Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України 10 листопада 2022 року, у Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України традиційно провела науково-популярний захід «Ніч молодіжної науки-2022 в умовах війни» в онлайн-форматі.

«Наперекір викликам українські дослідники завжди активно ставали на захист здоров’я та екології, а на сьогодні, створивши потужний науковий фронт, обороняють фронт і тил нашої країни.

Саме результати діяльності молодих учених сприяють інноваційному та науково-технологічному розвитку країни, а також стають підґрунтям для відновлення України у період післявоєнної відбудови», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

У заході взяли участь 50 молодих вчених з різних регіонів України, а також молодих вчених Польщі, які в цікавому форматі презентували свої наукові здобутки та досягнення у різних галузях знань.

09 листопада 2022 року оголошено конкурсний відбір проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, виконання яких розпочнеться з 2023 року за рахунок коштів загального державного бюджету.

Всіх бажаючих взяти участь у конкурсному відборі проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених просимо звертатись в науково-дослідну частину УжНУ.

Учасники зібрання висловлюють щиру вдячність Максиму Яхнівському за плідну і конструктивну зустріч Психологи УжНУ обговорили актуальні професійні питання з модератором студентського дивізіону Національної психологічної асоціації України

Нещодавно студенти-психологи УжНУ віртуально поспілкувалися з модератором студентського дивізіону Національної психологічної асоціації України Максимом Яхнівським.

Зустріч відбулася за сприяння завідувачки кафедри психології, професорки Уляни Михайлишин та старшої викладачки кафедри Світлани Ісаєвич. Дивізіон об’єднує студентів-психологів задля підтримки, допомоги в професійному становленні та розвитку у складі НПА. Його місія – створення простору для взаємодії, комунікації, співпраці та підтримки студентів-психологів України, а серед завдань: створення можливостей для обміну актуальною інформацією та новітніми науково-практичними даними; просвітницька діяльність в популяризація наукових психологічних знань; підтримка і сприяння науковому розвитку членів об’єднання.

Зацікавила молодь міжнародна співпраця та репрезентація українських студентів у Європейській спілці студентських психологічних асоціацій. Зустріч вдалася цікавою, продуктивною.

Студенти активно спілкувалися, виявили бажання стати членами дивізіонів НПА, яка об’єднує велику кількість психологів зі всієї країни і є єдиним представником Європейської федерації психологічних асоціацій (EFPA) в Україні.

На базі НПА студенти зможуть відвідувати психологічні заходи, зустрічатися зі спеціалістами-психологами як загальних, так і вузькоспецифічних спрямувань.

Під крилами організації кожен може розвиватися в оточенні однодумців, навчатися нового та реалізовувати себе, а також корисно та цікаво проводити час.

Учасники зібрання висловлюють щиру подяку модератору студентського дивізіону НПА України Максиму Яхнівському за плідну і конструктивну зустріч.

За інформацією кафедри психології

Про виклики і назрілі зміни в освітній галузі дискутували під час трьох панелей – «Ключові цілі якості освіти», «Діяльність закладів освіти в умовах війни» та «Професійна самореалізація вчителя в умовах цифровізації» Про якісну освіту як пріоритет педагогічної спільноти йшлося на всеукраїнському освітянському форумі, що відбувся 10 листопада у ректораті Ужгородського університету. Захід організувала Державна служба якості освіти України, зокрема її управління в Закарпатській області.

В УжНУ відбувся всеукраїнський освітянський форум щодо якості освітиУчасниками форуму стали керівники місцевих органів управління освіти, закладів загальної середньої та вищої освіти, а також міжнародні партнери з Чехії та Австрії.

Відкрив форум через онлайн-зв’язок міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. «Дуже радий брати участь у цьому заході, адже в період воєнного стану чітко розуміємо, що, говорячи про якість освіти, кажемо про майбутнє наших дітей, формування освітньої політики, освітніх стандартів на кілька десятиліть уперед. Вдячний Державній службі якості освіти за співпрацю, за формування руху підвищення якості освіти ще з початку пандемії COVID-19. Нині формуємо нову парадигму якості освіти незалежно від її сфер – дошкільної, шкільної, позашкільної, професійно-технічної, вищої. Ми намагаємося створити комфортне освітнє середовище, підвищувати якість освіти на всіх ланках. Маємо чимало здобутків, серед яких відзначу організацію всеукраїнської школи онлайн. Тепер працюємо, щоб учні мали доступ до всіх матеріалів і без інтернету», – розповів міністр.

Зауважив: «Ми нині чи не єдина країна, яка у стані війни зуміла забезпечити освітній процес. Дякую всім освітянам за роботу, за формування безпечного освітнього середовища, коли можемо сказати, що школа є територією безпеки. Висловлюю вдячність усім українським і закордонним партнерам МОН, які сформували можливість навчатися нашим дітям і працювати нашим педагогам».

Привітала присутніх і народна депутатка України, членкиня комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Юлія Гришина, яка зазначила, що якісна освіта – це надважлива складова, без якої у принципі не розвивається країна.

Пані Гришина, зважаючи на нові реалії України, поділилася думками щодо викликів, які постали перед освітянами після 24 лютого: «Раніше ми акцентували на якості, нині в пріоритеті фізична безпека дітей, педагогів. У кожного регіону нині своя ситуація. На щастя, ваш – серед найбільш безпечних. А в деяких областях треба думати, як зберегти життя дітям, учителям, як забезпечити освітній процес, коли по кілька годин на день нема світла, інтернету. Але і в цих надскладних умовах педагоги продовжують працювати: ведуть дітей у сховища і проводять заняття. Вони – герої! Я дуже вдячна всім, хто тримає освітній фронт, завдяки кому сьогодні, незважаючи ні на що, ми говоримо про якість освіти».

Подякував освітянам за роботу, зауваживши, що виклики для освітньої сфери почалися ще з початком пандемії, голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. «Все ускладнилося в десятки разів після 24 лютого. Наші освітні заклади прийняли тисячі вимушено переміщених, але навчальний процес не зупинявся, бо ж розуміємо: діти – це наше завтра. ЗСУ воюють за нашу незалежність, а ми тут, у тилу, боремося за майбутнє наших дітей, забезпечуючи їм якісну освіту. Для мене, як очільника ОВА, одне з пріоритетних завдань – щоб усі, хто приїхав родиною на Закарпаття, мав можливість дати освіту своїм дітям», – поділився пан Микита.

Також посадовець відзначив роботу педагогів, які працюють під обстрілами, і зазначив, що українці – унікальна нація, адже в часи війни обговорюють не просто організацію навчального процесу, а й як зробити його максимально якісним. Очільник краю висловив упевненість, що з часом з’явиться чимало праць наших науковців про забезпечення освітнього процесу під час війни.

Голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак подякував закарпатцям за сприяння в організації форуму, за те, що питання освіти у краї серед пріоритетних і сама система працює злагоджено.

Висловив вдячність комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради за можливість у часи війни обговорювати дуже важливі для сфери питання: «Є речі, які треба трансформувати, вносячи зміни у законодавство, бо вони пережили себе і потребують переформатування. Цей форум якраз і покликаний обговорити, що і як варто змінювати. Вважаю, сьогодні надважливе завдання для всіх освітян – створити ефективну систему, що працюватиме злагоджено, забезпечуючм знаннями, вміннями, навичками кожну дитину, кожного громадянина України, щоб він у майбутньому реалізував себе».

Про виклики і зміни, яких потребує галузь, учасники форуму говорили під час трьох панельних дискусіях: «Ключові цілі якості освіти», «Діяльність закладів освіти в умовах війни» та «Професійна самореалізація вчителя в умовах цифровізації». Галина Кришінець, фото Віталія Завадяка

Вітаю з Всесвітнім днем науки і хочу побажати ніколи не втрачати тяги до знань і нових відкриттів, завжди стояти на вірній стежині до вдосконалення цього світу.

Нехай наука допомагає нам ставати краще і впевненіше, нехай великі знання відкривають нам дороги до щасливого і світлого майбутнього.

Здоров’я і міцних сил, ентузіазму і цілеспрямованості для міцної і довгої дружби з наукою.

Проректор з наукової роботи Іван МИРОНЮК

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Кар’єрне консультування у закладах професійної освіти передбачає профорієнтацію, допомогу у підготовці до співбесіди та пошуку роботи, а також створення кар’єрного плану та вирішення робочих криз.

Функції, які повинні виконувати фахівці новостворених Центрів кар’єри, інструменти профконсультування та найкращі практики реалізації, – обговорили учасники всеукраїнської конференції «Кар’єрне консультування в дії» 8 листопада 2022 року. «225 закладів професійної освіти мають власні Центри кар’єри. Однак кількість для нас не ключовий показник, нам важлива якість.

Саме тому ми зосереджуємось на навчанні працівників таких центрів правильних методик та технік для проведення консультацій.

Вони повинні не просто чудово розуміти ситуацію на ринку праці, але й бути психологами: допомогти учню зрозуміти, чого він насправді хоче досягти в кар’єрі, спрямувати його в правильний бік», – зазначила генеральна директорка директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

На заході також обговорили «слабкі місця» Центрів кар’єри та напрями для їхнього поліпшення. Для працівників профтехів також організували інтелектуальну гру «Світове кафе», де учасники обговорили нові канали для інформування учнів про кар’єрні можливості, формати й сценарії кар’єрних заходів та зміни, які потрібно здійснити в профтехах, щоб якісно підготувати учнів до майбутньої роботи.

Проєкт здійснюється в межах упровадження Програми ЄС «EU4Skills: кращі навички для сучасної України».

Захід організували в рамках міжнародного проєкту науковців Угорщини, Словаччини, Румунії та України, що фінансується Євросоюзом 2–3 листопада Ужгородський університет у рамках міжнародного проєкту «Розширення діючої «Системи космічного захисту від надзвичайних ситуацій» у напрямку моніторингу небезпечних природних і техногенних геопроцесів на транскордонній території Угорщини, Словаччини, Румунії та України» провів тренінг.

Захід розпочався 2 листопада у залі Вченої ради УжНУ і продовжився наступного дня у смт Солотвино. До участі долучилися провідні вітчизняні й зарубіжні науковці, представники виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, фахівці обласних організацій і установ, які працюють у сфері геодезії і картографії. В УжНУ відбувся тренінг щодо моніторингу небезпечних природних і техногенних геопроцесів на транскордонній територіїПроєкт, в рамках якого відбувся тренінг, фінансується Європейським Союзом за програмою транскордонного співробітництва «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» Європейського інструменту сусідства 2014–2020.

Серед основних, вже досягнутих результатів проєкту, варто відзначити: проведення комплексної оцінки загроз та ризиків у Карпатському регіоні, опрацювання даних геомоніторингу небезпечних зсувних процесів та селевих потоків у долині річки Тиса, прогнозування виникнення сильних дощів у прикордонних районах для запобігання повеням, розроблення спільної інноваційної стратегії запобігання екологічним катастрофам в Карпатському регіоні. Запланованих результатів удалося досягти завдяки спільній і злагодженій роботі партнерів проєкту: відділу закордонних справ та регіонального розвитку департаменту тендерів та проектів Загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), Університету Павла Йозефа Шафарика в м. Кошиці (Словаччина), Технічного університету м. Клуж-Напока (Румунія), Будапештського університету технологій та економіки (Угорщина).

Захід відкрив проректор з наукової роботи Ужгородського університету, доктор медичних наук, професор Іван Миронюк, який наголосив на важливості міжнародної співпраці у науковій сфері, особливо враховуючи сьогоднішні реалії. Адже Україна, набувши статусу країни-кандидата до вступу в ЄС, тепер має удвічі більше працювати у напрямку інтеграції до європейської спільноти, у тому числі і в науково-освітній галузі. І в цьому сенсі ґрантова підтримка, як один із інструментів транскордонної співпраці, завжди є додатковою основою для впровадження інноваційних задумів науковців.

Продовжив цю думку начальник управління містобудування і архітектури Закарпатської ОВА, головний архітектор Закарпатської області Микола Пігуляк, додавши також і про міжнародні проєкти, які реалізуються його управлінням у сфері запобігання змінам клімату та адаптації до них.

Під час тренінгу виступила й д.т.н., проф. Ужгородського університету, координаторка проєкту Наталія Каблак на тему геодезичного моніторингу природних та техногенних процесів на території смт Солотвино, зокрема у районі солерудника. Д.т.н., професор кафедри вищої геодезії та астрономії Львівської політехніки Степан Савчук ознайомив присутніх із результатами досліджень сучасної геодинаміки на території Солотвина за даними геодезичного моніторингу.

Про методики застосування БПЛА, як альтернативу космічному зніманню для дослідження надзвичайних ситуацій, розповів д.т.н., професор, кафедри завідувач кафедри фотограмметрії та геоінформатики Львівської політехніки Володимир Глотов.

Угорські партнери – керівник проєкту, доктор Рожа Саболч, доцент Будапештського університету технології та економіки та Роланд Горват, дослідник Супутникової геодезичної обсерваторії м. Печ – поділилися досвідом проведення томографічної реконструкції атмосферної водяної пари в транскордонному регіоні Карпат. Інтегровані рішення для геомоніторингу зсувів, як отримані основні результати проекту GeoSES, були обговорені учасниками тренінгу з ініціативи керівника проєкту з боку румунських партнерів, доктора технічних наук Технічного університету Клуж-Напока Адріана Радулеску та почесного професора, доктора технічних наук цього ж вишу Георга Радулеску.

На ще одній важливій складовій частині управління ризиками стихійних лих – комунікації наголосила професор Коріна Радулеску з факультету економіки та фізики Технічного університету Клуж-Напока.

Під час обговорень і дискусій на тему запобігання виникненню ризиків стихійних лих виступили виконавчий менеджер проекту Іван Калинич (к.т.н, професор, доцент) та директор ЗРФ ДП «УкрДАГП» Іван Проданець.

Доктор Ян Канюк, керівник лабораторії географічних інформаційних систем факультету природничих наук Університету Павла Йожефа Шафарика в м. Кошиці (Словаччина), поділився результатами, досягнутими в ході реалізації проєкту словацькими партнерами.

Особливу увагу учасників та зацікавленість викликав виступ Брігітти Майорне Ласло, референта відділу закордонних справ і регіонального розвитку департаменту тендерів та проєктів органу самоврядування області Саболч-Сатмар-Берег Угорщини, яка розповіла про розроблену спільну кліматичну стратегію для транскордонного регіону Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, яка може стати дорожньою картою для наступниих дій науковців, громадськості та місцевої влади у сфері збереження навколишнього середовища й запобігання екологічним катастрофам. Важливим елементом результатів впровадження проєкту є сайт, який включатиме комплексну геоінформаційну систему в унікальній інтегрованій базі даних про навколишнє середовище.

Вебресурс проєкту буде створено на тій самій платформі, що й геопортал містобудівного кадастру Закарпатської області. Це дозволить організувати ефективний обмін геопросторовими даними між цими двома інформаційними ресурсами. Про це розповів учасникам начальник відділу містобудування управління містобудування і архітектури Закарпатської ОВА Максим Павлей.

Завершився захід урочистим врученням Національному університету «Львівська політехніка» підписаного керівниками восьми вишів Словаччини, Румунії, Угорщини, Польщі та Чехії Меморандуму про порозуміння між учасниками науково-освітнього консорціуму «Геоінформаційні технології» (ГІТ). Консорціум є добровільним об’єднанням університетів та науково-дослідних установ України і країн-членів ЄС, створеним для координації зусиль з метою досягнення світового рівня у пріоритетних напрямках розвитку геоінформаційних технологій, підтримки сталого розвитку, модернізації вищої освіти в галузі ГІТ та підготовки висококваліфікованих кадрів для наукових і освітніх установ.

Медіацентр УжНУ

Автор фото -Департамент освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА и В обласному центрі Закарпаття розпочався дводенний семінар «Основи кібербезпеки: кібергігієна та методи викладання».

Це перший етап курсу CRDF Global з кібербезпеки. У навчаннях беруть участь методисти центру професійного розвитку педагогічних працівників, вчителі-методисти ЗЗСО регіону.

«Кібергігієна стала надзвичайно важливою у сучасному суспільстві, особливо питання актуалізувалося в Україні від початку повномасштабного вторгнення.

Без цих знань щодня можна натрапити на небезпеку в інформаційному середовищі», – зазначив Олександр Пацкан на відкритті заходу. За його словами, після семінару методисти зможуть ділитися досвідом і практичними навичками з вчителями.

Надалі передбачені курси й для педагогів, адже саме вони застосовуватимуть ці знання на уроках. Усе більше освітян долучаються до різноманітних навчань з кібербезпеки.

Важливо, щоб вони на власному прикладі показували учням, як протидіяти кіберзагрозам.

Захід організували обласна військова адміністрація спільно з CRDF Global, Радою національної безпеки і оборони України та Державним департаментом США.