Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

</p

Учні старшої профільної школи, що буде запроваджена в 2027 році, вивчатимуть 7 обовʼязкових дисциплін – українську мову, літературу, історію України, англійську мову, математику, фізичну культуру й захист України.

Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки, презентуючи зміни, що відбудуться з упровадженням реформи профільної освіти. Інші шкільні предмети будуть вивчатися учнями залежно від вибору профілю навчання.

Вибір предметів або курсів планується забезпечити завдяки навчальним програмам, над якими МОН уже почало працювати, а також створенню академічних ліцеїв.

Очікується, що ліцеями будуть переважно великі заклади освіти з кількома паралелями старших класів.

Завдяки цьому учнів можна буде обʼєднати в групи для вивчення різних предметів.

Водночас що більше учнів на паралелі, то ширший вибір предметів може бути запропонований.

У МОН зазначають, що цей чинник є особливо актуальним для сільських шкіл і шкіл невеликих міст, де зазвичай замала кількість учнів не дає змоги організувати повноцінне профільне навчання.

Для допомоги учням у питанні вибору профілю у школах має бути запроваджена посада карʼєрного радника. За планом МОН, це будуть фахівці, які пройдуть спеціальну підготовку і займатимуться консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.

Окрім того, упродовж навчання в 10 класі у школярів буде змога змінити обраний профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. У 10 класі викладатиметься найменше «профільних» предметів і найбільше обовʼязкових для всіх учнів.

В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.

Перша леді України Олена Зеленська у Києві провела зустріч із міністеркою освіти і науки Естонії Крістіною Каллас.

Олена Зеленська подякувала естонському уряду, Президенту та першій леді за підтримку й можливість реалізовувати спільні проєкти. Зокрема, під час зустрічі обговорили втілення ініціатив, що стосуються захисту дітей, і співпрацю з Фундацією Олени Зеленської.

«Завдяки підтримці Естонії одна з великих багатодітних родин, яка втратила свій будинок через російську навалу, отримала новий, зведений командою моєї Фундації.

За власним проєктом ви самостійно зводите одразу три будинки для великих прийомних родин у Житомирській області.

Це неймовірна підтримка та приклад для інших партнерів», – сказала дружина Президента України.

Також на зустрічі йшлося про підтримку ментального здоров’я дітей і підлітків.

«В Естонії працює мережа центрів психологічної підтримки, що пропонує психологічні консультації для дітей, молоді та сімей. Вона може стати прикладом інтеграції таких центрів у систему шкільної психологічної допомоги в Україні», – зазначила перша леді.

Крім того, Олена Зеленська розповіла про впровадження в українських школах нових програм соціально-емоційного навчання та про вступ України до Коаліції шкільного харчування.

Зокрема, 12–13 листопада наша країна проведе регіональний саміт у межах роботи цієї Коаліції.

«На саміті ключовими темами обговорення стануть пріоритет забезпечення дітей якісним харчуванням у Європі, його вплив на дитяче здоров'я», – додала перша леді.

Дружина Президента запросила Естонію взяти участь у цьому заході.

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій визнав незадовільною роботу Міністерства освіти і науки в частині забезпечення підручниками та навчальними посібниками системи загальної середньої освіти.

Відповідне рішення було ухвалене під час засідання профільного комітету, що відбулося 22 жовтня.

Члени комітету одностайно прийняли рішення, яким констатували наявність проблем щодо забезпечення підручниками та навчальними посібниками шкіл, які набули системного характеру, призвели до затримки доставки підручників до шкіл у 2024/25 навчальному році та потенційно можуть призвести до зриву доставки підручників та посібників у наступному навчальному році.

Йдеться про несвоєчасність доставки підручників безпосередньо до шкіл, у тому числі навчальної літератури для дітей з порушенням зору та дітей з навчанням мовами національних меншин.

Також депутати наголошують на відсутності належних механізмів забезпечення підручниками та посібниками українських дітей, які перебувають за кордоном.

Окрім того, депутати звертають увагу на порушення вимог чинного законодавства в частині запровадження інтерактивного електронного додатку до підручника та обов’язкової апробації навчальної літератури, закупівля якої здійснюється за кошти державного бюджету.

Ще однією проблемою є низька якість змісту підручників та відсутність необхідних заходів з боку МОН, зокрема щодо вдосконалення процедури конкурсного відбору підручників та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

Зважаючи на це, профільним комітетом було затверджено низку рекомендацій Кабінету Міністрів та Міністерству освіти і науки, спрямованих на удосконалення як забезпечення підручниками у наступному навчальному році, так і підвищення їх якості.

У засіданні комітету брали участь представники Міністерства освіти і науки, Інституту модернізації змісту освіти, а також Українського інституту розвитку освіти.

 

Уперше з часів здобуття незалежності України підписано окремий міжурядовий договір про науково-технологічну співпрацю України й Німеччини.

Сьогодні під час візиту німецької делегації міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та федеральна міністерка освіти і наукових досліджень Беттіна Штарк-Ватцінґер підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Німеччини про співробітництво у сферах науки, технологій, інновацій та вищої освіти.

Двостороння співпраця України і Німеччини охоплюватиме: обмін експертами для реалізації спільних науково-технічних програм; участь у міжнародних проєктах, організацію спільних наукових конференцій, семінарів і симпозіумів; створення і спільне використання інноваційних структур; підтримку програм вищої освіти та розвиток партнерських відносин між університетами обох країн.

«У минулому році ми відзначили 30-річчя встановлення українсько-німецького співробітництва у сфері науки й технологій. Сьогодні укріпили це співробітництво, підписавши нову угоду.

Для нас це важлива угода, оскільки розуміємо, що наука не може розвиватися окремо, вона розвивається у взаємодії та співпраці. Ми чітко розуміємо, що відновлення України неможливе без технологій, а технології своєю чергою не можуть існувати без науки», — зазначив Оксен Лісовий.

«Жорстока загарбницька війна росії спричиняє в Україні жахливі страждання й руйнування. Вона має важкі наслідки і для української науки. Ми стоїмо на боці України і надаємо їй військову, гуманітарну та економічну підтримку.

Проте наші зусилля у воєнний час спрямовані і на відновлення. Новою угодою про співробітництво у сфері науки і технологій, яку сьогодні підписуємо, ми поглиблюємо співробітництво з українськими партнерами у сфері науки і досліджень. Зміцнення інноваційної сили України вже сьогодні зміцнює країну для відновлення та для майбутнього у мирі та свободі», — додає міністерка освіти і наукових досліджень Беттіна Штарк-Ватцінґер.

Також у межах візиту відбулася презентація чотирьох новостворених українсько-німецьких центрів передових досліджень, які розпочали роботу в цьому році, і є однією з ключових ініціатив науково-технологічної співпраці між Україною і Німеччиною.

Центри передових досліджень — це чотири наукові центри, де українські й німецькі дослідники спільно працюватимуть над дослідженнями та створенням передових технологій.

Вони функціонують у Львові, Харкові, Києві та отримують фінансову підтримку Німеччини у розмірі орієнтовно 10 млн євро.

Детальніше про центри: Один з центрів передових досліджень у Львові працює над розробленням нових антибактеріальних сполук, що матимуть важливе значення для медицини та боротьби з інфекційними захворюваннями і будуть вирішувати проблему антибіотикорезистентності;

Інший — займається аналізом історичних травм ХХ століття, вивченням важливих історичних подій, спрямованих на осмислення й аналіз суспільних змін та наслідків конфліктів.

У Харкові діяльність центру зосереджено на застосуванні плазмових технологій у спінтроніці, що відкриває нові можливості для розвитку передових електронних пристроїв.

У Києві центр фокусується на дослідженні квантових матеріалів, розвитку високотехнологічних рішень у галузі інформаційних технологій та фізики.

Підписання Угоди стало черговим важливим кроком у зміцненні українсько-німецьких відносин та розвитку інноваційного потенціалу обох країн.

Дякуємо нашим колегам за співпрацю. 

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

</p