Явка майбутніх вступників до вишів на основну сесію національного мультипредметного тесту в Україні була вищою, ніж за кордоном. Підготовка до НМТ 2024: тренуйтесь у виконанні завдань онлайн

Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти, коментуючи завершення основної сесії тестування.

У вступних випробуваннях до вишів взяли участь понад 265 тисяч вступників з майже 288 тисяч зареєстрованих.

З них понад 16,5 тисяч узяли участь у тестуванні в екзаменаційних центрах, створених за кордоном.

В Україні явка вступників на іспити склала майже 93%.

Водночас в екзаменаційних центрах за кордоном явка становила близько 84% зареєстрованих на іспит.

Автор фото – ГС "Освіторія" 20–21 червня у Львові пройшов найбільший в Україні фестиваль освіти «Вчителі майбутнього», організований громадською спілкою «Освіторія» та Холдингом емоцій «!FEST».

Подія зібрала 2500 освітян з усієї країни, українських і світових лідерів громадської думки в галузі освіти, суспільних трансформацій та інновацій. Головною темою фестивалю стала «Сила освіти під час війни».

Захід розпочався панельною дискусією за участі міністра освіти і науки України Оксена Лісового, представників Верховної Ради, освітян і військових.

«Учитель, який проводить урок із підвалу, під обстрілами, — уже такий самий символ нашої оборони, як і військовий на передовій, як рятувальник на місці обстрілу. Кожна вчительська історія зараз – унікальна, драматична та заслуговує на те, щоб бути розказаною. Кажуть, учитель повинен бути прикладом. Ви вже стали таким прикладом для своїх учнів», — зазначила перша леді України Олена Зеленська.

Програма фестивалю включала понад 10 тематичних напрямів — від філософії освіти, дошкілля та НУШ до цифрової трансформації, освітнього менеджменту, штучного інтелекту та ментального здоров'я.

Загалом відбулося понад 230 подій: панельних дискусій, презентацій, лекцій, майстерок та інтерактивних форматів. «Вже другий рік поспіль відвідую фестиваль, щоб передусім подякувати нашим освітянам — як з головної сцени, так і в особистих розмовах.

Приклад українських вчителів — більше, ніж просто сила. Дякую Освіторії та !Fest за крутий майданчик, який єднає вчителів, освітніх управлінців, вихователів, школярів, топових експертів та громадських діячів. З командою МОН використовуємо цю можливість, як чергову нагоду почути ідеї, зауваження, запитання, пропозиції», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Серед спікерів — заступники міністра освіти і науки Андрій Сташків та Євгенія Смірнова, представники українських освітніх і культурних інституцій, а також міжнародні експерти, зокрема засновник дослідження PISA Андреас Шляйхер, ексміністр освіти і науки Литви Гінтарас Степонавічюс, керівник освітнього напряму Google в Центральній Європі Павел Червоний.

Зоя Литвин, голова Освіторії та співорганізаторка фесту, наголосила на важливості події: «Позаду ще один нелегкий навчальний рік в умовах повномасштабної війни, але потрібно і важливо зараз — дивитися у майбутнє, триматися разом і не ставити життя та освіту на паузу», — зазначила Зоя Литвин.

Фестиваль «Вчителі майбутнього 2024» відбувся за підтримки низки українських та міжнародних компаній і організацій. На закритті заходу було оголошено, що наступний фестиваль пройде у Львові 19 та 20 червня 2025 року.

Довідково:

«Вчителі майбутнього» — щорічний освітній фестиваль, який проводиться з 2021 року.

Організаторами виступають громадська спілка «Освіторія» та Холдинг емоцій «!FEST». «Освіторія» — неприбуткова громадська спілка, яка з 2013 року допомагає реформувати та розвивати освіту в Україні. Холдинг емоцій «!FEST» — львівська компанія, яка крім ресторанного бізнесу, займається організацією фестивалів та освітніх проєктів

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

25 червня 2024 року в Люксембурзі відбулася перша Міжурядова конференція між Україною та ЄС, що ознаменувало офіційний старт переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Ця подія є початком історичного процесу в новітній історії нашої країни та свідчить про відданість України незворотному курсу на членство в ЄС, а також про високу оцінку здійснених кроків зі сторони Європейського Союзу.

Перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець представив Україну у складі делегації на Першій Міжурядовій конференції — ключовим перемовником за розділами «Наука та дослідження» та «Освіта та культура» відповідно до Указу Президента України та за рішенням Уряду України. Міжурядова конференція (IGC) — це офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів ЄС для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу.

На першій конференції сторони представили переговорні делегації, Україна виступила із вступною заявою, були оприлюднені переговорна рамка та переговорна позиція з боку ЄС. Україна виконала всі 4 кроки, визначені Єврокомісією для старту переговорів: посилення антикорупційних органів (підвищення інституційної спроможності НАБУ та розширення можливостей НАЗК), ухвалення закону про лобізм та законодавства щодо захисту прав нацменшин.

А також розпочинає переговори підготовленою: в уряді вже розроблено низку рішень, що запустять розгалужену внутрішню інфраструктуру для забезпечення ефективного переговорного процесу. 21 червня ЄС затвердив переговорну рамку з Україною, що складається із трьох частин:

1) принципи переговорів,

2) зміст та

3) процедура.

З лютого по травень відбулося 32 пояснювальні сесії в межах офіційного скринінгу ЄС.

А з липня 2024 року очікується початок двосторонніх зустрічей для представлення стану наближення українського законодавства до законодавства ЄС. Завершить етап офіційного скринінгу представлення Європейською Комісією звіту про стан відповідності законодавства України праву ЄС за кожним переговорним розділом. Переговори відбуваються за 35 розділами, об'єднаними у 6 кластерів. Міністерство освіти і науки України є головним органом, відповідальним за переговорні розділи 25 «Наука та дослідження» і 26 «Освіта та культура».

Офіційне відкриття переговорів демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни, Україна продовжує реалізовувати ключові реформи, необхідні для впевненого руху до набуття членства в ЄС.

Перша леді України Олена Зеленська разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та представниками профільних міністерств узяли участь у презентації результатів дослідження громадської думки щодо питань безбар’єрності.

Його провів Центр соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Експертної ради з комунікацій безбар’єрності.

83% респондентів вважають безбар'єрність новою цінністю для суспільства. 34% опитаних переконані, що в подоланні бар’єрів у різних сферах слід зосередити увагу на зміні поведінки людей у суспільстві, 32% – на створенні адаптованого середовища та 22% – на забезпеченні доступності освіти й роботи. «Безбар’єрність – це нова цінність для нашого суспільства. 83% респондентів назвали її такою.

Це дуже великий відсоток, велика свідомість. Нарешті. Якщо так багато людей усвідомлює безбар’єрність як цінність – ми на правильному шляху як суспільство», – наголосила дружина Президента.

Дослідження також показало, що більш як половина опитаних українців вважають, що створенням безбар'єрного простору й суспільства мають займатися держава та місцеві органи влади. Водночас майже кожен четвертий уже й сам долучається до усунення бар’єрів.

«Це означає, що люди готові не лише приймати, а й долучатися. Тобто суспільство у нас активне. Тепер уже завдання посадовців на всіх рівнях і в міністерствах – не втратити ці відсотки небайдужих і примножити. З людьми треба говорити і їх треба чути», – переконана Олена Зеленська.

За словами першої леді, безбар’єрність потрібна не лише пораненим і людям з інвалідністю, а кожному, щоб почуватися комфортно та вільно.

Так, за результатами дослідження, першочергово розв’язати питання безбар’єрності треба у сфері працевлаштування – так вважають 57% опитаних, 51% назвали потребу змін в інфраструктурі, ще 37% респондентів – в усуненні бар’єрів для людей старшого віку.

Зі свого боку Денис Шмигаль зазначив, що Україна продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян.

«Ця тема постійно в центрі уваги нашого уряду та всіх міністерств. Відповідно комунікація як на рівні держави, так і на рівні громад у цьому напрямі має бути системною та активною. Це невід’ємний елемент стратегії змін, яку ми впроваджуємо», – сказав він.