Головач, студентка І курсу ОС «Магістр» спеціальності 035 Філологія: «Мене вразила оповідь Василя Петровича про незвичайні виставки, які можна побачити в музеї, зокрема про колекцію «Від пера до комп’ютера», де зібрали всі приладдя, які використовували письменники у своїй роботі. Цікаво було дізнатися, що музейний книжковий фонд поповнювався виданнями, які дарували закладові автори, а також завдяки подарункам із міжнародних фестивалів тощо. У музеї, виявляється, можна знайти книги не лише досвідчених письменників, а й творчої молоді. Працівник музею повинен заглиблюватися у літературний процес, спілкуватися з письменниками, цікавитися їхньою творчістю. Адже кожна книжка має своє значення…»

Юлія Шпілька, Тетяна Герич, студентки ІІІ курсу бакалаврату спеціальності 035 Філологія: «Народний літературний музей Закарпаття – це ознака того, що література краю розвивається й посідає вагоме місце у культурі України.

Аби краще вивчати закарпатських письменників, важливо не тільки знати їхні твори, – потрібно відчувати та розуміти ті часи й атмосферу, в якій були створені ці плоди літературної діяльності наших співвітчизників.

Висловлюємо щиру подяку Василю Петровичу за те, що допомагає нам наживо познайомитися з творчим світом наших земляків.

Наукова діяльність Василя Петровича є вагомим фактором популяризації культури нашого краю». Василь Густі завершив зустріч зі студентами віршем «У народному літературному музеї Закарпаття», присвяченим пам’яті В.І.Кохана – письменника й одного з ініціаторів створення музею:

Чорнильниця в музеї старовинна

І старовинна ручка із пером.

Лежать ці експонати безневинно

У тиші, усамітнені, під склом.

О, що вони могли би розказати

Нам у оцю комп’ютерну пору!

Судилося ж їм співтворцями стати,

Ділити із творцем і славу, й глум.

Вони жили із ним таки по-братськи,

І він їм душу й мислі довіряв.

Рядок то гнівним посвистом козацьким,

То лагідно, мов квітка, розцвітав.

Усе було. Всього й не розказати…

Спинімося, задумаймось.

А втім,

Тут просто не годиться поспішати –

Вклонімось, друже, у віддяці їм.

Інформацію підготувала Оксана Кузьма, завідувачка кафедри української літератури УжНУ

 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Останнім часом почастішали звернення батьків школярів про те, що школи відмовляють їм у зарахуванні або переведенні дітей на сімейну, екстернатну та дистанційну форми навчання.

У звʼязку з цим Міністерство освіти і науки інформує: українські школи забезпечують ці форми навчання, і батьки учнів і учениць мають право обирати будь-яку з них.

Відповідно до законодавства, повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу (частина третя статті 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Управління у сфері освіти й школи повинні забезпечити навчання за цими формами на вимогу батьків або інших законних представників дитини:

Дистанційна форма: її організовують для учнів і учениць, які не можуть відвідувати школу очно.

Наприклад, через стан здоровʼя, відбування покарання, збройний конфлікт, воєнний стан, проживання (перебування) за кордоном, на тимчасово окупованій території України, епідемії, наслідки природних і техногенних катастроф тощо. Учні навчаються за дистанційною формою виключно за їхнім бажанням або бажанням їхніх батьків відповідно до положення.

Дистанційна форма здобуття освіти може запроваджуватися в окремих школах за рішенням їхніх засновників. До таких шкіл учнів зараховують незалежно від території обслуговування. На сайті закладу освіти (за його відсутності — на сайті засновника) оприлюднюють інформацію про забезпечення здобуття освіти за дистанційною формою.

Також у школах можуть створювати дистанційні класи / групи для дітей, які виїхали за кордон або не бажають навчатися офлайн з міркувань безпеки.

Не кожна школа в Україні спроможна забезпечити дистанційну форму здобуття освіти. У разі, якщо в школі, де навчається дитина, немає такої можливості, батькам або іншим законним представникам учня / учениці потрібно звернутися в місцевий орган управління освітою з проханням запропонувати іншу школу для дистанційного навчання.

Сімейна (домашня) форма освіти: дає змогу навчатися самостійно, отримувати консультації від учителів школи й проходити лише підсумкове оцінювання (семестрове й річне за результатами семестрового), а також атестацію.

Якщо учень / учениця (або один із батьків чи інших законних представників) офіційно зареєстровані на території обслуговування школи, вона не має права відмовити в зарахуванні або переведенні на таку форму навчання.

Екстернат: ще одна форма, яка дозволяє учню / учениці здобувати освіту самостійно, проте є різниця в кількості оцінювань.

Учнівство на екстернаті повинне проходити тільки річне оцінювання і/або атестацію. У разі заяви батьків школа зобовʼязана перевести учня / ученицю на екстернат або зарахувати дитину, яка зареєстрована на її території обслуговування.

Крім того, для учнів, які вимушено перебувають за кордоном і навчаються в іноземній школі, може бути організоване вивчення предметів українського компоненту освітніх програм в дистанційних класах в окремо визначених школах.

Інформуємо, що рішення МОН про вивчення тільки предметів українського компоненту освітніх програм в окремо визначених школах — це можливість, якою можуть скористатися учні й учениці, які виїхали за кордоном та навчаються в іноземній школі за місцем перебування.

Водночас батьки або інші законні представники дитини мають право обрати будь-яку форму навчання в інших школах і не зобовʼязані переводити дітей на навчання за цією програмою.

Заклади загальної середньої освіти не мають права відмовляти учням у зарахуванні або переведенні на іншу форму навчання на підставі цього рішення.

Окрім того, школи можуть зараховувати дітей для навчання за індивідуальною формою незалежно від наявності вільних місць у класі. Правила щодо навчання дітей за індивідуальною формою освіти врегульовані у відповідному положенні.

У румунському місті Клуж-Напока пройшов чемпіонат світу з класичного пауерліфтингу серед юніорів та юніорок (U-23), в якому у складі національної збірної команди України взяла участь студентка-магістрантка факультету здоров’я та фізичного виховання УжНУ Наталія Мага, котра займається у секції атлетизму кафедри фізичного виховання.

Змагаючись у ваговій категорії до 57 кг, у присіданні спортсменка подолала 157,5 кг, що на 5 кг більше за рекорд України серед дорослих і посіла третє місце у цій вправі! У жимі лежачи вона підняла 77,5 кг, а у тязі – 165 кг і зібрала суму триборства 400 кг, що на 17,5 кг вище за юніорський рекорд України і на 30 кг перевершує норматив майстра спорту міжнародного класу.

Цей результат дав змогу нашій студентці потрапити до десятки кращих (9-те загальне місце) і відібратися на чемпіонат Європи, який відбудеться у жовтні у Будапешті.

Андрій Федорішко, заслужений працівник фізичної культури і спорту України

У межах третього Саміту перших леді та джентльменів відбулася презентація нового проекту «Міжнародне медичне партнерство», що реалізується під патронатом Саміту.

Одразу 25 меморандумів про медичне партнерство між українськими та іноземними лікувальними закладами підписали 14 міністрів охорони здоров’я та очільник МОЗ України Віктор Ляшко.

Засновниця Саміту, перша леді Олена Зеленська наголосила, що Росія постійно обстрілює територію нашої країни та пошкодила 1427 лікарень. І для українських медичних установ дуже важливо мати надійних друзів, які допоможуть обладнанням чи напрацюваннями.

Медзаклади України із їхнім нинішнім досвідом порятунку життів в екстремальних умовах також мають чим поділитися зі світом.

«Кожен Саміт намагаємося провести з конкретним дієвим результатом для порятунку життів.

Рада, що нинішній – не виняток. Навіть більше: ми знімаємо останні кордони з медичної допомоги. Не має залишитися жодної перешкоди між пацієнтом і порятунком. А порятунок – це завжди співпраця», – сказала дружина Президента.

Побратимами українських лікарень стали вісім французьких медзакладів, по два – з Литви, Латвії, Молдови та Північної Македонії, а також провідні лікарні Польщі, Австрії, Данії, Естонії, Ірландії, Швеції, Іспанії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів. З українського боку партнерами виступатимуть лікувальні установи Київської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської, Львівської, Тернопільської, Вінницької, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Дитячі лікарні уклали партнерство з медзакладами Данії, Нідерландів, Ізраїлю, Іспанії, Латвії, Польщі, Франції. Реабілітаційні центри співпрацюватимуть з литовськими, латвійськими та шведськими установами.

Медзаклади, що надають послуги з психічного здоров'я, уклали партнерство з лікарнями Франції, Північної Македонії та Канади.

Університетські та багатопрофільні лікарні співпрацюватимуть з медустановами Австрії, Ірландії, Естонії, Північної Македонії та Молдови.

Віктор Ляшко подякував Олені Зеленській та Саміту за увагу до охорони здоров’я й конкретні результати в цьому напрямі.

«Понад 13 тисяч тонн медичної гуманітарної допомоги, сотні одиниць обладнання, медичних автівок – кожен Саміт приносить конкретну підтримку медичним закладам України», – зазначив він під час виступу на заході.

Віктор Ляшко також наголосив, що у спільній заяві міністрів 14 країн окреслено

чотири головні напрями співпраці:

робота над ментальним здоров’ям;

медичне партнерство;

розвиток кадрового ресурсу;

піклування про ментальне здоров’я медпрацівників.

Очікується, що започатковане Україною партнерство буде відображене в документах ВООЗ, щоб стати загальноприйнятим форматом роботи у світі.

Три десятки років наукової та науково-методичної роботи дають свої результати.

Навчальні посібники Галини Різак для студентів УжНУ стануть справді народними.

Щиро дякуємо всім, хто продовжує йти на допомогу.

На рахунок видавництва перераховано сто тисяч гривень.

Дякуємо всім, хто продовжує відгукуватись на наше звернення про фінансування навчальних посібників Галини Різак.

Дякуємо за допомогу у випуску посібника Холопік Марії Михайлівні, Холопік Олесі Олексіївні, Садварі Юрію Юрійовичу, Садварі В'ячеславу Юрійовичу, Розенталу Герману Зельмановичу, Розенталу Єфіму Германовичу, Лемаку Володимиру Якубовичу, Ковбаску Василю Васильовичу, Герцу Дмитру Івановичу, Лазуру Ярославу Володимировичу, Бисазі Юрію Михайловичу, Палінчаку Миколі Михайловичу, Рошку Михайлу Михайловичу, Синишину Анатолію Анатолійовичу, Синишиній Олександрі Анатоліївні, Цапу Василю Васильовичу, Бадиді Марії Петрівні, Панову Володимиру Олексійовичу, Маковійчуку Івану Васильовичу, Фазекошу Олексію Андрійовичу, Андрусю Миколі Івановичу, Климу Івану Дмитровичу, Василю Васильовичу Пацкану, Андрію Луковичу Сятині, Цьокові Івану Степановичу, Гримуту Володимиру Івановичу.

Нагадаємо, що доцентка кафедри органічної хімії підготувала ряд навчальних посібників для студентів УжНУ, які отримали високі оцінки авторитетних рецензентів.

Різак Г.В. Фармацевтичний аналіз лікарських речовин органічної природи. Навчальний посібник з фармацевтичної хімії для студентів медичного факультету спеціальності «фармація». // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВН «УжНУ», 2023, 97 с.

Різак Г. В. Фармацевтична хімія. Окремі питання фармацевтичного аналізу. Навчальний посібник з фармацевтичної хімії для студентів медичного факультету спеціальності «фармація». // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВНЗ «УжНУ», 2023, 167 с.

Різак Г.В. «Фармацевтична хімія. Збірник тестових завдань з відповідями для підготовки до складання КРОКУ 2» // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВНЗ«УжНУ», 2023, 395 с.

Різак Г.В. Методологія органічного синтезу. Навчальний посібник для студентів хімічних спеціальностей // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВНЗ «УжНУ», 2023, 485 с.

Різак Г.В. Біоорганічна хімія. Навчально методичний посібник // Різак Г.В. - Ужгород: кафедра органічної хімії ДВНЗ «УжНУ», 2023, 464 с.

В попередні роки друк навчальних посібників відомої науковиці був профінансований авторитетним київським бізнесменом та меценатом Олегом Анатолійовичем Немировським.

Різак Г.В. Фармацевтичний аналіз лікарських речовин неорганічної природи: практикум з фармацевтичної хімії для студентів медичного факультету спеціальності «фармація».–Київ: Наукова думка, 2016 р. - 24 с.

Різак Г.В. Конспект лекцій з фармацевтичної хімії для студентів IV курсу мед. ф-ту. Ч.1. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2021, 126 с.

Різак Г.В. Конспект лекцій з фармацевтичної хімії для студентів IV курсу мед. ф-ту. Ч.2. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 170 с.

Збірник задач з фармацевтичної хімії: навч.- метод. посіб. для студентів спец. «Фармація» мед. ф-ту/ Г.В. Різак. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 168 с.

Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 1. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022,194 с.

Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 2. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 284 с.

Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 3. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 196 с.

Для тих, хто хоче підтримати друк навчальних посібників з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії для студентів УжНУ Галини Різак в цей непростий час.

Оплата приймається безготівковим розрахунком на банківський рахунок з наступними реквізитами:

ФОП Сабов Агнета Михайлівна

Адреса:

88017, м. Ужгород, вул. Університетська, буд. 21, Закарпатської обл. РНОКПП: 1603501103

Р/р IBAN: UA533204780000026005924426808 в ПАТ АБ «Укргазбанк»

МФО: 320478 Тел.: +380504322437

Або Картка в банку Приват Банк Сабов А.М 5457 0825 0220 1234

Прохання вказувати "за друк книг Різак Г.В."

Висловлюємо подяку професору, доктору хімічних наук Перешу Є.Ю, професору, доктору хімічних наук Чундаку С.Ю., професору, доктору біолоігчних наук Фельбабі-Клушиній Л.М, доцентці, кандидатці хімічних наук Галлі-Бобик С.В., доцентці, кандидатці фармацевтичних наук Бисазі Є.І. за рецензування навчальних посібників і високу оцінку науково-методичної роботи Галини Вікторівни Різак, а також щиро дякуємо за багаторічну підтримку та консультування з наукової та науково-методичної роботи академіку НАН України, професору, доктору хімічних наук, доктору фармацевтичних наук, почесному ректору НФаУ Черниху Валентину Петровичу, професору, доктору хімічних наук, професору НФаУ Шемчуку Леоніду Антоновичу, професорці, докторці фармацевтичних наук, професорці кафедри медичної хімії НФаУ Таран Світлані Григорівні, завідувачці кафедри фармацевтичної хімії НФаУ Георгіянц Вікторії Акопівні, професорці, докторці фармацевтичних наук, доцентці, кандидатці фармацевтичних наук доцентці кафедри фармацевтичної хімії НФаУ Бевз Наталії Юріївні. професорці, докторці фармацевтичних наук Давтян Лені Левонівні, завідувачці кафедри фармацевтичної технології та біофармації Національного університету охорони здоров'я ім. П.Л. Шупика.

Дякуємо Ганні Антоніонівні Смирновій за допомогу в розміщенні наукових праць та навчальних посібників в репозитарії УжНУ!

Дякуємо чудовому високопрофесійному і талановитому колективу друкарні Бреза (ФОП Сабов А.М.), який робить все можливе, щоб нові посібники Галини Вікторівни Різак в найближчі тижні студенти змогли отримати в Науковій бібліотеці УжНУ в друкованому виді.

Довідка:

ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р. в місті Володимир-Волинському Волинської області.

У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.

В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».

З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

Дисертацію захистила за спеціальністю 15.00.02. фармацевтична хімія та фармакогнозія.

Автор і співавтор понад 70 наукових праць, серед них монографія, три навчально-методичні посібники, «Посібник з біоорганічної хімії» з грифом МОН для студентів вишів, п'ять навчальних посібників з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії, чисельні публікації у журналах, що індексуються у Scopus та Web of Science.

Учасниця Національних з'їздів фармацевтів, численних міжнародних конференцій, в тому числі і в країнах ЄС.

Пройшла наукові стажування в країнах ЄС.

Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.

Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.

Відмінник освіти України (Нагорода МОН).

Нагороджена почесними грамотами Закарпатської обласної державної адміністрації Закарпатської обласної ради, Закарпатської обласної ради профспілок, Ужгородського міського голови, ректора УжНУ.

Нагороджена рядом ЗМІ і громадських організацій дипломами за перемогу в номінаціях «Кращий науково-педагогічний працівник Закарпатської області за роки Незалежності України», "Кращий викладач року-2022".

Вл. Інформація.

 

Жорстоку несправедливість відносно Галини Різак в УжНУ владі прийдеться колись виправляти, але тих, хто це по-справжньому розуміє, поки не видно. Кому треба, той знає...

Додаткові штрихи до портрету Галини Різак та її заслуги в розвитку науки та освіти Закарпаття. Роль керівників того чи іншого рівня (вузів, регіональної та центральної влади) завжди велика в розвитку освіти та науки.

Проте досить часто "за кадром" залишаються люди, які видають ідеї, організовують роботу для їх реалізації, свої особисті інтереси не випячують, часто навіть замовчують про свою участь у здійсненні дійсно великих справ.

Нерідко це стається і тому, що і самі керівники не дуже хочуть, щоб про таких людей дізналися більше, приписуючи собі ці заслуги.

Просто розраховують, що з плином часом в історії залишаться тільки вони, величні, так сказати. Ці справжні фахівці переживають часто не кращі часи, бо ще гірше коли обмежені керівники їх ще і принижують чи знищують, щоб не псували вмідж першовідкривачів на рівні вузу чи влади.

Якби Галину Різак десятками років так не принижували і не піддавади справжнім психологічним тортурам, ми б, напевно, просто промовчали і лише на кухні згадували справжніх подвижників закарапатської науки і освіти.

Галина Вікторівна дуже скромна людина, тому скажемо про неї ми.

Просто штрихами. Галина Вікторівна Різак була серед тих ентузіастів і тої непублічної групи, яка посприяла тому, щоб Ужгородський державний унверситет одним із перших отримав статус Національного ( неважливо, хто був тоді керівниками вузу чи області, бо їх заслуги завжди оцінюють публічно).

А ще Галина Вікторівна Різак безпосередньо сприяла відкриттю юридичного факультету УжНУ, інженерно-технічного, географічного...

Саме за її безпосередньої підтримки юридичний факультет пройшов першу акредитацію..

Далеко не останню роль Галина Вікторівна зіграла у відкритті факультету міжнародних відносин УжНУ, відкриттю дуже багатьох спеціальностей у вузі.

До речі і досить популярних, як кібербезпека, фармація тощо. Доцентка Галина Різак була в числі ядра тих, хто відкрив сам Інститут інформатики, економіки і права, а пізніше Закарпатський державний університет, спеціальності якого ( як і сама будівля) є дуже популярними у студентів УжНУ.

У перетворенні Хмельницької філії у Мукачівський інститут теж допомогла ця сьогодні принижена викладачка УжНУ, допомоги в одержанні статусу Інституту Закарпатському коледжу мистецтв.

Не думаємо, що Художній інститут (нині Академія мистецтв» без підтримки Галини Різак у прискореноиу темпі отримав би статус Інституту, якби не підтримка Галиною Різак через впливових зайомих цієї ідеї групи представників закарпатської еліти на чолі Іваном Небесником.

Допомогала Галина Віктоірвна і акредитації Берегівського інституту в дуже непрості його часи....

Можна ще назвати сотні і сотні справ де ця відома науковиця сприяла розвитку освіти і науки у закарпатті, лобіювала інтереси талановитих людей. Той хто знає, той знає...

Хто захоче подискутувати з нами, заперечити вище назване, готові непублічно ( можливо, колись і публічно) всім навести аргументовані докази. І така вона не одна, давайте цінити тих, хто поряд, хто просто виконує добросовісно свою роботу.

Нагадаємо, Перший Президент України Леонід Кравчук в інтерв'ю газеті «Киевские ведомости» (2009 рік) дав таку оцінку цьому процесу:

«Я переконаний, що Різак став жертвою політичного процесу… Знаєте, сила влади адже полягає якраз в здатності визнати помилки або, скажімо, допущені неточності, і відкрито про це сказати суспільству.

Це може зробити тільки сильна влада і сильний політик. Слабка влада і слабкий політик ніколи цього не зроблять, тому що вони вважають, що це приниження їх посадових амбіцій. Хоча, все якраз навпаки.

Якщо в першу чергу дивитися на ситуацію, відштовхуючись від того, що Україна — це демократична, правова держава, то будь-яке питання буде розв'язане так, щоб була захищений людина, яка, як написано в нашій Конституції, є найвищою цінністю…

Але я хочу ще раз наголосити: Іван Різак незаслужено став предметом втручання в його життя правоохоронних органів, а це дуже серйозно відбивається на ньому, його рідних і близьких. Я буду робити все, що можу, з тим, щоб ця людина зайняв гідне місце в українських реаліях: і як політик, і як людина.»

Наш.кор.

https://oleksiy-rizak.info/osvita/642-a-shcho-my-vlasne-znaiemo-pro-halynu-rizak

 

Перший навчальний тиждень ювенальні поліцейські Закарпаття провели разом зі школярами, щоб нагадати діткам про основні правила безпеки під час перебування у навчальних закладах.

«Уроки безпеки» поліцейські проводили разом з колегами із ДСНС.

Об’єднавшись, правоохоронці поділилися важливими знаннями з найменшими: розповіли як діяти під час сигналу повітряної тривоги, нагадали важливі правила дорожнього руху, показали як виглядають вибухонебезпечні предмети і що потрібно робити, якщо на них натрапиш.

І звичайно розповіли діткам про те, як важливо поважати один одного, підтримувати та допомагати! Вдалого навчального року, школярики!

Ми будемо поруч!

Ентузіазм молоді, як завжди, допоміг утілити в пізнавальні мандри доцент Ігор Прохненко Динамічне університетське життя, оспіване в рядках «від сесії до сесії живуть студенти весело, а сесія всього два рази в році», за часи коронавірусної пандемії й воєнного стану зазнало руйнівних змін.

Головний негатив – віртуалізація контактів викладача зі студентом і студента з товаришами.

Саме він суттєво й підступно обкрадав шарм і глибинний сенс радощів безпосереднього спілкування. З надією на повернення до нормального навчання наживо (чи то офлайн) минали тижні, місяці, роки…

Проте активна молодь факультету історії та міжнародних відносин не могла банально склавши руки спостерігати за неприродним плином життєвої течії. У таких умовах підтримані викладацьким колективом ентузіасти кинули виклик реаліям і частково повернулися до процесу контактної стандартно-цікавої гонитви за знаннями.

Використовуючи потужну екіпірувально-інструментальну базу Археологічної експедиції УжНУ (намети, спальники, каремати, казанки), студенти системно рухаються по закарпатській землі, збагачуючи полиці свого пізнання історією городищ, замків, церков і монастирів. Щасливі дні в дружних компаніях зберігають у глибинах пам’яті картини минулого Ужгорода, Мукачева, Чинадійова, Середнього, Виноградова, Королева, Хуста й багатьох інших чарівних куточків.

Природно, що апетит з їдою прибуває, тож сотні благальних студентських поглядів спрямовані за Карпатський хребет, де простирається безкрайнє море можливостей. Завдяки студентському квитку найбільш соціальним видом транспорту став залізничний, і вчорашні абітурієнти блискавично вивчили всі нюанси прямих маршрутів і рухів з пересадками, щоб максимально збільшити вав-ефект від навчання саме в Ужгородському університеті завдяки неповторним пізнавальним подорожам.

Сонячні літні дні неодноразово гостинно приймали активну факультетську молодь у Львові, Луцьку, Хотині, Кам’янці-Подільському, Тернополі, Івано-Франківську. Нарешті черга дійшла до родзинки Буковини – Чернівців.

 

Як завжди, за заздалегідь відпрацьованою схемою дружно придбали проїзні квитки, зібрали тайстрочки зі змінним одягом і їжею…

І рушили в подорож до непізнаного світу чернівецьких таємниць.

По дорозі швиденько окинули оком львівські привокзальні дива архітектури і в час, коли люд починав прокидатися до праці, дісталися до кінцевого місця призначення.

Біля будівлі залізничного вокзалу на студентів чатував їх давній знайомий місцевий професійний гід – археолог, доцент Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Віталій Калініченко.

Нетерплячі студентські серця чекали насамперед на зустріч з неповторною будівлею ректорату місцевого вишу і не були ошукані у своїх сподіваннях. Для початку відвідали стандартну екскурсію, яка доступна всім туристам, а потім скористувалися дружніми зв’язками й зазирнули в усі таємничі куточки, приховані від простого ока.

Мальовничі палісадники, ландшафтний парк, вишукані коридори й просторі зали надихали на мовчазне прослуховування історії закладу, яка перевищувала вже сторічний відрізок.

Не поспішаючи переходили з кімнати до кімнати, стояли на оглядових балкончиках та інших майданчиках, насолодилися внутрішнім убранством пам’ятки архітектури й неповторними краєвидами.

Сповнені позитивних емоцій, рушили далі.

Наступною зупинкою обрали Чернівецький обласний краєзнавчий музей на вулиці О. Кобилянської. Він славиться тим, що є найбільшим зібранням документів історії, знахідок археології, артефактів етнографії та культури Північної Буковини. У десятках експозиційних зал історії і природи краю відчули цілісність експозиції. Не могли не спинитися біля колекцій нумізматики та зброї, щоб докладніше почути розповідь екскурсовода про тамтешні раритети.

Подякували керівництву, провідникам і дивовижно затишними вуличками, площами, парками та скверами рушили до вокзалу.

На зворотному шляху згуртованою командою мріяли про нові захопливі подорожі.

За інформацією доцента Ігоря Прохненка