Автор фото -GPE

Завершальним етапом робочої поїздки делегації МОН до Нью-Йорку стала зустріч з лідерами фондів, міністерств, міжнародних організацій та компаній, готових надавати підтримку українській освіті.

Захід, організований в межах співпраці МОН із Глобальним партнерством для освіти, став потужним майданчиком комунікації у вирішенні нагальних потреб освіти в умовах війни.

«Правда полягає в тому, що скільки зусиль ми не будемо докладати для вирішення проблем, які виникли після 24 лютого, самотужки нам не досягти успіху.

Зміни можливі лише консолідовано, із залученням всіх зацікавлених сторін на кожному рівні», – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.

Головна мета зустрічі – змотивувати нових міжнародних партнерів підтримувати сферу освіти України. Сьогодні Міністерство освіти і науки посилено працює над здійсненням кроків, необхідних для набуття членства в GPE.

Майстер-клас верстальниці, дизайнерки та ілюстраторки Яни Лабунець влаштували студентам у межах дисципліни «Основи журналістики» Студенти-журналісти в перший рік навчання мають виконати кілька обов’язкових завдань, які безпосередньо пов’язані з їх професійною діяльністю.

Створення власної радіопрограми, імпровізований виступ у прямому етері, написання 5 публікацій та створення своєї унікальної газети – через це «бойове хрещення» проходить кожен, хто хоче стати професійним журналістом.

Для допомоги з останнім у межах дисципліни «Основи журналістики» для першокурсників влаштували майстер-клас.

Зустріч стала також і першим засіданням пресклубу молодого журналіста «Медіаперспективи» в новому навчальному році.

Яна Лабунець – верстальниця, дизайнерка та ілюстраторка з 6-річним стажем, випускниця відділення журналістики, допомогла медійникам-початківцям розібратися з такою справою, як верстка. Це не перша подібна зустріч. Минулого року пані Яна вже приходила з майстер-класом до тодішніх першокурсників.

На зустрічі студенти з професійною верстальницею розібрали багато важливих тем. Крім основних принципів верстки, Яна Лабунець розповіла, як правильно визначити цільову аудиторію, дібрати назву видання та зробити його унікальним.

«Перед створенням проєкту я раджу надихатися. Не копіювати, а надихатися, – каже пані Яна та ділиться джерелами, звідки сама черпає натхнення. – Багато хто користується сервісом Pinterest. Це величезний простір для натхнення в будь-якій сфері, зокрема й у верстці друкованих видань. Також можна купувати готові газети чи журнали й роздивлятися, яким чином все скомпоновано там».

Свій шлях верстальниця починала з програми Page Maker, а нині радить користуватися Adobe InDesign – це спеціалізований професійний інструмент для створення друкованих видань з більшими можливостями. «Ніколи не обмежуйтеся однією програмою. Вивчайте Illustrator, Photoshop та ін. Ніколи не знаєш, що тобі може знадобитися, і добре, коли вмієш працювати з усім», – радить Яна Лабунець початківцям.

Важливо, щоб візуальний вигляд і стиль видання збігалися з його тематикою й цільовою аудиторією. Залежно від цього обираємо кольори. Пані Яна радить використовувати один акцентний колір, крім базових білого й чорного, бо це чіпляє читача.

Також варто не забувати, що кожен елемент має бути обґрунтований. «Раніше я працювала в журналі «Унікум». Коли тільки прийшла туди, логотип видання був золотого кольору. Я спитала в головного редактора, чому так, бо Закарпаття наче не асоціюється із золотими копалинами, та й журнал не має спеціалізації пов’язаної з золотом. Редактор не зміг дати відповіді на запитання, крім «ну це гарно».

«Це гарно» – не аргумент. Все має бути обґрунтованим», – розповідає пані Яна. Верстальниця розповіла журналістам-першокурсникам і про те, як правильно добирати фото до матеріалів. По-перше, світлина має бути якісна, по-друге, відповідати матеріалу за змістом. Якщо важко дібрати фото, можна використовувати ілюстрації чи інфографіки (де це доречно).

Наприкінці зустрічі студенти мали можливість поставити Яні Лабунець свої запитання та просто поспілкуватися з нею. А як бонус гостя надіслала юним медійникам добірку шрифтів, які найкраще підходять для використання у друкованих виданнях.

Анастасія Лабик, студентка відділення журналістики

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у складі делегації Уряду України бере участь у 41-й сесії Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) в Монреалі.

У перший день керівництво Міжнародної організації цивільної авіації відзначило зусилля України у створенні ефективної системи нагляду за безпекою польотів у 2019/20 роках, а також відданість імплементації стандартів і рекомендованої практики ICAO.

Відповідний сертифікат вручено Надзвичайному і Повноважному Послу України в Канаді Юлії Ковалів. «Авіаційна галузь сьогодні одна з ключових у розвитку економічної спроможності держави.

Питання підготовки фахівців цивільної авіації та розроблення стратегій у нарощенні авіаційного потенціалу є надзвичайно актуальним і важливим для України», – зазначив Сергій Шкарлет.

За 26 років роботи Навчальний центр ІКАО випустив понад 30 тис. слухачів із 34 країн світу, реалізуючи стратегічні цілі організації в галузі безпеки авіації.

В Україні інститут ІКАО базується в НАУ, має міжнародний сертифікат на право навчання усіх категорій працівників авіаційних підприємств з авіаційної безпеки.

У команді працюють найкваліфікованіші та найдосвідченіші інструктори та фахівці, які мають практичний досвід роботи в різних сферах діяльності цивільної авіації. «На жаль, через повномасштабне вторгнення рф діяльність цивільної авіації в Україні повністю припинена 24 лютого 2022 року.

Така ситуація залишається досі. Окрім руйнування значної частини інфраструктури української цивільної авіації, ми зазнаємо великих втрат серед висококваліфікованих фахівців», – сказав Міністр.

Саме тому, за словами Сергія Шкарлета, сьогодні важливим завданням є встановлення партнерських відносин в авіаційній галузі, що допоможуть надолужити втрачене.

Також Міністр зазначив, що навіть в умовах воєнного стану в Україні, вітчизняні авіакомпанії продовжують працювати за кордоном, демонструючи потужний потенціал української авіації. Незважаючи на всі виклики, спричинені діями держави-агресора, цей потенціал зростатиме ще більше.

Із цікавими куточками обласного центру Закарпаття молодь ознайомив доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Роман Славік

Трохи понавчалися – і гайда знайомитися з містом: для першокурсників семестр розпочався 15 вересня, і майже одразу після перших у житті пар учорашні школярі вирушили знайомитися з містом та одне з одним.

На одній із екскурсій побував і Медіацентр. Спершу Ужгород вивчали студенти-історики, ми ж поспілкувалися з міжнародниками.

 Із містом першокурсників ознайомив доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Роман Славік.

Каже: «Більшість першокурсників не з Ужгорода, тому їм варто розуміти, де ключові будівлі міста, куди вони можуть звертатися з тих чи тих питань, де розташовані університетські факультети, ректорат. Оскільки це студенти-міжнародники, розповідаю і про Закарпаття у системі міжнародних відносин у ХХ столітті.

Це стосується і нашого непростого сьогодення, тож варто знати і розуміти, що у нас було в минулому. Крім того, оскільки студенти щонайменше на 4 роки пов’яжуть своє життя з Ужгородом, то годилося б знати і його історію».

«В Ужгород я приїхала ще в квітні, тому дещо про цікаві локації міста вже знаю. Прийшла на екскурсію, аби дізнатися щось нове та познайомитися з одногрупниками, — ділиться першокурсниця факультету історії та міжнародних відносин Дар’я Калашник. — Під час цікавої прогулянки містом дізналася про культуру представників різних національностей, які мешкали в Ужгороді.

Ми пройшлися найдовшою в Європі липовою алеєю, побачили унікальну будівлю колишньої синагоги і справжній шедевр архітектури Хресто-Воздвиженський греко-католицький собор. А також побували в одній із найдавніших фортець Закарпаття — Ужгородському замку.

Екскурсія довела, що це місто справді різноманітне – славне своє тисячолітньою історією, європейське і надзвичайно привабливе. За час, який я вже тут, ніколи не шкодувала, що опинилася саме в Ужгороді».

Медіацентр УжНУ

Фото Ярослава Шелемби

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Мережа українських освітніх хабів, яку ініціювали Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти і Асоціація інноваційної та цифрової освіти лише за декілька місяців виросла до 16 центрів, які розташовані як в Україні, так і у країнах Європи. «Українські освітні хаби визначені пріоритетним проєктом у сфері освіти під час війни, яку розв’язала рф.

Він системно реалізує концепцію навчання впродовж життя (Life Long Learning) і надає можливість українським дітям продовжувати здобувати освіту за державною програмою, а їхнім батькам – отримати роботу чи відкрити власну справу з метою матеріального забезпечення себе та своєї сім’ї», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

В освітніх хабах українці можуть безкоштовно користуватися 14 пропозиціями, зокрема вивчати IT та робочі професії, набувати найзатребуваніших навичок для професійного зросту, удосконалювати українську та англійську мови, отримувати психологічну підтримку тощо. «Перші освітні хаби були відкриті в Україні, нині мережа вже функціонує у шести країнах ЄС та у Великій Британії.

Процес відкриття хабів триватиме і надалі, адже ми отримуємо все більше нових заявок від інших країн, що бажають допомагати українцям, які вимушено іммігрували до цих держав», – говорить координаторка українських освітніх хабів, виконавча директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Марія Богуслав.

Мапа мережі українських освітніх хабів.

Сайт мережі українських освітніх хабів: eduhub.org.ua.

Сьогодні в Ужгороді стартувала кількаденна ювілейна наукова конференція з нагоди 30-річчя Інституту електронної фізики – наукової установи Національної академії наук України.

Серед тем, які обговорюють – спектроскопія атомів та молекул, нелінійна оптика, лазерна фізика, фізика парних зіткнень електронів, атомів, іонів, молекул і фотонів, низькоенергетична ядерна фізика, технології отримання, оброблення та застосування макроскопічних і мезоскопічних кристалів, плівок та склоподібних матеріалів та інші.

Від Ужгородського міського голови Богдана Андріїва колектив науковців привітав його заступник Василь Гомонай, відзначив здобутки у дослідженнях із фізики та суміжних наук, побажав подальших вагомих здобутків і вручив грамоти Ужгородської міської ради працівникам Інституту електронної фізики, якими нагородили Людмилу Світличну, Олександра Гомоная, Миколу Бирова, Івана Чичуру, Галину Тамаровську, Івана Куштана, Петра Назаренка, Василя Бавола, Ганну Гецка, Василя Чуму.

Онлайн до привітань доєдналися Президент Національної Академії наук України Анатолій Загородний, голова Західного наукового центру Національної академії наук України Зіновій Назарчук.

Наголошувалося, що історія Інституту веде початок ще з 1981 року, коли було створено Ужгородське відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР, яке об’єднало фахівців з атомної фізики та фізичної електроніки, його першим керівником був доктор фізико-математичних наук, професор Іван Запісочний.

Згодом науковий заклад очолив академік Національної академії наук України Отто Шпеник, іменем якого нещодавно названо одну з вулиць обласного центру Закарпаття. Упродовж останніх 5 років колектив, який має наукові здобутки світового рівня, очолює Ганна Гомонай.

Вітали працівників Інституту електронної фізики та вручали грамоти, подарунки також голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко, директорка департаменту освіти і науки, молоді і спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець.

У межах дослідження щодо працевлаштування ВПО в області, до якого долучилися й викладачі УжНУ, визначали ситуацію на ринку області, формували соціальний портрет внутрішньо переміщених осіб

Близько 155 тисяч офіційно зареєстрованих вимушених переселенців нині перебуває на Закарпатті, водночас, за оперативними даними мобільних операторів, ця цифра сягає понад 400 тисяч. У межах дослідження щодо працевлаштування ВПО в області, до якого долучилися й викладачі УжНУ, визначали ситуацію на ринку області, формували соціальний портрет внутрішньо переміщених осіб.

Тетяна Бутурлакіна Тетяна Бутурлакіна Проводили його у межах проєкту ГО «Центр зайнятості

Вільних людей» «Розширення можливостей працевлаштування для ВПО (внутрішньо переміщені особи) у Закарпатській та Львівській областях». «Ключове завдання – надати підтримку в розбудові кар’єри, забезпеченні професійної реалізації, адаптації, окрім того, йдеться і про психологічний аспект. Перший етап включає проведення оцінки потреб цільової аудиторії та ринку праці Закарпаття.

До того ж ще один ключовий момент – наявність індивідуальних та групових кар’єрних і психологічних консультацій. Це дозволяє розуміти запити аудиторії, реагувати, забезпечувати відповідний супровід», – зауважила регіональна менеджерка проєкту в області, директорка Центру кар’єри УжНУ, доцентка Тетяна Бутурлакіна. За її словами, на цьому етапі вже провели 18 таких консультацій та інших активностей, до яких долучилося 268 учасників.

В обговоренні взяла участь представниця дослідницької агенції «Periscope Research» Дар’я Перекосова, котра розповіла про методологію, основні типи джерел інформації та дизайн виконаної роботи. Так, відбулося 184 особисті інтерв’ю (80 респондентів опитали на Закарпатті, інших – на Львівщині), 24 – експертні (в нашій області це 8 підприємців, 1 депутат місцевих органів влади, 1 HR-спеціаліст локального бізнесу).

Відповідно до дослідження, найбільше ВПО на Закарпатті проживає в Ужгородському та Мукачівському районах (понад 40 тисяч осіб). Близько 70% опитаних у двох областях вимушених переселенців мають середню спеціальну або вищу освіту. Рівень навичок роботи з комп’ютером у більшісті середній – 38%, професійний – тільки у 6%.

Володіння іноземними мовами як складова конкурентної професійної реалізації – жодної не знають 74% опитаних, англійською спілкуються 18%. Категорії, за якими вимушені переселенці шукають роботу: більшість запитів – фахівці управлінської кваліфікації, сфери обслуговування, найменше – керівники та кваліфіковані робітники сільського господарства.

В УжНУ презентували дослідження щодо працевлаштування ВПО на ЗакарпаттіЩодо ключових висновків, то більшість ВПО (71%) зацікавлені в отриманні професійної допомоги для кар’єрного розвитку та працевлаштування. Водночас тільки кожен четвертий зміг самостійно сформувати конкретні запити щодо сфер навчання і отримання допомоги, що свідчить про значну невизначеність щодо подальших професійних планів.

Серед напрямків перекваліфікації вимушені переселенці частіше називали сферу комп’ютерних наук, IT (38%), індустрію краси та догляду (22%), продажів (15%) та громадського харчування і готельного бізнесу (15%). Окремо обговорили плани ВПО на повернення додому, рівень заробітних плат, кількість відкритих вакансій і резюме, релокацію бізнесу, запити на перенавчання чи кар’єрне консультування, бар’єри для працевлаштування, ставлення до ВПО та інше. З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Вікторія Кенідра

Автор фото -Організація Об'єднаних Націй

17 вересня 2022 року в межах Саміту ООН з питань трансформації освіти, що проходив у Нью-Йорку, відбувся захід «Трансформація освіти в часи кризи: погляд України» за участю першого заступника Міністра освіти і науки Андрія Вітренка. «Наперекір викликам сьогодення, у зокрема жорстокій війні в Україні, ми створюємо конкурентоспроможні умови для навчання та роботи у сфері освіти.

Це було досягнуто спільними зусиллями освітян, батьків, бізнесу, управлінців, а також міжнародних партнерів. І ми не будемо зупинятися на досягнутому. Головними кроками для найближчого майбутнього, які нам потрібно здійснити, є відбудова інфраструктури закладів освіти, а також захисних споруд у школах та університетах України», – зазначив Андрій Вітренко.

Серед критичних потреб:

забезпечення дітей та вчителів ноутбуками та планшетами;

закупівля шкільних автобусів, особливо в ті регіони, які приймають найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб;

друк підручників для продовження впровадження реформи НУШ;

впровадження освітніх програм, які спрямовані на надолуження навчання;

надання психологічної підтримки дітям та вчителям;

реінтеграція дітей, що перебувають поза межами України шляхом надання умов для вивчення української мови, історії України та її культури в країнах тимчасового перебування.

Захід організовано командою Міністерства на полях Саміту ООН, який став платформою для обговорення викликів та рішень для підтримки української освіти в умовах війни.

Разом із Міністерством освіти і науки Польщі та партнерами з ЮНЕСКО Україна транслювала освітні потреби та шляхи надання підтримки учням та вчителям, що перебувають на території України та поза її межами.

Захід зібрав понад 100 учасників, які представляють уряди, міжнародні донорські організації, фундації та бізнес.

За результатами заходу команда Міністерства проводить у Нью-Йорку двосторонні зустрічі для детального обговорення співпраці з партнерами.

Міністерство продовжує роботу з фандрейзингу та мобілізації ресурсів для покриття критичних освітніх потреб.