Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

29 березня Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 р. № 898».

Мета акта — актуалізувати План заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 р. № 898 (далі — План).

Зокрема, видалення заходів, які вже виконано, та поширення дії інших заходів на всю територію України. 

Попередня редакція плану заходів не враховує наслідки широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, її дія поширювалася лише на Луганську і Донецьку області. Проте нині заходи щодо створення безпечних умов у школах актуальні для всіх областей України.

 

У авторитетної науковиці в галузі органічної та фармацевтичної хімії, кандидатки фармацевтичних наук Галини Вікторівни Різак ще один науковий успіх: її наукова стаття «Синтез уреїдних похідних 2-аміно-3-карбетокси(ціано)тіофенів і вивчення їх циклізації» прийнята редакцією журналу «Проблеми хімії та сталого розвитку» вийде у Випуску 1 за 2024 рік.

Авторка висловлює подяку академіку НАН України, професору, доктору хімічних наук, доктору фармацевтичних наук, професору НФаУ Черниху Валентину Петровичу та професору, доктору хімічних наук, професору кафедри загальної хімії НФаУ Шемчуку Леоніду Антоновичу, професору УжНУ, доктору хімічних наук Хрипаку Степану Михайловичу (Вічна пам'ять!) за багаторічні консультації з наукової та навчально-методичної роботи.

Дякуємо Марії Холопік, Олесі Холопік, Юрію Садварі та Ярославу Лазуру за особисту фінансову підтримку для продовження наукової роботи Галини Вікторівни Різак.

Наш. кор.

Довідка.

Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).

Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.

Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.

Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.

Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.).

Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.). Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.).

З 1992 року. - Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області. Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії.

Співавтор багатьох наукових праць.

Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.).

Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).

Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).

Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ. Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».

Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>

Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків.

https://cedem.org.ua/person/kholopik/

Садварі Юрій Юрійович, директор відокремленого структурного підрозділу «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України»

http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued3&id=1450

Лазур Ярослав Володимирович, декан юридичного факультету УжНУ, професор, доктор юридичних наук.

https://esu.com.ua/article-53058

 

Олена Зеленська під час засідання Ради безбар’єрності:

Безбар’єрність – це коли зручно всім без винятку

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у засіданні Ради безбар’єрності, що відбулося під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля за участю представників уряду, голів профільних комітетів Верховної Ради, офіційних представників системи ООН, Ради Європи, ВООЗ, USAID та інших міжнародних організацій в Україні, посольств, начальників обласних військових адміністрацій, представників територіальних громад та громадянського суспільства.

Під час зустрічі обговорювали практики з упровадження безбар’єрності на рівні місцевих громад.

«Нагадаю, коли ми підбивали минулого разу підсумки року, то відзначили тривожну цифру: для 50 % нашого суспільства люди з інвалідністю залишаються невидимими. Про те, що бачать людей з інвалідністю у громадських місцях, каже лише чверть опитаних. А насправді їх лише офіційно – три мільйони. І ще близько 300 тисяч додалося за два роки ворожого вторгнення. Соціальна невидимість завжди має лише одну причину – брак можливостей. Відкривати, а не закривати. Робити видимими людей через їхні потреби. Не маємо часу на формальні рішення. Нас і так щодня намагаються знищити. Натомість ми повинні навчитися зберігати й цінувати кожного жителя країни. Лише це шлях до спільного самозбереження й виживання», – наголосила у виступі Олена Зеленська.

Своїм досвідом поділилися голови Рівненської, Славутицької, Вінницької та Опішнянської громад.

На зростанні запиту на безбар’єрні маршрути, простори та послуги наголосили представники громадянського суспільства: Микола Заріцький, захисник і учасник Ігор Нескорених, та Віталій Пчолкін, голова правління ГО «Група активної реабілітації».

• Рівненська територіальна громада

Разом з експертами розробила Положення про місцеву Раду безбар’єрності, до складу якої включені представники муніципалітету, фахівці з безбар’єрності та представники громадськості з різних цільових груп. Активно ведеться робота над усуненням бар’єрів для пересування вулицями міста. Місто Рівне залучене до флагманських проєктів «Освіта без бар’єрів» та «Програма цифрової освіти». Також активно розвивається напрямок надання послуг з реабілітації для дорослих (зокрема військових) та дітей.

• Славутицька територіальна громада

Місто Славутич працює над упровадженням безбар’єрних рішень ще з 2021-го – уже кілька років затверджена програма «Славутич – безбар’єрне місто» та відповідний план заходів. Містом прокладають безбарʼєрні маршрути. Для залучення громадян до реалізації безбарʼєрних рішень працює програма «Бюджет участі», і переможці отримують ресурси на реалізацію власних безбарʼєрних ініціатив. Міська громада визначає безбар’єрність як один із ключових пріоритетів для розвитку, тому активно залучає мешканців до обговорень, оцінки результатів та розширення мапи проєктів з доступності. Це відображається у стратегічних документах та при бюджетному плануванні, адже безбар’єрність безпосередньо впливає на покращення життя у місті.

• Вінницька територіальна громада

У межах громади вже створена Робоча група з розвитку безбар’єрного простору міста, адаптують згідно з принципами інклюзивності транспортну мережу та міські простори. Упродовж року передбачено старт засідань місцевої Ради безбар’єрності та затвердження Програми розвитку безбар’єрності у громаді. Вінницька територіальна громада реалізовує флагманські проєкти «Освіта для всіх» та «Робота без бар’єрів». Також у межах просвітницької кампанії «Україна без бар’єрів» проводять зустрічі та лекторії за участю місцевих жителів. • Опішнянська селищна територіальна громада Опішнянська СТГ робить перші кроки до створення безбар’єрних просторів та послуг. Наразі у громаді розроблено План дій на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.

Також запроваджено систему обліку людей з інвалідністю та маломобільних груп населення, проводять моніторинг доступності будівель комунальної власності.

У пріоритеті громади до кінця року:

• забезпечення безбар’єрного доступу до медичних закладів, а також до соціальних та адміністративних послуг;

• впровадження практик безбар’єрності для залучення людей з інвалідністю, молоді, людей літнього віку та батьків з маленькими дітьми до культурного життя.

Також під час засідання Ради безбар’єрності були презентовані нові флагманські проєкти, зокрема такі, як:

• «Складові безбар’єрності у роботі системи надання безоплатної правничої допомоги», Міністерство юстиції України.

Проєкт представив міністр юстиції України Денис Малюська. Головна мета проєкту: надати можливості кожній людині, яка перебуває під юрисдикцією України, отримувати правничі послуги для забезпечення власних правових потреб у зручний спосіб. Міністерство проаналізувало 437 бюро правової допомоги щодо доступності просторів та послуг. Також було проведено внутрішню оцінку послуг безоплатної первинної та вторинної правової допомоги для різних цільових аудиторій.

• «Безбар’єрний та інклюзивний фінансовий сектор», Національний банк України.

Проєкт презентував голова Національного банку України Андрій Пишний. Головною метою проєкту розвиток інклюзивного та безбар’єрного сектору фінансових сервісів шляхом оновлення процесів регулювання, стандартів і вимог до надавачів послуг. Наразі проєкт Методичних рекомендацій з правил інклюзивного надання фінансових послуг в установах України доопрацьовується за результатами проведеного громадського обговорення.

Перша леді України Олена Зеленська під час засідання презентувала Гайд безбар’єрних подій. Згідно з цими рекомендаціями публічні заходи мають відбуватися відповідно до принципів доступності та інклюзії.

Організатори зобов’язані створювати рівні та зручні умови для залучення всіх учасників, незалежно від їхніх фізичних, когнітивних чи сенсорних відмінностей. У Гайді безбар’єрних подій прописані практичні рішення щодо підготовки та проведення онлайн- та офлайн-заходів, зокрема під час війни. «Організатори заходів – конференцій, виставок, будь-яких публічних зустрічей –орієнтовані на те, щоб бачити серед своїх учасників людей з досвідом війни. Але як це правильно організувати? Ми ніколи не знаємо, хто поруч з нами: що ця людина пережила і що бачила, у якому вона стані зараз. Але можемо заздалегідь створити рішення, які подарують усім гостям хороший досвід.

Гайд безбар’єрних подій – саме про такі рішення.

Про повагу до досвіду різних учасників.

Він детально розбирає все – від комунікації до інтер’єру. Бо це теж важливо. Одне із визначень безбар’єрності – «це коли зручно всім без винятку». Думаю, це могло б бути заголовком для всієї цієї філософії на рівні держави й суспільства. Бо люди з досвідом війни – це зараз всі ми. Ось чому безбар’єрні події й узагалі – безбар’єрне життя – потрібне всім нам», – наголосила перша леді.

Довідка.

Метою політики безбар’єрності є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права.

Йдеться про доступ до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися у просторі, соціалізуватися та залучатися в життя громади. Політика безбар’єрності має стати наскрізною та включатися до всіх довгострокових рішень і програм на національному та місцевому рівні. Ініціативу «Без бар’єрів» започаткувала перша леді України Олена Зеленська. У 2021-му уряд схвалив Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.

Цьогоріч Кабінет Міністрів затвердив План заходів на 2023–2024 роки з реалізації Стратегії безбар’єрності.

З метою створення безбар’єрного простору при Кабінеті Міністрів було сформовано тимчасовий консультативно-дорадчий орган – Раду безбар’єрності. Її діяльність визначається в Положенні про Раду безбар’єрності.

Орган очолює Прем’єр-міністр України, до його роботи залучені: Офіс Президента Глави держави (перша леді України, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності), 15 міністерств та ЦОВВ, 24 ОВА, КМВА, територіальні громади, а також міжнародні й українські експертні організації, представники бізнес-спільнот та організацій громадянського суспільства. в Відео

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України відновлює щомісячний дайджест!

Тепер про новини, можливості, зміни у сфері освіти і науки ви зможете дізнаватися в регулярній email-розсилці.

Дайджест міститиме як актуальні новини за напрямами, так і загальні — найбільш важливі оновлення зі сфери освіти і науки.

З новинних блоків ви зможете першими дізнаватися про ухвалення важливих для сфери освіти і науки законодавчих актів, події та нововведення.

Окремим блоком будуть зібрані можливості: програми з підвищення кваліфікації та вдосконалення навичок, конкурси, вебінари тощо. У дайджест МОН також додаватимемо рекомендації, посібники та інші матеріали, що будуть корисними в роботі.

Добірки структуруємо за такими напрямами: дошкілля; шкільна освіта; вища освіта; наука та інновації. Щоб отримувати дайджест від МОН, заповнюйте форму.

Періодичність розсилок — 1–2 рази на місяць.

До зустрічі у вашій електронній скриньці!

Добиратимемо лише найактуальніше!

Обираючи заклад вищої чи фахової передвищої освіти для свого навчання, абітурієнт має перевірити наявність у вишу ліцензії на здійснення освітньої діяльності.

Також абітурієнту варто дізнатись про наявність та терміни акредитації освітньої програми, на яку він планує вступати.

Відповідне роз’яснення про це, а також де і як саме здійснити таку перевірку, підготувала Служба освітнього омбудсмена.

Зокрема, отримати вичерпні відомості про наявність необхідних документів у закладу освіти можна на сайті Єдиної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Також для закладів вищої освіти перелік усіх виданих акредитаційних сертифікатів оприлюднений на сервісі NAQA.Registry.

Вступник має перевірити наявність документів про ліцензування та акредитацію, щоб попередити проблеми з отриманням диплома.

У Службі освітнього омбудсмена зазначають, що вже траплялися випадки, коли студенти кілька років провчилися в закладі освіти, а потім не могли отримати диплом, оскільки їхня освітня програма виявилася не акредитованою. Окрім того, вступники мають враховувати, що на момент вступу акредитація може бути дійсною, а на момент випуску – вже закінчитися.

Спрогнозувати можливість такої ситуації можна, знаючи термін дії сертифіката про акредитацію освітньої програми, який теж зазначається в електронній базі ЄДЕБО.

«Диплом видається, тільки якщо освітня програма акредитована та її сертифікат про акредитацію діє на момент випуску здобувачів освіти. Саме сертифікат про акредитацію дає право на видачу диплома за спеціальністю», – підкреслили в Службі.

Студенти, які вступатимуть на навчання до вишів за державним замовленням після ухвалення закону, яким передбачена реформа фінансування здобуття вищої освіти, укладатимуть трудові угоди строком на три роки.

Про це в інтервʼю Апострофу сказав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

За його словами, після проходження половини освітньої програми студенту буде пропонуватися перше робоче місце, куди він буде направлений по закінченні навчання.

І він укладатиме контракт з майбутнім роботодавцем.

Водночас держава залишить за студентом вибір. Погоджуватися на перше робоче місце буде не обов’язково.

«Якщо студент не укладає контракт, то у нього не будуть вимагати повернення грошей, уже витрачених на його навчання за державним замовленням. І з вишу його не виключать. Проте продовжити навчання він зможе уже тільки на контрактній основі, самостійно сплативши його вартість», – зазначив заступник міністра освіти і науки.

Окрім того, для студентів, які погодяться на перше робоче місце, буде існувати певний матеріальний стимул. Після того, як вони укладуть відповідний контракт, їхня стипендія буде підвищена до рівня мінімальної зарплати, яка діятиме на той момент.

Наразі ця сума складає 7100 грн. Оператором цієї програми буде Державна служба зайнятості. Вона збиратиме дані щодо потреб економіки в підготовці фахівців за держзамовленням.

«Звичайно, в першу чергу, вона звертатиметься до державних органів. Проте не тільки. За задумом, будь яке підприємство, в тому числі і приватне, зможе надати інформацію щодо своїх майбутніх потреб в спеціалістах і про власну готовність надати їм перше робоче місце», – сказав Винницький.

Як відомо, 20 березня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про реформування фінансування вищої освіти.

За ухвалення законопроєкту у першому читанні проголосувало 234 народних депутати.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Цими днями у Цюриху (Швейцарія) відбувся захід присвячений українській науці та інноваціям «Rebuilding and Strengthening Ukrainian Science and Innovation in Support of Economic Recovery: A Workshop in Zurich».

Семінар був організований Національною академією наук США в партнерстві з Фондом Сімонса та Федеральною вищою технічною школою Цюриха.

Учасниками заходу були провідні міжнародні експерти та науковці.

У межах події в онлайн-форматі взяв участь заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов, який представив міжнародним партнерам стратегічні кроки уряду України стосовно реформування наукової сфери, а також розповів про ключові аспекти Стратегічного плану МОН до 2027 року щодо науки.

Серед основних цілей семінару — пошук нових інструментів міжнародної підтримки та підсилення української науково-інноваційної системи для подальшого економічного відновлення та стійкості України, а також створення спільного дослідницького фонду для підтримки української науки.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Міністерство освіти і науки України разом із Фондом цивільних досліджень і розвитку США (CRDF Global) підписали меморандум про співпрацю.

Цей крок спрямований на посилення співпраці у сферах, що є критично важливими для обох сторін: безпеки науково-дослідницької діяльності, академічної доброчесності, кібербезпеки, захисту інформації та стійкості критичної інфраструктури.

Мета меморандуму — створити механізми для ефективної співпраці між Україною та США для запобігання передання та використання технологій, пов’язаних зі зброєю масового ураження або технологіями подвійного призначення.

Зокрема, виявлення та реагування на загрози у сфері кібербезпеки.

Меморандум передбачає низку спільних ініціатив, серед яких обмін інформацією, досвідом, проведення спільних навчальних заходів, а також навчання спеціалістів й реалізація спільних дослідницьких проєктів. Дякуємо партнерам за співпрацю, яка допоможе підвищити рівень кіберзахисту та інформаційної стійкості для розвитку партнерств між науковими й освітніми установами України та США.