Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

Закликаю кожного дорослого у світі діяти для порятунку дітей – Олена Зеленська на полях Саміту майбутнього ООН Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у заході «Забезпечення майбутнього дітям: подолання нових викликів для м’якої сили», що відбувся на полях Саміту майбутнього та 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

«Цього року теми Саміту перших леді та джентльменів і Саміту ООН перетнулися: обидва торкнулися майбутнього дітей. Це дуже символічний збіг, це означає, що доля дітей болить усім нам, незалежно від країни», – сказала дружина Президента. Вона поділилася результатами дослідження, яке провели в 15 країнах до четвертого Саміту перших леді та джентльменів. Опитування показало, що кожна четверта дитина у світі страждає від безпосереднього впливу війни.

Олена Зеленська закликала всіх дорослих діяти заради порятунку дітей.

«Прикро констатувати, але, якщо на наших очах стали можливими викрадення 19 тисяч дітей, катування, каліцтва та вбивства, це означає, що всі створені у світі правила та міжнародні запобіжники не спрацювали. Отже, потрібні принципово нові інструменти», – сказала перша леді. Одним із таких інструментів, за її словами, є експертний документ, який українські фахівці разом з органами державної влади розробили на виконання спільної декларації четвертого Саміту перших леді та джентльменів. «Колись весь світ відреагував на Чорнобильську аварію. Тоді всі розуміли, що радіація загрожує кожному. Так само з агресією і з порушенням прав дитини. Це вже отруює наш світ, уже впливає на дітей, навіть на тих, які далеко від лінії фронту. Поки що далеко. Якщо ми не хочемо для наших дітей світу без прав, закликаю всіх реагувати на загрози так, як належить дорослим. Тобто діяти», – підсумувала Олена Зеленська.

Захід відбувся з ініціативи глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів, що свідчить про масштабування проєкту, започаткованого дружиною Президента України у 2021 році.

Співорганізаторами заходу стали Україна, Естонія, Беліз, Литва, Суринам, Фінляндія, Малаві, Гватемала, уряди Сполученого Королівства та Канади, ЮНІСЕФ. Спікери – перші леді країн, які долучилися до організації.

Зі спеціальною промовою звернулася перша леді США доктор Джилл Байден. На заході також виступили міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі, дружина Президента Європейської ради Амелі Дербаудренгієн, заступниця виконавчого директора ЮНІСЕФ Кітті ван дер Хайден, віцепрезидентка і глобальна керівниця Google Меггі Джонсон, директорка глобального фонду освіти в надзвичайних ситуаціях і затяжних кризах Education Cannot Wait Ясмін Шеріф, а також представники молоді – програмістка й захисниця прав дітей – жертв сексуального насильства з Белізу та захисниця довкілля із Сенегалу.

Модерував захід Постійний представник України при Організації Обʼєднаних Націй Сергій Кислиця.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук взяв участь у роботі Українського форуму якості освіти (UQAF-2024) — заході національного рівня, що об’єднав представників закладів вищої освіти.

На початку форуму Спікер Парламенту закцентував, що багато освітян та науковців обрали шлях Захисників та Захисниць і сьогодні відстоюють незалежність та територіальну цілісність України. Багато з них загинули в повномасштабній війні.

Тому хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Героїв, які віддали своє життя за те, щоб кожен з нас працював на своєму напрямку заради спільної Перемоги.

Під час виступу Руслан Стефанчук зазначив, що перед нами стоять виклики й задачі щодо гармонізації законодавства України та ЄС у сфері освіти і науки. І ці зміни важливі передусім для нас, адже освіта важлива для майбутнього України. Також Голова Верховної Ради України зосередився на кількох пріоритетних питаннях.

Передусім це повернення до офлайн навчання і створення умов для безпечного навчального процесу, а також питання ментального здоров’я, проблеми професійного вигорання науково-педагогічних працівників, посттравматичних розладів у студентів та викладачів. «Окрема увага — темі справедливої оплати праці працівників освіти, яку ми маємо порушувати, хоча й з урахуванням головного пріоритету держави — забезпечення оборонного сектору України», — зазначив Руслан Стефанчук.

Він акцентував також на важливості зв’язку освіти і науки з бізнесом та роботодавцями: «Наші навчальні заклади мають випускати фахівців, професії яких затребувані на ринку. Важливим є і питання акредитаційної експертизи. Тут мій заклик дуже простий: лише зміст, а не кубометри паперу та паперової звітності, є мірилом якості», — підкреслив Голова Верховної Ради України.

Також Руслан Стефанчук наголосив на темі конкурентоздатності наших вищих навчальних закладів, передусім на світовому рівні: «Український Парламент ухвалив Закон України «Про застосування англійської мови в Україні», must have для кожного з нас.

Тож закликаю освітні заклади скористатись цим шансом інтелектуальної трансформації». Наостанок Руслан Стефанчук акцентував на темі ШІ в освіті і на тому, як штучний інтелект може слугувати покращенню якості навчання.

МОН готує зміни для старшокласників. Ми прагнемо, щоб з 2027 року старша школа докорінно змінилася.

Насамперед – ціннісно.

Тому в основу змін закладаємо дві засадничі цінності: свободу і відповідальність.

Девʼятикласники самостійно будуть обирати, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це те, що було закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого хочуть самі діти. Цими днями були презентовані результати соціологічного дослідження від Київського міжнародного інституту соціології, яке було проведено на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE на запит МОН.

Результати дослідження показали, що 91% старшокласників та 83% студентів професійних закладів висловили бажання обирати частину предметів для вивчення самостійно.

Це є важливим аргументом для мене у тому, чому, попри повномасштабне вторгнення, ми мусимо продовжувати втілювати зміни у старшій школі, які закладено в концепцію реформи Нової української школи.

Автор: Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

«Профільна» — саме такою має стати старша школа в Україні вже у 2027 році.

Реформу старшої школи підтримують 85% старшокласників, про що свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів КМІС.

Що передбачає реформа

Реформа старшої школи передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне. Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, наприклад,

STEM чи мовно-літературним. Учні зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем. Наприклад, учень біохімічного профілю зможе обирати курси, повʼязані з літературою, мистецтвом і мовами.

Академічні ліцеї будуть великими закладами освіти, завдяки чому вдасться сформувати декілька груп учнів, а отже, для них зʼявиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір.

Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти (ЗФПО), де студенти зможуть опанувати професію та обирати предмети, що повʼязані з нею. А після закінчення навчання, студенти зможуть обрати подальший шлях — або вийти на ринок праці, або продовжити навчання у ЗВО. Більше про реформу читайте за покликанням.

Як сприймають реформу учні та батьки?

Щоб зрозуміти ставлення до реформи старшої школи, в Україні провели соціологічне дослідження, у якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів: учні, батьки, освітяни та представники місцевої влади з усіх регіонів. 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення. 85% старшокласників підтримують реформу. Серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5–6 класів — 78%.

Під час заходу «Профільна: якою буде реформа старшої школи» та презентації всеукраїнського соціологічного дослідження відбулася публічна дискусія за участю міністра освіти і науки України Оксена Лісового й учнів старших класів.

Підлітки зазначили, що їм не вистачає можливості обирати предмети, які більше відповідають їхнім зацікавленням.

Наприклад, учень 9 класу Андрій зазначив: «Я навчаюся у класі математичного профілю. У школі подобається спілкування з друзями й нові знання. Але багато з програми, на мою думку, не знадобиться в житті. Ідея вибору предметів — крута, бо старшокласники зможуть зосередитися на цікавому й тому, що буде потрібно в майбутньому.

Було б добре мати в школі людину, яка допоможе з вибором професії, і більше практики на уроках, як експерименти на хімії чи робота з приладами на фізиці». Реформа старшої школи посилить індивідуальний підхід до бажань дитини у виборі її освітньої траєкторії. Учень буде обирати ті предмети, які йому будуть потрібні та якими він цікавиться. «Реформа старшої школи змінює ціннісний підхід до освіти.

Девʼятикласники самостійно обиратимуть, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого, як ми бачимо, прагнуть самі діти. Ми даємо їм свободу. Це одна з важливих, засадничих цінностей людини», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Профорієнтація і практичні навички

За словами переважної частини опитаних батьків та учнів, у закладах освіти проводять профорієнтацію. Щоправда, понад 40% респондентів зазначили, що про професії розповідають учителі. Тобто у закладах освіти не вистачає системного підходу до профорієнтаційної роботи й урізноманітнення її форматів.

Лише одна пʼята батьків і учнів заявили, що школи організовують екскурсії на підприємства, та одна десята — ярмарки професій.

Трохи більш як 20% сказали, що про професії дізнаються самостійно або від інших людей.

Співпраця з громадами

Нині триває підготовка до впровадження реформи: напрацьовуються зміни до законодавства, триває розроблення програм, підручників і навчальних матеріалів, налагоджено професійний розвиток учителів, триває оновлення освітнього середовища в майбутніх ліцеях та коледжах.

Громади разом з Міністерством освіти і науки України та обласними адміністраціями працюють над створенням нової мережі ліцеїв. Зміна мережі закладів освіти — одна з найважливіших частин реформ.

Згідно з дослідженням, 81% голів територіальних громад, де проживають менш як 1200 учнів, готові створювати академічні ліцеї. 56% голів ТГ і 59% депутатів місцевих рад готові до співробітництва з іншими громадами для створення ліцею, але якщо він буде на території їхньої громади.

Водночас учні (72%) і студенти (71%) готові навчатися в іншій громаді, якщо там буде створено ліпші умови для навчання. 40% опитаних педагогів також готові працювати в іншій громаді, якщо поряд не буде академічного ліцею.

Сергій Колебошин, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, зазначив, що без змін у законодавстві щодо формування мережі реформа старшої школи не зможе бути якісно реалізованою.

Уряд уже готує законопроєкт, який має подати у Верховну Раду України. «З огляду на різноманітність населених пунктів, мережа шкіл потребуватиме різних підходів, проте великі міста, зокрема, обласні центри, повинні мати відокремлені академічні ліцеї від 1–9 класів. Сподіваюся, це буде відображено в законопроєкті, це важливо для забезпечення якісних і різноманітних освітніх траєкторій», — наголосив народний депутат.

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, розповіла, що ключовим завданням партнерів МОН є створення комплексного плану впровадження реформи.

«Щоб стратегія реформи базувалася на аналітичних даних про стан освіти в Україні, його зв’язок з економікою та потребами держави у відновленні, ми провели низку національних досліджень. Нині презентували результати дослідження КМІС, адже під час впровадження реформ, особливо в часи війни, важливо розуміти, чи підтримує суспільство ці зміни. Важливо, що такі дослідження суспільної думки проводитимемо щороку, щоб дати можливість уряду планувати й утілювати реформу, базуючись на запиті громадськості.

Якщо ми вчасно і якісно створимо необхідні передумови для розвитку профільної середньої освіти, це дасть можливість закласти основи для відновлення країни та молоді — змогу будувати майбутнє у своїй країні».

Пілотування реформи стартує у 2025 році в окремих ліцеях у різних регіонах. Національний старт реформи заплановано на 2027–2029 роки.

Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітні–травні цього року на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» на запит МОН. Дослідження охопило представників місцевої влади, освітян, батьків та учнів з усіх регіонів України.

Опитування проводилося методом онлайн-інтерв’ю (CAWI) у квітні–травні 2024 року з використанням репрезентативної вибірки шкіл та закладів ПТО/ФПО. Усього в опитуванні взяли участь понад 80 тисяч респондентів із 300 територіальних громад в усіх регіонах України.

Під час візиту до Нью-Йорка для участі в заходах 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН перша леді України Олена Зеленська отримала нагороду Unlock Big Change від всесвітньої благодійної організації Theirworld.

Цю відзнаку першій леді вручили за відданість освіті й добробуту дітей в Україні.

«Але я переадресую цю почесну відзнаку всім освітянам та учням, усім волонтерам, меценатам та іншим діячам – словом, усім, хто щодня робить навчання в Україні можливим. Усім, хто повертає нашим дітям їхнє законне право на розвиток», – сказала дружина Президента.

Традиційно цією нагородою відзначають людей, які демонструють мужність і лідерство в боротьбі за право кожної дитини на освіту, захист прав дівчат і жінок чи втілення неможливого у реальність.

Зокрема, її отримала перша жінка – генеральний директор Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала, а також міністр освіти Лівану – за те, що 400 тисяч сирійських біженців змогли навчатися у школах.

Серед активісток організації Theirworld – борчиня за незалежність Мозамбіку Грасса Машел та за гендерну рівність Мелінда Гейтс.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України повідомляє про початок конкурсного відбору проєктів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, які реалізовуватимуться закладами вищої освіти та науковими установами, що підпорядковані МОН.

Конкурс оголошено наказом Міністерства освіти і науки України від 24 вересня 2024 року №1361.

Особливості цьогорічного конкурсу: запровадження нових наукових секцій за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку(ОЕСР); гармонізація форми проєктів із програмою «Горизонт Європа», що відкриває можливості для інтеграції українських досліджень у міжнародну наукову спільноту; спрямованість на розвʼязання актуальних завдань оборони, економіки, суспільства та відновлення України; першочергова підтримка науковців, які фактично працюють в Україні; керівникам проєктів рекомендовано не вносити, а експертам не зараховувати публікації в хижацьких наукових виданнях.

Прийматимуть заявки через Національну електронну науково-інформаційну систему 1 жовтня 2024 року, а підготовка заявок — уже з 24 вересня згідно з Положенням.

Кінцевий термін подання проєктів — 27 жовтня 2024 року.

Побачив світ десятий випуск авторитетного фахового журналу «Педагогічна Академія: наукові записки», у якому у співавторстві вийшла науково-методична стаття відомої вченої та викладачки у галузі органічної хімії Галини Вікторівни Різак.

Тема статті: “Аналіз ролі штучного інтелекту у впровадженні диференційованого підходу до навчання”. У статті висвітлено можливості застосування штучного інтелекту в освітньому процесі для побудови адаптивної моделі навчання для кожного здобувача освіти. Досліджено, як технології штучного інтелекту покращують персоналізоване навчання, задовольняють індивідуальні навчальні потреби та забезпечують зворотний зв’язок у реальному часі.

Крім цього, в статті проаналізовано перспективи, виклики та можливості майбутнього розвитку цієї галузі.

У дослідженні представлено сучасний огляд застосування штучного інтелекту в освіті через машинне навчання, програми оброблення природної мови, інтелектуальні навчальні системи та адаптацію освітнього контенту.

У статті оцінено такі технології з точки зору їх впливу на диференціацію навчання та наслідки для учасників освітнього процесу.

На основі проведеного дослідження виявлено, що впровадження штучного інтелекту покращує освітній процес завдяки персоналізації та наданню зворотного зв’язку на різних етапах навчання.

Незважаючи на переваги, існують проблеми, що заслуговують на увагу, зокрема: упередженість алгоритмів, питання конфіденційності даних, високі витрати на впровадження технологій штучного інтелекту.

З огляду на концепцію штучного інтелекту освітній процес сприймається як інструмент для підтримки інших форм навчання.

Штучний інтелект може ефективно використовуватися для покращення навчання шляхом індивідуалізації та диференціації процесу.

Втім, є низка проблем, пов’язаних з алгоритмічною упередженістю, конфіденційністю даних та доступністю, які потребують розв’язання для ефективнішого використання цього інструменту.

У статті акцентовано на важливості подальших досліджень, спрямованих на глибокий аналіз впливу штучного інтелекту на освітню взаємодію між викладачами та здобувачами освіти.

Такий підхід дасть змогу детально оцінити ефективність технологій штучного інтелекту в контексті підвищення якості освітнього процесу та системного розвитку освітньої галузі.

Вл.інф.