Переможцям міжнародних учнівських олімпіад та їхнім учителям вручили державні нагороди і премії Президента України Заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська взяла участь у нагородженні переможців міжнародних учнівських олімпіад та їхніх учителів, а також лауреатів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» напередодні Дня працівників освіти.

На заході також були присутні радниця – уповноважена Президента з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник і заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький.

Олена Ковальська від імені Глави держави привітала школярів, які стали переможцями міжнародних олімпіад, та вчителів, які їх підготували. «Що вселяє впевненість у завтрашньому дні, надію на відновлення, – це наші дуже талановиті діти та викладачі, які готові повністю вкладати себе у виховання й навчання. Ці досягнення ще більш значні, бо нашим дітям доводиться вчитися під звуки тривоги, часто під ворожими обстрілами, іноді з відключеним світлом», – зазначила вона.

Цього року 32 українці взяли участь у семи міжнародних олімпіадах із математики, фізики, хімії, біології, астрономії, географії та інформатики. Вони здобули 13 срібних і 12 бронзових медалей, а також дві почесні відзнаки. Переможці та їхні педагоги отримають премії Президента України у розмірі 100 тис. грн та 50 тис. грн.

Також під час церемонії відзначили лауреатів конкурсу «Учитель року», який цьогоріч провели в номінаціях «Географія», «Образотворче мистецтво», «Українська мова та література», «Фізика».

Напередодні Дня працівників освіти Президент України Володимир Зеленський у Сумах зустрівся з педагогами із Сумщини, Чернігівщини, Харківщини та Полтавщини, відзначив їх державними нагородами та присвоїв почесні звання.

«Це дуже важливий день для кожного з нас.

Особливо ми це розуміємо в такі складні часи війни», – сказав Глава держави. Володимир Зеленський відзначив важливість роботи вчителів у тих областях, які межують із державою-агресоркою. «Люди кажуть: там, де є церква, там є віра, надія. Мені здається, що там, де школа, є впевненість у майбутньому», – додав Президент.

Глава держави подякував педагогам за те, що вони продовжують працювати в Україні й цим роблять внесок у її безпеку.

Володимир Зеленський відзначив освітян державними нагородами: Вячеслава Харченка, завідувача кафедри Національного аерокосмічного університету ім. Миколи Жуковського «Харківський авіаційний інститут», – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня; Валерія Каркачова, майстра виробничого навчання Сумського хіміко-технологічного центру професійно-технічної освіти, та Олену Семеног, професорку кафедри Сумського державного педагогічного університету ім. Антона Макаренка, – медалями «За працю і звитягу». Президент також присвоїв почесні звання: «Заслужений вчитель України» – Віктору Завадському, учителеві Олександрівського ліцею, та Віталіні Мисловець, учительці Миргородського ліцею імені Тараса Шевченка; «Заслужений працівник освіти України» – Тетяні Дорошенко, завідувачці кафедри Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Тараса Шевченка, Василю Карпуші, ректорові Сумського державного університету, Валентині Москаленко, доцентові кафедри Національного університету «Чернігівська політехніка», Ніні Рудник, директорці Гончарівського ліцею ім. героя АТО Дмитра Степанченка, та Олені Устименко-Косоріч, професорці кафедри Сумського державного педагогічного університету ім. Антона Макаренка; «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» – Андрію Євтифієву, старшому викладачеві кафедри НТУ «Харківський політехнічний інститут».

Крім того, Володимир Зеленський вручив сумській школярці Нікіті Савічевій, яка торік урятувала з пожежі молодших братів і сестру, медаль «За врятоване життя».

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Міністерство освіти і науки України ухвалило зміни до Порядку поділу класів на групи під час вивчення предмета «Захист України».

Відтепер учнів і учениць 10–11 класів розподілятимуть у групи за кількістю осіб — від 8 до 15 у кожній групі. Раніше Верховна Рада України ухвалила Закон № 3724-IX, який скасував гендерний розподіл під час вивчення предмета «Захист України».

Ці зміни дадуть змогу вчителям більше зосередитися на практичному навчанні в менших групах, а учням — незалежно від статі опанувати базові навички для життя, самозахисту та формування оборонної свідомості.

Оновлена програма Упродовж 2024–2026 років модельна навчальна програма «Захист України» впроваджується в межах всеукраїнського педагогічного експерименту.

Заклади освіти, які поки що викладають за старою програмою, також мають відмовитися від гендерного поділу груп. Оновлена програма складається з 10 модулів і спрямована на розвиток практичних умінь.

До них входять: домедична допомога, навички управління безпілотниками, тактична медицина, радіозв’язок та інші сучасні технології, що відповідають реаліям воєнного часу.

Програма також допоможе учням розвинути емоційну стійкість і вміння діяти в екстремальних ситуаціях. З 2027 року оновлена програма «Захист України» також стане основою для профільного вивчення, де учні зможуть обирати окремі модулі для поглибленого навчання.

Навчання в осередках Замість звичних 45-хвилинних уроків раз на тиждень, нова програма передбачає, що уроки проводитимуть протягом усього дня один раз на місяць.

Для цього в громадах створюються спеціальні навчальні осередки, які об’єднають учнів із кількох шкіл. Це дозволить більш ефективно організувати практичні заняття та надавати учням з усієї громади доступ до сучасного навчального обладнання. У грудні держава виділила субвенцію у розмірі 1,74 млрд грн.

З них — 1,64 млрд грн на забезпечення цих осередків, 100 млн спрямовано на професійний розвиток вчителів.

Громади вже закуповують сучасні симулятори для управління дронами, навчальні тири та інші інтерактивні засоби, що дозволять учням опановувати практичні навички.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк зустрілася з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим.

Вони обговорили порядок денний і проблемні питання освіти українських дітей, які тимчасово знаходяться закордоном, у тому числі в Польщі.

Зустріч відбулася за підсумками Парламентської асамблеї Україна-Польща та робочих зустрічей Віцеспікерки, проведених під час візиту до Варшави у вересні цього року.

За словами Олени Кондратюк, освіта українських дітей, її доступність та якість в умовах повномасштабного вторгнення росії є дуже важливими.

«Завдання, що стоять зараз перед двома Міністерствами освіти – українським та польським - налагодити співпрацю і спільну систему координат, щоб українські діти в Польщі соціалізувалися та адаптувалися до навчання в польській системі шкільної освіти. Проте не втрачали б української ідентичності і зберігали зв'язок з Україною», - підкреслила Віцеспікерка Верховної Ради.

«Треба дати можливість українським дітям, яких тимчасово прихистила Польща, вчити українську мову», - додала Олена Кондратюк.

Учасники зустрічі відзначили, що необхідно задіяти всі форми навчання наших дітей закордоном за українськими державним освітнім і мовним стандартами, зокрема, в Польщі. Такими є дистанційна форма за повною програмою та скороченою програмою «українознавчий компонент».

Також сімейна форма освіти, або екстернатом на базі Міжнародної української школи та неформальна освіта від громадських організацій українців закордоном. Олена Кондратюк та Оксен Лісовий також обговорили нострифікацію дипломів для українських вчителів у Польщі.

«Щиро дякуємо колегам з Уряду Польщі, які йдуть на зустріч і докладають зусиль, аби зменшити вартість і тривалість цієї процедури для наших громадян! Розраховуємо, що наші педагоги матимуть більше можливостей працювати за фахом в польських школах для викладання українською мовою», - наголосила Віцеспікерка Олена Кондратюк.

 

Автор фото – пресслужба

Міністерства освіти і науки України 

Організація дистанційних класів, педагогічний патронаж та навчання за місцем перебування: яких змін очікувати у 2025–2026 навчальному році Міністерство освіти і науки України затвердило низку змін до положень, які є частиною комплексної політики «Школа офлайн».

Зокрема, вони стосуються організації дистанційного навчання, індивідуального педагогічного патронажу та навчання за місцем перебування. Політика має на меті повернути дітей до очного навчання, поліпшити якість дистанційної освіти та задовольнити потреби кожної з категорій учнів: діти на прифронтових територіях, діти на ТОТ та діти за кордоном.

Раніше МОН затвердило наказ № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», який визначає особливості організації навчання у ЗЗСО і так само регулює політику «Школа офлайн».

Важливо: комплексна політика «Школа офлайн» впроваджуватиметься з 1 вересня 2025 року і діятиме на період воєнного стану. Усі зміни області можуть реалізувати зараз, щоб бути готовими до наступного навчального року.

Розбираємо ключові зміни:

Організація дистанційних класів

З 1 вересня 2025 року мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 осіб. Діти, які навчаються за сімейною або екстернатною формами, не враховують в цю кількість.

Індивідуальні форми навчання держава фінансуватиме окремо. Щоб забезпечити тяглість освітнього процесу, дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або 8 по 11 клас (для ліцеїв).

Важливий запобіжник, який команда МОН врахувала під час доопрацювання НПА комплексної політики «Школа офлайн»:

Якщо жодна школа в громаді не може функціонувати, бо не виконує умови, то за рішенням засновника визначається одна найбільш спроможна школа, яка працює без дотримання вимог до наповненості класів та представленості класів кожного року навчання.

Якщо в громаді в жодній школі не може бути сформований конкретний клас певного року навчання, то лише один клас на громаду може мати наповнення менше ніж 20 учнів. Наприклад, у громаді є 3 школи.

В одній з них відкрили класи з 5 по 11 — по 20 осіб, в другій з 2 по 9 класи — 20 осіб, і в третій теж з 2 по 9 — 20 осіб, а дітей першого класу в жодній школі громади не набирається 20.

У такому разі відкривається перший клас у другій або третій школі з тією кількістю учнів, які є в громаді, навіть якщо їх менше 20.

Дистанційна освіта для дітей за кордоном З 1 вересня 2025 року діти, які перебувають за кордоном, матимуть можливість здобувати освіту в українській системі освіти, навчаючись на сімейній, екстернатній формі та в дистанційних класах з українознавчим компонентом.

Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно — не передбачено.

Переваги таких класів: Відсутність подвійного навантаження — учні вивчають лише ті предмети, яких немає в закордонних школах, відповідно до модифікованих програм, затверджених МОН.

Наприклад, українська мова, українська література, географія, історія України.

Зручний для учня розклад, який не перетинається з розкладом у школі в країні перебування.

Оцінки з інших предметів перезараховують, рекомендації для перезарахування дивіться за покликанням. Учитель отримує повний пакет матеріалів для цікавого проведення уроків.

Також з вересня цього року почалося навчання вчителів провідних методик викладання. Класи з українознавчим компонентом — це окреме навантаження вчителів, яке буде їм оплачуватись.

Вони закладаються у формулу обрахунку освітньої субвенції. Обрати школу за такою програмою можна вже сьогодні на дашборді.

Навчання за місцем перебування дитини

Діти, які переїхали внаслідок російської агресії, з 1 вересня 2025 року будуть навчатись очно у школах за місцем свого фактичного перебування.

Покрокова інструкція, як батьки можуть перевести дитину в школу за місцем проживання, — за покликанням.

Переміщені учні матимуть можливість залишитися на дистанційному навчанні у своїх закладах освіти за умови якщо: у школах за місцем перебування немає вільних місць для очного навчання; місцеві школи відповідного рівня освіти не працюють очно; усі місцеві школи, де проживає учень, припинили свою діяльність.

Чому необхідно впровадження таких змін: сьогодні щонайменше 121 000 дітей проживає в одному регіоні України, але продовжує навчатися у своїх школах дистанційно.

Очне навчання в регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, забезпечить дітям якісну освіту, інтеграцію в нову громаду, розвиток м’яких навичок та індивідуальний підхід учителя.

Навчання дітей на ТОТ

Якщо дистанційні класи з учнями, які на ТОТ продовжують працювати відповідно до оновлених правил, то учні продовжуватимуть навчання у своїх класах.

В іншому разі вони можуть перейти в інший заклад освіти у межах своєї області, який продовжить функціонувати. З міркувань безпеки таке переведення може бути здійснено без заяви батьків, а відповідно до рішення ОВА.

Ще однією можливістю для дітей на ТОТ є педагогічний патронаж, тобто індивідуальна форма освіти.

Педагогічний патронаж для дітей з тимчасово окупованих територій передбачає, що за кожним учнем закріплюється вчитель, який зможе разом з дитиною сформувати розклад та траєкторію навчання відповідно до її потреб.

Учень і вчитель матимуть спільний щотижневий план занять для роботи.

Для початкової школи це передбачає 5 годин на одного учня, для базової — 8, а для старшої школи — 12 годин. МОН надасть рекомендації щодо роботи за педагогічним патронажем і приклад індивідуального розкладу.

Ознайомитися з усіма компонентами політики «Школа офлайн» можна за покликанням.

Якщо у вас виникають запитання, звертайтеся за телефоном гарячої лінії 1545 (кнопка 5 у голосовому меню). Якщо ви перебуваєте за кордоном, можете скористатися номером 044 284 19 15. 

"АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ" - вийшла наукова стаття у співавторстві відомої авторитетної вченої у галузі органічної хімії Галини Вікторівни Різак, яка багато років займається органічним синтезом нових біологічно активних речовин з перспективою застосування їх у медицині та фармації.

Метою роботи є вивчення інноваційних технологій, що застосовуються для створення лікарських засобів в українських фармацевтичних компаніях, їх вплив на конкурентоспроможність компаній на українському фармацевтичному ринку під час війни, визначення ефективності цифрових технологій, що застосовуються під час розроблення лікарських засобів, пошук альтернатив. 

У статті використано теоретичний підхід, що включав аналіз наукових джерел, систематизацію та узагальнення існуючих емпіричних даних про об’єкт дослідження, а також їх порівняння.

. У статті проаналізовано опубліковані дані щодо застосування інноваційних технологій та комп’ютерних програм у розробленні та виробництві лікарських засобів ученими українських наукових установ. При цьому виявлено, що українськими науковцями часто практикується застосування програми PASS для проведення структурно-фармакологічного аналізу синтезованих речовин та дослідження впливу їх хімічної структури на прояви біологічної активності, що дозволяє спрогнозувати спектр та величину активності досліджуваних біологічно активних сполук, а також їх специфічну токсичність, що значно прискорює подальші етапи дослідження нової молекули.

Це також сприяє більш швидкому розробленню проектів методу контролю якості та отриманню патентів на винахід і корисну модель. Наукова новизна. Було виявлено інші програми, що можуть автоматично оцінити хімічну структуру та біологічні ефекти синтезованих молекул, та дані щодо розроблення програм зі штучним інтелектом для прогнозування спектру активності синтезованих молекул.

Проте інформації щодо застосування цих програм серед дослідників в Україні, зокрема під час воєнного стану, виявлено не було. Висновки.

Під час надзвичайного стану цифрові технології стають як ніколи важливими, оскільки дозволяють компаніям у всіх секторах підвищувати ефективність завдяки поліпшенню продуктивності виробництва, сильнішим конкурентним навичкам, точнішому плануванню і прогнозуванню та фінансовій ефективності.

Натепер існування на фармацевтичному ринку України неможливе без впровадження нових технологій, включаючи розроблення лікарських субстанцій.

Розвиток інноваційних технологій та їх широке застосування може відіграти головну роль у зростанні конкурентоздатності за рахунок нарощування продуктивності, що у свою чергу призведе до збільшення присутності на ринку..

Дякуємо Марії Холопік та Олесі Холопік за фінансову підтримку наукової та науково-методичної роботи Галини Різак, а також колегам з провідних вузів України за співпрацю.

Вл.інф.

Зниження виплат учителям на 3,5% після підвищення військового збору з 1,5% до 5% є проблемним питанням з урахуванням невисокого розміру їхньої заробітної плати.

Про це в коментарі Інтерфакс-Україна сказав віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій Михайло Федоров. За його словами, зважаючи на це, буде здійснено спробу вирішити зазначене питання в процесі ухвалення закону про державний бюджет на 2025 рік.

«Ми постараємося вирішити це питання під час ухвалення закону про бюджет на 2025 рік», – сказав Федоров.

Він також уточнив, що одним із можливих інструментів вирішення цієї проблеми може стати освітня субвенція.

Як відомо, Верховна Рада минулого тижня ухвалила в першому читанні законопроєкт про підвищення з 1 жовтня цього року військового збору з 1,5% до 5%.

Водночас в урядовому проєкті держбюджету-2025 запропоновано зберегти рівень соціальних стандартів і мінімальної зарплати.