Окрім власне практикування у перекладі документів з мови оригіналу українською та навпаки, студенти також узяли участь у спеціалізованому воркшопі з дискусійною панеллю.

У перші два вересневі тижні другокурсники магістратури словацького та чеського відділень проходили перекладацьку практику на базі Закарпатської торгово-промислової палати.

Магістранти кафедри словацької філології поглиблювали навички перекладу на базі Закарпатської торгово-промислової палатиНа початку практики студенти ознайомилися зі специфікою роботи сектору перекладів Закарпатської ТПП.

Основним завданням майбутніх перекладачів стали переклади різних документів з мови оригіналу українською та навпаки.

Такого роду робота дала змогу студентам ознайомитися з усіма аспектами перекладу офіційно-ділових паперів, відчути труднощі, які з ним пов’язані. Практиканти також узяли участь у перекладацькому воркшопі.

7 вересня у навчальному центрі Закарпатської торгово-промислової палати з ініціативи радниці президента ЗТПП, керівниці навчального центру Тетяни Сергієнко й завідувачки сектору перекладів Оксани Мокрянин відбулася дискусійна панель з позаштатними перекладачами ЗТПП (серед них – і доцентки кафедри словацької філології Н.М. Петріца та Л.Т. Буднікова).

Протягом зустрічі було розроблено дальший план розвитку перекладацької діяльності у секторі, під час обговорення порушили актуальні проблеми перекладознавства.

Зокрема дискутували про проблеми перекладу власних назв, фемінітивів зі словацької й чеської мов українською, розглянули потребу кодифікації цих груп слів в українській мові, обговорили проблеми перекладу галузевої термінології, потреби укладання галузевих словників, яких бракує, тощо.

Наприкінці практики студенти мали заохочення у вигляді запрошення до співпраці з сектором перекладів у Закарпатській торгово-промисловій палаті.

Тетяна Проданець, магістрантка ОПП «Чеська мова та література», – для Медіацентру УжНУ

Юні історики під проводом невтомного Ігоря Прохненка оглядали архітектурні пам’ятки, слухали лекції, по-новому відкриваючи для себе ніби вже до піщинки 23 вересня відбулася чергова навчально-пізнавальна екскурсія істориків-першокурсників під керівництвом доцента Ігоря Прохненка.

На відміну від поїздки минулого вікенду (до Невицького замку), цей захід виявився масштабнішим. Студенти й викладачі пішки добиралися почергово до п’яти локацій: Горянської ротонди, церкви Яна Непомуцького, Радванського кар’єру, Ботанічного саду УжНУ та Музею народної архітектури і побуту.

Юні історики не тільки оглядали архітектурні пам’ятки й слухали лекції, а й по-новому відкривали для себе начебто до піщинки відомий Ужгород. Від ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локаційВід ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локаційПершою точкою в маршруті стала Горянська ротонда з її незвичною формою й рідкісними за виконанням фресками.

Викладач і його підопічні з’ясували зв’язок церкви з історією міста, милувалися майстерними витворами середньовічних митців італійської художньої школи Джотто. Саме ця частина екскурсії викликала найсильніші почуття в студентів, адже більшість навіть місцевих першокурсників були тут уперше.

Студент Сергій Сенькович, який і раніше цікавився релігійною тематикою, високо оцінив ідею лекції в цьому місці: «Найбільше в Горянській ротонді мене вразила її витонченість, особливо вітражні вікна, що створювали особливий ефект у приміщенні. На екскурсії ми не тільки дивилися на архітектурні пам’ятки, а й дізнавалися про їхню історію. Це додало мені бажання вивчати побут і повсякденне життя рідного краю».

До другої локації – церкви Яна Непомуцького – дістатися було не дуже легко, проте студенти впоралися зі складним завданням. Як винагороду дістали змогу послухати цікаві факти про цю святиню. Від колись гарної споруди з яскравими елементами готичної архітектури нині, на жаль, залишилися тільки руїни. Від ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локаційВід ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локаційНаступною зупинкою став Радванський кар’єр, де всі відпочили, помилувалися прозорістю водойми в оточенні скелястих ландшафтів і налаштувалися на повернення в центр міста.

«Екскурсії просто неба завжди мають особливу атмосферу й відкривають багато можливостей: ми збагачуємося знаннями, але також гарно проводимо час і нам буде, про що згадати. Це безцінні моменти в нашому житті», – вважає студентка Юлія Пузяк.

Ініціатор заходу Ігор Прохненко також звернув увагу на переваги й користь студентсько-викладацьких походів: «Оскільки ми представляємо Ужгородський університет, маємо змогу відвідати навіть такі об’єкти, куди у вихідні не пускають пересічних туристів». Власне тому черговим пунктом мандрівки став ботанічний сад.

Студенти прогулялися алеями з різноманітною рослинністю, зокрема й реліктовими видами. Тож історико-пізнавальний маршрут гармонійно прикрасила ботанічна родзинка вишу. Останньою локацією на шляху стрімких переміщень став Музей народної архітектури і побуту. Історики та їхні друзі з інших факультетів ходили вуличками імпровізованого поселення з етноархітектурними будівлями різних районів області, ознайомилися з інтер’єром старих хаток і спостерігали за тваринами. «Я під неймовірними враженнями від сьогоднішнього дня.

Відкрила для себе сакральну красу ротонди, екзотичність ботсаду, справжню карпатську естетику нашого скансену. Це більше, ніж просто навчальна екскурсія, – це пізнання себе, своєї історії та творення нового кругозору», – поділилася думками студентка Віолета Фенцик.

Ігор Анатолійович дуже задоволений вихованцями факультету, які не шкодують часу й зусиль для саморозвитку: «З кожною екскурсією студенти все більше й більше окультурюються. Для нас головне не тільки виховати інтелектуала: історика, археолога, етнолога, а передусім треба зберегти й розвинути в кожному індивіді людину. Під час таких поїздок першокурсники, які донедавна ще були в різних колективах, школах, соціальному середовищі, усвідомлюють, що в житті в них з’явилися нові друзі, нова «зграя»». Також викладач анонсував наступні маршрути для пізнавальних подорожей, більшість із яких виходять за межі Закарпаття.

Софія Скиба, студентка І курсу відділення журналістики

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

22 вересня 2023 року, Україну відвідав міністр освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки Даніель Бутора.

Від МОН були присутні міністр освіти і науки Оксен Лісовий, заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, а також Стелла Шаповал, начальниця Управління міжнародного співробітництва та протоколу.

На зустрічі обговорили поглиблення співпраці у сфері освіти й підписали додаток до Програми співробітництва. Зокрема, щодо підтримки навчання українських дітей і учнів, інтегрованих у систему формальної освіти Словаччини, з таких предметів, як українська мова та література, історія, культура (онлайн або денна форма).

Словаччина - одна з небагатьох країн, які поки не вимагають, щоб українські діти відвідували місцеві школи. Проте ця країна планує запровадити обовʼязкове шкільне навчання для іноземців з наступного року.

Для мʼякого переходу українських дітей до незнайомої системи освіти й залучення українських учителів до викладання в словацьких школах і підписано цей документ.

На зустрічі Оксен Лісовий зазначив, що наразі пріоритетом Міністерства освіти і науки України є безпека освітнього процесу, відповідь на виклики війни, відновлення пошкоджених і зруйнованих закладів освіти та аналіз і продовження реформ загальної середньої освіти, професійної та вищої освіти.

Попри це, міністерство розуміє, як важливо забезпечувати освітні потреби словацької національної меншини в України.

Тому створюємо такі умови: у Закарпатській області працюють заклади освіти з класами (групами) з навчанням словацькою мовою та її вивченням.

До того ж у закладах загальної середньої освіти Закарпатської області словацьку мову як самостійний предмет вивчають 720 учнів 5-11 класів у чотирьох закладах загальної середньої освіти. А на вибіркових курсах (факультативно або в гуртках) словацьку мову опановують 1014 школярів у 10 закладах загальної середньої освіти.

Окрім того, Україна і Словаччина мають давнє партнерство, що передбачає: забезпечення представникам словацької національної меншини в Україні та української – в Словацькій Республіці умов для вивчення рідної мови та навчання рідною мовою на рівні дошкільної, початкової, середньої та вищої освіти; підвищення рівня викладання української і словацької мов та літератур; підвищення кваліфікації вчителів та викладачів словацької і української філологій; обмін студентською та учнівською молоддю, викладачами для коротко- та довготермінової педагогічної роботи; участь науковців у конференціях, симпозіумах та семінарах.

Також згідно з Програмою співробітництва на 2023/2024 навчальний рік уряд Словаччини надав квоти на отримання 46 стипендій на навчання українцям. Українські ЗВО вже давно активно співпрацюють зі Словаччиною у різних напрямах галузевих знань.

На сьогодні між ЗВО України та Словаччини укладено понад 30 прямих угод. Основними їхніми напрямами є обміни студентами на неповний та повний курси навчання, аспірантами, вчителями та вченими.

Також словацька делегація відвідала зруйнований ліцей у Гостомелі, дитячий садочок в Ірпені й Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Дякуємо уряду Словаччини за підтримку української освітньо-наукової системи. Віримо, що ця співпраця сприятиме продуктивному навчанню та розвитку освітньо-наукового потенціалу.

Доповідь Шона В. Флемінга підкреслила важливість технологічного розвитку та навчання для забезпечення більш зрозумілого та екологічно освіченого світу

Днями студенти факультету інформаційних технологій та інших підрозділів УжНУ мали виняткову можливість поспілкуватися з відомим експертом у сфері штучного інтелекту та екології – доктором Шоном В. Флемінгом, професором Орегонського університету (США).

Професор зі США поділився напрацюваннями з айтівцями УжНУШон В. Флемінг, який представляє Національний водно-кліматичний центр, Службу збереження природних ресурсів і Міністерство сільського господарства США (USDA) доповідав на вельми актуальну тему «Штучний інтелект для екологічного прогнозування» (AI for environmental prediction). Вона не лише зацікавила студентів, а й відкрила перед ними нові горизонти можливостей застосування технологій у вирішенні екологічних проблем.

На лекції Ш. В. Флемінг розглянув широкий спектр питань, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту та машинного навчання для розв’язання екологічних проблем. Він підкреслив, що стан довкілля є однією з найактуальніших проблем сучасності і вимагає інноваційних підходів для прогнозування та управління. Одним із ключових моментів доповіді була роль машинного навчання та штучного інтелекту в цьому процесі. Системи штучного інтелекту можуть аналізувати величезні обсяги даних, зібраних з сенсорів і супутників, для прогнозування природних катастроф, змін клімату та інших екологічних явищ. Науковець продемонстрував студентам конкретні приклади успішних проєктів, де аналіз даних за допомогою штучного інтелекту рятував життя та запобігав серйозним негативним наслідкам.

Зокрема, одним із основних прикладів використання ШІ став ансамбль нейронних мереж для запобігання повеням – створення дешевої, простої та точної операційної системи прогнозування параметрів річки.

Професор також обговорив основні стратегії управління проєктами в контексті екологічних ініціатив. Він підкреслив важливість міждисциплінарного підходу і співпраці між ученими, інженерами та екологами для досягнення тривалих результатів.

У відповідях на запитання аудиторії лектор вказав, що на створення більшості його проєктів у нього та його колег пішло від 7–8 місяців до 7 років.

«Спочатку я здобув освіту як геофізик, але швидко звернув увагу на аналіз і моделювання складних систем у гідрології, кріосфері та кліматі, а згодом на аналіз даних і машинне навчання в цілому, над чим і працюю вже майже два десятиліття. Моя робота наголошує на подоланні розриву між теорією та практикою, а більшість моїх проєктів пов’язані зі створенням міждисциплінарних, багатоінституційних і часто міжнародних команд і керування ними», – каже доктор.

Професор зі США поділився напрацюваннями з айтівцями УжНУСтуденти дістали цінні поради щодо використання новітніх технологій і методів управління проєктами у сфері охорони довкілля.

Доповідь Шона В. Флемінга підкреслила важливість технологічного розвитку та навчання для забезпечення більш зрозумілого та екологічно освіченого світу.

Шон В. Флемінг не вперше відвідує Ужгород, залюбки спілкується зі студентською молоддю та підтримує Україну. Зустріч відбулася в межах багаторічної співпраці між містами-побратимами Ужгородом (Україна) і Корваллісом (Орегон, США) та завдяки плідним контактам УжНУ з Університетом штату Орегон.

За інформацією кафедри інформатики і фізико-математичних дисциплін

Магістрантка-богемістка з філологічного факультету УжНУ попрактикувалася в Літній школі журналістики в Гавличковому Броді У чеському містечку Гавличков Брод з 13 до 19 вересня тривала щорічна Літня журналістська школа для молоді.

Цього літа до навчання долучилися й українки – участь студентів з нашої держави, зокрема богемістів з УжНУ, проспонсорував край Височина.

Зізнаюся, ще з часів навчання на кафедрі журналістики мріяла потрапити до Літньої школи журналістики в Чехії.

Тільки-но вивчила мову й вступила на богемістику, моя мрія здійснилася.

Цьогоріч я виявилася єдиною студенткою з нашого університету, проте до навчання в школі доєдналися ще дві студентки зі Львівського національного університету ім. Івана Франка, тож самотньою в чеському середовищі не почувалася . Навчання в школі поділили на групи за інтересами: телебачення, радіо, друковані медіа, PR та маркетинг, диджитальні медіа.

Оскільки раніше я навчалася на журналістку, то було цікаво обрати щось нове – те, в чому маю не багато досвіду. Так опинилася у групі «Диджитальні медіа».

За тиждень навчання ми опанували роботу з Trend Forecasting (прогнозування трендів), воркшоп для нас проводила провідна чеська маркетологиня й блогерка Павліна Лоуженска. З цікавими інсайдами приїздили SMM-менеджери, які створюють контент для Чеського телебачення. На спільних практичних заняттях ми спробували створити відео для соціальних мереж Літньої школи.

Також до нас завітав редактор інстаграм-спільноти «Політика (не лише) для молоді», з яким ми разом створили дослідження на тему участі молоді у виборах до Європейського парламенту, яке оформили графічно й опублікували на сторінці їхнього проєкту.

Окрім перерахованого, навчилися працювати зі штучним інтелектом, інтегрувати його в журналістську діяльність, створювали й просували свій профіль у Linkedin, редагували журналістські тексти й пристосовували їх до формату соцмереж.

Поза груповими заняттями відвідували спільні лекції й дискусії, які для нас проводили гості з телебачення, радіо та інших медійних установ Чехії, Словаччини, Польщі.

Доволі складно було зануритися в контекст, оскільки чеський і український медійні простори дуже відрізняються, особливо в час повномасштабної війни. Останнього дня школи кожна група презентувала свої доробки за тиждень.

Усі, хто плідно працював протягом навчання, отримали свій сертифікат.

А після смачного обіду з чеської поливки й кнедликів роз’їхалися додому ☺ Протягом перебування у Гавличковому Броді я пристосувалася до чеської мови в контексті медіа (опанувала чимало професійної лексики), ознайомилася зі специфікою культури та етики в чеській журналістиці, занурилася у середовище свідомої чеської молоді, яка була готова вчитися навіть у час канікул.

Проте найголовніше – я відчула на собі підтримку України Чехією.

Тетяна Проданець – для Медіацентру УжНУ

Док. Шон В. Флемінг розповів молоді про можливості штучного інтелекту для екологічного прогнозування.

21 вересня на біологічному факультеті УжНУ відбулася лекція док. Шона В. Флемінга (CSCA; Орегонський університет, США) «Штучний інтелект для екологічного прогнозування».

Науковець з Орегонського університету виступив з лекцією перед студентами-біологами УжНУУ виступі американського науковця йшлося про використанню штучного інтелекту в прогнозуванні природних катаклізмів, які пов’язані з водними екосистемами.

Фокус своєї лекції пан Флемінг сконцентрував на можливостях використання штучного інтелекту у передбаченні якості та кількості води в річках. Було розглянуто глобальний водний цикл, гідрологію річок, соціальну та економічну важливість у передбаченні стану річок.

Окремо лектор висвітлив основні терміни й принципи штучного інтелекту та науки про дані.

Док. Шон В. Флемінг продемонстрував чотири приклади реальних проєктів, де використовується штучний інтелект для прогнозування повеней, якості води та проблем водозабезпечення.

Також розглянули окремий випадок, як застосування супутникових даних може поліпшити прогнозування штучного інтелекту.

За інформацією біологічного факультету УжНУ

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Україні загрожує спалах кору – одного з найзаразніших вірусних захворювань, яке може стати причиною дитячої смертності через тяжкий перебіг. Захворювання небезпечне своїми ускладненнями, які призводять до вушної інфекції, запалення легень та мозку.

Через карантинні обмеження під час пандемії COVID-19, повномасштабну війну, евакуацію тисячі українських дітей пропустили щеплення проти кору, паротиту та краснухи відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень.

Це може стати додатковою причиною ймовірного виникнення спалаху кору. Саме тому Міністерство охорони здоров'я ініціювало проведення «наздоганяючої» вакцинальної кампанії для охоплення щепленнями невакцинованих проти кору дітей до 17 років.

Загалом у межах кампанії заплановано провести понад 260 тисяч щеплень.

Наразі у межах «наздоганяючої» вакцинальної кампанії проведено понад 100 тисяч щеплень — майже 40% від запланованих. Низькі рівні охоплення щепленнями в ході кампанії реєструються в Чернігівській, Вінницькій, Одеській, Івано-Франківській, Сумській областях. Через високий ризик спалаху кору в Україні головний державний санітарний лікар в Чернігівській області Олександр Чепурний видав постанову щодо відсторонення від очного навчання дітей, які не щеплені від кору. Таким чином, Чернігівська область стала другою після Рівненщини в Україні, де для запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах ухвалено таке рішення.

Постанова прийнята згідно зі статтею 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яка регламентує, що невакциновані діти не можуть відвідувати виховні, навчальні, оздоровчі та інші дитячі заклади, за винятком тих, хто має медичні протипоказання до вакцинації.

«Міністерство освіти і науки підтримує такі заходи безпеки від інфекційних захворювань в дитячих закладах. Перебування невакцинованих дітей в організованих колективах створює ризик виникнення спалаху кору, що є загрозою для життя й здоров'я як самих учнів, так і працівників закладу освіти та членів родин», – заявляє Оксен Лісовий, міністр освіти і науки.

Імунізація є питанням національної безпеки, а також надзвичайно актуальним для збереження здоров’я цивільного населення під час воєнного стану. Імунізація захищає не лише вакциновану дитину, а й тих, хто не може бути щепленим через медичні протипоказання, наголошує міністр.

Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров'я та Центр громадського здоров'я закликають батьків не нехтувати плановими щепленнями та вакцинувати дітей проти кору, паротиту та краснухи.

Фундація першої леді України Olena Zelenska Foundation у межах проекту «Адреса дитинства» споруджує перші будинки для великих прийомних родин із прифронтових регіонів. Презентація проекту відбулася за участю дружини Президента України та директорки Фундації Ніни Горбачової. У восьми областях зводять 14 будинків для великих прийомних родин (так званих дитячих будинків сімейного типу, ДБСТ), які через війну втратили житло. Проект реалізується виключно коштом міжнародних донорів.

У презентації також взяли участь керівники профільних міністерств, громадських організацій, партнери, представники військових адміністрацій областей, де розпочалося будівництво, зокрема начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, начальник Київської ОВА Руслан Кравченко, начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко, начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець, начальник Волинської ОВА Юрій Погуляйко. Нині в Україні налічується 1310 великих прийомних родин.

У них виховують від п’яти до десяти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

За час повномасштабної війни без домівок залишилися щонайменше 80 таких сімей.

Вони виїхали в безпечніші регіони України, але так і не мають постійного місця проживання. Однією з перших новий дім отримає родина Алли та Олександра Ярославцевих із Запорізької області. Їхня домівка у рідній Михайлівці вщент зруйнована. Батьки з одинадцятьма дітьми орендують житло в Борисполі на Київщині.

Ділянка під будівництво нового дому розташована в с. Ревне неподалік Борисполя. «Коли рік тому з’явилася моя фундація, щоб допомагати українцям долати гуманітарні, освітні, медичні виклики, які постали через війну, одні з перших, кому ми почали допомагати, – це великі прийомні родини. Кожній четвертій ми надали необхідні речі – від меблів та одягу до ноутбуків.

Понад тисячу дітей із батьками цього року ми вперше відправили на відпочинок до Карпат. Усе це було дуже важливо для них. Але ви здогадуєтеся, який їхній запит був основним: дім. Ми не можемо наразі повернути їм їхній дім. Але можемо дати дитинству, яке опинилося у вигнанні, нову адресу, яка стане улюбленим домом. Так народився проект фундації «Адреса дитинства», – розповіла перша леді. «Адреса дитинства» – проект будівництва житла для великих прийомних родин. Нові оселі для так званих ДБСТ будуть інклюзивними, енергоефективними. Їх умеблюють та обладнають побутовою технікою.

Загальна площа кожного будинку – 285,5 кв. м. У дворі буде облаштовано підземне модульне бетонне укриття (ЗСЦЗ) із металевими вибухостійкими дверима.

Дружина Президента розповіла історії декількох таких сімей.

Зокрема, родина Тетяни та Сергія Юричків із Запорізької області з вісьмома дітьми жила в будинку в місті Оріхові. Зараз їхній дім перетворився на руїни. Жанна та Олександр Сомови з Берислава Херсонської області своїх дітей не мають, а тому все життя займаються вихованням прийомних. Зараз у них восьмеро дітей. Коли російські окупанти захопили місто Берислав, родина два місяці жила в підвалі місцевого заводу. Через переохолодження діти почали хворіти. Тому родина, ризикуючи життям, евакуювалася. Сьогодні сім’я живе в місті Монастирище Черкаської області в орендованому приватному будинку. Їхній дім у Бериславі вщент зруйнували окупанти. Нині десятки великих прийомних родин зірвані з місця, орендують житло або отримали прихисток у громадах, але все це – варіанти тимчасові й не пристосовані.

«Історії всіх родин вражають. Сміливістю, волею до життя та перемоги. І під час війни вони продовжують брати дітей на виховання. Батьки-вихователі надихають нас працювати далі. Я вдячна партнерам і меценатам за небайдужість до наших дітей. Нам надзвичайно важливо повернути їм дім», – сказала Ніна Горбачова. У межах проекту фундація Олени Зеленської відібрала 14 ДБСТ, які особливо потребують житла. Проект «Адреса дитинства» реалізується виключно коштом міжнародних донорів. На будівництво перших 14 домівок фундації вдалося залучити 5,5 млн доларів США. Проект підтримали уряди Об’єднаних Арабських Еміратів та Естонії (Естонський центр міжнародного розвитку, ESTDEV), а також австралійський фонд Minderoо Foundation. Партнерами будівництва також виступили CLT-Rezult, компанія ROCKWOOL Ukraine та благодійна організація Global Empowerment Mission (GEM).

Дружина Президента нагадала, що розвиток сімейних форм виховання й відмова від інтернатів є однією з умов вступу України до ЄС. «Але це не лише формальна, а ще й моральна умова. Умова того, що ми матимемо нормальне суспільство, де всі люди отримують родинне тепло й любов. Тож це потрібно не лише дітям – це потрібно всім нам. Щоб навколо нас були щасливі, впевнені, потрібні комусь і самим собі люди. І, звісно, в кожної родини мусить бути місце сили, яке вона назве домом.

Адреса дитинства, любові й початку прекрасного життя», – підсумувала перша леді. Довідка. У 2023 році фундація Олени Зеленської розпочала проект «Адреса дитинства», який передбачає будівництво житла для великих прийомних родин (так званих ДБСТ). Наразі розпочато спорудження будинків у Харківській, Київській, Черкаській, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Житомирській та Закарпатській областях. Побудоване в межах проекту соціальне житло передається на баланс громад. Мешкати в ньому сім’ї зможуть протягом усього часу існування своєї великої прийомної родини (ДБСТ). Усі будинки враховують побажання родин, зокрема дітей. Дерев'яний дім буде одноповерховим, безбар’єрним, енергоефективним, матиме утеплений фасад.

Житло буде забезпечене тепловим насосом та автономним джерелом живлення. Поряд із будинком встановлять модульне бетонне укриття, яке відповідає державним стандартам.

В оселі буде п’ять дитячих спалень, батьківська кімната, кімнати для ігор та навчання, а також необхідна побутова техніка й меблі.