9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.

Це свято започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова. Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав. Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.

За останніми дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Центром Разумкова – 78% українців вважають своєю рідною мовою українську. Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Саме в розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури.

Друзі, говорімо українською, щоб нас побачив світ, побачив успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання! Вчімо українську та шануймо її!

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Постійні ракетні атаки з боку російського агресора спричиняють значні руйнування об’єктів критичної інфраструктури, що створює проблеми з енергопостачанням в багатьох регіонах країни. Наразі Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством палива та енергетики працюють над чітким графіком відключення електроенергії з урахуванням потреб шкіл.

Про це в ефірі марафону “Єдині новини” розповів міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Очільник МОН зауважив, що Міністерство також розробляє різні механізми пристосування онлайн-освіти до блекаутів.

Одним із варіантів є перехід до позмінного навчання. В деяких школах з очним навчанням старшокласники вже займаються у другу зміну, а молодші – у першу.

При цьому уроки починаються не о 8:00, а о 9:00. Сергій Шкарлет зауважив, що в таких складних обставинах ключовою стає роль батьків, які мають допомагати дитині опановувати навчальну програму. Наразі МОН працює у кількох напрямках: створює інтерактивні додатки, які не потребують підключення до інтернету; наповнює електронну бібліотеку підручниками для 1-11 класів; гейміфікує і пристосовує контент Всеукраїнської школи онлайн для використання без підключення до мережі.

Також Міністерство працює над вирішенням проблеми щодо забезпечення гаджетів учасників освітнього процесу.

Якщо вчителі здебільшого забезпечені ноутбуками, то діти, особливо в сільській місцевості, не мають можливості навчатися онлайн через відсутність технічних засобів.

Для вирішення питання МОН веде перемовини з міжнародними організаціями щодо забезпечення ноутбуками й планшетами дітей – ВПО.

Опубліковано: Освітній портал

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

27-28 жовтня 2022 року відбулась Перша міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2022» за участі заступника Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова.

Головна мета заходу – об’єднати на одному майданчику провідних учених, експертів України та інших країн для обговорення нагальних питань щодо шляхів імплементації найкращих практик відкритої науки та інновацій в Україні, що реалізовується в Європейському дослідницькому просторі.

Участь у конференції взяли понад 2 тис. учасників із 32 різних країн світу:

керівники та співробітники наукових бібліотек;

менеджери з управління інституційними репозитаріями;

керівники та відповідальні виконавці науково-дослідних проєктів;

керівники лабораторій нетекстових матеріалів;

менеджери з цифрової інформації, видавці наукових журналів;

розробники науково-інформаційних платформ (CRIS);

засновники дослідницьких цифрових інфраструктур, проєктні менеджери, співорганізатори стартапів, президенти асоціацій та громадських організацій, аспіранти, молоді науковці та інші представники наукової сфери.

Під час заходу спікери з України, Польщі, Нідерландів, Німеччини, Данії, Сполучених Штатів Америки, Словаччини, Хорватії та інших країн представили 46 доповідей.

Доповідачі: Ігор Таранов – генеральний директор Директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки України; Алла Жарінова – виконуюча обов’язки директора Державної науково-технічної бібліотеки України; Майкл Арентоф – керівник відділу відкритої науки Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії; Сюзанна Дюмушель – керівник європейського співробітництва CNRS, координатор OPERAS RI, Директор асоціації EOSC; Сусанна Морнаті, виконавча директорка 4Science. Доповіді стосувалися відкритого доступу до дослідницьких інфраструктур, сучасних тенденцій у практиках оцінювання наукових досліджень, відкритих інновацій під час воєнних дій та плану відновлення країни у післявоєнний період, відкритого доступу до наукових результатів й науково-технічної інформації, відкритих даних та відтворюваності результатів наукових досліджень тощо. За результатами конференції буде підготовлена резолюція, у якій розкажуть про подальші кроки в реалізації національного плану щодо відкритої науки в Україні.

Докладніше з матеріалами конференції можна ознайомитись на ютубі за посиланнями: (27 жовтня 2022 року): youtu.be/FPEMBV5lFkI (28 жовтня 2022 року): youtu.be/cjQcEbs9Y4U

Проведення заходу ініційовано до Міжнародного тижня відкритого доступу «Open Access Week 2022».

Організатори:

Державна науково-технічна бібліотека України під егідою Міністерства освіти і науки України та Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».

У понеділок, 7 листопада у Великій залі УжНУ відбувся Українсько-словацький бізнес-форум. Захід приурочили до проведення засідання Українсько-словацької міжурядової Комісії та візиту словацької делегації в Україну.

Основними організаторами заходу стали Торгово-промислова палата України та Словацьке агентство інвестицій та розвитку торгівлі за підтримки Закарпатської торгово-промислової палати, Офісу Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Міністерства економіки Словаччини.

У бізнес-форумі взяли участь представники словацького та українського бізнесу, із онлайн-привітанням учасникам форуму звернулася віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Також на відкритті форуму були присутні міністр економіки Словаччини Карел Гірман, заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков, державний секретар міністерства транспорту і будівництва Словаччини Ярослав Кметь, віце-президент Торгово-промислової палати України Валерій Король, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита та інші.

На заході відбулося обговорення основних напрямків співпраці у сфері відновлення України, енергетичного сектору, інфраструктури, логістики і транспорту, науково-технічного співробітництва, промислового комплексу і машинобудування, доступу до ринку ЄС, гуманітарної та медичної допомоги.

У рамках заходу також відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння між торгово-промисловою палатою України та українсько-словацькою радою розвитку та співпраці.

Інформаційно-видавничий центр

Фото: Віталій Завадяк

Щорічний радіодиктант національної єдності-2022 відбудеться 9 листопада, у День української писемності та мови, об 11:00 за київським часом.

До найбільшого україномовного флешмобу традиційно приєднаються мільйони українців по всьому світу.

Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура.

Водночас флешмоб укотре вийде за межі суто радіоформату: він наживо транслюватиметься на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного Мовлення.

Авторкою тексту цьогорічного радіодиктанту стане письменниця та режисерка Ірина Цілик, а читатиме його народна артистка Ада Роговцева.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

4 листопада 2022 року в Австралії завершилось 41-е засідання Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, під час якого Україна прийняла головування в цій організації.

Комісія (ККАМЛР) займається питаннями захисту та контролю вилову морських живих ресурсів у регіоні, адже Антарктика важлива не тільки для наукових досліджень стану всієї планети, а й для рибного промислу.

Головування України триватиме 2 роки: до осені 2024-го. Важливо, що наша держава вперше очолила ККАМЛР з часу набуття членства в організації (1994 р.).

Новим головою Комісії став Віталій Цимбалюк – український дипломат, колишній Посол України в Республіці Чилі, з яким НАНЦ має багаторічний досвід плідної співпраці. Чому це важливо для України? Насамперед це можливість відстоювати свої наукові та рибогосподарські інтереси в Антарктиці.

Зокрема, створення морських охоронюваних районів (МОР): в районі Антарктичного півострова (саме тут розташована наша станція «Академік Вернадський», це була ініціатива України, схвалена Комісією 2019 року); у районі Моря Ведделла; у Східній Антарктиці. Загальна площа цих трьох територій приблизно дорівнює площі Індії та Пакистану разом узятих. Створення згаданих зон сприятиме виконанню глобального зобов’язання перетворити 30% земної суші та океанів в охоронювані території до 2030 року, а найголовніше – дозволить значно захистити морських мешканців Південного океану: китів, тюленів, пінгвінів тощо. На жаль, на цьому засіданні жодна із пропозицій щодо створення нових МОР не була підтримана Комісією внаслідок заперечень з боку росії та Китаю, але робота над цим триває. Окрім того, для екологічних, океанологічних та біологічних досліджень у морських водах Антарктики заплановано залучити наше науково-дослідне судно «Ноосфера».

Також Україна продовжує представляти у Південному океані рибальський флот на двох видах промислу – іклачів та антарктичного крилю, що залишає Антарктику для нас важливим рибопромисловим регіоном. Рибальство тут здійснюється відповідально, згідно з міжнародно розподіленими лімітами, із зобов'язанням проведення наукових досліджень морських ресурсів. Варто зазначити, що у довоєнні часи вилов в Антарктиці українськими рибалками перевищував весь вилов риби в Чорному і Азовському морях, а також річках України.

В умовах війни з росією промисел в Антарктиці є для нас єдиною можливістю забезпечити українців власною продукцією.

Наступне засідання ККАМЛР, яке матиме статус позачергового, спеціально присвяченого питанням створення нових МОР, відбудеться вже навесні 2023 року у Чилі.

Захід пройде під головуванням українського очільника Комісії. Пишаємося, що навіть у складних умовах війни Україна робить активний внесок у збереження антарктичних морських екосистем і відстоює власні інтереси на міжнародній арені.

Студентська делегація УжНУ повернулася з тижневого тренінгу в румунській Тульчі Продовжуємо серію публікацій про нові можливості для студентів та викладачів УжНУ, які відкрилися цього року завдяки підтримці міжнародних партнерів нашого університету. Мова – про можливості для розвитку, удосконалення навичок і успішної самореалізації в освіті та науці.

Цього року важливо відзначити нову стійку тенденцію – прискорену динаміку міжнародної співпраці, коли між підписанням угоди про партнерство і першим спільно втіленим проєктом проходять буквально тижні. А ще примітно, як одна реалізована ініціатива створює передумови і стає початком нових цікавих проєктів.

Власне, ця публікація – одна з таких історій. Нещодавно ми розповідали про нового партнера – університет Центрального Ланкаширу, з яким УжНУ підписав угоду про співпрацю лише наприкінці червня, а вже реалізує другий спільний проєкт. Згадуємо про це невипадково, адже співпраця з британським університетом наразі акцентована на можливостях для студентів та викладачів УжНУ вдосконалити знання англійської мови. Добре володіння якою – запорука участі в інших міжнародних проектах.

Проректорка Мирослава Лендьел розповідає, що зовсім нещодавно відбулося підписання договору про співпрацю між Ужгородським національним університетом і Союзом українців Румунії. А з 23 по 28 жовтня два десятки наших студентів пройшли тижневе стажування в місті Тульча в рамках проєкту Еразмус + під назвою «Boost the European Feeling». – Цей дуже цікавий захід для молоді профінансований Європейською Комісією, а організований Союзом українців Румунії спільно з Ужгородським національним університетом. Він тривав тиждень, але вже в перші дні ми отримали дуже гарні відгуки про наших студентів.

І зокрема – надзвичайно приємні враження румунських партнерів від того, наскільки добре студенти УжНУ володіють англійською. Це – гарне свідчення того, що ті мовні проєкти, які ми реалізуємо в університеті, – дуже корисні. Бо дають можливість брати участь в нових активностях і цікавих міжнародних програмах. Таким чином формується ланцюжок можливостей для постійного розвитку і вдосконалення наших студентів та викладачів, – каже Мирослава Олександрівна.

Проєкт «Boost the European Feeling» зібрав молодь з Румунії та України, щоб ознайомити їх із цінностями Європейського Союзу. Молоді люди ознайомилися з концептуальними поняттями символіки та принципів ЄС, а також приділили багато уваги тому, як вони можуть зробити внесок у підтримку етнічної, мовної та культурної ідентичності. Керівниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєенцева розповідає, що делегацію від УжНУ скали 21 студент, 4 школярок-старшокласниць з ужгородської гімназії та керівниця групи – старша викладачка кафедри романських мов та зарубіжної літератури Оксана Дацьо. – Ще троє наших студентів в останній момент не змогли поїхати, тож замість них до групи долучилися троє молодих людей з прикордонного села Велятино, яке активно співпрацює з сусідніми румунськими громадами. Також у тренінгу взяли участь 30 студентів та школярів із Румунії. Треба відзначити, що програма була надзвичайно насиченою і різноманітною.

Крім занять і тренінгів, молодь мала також багато цікавих зустрічей, подорожей і екскурсій, - розповідає Оксана Іванівна. Ми попросили учасників проєкту поділитися враженнями від поїздки до Тульчі.

Молоді люди підійшли до цього прохання креативно. Далі на відео – Емілія Токар (студентка 3 курсу ФІФ, англ.філологія), Рома Третяк (студентка 2 курсу, ФІФ англ філологія), Білан Вероніка (учениця 11 класу, гімназія м.Ужгород), Молдован Анастасія (студентка 1 курс ФІФ, румунська філологія), Гаврилешко Олександр (студент 1 курсу ФІФ, англ філологія) та Гевді Оксана (студентка 4 курсу, англ філологія).

Своїми враженнями від тренінгу в Румунії поділилася і керівниця групи Оксана Дацьо: – Такі поїздки надзвичайно об'єднують дітей. Це проявляється у спілкуванні, умінні працювати як у команді, так і самостійно, черпати нові знання, креативно підходити до певної ситуації та вирішувати її, не боятися виступати на публіці. Саме цим проблемам був присвячений цей захід.

Прекрасним є той факт, що студенти вільно спілкувалися трьома мовами: українською, румунською та англійською. Мені надзвичайно приємно за наших студентів. Я впевнена, що майбутнє України – саме за такою молоддю.

Підготував Ярослав Світлик

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

На черговому засіданні Уряду ухвалено постанову про реалізацію експериментального проєкту щодо формування та застосування електронного документа про освіту.

Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Цифровий документ про освіту буде в мобільному застосунку «Дія» і відображатиме дані, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, після звірення даних із відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та здійснення відповідних технічних доопрацювань.

Рішення передбачає забезпечення рівних можливостей доступу до освіти та працевлаштування громадян України. Реалізація затвердженого Порядку дозволить особі, яка досягла 14-річного віку, є власником відповідного документа про освіту та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, безоплатно сформувати засобами застосунку «Дія» відомості про документи про освіту та використовувати їх замість паперових та без додаткового пред'явлення відповідних документів:

документи про базову середню освіту;

документи про повну загальну середню освіту;

документи про професійну (професійно-технічну) освіту;

документи про фахову передвищу освіту;

документи про вищу освіту (науковий ступінь).

Проєкт буде здійснювати Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Державною податковою службою України, за підтримки проєкту EU4DigitalUA.