7 жовтня 2024 року в межах спільних консультацій між урядами України та Словаччини було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України й Міністерством освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки.

Цей документ є дорожньою картою для співпраці у сфері освіти, науки та інновацій між двома країнами. Меморандум визначає ключові напрями співробітницва:

Підтримка українських студентів та вчителів у Словацькій Республіці у вивченні та викладанні української мови та літератури, історії України та географії у звичайних класах та під час навчань вихідного дня.

Мовна підготовка вчителів, обмін досвідом з практики словакістики в Україні у викладанні словацької мови як іноземної.

Співпраця в обробленні інформації про тимчасово переміщених студентів і викладачів з України та їхні освітні й професійні потреби.

Обмін інформацією про освіту та агенції, що сприяють навчанню українських учнів у словацьких середніх школах.

Пряме співробітництво між закладами дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема у сфері інклюзивної освіти.

Підтримка та просування проєктів співпраці між словацькими та українськими закладами вищої освіти в межах фінансових інструментів Європейського Союзу.

Співробітництво у сфері інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ з метою сприяння розвитку наукових досліджень та сфери методології оцінювання науки, створення й комерціалізації результатів науково-технічної діяльності і їхнє впровадження, а також розвитку екосистеми наукоємних інновацій.

Фото: оголошено лауреатів Нобелівської премії-2024 з хімії (Getty Images) АВТОР:

МАРІЯ КУЧЕРЯВЕЦЬ

Нобелівський комітет у середу, 9 жовтня назвав лауреатів премії у галузі хімії.

Одну половину премії вирішили присудити Девіду Бейкеру "за обчислювальний дизайн білка", а іншу половину Демісу Гассабісу та Джону Джумперу "за передбачення структури білка".

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля.

Що відомо про лауреатів та їх внесок у науку

Так, американському біохіміку Девіду Бейкеру вдалося створити абсолютно нові види білків. Натомість британський дослідник Деміс Гассабіс та американський науковець Джон Джумпер розробили модель штучного інтелекту для вирішення 50-річної проблеми: прогнозування складних структур білків. Ці відкриття мають величезний потенціал.

Різноманітність життя свідчить про дивовижну здатність білків як хімічних інструментів.

Вони контролюють і керують усіма хімічними реакціями, які разом є основою життя. Білки також функціонують як гормони, сигнальні речовини, антитіла та складники різних тканин. Білки зазвичай складаються з 20 різних амінокислот, які можна назвати будівельними блоками життя.

У 2003 році Бейкеру вдалося використати ці блоки для розробки нового білка, який не був схожий ні на один інший.

З того часу його дослідницька група створювала одне за іншим творіння, включно з білками, які можна використовувати як фармацевтичні препарати, вакцини, наноматеріали та крихітні сенсори.

Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2024 з хімії Фото: Девід Бейкер, Демісу Гассабіс та Джон Джумпер, які стали лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії (twitter.com/NobelPrize)

Друге відкриття стосується передбачення білкових структур. У білках амінокислоти з’єднані разом у довгі нитки, які згортаються, утворюючи тривимірну структуру, яка є вирішальною для функції білка.

З 1970-х років дослідники намагалися передбачити структуру білків за амінокислотними послідовностями, але це було важко. Однак чотири роки тому стався приголомшливий прорив.

У 2020 році Гассабіс і Джумпер представили модель штучного інтелекту під назвою AlphaFold2.

За допомогою якої вони змогли передбачити структуру практично всіх 200 мільйонів білків, які ідентифікували дослідники.

З моменту прориву AlphaFold2 використовували понад 2 мільйони людей зі 190 країн. Серед безлічі наукових застосувань дослідники тепер можуть краще зрозуміти стійкість до антибіотиків і створити зображення ферментів, які можуть розкладати пластик.

 

Нобелівська премія з хімії - це вища нагорода за наукові досягнення в галузі хімії, яку щорічно присуджує Шведська королівська академія наук у Стокгольмі.

Кандидатів у лауреати премії висуває Нобелівський комітет з хімії.

Премія є однією з п'яти заснованих, згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника динаміту та філантропа Альфреда Нобеля, наприкінці 19 століття.

Хімія була найважливішою частиною у власних роботах Нобеля. Розвиток його винаходів, а також технологічні процеси, якими він користувався, ґрунтувалися на знаннях хімії.

Саме тому ця наука стала другою областю, про яку Нобель згадав у своєму заповіті.

Минулого року лауреатами Нобелівської премії з хімії стали американці Мунгі Бавенді, Луїс Брюс, а також росіянин Олексій Єкімов.

Їм присудили премію за відкриття і синтез квантових точок. Зазначимо, наночастинки та квантові точки мають унікальні властивості і поширюють своє світло з екранів телевізорів і світлодіодних ламп.

Вони каталізують хімічні реакції, а їхнє прозоре світло може освітлювати пухлинні тканини для хірурга.

Нобелівський тиждень-2024 Нагадаємо, що з понеділка, 7 жовтня стартував Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі власники цієї престижної премії за 2024 рік.

Вже визначено лауреатів з медицини та фізіології.

Ними стали науковці Віктор Амброс та Гері Равкан за відкриття молекул мікроРНК, які регулюють роботу генів.

Також вчора, 8 жовтня лауреатами престижної премії в галузі фізики стали професори Джон Гопфілд та Джефрі Гінтон за дослідження в галузі машинного навчання нейромереж.

Вже завтра визначать переможців у галузі літератури, а 11 жовтня стане відомий власник Нобелівської премії миру-2024.

Лауреата премії Шведського центрального банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля оголосять 14 жовтня.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

З метою оптимізації мережі установ подвійного підпорядкування Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України

Спільним наказом МОН України та НАН України від 17.09.2024 № 625/1331 Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України виведено з підпорядкування Міністерства освіти і науки України.

У зв’язку зі зміною подвійного підпорядкування та задля успішного завершення Міжнародним центром виконання у 2024 році науково-дослідних робіт, які фінансувалися за кошти Міністерства освіти і науки України у 2024 році, зокрема зі створення сучасних вітчизняних прототипів безпілотних авіаційних і наземних комплексів, систем інтелектуального управління та аналізу даних, виникла потреба передання частини бюджетних призначень в обсязі 2 920,0 тис. гривень, виділених МОН на 2024 рік, Національній академії наук України. Ухвалення цього акта дозволить Міжнародному науково-навчальному центру інформаційних технологій та систем успішно завершити виконання науково-дослідних робіт, які фінансувалися за кошти Міністерства освіти і науки України у 2024 році.

Ви несете не тільки знання. Ви несете надію цілій країні – Олена Зеленська на врученні премії Global Teacher Prize Ukraine

Перша леді Олена Зеленська взяла участь у нагородженні премією Global Teacher Prize Ukraine 2024.

Також на заході були присутні Премʼєр-міністр Денис Шмигаль, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий та освітяни з усіх регіонів України.

«День учителя цього року в календарі зовсім поряд із Днем захисників та захисниць, і це символічно. Бо вчителі теж боронять – право дітей на нормальне життя, на розвиток, на майбутнє», – сказала перша леді.

Цьогоріч переможницею Global Teacher Prize Ukraine стала Леся Павлюк з Івано-Франківська – учителька початкових класів, яка однією з перших почала працювати з інклюзивним класом.

Її обрали з понад 1200 педагогів. Головний приз – 1 мільйон гривень для власного освітнього проєкту. Професійна мрія переможниці – навчати колег ефективно працювати в інклюзивних класах.

Окрім головного переможця, також відзначили вчителів в окремих номінаціях.

Найкраща вчителька дошкілля – Оксана Масовець із Кам’янця-Подільського, а найкраща вчителька хімії – Лариса Романишин зі Львівщини. Обидві отримали по пів мільйона гривень на реалізацію власних освітніх проєктів.

Також відзнаку «Вибір серцем» отримав учитель Школи Супергероїв Євген Кравченко, ще трьох педагогів відзначили в межах грантової програми Talents For Ukraine благодійного фонду KSE Foundation. Катерина Корзун, Ярослав Федько та Лариса Романишин отримали гранти.

Крім того, нагороду в категорії «Інклюзивність» вручили вчителю історії Владиславу Акименку з Лозової за роботу з дітьми, які мають особливі освітні потреби та яких вдалося повернути додому з депортації. «Я ж хочу подякувати не тільки номінантам, а й усім вчителям, уроку яких чекають як свята навіть серед воєнних випробувань. Ви несете не тільки знання – надію цілій країні», – сказала Олена Зеленська.

Global Teacher Prize Ukraine – щорічна національна премія для вчителів – агентів освітніх змін, яку вже восьмий рік поспіль вручає громадська спілка «Освіторія».

 

У фаховому журналі "Вісник науки та освіти" у співавторстві вийшла науково-методична стаття  Галини Вікторівни Різак "ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ". 

Упровадження штучного інтелекту допомагає відкрити нові можливості для покращення якості навчання, персоналізації освітніх програм та оптимізації роботи викладачів.

Проте для ефективного використання цього потенціалу необхідним є створення та впровадження відповідних педагогічних стратегій.

Метою статті є дослідження й аналіз найбільш ефективних підходів до інтеграції штучного інтелекту у вищу освіту. У процесі дослідження з’ясовано, що штучний інтелект є потужним інструментом, здатним автоматизувати рутинні завдання, аналізувати значні обсяги даних і приймати обґрунтовані рішення.

Інтеграція штучного інтелекту у вищу освіту здійснюється шляхом створення «розумних» систем, які спрощують та оптимізують освітній процес.

До основних напрямів використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти України належать автоматичне оцінювання, інтервальне навчання, смарткампус, чат-боти. Одна з головних стратегій впровадження штучного інтелекту в освітній процес –  це персоналізоване й адаптивне навчання.

Розглянуто перспективні напрями впровадження штучного інтелекту у вищу освіту, зокрема прокторинг та інтелектуальні мультиагентні системи.

Зазначено, що інтеграція різних сервісів на основі штучного інтелекту допомагає ефективно організувати освітній процес, знижуючи навантаження на педагогів і підвищуючи індивідуалізацію навчання.

Проаналізовано основні приклади інструментів на основі штучного інтелекту, які можуть бути використані в освітньому процесі для створення контенту, аналізу матеріалів, генерації зображень і покращення взаємодії з освітніми ресурсами.

Зі збільшенням частотності застосування штучного інтелекту в освіті важливо інтегрувати етичні принципи в розроблення та використання освітніх технологій.

Стратегія для забезпечення етичного використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі має охоплювати розроблення етичних стандартів і правил, навчання користувачів і фахівців щодо етичних питань, а також впровадження механізмів аудиту та відповідальності.

Закладам вищої освіти необхідно регулярно здійснювати аналіз та оцінювання впливу технологій штучного інтелекту на освітній процес, щоб гарантувати їхню максимальну ефективність і вчасно виявляти можливі проблеми.

Загалом, застосо- вуючи ефективні педагогічні стратегії, заклади вищої освіти можуть використовувати потенціал штучного інтелекту для створення персона- лізованого освітнього досвіду, підвищення залученості здобувачів освіти і полегшення прийняття рішень на основі значних обсягів даних.

Дякуємо за особисту фінансову підтрику Марії Холопік та Олесі Холопік.

Вл.інф.

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.