У фаховому журналі "Вісник науки та освіти" у співавторстві вийшла науково-методична стаття  Галини Вікторівни Різак "ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ". 

Упровадження штучного інтелекту допомагає відкрити нові можливості для покращення якості навчання, персоналізації освітніх програм та оптимізації роботи викладачів.

Проте для ефективного використання цього потенціалу необхідним є створення та впровадження відповідних педагогічних стратегій.

Метою статті є дослідження й аналіз найбільш ефективних підходів до інтеграції штучного інтелекту у вищу освіту. У процесі дослідження з’ясовано, що штучний інтелект є потужним інструментом, здатним автоматизувати рутинні завдання, аналізувати значні обсяги даних і приймати обґрунтовані рішення.

Інтеграція штучного інтелекту у вищу освіту здійснюється шляхом створення «розумних» систем, які спрощують та оптимізують освітній процес.

До основних напрямів використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти України належать автоматичне оцінювання, інтервальне навчання, смарткампус, чат-боти. Одна з головних стратегій впровадження штучного інтелекту в освітній процес –  це персоналізоване й адаптивне навчання.

Розглянуто перспективні напрями впровадження штучного інтелекту у вищу освіту, зокрема прокторинг та інтелектуальні мультиагентні системи.

Зазначено, що інтеграція різних сервісів на основі штучного інтелекту допомагає ефективно організувати освітній процес, знижуючи навантаження на педагогів і підвищуючи індивідуалізацію навчання.

Проаналізовано основні приклади інструментів на основі штучного інтелекту, які можуть бути використані в освітньому процесі для створення контенту, аналізу матеріалів, генерації зображень і покращення взаємодії з освітніми ресурсами.

Зі збільшенням частотності застосування штучного інтелекту в освіті важливо інтегрувати етичні принципи в розроблення та використання освітніх технологій.

Стратегія для забезпечення етичного використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі має охоплювати розроблення етичних стандартів і правил, навчання користувачів і фахівців щодо етичних питань, а також впровадження механізмів аудиту та відповідальності.

Закладам вищої освіти необхідно регулярно здійснювати аналіз та оцінювання впливу технологій штучного інтелекту на освітній процес, щоб гарантувати їхню максимальну ефективність і вчасно виявляти можливі проблеми.

Загалом, застосо- вуючи ефективні педагогічні стратегії, заклади вищої освіти можуть використовувати потенціал штучного інтелекту для створення персона- лізованого освітнього досвіду, підвищення залученості здобувачів освіти і полегшення прийняття рішень на основі значних обсягів даних.

Дякуємо за особисту фінансову підтрику Марії Холопік та Олесі Холопік.

Вл.інф.

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

Переможцям міжнародних учнівських олімпіад та їхнім учителям вручили державні нагороди і премії Президента України Заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська взяла участь у нагородженні переможців міжнародних учнівських олімпіад та їхніх учителів, а також лауреатів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» напередодні Дня працівників освіти.

На заході також були присутні радниця – уповноважена Президента з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник і заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький.

Олена Ковальська від імені Глави держави привітала школярів, які стали переможцями міжнародних олімпіад, та вчителів, які їх підготували. «Що вселяє впевненість у завтрашньому дні, надію на відновлення, – це наші дуже талановиті діти та викладачі, які готові повністю вкладати себе у виховання й навчання. Ці досягнення ще більш значні, бо нашим дітям доводиться вчитися під звуки тривоги, часто під ворожими обстрілами, іноді з відключеним світлом», – зазначила вона.

Цього року 32 українці взяли участь у семи міжнародних олімпіадах із математики, фізики, хімії, біології, астрономії, географії та інформатики. Вони здобули 13 срібних і 12 бронзових медалей, а також дві почесні відзнаки. Переможці та їхні педагоги отримають премії Президента України у розмірі 100 тис. грн та 50 тис. грн.

Також під час церемонії відзначили лауреатів конкурсу «Учитель року», який цьогоріч провели в номінаціях «Географія», «Образотворче мистецтво», «Українська мова та література», «Фізика».

Напередодні Дня працівників освіти Президент України Володимир Зеленський у Сумах зустрівся з педагогами із Сумщини, Чернігівщини, Харківщини та Полтавщини, відзначив їх державними нагородами та присвоїв почесні звання.

«Це дуже важливий день для кожного з нас.

Особливо ми це розуміємо в такі складні часи війни», – сказав Глава держави. Володимир Зеленський відзначив важливість роботи вчителів у тих областях, які межують із державою-агресоркою. «Люди кажуть: там, де є церква, там є віра, надія. Мені здається, що там, де школа, є впевненість у майбутньому», – додав Президент.

Глава держави подякував педагогам за те, що вони продовжують працювати в Україні й цим роблять внесок у її безпеку.

Володимир Зеленський відзначив освітян державними нагородами: Вячеслава Харченка, завідувача кафедри Національного аерокосмічного університету ім. Миколи Жуковського «Харківський авіаційний інститут», – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня; Валерія Каркачова, майстра виробничого навчання Сумського хіміко-технологічного центру професійно-технічної освіти, та Олену Семеног, професорку кафедри Сумського державного педагогічного університету ім. Антона Макаренка, – медалями «За працю і звитягу». Президент також присвоїв почесні звання: «Заслужений вчитель України» – Віктору Завадському, учителеві Олександрівського ліцею, та Віталіні Мисловець, учительці Миргородського ліцею імені Тараса Шевченка; «Заслужений працівник освіти України» – Тетяні Дорошенко, завідувачці кафедри Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Тараса Шевченка, Василю Карпуші, ректорові Сумського державного університету, Валентині Москаленко, доцентові кафедри Національного університету «Чернігівська політехніка», Ніні Рудник, директорці Гончарівського ліцею ім. героя АТО Дмитра Степанченка, та Олені Устименко-Косоріч, професорці кафедри Сумського державного педагогічного університету ім. Антона Макаренка; «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» – Андрію Євтифієву, старшому викладачеві кафедри НТУ «Харківський політехнічний інститут».

Крім того, Володимир Зеленський вручив сумській школярці Нікіті Савічевій, яка торік урятувала з пожежі молодших братів і сестру, медаль «За врятоване життя».

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Міністерство освіти і науки України ухвалило зміни до Порядку поділу класів на групи під час вивчення предмета «Захист України».

Відтепер учнів і учениць 10–11 класів розподілятимуть у групи за кількістю осіб — від 8 до 15 у кожній групі. Раніше Верховна Рада України ухвалила Закон № 3724-IX, який скасував гендерний розподіл під час вивчення предмета «Захист України».

Ці зміни дадуть змогу вчителям більше зосередитися на практичному навчанні в менших групах, а учням — незалежно від статі опанувати базові навички для життя, самозахисту та формування оборонної свідомості.

Оновлена програма Упродовж 2024–2026 років модельна навчальна програма «Захист України» впроваджується в межах всеукраїнського педагогічного експерименту.

Заклади освіти, які поки що викладають за старою програмою, також мають відмовитися від гендерного поділу груп. Оновлена програма складається з 10 модулів і спрямована на розвиток практичних умінь.

До них входять: домедична допомога, навички управління безпілотниками, тактична медицина, радіозв’язок та інші сучасні технології, що відповідають реаліям воєнного часу.

Програма також допоможе учням розвинути емоційну стійкість і вміння діяти в екстремальних ситуаціях. З 2027 року оновлена програма «Захист України» також стане основою для профільного вивчення, де учні зможуть обирати окремі модулі для поглибленого навчання.

Навчання в осередках Замість звичних 45-хвилинних уроків раз на тиждень, нова програма передбачає, що уроки проводитимуть протягом усього дня один раз на місяць.

Для цього в громадах створюються спеціальні навчальні осередки, які об’єднають учнів із кількох шкіл. Це дозволить більш ефективно організувати практичні заняття та надавати учням з усієї громади доступ до сучасного навчального обладнання. У грудні держава виділила субвенцію у розмірі 1,74 млрд грн.

З них — 1,64 млрд грн на забезпечення цих осередків, 100 млн спрямовано на професійний розвиток вчителів.

Громади вже закуповують сучасні симулятори для управління дронами, навчальні тири та інші інтерактивні засоби, що дозволять учням опановувати практичні навички.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк зустрілася з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим.

Вони обговорили порядок денний і проблемні питання освіти українських дітей, які тимчасово знаходяться закордоном, у тому числі в Польщі.

Зустріч відбулася за підсумками Парламентської асамблеї Україна-Польща та робочих зустрічей Віцеспікерки, проведених під час візиту до Варшави у вересні цього року.

За словами Олени Кондратюк, освіта українських дітей, її доступність та якість в умовах повномасштабного вторгнення росії є дуже важливими.

«Завдання, що стоять зараз перед двома Міністерствами освіти – українським та польським - налагодити співпрацю і спільну систему координат, щоб українські діти в Польщі соціалізувалися та адаптувалися до навчання в польській системі шкільної освіти. Проте не втрачали б української ідентичності і зберігали зв'язок з Україною», - підкреслила Віцеспікерка Верховної Ради.

«Треба дати можливість українським дітям, яких тимчасово прихистила Польща, вчити українську мову», - додала Олена Кондратюк.

Учасники зустрічі відзначили, що необхідно задіяти всі форми навчання наших дітей закордоном за українськими державним освітнім і мовним стандартами, зокрема, в Польщі. Такими є дистанційна форма за повною програмою та скороченою програмою «українознавчий компонент».

Також сімейна форма освіти, або екстернатом на базі Міжнародної української школи та неформальна освіта від громадських організацій українців закордоном. Олена Кондратюк та Оксен Лісовий також обговорили нострифікацію дипломів для українських вчителів у Польщі.

«Щиро дякуємо колегам з Уряду Польщі, які йдуть на зустріч і докладають зусиль, аби зменшити вартість і тривалість цієї процедури для наших громадян! Розраховуємо, що наші педагоги матимуть більше можливостей працювати за фахом в польських школах для викладання українською мовою», - наголосила Віцеспікерка Олена Кондратюк.