Кошти освітнього гранту, отриманого студентом-контрактником, у разі переведення до іншого закладу вищої освіти «ходитимуть» за студентом.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, коментуючи особливості експерименту щодо запровадження грантового фінансування здобуття вищої освіти.

За його словами, якщо студент, що отримав грант, протягом навчання захоче перевестися до іншого закладу вищої освіти у межах однієї спеціальності, то грантові кошти він забере з собою.

Водночас посадовець нагадав, що переведення заборонене під час першого року навчання.

«Особа має провчитися один рік. Якщо під час канікулярного періоду хоче перевестися в інший заклад, це абсолютно не проблема, – і бере з собою грант», – пояснив Винницький.

Кабінет Міністрів планує зняти мораторій на приватизацію закладів вищої освіти та їхнього майна.

Про це йдеться у публікації Дзеркала тижня, яка містить аналіз проєкту закону про державний бюджет України на 2025 рік.

Зокрема, у виданні зазначають, що в Перехідних положеннях до проекту закону про з'явився пункт про зняття мораторію на приватизацію університетів. Законопроєкт внесено на розгляд Верховної Ради прем′єр-міністром.

Документ містить норми про зупинення дії норм законів, які забороняють приватизацію, – це закони «Про освіту» (стаття 80) і «Про приватизацію державного і комунального майна» (стаття 4). За словами голови профспілки освітян Києва та члена Спілки ректорів закладів вищої освіти Олександра Яцуня, цей законопроєкт містить однозначні ризики для вищої освіти.

«Скасування заборони на приватизацію державних закладів вищої освіти може призвести не лише до неефективного управління їхнім майном, а й до його використання не за призначенням – не для провадження освітньої діяльності.

З профспілкою ці норми не обговорювалися, як і зі Спілкою ректорів закладів вищої освіти України.

Закон про державний бюджет передусім є фінансовим документом, він не має вносити зміни до інших законів. Будь-які рішення щодо змін освітнього законодавства мають прийматися після широкого висвітлення та обговорення із залученням представників закладів вищої освіти, профспілки, інших інститутів громадянського суспільства», – зазначає Яцунь.

Законопроєкт про державний бюджет на 2025 рік розглядатиметься у Верховній Раді.

Тепер від позиції депутатів залежить, чи залишаться в ньому скандальні норми. Голова парламентського комітету з питань освіти та науки Сергій Бабак зазначає, що пропозицію уряду про зняття мораторію на приватизацію університетів та їхнього майна не буде підтримано.

«Ми, м'яко кажучи, дуже здивовані цією нормою. Для нас це новина. Як узагалі можна приватизувати вищу освіту під час війни? Навіть у мирний час це викликало б дискусії, а зараз тим більше. Університети – це не лише про доходи, це питання суспільного блага, аж до національної безпеки. За тиждень буде засідання комітету, де ми розглянемо це питання. Переконаний, що парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій не підтримає таких ідей.

Ми будемо подавати поправки до законопроєкту про держбюджет. Також ми викличемо на засідання комітету представників Мінфіну й запитаємо, що конкретно вони хочуть приватизувати під час війни», – наголосив Бабак.

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

Автор фото – www.president.gov.ua

У межах Глобальної коаліції українських студій відбулася онлайн-зустріч із представниками іноземних закладів вищої освіти — потенційних майбутніх членів коаліції.

Це важливий крок для спільного напрацювання мети, пріоритетів діяльності коаліції та загального розвитку українських студій за кордоном. Зустріч відбулася за ініціативою організацій-координаторів — Українського інституту, Кримської платформи, Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Міністерства освіти і науки України та Міністерства закордонних справ України.

Участь у спільному обговоренні та напрацюванні стратегії взяли представники освітньої галузі з різних країн світу, зокрема Великої Британії, Канади, США, Японії, Австралії, Польщі, Норвегії, Швеції, Швейцарії.

Поширювати знання про Україну та обʼєднувати навколо цієї теми світ — важливий пріоритет для нашої країни. Тож глобальна коаліція українських студій має стати інструментом формування обізнаності, субʼєктності та донесення правди про нашу державу й історію.

«Глобальна коаліція українських студій має стати спільними зусиллями, щоб Україну вивчали не як примітку до чиєїсь історії, а як націю з багатою культурною спадщиною. У 1920-х роках українські емігранти одними з перших запропонували світу альтернативу російсько-радянському наративу української історії, культури та суспільства в міжнародній академічній спільноті.

Так виникло перше українознавство, а діаспора стала голосом українського народу. Наша мета — продовжувати посилювати українознавство», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Важливо, що частиною проєкту мають стати також кримськотатарські студії, адже Крим є невіддільною частиною України. Глобальна коаліція популяризуватиме знання про Україну, зокрема про кримських татар та інші корінні народи нашої держави, а також координуватиме відповідні ініціативи в межах державної політики.

Що пропонує Глобальна коаліція українських студій:

На базовому рівні — іноземні заклади вищої освіти зможуть відкривати та розширювати курси з вивчення української мови та культури, а також проводити публічні заходи з українознавства. На середньому рівні — проведення виставок і презентацій іноземних ЗВО спільно з українськими, а також співпраця з фахівцями з україністики. На високому рівні — відкриття окремої кафедри чи центру україністики, здійснення студійного візиту до України, організація конференції, круглого столу, конкурсу проєктів чи літньої школи. Для зворотного зв'язку щодо долучення до коаліції — Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Закликаємо до співпраці, спільного розвитку міждисциплінарних досліджень України та формування об'єктивного розуміння української історії, культури та сучасності у світовому академічному просторі. Нагадаємо, що мета студій — об'єднати всі ініціативи, спрямовані на вивчення та дослідження української культури, історії, мови та літератури. Коаліція створить ефективну платформу для координації та розвитку українських студій.

Це своєю чергою сприятиме зміцненню суб'єктності України на міжнародній арені, руйнуванню російських наративів та поширенню української м'якої сили в інших країнах.

Глобальна коаліція українських студій створюється за підтримки першої леді Олени Зеленської та є спільною ініціативою МОН, МЗС, Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, Українського інституту та Офісу Кримської платформи.

На базі Клінічного центру дитячої медицини у Львові запрацювала модернізована бактеріологічна лабораторія. На відкритті були присутні перша леді України Олена Зеленська та лорд Ешкрофт, який став донором цього проєкту.

З ініціативи Фундації Олени Зеленської у приміщенні бактеріологічної лабораторії зробили капітальний ремонт, закупили медичне обладнання й меблі.

«Вчасна та ефективна діагностика для пацієнтів центру життєво необхідна. Тому для нас із Фундацією було важливо підтримати модернізацію лабораторії. Всі проєкти Фундація втілює з допомогою друзів України – закордонних меценатів.

І таким партнером для лабораторії став лорд Майкл Ешкрофт, людина, якій не байдуже, яка готова разом із нами робити життя кращим. У цьому випадку – буквально рятувати життя дітей», – зазначила засновниця Фундації Олена Зеленська.

Реалізувати цей проєкт вдалося завдяки благодійному внеску лорда Ешкрофта у розмірі 200 тис. доларів. «Я розділяю переконання першої леді, що українські діти є невинними жертвами цієї жахливої ​​війни.

Ми маємо зробити все можливе, щоб підтримати їх, особливо тих, у кого є проблеми зі здоров’ям», – сказав він.

Клінічний центр дитячої медицини – один із небагатьох в Україні, де, зокрема, здійснюють трансплантацію кісткового мозку та нирок. Щороку тут стаціонарно лікують понад 20 тис. дітей зі всієї країни. Однак досі в закладі не мали змоги швидко та якісно проводити діагностику.

«Тепер лікарі й лаборанти працюватимуть у комфортних умовах і на сучасному медобладнанні. Незабаром лабораторія пройде акредитацію, щоб працювати за міжнародним стандартом ISO», – наголосила керівниця Фундації Олени Зеленської Ніна Горбачова. В оновленій лабораторії щороку зможуть обстежувати близько 18 тис. дітей.

У 2025 році національний мультипредметний тест збереже цьогорічну структуру і буде складатись з чотирьох предметів.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі Українського радіо.

За його словами, наступного року Міністерство освіти і науки не планує змінювати критерії НМТ, тобто для вступу до вишу треба буде скласти 4 предмети мультитесту.

Ті вступники, хто цьогоріч не склав НМТ і не зміг вступити до вишу, у наступному отримають шанс знов скласти цей іспит і вступити до закладу вищої освіти.

Також він зазначив, що наступного року для вступу будуть дійсними результати НМТ 2024 року, тобто учасники мультитесту, які цьогоріч склали іспит, але з якихось причин не вступили до українського вишу, зможуть використати його результати для вступу у 2025 році.

Окрім того, такі вступники зможуть наступного року знов скласти НМТ, для того щоб обрати кращий з двох результатів і саме за ним вступити до вишу.

Громадське обговорення законопроєкту про оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Законопроєкт підготовлено з метою оновлення системи пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки та інноваційної діяльності для забезпечення концентрації наявних ресурсів на ключових напрямах розвитку науки і технологій, вирішенні нагальних потреб держави та суспільства, подоланні сучасних викликів, формування переліку пріоритетних напрямів, спрямованих на потреби повоєнного відновлення.

Відповідно до положень законопроєкту передбачається зокрема : удосконалення механізму оновлення пріоритетних напрямів (на основі результатів прогнозно-аналітичних досліджень); зміни в механізмах фінансування наукових досліджень та розробок за пріоритетними напрямами; оптимізація системи пріоритетних напрямів, яка зараз є занадто розгалуженою (понад 500 напрямів різного рівня).

Зауваження і пропозиції до законопроєкту просимо надсилати до 03 жовтня 2024 року на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (Петровський Андрій Іванович, керівник експертної групи з питань державно-приватного партнерства директорату інновацій та зв’язків науки з реальним сектором економіки Міністерства освіти і науки України).

Долучайтеся!

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

12 вересня 2024 року відбулося друге засідання Спільного комітету Україна — ЄС / Євратом з досліджень та інновацій.

Уперше після підписання Угоди «Горизонт Європа» засідання було проведено в Україні.

Засідання відбулося в гібридному форматі в Міністерстві освіти і науки України та Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Основні питання під час обговорення: Стан української науково-дослідної системи: огляд ключових реформ, потреб, впливу військової агресії росії на екосистему досліджень та інновацій, роль досліджень у реконструкції, нові політичні ініціативи і стратегічний план Міністерства освіти і науки України до 2027 року.

Участь України в програмах ЄС: стан участі в програмах «Горизонт Європа» та Євратом, підходи до відкритої науки, оновлення ключових політичних програм ЄС, прогрес України в їхній реалізації та новини про заходи ЄС з підтримки України. Засідання відбулося за участю представників МОН України, зокрема заступника міністра Дениса Курбатова, керівників директоратів, а також науковців та експертів.

13 вересня європейська делегація спільно з представниками МОН відвідає провідні ЗВО, наукові установи та приватні організації, що реалізують проєкти програм «Горизонт Європа» та Євратом.

Захід став важливою платформою для комунікації щодо потреб сфери науки та інновацій України, а також формування подальших кроків інтеграції України в Європейський дослідницький простір.