Відома науковиця в галузі органічної хімії кандидатка фармацевтичних наук Галина Вікторівна Різак взяла участь у міжнародній науковій конференції у Львові.

Тема доповіді: 

Можливості використання структур на основі бактеріородопсину для високошвидкісної комутації оптичних сигналів та захисту інформації в оптоволоконних лініях.

 А нещодавно взяла Галина Вікторівна завдяки колективу цієї кафедри взяла участь у 78-ій підсумкові науковій конференції професорсько-викладацького складу УжНУ.

Темамм виступу були:

DFT розрахунки структури та квантово-хімічнихвластивостей молекул азотистих основ

Оптимізаціяпродуктивності отримання бактеріородопсина для застосування в системах фотохромногозахисту інформації.

Галина Вікторівна дякує професору Різаку В.М, доцентам та провідним науковим співробітникам Трикуру І.І., Гелетей Й.Й., Чобалю О.І.Білич М.В., Січці. М.Ю. за спільну наукову роботу та допомогу для участі в конференції.

Вл.інф.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Уряд ухвалив рішення про врегулювання застосування Порядку формування мінімального розміру плати за навчання у 2024 році для здобуття вищої освіти на основі індикативної собівартості (показник, на який орієнтуються заклади для встановлення оплати навчання).

Рішенням уряду передбачено визначення показника середньомісячної заробітної плати штатних працівників в області за місцем розташування надавача освітніх послуг за попередній календарний рік на рівні середньомісячної заробітної плати в регіоні за четвертий квартал 2021 року за даними Держстату.

Це дозволить застосувати запобіжник завищенню рівня плати за навчання в порівнянні з рівнем доходів населення в регіоні. Вищезазначені зміни вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 191.

 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України наука 

Європейська комісія втричі збільшила початковий бюджет Програми стипендій EURIZON — до 4,5 млн євро у межах Horizon Europe.

Це рішення було ухвалено для забезпечення постійної підтримки українських досліджень, які зазнають численних викликів через повномасштабну війну з росією.

Програму стипендій «Дистанційні дослідницькі гранти для науковців з України» було створено проєктом EURIZON у квітні 2023 року. Початково планувалося підтримати приблизно 22 команди з 90 дослідниками та бюджетом 1,5 млн євро.

Однак після отримання 730 заявок, комісія збільшила фінансування — у січні 2024 року вирішено потроїти початковий виділений бюджет до 4,5 млн євро для фінансування 65 проєктів і 324 дослідників.

Програма стипендій EURIZON матиме значний позитивний вплив на роботу українських учених, надаючи їм можливості: відновити дослідницькі проєкти; провести передові дослідження; встановити стабільні контакти з міжнародними партнерами; збільшити поширення результатів досліджень; отримати доступ до бібліотек іноземних університетів; утримати IT-фахівців; визначити тенденції та найкращі практики в управлінні; зменшити стресове навантаження.

Загалом 324 українські вчені отримають кошти на виконання 65 проєктів у різних наукових сферах, зокрема:

Фізичні та технічні науки (38%); Довкілля (15%);

Соціальні та культурні інновації (15%);

Здоров'я та продовольство (14%);

Енергетика (10%);

Дослідницькі дані, цифрова інфраструктура, зокрема е-інфраструктура, (6%).

Ці проєкти виконуватимуть у співпраці з Європейськими дослідницькими інфраструктурами.

Довідково:

У квітні 2023 року проєкт EURIZON, що фінансується ЄС, розпочав Програму стипендій «Дистанційні дослідницькі гранти для дослідників з України».

Мета полягала в підтримці незахищених дослідників короткостроковими стипендіями тривалістю 6 або 12 місяців. Програма стипендій фінансує дослідницькі проєкти, що проводять у співпраці з європейськими дослідницькими інфраструктурами.

Кандидатка фармацевтичних наук Галина Вікторівна Різак виступила з доповіддю "INNOVATIVE METHODS OF TEACHING OF ORGANIC CHEMISTRY: MPACT UPON COMPREHENSION AND INTEREST OF STUDENTS OF CHEMICAL AND PHARMACEUTICAL SPECIALITIES" на міжнародній конференції в Словаччині, в якій поділася багаторічним досвідом викладання органічної хімії для хімічних та фармацевтичних спеціальностей.

Вітаємо Галину Вікторівну ще з одним науковим успіхом!

Вл.інф.

Дякуємо за особисту фінансову підтрику Марії Холопік та Олесі Холопік.

для участі в конференції

Довідка.

Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).

Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.

Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.

Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.

Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.).

Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.). Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.). З 1992 року. -

Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області.

Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць. Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.). Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).

Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).

Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ.

Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».

Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>

Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків.

https://cedem.org.ua/person/kholopik/

 

Перша леді у Славутичі ознайомилася з Інклюзивно-ресурсним центром та впровадженням безбар’єрності

Під час відвідання Славутича у 38-му річницю аварії на Чорнобильській АЕС перша леді України Олена Зеленська побувала в Інклюзивно-ресурсному центрі, послугами якого скористалися майже 350 дітей. Він створений, щоб забезпечувати права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття освіти. У центрі працюють, зокрема, реабілітолог, логопед, психолог, дефектолог. Заклад облаштований пандусами та поясненнями шрифтом Брайля.

«Після окупації Київщині було нелегко відновитися. Але кількість охоплених інклюзивним навчанням дітей весь час збільшується, а психологи постійно самовдосконалюються, проходячи курси в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Так і має бути: первинна допомога – не тільки в інклюзивній освіті, у будь-чому – необхідна поряд, у громаді», – зазначила дружина Президента.

Перша леді також ознайомилася зі створенням безбар’єрного простору у Славутичі. Відповідний меморандум підписали в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів» у листопаді 2020-го.

Менш ніж за рік тут уперше в Україні з’явилася посада радника міського голови з безбар’єрності. У місті вже занизили тротуари та пішохідні переходи, встановлюють пандуси та підіймачі.

Цьогоріч планують продовжувати облаштування безбарʼєрних лікарняних палат та переобладнання старої поліклініки під центр розвитку бізнес-ініціатив і компактного проживання для внутрішньо переміщених осіб.

«Під час усіх своїх поїздок завжди дивлюся на те, як українські міста втілюють безбар’єрність.

Патроную заходи з утілення, бо впевнена: безбар’єрність потрібна не тільки людям з інвалідністю чи пораненим російським нападом – хоч їм насамперед, – а всьому суспільству. Бо кожна людина в певний час життя може бути маломобільною, хворою, втомленою», – наголосила Олена Зеленська.

Перша леді України Олена Зеленська взяла онлайн-участь у Міжнародній презентації результатів дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН-2023), яка відбулася в Болгарії.

Дослідження проводить Організація економічного співробітництва та розвитку, щоб покращити розуміння навичок школярів. Участь у ньому взяли учні з шістнадцяти країн, серед них і українські.

Результати показали, що у 15-річних дівчат у нашій країні менше розвинені навички стресостійкості, контролю над емоціями, енергійності, довіри та самоконтролю, ніж у хлопців.

Водночас у 15-річних хлопців менше розвинені навички співпереживання, толерантності, мотивації досягати, відповідальності, товариськості та креативності, ніж у середньому у дівчат. «Війна ще й тому жахлива, що вона – як машина часу з лише заднім ходом.

Вона відкидає країну та людей у розвитку.

Із попередніх досліджень ми вже знали, що через вторгнення постраждала якість знань наших школярів, кількість засвоєного матеріалу.

Це ще один доказ, наскільки згубною є війна та агресія. Вона руйнує не лише на фізичному – на психологічному рівні», – наголосила дружина Президента.

Вона подякувала організаторам дослідження й запропонувала, як можна покращити ситуацію.

«Я переконана, що для того, щоб допомогти дітям, дорослі самі повинні мати відповідні навички й компетенції.

Потрібні загальнонаціональні проєкти із соціально-емоційного розвитку як учнівства, так і педагогів.

Як-от програма соціально-емоційного та етичного навчання, яку пропонує EdCamp Ukraine. У дослідженні ви, до речі, згадали її як окремий український кейс. Сподіваюся, будуть і інші», – зазначила Олена Зеленська.

Перша леді акцентувала, що Україна обрала не лише боротьбу, а й розвиток для себе та своїх громадян і йтиме цим шляхом. Довідка. У дослідженні соціально-емоційних навичок беруть участь учні віком від 10 до 15 років.

У них заміряють різні соціально-емоційні навички: виконання завдань (наполегливість, відповідальність, самоконтроль і мотивація); регуляція емоцій (стресостійкість, контроль над емоціями й оптимізм); взаємодія з іншими (упевненість у собі, товариськість та енергійність); широта кругозору (допитливість, креативність і толерантність); здатність до співпраці (співпереживання й довіра).

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Системна трансформація вищої освіти в Україні триває. Збільшено кількість державних тестувань для вступників, запроваджено формульний підхід у розподілі бюджетних коштів між закладами вищої освіти (ЗВО), триває розроблення планів щодо реалізації нещодавно ухваленого ВРУ Закону України про індивідуальні освітні траєкторії, а також законодавчих ініціатив щодо зміни системи бюджетного фінансування вищої освіти.

Про нововведення та зміни для вступників та університетів у 2024 році на зустрічах із ректорами ЗВО розповів заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Щодо ключових особливостей вступної кампанії 2024, то абітурієнти вступатимуть до університетів за результатами складеного національного мультипредметного тесту (НМТ).

Мінімальний конкурсний бал (150 балів) встановлено для таких спеціальностей, як право, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини та деякі спеціальності галузі знань охорони здоров’я (стоматологія, медицина, фармація, промислова фармація та педіатрія).

Для вступу на магістратуру цьогоріч для деяких спеціальностей обов’язково потрібно буде скласти єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ). Цей іспит важливий для таких спеціальностей, як освіта / педагогіка, соціальні та поведінкові науки, журналістика, управління та адміністрування, право, інформаційні технології, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини.

А випускники-бакалаври таких спеціальностей, як кібербезпека та захист інформації, автомобільний транспорт, транспортні технології (за видами) зможуть вступити до магістратури тільки тоді, якщо складуть ЄДКІ (єдиний державний кваліфікаційний іспит). Також цього року вперше під час вступу до аспірантури магістри всіх спеціальностей складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ), який передбачає тест загальної навчальної компетентності та з іноземної мови. «Тенденція до збільшення державного тестування не є випадковою.

Ми керуємося принципом — якість освіти понад усе. Тому система іспитів буде в подальшому розвиватися і ЄВІ, ЄФВВ і ЄДКІ будуть застосовуватися для всіх рівнів освіти, а особливо активно запроваджуватися в майбутньому для регульованих спеціальностей», — зазначив під час зустрічі Михайло Винницький.

Водночас заступник міністра освіти і науки наголосив, що НМТ є обов’язковою умовою для вступу у ЗВО (виняток буде лише для вступників із тимчасово окупованих територій).

Для абітурієнтів із прифронтових територій. Михайло Винницький наголосив, що тестування в цих регіонах буде організовуватися у сховищах із дотриманням усіх важливих безпекових моментів. Ще однією важливою темою до обговорення з ректорами став формульний підхід у розподілі бюджетних коштів серед ЗВО, який відновили із 1 січня 2024 року.

Заклади вищої освіти отримають цьогоріч 19,2 млрд грн. Левова частка, а саме 80% цього бюджету (15 млрд грн), будуть виділені як фінансування стабільної діяльності, тобто в залежності від кількості студентів, які вчаться у ЗВО на бюджетній формі. Решту 20% (3,7 млрд грн) розподілено між ЗВО за формулою, у якій враховують 5 критеріїв — показник масштабу, результативність наукової діяльності, міжнародне визнання, показники працевлаштування випускників та коефіціент регіональної підтримки.

«У частини університетів через різні причини, зокрема війну, різко скоротився контингент студентів-бюджетників.

Відповідно, їхнє державне фінансування також зменшиться. Такі ЗВО в перспективі зможуть у межах укрупнення мережі університетів приєднатися до інших закладів освіти, зберігши своє галузеве ядро та самобутність», — зазначив Михайло Винницький.

Окрему увагу заступник міністра приділив індивідуальним освітнім траєкторіям, які запроваджуватимуть у вищій освіті після підписання Президентом України законопроєкту №10177 (ухваленого ВР 23 квітня 2024 р.).

Запроваджені зміни дозволять студентам самостійно визначати темп навчання (наприклад, здобувати бакалаврат не за фіксовані 4 роки, а за 3,5 або 5-6 років), самостійно формувати навчальний план.

Законопроєкт також передбачає впровадження міждисциплінарних бакалаврських програм, можливість змінювати заклад освіти у разі необхідності.

«Цей закон дасть поштовх великим змінам у вищій освіті. Адже фактично ми будуватимемо нові стандарти вищої освіти, які, до речі, вже і так потребують оновлення, оскільки були затверджені ще у 2017-19 роках. Запровадження індивідуальних траєкторій потребуватиме від університетів значної внутрішньої роботи та змін, — це тривалий процес, адже йдеться про відхід від фіксованих груп, запровадження індивідуальних навчальних планів для кожного студента.

Нові стандарти вищої освіти ми будемо розробляти та втілювати до кінця 2025 року», — зазначив Михайло Винницький.

Також на зустрічі заступник міністра розповів ректорам про нові положення щодо порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення студентів та надання їм академічної відпустки.