Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

29 липня 2024 року відбулося перше засідання Українсько-японської спільної комісії з питань співробітництва в галузі освіти, науки та технологій відповідно до Меморандуму про співробітництво між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти, культури, спорту, науки та технологій Японії в галузі освіти, науки та технологій.

У заході взяли участь міністр освіти і науки України Оксен Лісовий і міністр освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії Масахіто Моріяма.

Зустріч розпочалася з урочистих привітань, під час яких Оксен Лісовий подякував уряду Японії за послідовну підтримку України, засудження російської агресії та приєднання до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Спільна комісія зосередилася на довгостроковій відбудові України через освіту, науку та технології.

Під час засідання сторони обговорили шляхи сприяння академічним обмінам між Україною і Японією, спільні наукові проєкти та дослідження, а також співпрацю у сфері професійно-технічної освіти.

Зокрема, йшлося про можливість передання Україні комп'ютерних пристроїв для дистанційної освіти, налагодження контактів з японським бізнесом для забезпечення закладів освіти сучасною технікою та створення спільних тренінгових центрів. «Сьогодні як ніколи важливо розвивати наукові дослідження, технології та інновації. Україна набуває унікального досвіду в оборонних технологіях, безпеці, цифровій освіті та медичному, аграрному, енергетичному секторах, що може слугувати цінною основою для дослідження, розвитку та апробації нових технологій. Ми пропонуємо спільно працювати над створенням інноваційних рішень, які допоможуть не лише Україні, але й іншим країнам у подоланні таких викликів», — зазначив Оксен Лісовий.

Японська сторона оголосила про намір перекласти українською мовою та передати 25 000 книжок для дітей закладів дошкільної освіти та початкових класів.

Також японський міністр детально розповів про можливості навчання та стажування для українських студентів і науковців в Японії та запропонував студентам з України здобувати освіту в Японії в галузях японської мови та культури, науки і технологій. Наприкінці міністри підписали

Загальні підсумки першого засідання Українсько-японської спільної комісії з питань співробітництва в галузі освіти, науки та технологій.

Сторони домовилися підготувати до наступного засідання Спільної комісії перелік проєктів у галузі освіти, науки та технологій для їхнього затвердження й подальшої реалізації.

Перша леді України Олена Зеленська відвідала літній денний інклюзивний табір «Космотабір: простір для всіх».

Разом з уповноваженою Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’єю Герасимчук та засновницею ГО «Бачити серцем» Олесею Яскевич вона поспілкувалася з дітьми та кураторами проєкту, взяла участь у майстер-класах із малювання та творчості.

«Все це – не просто літні розваги, а крок до того, щоб дуже різні діти могли повноцінно навчатися й комунікувати в суспільстві далі. Ставали не виключеними, а включеними в життя. Нам дуже потрібно більше таких проєктів і таких місць, як Космотабір. Коли дуже різним людям разом добре, це і називається інклюзія», – зазначила Олена Зеленська.

Космотабір – це щорічний проєкт ГО «Бачити серцем», який із 2016 року охопив майже тисячу дітей, із них 100 – цьогоріч.

Серед учасників табору – діти від трьох до 18 років зі складними порушеннями розвитку, зору, слуху; ті, хто втратив одного або двох батьків унаслідок війни, ВПО та діти без інвалідності. Їхні куратори – вчителі, блогери, перекладачі, фінансисти – проходять перед роботою із дітьми спеціальне навчання.

Галина Вікторівна виступила з доповіддю  "Study of Acute Toxicity of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-r-6-r'- thieno[2,3-d]pyrimidines".Біологічно активна речовина з потенційними властивостями лікарського засобу повинна відповідати, зокрема, двом найважливішим вимогам, а саме: високою специфічною активністю та низькою токсичністю

Під час проведення дослідження було встановлено, що окремі синтезовані авторкою сполуки має високу біологічну активність. Тому, сполуки потребують подальших досліджень, зокрема, на визначення її гострої токсичності.

Отже, враховуючи результати досліджень ГТ сполуки встановлено, що вона відноситься до четвертого класу токсичності (малотоксичні сполуки) з врахуванням шляху її введення, а саме : ВШВ - 5000-15000 мг/кг; ВЧВ - 101-1000 мг/кг.

Таким чином, ВШВ сполуки доза введення складає 5000 мг/кг на масу тіла. При цьому під час проведення визначення ГТ не спостерігалось загибель лабораторних тварин та збільшення дози введення вважається доцільним. Тому, за класифікацією Сидорова К.К, сполука може бути віднесена до практично нетоксичних.

Авторка висловлює особливу подяку академіку  НАН України, д. фарм. н., д. хім. н., проф. В.П. Черних, д. хім. н., проф. Л.А. Шемчуку, д. хім. н., проф. С.М. Хрипаку,  за надання можливості проведення наукових досліджень на сучасному рівні, за керування цим напрямком досліджень та обговорення їх результатів, д. біол. н., проф. Л.М. Малоштан та к. мед. н. В.В. Казмірчуку за співпрацю та проведення біологічних досліджень.

Вітаємо Галину Вікторівну ще з одним науковим успіхом!

Вл.інф.

Дякуємо за особисту фінансову підтрику Марії Холопік та Олесі Холопік.

для участі в конференції

Довідка.

Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).

Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.

Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.

Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.

Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.).

Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.). Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.). З 1992 року. -

Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області.

Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць. Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.). Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).

Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).

Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ.

Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».

Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>

Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків.

https://cedem.org.ua/person/kholopik/

 

 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України ініціює запровадження державної підтримки наукових фахових видань України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних.

Проєкт постанови розроблено спільно з провідними фахівцями науково-видавничої галузі з метою: підвищення якості наукових фахових видань України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних; підтримки і розвитку спроможностей редакційних колегій; підтримки публікаційної активності українських вчених в провідних українських журналах; збільшення кількості видань з відкритим доступом (Open Access), що сприятиме підвищенню представлення України у світовому науковому просторі.

Індексація українських фахових видань у міжнародних наукометричних базах даних таких як Scopus та Web of Science є одним з напрямів інтеграції української науки в європейський дослідницький простір, впровадження принципів відкритої науки та зростання іміджу української науки у світі.

Проєкт акту передбачає затвердження чіткої та прозорої процедури відбору наукових фахових видань України, які претендуватимуть на отримання фінансової підтримки для подальшого розвитку.

МОН пропонує долучитись до громадського обговорення проєкту постанови «Про затвердження Порядку надання державної підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних», який розміщено на офіційному вебсайті МОН за посиланням:

Зауваження та пропозиції приймаються до 16 серпня 2024 року на адресу електронної пошти Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Завершилась підготовка інспекторів Служби освітньої безпеки, які пройшли спеціалізоване навчання та працюватимуть у школах вже з нового навчального року.

Про це повідомили у Департаменті комунікації Національної поліції України Зокрема, проєкт зі створення безпечного середовища до кінця року охопить до 2 тисяч шкіл України.

Інспектори, більшість з яких жінки, здобули ключові навички, необхідні для забезпечення належного рівня безпеки в школах. Під час навчання поліцейські вивчили теорію та відпрацювали її на практиці.

Планується, що офіцери Служби освітньої безпеки зʼявляться у школах вже у серпні та виконуватимуть три основні функції: правоохоронну, наставницьку та просвітницьку.

Поліцейські служби освітньої безпеки слідкуватимуть за безпекою учасників освітнього процесу, комунікуватимуть з екстреними службами, припинятимуть правопорушення та контролюватимуть перепускний режим.

Також вони спілкуватимуться з учнями щодо запобігання вживання алкоголю, тютюнових виробів та наркотиків, попередження булінгу, кібергігієни.

Окрім того, вони будуть наставниками, які мотивуватимуть дітей до активної життєвої позиції, навчатимуть шкільні громади як діяти у разі небезпеки.

Водночас офіцер Служби освітньої безпеки має сприяти національно-патріотичному вихованню української молоді. У разі надзвичайної ситуації чи загрози офіцери мають забезпечити евакуацію усіх учасників освітнього процесу.

 Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

27 червня 2024 року Міністерство освіти і науки України, Schneider Electric Foundation, ТОВ «Шнейдер Електрік Україна» та ГО «Едюкейшнал Ера» підписали меморандум про співпрацю щодо розвитку професійно-технічної освіти.

Мета договору — підтримувати молодь у самореалізації в робітничих професіях та робити внесок у відбудову України.

«Сьогодні за напрямом професійної освіти в електротехнічній галузі навчаються сотні учнів. І масштабне перезавантаження системи, що передбачає зміну стандартів освіти та модернізацію інфраструктури закладів освіти, є дуже важливим для розвитку напрямку. Ми вдячні партнерам за забезпечення профтехів сучасним навчальним обладнанням та значний внесок у підготовку молодого покоління спеціалістів», — наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Меморандум передбачає таку спільну діяльність: надання для використання сучасних навчальних електростендів для закладів професійної освіти за професіями електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж та електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування; забезпечення доступу до освіти через розроблення і впровадження навчальних курсів зі складання та використання наданих електростендів; підтримка сталого розвитку через інтеграцію сучасних енергетичних технологій у підготовку кваліфікованих фахівців; організація досліджень та залучення до процесу третіх осіб з метою вивчення найкращих світових практик.

«Ми усвідомлюємо потребу в компетентних та кваліфікованих спеціалістах для забезпечення стабільності й розвитку електроенергетичної інфраструктури в Україні. Завдяки Фонду Schneider Electric ми допоможемо підтримати професійно-технічну освіту й надалі розвивати підготовку майбутніх спеціалістів галузі, сприяючи світлому майбутньому молоді в Україні», — прокоментував генеральний директор ТОВ «Шнейдер Електрік Україна» Михайло Бубнов.

Довідково:

Schneider Electric Foundation — фонд, який підтримує інноваційні благодійні ініціативи, щоб дати якомога більшій кількості людей енергію і ресурси, необхідні для успіху.

ТОВ «Шнейдер Електрік Україна» — найбільша електротехнічна компанія України, цифровий партнер для сталого розвитку та ефективності. ГО «Едюкейшнал Ера» — українська студія онлайн-освіти зі створення онлайн-курсів, навчальних платформ, інтерактивних ігор та підручників з метою поліпшення якості освіти в Україні.

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь в онлайн-режимі у першому в Україні заході Коаліції шкільного харчування – організації, яку створили у 2021 році через виклики пандемії коронавірусу.

«Сьогоднішня подія особлива, бо Україна виступає в новому для себе статусі: як учасниця Коаліції шкільного харчування – глобального об’єднання понад ста країн. Це почесно та відповідально. Надмета всієї Коаліції шкільного харчування – виростити здорове покоління зі здоровими харчовими звичками, закладеними ще в дитинстві. Така сама й мета реформи шкільного харчування», – зазначила дружина Президента.

Під час заходу презентували результати дослідження School Meals Case Study: Ukraine, яке провели за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні, Бюро ВООЗ в Україні та Всесвітньої продовольчої програми ООН.

У дослідженні проаналізовано організацію харчування в закладах освіти нашої країни. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків та заступниця міністра економіки Надія Бігун розповіли про вплив харчування на здоров'я, якість життя учнів та економіку країни в умовах війни.

Керівник команди реформи шкільного харчування Орест Степаняк відзначив облаштування пілотної фабрики-кухні та підвищення кваліфікації управлінців і кухарів. Крім того, міжнародні партнери презентували результати роботи з підтримки реформи.

«Сьогодні я пишаюся тим, який великий шлях ми пройшли. Дякую команді реформи за більше ніж роботу – за людяність і чуйність. Окремо хочу відзначити й подякувати міжнародним друзям реформи: її втілення в регіонах, конкретних громадах не було б можливим без вашої підтримки. Бо це надто тяжко – і оборонятися, і розвиватися водночас», – сказала Олена Зеленська.

Цей захід став першим у межах співпраці нашої країни з Коаліцією шкільного харчування та Дослідницьким консорціумом шкільного здоров'я та харчування. Восени в Україні відбудеться регіональний саміт Коаліції. в Відео

Автор фото – пресслужба МОН

 Міністерство освіти і науки України і Міністерство освіти, науки та спорту Литви провели спільну онлайн-зустріч щодо підтримки навчання українських студентів. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький, міністерка освіти, науки та спорту Литви Радвіле Моркунайте-Мікуленене, заступник міністра освіти, науки та спорту Литви Юстас Нугарас, держсекретар міністерства освіти, науки та спорту Литви Юліус Лукошіус обговорили умови продовження підтримки українських студентів і подальше напрацювання спільних рішень.

Литва є однією з тих країн-партнерів, з якою ми продовжуємо відстоювати спільні цінності та розвивати співпрацю в межах Єдиного європейського простору вищої освіти. Але війна в Україні триває і щоденно створює нові виклики для нашої країни.

Допоки є загроза життю людей та труднощі з енергетикою, ми потребуємо допомоги міжнародних партнерів. «Україна і далі перебуває під постійними російськими атаками, значна частина нашої території зазнала та продовжує зазнавати значних руйнувань. Російські обстріли тривають, а наші люди вимушено шукають прихистку за кордоном. Ми просимо міжнародних партнерів зберегти всі теперішні програми підтримки як для тих українських учнів і студентів, які вже перебувають у Литві, так і для можливих новоприбулих в майбутньому», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Міністерка освіти, науки та спорту Литви пані Радвіле Моркунайте-Мікуленене наголосила:

«Ми віддані підтримці України. Українські учні і студенти, які вже перебувають у Литві, матимуть незмінні умови підтримки». Литва продовжуватиме підтримку: Українських студентів, які зараз навчаються в литовських ЗВО: для них залишаються ті ж умови навчання і підтримки до завершення їхнього навчання. Українських учнів, які зараз навчаються в литовских школах, — їм надається можливість вступати в ЗВО Литви на рівних умовах з литовськими учнями. Водночас для українських вступників не потрібно складати іспит з литовської мови. Українських учнів, які перебувають у Литві, але продовжують вчитися дистанційно в українських школах і не навчаються в литовській системі освіти, а також студенти магістратури — для них існують спеціальні стипендії іноземним громадянам для вступу в литовські ЗВО.

Міністри домовились продовжувати пошук можливостей для збільшення кількості таких стипендій, а також пріоритезацію для вступників з України.

«Одна тисяча українських студентів зараз навчається в литовських ЗВО, і ми продовжимо їхню підтримку», — зазначив заступник міністра освіти, науки та спорту Литви Юстас Нугарас. Водночас Литва готова не тільки продовжувати теперішню підтримку, а й створювати нові можливості для допомоги українським здобувачам освіти.

«Важливо, що відтепер українські вступники, які закінчили литовські школи, мають змогу вступити практично на рівних умовах з литовцями, але без обовʼязкового складання іспиту з литовської мови. І це створює додаткові можливості для українських студентів у Литві.

Тепер вони мають змогу не просто вступати за квотами, кількість яких обмежена, а вступати на місця за загальним конкурсом, яких у рази більше. Тим паче, що ЗВО Литви мають чи не найбільшу кількість англомовних бакалаврських програм в Європі.

Литовська сторона знайшла спосіб, як нашим студентам зробити ліпші можливості для здобуття вищої освіти, і ми вдячні за такі кроки», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

«Деякі українські діти, які не вчаться в литовских школах, не мають можливості інтегруватися в місцеві громади. Це, безумовно, перешкоджає їхній соціалізації та впливає на їхній психологічний стан. Це потрібно змінити. І саме тому ми створюємо додаткові можливості, запроваджуючи стипендії, щоб вони також мали змогу вступати в литовські ЗВО», — зазначає Юліус Лукошіус.

Зі свого боку МОН закликає українських дітей, які перебувають за кордоном, навчатися в місцевих школах і водночас продовжувати вивчати українознавчий компонент.

Нагадуємо, що з 2022 Литва дозволила українцям, які вимушено переїхали від війни, навчатися у своїх ЗВО безкоштовно, — оплата Вільнюсом 60% вартості навчання для українських студентів в університетах Литви, решту суми покривають ЗВО Литви.

У 2023 році Литва виділила 4,6 млн євро на фінансування навчання понад 1 000 українців.

У 2024 році Литва продовжить компенсування вартості навчання українським студентам, які вже вступили до ЗВО країни. Щиро дякуємо литовським партнерам за всебічну підтримку!