Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Основна сесія НМТ тривала з 22 липня до 4 серпня, результати отримали 187 тис. 345 учасників.

Оцінювання відбувалося в понад 250 населених пунктах України і в більш ніж 40 містах Європи. Під час основної сесії понад 19 тис. українців склали тест за кордоном.

Вступники продемонстрували високий рівень знань і незламність, та навів статистику найвищих результатів складання НМТ під час основної сесії.

200 балів: з одного предмета отримали – 7462 учасники;

з двох предметів – 1855 учасників;

з трьох предметів – 510 учасників;

з математики 200 балів набрали – 5965 учасників;

з української мови – 2852 учасники;

з історії України – 3885 учасників.

Досвідчені ментори ознайомлять третьокурсників-айтівців УжНУ із напрямком бізнес-аналізу З 1 вересня цього року на факультеті інформаційних технологій УжНУ апробують тіснішу співпрацю з представниками IT-спільноти: фахівці компанії EPAM викладатимуть курс бізнес-аналітики для студентів спеціальності «Комп’ютерні науки».

До співпраці запрошують також представників інших спеціальностей.

Досвідчені ментори ознайомлять третьокурсників із напрямком бізнес-аналізу, зокрема – роллю бізнес-аналітика в проєктах із розробки програмного забезпечення. У

продовж семестру відбуватимуться лекційні й практичні заняття, студенти матимуть змогу переглядати відеолекції, проходитимуть тестування й працюватимуть у командах над проєктами. Завершиться курс захистом студентських розробок.

Ті, хто в підсумку здобуде понад 80 балів, одержать сертифікат від EPAM. А найкращі студенти матимуть перспективу отримати офер від компанії.

Тож фактично йдеться про запровадження дуальної форми освіти, адже третьокурсників навчатимуть фахівці з найбільшої IT-компанії України, які мають великий досвід роботи у сфері бізнес-аналізу.

Підготовлено за інформацією факультету ІТ

Повномасштабна війна внесла корективи у життя кожного. Проте держава має функціонувати, підприємства – працювати, оскільки від наповнення бюджетів, зокрема, залежить обороноздатність країни. Закарпаття – один із найбезпечніших регіонів, тому має бути і є економічним та гуманітарним тилом.

Про особливості роботи бізнесу після 24 лютого, перепони, пошук розв'язання проблемних питань говорили в УжНУ під час круглого столу «Економіка війни: виклики та можливості».

«Питання, які сьогодні розглядаємо, надзвичайно важливі. Кожен має змогу поділитися думками, досвідом, планами. Це сприятиме тому, аби підприємці в співпраці з владою, освітянськими структурами діяли симультанно на користь нашої держави, краю, і це принесе свої результати», – наголосив ректор Ужгородського національного університету Володимир Смоланка.

Ініціатор заходу, декан економічного факультету вишу Віталій Сержанов зауважив, що для перемоги потрібна стабільна економіка, а досягнути цього можна спільними зусиллями влади, бізнесу, науковців й освітян.

«Сьогодні потрібно думати не тільки про те, як нам працювати в умовах війни, а й про те, як відновлювати й розвивати країну. Серед проблем, з якими стикаємося, – можливість залучення інвестицій, ціна кредитних ресурсів, нестабільність курсу, рівень інфляції, пошук фахівців, фінансування, соціальне забезпечення. А така зустріч спрямована на пошук шляхів вирішення цих питань щодо процесу сучасного ведення господарської діяльності», – наголосив Віталій Сержанов. За його словами, співпраця між владою, і підприємцями, і університетом необхідна, оскільки потрібно знати, на які виклики реагувати, як змінювати навчальні програми, як бути корисним для регіону.

Своєю чергою голова Закарпатської ОВА Віктор Микита зосередив увагу на вже здобутому досвіді взаємодії адміністрації з підприємцями, стимулювання економіки в умовах воєнного стану, прийому з інших регіонів компаній та внутрішньо переміщених осіб.

Розповів очільник області й про наповнення бюджету від початку року 4 млрд 601 млн грн, перевиконання плану, створення «Банку землі», системну комунікацію як необхідну складову роботи, реєстрацію першого в Україні під час війни індустріального парку, нові плани щодо створення сільськогосподарського кластера.

Аби дискусія була ґрунтовною та результативною долучилися представники місцевих та релокованих компаній, народні депутати Роберт Горват і Михайло Лаба, заступник голови Закарпатської облради Андрій Шекета, міські голови Ужгорода Богдан Андріїв та Мукачева Андрій Балога, головного управління ДПС у Закарпатській області Олексій Петріченко та інші.

Віталій Завадяк

 Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

8 серпня 2022 року, відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння між МОН та Відділом видавництва та оцінювання Кембриджського університету.

Угода, підписана Міністром освіти і науки Сергієм Шкарлетом та виконавчою директоркою департаменту освітнього партнерства Кембриджського університету Джейн Манн, закріплює співпрацю між освітянами Центру видавництва та оцінювання Кембриджського університету.

«Підписання Меморандуму відкриє нові шляхи для подальшої співпраці у галузі освіти та стане початком багатьох добрих справ в академічних сферах України та Великої Британії», – зазначив Сергій Шкарлет.

Після зустрічі Міністра з представниками університету в Лондоні, яка відбулася в травні 2022 року, українські та кембриджські експерти розпочали активне розроблення цієї програми.

Угода передбачає: створення карт навчання для систем освіти країн, які приймають українців; допомогу в реєстрації результатів навчання кожної дитини; надання постійної підтримки вчителям.

Запропонована британськими колегами технологія створення карт, що зображують відмінності між національними освітніми програмами, спрямована на допомогу іноземним викладачам оцінити об‘єктивний рівень освіти учнів і студентів, а також посприяти учням та студентам у полегшенні перехідного процесу в навчанні.

Ці карти також стануть у пригоді під час повернення українських дітей, адже допоможуть нашим викладачам зрозуміти досягнутий прогрес у навчанні залежно від того, в якій країні перебували українські учні та студенти. Меморандум між МОН та Кембриджем закладає основу для інституційної співпраці в реалізації програми. Кожен крок вимагає підтримки урядів, партнерів та донорів. Департамент освітнього партнерства Кембриджського університету досліджує можливості та вітає надходження пропозицій щодо різних джерел трансформаційного фінансування, яке перетворило б зазначені цілі на реальність.

«Цей план зможе вплинути на мільйони людей. Українські вчителі та діти знатимуть, з чого починати навчання, коли повернуться додому. Уряд зможе визначити проблемні питання, на які варто звернути увагу в освіті в усій країні. Також, якщо молодь зможе продовжити розвивати основні навички й спроможності, Україна матиме необхідний людський капітал для відбудови країни», – сказала Джейн Манн, виконавча директорка департаменту освітнього партнерства Кембриджського університету. Угода ґрунтується на підтримці та партнерстві Кембриджа з українськими освітянами та здобувачами освіти, серед яких студенти медичних ЗВО, які прибули для проходження клінічної практики в цьому університеті. У ній також використано напрацювання, отримані під час роботи з переміщеними особами по всьому світу.

«Кембридж солідарний з Україною. І не лише під час війни, а й після неї, коли Україна відновлюватиметься. Ми готові вживати сміливих колективних заходів, щоб використати всі можливості Кембриджа для допомоги тим, хто її найбільше потребує. Ця програма змінить життя багатьох дітей в Україні й матиме величезний позитивний вплив на їхнє майбутнє», – сказав віцеканцлер Кембриджського університету професор Стівен Дж. Туп.

Як відбуватиметься навчання в університетах, чи зірвана цьогорічна вступна кампанія, де житимуть студенти, якщо гуртожитки віддані вимушеним переселенцям, мультитест замість ЗНО, війна і працівники УжНУ – теми, які обговорили з ректором Ужгородського університету Володимиром Смоланкою.

Більше – у випуску «Актуального інтерв’ю» на Tv21Унгвар.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Між Кабінетом Міністрів України, представленим МОН, Німецьким державним банком розвитку KfW і Українським Фондом соціальних інвестицій (УФСІ) було укладено грантову та проєктну угоду на суму 20 млн євро, що передбачає впровадження програми «Професійна освіта та підготовка у Східному партнерстві».

«Підписанням угоди ми подаємо чіткий сигнал, що твердо віримо у процвітаюче майбутнє України й вже зараз інвестуємо у відбудову країни. Надаючи ці 20 мільйонів євро для українських закладів професійної освіти, Федеральний уряд Німеччини хоче підтримати українську молодь і показати перспективи професійного розвитку.

Підвищення привабливості закладів професійної освіти робить також важливий внесок у економічний розвиток України.

Молоді люди з якісною професійною освітою – фундамент майбутнього України. Німецький уряд буде й надалі супроводжувати Україну на її шляху до процвітаючого й мирного майбутнього», – зазначила Надзвичайний і Уповноважений Посол Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, пані Анка Фельдгузен. Міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини через німецький банк розвитку KfW виділив 20 мільйонів євро гранту на створення Центрів професійної досконалості в межах програми «Професійна освіта та підготовка у Східному партнерстві».

«У ці складні часи ми раді вітати продовження та поглиблення співпраці між Урядами Федеративної Республіки Німеччини та України у сфері розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в Україні. Очікуємо, що досвід і фінансова допомога європейських партнерів дозволить не лише модернізувати інфраструктуру, інструментарій і методологію Центрів професійної досконалості, а й підтримає молодь у реалізації власного потенціалу та сприятиме повоєнному відновленню України», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Відповідно до підписаної Угоди, грант буде спрямовано на оновлення інфраструктури професійно-технічних закладів, забезпечення необхідним обладнанням навчальних лабораторій і майстерень, а також впровадження сучасних навчальних програм.

«У межах проєкту будуть створені Центри професійної досконалості відповідно до найсучасніших стандартів у системі професійної освіти, що відповідатимуть потребам ринку праці та запитам роботодавців. Ми щиро віримо, що знаннями та навичками майбутні здобувачі освіти закладуть основу для розвитку України під час та після війни», – зауважила керівник департаменту Сталий економічний розвиток та освіта, регіону Східна та Південно-Східна Європа, Туреччина, Центральна Азія та Кавказ.

Захід організували передусім для того, щоб учні могли щось нове для себе дізнатися, побачити, навчитися, завести корисні знайомства – відчути поштовх до розвитку 1 серпня на базі УжНУ за сприяння Закарпатської ОВА й Закарпатського ІТ-кластеру та за підтримки Наукового ліцею стартувала Літня школа інформатики. Освітня ініціатива об’єднала майже дві сотні школярів 6–10 класів із усієї області та внутрішньо переміщених дітей.

Як відбувається навчальний процес, дізнавався Медіацентр.

Програмують роботів, друкують на 3D-принтері й створюють односторінкові сайти: в УжНУ триває Літня школа інформатики Заняття проводить доцент кафедри системного аналізу та теорії оптимізації Андрій Брила

Заняття проводить доцент кафедри системного аналізу та теорії оптимізації Андрій Брила

«Це вже друга літня школа на базі УжНУ цього року, — розповідає проректор УжНУ Ігор Король. — Першою була Літня школа з математики, а тепер триває така ж з інформатики. Обидва заходи організовує спільно обласний департамент освіти і науки, молоді та спорту, Ужгородський національний університет та Науковий ліцей. Програма передбачає 6-денне навчання в Ужгороді – групові лекції та робочі дні в аудиторіях для школярів. 6-класники мають заняття з учителями інформатики у Науковому ліцеї, решта ж школярів займаються тут, у головному корпусі УжНУ, на БАМі». Протягом тижня навчання школярі здобувають базові знання у сфері ІТ, дізнаються про робототехніку, вчаться простих мов програмування, набувають навичок створення елементарних односторінкових сайтів тощо. Програма диференційована, щоб діти отримували інформацію відповідно до свого віку. Крім того, учні слухали лекції й спілкувалися з представниками відомих ІТ-компаній, як-от: EPAM University Program в Україні, Sigma Software, Astound Commerce, SCS-IT, Educator. До всього – дізналися, що навіть ті, хто не сильний у програмуванні, можуть знайти себе в ІТ-сфері.

Тимчасовий виконувач обов’язків декана факультету математики та цифрових технологій Павло Мулеса розповідає: «Бачимо, що частина дітей, які були в нас на Літній школі з математики виявили бажання долучитися й до Літньої школи з інформатики. Робимо висновки, що з нами їм було цікаво і корисно, тому й прийшли вдруге. У нас є всі можливості, щоб діти могли практикувати на сучасній техніці, тому тут кожен здобуває не лише теоретичні, а й практичні знання. Наші викладачі займаються зі старшими учнями 9 і 10 класів, бо всі вони — потенційні абітурієнти УжНУ. Для 7-8-класників заняття проводять наші активні студенти, які брали участь в олімпіадах і мають бажання ділитися своїми знаннями з дітьми. Також із ними займаються вчителі інформатики. Мабуть, найцікавіше для учнів на нашому факультеті — це робототехніка та розробка простих сайтів».

Із факультету інформаційних технологій деякі учні пішли з сувенірами: «Наші студенти самі розробили 3D-принтер: сконструювали його, надрукували для нього ж частину деталей. І з учнями Літньої школи інформатики ми вчилися 3D-моделювання. Розповіли їм, що можна друкувати на такому принтері, показали, як працює програмне забезпечення для нього. У результаті школярі самі завантажили моделі для друку та у зменшеному масштабі надрукували собі сувеніри на згадку. Також для учнів будуть невеликі змагання з програмування, якого ми їх навчимо», — розповідає заступник декана факультету інформаційних технологій Олександр Левчук.

Павло Мулеса акцентував: «Звичайно, учні хвилюються, що у них щось не вийде, вони чогось не зрозуміють, буде занадто складно тощо. Але насправді найгірше для них — просто прийти, відсидіти, піти й нічого з цього не винести і не запам’ятати. Ця школа для того, щоб вони могли щось нове дізнатися, побачити, навчитися, завести корисні знайомства. І якщо щось незрозуміло, то це не страшно, це нормально: ми відкриті до всіх питань і діалогу, навіть якщо ті питання самим учням здаються банальними. Саме для цього ми тут і зібралися».

Ксенія Шокіна

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

4 серпня 2022 року Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у межах робочої поїздки зустрівся з батьками учнів однієї зі шкіл міста Суми. Разом вони оглянули облаштоване в закладі укриття та обговорили бачення форми освітнього процесу у новому навчальному році.

За словами Міністра, думки батьків розділилися. «Одні хочуть скорішого повернення дітей до традиційного навчання, взаємодії з вчителями та спілкування з однолітками, адже соціалізація – важливий елемент для розвитку. Інші батьки задоволені створеними умовами в захисній споруді школи, однак їхні серця стискаються від думки, що вони не будуть поруч зі своєю дитиною в разі повітряної тривоги», – зазначив Сергій Шкарлет.

Міністр підкреслив, що всі діти повинні отримувати знання виключно в безпечних умовах. «Право вибору форми навчання буде за батьками.

Адміністрація школи створить умови для очного та дистанційного навчання, а також уже працює над форматом змішаного навчання», – додав він.

Сергій Шкарлет висловив вдячність директору школи та колективу, які опікуються долею учнів і створюють умови для того, аби школа була місцем безпеки. У закладі створено необхідні умови для освітнього процесу: працює 4 кабінети української мови та літератури, по два комп’ютерні класи, кабінети фізики, англійської мови, історії, зарубіжної літератури, математики, по одному кабінету хімії, географії, окремий кабінет для вивчення предмета «Захист України», 2 майстерні та кабінет обслуговуючої праці, спортивна зала, спортивний майданчик зі штучним покриттям. Також є медичний кабінет.

Учні харчуються в їдальні, що розрахована на 250 посадкових місць. Харчоблок забезпечено необхідним технологічним обладнанням. У закладі є 14 інтерактивних комплектів, 48 комп’ютерів, 29 ноутбуків, 11 багатофункціональних пристроїв, 7 принтерів, 7 ламінаторів, 22 телевізори. Заклад підключено до інтернету. Школа має Wi-Fi зону. Укриття укомплектовано засобами пожежогасіння, наявні схеми евакуації та позначено шляхи евакуації. Проведено перевірку системи вентиляції.

Створено запаси води, продуктів харчування та медикаментів. У приміщенні укриття встановлено меблі та доступний інтернет для організації освітнього процесу.