Аспіранти, які були відраховані з аспірантури до 1 січня 2024 року у зв’язку з завершенням терміну навчання без захисту дисертації, можуть поновитись для захисту на контрактну форму навчання.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки. Поновлення може відбуватись у межах ліцензійного обсягу закладу освіти на заочну або вечірню форму навчання. Умовою поновлення є наявність інформації про попереднє навчання в Єдиній державній базі з питань освіти.

Після поновлення аспірантам буде необхідно захистити дисертацію впродовж одного року.

Видатки, пов’язані з проведенням захисту дисертації, здійснюватимуться за рахунок коштів аспіранта.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Міністерство освіти і науки України спільно з «Освіторією» оголошують про другий рік спеціальної номінації «Дошкілля» у межах національної премії Global Teacher Prize Ukraine.

Ця ініціатива покликана виявити та відзначити найталановитіших вихователів країни, які не лише демонструють професійну майстерність, але й глибоко розуміють потреби кожної дитини.

«Участь вихователів дитячих садків у такому престижному конкурсі, як Global Teacher Prize Ukraine, підкреслює важливість і необхідність визнання їхньої праці.

Протягом тридцяти років про них майже не говорили, хоча саме ці люди формують перші враження дітей про світ, вчать їх основ соціальної взаємодії та розвитку. Видимість і визнання професії вихователя сприятимуть підвищенню престижу цієї роботи та залученню нових талановитих фахівців. Вихователі заслуговують на наше повне визнання та підтримку, адже саме вони допомагають створювати щасливе та гармонійне дитинство для наших малюків», — наголошує Євгенія Смірнова, заступниця міністра освіти і науки з питань дошкілля та інклюзії.

Номінація «Дошкілля» акцентує на важливості дошкільної освіти у формуванні особистості та відповідає концепції Нової української школи. Вона спрямована на забезпечення плавного переходу від дитячого садка до школи, відкриваючи нові можливості для розвитку дітей. «Дошкільна освіта є невід'ємною частиною навчального процесу, і у багатьох країнах світу є обов'язковою частиною безперервного навчання.

Саме у дошкільному віці закладаються основні цінності, корисні звички, риси особистості. Минулого року ми вже відзначали вихователів у межах премії Global Teacher Prize Ukraine і пересвідчились, наскільки великий вплив вони мають на нове покоління українців, тож запровадити спеціальну номінацію «Дошкілля» стало логічним кроком.

Ми дуже раді, що можемо гідно відзначити працю вчителів та вихователів дошкільної освіти!», — говорить Зоя Литвин, голова «Освіторії» й засновниця Global Teacher Prize Ukraine.

Переможець у номінації «Дошкілля» отримає можливість реалізувати власний освітній проєкт та стане частиною спільноти освітніх інноваторів.

Окрім цього, премія передбачає відзнаку для трьох вчителів STEM від KSE Foundation та номінацію «Вибір Серцем» від Наталії Мосейчук, ведучої 1+1 Марафон та інтерв’юерки, для вчителів, які працюють у лікарнях.

Збір заявок і номінацій на премію Global Teacher Prize Ukraine продовжено до 22 липня. Охочі можуть заповнити анкету або номінувати кандидата за покликанням.

Премію організовує «Освіторія» за підтримки Міністерства освіти і науки України. Генеральним медіапартнером є 1+1 media, а інформаційну підтримку надають платформа Київстар ТБ та Громадське радіо.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

На засіданні уряду, 28 червня 2024 року, ухвалено рішення про збільшення державного замовлення у 2024 році на підготовку фахівців у галузях, які є найбільш затребуваними на ринку праці. Це стосується також підготовки наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів.

Розширення держзамовлення відбудеться у таких сферах, як охорона здоров’я, воєнні науки, національна безпека і безпека державного кордону, публічне управління та адміністрування, транспорт та будівництво, легка промисловість та інші

. «Україна вже зараз потребує і потребуватиме надалі великої кількості медиків, працівників робітничих спеціальностей, саперів, інженерів тощо. Наше завдання – створити щільний зв’язок у ланцюжку освіта-економіка-ринок праці», – зазначив Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Зокрема, у 2024 році збільшується державне замовлення на підготовку фахівців: за галузями: «Охорона здоров’я» на 1 112 осіб та «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону» на 640 осіб; за спеціальностями: «Медицина» на 523 особи, «Терапія та реабілітація» на 314 осіб, «Медична психологія» на 90 осіб, «Технології медичної діагностики та лікування» на 44 особи.

«Понад два роки повномасштабної війни вплинули на ринок праці. Закономірно, нині на ньому затребувані фахівці у сфері безпеки та оборони, медики, будівельники, працівники сфери транспорту та логістики.

Провівши аналітику ринку праці ми збільшили державне замовлення за деякими галузями знань, аби воно відповідало тенденціям й могло покрити запит роботодавців», - зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Про це йдеться в наказі Міністерства освіти та науки від 26 червня № 910, що зареєстрований Міністерством юстиції, передає Укрінформ.

"Тимчасово до 01 січня 2025 року призупинити: прийом заяв, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та вступником, та зарахування на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти та в асистентуру-стажування на денну або дуальну форми здобуття освіти за кошти фізичних та юридичних осіб", - йдеться у наказі за підписом міністра освіти та науки Оксена Лісового.

 Також призупиняється поновлення (включаючи допуск до освітнього процесу після завершення строку переривання навчання) на денну або дуальну форми здобуття освіти.

Окрім цього буде недоступним переведення з інших форм навчання на денну форму навчання.

Як зазначається у документі, ця норма не буде стосуватися здобувачів вищої освіти, які мали перерву у навчання у зв'язку з вагітністю та пологами або доглядом за дитиною, осіб, звільнених з військової служби після 24 лютого 2022 року; осіб, які поновлюються для здобуття освіти за медичними або фармацевтичними спеціальностями; осіб, яким було надано академічну відпустку тривалістю не більше одного року; осіб, які поновлюються до складу курсантів вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти. Читайте також:

Відмова студента від базової загальновійськової підготовки є підставою для відрахування з вишу - Кабмін

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки змінило правила вступу в аспірантуру у 2024 році.

За даними МОН на єдиний вступний іспит в магістратуру та аспірантуру у 2024 році зареєструвалося понад 246 тис. осіб, з них понад 91 тис. осіб - чоловіки, які претендують на вступ в аспірантуру.

Явка майбутніх вступників до вишів на основну сесію національного мультипредметного тесту в Україні була вищою, ніж за кордоном. Підготовка до НМТ 2024: тренуйтесь у виконанні завдань онлайн

Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти, коментуючи завершення основної сесії тестування.

У вступних випробуваннях до вишів взяли участь понад 265 тисяч вступників з майже 288 тисяч зареєстрованих.

З них понад 16,5 тисяч узяли участь у тестуванні в екзаменаційних центрах, створених за кордоном.

В Україні явка вступників на іспити склала майже 93%.

Водночас в екзаменаційних центрах за кордоном явка становила близько 84% зареєстрованих на іспит.

Автор фото – ГС "Освіторія" 20–21 червня у Львові пройшов найбільший в Україні фестиваль освіти «Вчителі майбутнього», організований громадською спілкою «Освіторія» та Холдингом емоцій «!FEST».

Подія зібрала 2500 освітян з усієї країни, українських і світових лідерів громадської думки в галузі освіти, суспільних трансформацій та інновацій. Головною темою фестивалю стала «Сила освіти під час війни».

Захід розпочався панельною дискусією за участі міністра освіти і науки України Оксена Лісового, представників Верховної Ради, освітян і військових.

«Учитель, який проводить урок із підвалу, під обстрілами, — уже такий самий символ нашої оборони, як і військовий на передовій, як рятувальник на місці обстрілу. Кожна вчительська історія зараз – унікальна, драматична та заслуговує на те, щоб бути розказаною. Кажуть, учитель повинен бути прикладом. Ви вже стали таким прикладом для своїх учнів», — зазначила перша леді України Олена Зеленська.

Програма фестивалю включала понад 10 тематичних напрямів — від філософії освіти, дошкілля та НУШ до цифрової трансформації, освітнього менеджменту, штучного інтелекту та ментального здоров'я.

Загалом відбулося понад 230 подій: панельних дискусій, презентацій, лекцій, майстерок та інтерактивних форматів. «Вже другий рік поспіль відвідую фестиваль, щоб передусім подякувати нашим освітянам — як з головної сцени, так і в особистих розмовах.

Приклад українських вчителів — більше, ніж просто сила. Дякую Освіторії та !Fest за крутий майданчик, який єднає вчителів, освітніх управлінців, вихователів, школярів, топових експертів та громадських діячів. З командою МОН використовуємо цю можливість, як чергову нагоду почути ідеї, зауваження, запитання, пропозиції», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Серед спікерів — заступники міністра освіти і науки Андрій Сташків та Євгенія Смірнова, представники українських освітніх і культурних інституцій, а також міжнародні експерти, зокрема засновник дослідження PISA Андреас Шляйхер, ексміністр освіти і науки Литви Гінтарас Степонавічюс, керівник освітнього напряму Google в Центральній Європі Павел Червоний.

Зоя Литвин, голова Освіторії та співорганізаторка фесту, наголосила на важливості події: «Позаду ще один нелегкий навчальний рік в умовах повномасштабної війни, але потрібно і важливо зараз — дивитися у майбутнє, триматися разом і не ставити життя та освіту на паузу», — зазначила Зоя Литвин.

Фестиваль «Вчителі майбутнього 2024» відбувся за підтримки низки українських та міжнародних компаній і організацій. На закритті заходу було оголошено, що наступний фестиваль пройде у Львові 19 та 20 червня 2025 року.

Довідково:

«Вчителі майбутнього» — щорічний освітній фестиваль, який проводиться з 2021 року.

Організаторами виступають громадська спілка «Освіторія» та Холдинг емоцій «!FEST». «Освіторія» — неприбуткова громадська спілка, яка з 2013 року допомагає реформувати та розвивати освіту в Україні. Холдинг емоцій «!FEST» — львівська компанія, яка крім ресторанного бізнесу, займається організацією фестивалів та освітніх проєктів

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

25 червня 2024 року в Люксембурзі відбулася перша Міжурядова конференція між Україною та ЄС, що ознаменувало офіційний старт переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Ця подія є початком історичного процесу в новітній історії нашої країни та свідчить про відданість України незворотному курсу на членство в ЄС, а також про високу оцінку здійснених кроків зі сторони Європейського Союзу.

Перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець представив Україну у складі делегації на Першій Міжурядовій конференції — ключовим перемовником за розділами «Наука та дослідження» та «Освіта та культура» відповідно до Указу Президента України та за рішенням Уряду України. Міжурядова конференція (IGC) — це офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів ЄС для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу.

На першій конференції сторони представили переговорні делегації, Україна виступила із вступною заявою, були оприлюднені переговорна рамка та переговорна позиція з боку ЄС. Україна виконала всі 4 кроки, визначені Єврокомісією для старту переговорів: посилення антикорупційних органів (підвищення інституційної спроможності НАБУ та розширення можливостей НАЗК), ухвалення закону про лобізм та законодавства щодо захисту прав нацменшин.

А також розпочинає переговори підготовленою: в уряді вже розроблено низку рішень, що запустять розгалужену внутрішню інфраструктуру для забезпечення ефективного переговорного процесу. 21 червня ЄС затвердив переговорну рамку з Україною, що складається із трьох частин:

1) принципи переговорів,

2) зміст та

3) процедура.

З лютого по травень відбулося 32 пояснювальні сесії в межах офіційного скринінгу ЄС.

А з липня 2024 року очікується початок двосторонніх зустрічей для представлення стану наближення українського законодавства до законодавства ЄС. Завершить етап офіційного скринінгу представлення Європейською Комісією звіту про стан відповідності законодавства України праву ЄС за кожним переговорним розділом. Переговори відбуваються за 35 розділами, об'єднаними у 6 кластерів. Міністерство освіти і науки України є головним органом, відповідальним за переговорні розділи 25 «Наука та дослідження» і 26 «Освіта та культура».

Офіційне відкриття переговорів демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни, Україна продовжує реалізовувати ключові реформи, необхідні для впевненого руху до набуття членства в ЄС.

Перша леді України Олена Зеленська разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та представниками профільних міністерств узяли участь у презентації результатів дослідження громадської думки щодо питань безбар’єрності.

Його провів Центр соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Експертної ради з комунікацій безбар’єрності.

83% респондентів вважають безбар'єрність новою цінністю для суспільства. 34% опитаних переконані, що в подоланні бар’єрів у різних сферах слід зосередити увагу на зміні поведінки людей у суспільстві, 32% – на створенні адаптованого середовища та 22% – на забезпеченні доступності освіти й роботи. «Безбар’єрність – це нова цінність для нашого суспільства. 83% респондентів назвали її такою.

Це дуже великий відсоток, велика свідомість. Нарешті. Якщо так багато людей усвідомлює безбар’єрність як цінність – ми на правильному шляху як суспільство», – наголосила дружина Президента.

Дослідження також показало, що більш як половина опитаних українців вважають, що створенням безбар'єрного простору й суспільства мають займатися держава та місцеві органи влади. Водночас майже кожен четвертий уже й сам долучається до усунення бар’єрів.

«Це означає, що люди готові не лише приймати, а й долучатися. Тобто суспільство у нас активне. Тепер уже завдання посадовців на всіх рівнях і в міністерствах – не втратити ці відсотки небайдужих і примножити. З людьми треба говорити і їх треба чути», – переконана Олена Зеленська.

За словами першої леді, безбар’єрність потрібна не лише пораненим і людям з інвалідністю, а кожному, щоб почуватися комфортно та вільно.

Так, за результатами дослідження, першочергово розв’язати питання безбар’єрності треба у сфері працевлаштування – так вважають 57% опитаних, 51% назвали потребу змін в інфраструктурі, ще 37% респондентів – в усуненні бар’єрів для людей старшого віку.

Зі свого боку Денис Шмигаль зазначив, що Україна продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян.

«Ця тема постійно в центрі уваги нашого уряду та всіх міністерств. Відповідно комунікація як на рівні держави, так і на рівні громад у цьому напрямі має бути системною та активною. Це невід’ємний елемент стратегії змін, яку ми впроваджуємо», – сказав він.