Автор фото – CPVA

Відбулося відкриття сучасного антирадіаційного бомбосховища в дитсадку на Київщині.

Проєкт вартістю 500 000 євро був профінансований Литвою та Тайванем і забезпечив обладнане сховище місткістю 90 осіб для дітей та персоналу садочка. «Працюючий садочок – це не лише фактор розвитку дітей, їхніх м’яких навичок, що насправді дуже важливо.

Але це також фактор розвитку економіки, бо працюючий садочок, з сучасним укриттям, дає можливість батькам працювати. Тож дякую партнерам за цю інвестицію – і в людський капітал, і в українську економіку», — зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Проєкт передбачав перетворення наявного підвалу на повністю обладнане, безпечне і комфортне сховище з антирадіаційним захистом відповідно до всіх сучасних стандартів безпеки.

Тепер у приміщенні облаштовані ванні кімнати для дітей і дорослих, спортивний куточок, медичний кабінет і кухню. Бомбосховище оснащене дитячими меблями та освітньо-розважальним обладнанням. «Відбудова зараз, не чекаючи остаточної перемоги України, зміцнює стійкість країни.

Вкрай важливо, щоб мирні жителі якнайшвидше повернулися до нормального життя та почувалися в безпеці.

Литва залишається непохитною у підтримці зусиль України з відновлення та обіцяє продовжувати цю підтримку стільки, скільки буде потрібно. Я закликаю інші країни приєднатися до нас, щоб взяти більш активну участь у проєктах реконструкції України», — зазначила Вікторія Чміліте-Нільсен, спікер Сейму Литви.

Констанс Ван з Представництва Тайваню в Литві, які співфінансували проєкт, також додає: «Однією з причин, чому ми зосереджуємось на відновленні освітніх закладів, є віра в те, що діти – це майбутнє країни. Їхні права на освіту повинні бути забезпечені за будь-яку ціну. Ми дякуємо уряду Литви за тісну співпрацю з Тайванем та висловлюємо вдячність CPVA за реалізацію цього проєкту, попри всі труднощі».

Дитячий садок обслуговує дітей не тільки з одного населеного пункту, а й навколишніх селищ.

За словами директорки дошкільного закладу освіти, Ольги Таращенко, нове сховище захистить дітей та забезпечить комфортні умови для перебування під час повітряних тривог.

Вона висловила сподівання, що наявність безпечного простору вплине на рішення батьків, які евакуювалися, повернутися в Україну.

Ініціатива зі створення укриття реалізована литовським Центральним агентством виконання проєктів (CPVA), Анна Молибога, представниця CPVA в Україні, зазначає:

«Забезпечення безпечних освітніх середовищ для дітей є пріоритетом для литовських проєктів відновлення в Україні. Це не перший проєкт CPVA у цій галузі. Раніше CPVA вже відремонтувала сховище у дитячому садку "Рута" та побудували перше окреме бомбосховище для відновленої школи в Бородянці. Зараз CPVA реалізує спільний проєкт ЄС та Литви з будівництва нових бомбосховищ у зонах підвищеного ризику».

Довідково:

Литва фінансує проєкти з відновлення України через литовський Фонд співробітництва у сфері розвитку та гуманітарної допомоги. Загальна сума надходження в місцевий бюджет на відбудову становить 450 000 євро.

Дякуємо партнерам!

Автор фото – Офіс першої леді України

Що українці думають про безбар’єрність?

18 червня в Україні презентували дослідження громадської думки щодо питань безбар'єрності та посилення комунікацій в упровадженні політики безбарʼєрності.

Захід проходив за участю прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, першої леді України Олени Зеленської, міністра освіти і науки Оксена Лісового, а також представників міністерств, відповідальних за реалізацію Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні.

Дослідження висвітлює вкрай важливу роль безбар'єрності як цінності для сучасного українського суспільства. Значна частина населення України усвідомлює нагальну потребу соціальних змін, розвʼязання питань працевлаштування, освіти та доступності інфраструктури для її забезпечення. Зокрема, переконливі 83% респондентів визнали безбар'єрність новою цінністю для України. Це свідчить про розуміння необхідності соціальних трансформацій поряд із інфраструктурними вдосконаленнями. Респонденти наголосили на важливості зміни поведінки людей (34%), створенні адаптованого середовища (32%) та забезпеченні доступності освіти й робочих місць (22%).

Крім того, першочергово розв’язати питання безбар’єрності треба у сфері працевлаштування — так вважають 57% опитаних, 51% назвали потребу змін в інфраструктурі, ще 37% респондентів — в усуненні бар’єрів для людей старшого віку.

«Безбар'єрність — це нова цінність для нашого суспільства. 83% респондентів назвали її такою. Це дуже великий відсоток, велика свідомість. Нарешті. Якщо так багато людей усвідомлює безбар'єрність як цінність, — ми на правильному шляху як суспільство», — наголосила перша леді Олена Зеленська.

Дослідження також продемонструвало, що більше ніж половина українців покладає відповідальність за створення такого простору на державу та місцеві органи влади.

Водночас майже кожен четвертий опитаний особисто долучається до усунення бар'єрів. «Це означає, що люди готові не лише приймати, а й долучатися. Тобто суспільство в нас активне. Тепер уже завдання посадовців на всіх рівнях і в міністерствах — не втратити ці відсотки небайдужих і примножити. З людьми треба говорити, їх треба чути», — додала Олена Зеленська.

За словами першої леді, безбар'єрність потрібна не лише пораненим і людям з інвалідністю, а кожному, щоб почуватися комфортно та вільно.

«Україна продовжує послідовний курс на створення безбар'єрного середовища для всіх громадян. Це відповідає нашому європейському курсу та нашим цінностям. Ця тема постійно в центрі уваги нашого уряду та всіх міністерств. Відповідно, комунікація як на рівні держави, так і на рівні громад у цьому напрямі має бути системною та активною. Це невід'ємний елемент стратегії змін, яку ми впроваджуємо. Ми формуємо сприйняття, що безбар'єрність — це не лише пандуси та доступне міське середовище. Безбар'єрність — це доступність усіх послуг, усіх можливостей для кожної людини в кожному куточку нашої країни», — наголосив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Дослідження провели Центр соціальних досліджень та поведінкової економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Ради з комунікацій безбар'єрності, використовуючи методологію й аналітику таких експертних організацій, як Advanter Group та Gradus research.

«Створення безбар'єрного освітнього середовища — один із ключових пріоритетів МОН. Наразі ми виконали 34 заходи з Плану дій на 2023–2024 роки та активно працюємо над виконанням ще 42. Зокрема розвиваємо Флагманський проєкт «Освіта для всіх» — друкуємо підручники шрифтом Брайля, розширюємо мережу інклюзивно-ресурсних центрів, розвиваємо дистанційне навчання та забезпечуємо школярів з особливими освітніми потребами спеціально обладнаними автобусами.

Дослідження показало: безбар'єрність стала новою цінністю для українців. Рівні освітні можливості для всіх — наша безумовна мета», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

У межах реалізації Стратегії зі створення безбар’єрного простору МОН у співпраці з Радницею-уповноваженою Президента України з безбар'єрності Тетяною Ломакіною розробило Проєкт Національної стратегії з розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та операційного плану заходів з її реалізації на 2024 – 2026 роки.

Кабінетом Міністрів України її було схвалено 7 червня 2024 року. Робота над цим документом проводилась ще з 2023 року: до процесу були залучені науковці, педагогічні працівники, громадськість, міжнародні експерти, батьківська спільнота. Це дослідження стало результатом тісної співпраці уряду, Центру соціальних досліджень та поведінкової економіки, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Ради з комунікацій безбар'єрності за методологією і аналітикою Advanter Group та Gradus research.