Олена Зеленська: Найвідповідальніший етап упровадження реформи шкільного харчування – на рівні громад Перша леді взяла участь у Регіональному форумі з питань упровадження реформи шкільного харчування на Рівненщині.

Його учасники ознайомилися з тим, як упроваджується реформа шкільного харчування в області. Загалом цей форум став уже 19-м за ліком. За цей час до таких заходів долучилися понад 1200 громад і тамтешніх управлінь освіти, понад 2800 учасників приєдналося офлайн.

«Він особливий, бо підсумовує цілий етап нашої роботи: упровадження каскадного методу реалізації реформи. На цьому етапі кожен із вас пройшов шлях від партнерської зустрічі на Київщині до організації свого регіонального форуму, розробки регіональної реформи.

І зараз ми маємо справді всеукраїнський масштаб. Реформа стала не спущеною з гори, а горизонтальною. Вона ввібрала різний досвід, особливості, круті рішення», – відзначила дружина Президента.

Олена Зеленська наголосила, що окремим викликом для всіх учасників реформи стало зниження платоспроможності родин та подорожчання порції через інфляцію. «Але в результаті наших форумів регіони гідно відповіли й на цей виклик: на початку 2024 року багато громад почали виділяти на харчування більше коштів», – зауважила перша леді.

Водночас триває й модернізація харчоблоків, розбудова мережі базових та опорних кухонь, будівництво фабрик-кухонь, навчання команд. «Робимо цю реформу в час загрози для нас, для наших дітей. І протиставити загрозі ми маємо ще більше піклування. Якщо дитина усміхається після шкільного обіду, це впливає і на її життєстійкість.

Отже, це вплине на всю її родину, на все суспільство», – переконана дружина Президента. Крім того, Олена Зеленська провела нараду з головами ОДА щодо реформи шкільного харчування.

Перша леді відзначила успішні регіональні кейси, зокрема появу трьох кулінарних хабів на Одещині, опорної кухні в Городоцькій громаді на Львівщині (там через війну виник брак працівників), втілення реформи на Миколаївщині попри постійні обстріли та старт роботи всіх трьох моделей харчування на Київщині.

Дружина Президента наголосила, що настає найвідповідальніший етап упровадження реформи – на рівні громад.

Підтримувати їхні потреби готові закордонні партнери.

«Попри складність поточної ситуації держава також розуміє важливість реформи. На підтвердження цього – дві субвенції, які цього року виділені на реформу шкільного харчування: модернізацію харчоблоків та створення кулінарних хабів», – підсумувала перша леді.

Проєкт стандарту профільної середньої освіти передбачає, що учні старшої школи у майбутньому зможуть самостійно «формувати» свій освітній шлях, обираючи з різноманітних освітніх компонентів і напрямів.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки, коментуючи результати національного форуму «Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)». Зокрема, очікується, що з 2027 року в 10–12 класах буде два рівні вивчення кожної освітньої галузі: основний (базовий) і поглиблений (профільний).

При цьому освітня програма ліцеїв зможе передбачати як навчальні предмети, так й інтегровані курси.

Планується, що зміст освіти в ліцеях буде гнучким та варіативним і складатиметься з трьох компонентів: обов’язкових для всіх освітніх компонентів; варіативної частини в межах обраного профілю та варіативної – поза профілем.

З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових для всіх освітніх компонентів зменшуватиметься, натомість кількість годин для вивчення варіативної частини – збільшуватиметься.

Так, обов’язкові освітні компоненти зменшуватимуться з 60–70% у 10 класі до 35–40% у 12 класі.

Натомість варіативна складова в межах профілю збільшуватиметься з 20–25% у 10 класі до 45–50% у 12 класі. При цьому варіативна складова поза профілем буде коливатись між 10–20% протягом усіх трьох років.

Також визначено кластери, у межах яких ліцеї зможуть формувати профілі: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний.

Очікується, що кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі в межах одного, двох або трьох кластерів. У фіксованих класах учні вивчатимуть лише обов’язкові навчальні предмети або курси. А для вивчення вибіркового циклу (профільних і поза профілем) школи формуватимуть міжкласні групи.

На Рівненщині Олена Зеленська відвідала клініку, де проходять реабілітацію українські захисники, та Центр життєстійкості

Перша леді побувала там разом із міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком, міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович, заступницею керівника Офісу Президента Юлією Соколовською та радницею – уповноваженою Президента з питань безбар’єрності Тетяною Ломакіною. Олена Зеленська поспілкувалася з військовими, які проходять реабілітацію в клініці, відвідала реабілітаційні зали та будиночки, де мешкають пацієнти.

«Лікування може бути тривалим, тож чимало пацієнтів мешкають у комфортних будиночках на території клініки. Вони повністю інклюзивні, тому тут зручно перебувати людям з інвалідністю. Сподіваюся й вірю, що таким – зручним для всіх – поступово ставатиме весь простір навколо нас. Бо зробити його таким – наш обов’язок не лише перед пораненими на війні, а й перед усім суспільством, пораненим війною», – сказала перша леді.

Основне завдання цього державного закладу – лікування, фізична та психологічна реабілітація пацієнтів із наслідками черепно-мозкової та хребетно-спинномозкової травм.

Завдяки співпраці з професійними мультидисциплінарними командами, сучасному лікувальному та реабілітаційному обладнанню пацієнти в одному місці можуть пройти повний цикл відновлення після найважчих травм, поранень і захворювань. Упродовж останніх двох років більшість пацієнтів – саме військові. Тож за цей час лікарі здобули значний досвід роботи з бойовою травмою, посттравматичними стресовими розладами, наслідками поранень та мінно-вибухових травм.

Олена Зеленська також відвідала рівненський Центр життєстійкості. Тут українці мають змогу відновити втрачені документи, проконсультуватися щодо програм підтримки для ветеранів і членів їхніх сімей, дізнатися про можливості працевлаштування чи відкриття власного бізнесу, поспілкуватися з юристами. Діти й дорослі тут отримують допомогу психологів і можуть навчитися навичок самодопомоги.

В Україні діє вже 24 центри життєстійкості в 13 регіонах. Відповідна державна програма затверджена Кабінетом Міністрів і є частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я. «Життєстійкість визначається як уміння бути ментально стабільним і продуктивним навіть у стресових ситуаціях.

Щодня наша життєстійкість проходить випробування, але в наших силах – розвивати й підтримувати її», – наголосила перша леді.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

З метою підтримки осіб з ООП постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2024 році» ухвалено.

Документом затверджено розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з ООП відповідно до кількісних показників осіб з ООП, які навчаються в інклюзивних групах та класах закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти станом на 1 січня 2024 року, а також внесли зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Що це означає?

корекційно-розвиткові заняття, які проводилися для дітей з ООП протягом останніх трьох місяців будуть оплачені та продовжені;

громади також матимуть можливість використовувати залишки коштів, що утворилися за останні кілька років.

У державному бюджеті передбачено суму понад 304 мільйонів гривень, яку буде розподілено у два етапи. Наступний з яких заплановано на вересень, з урахуванням учнів з ООП, які розпочнуть навчання з нового року.

У першому етапі розподілено понад 203 мільйони гривень, у другому (у вересні) буде розподілено понад 101 мільйон гривень з урахуванням учнів з ООП, які розпочнуть навчання з нового року.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

4 квітня відбулася зустріч за участю міністра освіти і науки Оксена Лісового, заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

Під час зустрічі обговорили пріоритетні питання в межах співпраці. Зокрема, процедуру визнання документів про вищу духовну освіту в Україні (питання, яке особливо актуальне для підсилення інституту капеланства), формування моральності й духовності здобувачів освіти, а також подальшу співпрацю МОН та Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. «Впродовж довгого періоду часу релігійні організації України були до певної міри дискриміновані в освіті у зв’язку з тим, що ставлення до них формувалося через призму фальшивих речей - церкви-симулякра.

Війна показала «хто є хто», і ця зустріч є черговим кроком в напрямі розвитку співпраці між МОН та українськими церквами та релігійними організаціями», — зазначив у виступі Оксен Лісовий.

Серед обговорюваних питань були також ліцензування освітньої діяльності закладів вищої духовної освіти, акредитації їхніх освітніх програм й сприяння розвитку академічного капеланства. «Метою нашої співпраці є гармонія та пошук спільності ідей. Йдеться насамперед про цінності та виховання.

У контексті теперішньої війни ми розуміємо, що це протистояння не тільки збройне, це протистояння ціннісне, протистояння інтелектів, умів. Ми переможемо тоді, коли будемо мудрішими, будемо краще вихованими, будемо морально вищими.

А всі ці підвалини формуються в контексті освіти й виховання», — зазначив у виступі Отець і Глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук.

Нагадуємо, що співпраця МОН та Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій базується на Угоді від 25 серпня 2021 року.

Крім того, при МОН функціонує Громадська рада з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями.

Олена Зеленська: Освіта нині – стратегічний компонент нашої загальної стійкості

Перша леді України Олена Зеленська разом із міністром освіти і науки Оксеном Лісовим зустрілася в Києві з директором з питань освіти та навичок, спеціальним радником з питань освітньої політики при генеральному секретарі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Андреасом Шляйхером.

Він відомий також як розробник міжнародного тестування PISA, яке дає змогу порівняти освітню систему зі світовими стандартами. Завдяки цьому країни можуть визначити сфери, які потребують удосконалення.

Перша леді подякувала Андреасу Шляйхеру та його організації за співпрацю й підтримку української освіти в особливо тяжкий період російської агресії.

«Спільний план дій, підписаний Міністерством освіти і науки України та Організацією економічного співробітництва та розвитку у 2023 році, і ваша особиста небайдужість та експертна підтримка реформи «Нова українська школа» та реформи професійно-технічної освіти дали змогу досягти значного поступу в цих питаннях.

Окрема подяка за підтримку моєї ініціативи. Адже ви були одним зі спікерів першого Саміту перших леді та джентльменів у 2021 році, коли про цей захід ще ніхто не знав і ми лише розпочинали розвивати цю спільноту та платформу співпраці», – сказала дружина Президента. Олена Зеленська акцентувала, що освіта є стратегічно важливим компонентом української стійкості, оскільки сприяє збереженню та розвитку потенціалу країни.

«Важливий фокус цієї роботи – інтеграція питань ментального здоров’я в освітнє середовище на всіх рівнях. У тісній співпраці з Міністерством освіти і науки України впроваджується пріоритетний проєкт «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти», – зазначила Олена Зеленська.

Вона наголосила, що проєкт передбачає повсюдну інтеграцію знань про ментальне здоров’я та навичок самодопомоги у навчальні програми – від садочка до університету.

Перша леді висловила сподівання на співпрацю з ОЕСР і за цим напрямом: «Україна прагне зберегти своїх дітей фізично й ментально. Попри досвід війни дати їм силу жити, розвиватися й бути щасливими».

Відома науковиця в галузі органічної хімії кандидатка фармацевтичних наук Галина Вікторівна Різак протягом наступних шести робочих тижнів пройде наукове стажування в Словаччині.

Під час стажування Галина Віктоівна візьме участь та виступить з доповіддю на авторитетній міжнародній конференції.

Стажування пройде за допомоги Асоціації міжнародного освітнього та наукового співробітництва.

Довідка

Керівником Асоціації міжнародного освітнього та наукового співробітництва було обрано доктора юридичних наук, професора Дмитра Бєлова, який має значний досвід організації та проведення ряду різноманітних європейських наукових та освітніх проектів. Так, зокрема, на сьогоднішній день, за сприяння Дмитра Бєлова та представників Асоціації, було проведено більше 200 науково-практичних конференцій різного рівня, видано більше 100 колективних монографій, більше 500 вчених з України пройшло педагогічне стажування у навчальних закладах за кордоном.

Навчальне навантаження стажування становить 6 кредитів ЄКТС (180 годин) і розподіляється по 6 годин кожного дня впродовж 6 робочих тижнів. Кожен учасник стажування отримує сертифікат про проходження науково-педагогічного стажування (англійською мовою із зазначенням погодинної програми) та збірник тез науково-методичних доповідей.

Сертифікат про проходження науково-педагогічного стажування є документом, який підтверджує проходження стажування у науковій установі в країні, яка входить до Європейського Союзу, на здобуття звання доцента, професора і старшого дослідника відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.7 Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам (з урахуванням останніх змін згідно Наказу МОН України № 322 від 17.03.2021), а також враховується під час ліцензування та акредитації освітніх послуг.

На думку міністра освіти і науки України Оксена Лісового, сучасний вчитель має розуміти, як він може заробляти більше і що йому для цього потрібно зробити. 

В Міністерстві освіти і науки України працюють над розробкою потенційних інструментів, які можуть підвищити мотивацію вчителів.

Майбутні нововведення можуть суттєво вплинути на розмір заробітної плати педагогів. Про це міністр розповів під час інтерв'ю для «Української правди. Життя».

На думку Оксена Лісового, наразі пропозиції Міністерства не затверджені на політичному рівні, тому всі деталі він не розголошує.

Зараз надзвичайно важко знаходити кошти, зокрема на інвестиції в освіту, коли фактично весь бюджет держави йде на оборону. А цього року ми інвестуємо у профтехи, науку, вищу освіту, НУШ. Це немалі гроші, яких у попередні роки не було, — сказав міністр.

Підвищення заробітної плати вчителям потребує «колосальних сум» І ми маємо надію, що будемо їх знаходити.

Водночас ми повинні ввести інструменти мотивації вчителя в цілому: переглянути інструменти і підходи підвищення кваліфікації.

Якщо йти ще далі — змінити підходи до педагогічної освіти в цілому, — зазначив очільник МОН. За його словами, вчитель має розуміти, як він може заробляти більше і що йому для цього треба зробити. Це те, над чим ми зараз працюємо.

Якщо певні сценарії будуть затверджені на політичному рівні, ми вийдемо з презентацією до суспільства щодо того, як можуть бути підвищені зарплати і якими можуть бути супутні механізми й інструменти для мотивації педагога – як того, що вже працює в школі, так і потенційного, — наголосив він.

Лісовий звернув увагу, що потенційні нововведення можуть підвищити мотивацію вчителів навчатися, володіти цифровими технологіями, адже «так вони матимуть набагато ширший набір інструментарію, щоб працювати з аудиторією». Усі ці складові можуть впливати на розмір заробітної плати вчителя.

Проте кожна така реформа має плюси і мінуси. Ми зважаємо на фінансову і політичну ціну, тому не готові презентувати її.

Зараз лише пропонуємо кілька сценаріїв, один із яких — поетапне підвищення зарплат, певне пілотне нововведення… але говорити про це зарано, — підсумував Лісовий.