Міністр повідомив, що дрес-код скасували навіть для предмета "Захист України". Це цінності. За які цінності ми воюємо? Якщо свобода – то дитина має відчувати себе вільно. Зовнішні рамки – це набір цінностей для іншого суспільства, а ми будуємо вільне суспільство творчих і високопродуктивних людей, – сказав міністр на четвертому Саміті перших леді та джентльменів у Києві.

І наголосив: якщо ми зі школи ставити межі, вимоги, планку, а не інтегрувати саморегулятори у дитину через цінності та виховний процес, то ми таке суспільство не сформуємо.

Теперішня ситуація в Україні змушує шукати альтернативні способи навчання.

Такі як дистанційна ліцензована школа "Оптіма", яка забезпечує якісний і безперервний навчальний процес навіть при форс-мажорних обставинах.

Нагадаємо, що у Службі освітнього омбудсмена закликали вчителів та адміністрації шкіл припинити усі заходи щодо перевірки одягу учнів.

При цьому акцентували: одяг для школи – це вільний вибір дитини та/або її батьків. Єдиними рекомендаціями до такого одягу є охайність, відповідність сезону, зручність, зокрема під час перебування учнів в укриттях. Жодні вимоги щодо стилю, кольору чи інших атрибутів шкільного одягу неприпустимі та незаконні.

https://24tv.ua/education/shkilna-forma-ministr-osviti-zayaviv-pro-skasuvannya-dres-kodu_n2640462

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

Олена Зеленська: 75% батьків вважають, що діти сьогодні стикаються з більшою кількістю загроз, ніж вони самі в дитинстві

Майже кожна четверта дитина у світі безпосередньо постраждала від війни. Такі результати дослідження «Захист дитинства: виміри безпеки для молодого покоління» презентували під час четвертого Саміту перших леді та джентльменів.

Як повідомила дружина Президента України Олена Зеленська, опитування охопило 15 країн: Україну, США, Велику Британію, Бразилію, Данію, Естонію, Фінляндію, Францію, Ірак, Японію, Кенію, Литву, Катар, Сербію й Туреччину.

Із кожної з них взяли участь 300 батьків і стільки ж дітей віком від 13 до 17 років. Вивчали пʼять аспектів: безпека дітей під час війн, у школі й інтернеті, добробут удома та екологічні загрози.

«Це ті основні теми, яким ми присвятили цьогорічний, четвертий Саміт перших леді та джентльменів у Києві. У безпеки, а надто дитячої, багато вимірів, і ми спеціально дослідили основні загрози, із якими стикаються чи можуть зіткнутися всі діти світу, незалежно від країни, де живуть», – сказала перша леді.

Так, згідно з опитуванням: Вісім із 10 дітей стикалися у школі із ситуаціями, що негативно вплинули на їхню безпеку й добробут. Вісім із 10 дітей знають хоча б одну людину, яка стикалася зі шкідливим контентом в інтернеті. Кожна шоста дитина турбується про свою безпеку вдома.

Серед основних проблем, які називають батьки по всьому світу, – зростання цін, бідність і безробіття. Діти також поставили зростання цін на перше місце серед проблем для молодого покоління. Однак, коли їх попросили оцінити виклики, які впливають на них особисто, діти віддали пріоритет психічному здоров'ю.

За ним ідуть сімейні турботи та екологічні проблеми. Водночас у Японії, Сербії, Україні й Туреччині війна та пов’язані з нею небезпеки домінують серед занепокоєнь дітей. Майже кожна четверта дитина безпосередньо постраждала від війни, а 67% зазнали її непрямого впливу.

Лише 31% батьків і 33% дітей, які безпосередньо постраждали від війни, високо оцінюють свій психічний стан. «Непрямий вплив війни відчувається у відповідях навіть у тих країнах, де війни зараз немає.

Це доводить те, про що ми в Україні часто кажемо: розв’язана Росією війна впливає на весь світ і на всіх дітей», – підсумувала перша леді. Детальні результати дослідження можна переглянути за цим посиланням. Опитування провела компанія Catalyse Research спільно з BRAND UKRAINE за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) на замовлення Саміту.

Закон України «Про правотворчу діяльність» був ухвалений 24 серпня 2023 року, а днями відбулась презентація видання, яке є практичним інструментом ефективної імплементації положень Закону.

Як зазначив Руслан Стефанчук під час презентації видання, до цього Закону правнича думка йшла протягом всього періоду незалежності, але цьому скликанню вдалось, врешті, ухвалити законодавчий акт, який можна назвати Конституцією законотворення.

«Позаду багато дискусій науковців, правників, народних депутатів, результатом яких стала розробка як самого Закону «Про правотворчу діяльність», так і науково-практичного коментаря до нього. Наступний етап – його імплементація. Закон про правотворчу діяльність вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, але ми вже зараз можемо здійснювати практичну підготовку до реалізації норм цього документу», - зазначив Голова Верховної Ради України.

За його словами, велику роль у процесі імплементації, відповідно до положень Закону, матиме НАН України.

Адже саме Національна академія наук визначається головною експертною установою з проведення юридичної (правової) експертизи проектів законів.

«Суттєвою складовою реалізації Закону є те, що ми повинні орієнтуватись на правовий моніторинг чинного законодавства, аналіз та оцінку вже прийнятих актів, а отже – на ефективність і результативність ухвалених документів. Попереду багато викликів, і я закликаю колег до плідної та якісної роботи над реалізацією Закону України «Про правотворчу діяльність», - резюмував Стефанчук. На презентації видання «Науково-практичний коментар Закону України «Про правотворчу діяльність» були присутні, зокрема, Президент НАН України Анатолій Загородній, заступник керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного юридичного управління Михайло Теплюк, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов та керівництво місії USAID.

Як підкреслив Анатолій Загородній, Закон — це важливий крок у розбудові концептуальних засад законотворчої діяльності в Україні.

«Без належного правового підґрунтя неможливо сформувати ефективну правову політику держави, забезпечити захист прав і інтересів громадян та адаптувати українське законодавство до стандартів ЄС».

Функція науково-практичного коментаря, за словами Дениса Маслова, - впровадження Закону. «Він розкриває все те, що заклав законодавець, та допомагає дотримуватися високих стандартів у формуванні законодавчої бази».

Кошти освітнього гранту, отриманого студентом-контрактником, у разі переведення до іншого закладу вищої освіти «ходитимуть» за студентом.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, коментуючи особливості експерименту щодо запровадження грантового фінансування здобуття вищої освіти.

За його словами, якщо студент, що отримав грант, протягом навчання захоче перевестися до іншого закладу вищої освіти у межах однієї спеціальності, то грантові кошти він забере з собою.

Водночас посадовець нагадав, що переведення заборонене під час першого року навчання.

«Особа має провчитися один рік. Якщо під час канікулярного періоду хоче перевестися в інший заклад, це абсолютно не проблема, – і бере з собою грант», – пояснив Винницький.

Кабінет Міністрів планує зняти мораторій на приватизацію закладів вищої освіти та їхнього майна.

Про це йдеться у публікації Дзеркала тижня, яка містить аналіз проєкту закону про державний бюджет України на 2025 рік.

Зокрема, у виданні зазначають, що в Перехідних положеннях до проекту закону про з'явився пункт про зняття мораторію на приватизацію університетів. Законопроєкт внесено на розгляд Верховної Ради прем′єр-міністром.

Документ містить норми про зупинення дії норм законів, які забороняють приватизацію, – це закони «Про освіту» (стаття 80) і «Про приватизацію державного і комунального майна» (стаття 4). За словами голови профспілки освітян Києва та члена Спілки ректорів закладів вищої освіти Олександра Яцуня, цей законопроєкт містить однозначні ризики для вищої освіти.

«Скасування заборони на приватизацію державних закладів вищої освіти може призвести не лише до неефективного управління їхнім майном, а й до його використання не за призначенням – не для провадження освітньої діяльності.

З профспілкою ці норми не обговорювалися, як і зі Спілкою ректорів закладів вищої освіти України.

Закон про державний бюджет передусім є фінансовим документом, він не має вносити зміни до інших законів. Будь-які рішення щодо змін освітнього законодавства мають прийматися після широкого висвітлення та обговорення із залученням представників закладів вищої освіти, профспілки, інших інститутів громадянського суспільства», – зазначає Яцунь.

Законопроєкт про державний бюджет на 2025 рік розглядатиметься у Верховній Раді.

Тепер від позиції депутатів залежить, чи залишаться в ньому скандальні норми. Голова парламентського комітету з питань освіти та науки Сергій Бабак зазначає, що пропозицію уряду про зняття мораторію на приватизацію університетів та їхнього майна не буде підтримано.

«Ми, м'яко кажучи, дуже здивовані цією нормою. Для нас це новина. Як узагалі можна приватизувати вищу освіту під час війни? Навіть у мирний час це викликало б дискусії, а зараз тим більше. Університети – це не лише про доходи, це питання суспільного блага, аж до національної безпеки. За тиждень буде засідання комітету, де ми розглянемо це питання. Переконаний, що парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій не підтримає таких ідей.

Ми будемо подавати поправки до законопроєкту про держбюджет. Також ми викличемо на засідання комітету представників Мінфіну й запитаємо, що конкретно вони хочуть приватизувати під час війни», – наголосив Бабак.

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

Автор фото – www.president.gov.ua

У межах Глобальної коаліції українських студій відбулася онлайн-зустріч із представниками іноземних закладів вищої освіти — потенційних майбутніх членів коаліції.

Це важливий крок для спільного напрацювання мети, пріоритетів діяльності коаліції та загального розвитку українських студій за кордоном. Зустріч відбулася за ініціативою організацій-координаторів — Українського інституту, Кримської платформи, Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Міністерства освіти і науки України та Міністерства закордонних справ України.

Участь у спільному обговоренні та напрацюванні стратегії взяли представники освітньої галузі з різних країн світу, зокрема Великої Британії, Канади, США, Японії, Австралії, Польщі, Норвегії, Швеції, Швейцарії.

Поширювати знання про Україну та обʼєднувати навколо цієї теми світ — важливий пріоритет для нашої країни. Тож глобальна коаліція українських студій має стати інструментом формування обізнаності, субʼєктності та донесення правди про нашу державу й історію.

«Глобальна коаліція українських студій має стати спільними зусиллями, щоб Україну вивчали не як примітку до чиєїсь історії, а як націю з багатою культурною спадщиною. У 1920-х роках українські емігранти одними з перших запропонували світу альтернативу російсько-радянському наративу української історії, культури та суспільства в міжнародній академічній спільноті.

Так виникло перше українознавство, а діаспора стала голосом українського народу. Наша мета — продовжувати посилювати українознавство», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Важливо, що частиною проєкту мають стати також кримськотатарські студії, адже Крим є невіддільною частиною України. Глобальна коаліція популяризуватиме знання про Україну, зокрема про кримських татар та інші корінні народи нашої держави, а також координуватиме відповідні ініціативи в межах державної політики.

Що пропонує Глобальна коаліція українських студій:

На базовому рівні — іноземні заклади вищої освіти зможуть відкривати та розширювати курси з вивчення української мови та культури, а також проводити публічні заходи з українознавства. На середньому рівні — проведення виставок і презентацій іноземних ЗВО спільно з українськими, а також співпраця з фахівцями з україністики. На високому рівні — відкриття окремої кафедри чи центру україністики, здійснення студійного візиту до України, організація конференції, круглого столу, конкурсу проєктів чи літньої школи. Для зворотного зв'язку щодо долучення до коаліції — Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Закликаємо до співпраці, спільного розвитку міждисциплінарних досліджень України та формування об'єктивного розуміння української історії, культури та сучасності у світовому академічному просторі. Нагадаємо, що мета студій — об'єднати всі ініціативи, спрямовані на вивчення та дослідження української культури, історії, мови та літератури. Коаліція створить ефективну платформу для координації та розвитку українських студій.

Це своєю чергою сприятиме зміцненню суб'єктності України на міжнародній арені, руйнуванню російських наративів та поширенню української м'якої сили в інших країнах.

Глобальна коаліція українських студій створюється за підтримки першої леді Олени Зеленської та є спільною ініціативою МОН, МЗС, Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, Українського інституту та Офісу Кримської платформи.