Автор фото – пресслужба МОН

 Міністерство освіти і науки України і Міністерство освіти, науки та спорту Литви провели спільну онлайн-зустріч щодо підтримки навчання українських студентів. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький, міністерка освіти, науки та спорту Литви Радвіле Моркунайте-Мікуленене, заступник міністра освіти, науки та спорту Литви Юстас Нугарас, держсекретар міністерства освіти, науки та спорту Литви Юліус Лукошіус обговорили умови продовження підтримки українських студентів і подальше напрацювання спільних рішень.

Литва є однією з тих країн-партнерів, з якою ми продовжуємо відстоювати спільні цінності та розвивати співпрацю в межах Єдиного європейського простору вищої освіти. Але війна в Україні триває і щоденно створює нові виклики для нашої країни.

Допоки є загроза життю людей та труднощі з енергетикою, ми потребуємо допомоги міжнародних партнерів. «Україна і далі перебуває під постійними російськими атаками, значна частина нашої території зазнала та продовжує зазнавати значних руйнувань. Російські обстріли тривають, а наші люди вимушено шукають прихистку за кордоном. Ми просимо міжнародних партнерів зберегти всі теперішні програми підтримки як для тих українських учнів і студентів, які вже перебувають у Литві, так і для можливих новоприбулих в майбутньому», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Міністерка освіти, науки та спорту Литви пані Радвіле Моркунайте-Мікуленене наголосила:

«Ми віддані підтримці України. Українські учні і студенти, які вже перебувають у Литві, матимуть незмінні умови підтримки». Литва продовжуватиме підтримку: Українських студентів, які зараз навчаються в литовських ЗВО: для них залишаються ті ж умови навчання і підтримки до завершення їхнього навчання. Українських учнів, які зараз навчаються в литовских школах, — їм надається можливість вступати в ЗВО Литви на рівних умовах з литовськими учнями. Водночас для українських вступників не потрібно складати іспит з литовської мови. Українських учнів, які перебувають у Литві, але продовжують вчитися дистанційно в українських школах і не навчаються в литовській системі освіти, а також студенти магістратури — для них існують спеціальні стипендії іноземним громадянам для вступу в литовські ЗВО.

Міністри домовились продовжувати пошук можливостей для збільшення кількості таких стипендій, а також пріоритезацію для вступників з України.

«Одна тисяча українських студентів зараз навчається в литовських ЗВО, і ми продовжимо їхню підтримку», — зазначив заступник міністра освіти, науки та спорту Литви Юстас Нугарас. Водночас Литва готова не тільки продовжувати теперішню підтримку, а й створювати нові можливості для допомоги українським здобувачам освіти.

«Важливо, що відтепер українські вступники, які закінчили литовські школи, мають змогу вступити практично на рівних умовах з литовцями, але без обовʼязкового складання іспиту з литовської мови. І це створює додаткові можливості для українських студентів у Литві.

Тепер вони мають змогу не просто вступати за квотами, кількість яких обмежена, а вступати на місця за загальним конкурсом, яких у рази більше. Тим паче, що ЗВО Литви мають чи не найбільшу кількість англомовних бакалаврських програм в Європі.

Литовська сторона знайшла спосіб, як нашим студентам зробити ліпші можливості для здобуття вищої освіти, і ми вдячні за такі кроки», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

«Деякі українські діти, які не вчаться в литовских школах, не мають можливості інтегруватися в місцеві громади. Це, безумовно, перешкоджає їхній соціалізації та впливає на їхній психологічний стан. Це потрібно змінити. І саме тому ми створюємо додаткові можливості, запроваджуючи стипендії, щоб вони також мали змогу вступати в литовські ЗВО», — зазначає Юліус Лукошіус.

Зі свого боку МОН закликає українських дітей, які перебувають за кордоном, навчатися в місцевих школах і водночас продовжувати вивчати українознавчий компонент.

Нагадуємо, що з 2022 Литва дозволила українцям, які вимушено переїхали від війни, навчатися у своїх ЗВО безкоштовно, — оплата Вільнюсом 60% вартості навчання для українських студентів в університетах Литви, решту суми покривають ЗВО Литви.

У 2023 році Литва виділила 4,6 млн євро на фінансування навчання понад 1 000 українців.

У 2024 році Литва продовжить компенсування вартості навчання українським студентам, які вже вступили до ЗВО країни. Щиро дякуємо литовським партнерам за всебічну підтримку!

 

 

https://mediacenter.uzhnu.edu.ua/news/halyna-rizak-peredala-do-fondiv-naukovoi-biblioteky-uzhnu-prymirnyky-svoho-najsuchasnishoho-navchalno-metodychnoho-posibnyka-z-bioorhanichnoi-khimii/2024-06-12-62339

Відома науковиця у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак передала примірники сучасного навчально-методичного посібника Біоорганічна хімія рецензентам

. Галина Вікторівна щиро подякувала професору, доктору хімічних наук Степану Юрійовичу Чундаку, професору, доктору біологічних наук Любові Михайлівні Фельбабі- Клушиній та доценту, кандидату хімічних наук Світлані Василівні Галлі-Бобик за високу оцінку її науково-методичної роботи. Вл.інф.

Автор фото – Úřad vlády

Сьогодні, 16 липня, у межах чесько-українських міжурядових консультацій відбулася зустріч міністра освіти і науки Оксена Лісового з міністром освіти, молоді та спорту Чехії Мікулашем Беком та міністром науки, досліджень і інновацій Чехії Мареком Зенісеком. Мета зустрічі — обговорення та домовленості щодо поглиблення співпраці у сфері освіти та науки між двома країнами. Оксен Лісовий висловив щиру подяку чеській стороні за всебічну підтримку України, зокрема у сфері освіти і науки.

«Хочу висловити вдячність Чеській Республіці за довготривалу співпрацю та тверду підтримку українців, зокрема, українських учнів, студентів, викладачів, науковців, які були вимушені покинути Україну. Я переконаний, що освіта є ключем до розвитку людського капіталу і повернення українців додому», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Під час зустрічі сторони обговорили важливість збереження національно-культурної ідентичності громадян України в Чехії.

Особливу увагу міністри надали забезпеченню зв'язку українських дітей з Батьківщиною та безперервності їхнього навчання за кордоном.

Обговорювали оптимальні рішення для учнів, які водночас навчаються в чеських та українських системах освіти. Зокрема, йдеться про дистанційне вивчення предметів українознавчого компонента українськими дітьми, які тимчасово перебувають у Чехії, та зарахування оцінок, отриманих за кордоном.

Іншою можливістю для навчання українських учнів за кордоном є Міжнародна українська школа та її співпраця з українськими освітніми центрами в Чехії. Розглядалися питання забезпечення приміщень для функціонування українських шкіл у Чеській Республіці. Окрім того, міністри обговорили ведення обліку тимчасово переміщених учнів з України.

Сторони наголосили на важливості обміну даними для забезпечення підтримки та адаптації українських дітей. Україна має унікальний досвід який може бути основою для досліджень у галузях економіки, аграрного сектору, ІТ, медицини, військовій сфері, відновлення та сталого розвитку.

Розглядалися перспективи співпраці в підготовці науковців, особливо в галузях, які активно розвиваються у звʼязку з повномасштабним вторгненням рф. Також сторони домовилися про спільні наукові проєкти.

Обговорювали й можливість залучення чеських експертів до оцінювання українських ЗВО та наукових установ України за новою Методикою державної атестації. Це допоможе отримати об'єктивну оцінку впливу Методики на економіку, суспільство та розвиток передової науки.

Також у фокусі обговорень з чеською стороною — потенційна співпраця у сфері професійної освіти.

Ідеться, зокрема, про публічно-приватне партнерство з чеським бізнесом.

Окрім того, сторони домовилися про співпрацю у сфері підготовки фахівців МОН, працівників закладів вищої освіти і наукових установ для залучення та використання фінансування ЄС через наукові проєкти, зокрема на відновлення України. І Україна, і Чеська Республіка відзначили потребу у сталій та довготривалій співпраці в освітній і науковій сферах.

Ця зустріч стала важливим кроком для поглиблення взаємодії між країнами та створила підґрунтя для реалізації спільних проєктів. Дякуємо партнерам.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України продовжує оновлення предмета «Захист України» для учнів 10–11 класів.

Нещодавно завершилася друга хвиля підготовки тренерів, які впроваджуватимуть нову програму та навчатимуть учителів. Мета змін — адаптувати предмет «Захист України» до викликів сьогодення та надавати учням практичні навички, необхідні для збереження їхнього життя.

Щоб «Захист України» запрацював по-новому, варто змінити підхід до його викладання, а отже, — навчати вчителів. Нова група з 60 тренерів пройшла ґрунтовну підготовку, яка охоплювала вивчення сучасних аспектів національної безпеки, інформаційної грамотності, основ військової справи, а також методів роботи зі старшокласниками.

Після отримання сертифікатів та успішного складання іспиту фахівці зможуть розпочати роботу з підвищення кваліфікації вчителів «Захисту України» в різних регіонах, упроваджуватимуть новий підхід до викладання цього предмета.

Тренери переймали досвід у фахівців: представників АЗОВу, Демократичної школи «Майбутні», КMBS та ОСІНТ-агенції «Мольфар».

Для МОН важливо продовжити та посилити співпрацю з провідними експертами галузі. Саме тому міністерство підписало меморандум про співробітництво з Molfar та ГО «ОСІНТ».

Така підтримка та подальша спільна робота — важливі для осучаснення викладання й дерадянізації предмета.

Нагадаємо, що в червні відбулася перша хвиля навчання, під час якої було підготовлено тренерів та координаторів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Для реалізації оновлення предмета «Захист України» у 2023 році уряд виділив 1,74 млрд грн для підвищення кваліфікації вчителів цього предмета, а також закупівлю засобів навчання та комп’ютерного обладнання для навчальних кабінетів.

Нам необхідна ваша допомога для збереження життів та відновлення – Олена Зеленська під час зустрічі з американськими бізнесменами та благодійниками

Під час візиту до Солт-Лейк-Сіті перша леді зустрілася з бізнесменами та філантропами і закликала їх брати участь у відновленні України. Олена Зеленська подякувала за допомогу нашій країні та розповіла про наслідки російського обстрілу 8 липня, внаслідок якого, зокрема, було зруйновано один із корпусів дитячої лікарні «Охматдит» у Києві.

«Ця брутальна атака вкотре демонструє, що Україна потребує уваги та підтримки світу. Нам необхідна ваша допомога для збереження життів та відновлення. Моя місія зараз – не лише доносити світу правду про події в Україні, але й активно долучатися до відновлення моєї країни та допомоги українцям», – зазначила перша леді.

Вона розповіла, як завдяки співпраці з американськими меценатами втілюються проєкти Фундації Олени Зеленської з облаштування шкільних укриттів, забезпечення учнів гаджетами для дистанційної освіти, зведення будинків для великих прийомних родин і створення освітніх класів на базі лікарень – «Шкіл супергероїв».

«Така школа ще в понеділок зранку була в «Охматдиті». Але більше її немає. Один навчальний клас повністю зруйнований після прямого прильоту ракети. Ще один – освітній простір для дошкільнят – суттєво пошкоджений.

Діти та вчителі, на щастя, не постраждали. Фундація взяла на себе зобовʼязання відновити знищений освітній простір у лікарні «Охматдит», – розповіла перша леді.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

10 липня 2024 року відбулася нарада з обговорення проєкту Методики державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти щодо провадження такими закладами наукової та науково-технічної діяльності.

Нараду присвячено обговоренню зауважень та пропозицій, що надійшли від суб'єктів наукової, науково-технічної діяльності та академічної спільноти за результатами громадського обговорення проєкту Методики.

У заході взяли участь члени робочої групи — розробники проєкту Методики та представники Національної та галузевих академій наук України інших установ та організацій, які залучені до громадського обговорення проєкту документа.

Було представлено зміни до проєкту акта та обґрунтовано окремі позиції щодо неврахування пропозицій зацікавлених сторін.

Під час заходу ухвалено рішення про доопрацювання проєкту Методики з урахуванням поточних результатів його обговорення, спрямування його доопрацьованої редакції учасникам робочої наради для ознайомлення та про проведення найближчим часом наступної робочої наради для фіналізації напрацювань проєкту Методики.

Остаточну редакцію проєкту Методики буде затверджено наказом МОН, що забезпечить виконання завдання уряду щодо проведення у 2024 році державної атестації наукових установ за «суспільним» та «аграрно-ветеринарним» науковими напрямами, а в 2025 році за всіма іншими науковими напрямами: «безпековим», «гуманітарно-мистецьким», «біомедичним», «природничо-математичним», «інженерно-технологічним».

Олена Зеленська: Сподіваюся на приєднання американського Національного військово-медичного центру до програми медичного партнерства з Україною

У межах візиту Президента України до Сполучених Штатів Америки перша леді Олена Зеленська разом із заступницею міністра оборони Наталією Калмиковою відвідали Національний військово-медичний центр імені Волтера Ріда в місті Бетесда, штат Меріленд.

Це один із найбільших медичних центрів у США. У закладі надають усі необхідні медичні послуги військовим, ветеранам та їхнім сім’ям. Центр також є провідною установою у сфері медичних досліджень та розробок, що дає змогу військовим отримувати доступ до передових методів лікування й технологій.

«Вдячна керівництву центру та його медичному персоналу за підтримку українських військових шляхом організації тренінгів та передачі передового досвіду нашим медикам – для них центр проводить підвищення кваліфікації.

Ми високо цінуємо вашу солідарність і підтримку», – сказала перша леді.

Олена Зеленська обговорила з представниками закладу важливість психологічної реабілітації для воїнів. «Фахівці Всеукраїнської програми ментального здоров’я вивчали досвід втілення Міністерством оборони США інформаційної кампанії «Справжні воїни», спрямованої на заохочення військових звертатися по допомогу самостійно. Будемо раді співпрацювати в цьому напрямі», – зазначила вона.

Перша леді також висловила сподівання на долучення центру Волтера Ріда до міжнародного медичного партнерства, започаткованого Україною для безпосередньої співпраці між медичними закладами нашої країни та світу.

Побратимами 43 українських лікарень стали медзаклади вже із 17 країн.

«Конкретні лікарні в Україні отримують «побратима» за кордоном, і в межах партнерства відбуваються навчання, стажування та виїзні місії. Пропоную започаткувати партнерство між Національним військово-медичним центром Волтера Ріда та Рівненським обласним госпіталем ветеранів війни», – сказала Олена Зеленська.

Дружина Президента наголосила, що Україна впроваджує комплексний підхід до медичної допомоги, щоб не лише рятувати життя захисників, а й зберігати його якість.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

5 липня, уряд ухвалив розпорядження «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2024 рік». Акт розроблено на виконання пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 174-р.

Документ визначає комплекс заходів, необхідних для реалізації у 2024 році Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі, затвердженої Указом Президента України від 25.05.2020 № 195/2020.

Відповідні заходи спрямовано на формування безпечних, комфортних та здорових умов навчання в закладах загальної середньої освіти, набуття учнями компетентностей, необхідних для безпечного та здорового способу життя. У плані заходів визначено такі стратегічні цілі: Здоровʼязбережувальна складова освіти. Комплексність розвитку фізичної культури та посилення рухової активності.

Розбудова системи здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок. Удосконалення медичного обслуговування учнів і працівників закладів освіти. Ефективне психологічне забезпечення освітнього процесу.

Підготовка працівників закладу освіти та їхнє здоровʼя. Безпечність, доступність та інклюзивність освітнього середовища.

Міжсекторальна взаємодія та залучення соціальних інституцій. Реалізація окремих заходів проєкту акта, зокрема, щодо облаштування укриттів у закладах освіти, придбання шкільних автобусів потребуватиме фінансування з державного та місцевих бюджетів.