Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

У межах проєкту #100майстерень оновлять ще 16 майстерень, які допоможуть охочим опанувати професії для відбудови.

Уряд виділив додатково 49 млн грн на трансформацію профтехів. Ремонтні роботи в закладах розпочнуть уже наприкінці весни.

Проєкт #100майстерень — це програма для створення сучасних навчально-практичних центрів у закладах професійної освіти. У 2024 році в державному бюджеті на це було передбачено 500 млн грн, а сьогодні уряд перерозподілив додатково ще 49 млн грн.

За ці кошти буде сумарно оновлено 88 нових майстерень. Решту буде створено у співпраці з міжнародними партнерами.

«Додаткові інвестиції у професійну освіту — це ще один важливий крок для відновлення країни.

Завдяки проєкту #100майстерень ми не просто оновлюємо навчальні простори, ми створюємо міцний фундамент для відбудови і розвитку. Кожна оновлена майстерня дозволить тисячам студентів здобути потрібні знання та навички, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Проєкт також допоможе надати робочі місця не тільки для молодих випускників профтехів, але й для дорослих, а саме — переселенців та ветеранів. У таких майстернях буде можливість навчатися за короткостроковими програмами — за 3-6 місяців людина зможе опанувати професію з нуля.

«Оновлення обладнання та інфраструктури прямо впливає не тільки на імідж профтехів та якість освіти в закладах, але й на кількість послуг, які заклади можуть надавати.

Наприклад, у нових майстернях можна буде за 2-3 місяці підвищити кваліфікацію, опанувати нову професію або навіть набути окрему навичку, тобто пройти короткий курс.

Наприклад, якщо це професія зварювальника, то можна опанувати не всю професію одразу, а окрему навичку, як-от контактне зварювання», — зазначив заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

Нагадаємо, що у проєкті державного бюджету на 2024 рік було передбачено 500 мільйонів гривень на трансформацію профтехів України.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок.

Серед ключових напрямів:

Національна безпека і оборона;

Дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу;

Інформаційні та комунікаційні технології;

Енергетика та енергоефективність;

Раціональне природокористування;

Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань;

Нові речовини і матеріали.

Ці напрями були визначені на основі проведених раніше аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку та пропозицій центральних органів виконавчої влади й академій наук, тож ураховують актуальні потреби держави в період воєнного стану.

Важливе уточнення: оновлений перелік діятиме до 31 грудня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Довідково:

Постанову підготовлено на виконання положень Закону України від 21 грудня 2023 року № 3534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності».

В Україні студенти зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті.

Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, коментуючи ухвалення Верховною Радою закону про запровадження індивідуальних освітніх траєкторій.

Зокрема, студенти-контрактники зможуть завершити 4-річну бакалаврську програму за три роки або навпаки – поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6–8 років. За словами міністра, ключовою ідеєю цього нового закону є створення більших можливостей і надання більших свобод студентам.

Наприклад, самостійно регулювати темп і тривалість навчання, а також, за потреби, змінювати спеціальність після року чи півтора навчання, завдяки запровадженню міждисциплінарних освітніх програм на бакалаврському рівні.

«Тобто, якщо на момент вступу людина ще не визначилася зі спеціальністю, на якій хоче навчатися, вона зможе спершу вступити на міждисциплінарну освітню програму в межах однієї або декількох галузей знань. А потім, після першого курсу, вже ухвалити остаточне рішення щодо спеціальності або здобувати міждисциплінарну освіту», – зазначає міністр. Водночас закон посилює автономію університетів.

Заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей. «Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах – кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти – вищу якість.

Для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання. Адже для цих спеціальностей передбачені державні кваліфікаційні іспити», – наголосив Лісовий.

Він також підкреслив, що зміни до законодавства, які ухвалено, наближають Україну до європейських стандартів вищої освіти та є важливим кроком на шляху якісної трансформації держави через освіту.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка врегульовує питання строків проведення державної атестації наукових установ.

З 1 червня 2024 року проведення державної атестації всіх наукових установ повинно відбуватися відповідно до нового Порядку проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти щодо провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.

Згідно з проєктом нової Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти щодо провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, розробленої на виконання зазначеної постанови, державна атестація проводитиметься одночасно для всіх наукових установ за відповідним науковим напрямом. Нагадаємо, що ця Методика нині проходить процедуру громадського обговорення.

З метою забезпечення ефективного функціонування системи державної атестації наукових установ урядом України ухвалено постанову, яка передбачає: продовження строку дії державної атестації наукових установ, що спливає у 2024 – 2025 роках, до проведення нової атестації за новим Порядком, але не пізніше ніж 31 грудня 2025 року; продовження до 31 грудня 2025 року строку внесення до Державного реєстру наукових установ, які отримують підтримку держави і для яких продовжено строк атестації; встановлення граничного терміну дії державної атестації за попереднім Порядком до 31 грудня 2025 року; доручення Міністерству освіти і науки провести у 2024 році атестацію установ за напрямами «Аграрно-ветеринарний» і «Суспільний», а у 2025 році — атестацію всіх наукових установ за всіма напрямами.

Нагадуємо, що до 17 травня триватиме громадське обговорення проєкту наказу Міністерства освіти і науки України «Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності».

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Громадська організація «Навчай для України» за підтримки Міністерства освіти і науки України оголосила про приймання заявок на участь у програмі лідерського розвитку для молоді.

Мета програми — забезпечити рівні можливості для кожної дитини реалізувати власний потенціал, незалежно від місця проживання.

Для цього організатори залучають умотивовану молодь до вчителювання у школах малих населених пунктів протягом одного або двох років. За результатами дослідження PISA 2022 року, виявлено значний розрив в освітніх досягненнях учнів із міст і сіл.

Різниця в балах з математики для 15-річних підлітків із цих категорій становить 92 бали, що еквівалентно відставанню на 4,5 роки навчання для учнів сільських місцевостей. Як учасники програми ви переїдете до села чи невеликого міста, викладатимете у школі, організовуватимете позакласні заходи та працюватимете з місцевою громадою. А також отримаєте 5-тижневу педагогічну підготовку в Літньому інституті, зарплату вчителя та стипендію від організації.

Щоб стати учасником / учасницею програми, потрібно: мати ступінь бакалавра або магістра будь-якої спеціальності станом на 1 вересня 2024 року (не обовʼязково фах педагога); мати хороші знання з одного зі шкільних предметів (потрібно буде пройти тест); бути готовим на час програми переїхати до маленького села чи громади.

Заявки прийматимуть до кінця другої хвилі набору — 30 квітня, а також третьої — 2 червня 2024 року.

Детальніша інформація та реєстрація для участі — за покликанням.

Програма реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Перша леді Олена Зеленська взяла участь у круглому столі «Дитяче читання без бар'єрів» на фестивалі «Книжкова країна», який присвячено доступності дитячої літератури в Україні. Захід відбувся за підтримки Офісу Президента й Міністерства культури та інформаційної політики.

«Якщо зараз у гуглі зробити запит англійською «дитячі книжки про людей з інвалідністю», ви у відповідь побачите сотні книжок. Україні також зараз дуже потрібні такі книжки й книжкові герої. Різні, як усі ми. Герої з різними викликами, із досвідом травм чи війни. Персонажі з аутизмом, розладом дефіциту уваги з гіперактивністю, на кріслах колісних. З ПТСР чи з пораненнями, з проблемами із зором чи слухом. Створити зараз такі дитячі книжки в Україні – це сформувати безбар’єрні покоління», – зазначила у промові Олена Зеленська.

Модераторка круглого столу, радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук наголосила, що, коли ми розвиваємо доступність дитячої літератури, інклюзивність і безбар’єрність у галузі культури та освіти, то створюємо можливості для розвитку дітям з особливими освітніми потребами.

«Під час підготовки до нашої розмови я перечитувала багато текстів, і зачепила мене єдина фраза: «незважаючи на потреби дитини». Чи все ж таки «зважаючи на них»? Я переконана, що ми точно повинні зважати на всі дитячі потреби, щоб зробити читання доступним для кожної дитини. Це наш обовʼязок та відповідальність», – сказала вона.

На заході також виступили: т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, його заступник Андрій Сташків та регіональна директорка ЮНІСЕФ у країнах Європи та Центральної Азії Реджина Де Домініцис.

До дискусії долучилися представники Українського інституту книги, Національної бібліотеки України для дітей, Українського культурного фонду та засновники українських книгарень.

Під час круглого столу обговорили доступні формати літератури для дітей з особливими потребами, інтеграцію інклюзивних практик у видавничу діяльність, роль книжкових інституцій у забезпеченні рівного доступу до читання всім дітям.

Міністерство освіти і науки окремо фокусуватиме увагу на українських дітях за кордоном, щоб зберегти їхній зв’язок з Україною.

Про це сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час підписання меморандуму про партнерство з головою правління Суспільного мовлення Миколою Чернотицьким.

Метою меморандуму є поширення освітнього контенту Суспільного серед закладів освіти в Україні та за кордоном.

За словами міністра освіти і науки, усе, що стосується формування національної ідентичності є дуже важливим.

«Окремий фокус уваги на українських дітях за кордоном. Ми хочемо зберегти їхній зв’язок з Україною.

І часом короткий фільм на ютубі може зіграти в цьому більшу роль, аніж тривалий цикл занять. Це також важливий напрям роботи Міжнародної української школи, яку ми зараз перезавантажуємо. І завдання тут стоїть не лише працювати з українськими дітьми, які виїхали внаслідок війни, а й взаємодіяти з діаспорою. І для цього також потрібен відповідний контент», – сказав Лісовий.

Своєю чергою голова правління Суспільного мовлення зауважив, що Суспільне є членом Європейської мовної спілки і активно взаємодіє із європейськими мовниками, обмінюючись контентом. Тож і цю опцію розглядатимуть у новому партнерстві з МОН.

Уряд ухвалив постанову щодо запровадження експериментального проєкту зі створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ.

Проєкт посилить співпрацю університетів та науково-дослідних установ із бізнесом і сприятиме збільшенню частки наукоємних стартапів та інноваційної продукції в Україні за ключовими напрямами.

У межах експериментального проєкту планують створити шість стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів.

Для цього Міністерство освіти і науки України проведе конкурсний добір серед ЗВО та наукових установ.

Основні критерії конкурсного добору для закладів вищої освіти та наукових установ: Конкурсний добір та старт реалізації проєкту заплановано на початок літа 2024 року.

Рішення Уряду Вища освіта та освіта дорослих наука Надрукувати комерційна ефективність наукових, науково-технічних проєктів; наявність інноваційної інфраструктури на базі закладу вищої освіти, наукової установи; досвід співпраці з приватним сектором; потенціал розвитку екосистеми стартапів закладу вищої освіти, наукової установи з урахуванням пріоритетних державних потреб.

Мережа стартап-шкіл — інкубаторів-акселераторів допоможе в тестуванні наукових проєктів, пошуку та залученню інвесторів, наданні фінансової підтримки на початковому етапі розвитку стартапу.

У подальшому планують залучити до проєкту якомога більше університетів та наукових установ всієї України.

Створення потужної стартап-екосистеми серед ЗВО та наукових установ підсилить економічний потенціал країни та дасть студентам та науковцям можливість розвивати стартапи.