Межі навчального року та дня для студентів і учнів змістять, – Лісовий.

Міносвіти України радить університетам нашої держави організувати початок навчання студентів раніше – у серпні.

Виші вже отримали відповідного рекомендаційного листа.

Очільник МОН Оксен Лісовий каже: це роблять для того, аби зробити більші канікули в зимовий – найскладніший – період. Відповідно – щоб завершити навчання пізніше – у червні.

Посадовець зазначив, що школи ще таких рекомендацій не отримали. МОН здійснює необхідні розрахунки.

«Розуміємо, що частина закладів у момент відключення електроенергії буде переходити на змішаний режим. Тому будемо робити зміщення навчання»,– уточнив міністр. І додав: терміни навчання учнів, найімовірніше, змістять ближче до теплого періоду, адже постає ще питання щодо опалення.

«Зараз ухвалюємо остаточне рішення, але, швидше за все, будуть зміщені графіки [навчання] по дню. Тобто не тільки в контексті початку і завершення навчального року і канікулярних періодів, а й по дню. Це буде залежати, чи позмінно організовано навчання в школі, але такий комплекс заходів ми розробляємо», – розповів Лісовий.

Очільник МОН також розповів, що на сьогодні 88% закладів освіти має укриття.

Навчально-методичний посібник " Біоорганічна хімія» підготовленийії Галиною Вікторівною Різак яка має великий більш як тридцятирічний досвід викладання органічної, фармацевтичної та біоорганічної хімії на хімічному, меличному, біологічному, стоматологічному факультетах УжНУ та у Національному фармацевтичному університеті (м. Харків).

Навчально-методичний посібник складається зі вступу, теоретичного матеріалу, питань для самоконтролю, комплексних практичних завдань, тестових питань для самостійної роботи, лабораторних робіт та переліку використаних джерел.

Перелік розділів відповідає робочій навчальній програмі, яка викладається згідно навчального плану студентам медичного, стоматологічного, хімічного та біологічного факультетів УжНУ.

За змістом розділи посібника мають логічну структуру та відповідають сучасним принципам викладання біоорганічної хімії у вузах. Обсяг навчального посібника повністю відповідає обсягам до навчальних видань такого рівня.

До теоретичної частини укладачка додала тести та питання для самоперевірки і самоконтролю,

Теоретичний матеріал відповідає спеціальності студентів, тести з еталонами відповідей сприяють засвоєнню теоретичного матеріалу, розумінню та практичному застосуванню в майбутній фаховій діяльності.

Практичні завдання стимулюють творчий процес роботи студентів та підвищують їх зацікавленість у самостійній підготовці.

Авторитетні рецензенти  вважаю за доцільне рекомендувати даний навчально-методичний посібник до використання у навчальній роботі.

Навчально-методичний посібник буде корисним студентам, які вивчають біоорганічну хімію у вузах.

Авторка дякує професору, доктору хімічних наук Чундаку Степану Юрійовичу, професору, доктору біологічних наук Любові Михайлівні Фельбабі-Клушиній та доценту, кандидату хімічних наук Світлані Василівні Галлі-Бобик за рецензування посібника та високу оцінку її науково-методичної роботи.

Галина Вікторівна подякувала академіку НАН України, доктору хімічних наук, доктору фармацевтичних наук, професору Черниху Валентину Петровичу за багаторічне наукове та науково-методичне консультування.

Найближчими днями Галина Вікторівна Різак передасть посібники до фондів Наукової бібліотеки УжНУ. 

Також завдяки допомозі Ганни Антонівни Смірнової можна буде користуватися електронним посібником, його розміщено в репозитарії УжНУ.

Різак Г.В. Біоорганічна хімія : навч.-метод. посіб.– Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2024. – 667 с.

Вл інф.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України МОН затвердило модифіковані (скорочені) освітні програми українознавчого компонента. Це, зокрема, програми з української мови, української літератури, історії України та географії для закладів загальної середньої освіти.

Ці програми можна використовувати для тих учнів, які пропустили навчання або тривалий час не вчилися за українськими освітніми програмами.

Зокрема, діти за кордоном та ті, що вимушено перебувають на тимчасово окупованих територіях. Зміст скорочених програм побудовано таким чином, що діти здобуватимуть основні знання з визначених предметів, які допоможуть їм безперешкодно продовжувати навчання в українських школах.

«Нині майже 400 тисяч учнів перебувають за кордоном. Вони навчаються дистанційно, за сімейною або екстернатною формами в наших школах і водночас мають відвідувати школи в країнах перебування. Це може бути складним завданням для дитини. Тому вивчення українознавчих предметів за скороченою програмою допоможе школярам подолати освітні втрати без подвійного навантаження.

Окрім цього, це важливий інструмент для збереження зв’язку з Україною», — зазначив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків. Програми й методичні рекомендації до них можна переглянути за покликанням.

Вони сформовані на основі модельних навчальних програм, рекомендованих міністерством, з української мови та української літератури для 5–7 класів, історії України для 5–6 класів, географії для 6–9 класів, навчальних програм із зазначених предметів для 8–11 класів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Програми можна застосовувати у класах для надолуження освітніх втрат, орієнтованих на школярів 5–11 класів, які потребують додаткових занять, щоб опанувати матеріал з основних предметів та надолужити те, що учні пропустили через війну.

Їх також можуть використовувати організації та установи, які займаються надолуженням освітніх втрат під час перебування дітей у таборах та/чи в недільних школах.

Вчителі, які організовують таке навчання, можуть адаптувати програми, з урахуванням потреб та інтересів учнівства.

Якщо учень або учениця перебуває за кордоном і навчається за скороченими програмами, то має право на зарахування оцінок з інших предметів, отриманих за кордоном.

Міністерство освіти і науки разом із Міністерством цифрової трансформації завершили розроблення проєкту рекомендацій щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти.

Метою рекомендацій є поширення принципів та підходів до відповідального використання систем штучного інтелекту в школі.

За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, штучний інтелект може дещо спростити та поліпшити роботу вчителів. «Наприклад, створювати презентації та допомагати формувати індивідуальні освітні траєкторії для кожного учня.

Цим документом ми пояснюємо, як перетворити штучний інтелект на власного помічника.

Реалізація рекомендацій допоможе трансформувати українську освіту та зробити її більш інноваційною», – Лісовий.

У МОН також зазначають, рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту сформовані на основі актуальних міжнародних практик.

Для цього було створено робочу групу із 30 фахівців – представників МОН, наукового середовища, інститутів підвищення кваліфікації, університетів, шкіл і громадського сектору.

Планується, що використання інструментів на основі штучного інтелекту сприятиме застосуванню цих систем на благо учнів і вчителів, поліпшуватиме практику викладання та навчальний досвід учнів, гарантуватиме їм розвиток навичок для майбутнього.

Також вчителі зможуть отримати користь від підвищення ефективності для розроблення інноваційних методів викладання. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в школах будуть офіційно опубліковані на початку 2024/25 навчального року.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством цифрової трансформації України завершили роботу з розроблення інструктивно-методичних рекомендацій щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти.

Ці рекомендації сформовані на основі актуальних міжнародних практик.

Для цього було створено робочу групу із 30 фахівців — представників МОН, наукового середовища, інститутів підвищення кваліфікації, університетів, шкіл і громадського сектору.

Мета рекомендацій — поширення принципів і підходів до відповідального використання систем ШІ в загальній середній освіті.

Передусім йдеться про дотримання прав людини, професійних етичних стандартів, підвищення обізнаності вчителів про можливі ризики та виклики, щоб критично, ефективно та етично взаємодіяти із системами ШІ та використовувати їхній потенціал. «Штучний інтелект може дещо спростити та поліпшити роботу вчителів.

Наприклад, створювати презентації та допомагати формувати індивідуальні освітні траєкторії для кожного учня. Цим документом ми пояснюємо, як перетворити штучний інтелект на власного помічника.

Реалізація рекомендацій допоможе трансформувати українську освіту та зробити її більш інноваційною», — наголосив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.

Етичне та відповідальне використання інструментів на основі ШІ сприятиме застосуванню цих систем на благо учнів і вчителів, поліпшуватиме практику викладання та навчальний досвід учнів, гарантуватиме їм розвиток навичок для майбутнього в етичних межах.

А вчителям — можливість отримати користь від підвищення ефективності для розроблення інноваційних методів викладання. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в ЗСО будуть опубліковані на початку 2024/2025 навчального року.

Із проєктом документа можна ознайомитися за покликанням.

Учителі міських шкіл зазначають, що успішність учнів 5–9 класів продовжує знижуватись порівняно з минулим навчальним роком.

Про це йдеться у результатах дослідження «Освіта під час війни», що було презентовано Державною службою якості освіти.

Думка вчителів про погіршення результатів навчання учнів базової школи стосується фактично всіх предметів. Але особливе занепокоєння педагогів викликають українська мова, українська література та фізика.

Натомість серед усіх педагогів початкової ланки та вчителів 5–9 класів у сільських школах у середньому на 10–20% зменшилась кількість тих, хто вказує на погіршення результатів навчання своїх учнів.

За словами голови Державної служби якості освіти Руслана Гурака, на літніх канікулах вчителі мають обдумати, як потрібно змінити підходи до організації навчального процесу, щоб тенденція погіршення результатів навчання школярів не продовжувалась.