Наші педагоги працюють у складних умовах, іноді без світла та під час повітряних тривог у бомбосховищах. Самі опановують нові методики, вдосконалюють свою майстерність і передають знання молодшому поколінню.

За високий професіоналізм та ефективну педагогічну діяльність працівникам освіти області Віктор Микита - голова Закарпатської ОВА вручив державні відзнаки. «Низький уклін за Вашу роботу в умовах воєнного стану, відданість покликанню та безмежну любов до дітей.

Дякую закарпатським освітянам, які продовжують працювати, навчати дітей і роблять це дуже якісно, про що сьогодні свідчить ціла низка державних нагород. Маю за честь вручити ці відзнаки», – наголосив Віктор Микита.

До нагородження також долучилися заступник Міністра освіти і науки України Олександр Костюченко та голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка Юлія Гришина.

Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» присвоїли викладачці відокремленого структурного підрозділу «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» Тетяні Дурдинець та Тихомиру Гейці, директорові Великоберезького закладу загальної середньої освіти імені Добраї Петера Великоберезької сільської ради Берегівського району. Нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Василь Сухомлинський» нагородили Наталію Бушко, виконувачку обов'язків директора Ужгородської спеціальної школи І – ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради. Нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» нагородили: - Оксану Гечку – вчительку трудового навчання Ужгородської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 20 – ліцею «Лідер»; - Іллю Коштуру - заступника директора з навчально-виховної роботи Пацканівської гімназії Середнянської селищної ради; - Людмилу Понго – начальницю відділу дошкільної та позашкільної освіти управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради; - Олену Фабіан – вчительку інформатики Ужгородської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 8; - Еріку Янович – начальницю відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради; Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України нагородили Мирославу Зейкан, вчительку англійської мови Іршавського ліцею. Грамоту Міністерства освіти і науки України вручили Віті Лашкай, вчительці української мови та літератури Мукачівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 2 ім. Т.Г. Шевченка Подяку Міністерства освіти і науки України оголосили: - Іванові Андращуку – вчителю фізичної культури закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів с. Розтоки Богданської сільської ради; - Наталії Бабуняк – заступниці начальника управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради; - Олені Боржавич – вчительці трудового навчання Колочавського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів № 1; - Вірі Данко – директорці «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради; - Іванові Євіцькому – вчителю трудового навчання, технологій Діловецького закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів Рахівської міської ради; - Любові Капчук – вчительці фізичної культури Рахівського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів № 1; - Катерині Кришінець-Андялошій – начальниці управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради; - Михайлові Молдавчуку – вчителю фізичного виховання Костилівського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів Рахівської міської ради; - Марині Орбан – завідувачці Мукачівського дошкільного навчального закладу № 5; - Мар'яні Рубець – директорці Мукачівської міської комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників»; - Мирославі Русин – вчительці фізики Мукачівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 2 ім. Т.Г. Шевченка; - Віті Світлик – вчительці української мови та літератури Ільницького закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів Іршавської міської ради; - Вікторії Січці – вчительці початкових класів Мукачівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 13; - Ларисі Строїн – вчительці української мови та літератури Мукачівського ліцею № 6; - Тамарі Супрун – вчительці хімії Ільницького спортивно-гуманітарного ліцею Іршавської міської ради; - Владиславу Цапику – начальнику відділу освіти, молоді та спорту Тур'є-Реметівської сільської ради; - Маріанні Чулей – завідувачці Мукачівського дошкільного навчального закладу № 8; - Галині Чупак – вчительці фізичної культури Рахівського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів № 1; - Ганні Шімон – вчительці математики та інформатики Мукачівського ліцею № 11. Подяку Міністерства освіти і науки України оголосили колективу Відокремленого структурного підрозділу «Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу „Національний лісотехнічний університет України”» за вагомий внесок у розвиток сфери освіти і науки України, плідну педагогічну діяльність та з нагоди 75-річчя створення закладу освіти. За матеріалами Закарпатської ОВА

Колективні фото з незабутньої пізнавальної екскурсії зігріватимуть неофітів історичної науки до наступних виїздів, які неодмінно викристалізуються в найближчій факультетській перспективі Початковий семестр для колишніх абітурієнтів у статусі студентів Ужгородського університету є першим кроком у доросле життя. Саме в цей період розбираються зі своїми думками, мріями та надіями і будують «дорожню карту» дальших перспектив і можливостей.

Іноді всім хочеться забути реалії сьогодення, яким сірих тонів додали спочатку COVID-на пандемія зі своєю онлайновою сутністю, згодом війна з її прямими та побічними негативними ефектами, – і згадати яскраві відтінки традицій кількарічної офлайнівської минувшини. Першокурсники ФІМВ «обкатали» студентські квитки поїздкою до ЛьвоваПершокурсники ФІМВ «обкатали» студентські квитки поїздкою до ЛьвоваУтім жити тільки згадками – невдячна річ, тому студенти факультету історії та міжнародних відносин вирішили взяти ініціативу до своїх рук і самим творити власне сьогодення й майбутнє, не чекаючи випадкових усмішок долі.

Кілька тижнів офлайн-присутності приємно зігрівали амбіції. Чарівна краса міста над Ужем, затишок студентських гуртожитків, модерні навчальні корпуси з сучасним приладдям і просторими аудиторіями, дружний педагогічний колектив, який радо зустрічав і вітав новачків у стінах рідного вишу. Не кажемо вже про наближеність кордонів сусідніх держав, які посилюють віру студентів у перспективи й відповідно – власні сили. Наповнене чарівністю спілкування життя тільки почалося! Тож, коли пролунав наказ перейти на заздалегідь підготовані домашні дистанційні позиції, коли студента від колег і викладачів відділили екран монітора, стиснутий можливостями вебкамери, у більшості виникли зрозумілі бажання хоч частково компенсувати «домашні віртуальні посиденьки» колективною екскурсійною рухливістю.

Для істориків маршрути намалювалися миттєво: архітектурні родзинки, музеї і пам’ятні місця. З телефоном у руці, з їжею в наплічниках і бажанням пізнавати світ молодь безстрашно кинулася на барикади туристичної інфраструктури. Горянська ротонда, радванська церква, університетський ботанічний сад, музей народної архітектури та побуту, Закарпатський краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, Невицький, Середнянський, Виноградівський, Королівський, Хустський замки, Виноградівський історичний музей, ночівля на вершині Чорної гори і біля р. Тиси наповнили рух нестримним позитивом. Першокурсники ФІМВ «обкатали» студентські квитки поїздкою до ЛьвоваПліч-о-пліч долали гірські стежки, вчилися розкладати вогнище, ставити намети різної складності, а головне – поважати одне одного. Саме так гартується міцний потужний колектив, який буде функціонувати не лише декілька наступних бакалаврських і магістерських років, а і все наступне життя.

Подолавши початковий (закарпатський) «левел» студентського маршруту, відчули бажання розширити географію мандрувань і кинули мрійливим оком за карпатський хребет, куди щоденно відходить від ужгородського залізничного вокзалу комфортабельна львівська електричка. Вміння підкорювати простір і опановувати час є одними з позитивних рис багатьох поколінь студентів різних спеціальностей, які представляють факультет історії та міжнародних відносин. Але рухливість з частотою маятника історичними маршрутами України і зарубіжжя іноді змушує задуматися й про фінансову складову поїздок. І тут черговий сюрприз від рідного університету – студентський квиток!

На своє свято першокурсники почали підтягувати його в додатку ДІЯ, а за лічені дні отримали пластиковий «легітимізатор» на руки від увічливих співробітниць деканату. Першокурсники ФІМВ «обкатали» студентські квитки поїздкою до ЛьвоваНаввипередки бігли до залізничних кас, де здобували двоквитковий комплект проїзних документів за смішно-символічну ціну – 67 гривень 22 копійки. Тобто вартість квитка в один бік після чарівного помаху студентським квитком ставала меншою за прайс хот-дога або індекс біг-мака!!! А далі все по накатаній схемі. Тепло вагона впереміш з теплом спілкування непомітно розтопили п’ять годин поїздки й вивели до монументального скляного купола на пероні Львова. Колорит великого міста зі його унікальною звуковою специфікою налаштував на очікування чогось ексклюзивного, незвичайного.

За наступний п’ятигодинний відрізок встигли поспілкуватися з провідним місцевим археологом Ярославом Погоральським, посидіти у магнітно-капканному Макдоналдсі, відвідати екзотичний звіринець, але головне – ознайомитися з історією і архітектурою міста Лева. Собор святого Юра, Львівський національний університет ім. І.Франка, Ратуша, Арсенал, Оперний театр, низка різноконфесійних костелів, капличок, пам’ятники видатним особистостям. На перший погляд, стандартний маршрут? Але викладачі вирішили урізноманітнити його й посилили відвідинами геологічного дива під назвою Лиса гора.

Парки, сквери манили своєю чарівністю і неповторністю. Ужнівці гармонійно влилися до потужних людських потоків, утворених мешканцями Львова і гостями столиці Західної України.

Після виконання планів мінімум і завдань максимум поїздки невтомні й щасливі повернулися до залізничного вокзалу. Обтяжені багажем яскравих спогадів і фантастичних вражень, зайняли свої місця у вже знайомому транспорті і понеслися до чудового завершення львівського екскурсійного туру під назвою «від світанку до сутінків».

Стабільно перевантажені карти телефонів і розглядання колективних фото зігріватимуть студентів до наступних виїздів, які неодмінно викристалізуються в найближчій факультетській перспективі.

За інформацією доцента кафедри археології, етнології та культурології Ігоря Прохненка

З 5 по 8 грудня ц.р. відбулося відрядження до Університету імені Яна Коменського м. Братислава (Словацька Республіка) представника робочої групи учасників міжнародного наукового проєкту «Транскарпатський центр з вивчення європейських стратегій розвитку Жана Моне УжНУ» (ТЦЖМ) Петра Токаря – наукового співробітника НН Інституту євроінтеграційних досліджень, доцента кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, канд.соц.н., директора НДІ міграції і демографії, директора ТЦЖМ УжНУ. Мета відрядження – в рамках реалізації грантової Угоди за № 619688-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-CoE (академічний координатор проєкту – директор НН Інституту євроінтеграційних досліджень, кандидат історичних наук, доцент Іван Артьомов) провести робочі зустрічі з вивчення та обміну досвідом з реалізації міжнародних проєктів у сфері супільних наук, акцентуючи головну увагу на діяльності партнерів у напрямку реалізації наукових проектів ЄС Еразмус+, зокрема Центрів досконалості Жана Моне.

Під час відрядження відбулася зустріч з учасниками проєктів Жана Моне, над якими останні три роки працювали науковці різних кафедр факультету суспільних та економічних наук УК. Більш детальну інформацію про учасників проєктів УК можна дізнатися за посиланням: https://fses.uniba.sk/en/departments/institutes/institute-of-european-studies-and-international-relations/members-of-institute /.

Крім того, колеги УК надали посилання, за яким викладачі УжНУ матимуть змогу знайти усі матеріали на сайті ТЦЖМ про їхній останній проєкт Жана Моне, який є найактуальним та співзвучним за науковою спрямованістю до нашого та інтересами команди УжНУ: https://fses.uniba.sk/pracoviska/ustavy/ustav-europskych-studii-a-medzinarodnych-vztahov/vyskum/zahranicne-projekty/the-eu-from-a-political-sociological-perspective/.

Його координатором є PhDr. Ольга Гіярфашова, яка в якості продекана була модераторкою дискусії з учасниками і висловила ініціативу щодо подальшої співпраці з УжНУ.

Словацькі колеги передали нещодавно видані в СР про війну Росії в Україні книги, насичені фотоматеріалами та іншими документами, які засуджують агресію коаліції РФ-РБ проти України. Петро Токар вручив словацьким колегам книги, навчальні посібники, методичні матеріали, наукові журнали, монографії, видані командою ТЦЖМ за два роки реалізації міжнародного наукового проєкту Центру досконалості Жана Моне УжНУ, а також міжнародної Асоціації випускників УжНУ.

Також в рамках робочого візиту відбулася зустріч з президентом Інституту суспільних проблем Григорієм Месежніковим, активним партнером ТЦЖМ в СР (передав УжНУ набір книг), дипломатами Посольства України, найперше в контексті співпраці в рамках міжнародної Асоціації випускників УжНУ.

Доцентка кафедри органічної хімії, кандидатка фармацевтичних наук Галина Різак продовжила формування власної бібліотечки для студентів медичного факультету спеціальності "фармація". На підставі майже тридцятирічного науково-педагогічного досвіду в УжНУ та НФаУ, десятирічного досвіду викладання фармацевтичної хімії Галина Вікторівна узагальнює свої напрацювання для студентів у вигляді навчальних посібників, що значно полегшить роботу студентів у процесі самопідготовки, особливо в умовах нестачі навчальної літератури та її дороговизни.

Навчальний посібник Різак Г.В. " Фармацевтичний аналіз лікарських речовин органічної природи" буде надзвичайно цікавим та корисним для студентів. Як відомо, останнє видання довідника Мартина Негвера (1996) містить понад 12 тисяч субстанцій - індивідуальних хімічних сполук (без урахування солей). тому зрозуміло, що неможливо знати всю сукупність методів контролю їх якості. перевагу слід віддавати ключовим питанням. Достатньо мати кілька кілька десятків функціональних груп, що становлять основу структури молекул лікарських речовин та уніфіковані методи їх визначення. Такий підхід дає змогу не лише спрогнозувати, запропонувати, розробити методи контролю нової лікарської речовини, утому числі імпртованої. усе це забезпечує функціональний аналіз - ідентифікація та кількісне визначення лікарської речовини за функціональними групами на основі хімічних реакцій. Навчальний посібник містить три розділи: 1) якісний елементний аналіз лікарських речовин органічної природи; 2) аналіз органічних лікарських речовин за функціональними групами; 3) приклади тестів з відповідями для самоконтролю знань. У виданні поєднуються теоретичні обгрунтування з конкретними методиками контролю якості лікарських речовин.

Не менш корисним для студентів буде навчальний посібник "Фармацевтична хімія. Окремі питання фармацевтичного аналізу". У посібнику доступно і професійно розкрито роль фармацевтичної хімії, історія її розвитку, її зв'язок з іншими науками, наведено класифікацію лікарських засобів, методи дослідження у фармацевтичному аналізі, фактори, які впливають на якість лікарського засобу. Дуже необхідними для студентів стануть розділи "Фармакокінетика та фармакодинаміка лікарських засобів". Користувачі посібника матимуть змогу доступно познайомитись з фармакопейними реакціями неорганічних іонів, методами визначення чистоти лікарських засобів, зокрема визначення домішок. Надзвичайно системним є розділ про внутрішньоаптечний контроль та експрес-аналіз в аптеках, обов'язки провізора-аналітика. Наприкінці посібника наведено тестові завдання для самоконтролю знань студентів до розділу "Фармацевтичний аналіз".

Галиною Вікторівною також підготовлено третій навчальний посібник "Фармацевтичний аналіз. Примірна програма навчальної дисципліни, приклади тестових завдань з відповідями для підготовки складання КРОКУ 2". У Збірнику наведена Програма навчальної дисципліни "Фармацевтична хімія", систематизовано приклади тестових завдань з відповідями для окремих розділів та тем, тестів для підготовки до складання КРОКУ 2. Зокрема, наведено приклади тестів з відповідями до розділу !Фармацевтичний аналіз", "Фізико-хімічні аспекти фармакокінетики та фармакодинаміки лікарських речовин. Лікарські засоби, що впливають на нервову систему", " Лікарські речовини з групи гормонів, їх напівсинтетичних та синтетичних аналогів", "Лікарські речовини з групи антибіотиків та їх напісинтетичних аналогів", "Фармацевтичний аналіз органічних лікарських засобів", "Вітаміни водорозчинні та жиророзчинні" та ін. Також систематизовані "Приклади обовязкових та додаткових тестів з відповідями для складання КРОКУ 2". Цей навчальний посібник, як і попередні, буде корисним і цікавим студентам і всім, хто цікавиться фармацевтичною хімією.

Ми сподіваємось, що знайдуться спонсори та меценати, які допоможуть цим навчальним посібникам у необхідній кількості побачити світ у друкованому виді, що так необхідно студентам у цей складний час.

Укладачка навчальних посібників Різак Г.В дякує професору, доктору медичних наук Торохтіну О.М. та доцентці, кандидатці фармацевтичних наук Бисазі Є.І. за рецензування навчальних посібників.

ГАЛИНА ВІКТОРІВНА РІЗАК ТАКОЖ ВИСЛОВЛЮЄ СЛОВА ЩИРОЇ ВДЯЧНОСТІ ЗА БАГАТОРІЧНУ ПІДТРИМКУ, НАУКОВЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ АКАДЕМІКУ НАН УКРАЇНИ, ПРОФЕСОРУ, ДОКТОРУ ХІМІЧНИХ НАУК, ДОКТОРУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ НАУК, ПОЧЕСНОМУ РЕКТОРУ НФАУ ЧЕРНИХУ ВАЛЕНТИНУ ПЕТРОВИЧУ, ПРОФЕСОРУ, ДОКТОРУ ХІМІЧНИХ НАУК ШЕМЧУКУ ЛЕОНІДУ АНТОНОВИЧУ, ПРОФЕСОРЦІ, ДОКТОРЦІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ НАУК, ЗАВІДУВАЧЦІ КАФЕДРИ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ НФАУ ГЕОРГІЯНЦ ВІКТОРІЇ АКОПІВНІ, ДОЦЕНТЦІ ЦІЄЇ КАФЕДРИ, КАНДИДАТЦІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ НАУК БЕВЗ НАТАЛІЇ ЮРІЇВНІ, ПРОФЕСОРЦІ, ПРОФЕСОРЦІ КАФЕДРИ  МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ НФаУ, ДОКТОРУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ НАУК ТАРАН СВІТЛАНІ ГРИГОРІВНІ, ПРОФЕСОРЦІ, ДОКТОРЦІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ НАУК ЗАВІДУВАЧЦІ КАФЕДРИ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТА БІОФАРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ ІМ. П.Л. ШУПИКА ЛЕНІ ЛЕВОНІВНІ ДАВТЯН.

Нагадаємо, що протягом останнього часу завдяки підтримці народного депутата України Віктора Балоги, відомих меценатів Олега Немировського та Петра Іванова вийшов ряд навчальних видань Галини Різак, Галина Вікторівна взяла також участь в авторитетних наукових форумах.

Вл. інф.

Письменник-початківець з Рахівщини презентував збірку оповідань «Русалка Карпатська» і чи не перший на Закарпатті мальопис (комікс) у жанрі фентезі «Дід Піхто, або Гості, які постукали знизу» «Письменник за прилавком» Іван Попович: Закарпатська міфологія гідна екранізації «Netflix» Русалки, перевертні, лісові дівчата, мольфари – ці міфічні мешканці потойбічного світу стали героями книжок письменника-початківця з Рахівщини Івана Поповича.

За прилавком «Кобзаря» він презентував збірку оповідань «Русалка Карпатська» та чи не перший на Закарпатті мальопис (комікс) у жанрі фентезі «Дід Піхто, або Гості, які постукали знизу». Попри те, що книги відрізняються формою подання розповіді, мають і спільне: дія відбувається винятково на Закарпатті; історії базуються на зустрічі міфічних істот з людьми; кожне видання має два варіанти дизайнерського оформлення.

Іван почав писати ще студентом. П’ять років тому захопився фентезі і зосередився на цьому жанрі. Щоправда, написане лежало в шухляді. Торік письменник ледь не помер від Covid-19, тож вирішив більше не відкладати мрії на потім. «Я записався на літературні курси, ходив у літшколи, де познайомився з різними письменниками, – розповідає автор. – Вони сказали, що мої історії ніби кіношні, тому з них вийшли б класні комікси. Ідея мені сподобалася, бо за освітою я режисер, працював оператором, свого часу вчився у кіношколі й хотів знімати короткометражки, тож мальопис для мене – це як розкадровка. У цих літературних колах познайомився з видавцем Романом Крижанівським, з яким і розпочали співпрацю».

Стартували з мальопису «Дід Піхто…», який є першою історією з серії «Міфологема». «Своїми коміксами я роблю нашу крайову дуже багату на міфи історію кіношною, чим допомагаю режисерам, – пояснює Іван. – Має мрію: щоб за мотивами котрогось із його мальописів «Netflix» зняв мультфільм або кіно.

Вважає, що закарпатська міфологія гідна уваги світу. На її основі можна зробити кінопродукт, не гірший за польського «Відьмака». Наразі у жанрі фентезі автор написав 250 історій, з них 25, де головним персонажем є русалка, увійшли до збірки «Русалка Карпатська».

Серія «Міфологема» невдовзі матиме продовження: автор поки визначається, які з історій якнайкраще підходять для мальопису. Нині Іван активно пише оповідання у жанрі бойового фентезі, присвячені російсько-українській війні. Каже: «Солдат воює зброєю, а письменник – словом».

До речі, презентовані книги автор передав закарпатським воїнам у фронтову бібліотечку.

На презентацію прийшла підтримати Івана його знайома, журналістка Оксана Штефаньо: «Ми познайомилися 2018 року на І кіношколі «Скалка», яку організувала ГО «Закарпатська фільмкомісія». Тоді, під час навчання процесу кіновиробництва, Іван виділився сюжетом своєї короткометражки про равлика-емігранта. А сьогодні я радію, що йому вдалося втілити творчий потенціал у власних книжках і він став новим обличчям в акції «Письменник за прилавком». Щодо презентованих книг, то жанр фентезі, тим більше у формі коміксу, не поширений у нашому краї. Тож це й новинка. Бажаю письменнику дальших успіхів і – знайти свого читача!»

Галина Кришінець

 

Міністерство освіти планує у 2023 році поширити сертифікацію на інші категорії педагогічних працівників.

По це йшлося під час зустрічі міністра освіти Сергія Шкарлета та голови Держслужби якості освіти Руслана Гурака, в. о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерія Бойка із учителями початкових класів, які успішно пройшли сертифікацію у 2022 році.

У наступному році МОН планує запровадити сертифікацію учителів базової середньої освіти – мовно-літературної і математичної освітніх галузей та керівників закладів освіти. Зокрема, на 2023 рік заплановано квоти: вчителі початкових класів – 2 тисячі осіб, учителі української мови та літератури – 500 осіб, учителі математики – 500 осіб.

 

Олександр Цільо презентував історично-публіцистичну розвідку про старовинну фортецю Мукачево і його замок мало досліджені. Книг, що розповідають про їхню історію вкрай небагато, – вважає науковий співробітник історичного музею Мукачівського замку Олександр Цільо. За прилавком «Кобзаря» учасник акції «Письменник за прилавком» презентував історично-публіцистичну розвідку «Мукачівський замок “Паланок”». Книга містить коротку історію Мукачева, історичні нариси про замок «Паланок» та його найбільш відомих власників.

Історію фортеці дослідник поєднав з легендами та народними переказами. У добре ілюстрованому виданні на читача чекають старовинні карти, листівки із зображенням фортеці, гравюри, які ще ніде не публікувалися. «Я – публіцист, а не письменник. Взявся за це дослідження, коли, спілкуючись з людьми, зрозумів, що така книга потрібна. Нині на історію великий попит. Особливо людей цікавлять замки, бо вони таять у собі багато таємниць, мають особливий дух», – розповідає Олександр Цільо.

Над книгою дослідник працював три роки. Вивчав замкові документи, праці відомих авторів з історії міста та замку, починаючи від раннього середньовіччя до кінця XIX століття. Каже, деяка інформація публікується вперше. Зокрема те, що стосується господарської системи замку: опалення, водозабезпечення тощо. «Мукачівський замок потребує ґрунтовних археологічних досліджень. Наприклад, у підземельній частині. Цим варто займатися, адже то наша історія.

Та й для туристичної галузі краю буде не зайве», – зазначає автор. «Мукачівський замок потребує ґрунтовних археологічних досліджень» - історик Олександр ЦільоМукачівський замок – одна з трьох стратегічних фортець на території Закарпаття. У XVIII ст. «Паланок» перетворився на одну з найстрашніших в’язниць (проіснувала майже сто років) у Європі, де в надзвичайно важких умовах утримували політичних в’язнів. Подорожуючи, в’язницю відвідав угорський поет Шандор Петефі. Тоді він написав у своєму щоденнику, що не став би пити вино з виноградних пагорбів фортеці, бо «все мені здавалося б, що це сльози в’язнів». Гнітючі враження поет втілив у вірші, присвяченому замкові.

Цікаво, що 1805 року у «Паланку» від Наполеона переховували корону угорських королів.

«Зрозуміло, що замок не раз зазнавав руйнувань під час штурмів, але, хоч як би парадоксально це звучало, найбільших руйнувань він зазнав під час реставрації у 1970-их роках, – розповідає пан Олександр. – Тоді з фортеці зникло 100 вікон, 100 дверей, мармурові сходи, що вели з Середнього замку у Верхній. Є інформація, що вони десь у Санкт-Петербурзі. Здавалося б, мав бути контроль якийсь. Але ні, крали все, продавали. Були люди, які здоров’я втратили, намагаючись припинити цю “реставрацію”». Дослідник дуже тішиться, що йому вдалося написати книгу, цікаву навіть дітям. Перевірено на внукові ☺. Саме цього пан Олександр і прагнув – широкого кола читачів. Видання через невеликий тираж передовсім передали у книгозбірні області та за її межами. Книга цікава читачам, тож автор сподівається на додатковий тираж.

Вторговані від продажу історичної розвідки кошти має намір спрямувати дітям, що постраждали від війни. До слова, під час презентації примірник книги Олександр Цільо передав і Науковій бібліотеці УжНУ. Щодо творчих планів, то наразі дослідник працює над історією Мукачева чехословацького періоду. Каже, вже знайшов матеріали, які ще ніде не публікувалися.

Тож на читачів чекає нова цікава історична розвідка. Натхнення автору!

Галина Кришінець

Шандор Шрайнер презентував свою нову книгу «Органи Закарпаття» – унікальне двомовне краєзнавче видання, де в історико-музикознавчих есеях зібрана інформація про всі наявні в краї органи, у тому числі знищені і втрачені Другий тиждень акції «Письменник за прилавком» розпочався романтично: снігом і музикою. Грою на тараготі вітав відвідувачів книгарні «Кобзар» музикант (єдиний в Україні тараготист), реставратор органів, письменник Шандор Шрайнер.

За прилавком пан Шандор презентував нову книгу «Органи Закарпаття». Це видання – друга праця автора. Перша – «Тарагот – міст між моїм серцем і душами слухачів» – побачила світ у 2015 році, коли музикант відзначав 20-річчя творчої діяльності. За це видання музиканта відзначили премією ім. Д. Задора. Обидві книги побачили світ у видавництві «Карпати». «Органи Закарпаття» – унікальне двомовне краєзнавче видання, де в історико-музикознавчих есеях зібрана інформація про всі наявні в краї органи, у тому числі знищені і втрачені. Окремий розділ присвячений органу Закарпатської обласної філармонії та його музикантам. Також книга розповідає про органних майстрів та органобудівників. Має культурологічна розвідка і родзинки: на деякі органи нанесені QRкоди, засканувавши які, можна послухати, як звучить той чи той інструмент; та карту з храмами, де є робочі органи краю. Крім того, це єдине в Україні видання, де українською мовою професійно і правильно названі складові органа.

Пан Шандор збирав матеріал для свого видання 4 роки. Працював з церковними книгами римо-католицьких та реформатських храмів, досліджував Берегівський архів реформатської громади Закарпаття, де знайшов чимало оригінальних документів. Об’їздив тоді чи не всю область. Музикант розповідає, що нині в Україні 122 органи (24 у розібраному стані), з них 56 – на Закарпатті. Загалом цих інструментів в нашій області – 66, але 10 знищені й не підлягають реставрації. Велика кількість збережених в краї цих музичних інструментів певною мірою пояснюється тим, що Закарпаття увійшло до складу радянської України після війни, тож атеїстичний шабаш 20–30 років, який знищував усе, пов’язане з храмами, не торкнувся області у таких масштабах, як в інших регіонах нашої країни. Реставрувати органи музикант почав у 2010 році. Відтоді повернув звучання не одному десятку інструментів, за кордоном у тому числі. Власне, ідея книги народилася з його роботи реставратора.

Про органи пан Шандор говорить з великою любов’ю. Каже: «Це не просто найдорожчий у світі музичний інструмент. Католики вважають його святим, адже він освячується і служить на месах. Мрію і докладу всіх зусиль, щоб органи Закарпаття звучали якнайкраще». У кожного інструмента своя доля, історія. Наприклад, у Малих Геївцях маємо наймолодший церковний орган краю, який побудували 1941 року. У 1945-му предки нинішніх «асвабадітєлєй» відрізали олов’яні труби, і він 68 років не грав. Пан Шандор відреставрував його у 2013. У Тячеві є орган, який купили 1853 року на гроші… безхатька. У 2023-му йому виповниться 150 років. Він звучить досі. Найстаршим органом України може пишатися с. Округла Тячівського району. Встановлений 1800 року, завдяки старанням реставратора Шрайнера, він теж донині радує слух. А найбільший і наймолодший світський орган області має Закарпатська обласна філармонія. Його побудували 1974 року. Цікаво, що до появи у нас на ньому грали в московському Большому театрі. Після прибуття на Закарпаття органу відреставрували труби, добудували нові. Його теж обслуговує пан Шандор. Взагалі, за словами музиканта-реставратора, орган – ніжний інструмент, який дуже потерпає від бруду у трубах і навіть від зміни температури повітря. На презентації був присутній і директор видавництва «Карпати» Віктор Браславець, який зазначив, що «Органи Закарпаття» – надзвичайно важливе видання для історії і культури нашого краю.

«Органи – окрема сторінка в церковній і світській культурі Закарпаття. Ми маємо пишатися нею, бо є реально чим. Більше того, ці музичні інструменти можуть стати туристичною родзинкою краю. Щось на кшталт маршруту церквами, де можна почути живе звучання органів. Саме видання – це енциклопедія органів Закарпаття, аналогів якої в Україні немає. Ми довго над нею працювали, але результат, вважаю, вартував затрачених зусиль».

Після презентації всі охочі могли придбати книгу з автографом автора.

Галина Кришінець