Автор фото – Студентський парламент Державного податкового університету

16 травня, заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький узяв участь у II Національному форумі органів студентського самоврядування. Захід присвячено траєкторіям розвитку студентського самоврядування в Україні в умовах воєнного стану.

Михайло Винницький обговорив зі студентами ключові зміни в системі вищої освіти, які нині ініціює та впроваджує Міністерство освіти і науки України.

Серед ключових тем: зміна ролі викладача в освітньому процесі; освітні траєкторії та збільшення суб'єктності студентів; якість університетської освіти та світоглядного аспекту навчання; мотивація та цілі студентів в освітньому процесі та подальший їхній розвиток як фахівців.

Крім цього, студенти мали можливість поставити запитання та обговорити важливі теми щодо трансформаційних змін вищої освіти. Форум відбувся за ініціативою команди студентського парламенту Державного податкового університету.

Дякуємо студентам за проактивність, позицію та конструктив.

У Міністерстві освіти і науки працюють над змінами до освітніх програм для базової школи.

Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий в інтерв’ю hromadske.ua, відповідаючи на запитання щодо необхідності спрощення деяких освітніх програм.

За його словами, «спрощення» не означає, що треба зробити програми менш якісними. Водночас необхідно створити можливість для дітей самим заглиблюватися в тему, яку вони вивчають. «Коли ми в «Українській літературі» даємо на рік, умовно, 42 автори, то розуміємо, що діти не заглибляться у твір, якісно його не рефлексуватимуть, не матимуть часу на осмислення вчинків героїв Сьогодні штучний інтелект допомагає швидко написати будь-яке есе. Для чого ж заштовхувати дітей у ситуацію, де вони свідомо вимушені якось фальсифікувати?» – зазначив Лісовий.

Також він наголосив, що важливо, щоб діти аналізували, і щоб у них розвивалося креативне мислення та фантазія.

Цього складно буде досягти, якщо перевантажувати дитину. «Нам слід більше часу приділяти засвоєнню матеріалу – не гнати їх зашвидко, не забивати надто великою кількістю другорядної інформації, яка у нас поки що, на жаль, передбачена у програмі», – сказав міністр.

Лісовий анонсував, що спрощені програми, з яких виключать усе другорядне, з’являться для ознайомлення влітку. «Не називаючи дисциплін, скажу так: працюємо над двома великими блоками предметів — гуманітаристика та STEM-блок (природничі науки плюс математика).

Сформувалася хороша креативна команда людей, які над цим працюють. Вони вивчають освітні програми та виключають звідти все другорядне. Сподіваємося, влітку вже запропонуємо спрощені програми», – зазначив міністр освіти і науки.

Українським магістрантам та молодим дослідникам пропонують отримати грант на проведення наукових досліджень у Німеччині. Таким чином нова програма DAAD «Future Ukraine» має на меті підтримати українські університети та надати молодим науковцям можливість долучитися до відновлення України.

Узяти участь у програмі можуть студенти магістратури, аспірантури, дослідники, викладачі вишів та професори, які мають українське громадянство або посвідку, видану до 24 лютого 2022 року, офіційно навчаються або працевлаштовані в українському виші або науково-дослідницькій установі.

Також їм необхідно мати дослідницький проєкт, який стосується будь-якої спеціальності (для медицини, ветеринарії або стоматології діють окремі вимоги) та добре володіти німецькою або англійською мовою і мати сертифікат на підтвердження цього.

Переможці конкурсного відбору отримають щомісячну стипендію (934 євро для студентів магістратури, 1300 євро для докторантів, 2000 євро для постдокторантів, 2150 євро для вчених з докторським ступенем та викладачів вищих навчальних закладів та 2300 євро для професорів), а також відшкодування витрат на дорогу до Німеччини й назад та медичне страхування.

Приймання заявок на участь у програмі триватиме до 31 травня 2025 року.

При цьому науковці можуть запланувати поїздку до Німеччини до 31 січня 2025 року.

Відновлені та облаштовані Фундацією Олени Зеленської укриття в Кременчуку готові приймати дітей Перша леді України, засновниця Фундації Олена Зеленська разом із командою відвідала два ліцеї в Кременчуку.

Там відкрили укриття, які відновила та облаштувала Фундація в межах відповідного проєкту.

Під час ремонту будівельники вивезли тонни сміття, облаштували вимощення, забезпечили гідроізоляцію, щоб у приміщенні було сухо й комфортно. Тут створили нову вентиляційну систему, щоб діти могли безпечно й вільно дихати.

Також облаштували додатковий вихід зі сховища, забезпечивши безбарʼєрність. Команда продумала комфортне для дітей зонування. Тепер учні під час повітряної загрози можуть тут, зокрема, займатися з психологом. Крім того, встановили якісне освітлення, завдяки якому можна читати й навчатися.

«В укриттях, які відновила та облаштувала Фундація, ми намагалися створити максимально комфортний безпечний простір, пристосований для навчання, ігор і руханок, які допомагають долати стрес. Відремонтовані приміщення інклюзивні. Вхід облаштований спеціальним механізмом для заїзду на кріслі колісному. На вході розташований вказівник зі шрифтом Брайля для людей із порушенням зору», – зазначила перша леді.

Обираючи навчальні заклади для облаштування укриттів, Фундація керувалася передусім кількістю учнів. Враховували також, чи дає змогу ситуація в регіоні повернутися до офлайн-навчання.

«Хотілося б зробити так, щоб діти ніколи не спускалися під землю в укриття. Саме за це щодня воюють наші захисники й захисниці на фронті. Ми ж зі свого боку робимо, що можемо, аби убезпечити наших дітей від російських ракет. Ми відновлюємо й облаштовуємо укриття у школах, щоб діти почувалися безпечно під час навчання», – наголосила Олена Зеленська.

Фундація профінансувала комплексну відбудову та облаштування цих укриттів завдяки акумульованим міжнародним коштам. Партнером виступили KSE Foundation.

Площа сховищ – 300 кв. м в одному ліцеї та близько 1 тис. кв. м – у другому.

Усі виконані роботи відповідають нормам ДСНС. Завдяки наявності укриттів ліцеям Кременчука дали дозвіл проводити навчання офлайн. Це означає, що близько 2,5 тис. дітей зможуть здобувати якісну освіту та соціалізуватися.

Відома науковиця в галузі органічної хімії кандидатка фармацевтичних наук Галина Вікторівна Різак взяла участь у міжнародній науковій конференції у Львові.

Тема доповіді: 

Можливості використання структур на основі бактеріородопсину для високошвидкісної комутації оптичних сигналів та захисту інформації в оптоволоконних лініях.

 А нещодавно взяла Галина Вікторівна завдяки колективу цієї кафедри взяла участь у 78-ій підсумкові науковій конференції професорсько-викладацького складу УжНУ.

Темамм виступу були:

DFT розрахунки структури та квантово-хімічнихвластивостей молекул азотистих основ

Оптимізаціяпродуктивності отримання бактеріородопсина для застосування в системах фотохромногозахисту інформації.

Галина Вікторівна дякує професору Різаку В.М, доцентам та провідним науковим співробітникам Трикуру І.І., Гелетей Й.Й., Чобалю О.І.Білич М.В., Січці. М.Ю. за спільну наукову роботу та допомогу для участі в конференції.

Вл.інф.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Уряд ухвалив рішення про врегулювання застосування Порядку формування мінімального розміру плати за навчання у 2024 році для здобуття вищої освіти на основі індикативної собівартості (показник, на який орієнтуються заклади для встановлення оплати навчання).

Рішенням уряду передбачено визначення показника середньомісячної заробітної плати штатних працівників в області за місцем розташування надавача освітніх послуг за попередній календарний рік на рівні середньомісячної заробітної плати в регіоні за четвертий квартал 2021 року за даними Держстату.

Це дозволить застосувати запобіжник завищенню рівня плати за навчання в порівнянні з рівнем доходів населення в регіоні. Вищезазначені зміни вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 191.

 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України наука 

Європейська комісія втричі збільшила початковий бюджет Програми стипендій EURIZON — до 4,5 млн євро у межах Horizon Europe.

Це рішення було ухвалено для забезпечення постійної підтримки українських досліджень, які зазнають численних викликів через повномасштабну війну з росією.

Програму стипендій «Дистанційні дослідницькі гранти для науковців з України» було створено проєктом EURIZON у квітні 2023 року. Початково планувалося підтримати приблизно 22 команди з 90 дослідниками та бюджетом 1,5 млн євро.

Однак після отримання 730 заявок, комісія збільшила фінансування — у січні 2024 року вирішено потроїти початковий виділений бюджет до 4,5 млн євро для фінансування 65 проєктів і 324 дослідників.

Програма стипендій EURIZON матиме значний позитивний вплив на роботу українських учених, надаючи їм можливості: відновити дослідницькі проєкти; провести передові дослідження; встановити стабільні контакти з міжнародними партнерами; збільшити поширення результатів досліджень; отримати доступ до бібліотек іноземних університетів; утримати IT-фахівців; визначити тенденції та найкращі практики в управлінні; зменшити стресове навантаження.

Загалом 324 українські вчені отримають кошти на виконання 65 проєктів у різних наукових сферах, зокрема:

Фізичні та технічні науки (38%); Довкілля (15%);

Соціальні та культурні інновації (15%);

Здоров'я та продовольство (14%);

Енергетика (10%);

Дослідницькі дані, цифрова інфраструктура, зокрема е-інфраструктура, (6%).

Ці проєкти виконуватимуть у співпраці з Європейськими дослідницькими інфраструктурами.

Довідково:

У квітні 2023 року проєкт EURIZON, що фінансується ЄС, розпочав Програму стипендій «Дистанційні дослідницькі гранти для дослідників з України».

Мета полягала в підтримці незахищених дослідників короткостроковими стипендіями тривалістю 6 або 12 місяців. Програма стипендій фінансує дослідницькі проєкти, що проводять у співпраці з європейськими дослідницькими інфраструктурами.