Міжнародне наукове стажування
V Міжнародна програма наукового стажування “Нобелівські Лауреати: Вивчення Досвіду та Професійних Досягнень для Формування Успішної Особистості та Трансформації Оточуючого Світу“ у Дубаї, Осло, Стокгольмі, Римі, Бургасі, Нью-Йорку, Єрусалимі, Пекіні.
Понад 200 Нобелівських лауреатів разом з Вами протягом 1,5 місяця. (180 годин чистого Натхнення, Ідей, Досвіду та Нових Знань) Для фізиків, математиків, медиків, біологів, хіміків, економістів, філологів, лінгвістів, юристів, істориків, політологів, міжнародників, географів, філософів, фахівців з держуправління, технічних, природничих та педагогічних наук.
The International Historical Biographical Institute (Dubai - New York – Rome – Burgas - Jerusalem - Beijing), відповідно до двосторонніх домовленостей про інвестиції, інновації та науково-технічну співпрацю між ОАЕ та Україною, досягнутих в ході Офіційного візиту Президента України Зеленського В.О. до ОАЕ 14-15 лютого 2021 року та наданих міжурядових гарантій, а також відповідно до Меморандуму між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерством вищої освіти і наукових досліджень Об'єднаних Арабських Еміратів про співробітництво в галузі вищої освіти і наукових досліджень від 26.11.2012 р., запрошує керівників закладів освіти і науки, наукових та науково-педагогічних працівників взяти участь у V Міжнародній програмі наукового стажування “Нобелівські Лауреати: Вивчення Досвіду та Професійних Досягнень для Формування Успішної Особистості та Трансформації Оточуючого Світу“ у Дубаї, Осло, Стокгольмі, Римі, Бургасі, Нью-Йорку, Єрусалимі, Пекіні. Вона фінансується за рахунок міжнародного гранту в еквіваленті EUR 1 200 000, наданого IHBI за фінансової підтримки ОАЕ, Італії, США, Ізраїлю та Китаю, а також залучення благодійних внесків.
Ви прослухаєте лекції та виступи відомих світових лідерів в сфері політики, бізнесу, науки, культури, освіти, зокрема, Мухаммада Юнуса, Аунг Санг Су Чжі, Леха Валенси, Ольги Токарчук, Роберта Енгля, Чарльза Райса, Джона Гуденафа, Воле Соинке, Луїзи Глюк, Харві Алтера, Азіза Санкара, Михайла Горбачова, Світлани Алексієвич, Джиммі Картера та інших.
Забезпечується переклад або субтитрування, крім того наявна можливість дивитися в оригіналі англійською мовою з субтитрами. Форма участі: дистанційна, в режимі відеозапису, що дозволяє переглядати виступи та лекції в зручний для себе час(зранку, по обіді, ввечері, вночі). Тривалість Програми: з 24 червня по 20 серпня 2022 року. Вручення Міжнародних Сертифікатів: 18-20 серпня 2022 року.
В програмі беруть участь понад 200 Нобелівських лауреатів.
Що дає Вам участь в цій програмі? Нові знання, ідеї, передовий міжнародний науковий досвід і фахові компетентності, які вимагаються Міністерством освіти і науки України для отримання вчених звань старшого дослідника, доцента та професора (Програму адаптовано відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №800 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1133 від 27.12.2019 та до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-696 від 24.07.2020 щодо необхідності підтвердження міжнародного досвіду викладацьких кадрів.
Відповідно до підпункту пункту 8, підпункту пункту 9 та пункту 10 Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. №656, вчені звання професора, доцента, старшого дослідника присвоюються особам, які мають документи, що підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання, зокрема сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які підтверджують навчання особи, стажування або роботу у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР) та/або Європейського Союзу (далі - ЄС), або які є (чи були) керівниками/виконавцями проєктів, які фінансуються зазначеними країнами.) Міжнародний Сертифікат, оформлений згідно вимог українського законодавства, про проходження Міжнародної програми на 180 годин або 6 кредитів, в якому зазначено отримання Вами Міжнародного освітнього гранту №IEG/W/22/03/08, а також Присвоєння кваліфікації Міжнародного Викладача & Старшого Дослідника, що підтверджує високий рівень отриманої кваліфікації і дозволяє, в тому числі, іноземцям, які мають диплом про вищу освіту, претендувати на роботу і займати посади в галузі освіти і науки та визнається в країнах Близького Сходу, Північної Африки, Китаї, Індії, Японії, США, Канаді, країнах ЄС, СНД та Латинської Америки тощо. Цікаві і знамениті спікери, яких Ви не зустрінете на жодних інших курсах. Це унікальна програма.
Ви завжди зможете пишатися і в пристойній формі похизуватися перед колегами, студентами і власними дітьми тим, що проходили Міжнародне наукове стажування, де ключовими спікерами були Генрі Кіссинджер, Еммануель Шарпантье, Роберт Енгль, Далай-лама XIV, Ольга Токарчук тощо, тобто визначні особистості, які є прикладом для будь-якого покоління, відомі всьому світу, є моральними лідерами та по суті перетворилися на Легенди.
Вчиться у них і цитуйте їх. Ваш кругозір, престиж, визнання, авторитет і значимість для оточення тільки зростатимуть.
Навчання учнів з участю експертів УжНУ покликане сформувати інтерес молоді до екологічних проблем та їх вирішення, а також формувати активну позицію суспільства з цього питання.
Нещодавно в рамках проєкту «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту», який УжНУ реалізує у співпраці Кошицьким університетом ім. П.Й. Шафарика, відбувся польовий тренінг з участю учнів Ужгородської ЗОШ № 15 та експертів проєкту – науковців біологічного факультету УжНУ. Роман Кіш, Федір Куртяк, Володимир Пляшечник розповіли учням про види-біоіндикатори, основні правила проведення польових досліджень та методики збору матеріалу в природі.
Володимир Пляшечник як гідробіолог розповів про особливості поширення одноклітинних організмів, зокрема інфузорій, які є важливою складовою водних екосистем різних типів.
Завдяки великому видовому різноманіттю ці організми широко використовуються як біондикатори стану водних ценозів. Війчасті найпростіші представлені кількома екологічними групами – плаваючі, повзаючі та сидячі. Кількість представників зазначених груп також залежить від параметрів якості довкілля. У той же час завдяки короткому життєвому циклу і здатності переживати несприятливі умови у вигляді цист, інфузорії швидко реагують на зовнішні фактори, зокрема органічне чи неорганічне забруднення. Експерт вказав на особливості відбору гідробіологічних проб через усмоктування води шприцом разом із намулом з поверхонь каменів, вищої водної рослинності та інших занурених поверхонь. Після відбору проби негайно слід доставити до лабораторії та обробити. З метою збереження необроблених зразків їх зберігають у холодильнику.
Федір Куртяк як батрахолог відмітив, що використання структурних особливостей популяцій та угруповань риб як біоіндикаторних показників має ряд переваг, як порівняти з водними безхребетними, водоростями та вищими водними рослинами – відносно великі розміри об’єктів, відносну простоту визначення видової належності риб, можливість проведення досліджень із мінімальним застосуванням лабораторного обладнання, а також досить просте визначення структурних характеристик популяцій риб. Морфофізіологічні параметри амфібій віддзеркалюють стан локального біотопу існування. Для виявлення адаптацій амфібій, що виникають під дією забруднення водойм Федір Куртяк запропонував проводити дослідження на трьох рівнях на рівні популяції (оцінювати чисельність, статевий та фенетичний склад), на рівні особин (оцінювати морфологію, фізіологію та стабільність розвитку) та на рівні клітини (оцінювалася стабільність ядерних структур).
Роман Кіш як ботанік зазначив, що ефективними біоіндикаторами, що можуть бути застосовані для визначення якості води, є водні рослини – макрофіти. До цієї групи належать судинні рослини, мохи, багатоклітинні водорості, що ростуть безпосередньо у воді чи у прибережній зоні з підвищеним зволоженням. У точці спостереження на значній частині дистанції русло р. Уж позбавлене водної рослинності. Це пов’язано насамперед із достатньо високою швидкістю течії у руслі річки, що особливо виражено на ділянках з перекатами. Втім тепер, з початком періоду літніх маженей на достатньо мілководних ділянках річки зі сповільненою течією розвиваються водні монодомінантні угруповання вищих рослин – рдеснику блискучого та рдеснику кучерявого, прикріплені до донного субстрату. Розвиток у товщі води ріки угруповань рдеснику кучерявого, який є індикатором збереження реофільних (текучих) умов, вказує на наявність у руслі Ужа течії – важливої умови природного функціонування річкових екосистем. З іншого боку, наявність рослин рдеснику блискучого, який є індикатором зменшення швидкості течії та малопроточності водотоку, вказує формування у руслі Ужа умов, наближених до озерних. Тому на основі цих індикаторів можна відмітити, що у період маженей реофільні умови хоча й зберігаються, але значно погіршуються, що призводить до активізації процесів замулення і збільшення рівня трофності води. Разом з тим присутність цих видів рдесників у руслі свідчить про достатньо хороший екологічний стан водотоку, зокрема достатньо високу концентрацію розчиненого у воді кисню. З іншого боку, сам факт утворення і розростання заростей рдесників блискучого і кучерявого відображає загальне сповільнення течії в руслі у період маженей. В осінній період, зі встановленням дощової погоди та підняттям рівня води в руслі, течія переважно зносить рослини, очищаючи русло від рослинності. Науковці УжНУ навчали школярів правил проведення польових досліджень і збору матеріалу в природіНавчання учнів з участю експертів УжНУ покликане сформувати інтерес молоді до екологічних проблем та їх вирішення, а також формувати активну позицію суспільства з цього питання.
За інформацією біологічного факультету
Медіацентр УжНУ
Науковці-початківці висловили вдячність за організацію презентації їхніх здобутків і виявили бажання брати участь у наступних таких заходах
На факультеті історії та міжнародних відносин презентували збірник студентських наукових праць.
На заході, крім шістьох студентів – авторів наукових публікацій (через дистанційну форму навчання не всі змогли прийти), були також присутні і викладачі-рецензенти – Надія Керецман, Ігор Шніцер та Наталія Радченко. Студенти писали наукові праці під редакцією Наталії Радченко. Варто відзначити, що дослідники-початківці дуже плідно попрацювали.
Під час заходу юні науковці мали нагоду не лише побачити результат своєї роботи, а й отримати по примірнику збірника, який даруватиме теплі спогади про можливість спробувати себе у науковій роботі. Студенти переконані, що будуть і надалі продовжувати свою дослідницьку працю.
Науковці-початківці висловили вдячність за організацію заходу й виявили бажання брати участь і в дальших презентаціях.
За інформацією факультету історії та МВ
Медіацентр УжНУ
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
13 червня 2022 року, на онлайн-майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти «Наука та бізнес» зареєстровано близько 600 активних науковців та 30 представників бізнесу. «Важливим завданням України у воєнний та післявоєнні періоди буде розвиток соціально-економічної сфери.
Вдячний українським науковцям, освітянам, а також підприємцям, що активно спрямовують свій потенціал задля перемоги та розбудови нашої держави», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
На платформі зареєстровано 45 актуальних наукових розробок, зокрема із галузей національної безпеки, військових і технічних наук, а також 8 пропозицій щодо проведення та реалізації спільних досліджень у сфері технічних, сільськогосподарських, економічних, медичних, педагогічних та інших наук.
Сьогодні для України необхідні такі пропозиції українських учених:
створення світлодіодних систем високої потужності з можливістю синтезування світла наближеного до денного;
розроблення інтелектуальних світлодіодних систем фітоосвітлення для підвищення врожайності сільськогосподарських культур;
виготовлення композиційного палива з відходів (за офіційними даними в Україні накопичено близько 36 млрд тонн відходів);
виведення нових сільськогосподарських нішевих плодових культур, зокрема садова ірга, аронія, японська айва та обліпиха.
Як працювати з платформою «Наука і бізнес», можна ознайомитись за посиланням.
Сторінка 85 із 112