Автор фото – пресслужба

Міністерства освіти і науки України 20 липня 2022 року під головуванням

Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулася селекторна нарада щодо готовності до початку нового навчального року та тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях закладів освіти. Зокрема, обговорювалося приведення фонду захисних споруд цивільного захисту закладів освіти в готовність. У нараді взяли участь Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет,

Віце-прем’єр-міністр – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Крук і очільники регіонів. «Безпека дітей – найголовніше завдання при підготовці закладів до навчального року. Усі рекомендації вже розроблені.

У сховищах мають бути: тепло, світло, вентиляція, вода та все для комфортного перебування під час тривалої повітряної тривоги. Навчання дітей і персоналу правильному поводженню під час тривоги мають стати регулярними», – наголосив Денис Шмигаль.

За словами Міністра освіти і науки, нині в усіх регіонах триває робота комісій з огляду будівель, до якої залучені фахівці місцевих підрозділів ДСНС, структурних підрозділів із питань цивільного захисту, освіти і науки місцевих військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування. «Комісії повинні видати акт перевірки кожному закладу після огляду.

В акті буде визначено стан готовності закладу освіти до початку нового навчального року та надані рекомендації щодо режиму роботи», – зазначив Сергій Шкарлет. Питання проживання внутрішньо переміщених осіб у приміщеннях і гуртожитках закладів освіти потребує невідкладного вирішення за участю військових адміністрацій, які мусять забезпечити їхнє переселення в інші безпечні місця.

«У разі початку навчального року в очній або очно-дистанційній формі, заклади вищої, фахової передвищої, професійно-технічної та загальної середньої освіти повинні створити умови для проведення освітнього процесу, облаштувати аудиторії та надати можливість студентам поселитися в гуртожитках», – підкреслив Сергій Шкарлет.

Школи з програмування, що їх організовує факультет інформаційних технологій УжНУ, стали однією з відповідей на проблемну ситуацію із загалом не надто доброю підготовкою абітурієнтів, допомагаючи їм підготуватися до вступу й підвищити рівень своїх знань

Програмувати й перемагати: як закарпатських школярів готують до майбутнього в ІТ-сфері Вже вп’яте влітку, а з минулого року і взимку в Хусті відбуваються школи з програмування. Упродовж тижня по 6 годин на день діти вивчають алгоритмічне програмування, змагаються між собою, розважаються й екскурсують. Хочете вірте, хочете ні, але такі школи допомагають подолати апатію, заробітчанство серед випускників і знайти себе в цифровому світі. У серпні цього року школа теж буде, бо й за складних обставин потрібно думати про освіту, розвиток тих, кому відбудовувати вільну Україну.

Не дивуйтеся, що молодь готова навчатися влітку цілий тиждень. На школах із програмування панує атмосфера колективного здобуття знань, суперництва, перемог, а водночас є соціальна складова, тому цей формат приваблює школярів Закарпаття, інших областей та навіть з-за кордону. Розповідаємо, чому школи з програмування такі популярні і як вони впливають на розвиток ІТ-сфери.

Планували тренінг, а вийшов соціальний проєкт В Україні відомі три школи з алгоритмічного програмування: у Кременчуку, Рівному та Хусті. Лектори кожної з них добре знайомі між собою, тому в минулі роки приїжджали з командами один до одного.

Ідея закарпатської школи з програмування спала на думку Олександру Міці – доктору технічних наук, завідувачеві кафедри інформаційних управляючих систем та технологій УжНУ – після участі в кременчуцькій школі як лектора. Він зрозумів, що запит на таке навчання в закарпатців є, а 2–3 днів тренінгу замало для підготовки. Тож почав серйозно розмірковувати над форматом та місцем проведення. Програмувати й перемагати: як закарпатських школярів готують до майбутнього в ІТ-сферіЩоб зібрати на тиждень команди з різних куточків Закарпаття та інших областей, потрібно було відповідне приміщення, яке підходило б для навчання, проживання, харчування й дозвілля.

Завдяки давній дружбі Олександра Міци та вчителя інформатики Хустської гімназії-інтернату Миколи Дроня, а також за підтримки тодішнього директора Михайла Онофрея, обрали саме цей навчальний заклад. Так улітку 2017 р. тут провели першу школу з програмування. Спочатку учасниками були тільки хустські школярі, згодом долучили ужгородських. На третій школі алгоритмічного програмування навчалися діти з уже 7 областей України.

Тепер проведенню школи допомагають очільниця управління освіти, релігій та у справах національностей міста Хуста Олеся Калинич і теперішній директор Хустського багатопрофільного ліцею №1 імені Івана Магули (нова назва Хустської гімназії-інтернату) Олександр Бачкай. У процесі роботи шкіл організатори зрозуміли: такий формат не лише сприяє навчанню, а й допомагає дітям визначитися з майбутньою професією, знайти себе. З одного боку, Закарпатська область – одна з кращих на всеукраїнському етапі з програмування, а з іншого – рівень викладання інформатики в сільській місцевості дуже поганий…

Призові місця на змаганнях зазвичай здобувають школярі Ужгорода, Хуста, Виноградова. — У школах нашої області програмування практично не вивчають. Знаю про ситуацію зсередини, бо спілкуюся з учителями, бачимо, як проводять районні олімпіади. Часто трапляється, що вчителі запрограмовують дітей не на навчання, а на заробітчанство, бо не вірять у них. До нас приходять діти з низьким рівнем знань, а наприкінці школи стають призерами. Це спонукає до розвитку. Така дитина вже не буде серед заробітчан, із неї вийде програміст, бо перемоги допомагають повірити в себе, – пояснює Олександр Міца.

У районах області дотепер проводять безмашинний тур олімпіади, який був актуальним ще 30 років тому. Причиною є нестача в учителів знань із програмування. Щоб їх поліпшити, для педагогів періодично організовують курси на базі УжНУ. Формат школи: 6 повних днів навчання + день змагань Закарпатська школа триває 7 днів. Перші 6 днів проводять лекції, навчають алгоритмічному програмуванню, розв’язують чимало задач, а на 7-й день змагаються між собою.

Так, годину-півтора триває лекція, затим 4 години – розв’язування задач, далі обід, а з 15.00 до 18.00 – період дорозв’язування, тобто розбір задач за допомогою лектора. — Змусити дитину працювати з програмуванням цілий день – майже неможливо. Але під час школи один допомагає іншому, відчувається колективна підтримка, є бажання перемогти. Розумієте, створити відповідну атмосферу – це вже велика справа, – переконує Олександр Міца. Програмувати й перемагати: як закарпатських школярів готують до майбутнього в ІТ-сферіУ школах бере участь більше пів сотні осіб. За гендерною ознакою переважають хлопці, але є й дівчата. Найчастіше до шкіл із програмування долучаються вихованці з Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Сваляви. Охочих пройти навчання суттєво більше, ніж є місць.

У цьому році зареєструвалися учасники з Києва, Харкова, Волині, Житомирщини й Тернопільщини. Відтак закарпатська школа з програмування–2022 матиме чотири ліги: першу – для призерів олімпіад обласного та всеукраїнського етапів, другу – для призерів міських та районних олімпіад, третю – для тих, хто знає хоча б розв’язувати задачі, які пов’язані з масивами, і четверту – для новачків. Після отримання заявок від учасників проводять кваліфікаційний тур, щоб визначити рівень учасників. За віковим критерієм обмежень немає. Базовою мовою навчання є мова програмування С++.

Під час школи її учасники видають газету «Новинка++». Цьогоріч школа відбудеться з 21 до 28 серпня, але набір уже завершений. Зацікавлених взяти участь у наступних школах просять надіслати інформацію про себе на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Лекторами школи є відомі в Україні викладачі, тренери, автори підручників, а також успішні студенти, які приїжджають з-за кордону, розповідають про свою роботу, дарують учасникам призи.

У кафедри інформаційних управляючих систем та технологій, яку очолює Олександр Міца, є потужна спільнота випускників, що працюють по всьому світу.

Досить багато перераховувати це і «Snap inc.» Лос-Анджелесі, «Google» в Мюнхені, «Facebook» в Лондоні, в «Microsoft» у США та Празі та ін. Атмосфера конкуренції мотивує, а після навчань і змагань почуваєшся впевненіше в програмуванні Програмувати й перемагати: як закарпатських школярів готують до майбутнього в ІТ-сферіІсторій про те, як школярі приходять у найслабшу лігу, а наступного року перемагають у найсильнішій – чимало.

Ми вирішили запитати в школярки-учасниці й студента-лектора, чим приваблює їх участь у школі з програмування. Так, студент факультету інформаційних технологій УжНУ Василь Меренич був лектором на трьох школах із програмування. Нещодавно він пройшов дві співбесіди на посаду працівника лондонського офісу «Facebook», тож упевнено ділився досвідом, знаннями зі школярами.

На його думку, найважливіше під час таких заходів – атмосфера. — Учасники школи зайняті увесь день: працюють із лекторами, беруть участь у змаганнях, аналізують задачі. Атмосфера конкуренції, коли щодня визначають лідера, спонукає, мотивує до кращих результатів. Коли був лектором на своїй першій літній школі – було незвично, не вистачало досвіду. Тоді проводив лише одну лігу, а цього року, під час зимової школи, вже дві.

Прочитав три лекції, підготував матеріал і завдання до теми. Серед учасників були ті, хто влітку був у другій лізі, а під час зимової школи вже перейшов у першу. Це хороше досягнення, – розповідає Василь. 11-класиця Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради Анастасія Товтин двічі була учасницею школи програмування – літньої й зимової. Дівчина зацікавилася програмуванням у травні минулого року, посилено займалася і вже на літній школі потрапила до першої ліги.

Взяти участь у школі їй порадив вчитель інформатики, який викладає і в УжНУ – Сергій Вапнічний. Він готує дітей до всеукраїнських олімпіад із програмування, у яких Анастасія теж бере участь. У цьому навчальному році вона здобула перемогу на обласному етапі й зараз готується до всеукраїнського. Вважає, що після участі в літній школі почала набагато впевненіше почуватися в програмуванні. — Тут щодня по 6 годин розв’язуємо задачі, вивчаємо функції, алгоритми, структури… Перші два дні складно звикнути до насиченого графіку, але допомагають перерви, різні активності. Школа корисна для дітей різного віку.

Вона дає багато нових знань, знайомства, можливість вдосконалюватися в програмуванні, – зазначає Анастасія. Програмувати й перемагати: як закарпатських школярів готують до майбутнього в ІТ-сферіВарто зазначити, що школи з програмування і курси для вчителів – не єдині проєкти факультету інформаційних технологій. До пандемії на базі УжНУ проводили 9-денну студентську міжнародну школу. Її учасниками були команди з України, Грузії, Білорусі, Польщі.

У 2019 р. такий захід зібрав 140 юних програмістів. Інтерес молоді до ІТ-освіти зростає з кожним роком, що спостерігають в університеті. Кількість абітурієнтів на згаданому факультеті зросла вдвічі за останні 5 років. Серед теперішніх студентів – 20 призерів обласних олімпіад з інформатики.

Водночас викладачі зауважують: загальний рівень підготовки абітурієнтів не дуже високий. Тому школи з програмування теж стали відповіддю на проблемну ситуацію, допомагають підготуватися до вступу та поліпшити рівень знань. Крім того, це хороша можливість зацікавити молодь, дати їй реальний шанс на майбутнє в Україні. Це підтверджують очі школярів, сповнені ентузіазму, бажання перемагати. А перші успіхи обов’язково спонукають до нових здобутків, та й не лише в ІТ-сфері.

Наталія Толочко, Varosh; фото з архіву Олександра Міци

Серед молодих фахівців – і перші в історії вишу випускники освітніх програм «Українська мова і література.

Англійська мова і література» та «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин» Ужгородський університет випустив 87 професійних україністів, словакістів, богемістів, полоністів, журналістів, рекламістів та фахівців у сфері зв’язків із громадськістю, які дуже потрібні для майбутнього розвитку нашої держави. Серед них – перші в історії вишу випускники освітніх програм «Українська мова і література.

Англійська мова і література» та «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин». Урочисте вручення дипломів відбулося 12 липня у великій залі ректорату. З успішним проходженням одного з найважливіших життєвих етапів випускників вітав декан факультету Юрій Бідзіля, а також вручив подяки активним випускникам.

«У вас – святковий день, але в складний період нашої держави. На ваше покоління випала така місія, коли потрібно все переосмислювати. Тепер вам здається, що досягли вершин. Коли я був на вашому місці, мені теж так здавалося. Але мудрішими є слова класика: «Я знаю те, що нічого не знаю». Ви обрали такий фах, що потребуватиме постійного вдосконалення. Якщо зупинитеся, будете деградувати. Крім того, кожен із вас має пам’ятати про відповідальність за свою країну. Кожен є її частиною. Не бійтеся бути егоїстами своєї держави. Сьогодні – гарна подія, початок нового. Далі буде більше, але все залежатиме тільки від вас. Раджу всім продовжувати розвиватися і вступати до магістратури», – зазначив очільник підрозділу.

Вітала молоде покоління свіжоспечених фахівців і Катерина Рижак – мама Ігоря Рижака, випускника кафедри журналістики, який служить у 128-й гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді та захищає нашу країну. Особисто він, звичайно, не зміг приїхати по диплом. Тому забирала документ мама, яка побажала всім випускникам і викладачам щасливої долі, миру та перемоги України у війні з Росією.

Бакалаври філологічного факультету отримали омріяні дипломиВід імені всіх академнаставників слово мала кандидат філологічних наук, доцентка кафедри української мови Вероніка Баньоі. Академмама наголосила, що тепер у випускників починається справжнє доросле життя. Згадала першу зустріч в аудиторії, коли відразу зрозуміла, що всі – незвичайні, творчі, працьовиті. Побажала випускникам, щоб обрана професія стала улюбленою справою і дозволила гідно реалізуватися. «Позаду – студентські дні, наповнені радістю від незабутніх аудиторних зустрічей, онлайн-спілкування, реалізованих проєктів, проведеного разом дозвілля, а попереду – нові горизонти вашого майбутнього. Позаду всі хвилювання від навчання, а попереду – відповідальність і самостійність. Попереду найцікавіше – життя. Сьогодні, дивлячись у ваші очі, зрозуміла: ви ті, хто буде творити майбутнє нашої держави. Я вірю в кожного з вас!», – привітала випускників Вероніка Баньоі.

Наказ про вручення дипломів зачитувала заступниця декана з навчальної роботи Галина Шкурко.

А вручали дипломи завідувачі кафедр: української мови – Наталія Венжинович, української літератури – Оксана Кузьма, словацької філології – Наталія Петріца, слов’янської філології та світової літератури – Наталія Бедзір і журналістики – Євген Соломін.

Після урочистого вручення випускники, батьки й викладачі переглянули щемливі відеоспогади про студентські роки – один із найщасливіших періодів життя. До своїх колег звернулася й колишня голова студради, а тепер уже бакалавр філології Раїса Ізотова: «В одній пісні є такі слова: „Ціну простих речей ми розуміємо після звершень“. І це правда, у нас є що згадати, і з огляду на пройдений шлях, усвідомлюємо ціну всього. Я щаслива, що це було в моєму житті.

Єдине, що хочеться повернути тепер зі сльозами на очах – це той мирний час… Дякую всім, хто в цю мить стоїть там, на фронті, щоб я могла стояти тут. Дякую нашим захисникам!». Завершували урочисте вручення музичним привітанням від студентки Ужгородського інституту культури і мистецтв Альони Томащук, яка виконала пісню «Я люблю мою країну – Україну».

Свято не обійшлося й без вимушеної перерви, оскільки на Закарпатті оголосили повітряну тривогу. На щастя, вона швидко скінчилася, без наслідків для нашого краю, а випускники урочисто отримали свої дипломи й продовжили святкування, наскільки це можливо в умовах воєнного стану.

Бакалаври філологічного факультету отримали омріяні дипломи Каміла Кузьма, студентка відділення журналістики, фото Михайла Коштури

Другокурсниця Неллі Сорочан успішно подолала відбір й потрапила у IT-відділ всесвітньо-відомого автобудівного концерну в місті Мюнхені.

Студенти, які добре вчаться в університеті, мають чудові перспективи працевлаштування. На факультеті інформаційних технологій УжНУ таких прикладів багато, адже IT-компанії охоче співпрацюють з підрозділом.

Нещодавно другокурсниця Неллі Сорочан пройшла відбір і потрапила на стажування в IT-відділ компанії BMW в місті Мюнхені.

Старший викладач кафедри інформаційних управляючих систем та технологій Сергій Вапнічний зауважує: «Неллі опинилася в хорошому колективі, вибравши спеціальність «Комп’ютерні науки». Вона з перших тижнів активно дослухалася до порад викладачів.

За перші три тижні навчання на першому курсі лише з мого предмету розв’язала понад 250 задач.

Такий сплав у вигляді наполегливого навчання, з одного боку, й потужного викладацького колективу – з іншого, закономірно привів до успіху». Більша частина навчання Неллі в університеті відбувалася в дистанційній формі, утім це не завадило наполегливій студентці здобути потрібні знання.

Тож якість навчання, попри об’єктивні обставини, залежить від сумлінної роботи студентів і викладачів.

Медіацентр УжНУ

За інформацією факультету інформаційних технологій

Невід’ємною частиною місячних зборів є підготовка до держіспитів та їх складання; завершиться ж все, як і годиться, присягою на вірність українському народові/

Щороку влітку випускники кафедри військової підготовки УжНУ мають навчальний збір, а вже тоді складають присягу. Такий формат навчання покликаний максимально занурити студентів у справжню військову службу.

Рік повномасштабної війни не став винятком — кафедра проводить навчальний збір в умовах воєнного стану. Розголошувати всі деталі ми не можемо зі зрозумілих причин, однак трохи завісу привідкриємо.

Очільник кафедри військової підготовки Василь Олійник каже: «П’ятеро наших викладачів тепер на фронті. Звичайно, складно сповна забезпечити навчальний збір так, як ми робили це досі. Але викладачі навіть із передової допомагають нашим студентам дізнаватися більше про нинішню війну наочно і з перших уст. Стояло питання навіть про те, щоб навчальний збір відтермінувати до наступного року. Але ми справляємося, студенти дуже вмотивовані й, здається, тепер навчаються зі ще більшим завзяттям».

Збір проходять усі взводи: артилеристи, спецпризначенці, піхотинці та психологи. Вже встигли ознайомитися з усіма елементами служби військ у місцях постійної дислокації, вивчити нові види зброї, з якими досі не мали справи, мали заняття з тактичної медицини, відпрацьовували вправи зі стрільби тощо.

Щодня студенти вдосконалюють здобуті раніше навички.

Командир відділення піхоти Дмитро Піцикевич ділиться враженнями: «Цікаве й корисне заняття було з прицілювання з автомата Калашникова сидячи, стоячи, лежачи та перехід із однієї позиції в іншу. Так само відпрацьовували перезарядку автомата в різних позиціях. Про найцікавішу частину навчального збору не можу говорити назагал, але це було те, що нам як студентам однозначно додало розуміння, що таке військова служба і чого нам очікувати від майбутньої професії».

На кафедрі військової підготовки триває навчальний збірЩе один студент кафедри Олександр Пак своє навчання в університеті за основною спеціальністю вже завершив — він дипломований медик. На кафедрі військової підготовки здобуває спеціалізацію спецпризначенця. «Я хотів здобути додаткову спеціалізацію, яка перегукується з моєю основною професією. Можливо, буду військовим лікарем. Тепер відпрацьовуємо багато того, чого не навчишся в школі чи університеті, того, що рятує життя в умовах війни. Заняття з тактичної медицини для мене стало свого роду закріпленням здобутих на медичному факультеті знань. Лікар постійно має повторювати інформацію, черпати щось нове, сучасне й розвиватися», — наголошує Олександр.

Студенти-артилеристи заглибилися в математичні розрахунки. Василь Олійник жартує, що вони тут найрозумніші й найбільш зосереджені — ще б пак: досвід останніх тижнів доводить, що правильні розрахунки й влучні постріли артилерії феєрично нищать склади боєприпасів і техніку рашистів.

А от студентка Каріна-Сільвія Гефнар готується стати військовою психологинею. Дівчина зізнається: «Надзвичайно приємно, що ми не просто слідуємо програмі – викладачі чують наші запити й реагують на них.

На одному із занять ми розбирали суїцидальну поведінку — на жаль, далеко не поодинокі випадки такого явища серед військових, що повернулися із зони бойових дій. А тоді виникла думка обговорити психологію полону.

Це було надзвичайно важливе заняття, бо як психологи, так і командування обов’язково мають готувати своїх бійців до різних варіантів розвитку подій. І хоч як би нам того не хотілося, полон може статися, тому потрібно знати, як комунікувати з нашими військовими й допомагати їм адаптуватися після повернення». Навчальний збір триває протягом місяця, й невід’ємною його частиною є підготовка до держіспитів та їх складання.

Завершиться все, як і годиться, присягою на вірність українському народові.

Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

11 липня 2022 року у Міністерстві освіти і науки відбулася зустріч Сергія Шкарлета із Президентом Польської академії наук паном Єжи Душинським, до якої долучилися заступник Керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров, Голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, Президент НАН України Анатолій Загородній, Президент НАПН України Василь Кремень, науковці, а також ректори провідних закладів вищої освіти. Учасники обговорили підтримку українських учених та посилення співпраці з академічною спільнотою, збільшення участі України в європейських дослідницьких програмах.

Зокрема, розширення співпраці у питаннях науково-технологічного забезпечення сфери безпеки і оборони, що нині є вкрай актуальною для наших країн; співробітництва у науковій та науково-технічній діяльності між закладами освіти, науковими установами та організаціями, які надають грантову підтримку тощо. Домовилися про подальшу співпрацю Міністерства освіти і науки України з Національною агенцією академічних обмінів Республіки Польща. Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет подякував професору Єжи Душинському та всьому польському народу за всебічну підтримку нашої країни, зокрема й українських науковців, які знайшли прихисток у Польщі та отримали можливість продовжувати свою професійну діяльність.

Інформаційний проєкт «Професії перемоги – абітурієнтам УжНУ», який присвячений вступній кампанії, триває.

Наразі ми вже опублікували інтерв’ю з деканами 10 факультетів Ужгородського національного університету.

Сьогодні пропонуємо вашій увазі розмову з Ярославом Лазуром, деканом юридичного факультету, який останнім часом завдяки активній роботі колективу часто потрапляв у поле зору ЗМІ.

Чим живе факультет зараз і чому Ярослав Володимирович не сумнівається у винесеній в заголовок тезі – читайте далі.

Як змінилося життя факультету в умовах війни?

З першого дня повномасштабної війни з росією колектив юридичного факультету не залишився осторонь і всі свої зусилля та ресурси акумулював на спротив агресору та допомогу всім, хто постраждав внаслідок військового вторгнення. І звісно ж, виконував свою основну функцію – навчання студентів. Здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники після вимушених двотижневих канікул вийшли на навчання у форматі он-лайн, організовували безперервну волонтерську роботу не тільки на території України, а й за її межами.

Для надання ефективної кваліфікованої правничої допомоги, якої так потребують особи, що вимушено шукають притулку як на території України, так і за її межами, на базі юридичного факультету функціонує Центр правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, створений спільно з Національною академією правових наук України. Слід зазначити, що невід’ємною складовою діяльності Центру є організація та проведення спільних науково-практичних конференцій, семінарів, «круглих столів», стажувань тощо. Їх метою є інформування всіх суб’єктів правовідносин про основні зміни в законодавстві в умовах воєнного стану, обміну досвідом між учасниками заходів. Зокрема, систематично проводяться семінари та інші заходи, спрямовані на забезпечення прав та законних інтересів осіб в умовах військового стану, підготовку експертами пропозицій щодо змін чи вдосконалення законодавства, розробку практичних рекомендацій з найбільш актуальних правових питань.

Також студенти факультету мали можливість прослухати цикл лекцій від відомих правознавців, академіків НАПрН України, працівників правоохоронних органів на актуальні теми в умовах воєнного стану.

Якими є особливості вступної кампанії-2022 для вашого факультету?

Цього року конкурсний відбір до ДВНЗ «УжНУ» для здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» за спеціальностями 081 «Право та 293 «Міжнародне право» на основі ПЗСО здійснюється за результатами вступних випробувань у формі або національного мультипредметного тесту, складеного у 2022 році, або зовнішнього незалежного оцінювання, складеного у період 2019 – 2021 років з трьох конкурсних предметів.

Конкурсний бал (КБ) вступника для участі у конкурсному відборі для вказаних спеціальностей не може бути меншим, ніж 140 балів. Звертаємо увагу на те, що цьогоріч до КБ не враховується середній бал документа про ПЗСО, а також сільський коефіцієнт. Вступ для здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» на основі ПЗСО здійснюється виключно за результатами розгляду мотиваційного листа. Що ж стосується вступу до магістратури за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право», то замість традиційних вступних випробувань до магістратури у формі ЄВІ та ЄФВВ абітурієнти складатимуть МКТ. МКТ складатиметься із двох предметів: іноземна мова (англійська, німецька, французька або іспанська за вибором вступника) та право. Також можливий вступ на основі ЄВІ та ЄФВВ, складеного у період 2019 – 2021 років.

Разом із тим, для здобуття освітнього ступеня «Магістр» за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» не потрібно складати МКТ, оскільки вступ відбувається на основі фахового іспиту на базі університету.

Чи долучаються студенти та викладачі факультету до волонтерської роботи, допомоги військовим, переселенцям?

Варто зазначити, що робота факультету зараз організована одразу за декількома напрямками.

В контексті волонтерської діяльності колектив факультету активно допомагає військовим та бійцям, що знаходяться на передовій, реагуючи на найбільш актуальні запити волонтерів. Зокрема, надають матеріальну та фінансову підтримку у закупівлі найбільш необхідних тактичних та інших технічних засобів, медичних препаратів, елементів спецодягу, транспортних засобів, поставках гуманітарної допомоги тощо.

Також юридичний факультет активно допомагає у розміщенні та поселенні вимушених переселенців, зборі та поставках волонтерської допомоги (речей першої необхідності, продуктів, медикаментів тощо). У перші тижні війни, коли ситуація на кордонах у регіоні через велику завантаженість була критичною, колектив юридичного факультету долучився до чергувань на пунктах пропуску та допомоги волонтерам у роботі мобільних пунктів харчування та забезпеченні засобами першої необхідності людей, котрі вже тривалий час перебувають у чергах на пунктах переходу кордонів.

Та серед ключових завдань, які постали перед юридичним факультетом – максимально ефективна кваліфікована правнича допомога, якої так потребують особи, що вимушено шукають притулку як на території України, так і за її межами. Саме тому, на базі юридичного факультету УжНУ діє Центр правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, створений Національною академією правових наук України спільно з юридичним факультетом УжНУ. До роботи Центру залучено науково-педагогічних працівників факультету, практикуючих адвокатів та юрисконсультів краю. Центр здійснює безоплатне юридичне консультування громадян, внутрішньо переміщених осіб, волонтерів та всіх, хто наразі потребує юридичної допомоги. Для швидкої комунікації осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, з працівниками центру функціонує кол-центр, працівники якого забезпечують оперативну та своєчасну обробку звернень громадян та направлення їх до відповідного фахівця-консультанта для якісного вирішення питання.

Також створено сайт Центру правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, на якому висвітлюється найактуальніша інформація про основні зміни в законодавстві у період війни тощо. З метою сприяння реалізації державної політики у сфері надання правової допомоги особам, які постраждали внаслідок військового вторгнення, юридичний факультет УжНУ тісно співпрацює з обласною військовою адміністрацією, органами місцевого самоврядування, судовими, правоохоронними та правозахисними органами, органами публічного управління, волонтерськими та благодійними організаціями, науковцями та науково-педагогічними працівниками наукових установ та закладів вищої освіти України.

Які спеціальності вашого факультету будуть затребуваними після перемоги і чому?

Фах правника спрямований на утвердження верховенства права та захист прав і свобод людини! Завдання правничих професій у післявоєнний час – докласти зусилля, щоб порушені права наших громадян були захищені, вони мали змогу отримати компенсацію, винні були покарані. Після перемоги України громадянам необхідна буде правова допомога з питань широкого спектру. І саме тут всі юридичні професії будуть актуальні.

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, встановлення фактів, що мають юридичне значення, компенсація за втрачене майно, післявоєнні кримінальні справи, такі як державна зрада, шпигунство, диверсія і військові злочини та багато інших справ по яким буде необхідна правова допомога. Не забуваємо і про фахівців за спеціальністю «Міжнародне право», підготовка яких спрямована на формування високопрофесійного корпусу юристів-міжнародників, зокрема адвокатів, котрі досконало володіють міжнародним правом, застосовують законодавство різних країн для захисту прав українських громадян поза межами України, в міжнародних організаціях, а також представляють, захищають інтереси держави на міжнародному рівні. Тому професія юриста після перемоги України, без жодного сумніву, не втратить актуальності та буде однією з найзатребуваніших.

Підготував Ярослав Світлик

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Уряд затвердив обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів у 2022 році та перелік державних замовників. Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством економіки визначили пріоритетні галузі для підготовки фахівців найзатребуваніших спеціальностей, а саме: інженерно-технічні, педагогічні та природничі.

Загальний обсяг державного замовлення у 2022 році становить понад 188 тис. осіб.

Показник прийому за денною формою здобуття освіти встановлений в обсязі майже 173 тис. осіб.

Також Постанова визначає перелік державних замовників у 2022 році і прогнозні обсяги державного замовлення на 2023 та 2024 роки.

Зокрема, такі обсяги прийому за державним замовленням на підготовку фахівців із вищою освітою:

«молодший бакалавр» – 844 осіб, зокрема за денною формою здобуття освіти – 844 осіб;

«фаховий молодший бакалавр» – 38719 осіб, зокрема за денною формою здобуття освіти – 35456 осіб;

«бакалавр» – 89320 осіб, зокрема за денною формою здобуття освіти – 82420 осіб;

«магістр» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавра» – 49524 осіб, зокрема за денною формою здобуття освіти – 44404 особи;

«магістр» на основі повної загальної середньої освіти – 6041 осіб, зокрема за денною формою здобуття освіти – 6041 особи.

Проєктні показники прийому за державним замовленням на підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів до аспірантури становитимуть 4070 осіб, до докторантури – 423 осіб.

Уперше передбачено для закладів вищої освіти, що перебувають в сфері управління МОН та здійснюють підготовку магістрів медичного та фармацевтичного спрямувань, 160 місць інтернатури.

Структура держзамовлення на підготовку молодших бакалаврів та бакалаврів (магістрів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) враховує теперішню ситуацію в Україні з урахуванням звільнення тимчасово окупованих територій.

Зокрема, для відновлення регіонів та територій, що постраждали від агресії рф, передбачено підготовку фахівців для відбудови інфраструктури та створення умов для діяльності усіх суб’єктів господарювання.

Постанова також враховує спрощений порядок вступу у 2022 році для осіб із ТОТ, зокрема для здобувачів освіти, які розпочали навчання у минулих роках на контракті, а також передбачає переведення на місця державного замовлення за рахунок вакантних місць.