Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

«Профільна» — саме такою має стати старша школа в Україні вже у 2027 році.

Реформу старшої школи підтримують 85% старшокласників, про що свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів КМІС.

Що передбачає реформа

Реформа старшої школи передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне. Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, наприклад,

STEM чи мовно-літературним. Учні зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем. Наприклад, учень біохімічного профілю зможе обирати курси, повʼязані з літературою, мистецтвом і мовами.

Академічні ліцеї будуть великими закладами освіти, завдяки чому вдасться сформувати декілька груп учнів, а отже, для них зʼявиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір.

Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти (ЗФПО), де студенти зможуть опанувати професію та обирати предмети, що повʼязані з нею. А після закінчення навчання, студенти зможуть обрати подальший шлях — або вийти на ринок праці, або продовжити навчання у ЗВО. Більше про реформу читайте за покликанням.

Як сприймають реформу учні та батьки?

Щоб зрозуміти ставлення до реформи старшої школи, в Україні провели соціологічне дослідження, у якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів: учні, батьки, освітяни та представники місцевої влади з усіх регіонів. 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення. 85% старшокласників підтримують реформу. Серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5–6 класів — 78%.

Під час заходу «Профільна: якою буде реформа старшої школи» та презентації всеукраїнського соціологічного дослідження відбулася публічна дискусія за участю міністра освіти і науки України Оксена Лісового й учнів старших класів.

Підлітки зазначили, що їм не вистачає можливості обирати предмети, які більше відповідають їхнім зацікавленням.

Наприклад, учень 9 класу Андрій зазначив: «Я навчаюся у класі математичного профілю. У школі подобається спілкування з друзями й нові знання. Але багато з програми, на мою думку, не знадобиться в житті. Ідея вибору предметів — крута, бо старшокласники зможуть зосередитися на цікавому й тому, що буде потрібно в майбутньому.

Було б добре мати в школі людину, яка допоможе з вибором професії, і більше практики на уроках, як експерименти на хімії чи робота з приладами на фізиці». Реформа старшої школи посилить індивідуальний підхід до бажань дитини у виборі її освітньої траєкторії. Учень буде обирати ті предмети, які йому будуть потрібні та якими він цікавиться. «Реформа старшої школи змінює ціннісний підхід до освіти.

Девʼятикласники самостійно обиратимуть, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого, як ми бачимо, прагнуть самі діти. Ми даємо їм свободу. Це одна з важливих, засадничих цінностей людини», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Профорієнтація і практичні навички

За словами переважної частини опитаних батьків та учнів, у закладах освіти проводять профорієнтацію. Щоправда, понад 40% респондентів зазначили, що про професії розповідають учителі. Тобто у закладах освіти не вистачає системного підходу до профорієнтаційної роботи й урізноманітнення її форматів.

Лише одна пʼята батьків і учнів заявили, що школи організовують екскурсії на підприємства, та одна десята — ярмарки професій.

Трохи більш як 20% сказали, що про професії дізнаються самостійно або від інших людей.

Співпраця з громадами

Нині триває підготовка до впровадження реформи: напрацьовуються зміни до законодавства, триває розроблення програм, підручників і навчальних матеріалів, налагоджено професійний розвиток учителів, триває оновлення освітнього середовища в майбутніх ліцеях та коледжах.

Громади разом з Міністерством освіти і науки України та обласними адміністраціями працюють над створенням нової мережі ліцеїв. Зміна мережі закладів освіти — одна з найважливіших частин реформ.

Згідно з дослідженням, 81% голів територіальних громад, де проживають менш як 1200 учнів, готові створювати академічні ліцеї. 56% голів ТГ і 59% депутатів місцевих рад готові до співробітництва з іншими громадами для створення ліцею, але якщо він буде на території їхньої громади.

Водночас учні (72%) і студенти (71%) готові навчатися в іншій громаді, якщо там буде створено ліпші умови для навчання. 40% опитаних педагогів також готові працювати в іншій громаді, якщо поряд не буде академічного ліцею.

Сергій Колебошин, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, зазначив, що без змін у законодавстві щодо формування мережі реформа старшої школи не зможе бути якісно реалізованою.

Уряд уже готує законопроєкт, який має подати у Верховну Раду України. «З огляду на різноманітність населених пунктів, мережа шкіл потребуватиме різних підходів, проте великі міста, зокрема, обласні центри, повинні мати відокремлені академічні ліцеї від 1–9 класів. Сподіваюся, це буде відображено в законопроєкті, це важливо для забезпечення якісних і різноманітних освітніх траєкторій», — наголосив народний депутат.

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, розповіла, що ключовим завданням партнерів МОН є створення комплексного плану впровадження реформи.

«Щоб стратегія реформи базувалася на аналітичних даних про стан освіти в Україні, його зв’язок з економікою та потребами держави у відновленні, ми провели низку національних досліджень. Нині презентували результати дослідження КМІС, адже під час впровадження реформ, особливо в часи війни, важливо розуміти, чи підтримує суспільство ці зміни. Важливо, що такі дослідження суспільної думки проводитимемо щороку, щоб дати можливість уряду планувати й утілювати реформу, базуючись на запиті громадськості.

Якщо ми вчасно і якісно створимо необхідні передумови для розвитку профільної середньої освіти, це дасть можливість закласти основи для відновлення країни та молоді — змогу будувати майбутнє у своїй країні».

Пілотування реформи стартує у 2025 році в окремих ліцеях у різних регіонах. Національний старт реформи заплановано на 2027–2029 роки.

Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітні–травні цього року на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» на запит МОН. Дослідження охопило представників місцевої влади, освітян, батьків та учнів з усіх регіонів України.

Опитування проводилося методом онлайн-інтерв’ю (CAWI) у квітні–травні 2024 року з використанням репрезентативної вибірки шкіл та закладів ПТО/ФПО. Усього в опитуванні взяли участь понад 80 тисяч респондентів із 300 територіальних громад в усіх регіонах України.

Під час візиту до Нью-Йорка для участі в заходах 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН перша леді України Олена Зеленська отримала нагороду Unlock Big Change від всесвітньої благодійної організації Theirworld.

Цю відзнаку першій леді вручили за відданість освіті й добробуту дітей в Україні.

«Але я переадресую цю почесну відзнаку всім освітянам та учням, усім волонтерам, меценатам та іншим діячам – словом, усім, хто щодня робить навчання в Україні можливим. Усім, хто повертає нашим дітям їхнє законне право на розвиток», – сказала дружина Президента.

Традиційно цією нагородою відзначають людей, які демонструють мужність і лідерство в боротьбі за право кожної дитини на освіту, захист прав дівчат і жінок чи втілення неможливого у реальність.

Зокрема, її отримала перша жінка – генеральний директор Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала, а також міністр освіти Лівану – за те, що 400 тисяч сирійських біженців змогли навчатися у школах.

Серед активісток організації Theirworld – борчиня за незалежність Мозамбіку Грасса Машел та за гендерну рівність Мелінда Гейтс.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України повідомляє про початок конкурсного відбору проєктів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, які реалізовуватимуться закладами вищої освіти та науковими установами, що підпорядковані МОН.

Конкурс оголошено наказом Міністерства освіти і науки України від 24 вересня 2024 року №1361.

Особливості цьогорічного конкурсу: запровадження нових наукових секцій за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку(ОЕСР); гармонізація форми проєктів із програмою «Горизонт Європа», що відкриває можливості для інтеграції українських досліджень у міжнародну наукову спільноту; спрямованість на розвʼязання актуальних завдань оборони, економіки, суспільства та відновлення України; першочергова підтримка науковців, які фактично працюють в Україні; керівникам проєктів рекомендовано не вносити, а експертам не зараховувати публікації в хижацьких наукових виданнях.

Прийматимуть заявки через Національну електронну науково-інформаційну систему 1 жовтня 2024 року, а підготовка заявок — уже з 24 вересня згідно з Положенням.

Кінцевий термін подання проєктів — 27 жовтня 2024 року.

Побачив світ десятий випуск авторитетного фахового журналу «Педагогічна Академія: наукові записки», у якому у співавторстві вийшла науково-методична стаття відомої вченої та викладачки у галузі органічної хімії Галини Вікторівни Різак.

Тема статті: “Аналіз ролі штучного інтелекту у впровадженні диференційованого підходу до навчання”. У статті висвітлено можливості застосування штучного інтелекту в освітньому процесі для побудови адаптивної моделі навчання для кожного здобувача освіти. Досліджено, як технології штучного інтелекту покращують персоналізоване навчання, задовольняють індивідуальні навчальні потреби та забезпечують зворотний зв’язок у реальному часі.

Крім цього, в статті проаналізовано перспективи, виклики та можливості майбутнього розвитку цієї галузі.

У дослідженні представлено сучасний огляд застосування штучного інтелекту в освіті через машинне навчання, програми оброблення природної мови, інтелектуальні навчальні системи та адаптацію освітнього контенту.

У статті оцінено такі технології з точки зору їх впливу на диференціацію навчання та наслідки для учасників освітнього процесу.

На основі проведеного дослідження виявлено, що впровадження штучного інтелекту покращує освітній процес завдяки персоналізації та наданню зворотного зв’язку на різних етапах навчання.

Незважаючи на переваги, існують проблеми, що заслуговують на увагу, зокрема: упередженість алгоритмів, питання конфіденційності даних, високі витрати на впровадження технологій штучного інтелекту.

З огляду на концепцію штучного інтелекту освітній процес сприймається як інструмент для підтримки інших форм навчання.

Штучний інтелект може ефективно використовуватися для покращення навчання шляхом індивідуалізації та диференціації процесу.

Втім, є низка проблем, пов’язаних з алгоритмічною упередженістю, конфіденційністю даних та доступністю, які потребують розв’язання для ефективнішого використання цього інструменту.

У статті акцентовано на важливості подальших досліджень, спрямованих на глибокий аналіз впливу штучного інтелекту на освітню взаємодію між викладачами та здобувачами освіти.

Такий підхід дасть змогу детально оцінити ефективність технологій штучного інтелекту в контексті підвищення якості освітнього процесу та системного розвитку освітньої галузі.

Вл.інф.

Міністр повідомив, що дрес-код скасували навіть для предмета "Захист України". Це цінності. За які цінності ми воюємо? Якщо свобода – то дитина має відчувати себе вільно. Зовнішні рамки – це набір цінностей для іншого суспільства, а ми будуємо вільне суспільство творчих і високопродуктивних людей, – сказав міністр на четвертому Саміті перших леді та джентльменів у Києві.

І наголосив: якщо ми зі школи ставити межі, вимоги, планку, а не інтегрувати саморегулятори у дитину через цінності та виховний процес, то ми таке суспільство не сформуємо.

Теперішня ситуація в Україні змушує шукати альтернативні способи навчання.

Такі як дистанційна ліцензована школа "Оптіма", яка забезпечує якісний і безперервний навчальний процес навіть при форс-мажорних обставинах.

Нагадаємо, що у Службі освітнього омбудсмена закликали вчителів та адміністрації шкіл припинити усі заходи щодо перевірки одягу учнів.

При цьому акцентували: одяг для школи – це вільний вибір дитини та/або її батьків. Єдиними рекомендаціями до такого одягу є охайність, відповідність сезону, зручність, зокрема під час перебування учнів в укриттях. Жодні вимоги щодо стилю, кольору чи інших атрибутів шкільного одягу неприпустимі та незаконні.

https://24tv.ua/education/shkilna-forma-ministr-osviti-zayaviv-pro-skasuvannya-dres-kodu_n2640462

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

Олена Зеленська: 75% батьків вважають, що діти сьогодні стикаються з більшою кількістю загроз, ніж вони самі в дитинстві

Майже кожна четверта дитина у світі безпосередньо постраждала від війни. Такі результати дослідження «Захист дитинства: виміри безпеки для молодого покоління» презентували під час четвертого Саміту перших леді та джентльменів.

Як повідомила дружина Президента України Олена Зеленська, опитування охопило 15 країн: Україну, США, Велику Британію, Бразилію, Данію, Естонію, Фінляндію, Францію, Ірак, Японію, Кенію, Литву, Катар, Сербію й Туреччину.

Із кожної з них взяли участь 300 батьків і стільки ж дітей віком від 13 до 17 років. Вивчали пʼять аспектів: безпека дітей під час війн, у школі й інтернеті, добробут удома та екологічні загрози.

«Це ті основні теми, яким ми присвятили цьогорічний, четвертий Саміт перших леді та джентльменів у Києві. У безпеки, а надто дитячої, багато вимірів, і ми спеціально дослідили основні загрози, із якими стикаються чи можуть зіткнутися всі діти світу, незалежно від країни, де живуть», – сказала перша леді.

Так, згідно з опитуванням: Вісім із 10 дітей стикалися у школі із ситуаціями, що негативно вплинули на їхню безпеку й добробут. Вісім із 10 дітей знають хоча б одну людину, яка стикалася зі шкідливим контентом в інтернеті. Кожна шоста дитина турбується про свою безпеку вдома.

Серед основних проблем, які називають батьки по всьому світу, – зростання цін, бідність і безробіття. Діти також поставили зростання цін на перше місце серед проблем для молодого покоління. Однак, коли їх попросили оцінити виклики, які впливають на них особисто, діти віддали пріоритет психічному здоров'ю.

За ним ідуть сімейні турботи та екологічні проблеми. Водночас у Японії, Сербії, Україні й Туреччині війна та пов’язані з нею небезпеки домінують серед занепокоєнь дітей. Майже кожна четверта дитина безпосередньо постраждала від війни, а 67% зазнали її непрямого впливу.

Лише 31% батьків і 33% дітей, які безпосередньо постраждали від війни, високо оцінюють свій психічний стан. «Непрямий вплив війни відчувається у відповідях навіть у тих країнах, де війни зараз немає.

Це доводить те, про що ми в Україні часто кажемо: розв’язана Росією війна впливає на весь світ і на всіх дітей», – підсумувала перша леді. Детальні результати дослідження можна переглянути за цим посиланням. Опитування провела компанія Catalyse Research спільно з BRAND UKRAINE за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) на замовлення Саміту.

Закон України «Про правотворчу діяльність» був ухвалений 24 серпня 2023 року, а днями відбулась презентація видання, яке є практичним інструментом ефективної імплементації положень Закону.

Як зазначив Руслан Стефанчук під час презентації видання, до цього Закону правнича думка йшла протягом всього періоду незалежності, але цьому скликанню вдалось, врешті, ухвалити законодавчий акт, який можна назвати Конституцією законотворення.

«Позаду багато дискусій науковців, правників, народних депутатів, результатом яких стала розробка як самого Закону «Про правотворчу діяльність», так і науково-практичного коментаря до нього. Наступний етап – його імплементація. Закон про правотворчу діяльність вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, але ми вже зараз можемо здійснювати практичну підготовку до реалізації норм цього документу», - зазначив Голова Верховної Ради України.

За його словами, велику роль у процесі імплементації, відповідно до положень Закону, матиме НАН України.

Адже саме Національна академія наук визначається головною експертною установою з проведення юридичної (правової) експертизи проектів законів.

«Суттєвою складовою реалізації Закону є те, що ми повинні орієнтуватись на правовий моніторинг чинного законодавства, аналіз та оцінку вже прийнятих актів, а отже – на ефективність і результативність ухвалених документів. Попереду багато викликів, і я закликаю колег до плідної та якісної роботи над реалізацією Закону України «Про правотворчу діяльність», - резюмував Стефанчук. На презентації видання «Науково-практичний коментар Закону України «Про правотворчу діяльність» були присутні, зокрема, Президент НАН України Анатолій Загородній, заступник керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного юридичного управління Михайло Теплюк, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов та керівництво місії USAID.

Як підкреслив Анатолій Загородній, Закон — це важливий крок у розбудові концептуальних засад законотворчої діяльності в Україні.

«Без належного правового підґрунтя неможливо сформувати ефективну правову політику держави, забезпечити захист прав і інтересів громадян та адаптувати українське законодавство до стандартів ЄС».

Функція науково-практичного коментаря, за словами Дениса Маслова, - впровадження Закону. «Він розкриває все те, що заклав законодавець, та допомагає дотримуватися високих стандартів у формуванні законодавчої бази».